Хабар за оцінки: у Рівному засудили посадовця коледжу, викритого на поборах зі студентів

У Львівській області правоохоронні органи викрили організовану схему незаконного ввезення транспортних засобів на територію України під виглядом гуманітарної допомоги для потреб Збройних сил. За інформацією Бюро економічної безпеки, група осіб системно використовувала статус благодійництва для уникнення сплати митних платежів, після чого автомобілі не передавали військовим, а виставляли на комерційний продаж.

Слідство встановило, що до схеми були залучені керівники та представники кількох благодійних фондів і громадських організацій. Під час перетину державного кордону вони оформлювали транспортні засоби як гуманітарний вантаж, подаючи до митних органів документи з неправдивими відомостями про кінцеве призначення автівок. Формально автомобілі призначалися для фронту, однак фактично їхній подальший маршрут вів до приватних покупців.

Детективи БЕБ провели контрольну закупівлю одного з автомобілів, що підтвердила незаконну схему. Оплату отримала особа, яка не мала жодного стосунку до благодійної діяльності.

У межах кримінального провадження правоохоронці провели обшуки за місцем проживання фігурантів, на території автосервісу та у транспортних засобах. Було вилучено майно на понад 4,3 млн грн, серед якого майже 3 млн грн готівкою, 4 автомобілі та імітаційні купюри на суму 9 500 доларів.

Слідство триває, встановлюються всі учасники схеми та їхні причетності до незаконної діяльності.

Науковим керівником дисертаційного дослідження Сергія Мунтяна виступає не пересічний викладач, а фігура з помітним впливом у державному секторі — доктор юридичних наук, професор Національної академії внутрішніх справ та нинішній керівник Департаменту забезпечення діяльності Бюро економічної безпеки Олексій Дрозд. Його ім’я пов’язують із розгалуженою мережею сімейних, професійних і бізнес-контактів, що роками формувалася у правоохоронній системі, сфері державних закупівель і регіональній політиці.

Кар’єрна траєкторія Олексія Дрозда тісно переплітається з біографією його батька — Юрія Дрозда, який понад чверть століття служив в органах внутрішніх справ. Після завершення служби він обіймав посаду проректора з економіки в одному з юридичних інститутів, а згодом кардинально змінив напрям діяльності, зайшовши у приватний бізнес. Саме через компанії «АПС-Київ» та «АПС-Кіровоград» він вийшов на ринок державних підрядів.

Зв’язки родини не випадкові. Юрія Дрозда називають кумом колишнього начальника управління МНС/ДСНС у Кіровоградській та Одеській областях Віктора Федорчака, який втратив посаду після серії трагічних пожеж та став фігурантом корупційних скандалів. Партнери Дрозда по бізнесу – вихідці з тієї ж системи, а Антимонопольний комітет виявляв змову між ТОВ «АПС-Кіровоград» і фірмою, записаною на сестру Федорчака. Конкуренцію на тендерах імітували, а гроші ділили.

Далі – прямий вихід у політику. Юрій Дрозд став радником голови Кіровоградської ОДА Андрія Балоня, який пізніше потрапив під слідство СБУ за хабарництво, а згодом – депутатом обласної ради від «Слуги Народу» та головою облради. Хоча формально бізнес продано, впливові зв’язки залишаються.

Мати братів Дроздів – Валентина Дрозд – з 90-х працює у правоохоронних органах, наразі очолює консультативно-контрольний відділ Департаменту забезпечення діяльності голови Нацполіції.

У цій родинній конструкції Олексій Дрозд об’єднує роль професора НАВС, топчиновника БЕБ та наукового керівника дисертації Сергія Мунтяна. Така система не стільки спрямована на розвиток науки, скільки на інституціоналізацію клану: «свої» забезпечують «своїх» науковими ступенями, посадовими кріслами і статусами, закріплюючи контроль над ключовими правоохоронними та квазінауковими майданчиками.

