Спорт

Служба безпеки України оприлюднила подробиці масштабної корупційної схеми, яка дала змогу колишньому голові Конституційного Суду Олександру Тупицькому незаконно залишити територію країни в перші тижні повномасштабного вторгнення. Розслідування встановило, що ключову роль у цьому відіграв волинський прикордонник Роман Гінгін, якого суд визнав винним у нелегальному переправленні осіб призовного віку через державний кордон.

За інформацією слідчих, уже у березні 2022 року на Закарпатті діяла добре організована група, до якої входили представники прикордонної служби, митниці та окремі працівники поліції. Їхня діяльність носила системний характер: за грошову винагороду вони допомагали чоловікам, які підлягали мобілізації, незаконно перетинати державний кордон та опинятися на території країн Європейського Союзу. Сума оплати залежала від маршруту та рівня «супроводу», а клієнтів знаходили через посередників або особисті контакти.

Тупицький заздалегідь домовився з учасниками схеми про виїзд до Угорщини. До кордону він їхав на задньому сидінні автомобіля Toyota Camry, за кермом якого перебував найнятий водій, що мав законні підстави для перетину кордону. Саме це дозволило уникнути детальної перевірки.

Прикордонники та митники формально перевірили документи лише водія. Тупицького та двох його супутників пропустили без огляду і не внесли до електронних баз. Таким чином вони фактично «зникли» для української системи контролю.

Автомобіль безперешкодно виїхав із пункту пропуску, а вже 17 березня 2022 року угорська сторона на пункті «Барабаш» офіційно зафіксувала в’їзд Олександра Тупицького. Згодом до нього виїхали дружина та діти, але вже на законних підставах.

У квітні цього року українські паспорти Тупицького були анульовані. Попри це, він продовжує проживати в Австрії, де переховується від українського правосуддя.

СБУ зазначає, що розслідування схеми на Закарпатті триває, а коло фігурантів може розширитися. Справу щодо Романа Гінгіна суд уже розглянув, однак інші учасники групи можуть отримати нові підозри.

Під час повномасштабної війни дедалі більше родин стикаються з непростою необхідністю розібратися у процедурі оформлення грошового забезпечення за військовослужбовця, який зник безвісти або потрапив у полон. Це питання потребує особливої уваги, адже йдеться не лише про фінансову підтримку сімей, а й про юридичне підтвердження статусу бійця, що дозволяє родичам реалізувати свої законні права. У Харківському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки детально уточнили, які кроки має пройти сім’я та хто саме може претендувати на отримання цих виплат.

Першочерговим етапом є офіційне підтвердження статусу військовослужбовця: чи він вважається зниклим безвісти, чи перебуває у полоні. Це визначається на підставі рапорту командира військової частини та подальших даних, які надходять від відповідних структур, що ведуть облік втрат і полонених. Важливо, що до моменту встановлення цього статусу родині можуть надати лише базову інформацію, оскільки дані щодо зникнення або ймовірного захоплення мають проходити службову перевірку.

Особа, на користь якої військовослужбовець склав особисте розпорядження.

Особи першої черги (у разі відсутності розпорядження): дружина/чоловік, неповнолітні діти, діти з інвалідністю з дитинства, батьки.

Особи другої черги: повнолітні діти, рідні брати та сестри.

Написати заяву у довільній письмовій формі.

Завірити підпис у командира частини або нотаріуса.

Передати для збереження до особової справи військової частини.

Особи, засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність або пособництво державі-агресору.

Громадяни РФ, Білорусі та ті, хто постійно проживає на території цих країн.

заяву з реквізитами банку та рахунку IBAN;

копії паспорта та ідентифікаційного коду;

копії документів, що підтверджують родинні зв’язки;

документи про опіку, усиновлення чи встановлення інвалідності (за потреби).

ТЦК формує електронний файл та надсилає його до військової частини, яка протягом 15 днів розглядає заяву. У разі позитивного рішення кошти виплачуються щомісячно на вказаний рахунок.

За особистим розпорядженням — у розмірі зазначеної частки.

