Харківський футбольний клуб «Металіст 1925» звільнив головного тренера

Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський публічно окреслив основні напрямки тіньової економіки, через які держава щороку втрачає колосальні фінансові ресурси. Йдеться про системні схеми, що роками підривають наповнення бюджету, створюють нерівні умови для легального бізнесу та послаблюють фінансову стійкість країни в умовах війни й економічних викликів.

За словами очільника БЕБ, одним із найбільших джерел недонадходжень залишаються контрафакт і нелегальна торгівля підакцизними товарами. Тіньовий ринок алкоголю, тютюнових виробів і пального не лише позбавляє бюджет десятків мільярдів гривень щороку, а й становить серйозну загрозу для здоров’я громадян. Попередні оцінки свідчать, що лише в цьому сегменті держава щорічно втрачає понад 50 мільярдів гривень через несплату акцизів і податків.

Окрему нішу займає діяльність конвертаційних і транзитних центрів, які, за оцінками БЕБ, «коштують» бюджету 40–50 мільярдів гривень щороку. Найбільші ж втрати пов’язані з ухиленням від сплати податків у сфері оплати праці. Використання зарплат «у конвертах» та залучення ФОПів як інструменту мінімізації податків, за різними підрахунками, призводить до втрат у 250–300 мільярдів гривень.

Цивінський наголосив, що ці суми є орієнтовними, адже точно порахувати те, що перебуває в тіні, надзвичайно складно. Водночас масштаби проблеми свідчать про те, що значна частина коштів, які могли б працювати на економіку та оборону, просто не доходить до бюджету.

Керівник БЕБ підкреслив, що завдання бюро — у тісній взаємодії з іншими правоохоронними та контролюючими органами — поступово виводити ці сотні мільярдів гривень із тіні та забезпечувати їх надходження до державної скарбниці.

Окремо він звернув увагу на різницю між видимими корупційними схемами та так званою латентною тіньовою економікою. За його словами, журналісти-розслідувачі та правоохоронці навчилися досить ефективно контролювати використання бюджетних коштів, зокрема у сфері публічних закупівель, коли завищені ціни стають очевидними для суспільства.

Водночас найбільші втрати часто залишаються непомітними, адже йдеться не про розкрадання вже виділених коштів, а про гроші, які взагалі не потрапили до бюджету. Саме з такими «невидимими» схемами, за словами Цивінського, працювати найскладніше, але водночас і найважливіше.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14210, який може суттєво змінити правила виїзду за кордон для осіб, які підпадають під бронювання. Цей документ, зареєстрований у листопаді 2025 року, пропонує розширити перелік підстав для тимчасової заборони виїзду громадян з України, що викликає певні дискусії в суспільстві та серед експертів. Основна мета законопроєкту — запобігти зловживанням і маніпулюванням із системою бронювання, коли окремі особи можуть уникати виконання своїх обов'язків, використовуючи різні лазівки.

На сьогодні законопроєкт не був включений до порядку денного Верховної Ради, але питання його розгляду залишається актуальним, адже ініціатива вже викликала значний інтерес серед депутатів і громадських діячів. Як зазначив Роман Костенко, секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, цей крок є необхідним для забезпечення порядку та запобігання маніпуляціям із бронюванням, яке часто використовували для того, щоб уникнути мобілізації. За його словами, ухвалення законопроєкту допоможе підвищити прозорість процесу і зробить його більш контрольованим з боку державних органів.

Костенко зазначив, що держава пішла назустріч тим, хто отримав «бронь» навіть без оновлення військово-облікових даних або на тлі ухилення від виконання конституційного обов’язку. Натомість за такий компроміс може з’явитися певне обмеження — тимчасова заборона на перетин кордону.

Одне з ключових положень законопроєкту передбачає заборону виїзду за кордон для громадян, яким надали відстрочку від мобілізації. Метою називають необхідність зупинити практику, коли людина отримує «бронь», а потім залишає країну без наміру повернення.

«Це своєрідний запобіжник. Ми пішли назустріч, та водночас мусимо гарантувати, що “бронювання” не стане інструментом для втечі. За кордон – ні, адже було порушення закону», — пояснив Костенко.

Наразі законопроєкт перебуває у статусі зареєстрованого, а його подальший розгляд очікується вже у 2026 році.

