ІНСАЙДИ:

Ексдепутата Київради Дениса Комарницького пов’язують з діяльністю партії “Батьківщина” у Києві

За інформацією наших джерел, фігурант гучної кримінальної справи НАБУ про корупцію Денис Комарницький повертає свій вплив на столицю та викупив у Юлії Тимошенко “франшизу” Батьківщини по 5-ти районах Києва. Також, за інформацією джерла, Денис Комарницький розпочав фінансування передвиборчої кампанії Юлії Тимошенко та кандидатів від Батьківщини на президентських, парламентських і місцевих виборах. Стосовно столиці, за інформацією […]

Призначення нового керівника Офісу президента поставили на паузу: що відомо

Призначення нового глави Офісу президента, яке ще минулого тижня здавалося майже погодженим, відкладається на невизначений час. Як повідомляють джерела в оточенні президента, кадрове рішення не планують ухвалювати до Нового року, а в разі перенесення процес може затягнутися на тривалий період. За даними джерел, одним із ключових претендентів на посаду був перший віце-прем’єр Михайло Федоров. Джерела […]

Генштаб пропонував засекретити дані про СЗЧ, але восени ситуація різко загострилась

Наші джерела у силових структурах розповідають, що питання обмеження доступу до інформації про самовільне залишення частини та місця служби (СЗЧ) виникло ще влітку. У Генеральному штабі, за словами співрозмовників, вважали, що публічність цих даних провокує хвилю дезінформації, посилює напруження серед військових та створює викривлену картину для суспільства й міжнародних партнерів. Тому у відомстві пропонували максимально […]

Ліга Чемпіонів: дебют 17-річного українця, тріумф Зінченка та ювілейний гол Левандовського

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Відкривали 5-й тур Ліги Чемпіонів братиславський “Слован”, за який виступає наш співвітчизник Данило Ігнатенко, та італійській “Мілан”.

В середині першого тайму “Мілан” завдяки голу Крістіана Пулішича з паса Теммі Абрахама відкрив рахунок. За три хвилини “Словану” вдалося зрівняти рахунок. Гол за словацький клуб забив Тігран Барсегян.

На 68-й хвилині Рафаель Леао, який вийшов на заміну на початку другого тайму, вивів “Мілан” вперед з пасу Юсуфа Фофана – 2:1. На 71-й хвилині Абрахам після помилки захисників забив третій гол “Мілану”. “Словану” на 88-й хвилині завдяки голу Ніно Марчеллі вдалося скоротити відставання. Фінальний свисток зафіксував перемогу “Мілана” – 3:2.

Данило Ігнатенко вийшов на поле на 66-й хвилині за рахунку 1:1. За цей час він зробив три відбори м’яча та отримав оцінку 6,5.

В іншому матчі зійшлися лісабонський “Спортінг” та лондонський “Арсенал”, за який виступає українець Олександр Зінченко, який розпочав матч на лаві запасних.

“Арсенал” зробив гру вже у першому таймі – на 7-й хвилині Габріель Мартінеллі відкрив рахунок з пасу Юр’єна Тімбера, на 22-й хвилині Кай Гавертц з пасу Бакайо Сака подвоїв перевагу своєї команди, а вже під завісу тайму захисник Габріель, забивши головою з кутового, довів рахунок до розгромного – 3:0.

На початку другого тайму “Спортінгу” вдалося забити – зробив це Інасіу з подачі Трінкау. На 65-й хвилині Бакайо Сака з пенальті забив 4 гол для своєї команди, а крапку в матчі поставив Леандро Троссард, забивши 5 гол з пасу Мікеля Меріно.

Український захисник “Арсенала” Олександр Зінченко з’явився на полі на 78-й хвилині замість Ріккардо Калафіорі. За 13 хвилин українець не відзначився результативними діями. На рахунку футболіста 8 дотиків до м’яча, 7 точних передач з 8 (88%) та 1 втрата м’яча. Зінченко отримав оцінку у 6,1 бали.

У паралельному матчі зійшлися англійський “Манчестер Сіті” Пепа Гвардіоли, який не виграє вже 5 матчів поспіль, та нідерландський “Феєнорд”.

“Мансіті” завдяки голу з пенальті на 44-й хвилині вийшов вперед – покарання виконав Ерлінг Голанд. На 50-й хвилині Ілкай Гюндоган подвоїв перевагу своєї команди, а ще за 3 хвилини Голанд довів рахунок до розгромного – 3:0. Завіса поєдинку стала справжньою катастрофою для “Мансіті”.

Спочатку Аніс Муса забив перший гол для своєї команди на 75-й хвилині, через 7 хвилин Сантьяго Хіменес скоротив відставання, а на 89-й хвилині “Феєнорд” зрівняв рахунок – гол на рахунку Давіда Ганцко.