Особи першої черги — 50% загальної суми рівними частками; решта 50% депонуються за військовослужбовцем.

Особи другої черги — 20% загальної суми; решта 80% депонуються.

Виплати не здійснюються у разі добровільної здачі в полон, самовільного залишення частини або дезертирства.

Початок: день захоплення або зникнення безвісти.

Кінець: день звільнення з полону або дата акту про смерть.У разі звільнення з полону депоновані кошти повертаються військовослужбовцю, у разі смерті — входять до спадщини.

ТЦК наголошує, що звернення до адвокатів або довірених осіб не впливає на терміни розгляду та розмір виплат.

Як свідчать матеріали справи, під час оформлення зарплатної картки військовослужбовця клієнт підписав заяву про приєднання до умов і правил банку. Саме в цей момент він отримав і кредитну картку «Універсальна Gold», ліміт якої міг сягати 200 тисяч гривень, з річною відсотковою ставкою 40,8%. Позичальник заявив, що не розбирався у змісті документації та не був належним чином поінформований про те, що разом із зарплатною карткою фактично погоджується на відкриття кредитної лінії.

У суді представники банку наголошували: підпис клієнта під заявою про приєднання підтверджує, що він погодився на всі умови обслуговування, включно з відкриттям кредитного ліміту. Крім того, відповідно до даних транзакцій, чоловік користувався кредитними коштами, що вказувало на прийняття ним умов договору на практиці, а не лише формально.

Чоловік подав зустрічний позов, вимагаючи визнати договір недійсним, посилаючись на формальні порушення при його укладенні та відсутність чіткого розуміння умов. Він зазначив, що працівники відділення ввели його в оману, переконавши, що підписується лише за отримання зарплатної картки.

Суд, проаналізувавши виписку по рахунку, встановив факт користування кредитними коштами: зняття готівки, поповнення рахунку та витрати на особисті потреби. Це, на думку суду, підтвердило реальне отримання та використання кредиту, а також існування непогашеної заборгованості.

Представник банку повідомив суд, що сума боргу в процесі розгляду зменшилася до 145 005 гривень через часткові платежі відповідача. Суд визнав ці дані доведеними та такими, що підтверджуються документами.

Зустрічний позов чоловіка про визнання договору недійсним було залишено без задоволення. Суд наголосив, що банк виконав свої зобов’язання, а позичальник добровільно здійснював операції за кредитною карткою, що є підтвердженням фактичного укладення кредитного договору.

Таким чином, суд ухвалив стягнути з чоловіка 145 005 гривень на користь ПриватБанку.

Центральний районний суд Миколаєва ухвалив обвинувальний вирок у справі про зухвалий напад на аптечний заклад, який стався наприкінці листопада 2024 року. На лаві підсудних опинилася 34-річна мешканка міста, дії якої кваліфікували за частиною 4 статті 186 Кримінального кодексу України. Суд дійшов висновку, що злочин був вчинений умисно та з використанням небезпечного способу, що створювало загрозу для здоров’я працівниці аптеки.

Як встановили під час розгляду справи, жінка зайшла до аптеки, розташованої на проспекті Центральному, та звернулася до асистента фармацевта з проханням розміняти готівку. Скориставшись моментом, вона застосувала газовий балончик, після чого безперешкодно потрапила до касової зони. Звідти було викрадено близько 6,5 тисячі гривень, після чого нападниця намагалася швидко залишити приміщення.

Жінка визнала свою провину, пояснивши, що опинилася в тяжкій життєвій ситуації та їй потрібно було сплатити оренду житла. Вона компенсувала завдану потерпілій шкоду та щиро каялася у вчиненому.

Суд, врахувавши тяжкі життєві обставини, щире каяття та відшкодування збитків, застосував статтю 69 КК України та призначив покарання нижче від мінімальної межі, передбаченої санкцією ч.4 ст.186 КК. Жінку визнано винною та засуджено до позбавлення волі на строк чотири роки.