Хронічний стрес перетворюється на один із ключових факторів, що системно підривають здоров’я сучасної людини. У центрі цього процесу стоїть кортизол — гормон, який у короткочасних ситуаціях допомагає організму мобілізувати сили, але за умов постійного підвищення стає серйозним ризиком для самопочуття. Те, що в природі задумано як механізм швидкої реакції на небезпеку, у повсякденній реальності переходить у тривале гормональне перенапруження.

Кортизол нерідко називають гормоном стресу, адже він активується в момент емоційного чи фізичного напруження, забезпечуючи реакцію «бий або тікай». Однак спектр його дії набагато ширший. Це речовина, яка впливає на метаболізм, контроль рівня цукру, артеріальний тиск, роботу імунної системи, а також на здатність організму адаптуватися до змін навколишнього середовища. Саме тому довготривале підвищення кортизолу запускає цілу низку небажаних процесів.

Що робить кортизолКортизол необхідний для нормальної роботи багатьох процесів:• бере участь у метаболізмі вуглеводів, жирів і білків• регулює рівень глюкози завдяки стимуляції її синтезу печінкою• забезпечує протизапальну відповідь• підтримує нормальний рівень артеріального тиску• допомагає організму реагувати на стрес

Симптоми підвищеного кортизолуХронічно високий рівень гормону стресу впливає на декілька систем одразу, тому людина може відчувати широкий спектр симптомів.

Збільшення ваги. Підвищення кортизолу стимулює синтез глюкози, що сприяє накопиченню жирової тканини, особливо в ділянці живота.

Проблеми зі шкірою. Зниження захисних функцій епідермісу може призводити до сухості, появи синців, розтяжок, погіршення тонусу шкіри. Реакція на стрес прискорює руйнування колагену.

Психологічні прояви. Порушення концентрації, погіршення пам’яті, підвищена тривожність, депресивні настрої та швидкі емоційні коливання часто супроводжують надлишок кортизолу. Можлива також апатія та відчуття постійної втоми.

Порушення сну. Кортизол взаємодіє з мелатоніном, гормоном сну. Його надлишок спричиняє безсоння, труднощі із засинанням та часті нічні пробудження.

Ослаблений імунітет. Кортизол зменшує кількість лейкоцитів і пригнічує імунну реакцію, через що людина може частіше хворіти.

Як знизити рівень кортизолуЩоб збалансувати рівень гормону стресу, достатньо кількох системних змін:

• дотримуватися режиму сну та спати щонайменше 7–8 годин• регулярно займатися помірною фізичною активністю• скоротити споживання цукру, кофеїну та алкоголю• збагатити раціон фруктами, овочами, цільнозерновими продуктами• вживати продукти з високим вмістом магнію: горіхи, насіння, бобові• практикувати щоденні техніки релаксації: медитацію, дихальні вправи, йогу

Своєчасна увага до симптомів підвищеного кортизолу та зміна способу життя можуть суттєво покращити самопочуття і повернути організму здатність до відновлення.

Протеїнова кава, або «профі», стала одним із найбільших трендів у галузі здоров’я та фітнесу за останні кілька років. Те, що почалося як популярний рух в TikTok, сьогодні перетворилося на стабільний продукт у меню великих кав'ярень, таких як Starbucks та Peet's Coffee. Згідно з оцінками Business Standard, світовий ринок протеїнової кави має зрости з 4,5 мільярда доларів у 2024 році до вражаючих 14,7 мільярда доларів до 2034 року. Цей стрімкий ріст зумовлений популярністю поєднання двох основних складових — кофеїну та білка, які, за словами експертів, ідеально доповнюють один одного.

Однією з основних переваг протеїнової кави є можливість зручно отримати значну частину добової норми білка, що є важливим елементом для відновлення та росту м’язів, а також підтримки загального здоров’я. У складі протеїнової кави можуть бути різні види білка: сироватковий, рослинний чи колагеновий. Це робить напій доступним для різних категорій споживачів, включаючи веганів та людей з непереносимістю молочних продуктів.

Водночас фахівці наголошують: «профі» — не чарівна мікстура. Надмірне споживання, зокрема 5 і більше чашок на день, може спричинити нудоту, подразнення шлунка або підвищення тривожності через надмір кофеїну. Важливо також уважно ставитися до вибору протеїну — уникати продуктів з великою кількістю цукру та штучних інгредієнтів.

