ІНСАЙДИ:

Ексдепутата Київради Дениса Комарницького пов’язують з діяльністю партії “Батьківщина” у Києві

За інформацією наших джерел, фігурант гучної кримінальної справи НАБУ про корупцію Денис Комарницький повертає свій вплив на столицю та викупив у Юлії Тимошенко “франшизу” Батьківщини по 5-ти районах Києва. Також, за інформацією джерла, Денис Комарницький розпочав фінансування передвиборчої кампанії Юлії Тимошенко та кандидатів від Батьківщини на президентських, парламентських і місцевих виборах. Стосовно столиці, за інформацією […]

Призначення нового керівника Офісу президента поставили на паузу: що відомо

Призначення нового глави Офісу президента, яке ще минулого тижня здавалося майже погодженим, відкладається на невизначений час. Як повідомляють джерела в оточенні президента, кадрове рішення не планують ухвалювати до Нового року, а в разі перенесення процес може затягнутися на тривалий період. За даними джерел, одним із ключових претендентів на посаду був перший віце-прем’єр Михайло Федоров. Джерела […]

Генштаб пропонував засекретити дані про СЗЧ, але восени ситуація різко загострилась

Наші джерела у силових структурах розповідають, що питання обмеження доступу до інформації про самовільне залишення частини та місця служби (СЗЧ) виникло ще влітку. У Генеральному штабі, за словами співрозмовників, вважали, що публічність цих даних провокує хвилю дезінформації, посилює напруження серед військових та створює викривлену картину для суспільства й міжнародних партнерів. Тому у відомстві пропонували максимально […]

Ми перші в історії: Яремчук відповів на критику збірної України

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Яремчук прокоментував останні виступи команди, включно з перемогою над Албанією та виходом до плей-оф Ліги націй. За його словами, збірна демонструє перспективу, але її склад досить молодий, і гравцям потрібна підтримка, а не тиск:

“Хотілося б попросити всіх людей, які біля футболу, трохи зменшити градус. Є старші люди, які справляються з критикою, а є молоді футболісти, які закриваються у собі. Зараз ми виходимо до плей-оф Ліги націй боротися за Лігу А”.

Нападник також згадав чемпіонат Європи, де Україна набрала чотири очки, але не пройшла до плей-оф. Яремчук зазначив, що це був історичний випадок:

“Так, ми провалили гру з Румунією, але ми перша команда в історії, яка не вийшла до плей-оф із чотирма очками. Люди переживають, але варто підтримувати, а не топити нас у критиці”.

Яремчук, який є найкращим бомбардиром “синьо-жовтих” в офіційних матчах цього року, закликав до конструктивного ставлення до збірної. Попри виклики, команда Сергія Реброва продовжує боротьбу на міжнародній арені, і від її успіхів залежить майбутнє українського футболу.

Не пропустіть

Теракт у Дарницькому районі: нові подробиці про вибухи та розслідування

У Києві триває розслідування інциденту, що стався 11 грудня у Дарницькому районі та був кваліфікований як терористичний акт. Подія, яка сколихнула місто, забрала життя військовослужбовця Національної гвардії України й призвела до травмування кількох людей. За даними Київської міської прокуратури, правоохоронці відпрацьовують усі можливі версії, зокрема пов’язані зі встановленням та дистанційним підривом саморобних вибухових пристроїв.

Перший вибух стався під час звичайного патрулювання території, де працювали двоє нацгвардійців. Під час огляду місцевості спрацював прихований вибуховий механізм, що миттєво спричинив загрозливу ситуацію. Один із військових загинув від отриманих ушкоджень, тоді як його напарник та охоронець, який перебував неподалік, зазнали травм і були негайно госпіталізовані. За словами правоохоронців, стан постраждалих контролюється медиками.

Другий вибух стався вже після прибуття поліції та медиків. Під час документування події і надання допомоги стався повторний підрив, іще двоє працівників поліції отримали поранення. Правоохоронці зазначають, що в обох випадках спрацювали саморобні вибухові пристрої, закладені заздалегідь.

Подію кваліфіковано як терористичний акт, що спричинив загибель людини (ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України). На місці продовжують працювати слідчі, вибухотехніки та оперативні підрозділи.