“Манчестер Сіті” не перемагає вже у 6 матчі поспіль, що вже стало антирекордом для Пепа Гвардіоли. Востаннє “містяни” перемагали наприкінці жовтня, обігравши “Саутгемптон” – 1:0. Під час поєдинку режисери трансляції зафіксували Гвардіолу із подряпаним обличчям.

Так, я це зробив своїм пальцем, своїм нігтем. Я хочу завдати собі болю, так

Ще в одному матчі зустрілися леверкузенський “Баєр” та австрійський “Зальцбург”, який вибив із Ліги Чемпіонів київське “Динамо”. До 30-й хвилини “Баєр” вів вже у рахунку – 3:0. На 8-й хвилині Флоріан Віртц забив з пенальті, за 3 хвилини Алехандро Грімальдо подвоїв перевагу, а на 30-й хвилині Віртц оформив дубль. На 61-й хвилині Патрік Шик забив 4 гол, а ще через 10-ть хвилин Алейкс Гарсіа встановив остаточний рахунок – 5:0.

На 73-й хвилині замість Шика вийшов українець Артем Степанов, який став наймолодшим українцем (17 років, 3 місяці), котрий дебютував у ЛЧ – перевершив рекорд Дмитра Чигринського (18 років, 1 місяць). За час перебування на полі 17-річний нападник двічі доторкнувся до м’яча, зробив 2 точні передачі з 2 (100%) і один раз сфолив.

Гру Степанова оцінили два статистичні портали: WhoScored – у 6,0, Sofascore – у 6,5.Уродженець Луцька є вихованцем академії донецького Шахтаря. Влітку 2022-го перейшов у Баєра, де став грати за команду U-17. У січні цього року підписав контракт з клубом, термін дії якої розрахований до 30 червня 2027 року.

Вони будуть пам’ятати цю гру у майбутньому. Сьогодні вони отримали свій шанс, і важливо дати їм гарне відчуття, коли вони вперше виходять на поле

Ще в одному матчі вівторка зійшлися каталонська “Барселона” та французький “Брест”.

“Барселоні” вдалося забити вже на 10-й хвилині поєдинку – пенальті реалізував Роберт Левандовські. На 66-й хвилині Дані Ольмо подвоїв перевагу “каталонців”, а наприкінці матчу Левандовскі оформив дубль, забивши 100 і 101-й гол в Лізі Чемпіонів.

Польський форвард вийшов на 3 місце кращих бомбардирів ЛЧ. Попереду лише Ліонель Мессі – 129 голів та Кріштіану Роналду – 140 голів.

Я дуже задоволений, ніколи не вірив, що досягну таких показників у Лізі чемпіонів. Зараз я перебуваю в компанії з Ліонелем Мессі та Кріштіану Роналду. Наша мета – перемагати в кожній грі. Моментами ми грали надто повільно, але завдяки терпінню вдалося забити

Не пропустіть

Похмура неділя з опадами: якою буде погода в Україні 14 грудня

У неділю, 14 грудня, в Україні збережеться холодна й нестійка погодна ситуація, характерна для початку зими. Атмосферні процеси зумовлять переважну хмарність, підвищену вологість повітря та опади майже по всій території країни. У більшості областей вони випадатимуть у вигляді дощу та мокрого снігу, що створюватиме відчуття сирості та прохолоди.

Температурний фон залишатиметься низьким. Упродовж дня показники коливатимуться поблизу нульової позначки, а подекуди опускатимуться нижче, особливо вранці та ввечері. Через поєднання вологи й слабкого вітру погода здаватиметься холоднішою, ніж свідчитимуть термометри.

Північ України зустріне день суцільною хмарністю та змішаними опадами — очікуються дощ і мокрий сніг. Стовпчики термометрів коливатимуться в межах -3°…+1°.

Найпрохолодніше буде на сході країни. Тут сьогодні очікується від -4° до -1°, без істотних опадів, однак за похмурої погоди.

У центральних областях опади також даватимуть про себе знати — переважно невеликі дощі та мокрий сніг. Температура знизиться до -3°…0°, але на Вінниччині та в районі Умані місцями прогріється до 0°…+5°.

Південні регіони залишатимуться під впливом хмарності з невеликими дощами та місцями мокрим снігом. Вдень температура становитиме -1°…+2°, а в Одеській області підвищиться до +7°.

Безпека дітей як бізнес: як в Одеській області укорінилася закрита система “захисних” підрядів

Попри те, що ракетні загрози для південних регіонів стали частиною повсякденної реальності, а захист дітей офіційно проголошений одним із ключових завдань держави, в Одеській області питання безпеки шкіл і дитячих садків дедалі більше нагадує не гуманітарну місію, а стабільно налагоджений бізнес. Під приводом облаштування укриттів, ремонту захисних споруд і підвищення рівня безпеки сформувалася система, у якій бюджетні кошти концентруються в руках обмеженого кола підрядників, тісно пов’язаних із чиновницькими структурами.