Український актор і комедійний артист Юрій Ткач привернув увагу публіки розповіддю про зміни, які сталися зі здоров’ям та зовнішнім виглядом його дружини Вікторії. Повернувшись із відпочинку, вона зіткнулася з неприємними наслідками кишкової інфекції, що вимагало тимчасових обмежень у харчуванні та переходу на більш щадний раціон. Це був вимушений крок, спрямований насамперед на відновлення самопочуття.

Через дотримання лікувальної дієти Вікторія схудла приблизно на вісім кілограмів. Поліпшення стану організму та легкість, яку вона відчула після одужання, стали стимулом для того, щоб поступово перейти на збалансоване харчування. Підхід, який вона зараз підтримує, ґрунтується на увазі до якості продуктів, регулярності прийомів їжі та турботі про власне здоров’я, а не на строгих обмеженнях.

Юрій Ткач також взявся за своє харчування: він відмовився від алкогольних напоїв, солодкого та борошняного, дотримується правильного харчування. Завдяки цьому актор втратив близько 10 кілограмів.

«Було недавно мінус 9, потім 10. Найголовніше — це правильне харчування. Мені до спорту дуже далеко, але найголовніше: я пив пиво, я його не п’ю, я пив важкі алкогольні напої, я їх не п’ю, не їм солодкого, мучного», — поділився Юрій Ткач у проєкті «Ближче до зірок».

Шоумен відзначає, що і він, і його дружина задоволені результатами та планують і надалі дотримуватися здорового способу життя.

Суддя Шевченківського районного суду Києва Андрій Анохін, який став фігурантом гучної справи про незаконне збагачення, досі зберігає свою посаду і, за даними джерел, продовжує впливати на хід справ у власних інтересах. Його ім’я давно перебуває в полі уваги журналістів-розслідувачів, які фіксують численні випадки системної корупції та сумнівних рішень у його роботі.

Раніше видання KYIVOPERATIV повідомляло, що Анохін, отримавши хабар, відпустив серійного злодія, відомого викраденнями елітного майна, незважаючи на наявність достатніх доказів для арешту. Подібні випадки формують образ судді, який користується службовим становищем для власної вигоди, ставлячи під загрозу довіру до судової системи в цілому.

За інформацієї нардепа Олександра Дубінського, сума хабара, який зазвичай бере суддя Андрій Анохін за потрібне рішення у справі починається від 30 тис. доларів США.

ФОТО: Скріншот ТГ каналу Олександра Дубінського

Про намагання суддею Андрієм Анохіним приховати свої статки раніше також писали журналісти, звертаючи увагу на той факт, що рівень життя судді ніяк не відповідає офіційний декларації, а нажите в незрозумілий спосіб майно оформлене на родичів.

Нагадаємо, після серії публікацій в ЗМІ, незадекларованими статками судді Андрія Анохіна зацікавились правоохоронці.

Так, влітку 2025 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до суддів Андрія Анохіна та його дружини Лесі Будзан про визнання необґрунтованими активів на суму понад 7 мільйонів гривень і стягнення їх у дохід держави.

Зокрема, прокуратура вимагає конфіскувати частину квартири і два машиномісця (гаражі) в елітному Київському ЖК, якими користуються судді.

Йдеться про квартиру площею 104 кв.м., яка відображена в майнових деклараціях суддів. 50% зареєстровано на суддю Лесю Будзан, а решта 50% — на Сергія Бабушкіна, який є рідним братом чоловіка Будзан судді Андрія Анохіна. Брат судді є лише номінальним власником одного з машиномісць та частки квартири, оскільки не використовує їх і з огляду на законні доходи не мав можливості придбати.

Крім того, вартість придбаного майна в договорах купівлі-продажу вважається суттєво занижена, а реальна ціна вдвічі більшою. Вартість частки квартири в декларації судді станом на дату набуття в жовтні 2022-го зазначена як 1,64 млн грн. Але в прокуратурі стверджують, що частка квартири коштувала понад 6 млн грн.

Американське видання The New York Times оприлюднило матеріал, у якому йдеться про систематичне гальмування українським урядом діяльності незалежних наглядових рад державних компаній. Журналісти дійшли висновку, що така практика створила сприятливі умови для посилення корупційних схем у стратегічно важливих секторах — від енергетики до оборонно-промислового комплексу та атомної галузі.