Доктор Сі Наїр з Лілаватського госпіталю (Мумбай) пояснює, що синергія кофеїну та амінокислот дійсно може бути корисною для енергії та підтримки м’язів. «Гучні заяви про жироспалення не завжди мають клінічне підтвердження», — додає він. У середньому порція протеїнової кави містить 10–20 грамів білка: ефективнішим вважається сироватковий ізолят, тоді як колаген підтримує суглоби, а гороховий чи соєвий протеїн — оптимальний варіант для веганів.

Тренд особливо популярний серед відвідувачів спортзалів та людей, які шукають швидкий спосіб відновлення після тренування. Кофеїн стимулює нервову систему, а білок запускає процеси м’язової регенерації. Разом вони можуть сприяти термогенезу — природному процесу спалення калорій.

Тим, хто прагне більш збалансованого напою, дієтологи радять готувати протеїнові кавові смузі із замороженими фруктами, горіховою пастою чи спеціями. Протеїнова кава має бути доповненням до харчування, а не заміною повноцінного прийому їжі.

Фахівці попереджають: людям із хронічними захворюваннями нирок, кислотним рефлюксом або високою чутливістю до кофеїну слід обмежувати споживання «профі». Перевантаження білком може впливати на роботу нирок, особливо якщо вже є діагностовані порушення.

Експерт Сід Дас наголошує, що користь від протеїнової кави залежить від генетики, метаболічного здоров’я та способу життя людини. Він радить обирати суміші з мінімальною кількістю цукру та чистими інгредієнтами.

Тренд «профі» активно розвивається, але головне правило залишається незмінним: користь буде лише тоді, коли напій споживати свідомо та в міру.

Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області уклала низку масштабних контрактів на будівництво й капітальний ремонт автомобільних доріг, що ведуть до приватних гірських курортів у Карпатах. Загальна вартість вже розподілених проєктів наближається до 9 мільярдів гривень. Лише два найбільші контракти, підписані наприкінці листопада, на суму 2,46 млрд грн, дісталися компанії «ПБС».

Найбільший із затверджених проєктів передбачає капітальний ремонт 22,8 кілометра автодороги Т-09-06 між населеними пунктами Пасічна та Бистриця. Вартість цих робіт оцінено у 2,18 млрд грн. Ще один контракт на 278 млн грн стосується оновлення ділянки траси Н-09 поблизу Микуличина — одного з ключових туристичних центрів регіону, що активно розвивається завдяки приватним інвестиціям у готельно-курортну інфраструктуру.

Крім цього, 3 грудня Служба оголосила новий тендер — на розробку проєктної документації для абсолютно нової дороги від Бистриці до Яблуниці через Поляницю. Це прямий коридор до «Буковелю», довжиною 28,6 км та орієнтовною вартістю 6,57 млрд грн.

Таким чином, держава фактично фінансує дорожню інфраструктуру навколо приватних курортів, які активно розширюються. Відомо, що ТОВ «Буковель» ще у 2022 році пропонувало створення нових комплексів — «Бистриця» та «Турбат» — із загальним потенціалом понад 25 тисяч туристів одночасно. Паралельно просувають гігантський проєкт «Свидовець», розрахований на 28 тисяч відпочивальників і понад 700 гектарів забудови.

Всі нові дороги, які зараз замовляє держава, ведуть у зону цих майбутніх курортів. Одна — до Бистриці, друга — до Буковелю з боку Надвірної, третя має з’єднати дві локації прямим маршрутом.

Компанія «ПБС», яка отримала підряди на 2,46 млрд грн, записана на працівницю «Буковелю» Іванну Непик, але її реальним бенефіціаром вважають колишнього директора курорту та екснардепа Олександра Шевченка.

Шевченко є близьким бізнес-партнером народного депутата Ігоря Палиці — давнього союзника Ігоря Коломойського. Колись саме Коломойський контролював «Буковель», але після конфліктів із владою курорт фактично перейшов під контроль родини Палиці. Наразі ТОВ «Буковель» записане на ексдружину та сина нардепа — Оксану й Захара Палицю.