Центральну роль у цій схемі відіграє Департамент капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, через який проходить більшість контрактів. Формально всі процедури виглядають законними: оголошуються тендери, публікується документація, підписуються договори. Однак на практиці конкуренція часто має декоративний характер, а переможці визначаються заздалегідь. Інші учасники або не допускаються до торгів, або відсіюються через формальні зауваження, які не мають суттєвого впливу на якість робіт.

Центральним бенефіціаром цієї схеми стала компанія «СПК “ФЛАГМАН”», чиї фінансові показники стрімко зростають саме на тлі реалізації проектів, пов’язаних із цивільним захистом. Компанія отримує найбільші контракти, попри те, що рентабельність її діяльності нагадує транзитні структури, створені не для якісного виконання робіт, а для акумуляції коштів. Саме за таким сценарієм було реалізовано проєкт зі зведення укриття для дитячого садка «Оленка» у селі Маяки. Тендерна документація була складена так, що лише «Флагман» відповідав усім вимогам, а штучне завищення критеріїв до досвіду та обсягів робіт повністю заблокувало доступ незалежних підрядників.

У підсумку договір на понад 38,8 мільйона гривень отримала саме ця компанія, хоча реальні обсяги будівництва могли коштувати значно дешевше. Аналіз кошторису демонструє системне завищення цін на ключові матеріали — бетон, щебінь, арматуру, будівельні суміші та обладнання. У деяких позиціях вартість перевищує ринкову у два, а подекуди й у п’ять разів. Лише на основних матеріалах потенційна переплата перевищує 5,5 мільйона гривень — суму, яка могла бути використана для зміцнення безпеки, а не для збагачення пов’язаних осіб.

Схеми, які реалізуються під керівництвом Кіпера, цим епізодом не обмежуються. В області фіксуються інші випадки зловживань: від силового тиску та фальсифікацій кримінальних справ у межах конфлікту навколо майна родини Ксенофонтов і компанії «Патріарх Холл» — до масштабних розкрадань бюджетних та міжнародних коштів у кількох громадах. У Вигоднянській, Маяківській та Вилківській громадах підконтрольні структури на кшталт «ДАВМІР СТРОЙ», «БУД-МАРКА» та «Південна Українська Будівельна Компанія» систематично завищували вартість матеріалів на 25–40%, створюючи ланцюжки для подальшого виведення коштів.

Таким чином, сфера, покликана гарантувати безпеку дітей під час повітряних тривог, стала однією з найприбутковіших для групи посадовців, які контролюють будівельні тендери в області. Натомість реальна якість укриттів, дотримання будівельних норм і швидкість виконання робіт залишаються на другому плані. У ситуації, коли кожна хвилина під час ракетної атаки може коштувати життя, така модель управління є не лише проявом корупції, а й прямою загрозою для тисяч дітей та їхніх батьків.

Терміновий ремонт пам’ятки архітектури: навколо договору Харківського університету виник суспільний резонанс

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна привернув підвищену увагу громадськості після укладання прямого договору на проведення невідкладного ремонту покрівлі Північного корпусу — однієї з найвідоміших історичних будівель закладу, що має статус пам’ятки архітектури. Загальна вартість робіт становить 16,2 млн гривень, а виконавцем визначено товариство з обмеженою відповідальністю «Декан Проект». Закупівля була здійснена без проведення відкритих торгів, що викликало запитання щодо прозорості та обґрунтованості такого рішення.

В університеті пояснюють, що вибір саме прямого договору був зумовлений критичним станом покрівлі. За інформацією ХНУ, ремонтні роботи планувалися ще раніше, однак через низку обставин їх не вдалося реалізувати в заплановані терміни. Ситуація загострилася після сильних опадів і негоди, які призвели до подальшого пошкодження даху та створили реальну загрозу для збереження історичної споруди. Зволікання, за словами представників університету, могло спричинити значно серйозніші руйнування та суттєве подорожчання відновлення в майбутньому.

Питання, утім, виникли до вартості окремих матеріалів, зазначених у кошторисі. Експерти, які проаналізували документ, звернули увагу на суттєву різницю між прописаними цінами та ринковою вартістю. За їхніми оцінками, окремі позиції можуть містити ознаки завищення. Йдеться про покрівельні саморізи, які у кошторисі оцінені значно дорожче за середню ринкову ціну, OSB-плити, вартість яких перевищує середню роздрібну, а також утеплювач Rockmin plus, у якого закладена ціна вивищена порівняно з актуальними пропозиціями на будівельному ринку. На думку експертів, різниця у вартості може свідчити про можливі неефективні витрати державних коштів.