Цей інцидент відбувся на тлі подібних диверсій, які фіксують по всій Україні. Нагадаємо, 23 листопада у Дніпрі затримали 16-річного хлопця, який на завдання російських спецслужб заклав вибухівки у громадських місцях. Внаслідок теракту загинув 35-річний чоловік, а під час повторного вибуху поранень зазнав поліцейський, який прибув на виклик.

У Києві тривають заходи з посилення безпеки, а правоохоронці перевіряють можливий зв’язок між диверсіями.

Безпека дітей як бізнес: як в Одеській області укорінилася закрита система “захисних” підрядів

Попри те, що ракетні загрози для південних регіонів стали частиною повсякденної реальності, а захист дітей офіційно проголошений одним із ключових завдань держави, в Одеській області питання безпеки шкіл і дитячих садків дедалі більше нагадує не гуманітарну місію, а стабільно налагоджений бізнес. Під приводом облаштування укриттів, ремонту захисних споруд і підвищення рівня безпеки сформувалася система, у якій бюджетні кошти концентруються в руках обмеженого кола підрядників, тісно пов’язаних із чиновницькими структурами.

Центральну роль у цій схемі відіграє Департамент капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, через який проходить більшість контрактів. Формально всі процедури виглядають законними: оголошуються тендери, публікується документація, підписуються договори. Однак на практиці конкуренція часто має декоративний характер, а переможці визначаються заздалегідь. Інші учасники або не допускаються до торгів, або відсіюються через формальні зауваження, які не мають суттєвого впливу на якість робіт.

Центральним бенефіціаром цієї схеми стала компанія «СПК “ФЛАГМАН”», чиї фінансові показники стрімко зростають саме на тлі реалізації проектів, пов’язаних із цивільним захистом. Компанія отримує найбільші контракти, попри те, що рентабельність її діяльності нагадує транзитні структури, створені не для якісного виконання робіт, а для акумуляції коштів. Саме за таким сценарієм було реалізовано проєкт зі зведення укриття для дитячого садка «Оленка» у селі Маяки. Тендерна документація була складена так, що лише «Флагман» відповідав усім вимогам, а штучне завищення критеріїв до досвіду та обсягів робіт повністю заблокувало доступ незалежних підрядників.

У підсумку договір на понад 38,8 мільйона гривень отримала саме ця компанія, хоча реальні обсяги будівництва могли коштувати значно дешевше. Аналіз кошторису демонструє системне завищення цін на ключові матеріали — бетон, щебінь, арматуру, будівельні суміші та обладнання. У деяких позиціях вартість перевищує ринкову у два, а подекуди й у п’ять разів. Лише на основних матеріалах потенційна переплата перевищує 5,5 мільйона гривень — суму, яка могла бути використана для зміцнення безпеки, а не для збагачення пов’язаних осіб.

Схеми, які реалізуються під керівництвом Кіпера, цим епізодом не обмежуються. В області фіксуються інші випадки зловживань: від силового тиску та фальсифікацій кримінальних справ у межах конфлікту навколо майна родини Ксенофонтов і компанії «Патріарх Холл» — до масштабних розкрадань бюджетних та міжнародних коштів у кількох громадах. У Вигоднянській, Маяківській та Вилківській громадах підконтрольні структури на кшталт «ДАВМІР СТРОЙ», «БУД-МАРКА» та «Південна Українська Будівельна Компанія» систематично завищували вартість матеріалів на 25–40%, створюючи ланцюжки для подальшого виведення коштів.

Таким чином, сфера, покликана гарантувати безпеку дітей під час повітряних тривог, стала однією з найприбутковіших для групи посадовців, які контролюють будівельні тендери в області. Натомість реальна якість укриттів, дотримання будівельних норм і швидкість виконання робіт залишаються на другому плані. У ситуації, коли кожна хвилина під час ракетної атаки може коштувати життя, така модель управління є не лише проявом корупції, а й прямою загрозою для тисяч дітей та їхніх батьків.