Аналіз електронної декларації голови Державної регуляторної служби України Олексія Кучера виявив суттєві невідповідності між задекларованою вартістю активів і їхньою реальною ринковою ціною. Найбільший суспільний резонанс викликала історія з 77 біткоїнами, які, за даними декларації, були придбані посадовцем у 2013 році. У документі зазначена їхня первісна вартість — менш ніж 40 тисяч гривень, тоді як за актуальним курсом ринкова ціна такого обсягу криптовалюти сягає близько 298 мільйонів гривень, а восени 2025 року перевищувала 407 мільйонів.

Експерти з фінансового контролю звертають увагу, що формально закон дозволяє зазначати в декларації вартість активу на момент набуття. Однак у випадку з криптовалютою така практика створює суттєвий дисбаланс між реальним фінансовим станом посадовця та його офіційними доходами, що може вводити в оману як контролюючі органи, так і суспільство. Фактично у декларації актив виглядає як малозначний, хоча за своєю реальною вартістю належить до категорії надвеликих статків.

квартиру в Харкові (61,9 кв. м) — 612 тис. грн;

земельну ділянку 62 500 кв. м у Херсонській області — без зазначеної вартості.

З липня 2024 року Кучер орендує житло в Києві, але не декларує витрати на оренду.

Дружина Вікторія володіє:

двома земельними ділянками в Люботині площею 1 103 кв. м — 25 тис. грн;

будинком 62 кв. м — 22 тис. грн;

ще одним будинком, що будується, — без зазначення площі та року початку робіт.

Ціни виглядають заниженими та викликають питання щодо реальної ринкової вартості майна.

Дружина та діти Кучера орендують квартиру в Австрії. Однак:

у декларації не зазначено, коли почалася оренда;

відсутня інформація про витрати на проживання за кордоном;

немає відомостей про законні доходи дружини для покриття таких витрат.

Кучер почав декларувати іноземне житло лише у 2022 році, що збігається з періодом виїзду родини після початку війни.

Родина користується двома автомобілями, які оформлені на дружину:

Mercedes-Benz GLE 300D (2019) — 1,8 млн грн;

Audi Q5 (2011) — без вказаної вартості, хоча ринкова ціна сьогодні становить 600–700 тис. грн.

У декларації також фігурують два годинники Rolex, але їхня вартість не зазначена. Модель, якою володіє сам Кучер — Oyster Perpetual Datejust — може коштувати від 9 до 50 тис. доларів і більше.

За рік посадовець задекларував:

1,4 млн грн зарплати;

31 тис. грн зарплати у ХАІ;

2,5 млн грн доходу від продажу квартири.

При цьому продану квартиру він оцінив у 653 тис. грн, що майже вчетверо менше за реальну ринкову вартість.

Його дружина отримала лише 10 320 грн соцвиплат — жодних інших доходів не зазначено.

Готівкові та безготівкові заощадження подружжя:

близько 1,7 млн грн + 71 тис. доларів у Кучера;

173 тис. доларів у готівці у дружини;

всього — приблизно 12,5 млн грн.

У 2013 році Кучер купив 77 BTC приблизно по 64 долари за штуку. У декларації він зазначає тільки цю історичну вартість, а не фактичну ціну активу, яка змінюється щодня. На момент аналізу:

1 BTC = понад 3,8 млн грн,

77 BTC = майже 298 млн грн.

Тобто реальну вартість своїх криптоактивів голова ДРС занизив у понад 7 527 разів.

На піку у жовтні 2025 року біткоїни Кучера оцінювалися у 9,7 млн доларів.

Олексій Кучер очолює Державну регуляторну службу з 2021 року. Раніше він був головою Харківської ОДА, народним депутатом від «Слуги народу» та адвокатом. Заниження вартості майна та недекларування витрат родини можуть стати предметом окремої перевірки НАЗК.

Харківська область дедалі частіше фігурує у звітах та публічних розслідуваннях як регіон із серйозними проблемами у сфері фінансової прозорості та контролю за використанням бюджетних ресурсів. Нові відомості вказують на ймовірні масштабні порушення з боку окремих посадових осіб обласної військової адміністрації. У центрі уваги опинився заступник голови Харківської ОДА Андрій Дорожко, якого джерела пов’язують із системними порушеннями вимог антикорупційного законодавства.