Окремий інтерес викликав підрядник. «Декан Проект» зареєстрований на Дениса Паська, якого пов’язують з іншою компанією — ТОВ «Голден і К». Саме ця фірма нині виконує масштабні роботи з реконструкції Північного корпусу університету, проєкт вартістю понад 80 млн грн. Компанія неодноразово привертала увагу у зв’язку з участю у великих підрядах у сфері освіти.

Маркування “корисних” продуктів: чому варто уважніше читати етикетки

Популярність товарів, які виробники подають як корисні або «натуральні», зростає з кожним роком, однак фахівці дедалі частіше звертають увагу на те, що зовнішнє враження може бути оманливим. Значна частина таких продуктів містить кількість вільного цукру, співставну зі звичайними солодощами, що нерідко призводить до перевищення рекомендованої добової норми. До вільних цукрів належать ті, які додають під час виробництва, а також природні підсолоджувачі у вигляді сиропів, соків, меду чи фруктових пюре. Саме ці інгредієнти найшвидше підвищують рівень глюкози в крові, не забезпечуючи тривалого відчуття ситості та збільшуючи ризик неконтрольованих перекусів.

Фахівці підкреслюють, що орієнтація лише на декоративні написи або модні позначки може ввести споживача в оману. Навіть продукти з привабливими обіцянками — «фітнес», «енергетичний заряд», «натуральна солодкість» — інколи містять значну частку доданих підсолоджувачів. Це стосується й напоїв, де висока концентрація фруктових компонентів часто створює враження користі, хоча фактичний вміст вільного цукру може бути дуже близьким до газованих лимонадів.

Експерти звертають увагу на продукти, які часто ховають цукор:

Знежирений йогурт може містити понад 45 г цукру на склянку.

Фруктові соки «100% натуральні» не завжди корисні — в них мало клітковини, а цукру стільки ж, скільки в колі.

Спортивні напої, холодний чай, ароматизована кава можуть містити 30–45 г цукру на порцію.

Протеїнові батончики, дитячі та «фітнес» сніданкові пластівці теж часто багаті на цукор.

Консервовані фрукти та готові смузі часто підсолоджені сиропами та ароматизаторами, що підвищує вміст цукру.

Щоб зменшити шкоду, дієтологи радять: поєднувати солодке з білками, клітковиною та корисними жирами, не їсти цукор натщесерце, поступово зменшувати солодкість у раціоні, готувати домашні десерти та смузі. Важливо орієнтуватися на етикетки, перевіряти склад та віддавати перевагу мінімально обробленим продуктам.

Затримання прокурора на хабарі: викриття корупційної схеми на Чернігівщині

На території Чернігівської області викрито посадовця однієї з окружних прокуратур, якого працівники Державного бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки України затримали під час отримання неправомірної вигоди. За інформацією слідчих, прокурор вимагав 2,5 тисячі доларів у місцевого жителя, обіцяючи за цю суму закрити кримінальне провадження та допомогти уникнути відповідальності за незаконну вирубку дерев у межах одного з населених пунктів області.

За даними правоохоронців, саме посадове становище затриманого давало йому можливість впливати на перебіг слідчих дій, тому висунута ним вимога фактично перетворилася на схему тиску на учасника провадження. Передача коштів відбулася під контролем оперативників, які задокументували момент одержання хабаря, після чого фігуранта негайно затримали.

Наразі прокурору готують повідомлення про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. ДБР також готує клопотання до суду про обрання запобіжного заходу.

Слідчі дії тривають. Правоохоронці встановлюють можливих спільників прокурора та інших осіб, які могли бути причетні до корупційної схеми.

Події та традиції 12 грудня: церковні вшанування, професійні свята й наближення новорічного періоду

У церковному календарі цього дня згадують святого Спиридона, єпископа Трімитійського — одну з найшанованіших постатей православ’я. Його служіння припало на IV століття, і саме той період увійшов в історію численними переказами про чудеса, зцілення та невтомну допомогу людям. Спиридона вшановують як покровителя знедолених, мандрівників, тих, хто потребує підтримки у скрутних життєвих обставинах. Для багатьох вірян день його пам’яті є часом молитви, звернення по заступництво та подяки за здійснені благодіяння.

12 грудня має й світське наповнення. У різні роки саме на цю дату припадають професійні свята, присвячені працівникам окремих галузей, що підкреслюють внесок фахівців у розвиток держави та суспільства. Такі події створюють можливість вшанувати працю людей, що виконують важливі функції у сфері економіки, інфраструктури, культури або безпеки. Для багатьох колективів це день, коли підбивають підсумки року, аналізують досягнення та планують завдання на майбутнє.