Схема нелегального перетину кордону та нові деталі справи щодо втечі ексголови КСУ

Служба безпеки України оприлюднила подробиці масштабної корупційної схеми, яка дала змогу колишньому голові Конституційного Суду Олександру Тупицькому незаконно залишити територію країни в перші тижні повномасштабного вторгнення. Розслідування встановило, що ключову роль у цьому відіграв волинський прикордонник Роман Гінгін, якого суд визнав винним у нелегальному переправленні осіб призовного віку через державний кордон.

За інформацією слідчих, уже у березні 2022 року на Закарпатті діяла добре організована група, до якої входили представники прикордонної служби, митниці та окремі працівники поліції. Їхня діяльність носила системний характер: за грошову винагороду вони допомагали чоловікам, які підлягали мобілізації, незаконно перетинати державний кордон та опинятися на території країн Європейського Союзу. Сума оплати залежала від маршруту та рівня «супроводу», а клієнтів знаходили через посередників або особисті контакти.

Тупицький заздалегідь домовився з учасниками схеми про виїзд до Угорщини. До кордону він їхав на задньому сидінні автомобіля Toyota Camry, за кермом якого перебував найнятий водій, що мав законні підстави для перетину кордону. Саме це дозволило уникнути детальної перевірки.

Прикордонники та митники формально перевірили документи лише водія. Тупицького та двох його супутників пропустили без огляду і не внесли до електронних баз. Таким чином вони фактично «зникли» для української системи контролю.

Автомобіль безперешкодно виїхав із пункту пропуску, а вже 17 березня 2022 року угорська сторона на пункті «Барабаш» офіційно зафіксувала в’їзд Олександра Тупицького. Згодом до нього виїхали дружина та діти, але вже на законних підставах.

У квітні цього року українські паспорти Тупицького були анульовані. Попри це, він продовжує проживати в Австрії, де переховується від українського правосуддя.

СБУ зазначає, що розслідування схеми на Закарпатті триває, а коло фігурантів може розширитися. Справу щодо Романа Гінгіна суд уже розглянув, однак інші учасники групи можуть отримати нові підозри.

АРМА передає під управління один із найбільших бізнес-центрів Києва: нові деталі конкурсу та можливі ризики

Агентство з розшуку та менеджменту активів оголосило про визначення управителя арештованого майнового комплексу, розташованого на вулиці Іоанна Павла ІІ, 4/6 у столиці. Йдеться про масштабний бізнес-центр у центральній частині Києва, який у публічному просторі пов’язують із підсанкційним олігархом Костянтином Жеваго. Це рішення стало черговим етапом у процесі передачі арештованих активів у професійне управління з метою збереження їхньої економічної цінності та забезпечення надходжень до бюджету.

За підсумками відкритого конкурсу переможцем було визнано товариство з обмеженою відповідальністю «Енвіл». Компанія була створена підприємцем Володимиром Дроботом, який, за даними з відкритих джерел, має досвід у фінансовому та бізнес-секторі. Саме «Енвіл» тепер відповідатиме за управління одним із найбільших офісних комплексів міста, включно з експлуатацією будівель, орендними відносинами та підтриманням об’єкта у належному стані.

Ігор Хмельов, відомий у матеріалах слідства як «Шмель», разом із Міндічем фігурує у низці спільних бізнес-структур: Tanden Group, Eventus Management, Atlet Bud, Brand Style, TIM&TIM s.r.o. (Словаччина). За інформацією, озвученою в медіа, через Хмельова оформлювалися окремі активи, пов’язані з дружиною Міндіча.

Не менш показовим є зв’язок ще однієї фігурантки — Альони Шевцової (Дегрік), партнерки Дробота та Хмельова по iBox Bank. Вона перебуває під санкціями у зв’язку зі справою про відмивання коштів сервісу LeoGaming.

У результаті управління арештованою нерухомістю, що перебуває у сфері санкцій щодо Жеваго, отримала структура, пов’язана з особами, які фігурують у справах про ухилення від податків у гральному бізнесі, банківських розслідуваннях і санкційних рішеннях.

Таким чином, контроль над бізнес-центром на Печерську тепер матиме коло осіб, яке об’єднують спільні інтереси у фінансових і процесингових структурах, а також наявність фігурування у низці резонансних справ.