Одним із ключових епізодів, що став предметом обговорення, є можливе приховування Дорожком факту спільного проживання з Катериною Кудрявцевою. За чинним законодавством така інформація підлягає обов’язковому декларуванню, адже безпосередньо впливає на оцінку майнового стану посадовця та потенційних конфліктів інтересів. Втім, зазначені обставини, за наявними даними, у деклараційних документах відображені не були.

У декларації заступник голови ОДА не вказав жодного члена сім’ї, хоча проживає у квартирі, яка зареєстрована на Ольгу Сергіївну Дорожко — ймовірно, його колишню дружину. Така «відсутність родини» дозволяє посадовцю уникати декларування частини майна.

Серед виявлених порушень — маніпуляції з відчуженням і придбанням майна. У травні 2025 року Дорожко продав свій Volkswagen Passat (2012) за 10,5 тис. доларів (443,6 тис. грн), але у декларації зазначив лише 415 тис. грн.

У жовтні він придбав Audi A6 (2019) за 857,3 тис. грн, хоча ринкова вартість авто перевищує 1,2 млн грн. Джерела доходів для таких операцій Дорожко не пояснює.

Також він зберігає великі суми готівкою:— 54 тис. доларів,— 125 тис. грн,— 3,2 тис. євро.

Крім того, у власності посадовця — кілька нежитлових приміщень у Харкові та земельна ділянка площею майже 7,3 га в Ізюмському районі.

На цьому тлі правоохоронці фіксують і ширші корупційні практики в регіоні. За матеріалами слідства, колишній в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області Гладченко підбурював представника приватної компанії дати хабар за виведення підприємства з переліку ризикових платників. Сума неправомірної вигоди — 55 тис. доларів.

У цьому ж контексті фігурують заступник голови ХОДА Харнам та керівник департаменту агропромислового розвитку ОДА Андрій Дорожко. За даними джерел, вони реалізували схему зі скуповування зерна у фермерів з деокупованих територій за заниженими цінами через підконтрольні структури ТОВ «ЗОРЯ» та ФГ «УКР-АГРО-СВІТ». Це дозволяло отримувати значну маржу на подальшому перепродажі.

Розкриті факти свідчать про системний характер зловживань на Харківщині та участь у них кількох високопосадовців.

Поки ж область залишається одним із найбільш проблемних регіонів у питаннях прозорості та контролю над фінансовими потоками — і постає питання, чи вистачить політичної волі, щоб навести лад у системі.

Депутати Верховної Ради України звернули увагу на критичний стан кадрового складу керівництва Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), що, на їхню думку, стало однією з головних причин занепаду фондового ринку та численних публічних скандалів. Особливу увагу парламентарів привернули діяльність голови Комісії Руслана Магомедова, який із 2020 року обіймає посаду позаштатного радника колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака, а також його попередника Михайла Янчука, колишнього керівника офісу НКЦПФР. Янчука підозрюють у причетності до сумнівного відрядження до Фінляндії на новорічні свята, що, за інформацією деяких джерел, носило формальний характер і не відповідало службовим обов’язкам.

Критики зазначають, що на фоні таких кадрових ротацій ефективність роботи Комісії значно знизилася. Через відсутність прозорої системи контролю та належного нагляду на фондовому ринку з’явилися численні корупційні ризики, а довіра інвесторів до українських цінних паперів різко впала. Депутати наголошують, що подальше ігнорування проблем кадрового забезпечення та непрозорих фінансових операцій може призвести до ще більшого падіння інвестиційної активності та негативно позначитися на макроекономічній стабільності країни.

Депутати наголошують, що кадрова політика НКЦПФР перетворила Комісію на «карикатурний орган», а фондовий ринок через «зусилля» керівництва опинився у занепаді. Зокрема, під час підбору персоналу очільник Комісії залучав людей, які мали проблеми з корупцією та були звільнені з державних органів.