У народній традиції цей день пов’язували з певними заборонами:• не варто носити старий чи брудний одяг;• не можна лихословити та займатися ворожінням;• не рекомендується виносити з хати сміття, щоб не винести добробут.

Наші предки уважно спостерігали за природою:• горобці стелять гнізда пір’ям — до морозної зими;• похмурий ранок — весна буде ранньою;• худоба сама повертається до стійла — чекай снігопаду;• іній на деревах у похмуру погоду — таким буде й Новий рік.

Вважалося, що люди, народжені цього дня, мають гармонійний характер і легко досягають успіху в різних справах. Іменини сьогодні святкують Олександри, а талісманом цього дня є діамант — символ сили, цілеспрямованості та внутрішньої енергії.

Цього дня у світі відбулося чимало знакових подій:• 1674 — у Києво-Печерській друкарні виходить перший нарис історії України «Синопсис»;• 1792 — Людвіґ ван Бетховен бере урок композиції у Гайдна;• 1901 — Гульєльмо Марконі проводить перший трансатлантичний радіосигнал;• 1991 — Верховна Рада скасовує кримінальну відповідальність за добровільні гомосексуальні стосунки;• 2007 — у Дніпропетровську розпочинається суд над маніяком Сергієм Ткачем;• 2008 — Швейцарія приєднується до Шенгенської зони.

12 грудня в Україні вшановують Сухопутні війська — найбільший і найпотужніший компонент Збройних сил України. Їхня роль у захисті держави особливо важлива з 2014 року, коли почалася російська агресія. Сухопутні війська виконують ключові бойові завдання та забезпечують обороноздатність країни.

Цього дня також відзначають:• Всесвітній день загального медичного забезпечення — нагадування про право кожної людини на доступну медицину;• Міжнародний день нейтралітету — важлива дата, що підкреслює значення політики миру та стабільності;• День працівників роздрібної торгівлі — вшанування тих, хто забезпечує наш побут;• Міжнародний день перевірки звуку — дата з жартівливою назвою 12/12, відомою серед музикантів як «one-two, one-two».

12 грудня — день, що поєднує у собі історію, духовність, професійні свята та турботу про світову безпеку.

Вибори в умовах війни: Зеленський окреслив безпекові межі демократичного процесу

Президент України Володимир Зеленський чітко заявив, що проведення національних виборів можливе лише після припинення вогню та створення повноцінної безпекової інфраструктури. За його словами, будь-який виборчий процес у країні, де тривають активні бойові дії, не може відповідати ані стандартам безпеки, ані принципам легітимності. Саме тому питання виборів безпосередньо пов’язане з реальними умовами на фронті та загальною ситуацією з безпекою громадян.

Глава держави наголосив, що ключовою передумовою для початку виборчого процесу є повне припинення бойових дій. Йдеться не лише про формальне оголошення тиші, а про стійке припинення вогню, яке дозволить гарантувати безпеку виборців, членів виборчих комісій та міжнародних спостерігачів. Без цього, підкреслив президент, неможливо забезпечити рівний доступ громадян до голосування та захист їхнього волевиявлення.

Президент нагадав, що раніше йшлося про необхідність щонайменше 60–90 днів для підготовки до голосування. Водночас він підкреслив, що конкретні строки можуть змінюватися і залежатимуть від домовленостей з міжнародними партнерами, а також від результатів переговорів із російською стороною.

За словами Зеленського, головне завдання влади — забезпечити можливість провести легітимні вибори з легітимним результатом, які не викликатимуть сумнівів ані в українському суспільстві, ані у міжнародної спільноти. Він також акцентував на необхідності тісної співпраці з Верховною Радою для внесення змін до законодавства, які дозволять організувати виборчий процес без додаткового навантаження на громадян у складних умовах війни.

Президент нагадав, що й раніше неодноразово заявляв: вибори під час війни можливі лише за умови повного припинення вогню. Для досягнення такого результату, на його думку, Сполучені Штати мають вести прямі переговори з Росією.

Водночас, за інформацією Центральної виборчої комісії, війна РФ проти України вже призвела до серйозних проблем у виборчій інфраструктурі. Наразі в країні функціонує лише близько 75% виборчих дільниць, що ускладнює організацію загальнонаціонального голосування.

На цьому тлі голова Оболонської районної державної адміністрації в Києві заявив, що столиця має достатню кількість укриттів, які теоретично дозволяють провести вибори з дотриманням безпекових вимог. Водночас питання проведення виборів на загальнонаціональному рівні залишається відкритим і напряму залежить від безпекової ситуації в країні.