Після початку повномасштабної війни міжнародні партнери Києва наполягали на впровадженні механізмів прозорого управління державними підприємствами. Однією з ключових вимог було формування наглядових рад із незалежних експертів, які мали контролювати витрати, забезпечувати чесні призначення керівників та запобігати неефективному використанню коштів. Така система розглядалася як важливий інструмент протидії зловживанням у період, коли значна частина державних ресурсів спрямовується на оборону та підтримку критичної інфраструктури.

Адміністрація президента Володимира Зеленського переписала статути державних компаній, обмеживши повноваження наглядових рад і зберігши контроль уряду. Це дало змогу витрачати сотні мільйонів доларів без зовнішнього нагляду. Наглядові ради мали б запобігати корупції, але політичне втручання зробило їх неефективними.

Особливо це проявилося в діяльності “Енергоатому”. Антикорупційні органи звинуватили членів оточення президента у розкраданні та відмиванні 100 мільйонів доларів. Адміністрація Зеленського звинуватила наглядову раду в неефективності, тоді як саме уряд позбавив її повноважень.

Подібні проблеми спостерігалися і в “Укренерго” та Агенції оборонних закупівель. Колишній керівник “Укренерго” Володимир Кудрицький розповів, що міністерство енергетики наполягало на призначенні на керівні посади людей із обмеженим досвідом, що ускладнювало роботу компанії та незалежних експертів. У Агенції оборонних закупівель уряд переписав статут, отримавши право призначати та звільняти керівництво, що призвело до втрати кворуму наглядовою радою та звільнення керівниці Марини Безрукової.

Розслідування підкреслює, що політичне втручання в роботу державних підприємств підриває боротьбу з корупцією та створює ризики для міжнародної фінансової підтримки України. Західні донори змушені були продовжувати фінансування навіть у цих умовах, щоб підтримати країну під час війни, попри побоювання щодо розкрадання коштів.

Як зазначають експерти, без ефективних наглядових рад і прозорого управління українські держпідприємства залишаються уразливими до корупції, що загрожує фінансовій стабільності та міжнародній довірі до Києва.

До завершення поточного тижня значна частина областей України функціонуватиме за графіками погодинних відключень електроенергії, сформованих у три черги. Такий режим означає, що окремі домогосподарства можуть перебувати без світла сумарно до 12 годин протягом доби. Про це у телемарафоні повідомив керівник «Укренерго» Віталій Зайченко, наголосивши, що ситуація залишається динамічною та залежить від щоденного впливу російських ударів на критичну інфраструктуру.

Він підкреслив, що диспетчери енергосистеми наразі орієнтуються саме на трирівневу схему відключень, оскільки це дозволяє рівномірно розподіляти навантаження та запобігати масштабним аваріям. У частині регіонів тривалість перерв може бути меншою завдяки кращому стану мереж або локальному зниженню споживання. Водночас у низці областей навантаження залишається надмірним, що потребує більш жорсткого обмеження, аби втримати систему від розбалансування.

Зайченко нагадав, що 9 грудня аварійні відключення довелося застосувати у Харківській, Сумській та Полтавській областях. Причина — чергова атака Росії на енергетичну інфраструктуру Сумщини, після якої частину енергосистеми необхідно було терміново збалансувати. Унаслідок цього аварійні графіки поширилися й на інші області країни.

Ключовим фактором, за словами очільника «Укренерго», став збіг несприятливих обставин: аварійне відключення генерації та вичерпання можливостей гідроелектростанцій для підтримки обсягів виробництва. Це змусило диспетчерський центр застосувати аварійні відключення, аби не допустити масштабного порушення роботи енергосистеми.

Зайченко наголосив, що графіки стануть більш прогнозованими лише після стабілізації ситуації та відновлення частини пошкоджених об’єктів енергетики. Наразі ж українцям рекомендують готуватися до складного режиму споживання у найближчі дні.