Ескалація кримінального протистояння в Лімассолі: острів опинився на межі нової мафіозної війни

У Лімассолі стрімко поглиблюється боротьба між кримінальними угрупованнями, і події останніх тижнів свідчать про формування нового центру напруження на Кіпрі. Після гучного вбивства 49-річного авторитетного фігуриста Ставроса Демосфеноса, яке сталося у жовтні, місто фактично занурилося в атмосферу відкритої війни між угрупованнями, що десятиліттями зберігали крихкий баланс впливу. Вбивство, здійснене з особливою зухвалістю, показало: хтось наважився кинути виклик існуючій мафіозній ієрархії та зруйнувати усталений порядок.

Новим каталізатором напруги став підпал елітного автопарку бізнесмена Дмитра Пуніна — власника кіпрського казино Pin-Up і фігуранта українського розшуку. Подія, яка сталася невдовзі після ліквідації Демосфеноса, підживила переконання експертів та силовиків, що між групами впливу розпочалася відкрита боротьба за ресурси та контроль над тіньовими потоками. У правоохоронних відомствах усе частіше говорять: Пунін може виявитися наступною ціллю, якщо сценарій ескалації продовжиться.

Замовлення виглядало як добре підготовлена операція: кілери використали білий фургон та мотоцикл, а на місці злочину знайшли десятки гільз від автоматичної зброї. Підозрюваних — уже вісьмох — затримано, серед них понтійські греки та ув’язнений, який, за версією слідства, віддав наказ із тюрми. Один зі свідків стверджував, що нападник був у капелюсі та темних окулярах, ніби стилізованих під Зорро.

Паралельно поліція вивчає версію, пов’язану з договірними матчами. Демосфенос був власником футбольного клубу «Карміотісса», яка перебувала під наглядом УЄФА через підозри у фіксованих іграх. Раніше клуб належав Дмитру Пуніну, власнику гемблінг-платформи Pin-Up, якого давно пов’язують з російськими кримінальними структурами. Пунін продав клуб Демосфеносу лише формально — за даними ЗМІ, вони й надалі працювали у спільних схемах.

Наприкінці листопада стався новий сигнал: у Лімассолі підпалили весь автопарк Пуніна. На стоянці в районі Мутаяка згоріли Lamborghini Revuelto, Porsche, Tesla та унікальний Mercedes G63 XLP Adventure вартістю понад 1 млн доларів. Камери зафіксували зловмисника у чорному одязі, який обливав авто пальним. Збитки перевищують мільйон євро.

Кіпрські медіа пов’язують підпал із або помстою за смерть Демосфеноса, або новим витком боротьби за контроль над гральним ринком і схемами легалізації коштів. Сам Пунін шість років тому прибув на Кіпр із великими амбіціями, створив PUNIN Group, скуповував ресторани, будівельні компанії, офіси та розкішні апартаменти. Головним джерелом його доходів стало онлайн-казино Pin-Up, прибутки якого виводили через кіпрські та офшорні структури.

Пунін мав надійне прикриття — Ставроса Демосфеноса. Той організовував силовий тиск на конкурентів, «вирішував» проблеми з поліцією, допомагав із документами, ліцензіями та громадянством для російських бізнесменів. Зокрема, він опікувався схемами із «золотими паспортами», які дозволили тисячам росіян отримати кіпрське громадянство за інвестиції.

Демосфенос також контролював потік «брудних» російських грошей через нерухомість, автосалони і будівельні компанії. Проте останнім часом він почав втрачати вплив, а кілька фінансових схем потрапили під перевірку. Це, на думку експертів, могло стати одним із мотивів його ліквідації.

Ліквідація Демосфеноса стала ударом по всій російсько-кіпрській кримінальній мережі. У ЗМІ активно обговорюють, що саме Пунін, який втратив головного «дахувальника», тепер перебуває у вразливому становищі. Підпал його автомобілів розглядають як попередження або початок масштабнішого тиску.

Поки правоохоронці розслідують злочини, на Кіпрі очікують великі зміни. Розпад мафіозного дуумвірату, що тримав під контролем гральний бізнес, футбольні клуби та легалізацію російських капіталів, може стати початком гучних викриттів. А головне питання залишається відкритим: чи дійде слідство до Пуніна — або ж він зникне з острова раніше, ніж розпочнеться «чистка»?