Вирішальний тиждень для Європи: випробування єдності та відповідальності перед Україною

Європейський Союз входить у період, який може стати одним із найнапруженіших і найвизначальніших за останні роки. У Брюсселі та провідних столицях ЄС готуються до складних переговорів, від результатів яких залежатиме не лише подальша підтримка України, а й здатність Європи діяти як єдине політичне ціле. На тлі зростаючого зовнішнього тиску з боку США та Росії європейські лідери мають продемонструвати, що стратегічні рішення щодо війни й миру на континенті ухвалюються не під диктовку, а з урахуванням принципів, на яких побудований Союз.

У центрі дискусій — спроби нав’язати Україні так званий «мирний план», який у європейських колах дедалі частіше називають неприйнятним і принизливим. Йдеться про ініціативи, що можуть легалізувати наслідки агресії та створити небезпечний прецедент для всієї системи міжнародної безпеки. Для багатьох країн ЄС питання виходить далеко за межі української теми: воно стосується довіри до європейських гарантій, поваги до суверенітету держав і майбутнього самого Євросоюзу як політичного гравця.

Паралельно у Брюсселі міністри закордонних справ та дипломати намагаються переконати дедалі більшу групу урядів ЄС, які виступають проти механізму фінансування України через прибутки від заморожених активів РФ. До четверга, коли всі 27 лідерів прибудуть на саміт у Брюсселі, Євросоюз має або врятувати угоду, або зіткнутися зі справжньою політичною кризою.

Politico зазначає, що за лаштунками нині точиться “дипломатія останньої хвилини”. Лідери Великої Британії, Німеччини і, можливо, Франції, а також зять Дональда Трампа Джаред Кушнер і його спецпосланець Стів Віткофф планують зустрітися із Зеленським у Берліні. Про участь численних глав урядів та представників ЄС і НАТО повідомив прессекретар німецького канцлера Стефан Корнеліус. Один із європейських чиновників заявив, що подальше роз’єднання Європи цього тижня стане “катастрофічним сигналом Україні” і завдасть удару по самому Євросоюзу.

Питання територій залишається одним із найчутливіших. Європейські країни наполягають, що жодного прогресу у цьому напрямку не може бути без гарантій безпеки для України. США ж, за інформацією джерел, продовжують тиснути щодо можливих поступок, що створює тертя між Вашингтоном і європейськими столицями.

Складною є й ситуація з “репараційним кредитом”. ЄС уже кілька місяців намагається переконати бельгійського прем’єра Барта де Вевера погодитися на план використання прибутків від заморожених російських активів на користь України. Днями Італія — третя за розміром економіка ЄС — підтримала позицію Бельгії, закликавши шукати альтернативні варіанти фінансування. Новий прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш також виступив проти. За підрахунками Politico, навіть якщо до цієї групи долучаться Угорщина та Словаччина, вони не матимуть блокуючої меншості, але їхня публічна критика ставить під загрозу політичну угоду.

Попри труднощі, офіційні особи в Брюсселі наполягають, що альтернатив “плану А” поки не існує. Один із німецьких чиновників назвав рішення щодо активів “рішенням про майбутнє Європи”, яке визначить, чи залишиться ЄС значущим геополітичним гравцем. “Варіанта Б немає”, — підкреслив він.

Попереду — кілька днів складної дипломатії, яка покаже, чи здатна Європа діяти єдиним фронтом у момент, коли на карту поставлено не лише підтримку України, а й власну політичну вагу у світі.

Вирішальний тиждень для Європи: випробування єдності та відповідальності перед Україною

Європейський Союз входить у період, який може стати одним із найнапруженіших і найвизначальніших за останні роки. У Брюсселі та провідних столицях ЄС готуються до складних переговорів, від результатів яких залежатиме не лише подальша підтримка України, а й здатність Європи діяти як єдине політичне ціле. На тлі зростаючого зовнішнього тиску з боку США та Росії європейські лідери мають продемонструвати, що стратегічні рішення щодо війни й миру на континенті ухвалюються не під диктовку, а з урахуванням принципів, на яких побудований Союз.

У центрі дискусій — спроби нав’язати Україні так званий «мирний план», який у європейських колах дедалі частіше називають неприйнятним і принизливим. Йдеться про ініціативи, що можуть легалізувати наслідки агресії та створити небезпечний прецедент для всієї системи міжнародної безпеки. Для багатьох країн ЄС питання виходить далеко за межі української теми: воно стосується довіри до європейських гарантій, поваги до суверенітету держав і майбутнього самого Євросоюзу як політичного гравця.

Паралельно у Брюсселі міністри закордонних справ та дипломати намагаються переконати дедалі більшу групу урядів ЄС, які виступають проти механізму фінансування України через прибутки від заморожених активів РФ. До четверга, коли всі 27 лідерів прибудуть на саміт у Брюсселі, Євросоюз має або врятувати угоду, або зіткнутися зі справжньою політичною кризою.