Зі структурами Палиці пов’язані також компанії, які раніше належали Тимуру Міндічу — співзасновнику «Кварталу-95» і бізнес-партнеру Коломойського. ЗМІ вже описували зв’язки Палиці та Міндіча через спільні майнові структури й бізнеси у Карпатах та Києві.

Партія Палиці «За майбутнє» активно підтримувала ухвалення держбюджету-2026, де й закладені кошти на ці масштабні дорожні проєкти. Сам Палиця, однак, за бюджет не голосував — ймовірно, щоб уникнути прямого конфлікту інтересів.

Єдиним конкурентом «ПБС» була азербайджанська компанія AzVirt MMC. Вона подала дешевшу пропозицію, але її відхилили через відсутність електронної банківської гарантії, неперекладені документи та невідповідність вимогам щодо техніки.

Водночас учасникам тендеру висували надзвичайно деталізовані вимоги щодо інженерів, робітників, техніки, лабораторій, наявності асфальтного заводу, досвіду та фінансових показників.

Це створювало переваги для компанії, яка вже давно працює в регіоні. «ПБС» отримала підрядів на понад 53,9 млрд грн із 2016 року.

Службу відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області очолює Любомир Семанів. Відповідальною за закупівлі є Ольга Нараєвська.

Фактично саме вони затвердили проєкти, які вартістю та масштабами визначать розвиток приватних курортів у Карпатах на наступні десятиліття.

У Дніпрі триває розслідування гучної корупційної справи, пов’язаної з начальницею одного з відділів Державної екологічної інспекції Лілією Чигриковою. Правоохоронці встановили, що посадовиця, яка офіційно отримувала близько 30 тисяч гривень на місяць, володіла готівкою та майном, вартість яких у багато разів перевищує її задекларовані доходи.

Під час обшуків у будинку Чигрикової слідчі знайшли кілька валіз, заповнених іноземною валютою: $880 тисячами та €210 тисячами. Окрім цього, серед вилученого майна — золоті інвестиційні монети, колекція дорогих годинників, ювелірні вироби преміальних брендів і цінні аксесуари, які за ринковою вартістю становлять значну суму. Усе це контрастує з офіційними деклараціями, де посадовиця вказувала скромні доходи та мінімальні активи.

За рішенням суду Чигрикову взяли під варту з можливістю внесення застави у розмірі 30 мільйонів гривень. Слідство розглядає версію незаконного збагачення та походження виявлених коштів. Офіційно пояснити джерела мільйонів вона не змогла, хоч у документах роками демонструвала життя на межі «мінімальної» зарплати.

Цей випадок вчергове оголює проблему глибоко вкоріненої корупції серед державних службовців. Посада екоінспектора, яка формально передбачає контроль за дотриманням природоохоронного законодавства, стала інструментом особистого збагачення — і це не поодинокий прецедент. За словами експертів, саме екологічні інспекції є одними з найбільш корупційно вразливих структур через штрафні механізми, дозвільні функції та слабкий нагляд.

Ситуація з Чигриковою підкреслює масштаб проблеми: система, в якій державний службовець із зарплатою у кілька десятків тисяч гривень може накопичити мільйон доларів готівкою, свідчить про повну розбіжність між декларованими доходами та реальними потоками грошей. Коли подібні історії трапляються із завидною регулярністю, це вже не виняток — це ознака системної хвороби державних інституцій.

Суспільство знову отримало нагадування, що боротьба з корупцією — не формальність, а питання національної безпеки. Допоки державні органи залишаються джерелом тіньових прибутків, довіра до влади продовжуватиме падати, а подібні “мільйонери на мінімалку” будуть з’являтися знову і знову.

На будівництві водопровідної інфраструктури у Миколаївській та Дніпропетровській областях правоохоронці викрили масштабну корупційну схему, у якій зійшлися інтереси державних посадовців та афілійованих підрядних компаній. За матеріалами слідства, керівники будівельних фірм системно фальсифікували технічну та фінансову документацію, а представники центральних органів влади та місцевих адміністрацій забезпечували їй безперешкодне погодження і подальше фінансування з бюджету.