Операція “Мідас”: антикорупційне розслідування, яке починалося з оборонної сфери

Детектив Національного антикорупційного бюро України Руслан Магамедрасулов повідомив нові деталі щодо операції «Мідас», у межах якої правоохоронці викрили масштабну корупційну схему в енергетичному секторі. За його словами, на початковому етапі це розслідування взагалі не стосувалося енергетики, а було спрямоване на документування можливих зловживань у Міністерстві оборони. Про це він розповів в інтерв’ю Центру протидії корупції, наголосивши, що подальший розвиток подій істотно розширив межі справи.

Як пояснив детектив, у матеріалах кримінального провадження містяться ознаки, які вказують на зв’язок окремих фігурантів операції «Мідас» саме з оборонною сферою. Йдеться про контакти, фінансові ланцюги та механізми взаємодії, які первинно зацікавили слідчих у контексті можливих зловживань при забезпеченні потреб армії. Саме ці напрацювання стали відправною точкою для подальших аналітичних і оперативних дій.

«Взагалі, перша мета реалізації всіх цих проєктів, у тому числі “Мідаса”, була саме документування корупцій в Міноборони. Там є певні ознаки, які пов’язують цих осіб у межах якраз цієї діяльності», — пояснив детектив НАБУ.

Він також нагадав, що нещодавно вийшов із СІЗО, де провів п’ять місяців. Через це, за його словами, він досі не мав можливості детально обговорити з колегами всі матеріали справи та з’ясувати повний обсяг задокументованих епізодів, окрім самої операції «Мідас».

Водночас Магамедрасулов переконаний, що якщо у зібраних матеріалах містяться докази корупційних злочинів, зокрема пов’язаних з оборонною сферою, вони в будь-якому разі будуть реалізовані у межах подальших слідчих дій.

Шахрайство за схемою “родич у ДТП”: у Києві викрили зловмисника, який виманив у пенсіонерки сотні тисяч гривень

У столиці правоохоронні органи затримали чоловіка, причетного до цинічного шахрайства проти 80-річної киянки. Зловмисник скористався поширеною схемою психологічного тиску, відомою як «Ваш родич потрапив у ДТП», та переконав літню жінку терміново передати велику суму грошей нібито для порятунку її сина. У результаті пенсіонерка втратила 362 тисячі гривень.

За даними слідства, все почалося з телефонного дзвінка, під час якого невідомий представився особою, обізнаною з «аварією», та повідомив про необхідність негайної операції. Шахрай діяв наполегливо, не даючи жінці часу перевірити інформацію або зв’язатися з родичами. Перебуваючи у стані сильного хвилювання, потерпіла погодилася передати гроші, вважаючи, що таким чином рятує життя близької людини.

Поліція встановила, що чоловік діяв разом із спільниками. Один із них напередодні зателефонував жінці, переконуючи її, що син потрапив у ДТП і потребує дорогої операції. Роль затриманого полягала в організації отримання грошей: він замовив таксі, домовився з водієм, який забрав кошти, і перерахував їх на електронний гаманець.

Затриманому повідомили про підозру. Під час обшуку у нього вилучили зіп-пакети з канабісом, які він планував продати. Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За участь у шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та за незаконне зберігання наркотичних засобів із метою збуту порушнику загрожує до восьми років позбавлення волі. Тривають заходи із встановлення інших учасників афери.

Прослуховування нардепа Кісєля: новий виток напруги між владними групами

Поява даних про те, що Національне антикорупційне бюро України протягом більш ніж двох років вело приховане прослуховування народного депутата від фракції «Слуга народу» Юрія Кісєля, стала чинником, що суттєво загострив стосунки між окремими центрами впливу у владній вертикалі. За інформацією джерел у правоохоронних структурах, технічні засоби фіксації були демонтовані лише нещодавно, а сам депутат не підозрював про їх існування протягом усього періоду оперативного спостереження.

Цей інцидент спричинив помітне напруження у найближчому оточенні Кісєля. Особливо чутливо на ситуацію відреагував його багаторічний соратник Сергій Шефір, оскільки саме під час роботи техніки між ними відбулося значне число особистих зустрічей та розмов — як у приватному форматі, так і за участі інших представників політичного та бізнес-середовища. Обсяг зібраних матеріалів лишається невідомим, але джерела припускають, що прослуховування могло охоплювати теми, важливі для кількох впливових груп.