Politico зазначає, що за лаштунками нині точиться “дипломатія останньої хвилини”. Лідери Великої Британії, Німеччини і, можливо, Франції, а також зять Дональда Трампа Джаред Кушнер і його спецпосланець Стів Віткофф планують зустрітися із Зеленським у Берліні. Про участь численних глав урядів та представників ЄС і НАТО повідомив прессекретар німецького канцлера Стефан Корнеліус. Один із європейських чиновників заявив, що подальше роз’єднання Європи цього тижня стане “катастрофічним сигналом Україні” і завдасть удару по самому Євросоюзу.

Питання територій залишається одним із найчутливіших. Європейські країни наполягають, що жодного прогресу у цьому напрямку не може бути без гарантій безпеки для України. США ж, за інформацією джерел, продовжують тиснути щодо можливих поступок, що створює тертя між Вашингтоном і європейськими столицями.

Складною є й ситуація з “репараційним кредитом”. ЄС уже кілька місяців намагається переконати бельгійського прем’єра Барта де Вевера погодитися на план використання прибутків від заморожених російських активів на користь України. Днями Італія — третя за розміром економіка ЄС — підтримала позицію Бельгії, закликавши шукати альтернативні варіанти фінансування. Новий прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш також виступив проти. За підрахунками Politico, навіть якщо до цієї групи долучаться Угорщина та Словаччина, вони не матимуть блокуючої меншості, але їхня публічна критика ставить під загрозу політичну угоду.

Попри труднощі, офіційні особи в Брюсселі наполягають, що альтернатив “плану А” поки не існує. Один із німецьких чиновників назвав рішення щодо активів “рішенням про майбутнє Європи”, яке визначить, чи залишиться ЄС значущим геополітичним гравцем. “Варіанта Б немає”, — підкреслив він.

Попереду — кілька днів складної дипломатії, яка покаже, чи здатна Європа діяти єдиним фронтом у момент, коли на карту поставлено не лише підтримку України, а й власну політичну вагу у світі.

Рекордні закупівлі та великі сумніви: мільярдний контракт у “Прозорро” опинився під прицілом уваги

У системі публічних закупівель «Прозорро» знову зафіксовано ситуацію, яка викликає серйозні запитання щодо прозорості використання бюджетних коштів. За тиждень було оприлюднено понад 72 тисячі закупівель на загальну суму майже 19 мільярдів гривень, однак особливу увагу привернула одна угода. Йдеться про 1,6 мільярда гривень, які Служба відновлення у Миколаївській області спрямувала компанії «Ростдорстрой» за процедурою, що виглядає щонайменше нетипово для такого обсягу фінансування.

Формально предмет закупівлі визначено як «експлуатаційне утримання автомобільних доріг». У законодавстві цим терміном зазвичай позначають поточні та локальні роботи: прибирання узбіч, ямковий ремонт, розчищення снігу, встановлення дорожніх знаків або ліквідацію незначних пошкоджень покриття. Такі послуги, як правило, не передбачають масштабних витрат і реалізуються через відносно прості та конкурентні процедури.

За умовами тендеру, замість точкового ремонту підрядник має виконати фрезерування старого покриття та укладання нового шару асфальту. Такий обсяг традиційно визначають як середній або капітальний ремонт, але аж ніяк не підтримання експлуатаційного стану. Попередні розрахунки показують: заявлені обсяги дозволяють оновити близько 30 кілометрів дороги — фактично окремий дорожній проєкт, лише схований у технічній категорії, яка не передбачає конкуренції.

І це вже не перший випадок. У вересні Служба відновлення замовляла «Ростдорстрою» аналогічні роботи — також під вивіскою «експлуатаційного утримання». Тоді Державна аудиторська служба зацікавилася визначеннями і вимагала пояснень: чому капітальні ремонти маскуються під підтримувальні?

Відповідь чиновників стала ілюстрацією того, наскільки легко державні норми можна перетлумачити, якщо є така потреба. Фрезерування? Це, виявляється, «аварійне виправлення профілю». Укладання нового шару? «Захід з недопущення погіршення стану». Заміна значних ділянок дорожнього одягу? «Тимчасові роботи, що не змінюють конструктив».

І найголовніше — ДАСУ цю логіку прийняла. Відтак подальші закупівлі за цією схемою не просто стали можливими — вони отримали своєрідну індульгенцію. Уже в жовтні замовник повторив закупівлю, і цього разу ціни навіть зросли приблизно на 3%, що виглядає особливо контрастно на тлі загальних бюджетних обмежень.