Ключовим елементом злочинної схеми стала підробка актів виконаних робіт за формами КБ-2В та довідок КБ-3. Саме ці документи є основою для перерахування коштів підрядникам за нібито виконані роботи. За даними слідства, у них вносилися завищені обсяги будівництва, фіктивні види робіт та значно перебільшена вартість матеріалів. Фактично ж значна частина зазначених у актах робіт або виконувалася частково, або не здійснювалася взагалі.

До схеми були залучені посадовці структур, які за законом зобов’язані контролювати достовірність документації. Йдеться про представників Міністерства розвитку громад та територій під керівництвом міністра Олексія Кулеби; посадових осіб Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, яким керує Сергій Сухомлин; службовців Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області на чолі з Андрієм Донченком; а також посадовців Миколаївської ОВА, підпорядкованих голові області Віталію Кіму. Саме їх погодження та відсутність будь-яких зауважень дозволяли фіктивним актам проходити всі етапи контролю.

Підрядні компанії — зокрема ТОВ «Автомагістраль-Південь» і ТОВ «Шляховик-97» — систематично подавали на оплату підроблені акти, складені заднім числом. У документах містилися завідомо неправдиві дані: неіснуючі поставки матеріалів, завищені у рази обсяги робіт, відображення етапів, які ніколи не здійснювалися. Підписи технічного нагляду часто не збігалися з підписами реальних інженерів або виконувалися сторонніми особами.

Коли правоохоронці намагалися витребувати документацію через судові ухвали, окремі посадовці блокували такі запити або штучно затягували перевірки. Це створювало умови для безперешкодного виведення бюджетних коштів та подальшого знищення доказів.

У реальності значна частина робіт, зазначених у фіктивних актах, виконана не була. Проте саме ці документи ставали формальною підставою для перерахування мільйонних сум підрядникам — коштів, які мали йти на будівництво критичної інфраструктури, але натомість осідали у приватних руках.

Розслідування триває. Слідчі встановлюють повний перелік учасників, суму завданих збитків та масштаби корупційної мережі, яка охопила одразу декілька регіонів та державних структур.

Від початку повномасштабної війни Шотландія стала однією з головних країн, що прийняла українських біженців. За різними оцінками, близько 28 тисяч українців знайшли тимчасовий притулок на території Шотландії, отримуючи підтримку від місцевих громад та уряду. Однак нещодавно ситуація змінилася — уряд країни вирішив припинити грантову програму, яка фінансово стимулювала місцевих жителів приймати біженців у своїх оселях.

Як повідомляє Daily Mail, програму «Житло для України», що існувала з початку війни, було повністю згорнуто. Згідно з умовами цієї програми, сім’ї, які погоджувалися надавати житло українським біженцям, отримували щомісячну компенсацію. Спочатку виплати становили £500, а з часом були знижені до £350. Ці гранти допомагали покрити витрати на утримання біженців і мотивували багато шотландських родин відкрити свої двері для тих, хто втік від війни.

Рішення ухвалила нова лейбористська адміністрація Шотландії. Влада заявила про повне згортання грантів, що фактично позбавляє тисячі українців гарантій стабільного житла.

Місцеві органи влади та благодійні фонди попереджають: наслідки можуть бути серйозними.За їхніми словами, така політика:

може призвести до нової хвилі виселень;

збільшить кількість звернень до служб, що працюють із бездомними;

поставить додаткове навантаження на соціальні структури, які вже працюють на межі можливостей.

Консервативна партія різко розкритикувала уряд, заявивши, що нова політика ігнорує реальні потреби людей, які втекли від війни та не встигли адаптуватися до складних умов шотландського ринку житла.

У Міністерстві житлових справ Великої Британії натомість стверджують: учасники програми знали, що державне фінансування триватиме лише 18 місяців. За цей період, на переконання відомства, українські сім’ї мали знайти інше житло або підготуватися до самостійного проживання.

Однак експерти наголошують: знайти доступну оренду у Шотландії складно навіть громадянам країни, а біженцям — тим паче. Через високі ціни, дефіцит пропозицій і конкуренцію на ринку житла шансів для переселенців практично немає.

Зараз українські родини, які досі проживають у приймаючих сім’ях, намагаються знайти альтернативні варіанти. Багато хто звертається до благодійних фондів і місцевих рад, намагаючись уникнути ризику опинитися на вулиці.

Шотландська влада поки що не представила альтернативної програми підтримки, тому ситуація залишається напруженою.