Контекст близькості Кісєля до оточення президента добре відомий. Його помічником є Микита Шефір — син Сергія Шефіра, багаторічного соратника Володимира Зеленського. Родина Кісєля також пов’язана з резонансною історією продажу нерухомості в Іванковичах, де раніше мав маєток сам президент. Зеленський публічно наголошував, що не може передати цю нерухомість випадковим людям, адже поруч живуть його найближчі друзі. Це непрямо підтверджує особливий статус Кісєля в колі довіри колишнього першого помічника президента.

Сергій Шефір останні роки сам перебуває у фокусі антикорупційних розслідувань. Він фігурує в справі щодо схем в енергетичному секторі, відомій як «плівки Міндіча». САП у суді оприлюднила записи його розмов з бізнесменом Тимуром Міндічем щодо збору коштів для застави підозрюваного ексвіцепрем’єра Олексія Чернишова та можливих «відкатів» з держконтрактів. Окремі епізоди пов’язують його і з ймовірними зловживаннями на Одеському припортовому заводі.

Прослуховування Юрія Кісєля у такому контексті створює нову інтригу. Невідомо, яку саме інформацію зібрали детективи та як вона може бути використана у поточних провадженнях. Наразі жодних коментарів від НАБУ або САП не надходило.

Очевидно, що виявлені факти стають серйозним викликом для кількох впливових груп у владі, а можливий зміст зафіксованих розмов може суттєво змінити розклади у внутрішньополітичних процесах.

Вирішальний тиждень для Європи: випробування єдності та відповідальності перед Україною

Європейський Союз входить у період, який може стати одним із найнапруженіших і найвизначальніших за останні роки. У Брюсселі та провідних столицях ЄС готуються до складних переговорів, від результатів яких залежатиме не лише подальша підтримка України, а й здатність Європи діяти як єдине політичне ціле. На тлі зростаючого зовнішнього тиску з боку США та Росії європейські лідери мають продемонструвати, що стратегічні рішення щодо війни й миру на континенті ухвалюються не під диктовку, а з урахуванням принципів, на яких побудований Союз.

У центрі дискусій — спроби нав’язати Україні так званий «мирний план», який у європейських колах дедалі частіше називають неприйнятним і принизливим. Йдеться про ініціативи, що можуть легалізувати наслідки агресії та створити небезпечний прецедент для всієї системи міжнародної безпеки. Для багатьох країн ЄС питання виходить далеко за межі української теми: воно стосується довіри до європейських гарантій, поваги до суверенітету держав і майбутнього самого Євросоюзу як політичного гравця.

Паралельно у Брюсселі міністри закордонних справ та дипломати намагаються переконати дедалі більшу групу урядів ЄС, які виступають проти механізму фінансування України через прибутки від заморожених активів РФ. До четверга, коли всі 27 лідерів прибудуть на саміт у Брюсселі, Євросоюз має або врятувати угоду, або зіткнутися зі справжньою політичною кризою.

Politico зазначає, що за лаштунками нині точиться “дипломатія останньої хвилини”. Лідери Великої Британії, Німеччини і, можливо, Франції, а також зять Дональда Трампа Джаред Кушнер і його спецпосланець Стів Віткофф планують зустрітися із Зеленським у Берліні. Про участь численних глав урядів та представників ЄС і НАТО повідомив прессекретар німецького канцлера Стефан Корнеліус. Один із європейських чиновників заявив, що подальше роз’єднання Європи цього тижня стане “катастрофічним сигналом Україні” і завдасть удару по самому Євросоюзу.

Питання територій залишається одним із найчутливіших. Європейські країни наполягають, що жодного прогресу у цьому напрямку не може бути без гарантій безпеки для України. США ж, за інформацією джерел, продовжують тиснути щодо можливих поступок, що створює тертя між Вашингтоном і європейськими столицями.