Таким чином в Україні сформувався новий різновид «експлуатаційного утримання» — коли під виглядом негайних робіт державні замовники проводять масштабне асфальтування без повноцінних торгів і необхідного контролю. Це не лише підміняє зміст законодавства, а й створює окремий клас дорожніх контрактів, що фактично виведені з-під конкуренції.

Фактори, що можуть змінити розрахунки Кремля: чому війна проти України не є безальтернативною для Путіна

Російський лідер Володимир Путін упродовж багатьох років демонструє модель жорсткої автократії, поєднаної з умінням використовувати міжнародні суперечності у власних інтересах. Його політичний стиль базується на тиску, шантажі та грі на слабкостях опонентів. Водночас навіть у такій системі існують чинники, здатні впливати на ухвалення стратегічних рішень, зокрема щодо продовження або корекції війни проти України.

Як зазначають західні аналітики, нинішню міжнародну ситуацію в Кремлі сприймають як відносно сприятливу. У Москві переконані, що глобальний порядок перебуває у фазі турбулентності, а єдність Заходу не є сталою. Особливі очікування пов’язуються зі змінами у політичному ландшафті США: перемога Дональда Трампа на президентських виборах розглядається Путіним як сигнал можливого перегляду американської позиції щодо війни та підтримки України.

Один з можливих сценаріїв, на який звертає увагу BBC, полягає в тому, що Трамп може спробувати змусити Україну погодитися на перемир’я на невигідних умовах. Йдеться про потенційні територіальні поступки та відсутність гарантій безпеки. У разі відмови він натякав, що може скоротити підтримку Києва, зокрема й доступ до критично важливої американської розвідки, яка допомагає виявляти російські безпілотники та планувати удари по військових об’єктах РФ.

Паралельно Європа шукає власні варіанти впливу на ситуацію. Під егідою так званої «коаліції охочих» там обговорюють ідею створення міжнародних військових сил для стримування можливих нових наступів Росії, а також ширші фінансові зобов’язання щодо відновлення України. Ряд західних експертів вважає, що Європа могла б активніше долучатися до захисту українського повітряного простору, зокрема через розширення «Європейського повітряного щита», щоб захистити західні регіони країни.

Деякі пропозиції — наприклад, розміщення європейських військових підрозділів на заході України для зняття навантаження з української армії — поки що не знаходять підтримки урядів ЄС. Причина традиційна: побоювання прямого зіткнення з Росією або ескалації конфлікту. Попри це, як наголошує старший науковий співробітник Chatham House Кейр Джайлз, Захід має перестати керуватися логікою страху:

«Єдине, що напевно зупинить російську агресію, — це присутність достатньо сильних західних сил там, де Росія планує наступ».

Не менш помітним фактором залишаються санкції. Російська економіка працює під значним тиском: інфляція сягає 8%, ключова ставка тримається на рівні 16%, реальні доходи падають. Аналітики зазначають: ресурсів для тривалої війни у Кремля менше, ніж у 2022 році. Однак саме санкційні обмеження РФ вдається частково компенсувати — зокрема, за допомогою «тіньового» експорту нафти через незареєстровані танкери.

Важливим інструментом стало б рішення Європейського Союзу використати заморожені російські активи. Йдеться приблизно про 200 мільярдів євро, які можуть стати підґрунтям «репараційного кредиту» Україні. Єврокомісія вже пропонувала план залучення 90 мільярдів протягом двох років, однак остаточного рішення немає — ЄС усе ще вагатиметься.

Що стосується самої України, то, за даними BBC, країна могла б реалізувати більший мобілізаційний потенціал. Українська армія залишається однією з найсильніших і найтехнологічніших у Європі, але майже чотири роки війни призвели до виснаження особового складу та збільшення випадків самовільного залишення частин. Додатковим фактором стримування Росії стало б нарощування виробництва або імпорт ракет великої дальності — тим більше, що Україна вже помітно активізувала удари по цілях у глибокому тилу РФ.

Втім, як наголошує аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень Мік Райан, навіть це не є вирішальним:

«Глибокі удари надзвичайно важливі, але самі по собі вони не змусять Путіна сісти за стіл переговорів».

Окремою змінною лишається Китай. Кремль суттєво залежить від постачання китайських товарів подвійного призначення, а Сі Цзіньпін — один із небагатьох світових лідерів, думку яких Путін реально враховує. Якщо Пекін вирішить, що війна більше не відповідає його стратегічним інтересам, це може стати одним із найпотужніших впливів на поведінку Кремля.

Таким чином, BBC підсумовує: рішення Путіна продовжувати війну формуються під впливом багатьох чинників — від позиції США й європейської рішучості до економічного тиску та ролі Китаю. Але жоден з цих елементів поки не став критичним для змін у Кремлі, що й дозволяє Росії вести війну далі.