Парламентарі закликали ухвалити рішення про очищення Комісії від «альтернативно обдарованого керівництва» та притягнення винних до відповідальності, аби відновити роботу фінансового регулятора та довіру інвесторів.

Скандал із керівництвом НКЦПФР підкреслює проблеми державного управління та необхідність реформування ключових фінансових інституцій України.

Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення дозволити народному депутату Сергію Лабазюку, якого підозрюють у хабарництві, тимчасово виїхати за кордон. Депутат звернувся з клопотанням про поїздку до Молдови для участі у переговорах, присвячених розвитку тваринництва та бджільництва. Лабазюк аргументував необхідність своєї присутності у делегації з п’яти народних депутатів саме досвідом у профільній сфері та компетенцією у відповідних галузях.

Суд врахував позицію парламентаря і задовольнив клопотання, встановивши, що депутат може перебувати в Молдові з початку грудня протягом одного тижня. У разі порушення зобов’язання щодо повернення в Україну передбачено стягнення застави у розмірі 40 мільйонів гривень, що є забезпечувальним заходом у межах розслідування кримінальної справи.

Для довідки, заставу за Лабазюка було внесено буквально за кілька годин, тому ця сума для нього та його оточення не вважається значною.

Нардепа з групи «За майбутнє» підозрюють у спробі дати хабар віцепрем’єру Олександру Кубракову та голові Держвідновлення Мустафі Найєму. Розслідування триває, і тимчасова поїздка до Молдови не впливає на правовий статус депутата.

Основним архітектором багаторівневої земельної схеми став Борис Рафаїлович Кауфман — впливовий бізнесмен, відомий своєю роллю в тіньовому контролі дистрибуції тютюнової продукції через структури, пов’язані з ТОВ «Тедіс Україна». За даними розслідувань, саме він розробив план забудови ділянки площею 7,9 гектара, що перебуває у сфері впливу Федерації профспілок України. Його інтереси збіглися з інтересами Олександра Грановського (Боруховича) — підприємця, чия діяльність раніше неодноразово пов’язувалася з операціями щодо виведення активів і землі за допомогою кіпрських офшорів. У тандемі вони створили механізм, спрямований на переведення цінної території в контрольоване ними користування.

Схема із заволодіння землею санаторію «Жовтень» вирізнялася складністю та ретельною підготовкою. Спершу штучно сформували боргові зобов’язання санаторію — приблизно 16 мільйонів гривень. Збільшення заборгованості створювало підстави для подальшого тиску на установу та можливості маніпулювати її майновими активами. Окремі юридичні структури, наближені до організаторів, виступали кредиторами, а відтак отримували право претендувати на майно у разі неплатоспроможності боржника.

Заключним етапом стало входження компанії «Бенефіт оффер» із сумнівним внеском у 13,12 млн грн до статутного капіталу новоствореного ТОВ «Клінічний санаторій „Жовтень“», що дало їй 49% частки. Контроль над об’єктом перейшов до ТОВ «Девелопмент Солюшн», кінцевий бенефіціар якого – кіпріотка Крістіна Софоклеус, пов’язана з Кауфманом. Київрада на чолі з Віталієм Кличком, за сприяння Оленича П.С. та Пелиха В.М., надала право оренди ділянки площею 7,9 га (кадастровий номер 8000000000:90:400:0006) для «обслуговування об’єктів рекреаційного призначення».

Скандал набрав нових обертів через залучення Головного управління розвідки Міністерства оборони у військовому форматі. Військові в/ч А4005 понад рік за власний кошт проводили ремонтні роботи та тренування на території санаторію. За наявними даними, ГУР МОУ уклало угоду саме з компанією, пов’язаною з Кауфманом, нібито для «повернення об’єкта», хоча в/ч А4005 мала договір із «Укрпрофоздоровницею».

Скандал викликає серйозні питання щодо прозорості земельних операцій та використання державних ресурсів для приватної вигоди.