Складною є й ситуація з “репараційним кредитом”. ЄС уже кілька місяців намагається переконати бельгійського прем’єра Барта де Вевера погодитися на план використання прибутків від заморожених російських активів на користь України. Днями Італія — третя за розміром економіка ЄС — підтримала позицію Бельгії, закликавши шукати альтернативні варіанти фінансування. Новий прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш також виступив проти. За підрахунками Politico, навіть якщо до цієї групи долучаться Угорщина та Словаччина, вони не матимуть блокуючої меншості, але їхня публічна критика ставить під загрозу політичну угоду.

Попри труднощі, офіційні особи в Брюсселі наполягають, що альтернатив “плану А” поки не існує. Один із німецьких чиновників назвав рішення щодо активів “рішенням про майбутнє Європи”, яке визначить, чи залишиться ЄС значущим геополітичним гравцем. “Варіанта Б немає”, — підкреслив він.

Попереду — кілька днів складної дипломатії, яка покаже, чи здатна Європа діяти єдиним фронтом у момент, коли на карту поставлено не лише підтримку України, а й власну політичну вагу у світі.

Рекордні закупівлі та великі сумніви: мільярдний контракт у “Прозорро” опинився під прицілом уваги

У системі публічних закупівель «Прозорро» знову зафіксовано ситуацію, яка викликає серйозні запитання щодо прозорості використання бюджетних коштів. За тиждень було оприлюднено понад 72 тисячі закупівель на загальну суму майже 19 мільярдів гривень, однак особливу увагу привернула одна угода. Йдеться про 1,6 мільярда гривень, які Служба відновлення у Миколаївській області спрямувала компанії «Ростдорстрой» за процедурою, що виглядає щонайменше нетипово для такого обсягу фінансування.

Формально предмет закупівлі визначено як «експлуатаційне утримання автомобільних доріг». У законодавстві цим терміном зазвичай позначають поточні та локальні роботи: прибирання узбіч, ямковий ремонт, розчищення снігу, встановлення дорожніх знаків або ліквідацію незначних пошкоджень покриття. Такі послуги, як правило, не передбачають масштабних витрат і реалізуються через відносно прості та конкурентні процедури.

За умовами тендеру, замість точкового ремонту підрядник має виконати фрезерування старого покриття та укладання нового шару асфальту. Такий обсяг традиційно визначають як середній або капітальний ремонт, але аж ніяк не підтримання експлуатаційного стану. Попередні розрахунки показують: заявлені обсяги дозволяють оновити близько 30 кілометрів дороги — фактично окремий дорожній проєкт, лише схований у технічній категорії, яка не передбачає конкуренції.

І це вже не перший випадок. У вересні Служба відновлення замовляла «Ростдорстрою» аналогічні роботи — також під вивіскою «експлуатаційного утримання». Тоді Державна аудиторська служба зацікавилася визначеннями і вимагала пояснень: чому капітальні ремонти маскуються під підтримувальні?

Відповідь чиновників стала ілюстрацією того, наскільки легко державні норми можна перетлумачити, якщо є така потреба. Фрезерування? Це, виявляється, «аварійне виправлення профілю». Укладання нового шару? «Захід з недопущення погіршення стану». Заміна значних ділянок дорожнього одягу? «Тимчасові роботи, що не змінюють конструктив».

І найголовніше — ДАСУ цю логіку прийняла. Відтак подальші закупівлі за цією схемою не просто стали можливими — вони отримали своєрідну індульгенцію. Уже в жовтні замовник повторив закупівлю, і цього разу ціни навіть зросли приблизно на 3%, що виглядає особливо контрастно на тлі загальних бюджетних обмежень.

Таким чином в Україні сформувався новий різновид «експлуатаційного утримання» — коли під виглядом негайних робіт державні замовники проводять масштабне асфальтування без повноцінних торгів і необхідного контролю. Це не лише підміняє зміст законодавства, а й створює окремий клас дорожніх контрактів, що фактично виведені з-під конкуренції.

Фактори, що можуть змінити розрахунки Кремля: чому війна проти України не є безальтернативною для Путіна

Російський лідер Володимир Путін упродовж багатьох років демонструє модель жорсткої автократії, поєднаної з умінням використовувати міжнародні суперечності у власних інтересах. Його політичний стиль базується на тиску, шантажі та грі на слабкостях опонентів. Водночас навіть у такій системі існують чинники, здатні впливати на ухвалення стратегічних рішень, зокрема щодо продовження або корекції війни проти України.

Як зазначають західні аналітики, нинішню міжнародну ситуацію в Кремлі сприймають як відносно сприятливу. У Москві переконані, що глобальний порядок перебуває у фазі турбулентності, а єдність Заходу не є сталою. Особливі очікування пов’язуються зі змінами у політичному ландшафті США: перемога Дональда Трампа на президентських виборах розглядається Путіним як сигнал можливого перегляду американської позиції щодо війни та підтримки України.

Один з можливих сценаріїв, на який звертає увагу BBC, полягає в тому, що Трамп може спробувати змусити Україну погодитися на перемир’я на невигідних умовах. Йдеться про потенційні територіальні поступки та відсутність гарантій безпеки. У разі відмови він натякав, що може скоротити підтримку Києва, зокрема й доступ до критично важливої американської розвідки, яка допомагає виявляти російські безпілотники та планувати удари по військових об’єктах РФ.

Паралельно Європа шукає власні варіанти впливу на ситуацію. Під егідою так званої «коаліції охочих» там обговорюють ідею створення міжнародних військових сил для стримування можливих нових наступів Росії, а також ширші фінансові зобов’язання щодо відновлення України. Ряд західних експертів вважає, що Європа могла б активніше долучатися до захисту українського повітряного простору, зокрема через розширення «Європейського повітряного щита», щоб захистити західні регіони країни.

Деякі пропозиції — наприклад, розміщення європейських військових підрозділів на заході України для зняття навантаження з української армії — поки що не знаходять підтримки урядів ЄС. Причина традиційна: побоювання прямого зіткнення з Росією або ескалації конфлікту. Попри це, як наголошує старший науковий співробітник Chatham House Кейр Джайлз, Захід має перестати керуватися логікою страху:

«Єдине, що напевно зупинить російську агресію, — це присутність достатньо сильних західних сил там, де Росія планує наступ».

Не менш помітним фактором залишаються санкції. Російська економіка працює під значним тиском: інфляція сягає 8%, ключова ставка тримається на рівні 16%, реальні доходи падають. Аналітики зазначають: ресурсів для тривалої війни у Кремля менше, ніж у 2022 році. Однак саме санкційні обмеження РФ вдається частково компенсувати — зокрема, за допомогою «тіньового» експорту нафти через незареєстровані танкери.

Важливим інструментом стало б рішення Європейського Союзу використати заморожені російські активи. Йдеться приблизно про 200 мільярдів євро, які можуть стати підґрунтям «репараційного кредиту» Україні. Єврокомісія вже пропонувала план залучення 90 мільярдів протягом двох років, однак остаточного рішення немає — ЄС усе ще вагатиметься.

Що стосується самої України, то, за даними BBC, країна могла б реалізувати більший мобілізаційний потенціал. Українська армія залишається однією з найсильніших і найтехнологічніших у Європі, але майже чотири роки війни призвели до виснаження особового складу та збільшення випадків самовільного залишення частин. Додатковим фактором стримування Росії стало б нарощування виробництва або імпорт ракет великої дальності — тим більше, що Україна вже помітно активізувала удари по цілях у глибокому тилу РФ.

Втім, як наголошує аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень Мік Райан, навіть це не є вирішальним:

«Глибокі удари надзвичайно важливі, але самі по собі вони не змусять Путіна сісти за стіл переговорів».

Окремою змінною лишається Китай. Кремль суттєво залежить від постачання китайських товарів подвійного призначення, а Сі Цзіньпін — один із небагатьох світових лідерів, думку яких Путін реально враховує. Якщо Пекін вирішить, що війна більше не відповідає його стратегічним інтересам, це може стати одним із найпотужніших впливів на поведінку Кремля.

Таким чином, BBC підсумовує: рішення Путіна продовжувати війну формуються під впливом багатьох чинників — від позиції США й європейської рішучості до економічного тиску та ролі Китаю. Але жоден з цих елементів поки не став критичним для змін у Кремлі, що й дозволяє Росії вести війну далі.