Українська гімнастка з тріумфом дебютувала на етапі Кубка світу

Коли людина нервує, її рука часто автоматично тягнеться до чогось солодкого або жирного. Це звичка, яка, на перший погляд, може здатися слабкістю чи відсутністю сили волі, але насправді такі реакції є абсолютно природними. Науковці переконані, що вибір їжі під час стресу — це не результат нашої невпевненості або недостатньої сили волі, а нормальна фізіологічна реакція організму на напругу. Дослідження Гарвардської медичної школи та матеріали PubMed Central допомагають зрозуміти, чому саме наш апетит змінюється в стресових ситуаціях, і як хронічний стрес може сприяти набору ваги.

У перші хвилини стресу організм активує так звану реакцію «бий або тікай». Це еволюційно вкорінена реакція на загрозу, коли нервова система викидає в кров адреналін, а травлення сповільнюється, адже тіло готується до фізичних дій, а не до перетравлення їжі. Тому на короткострокову напругу апетит, як правило, знижується, оскільки організм не потребує додаткових калорій для негайної фізичної активності.

Та коли стрес затягується, наднирники починають виробляти інший гормон — кортизол. Він:

підвищує апетит,

посилює мотивацію шукати калорійну їжу,

не дає насиченню настати швидко.

Кортизол має знижуватися після завершення стресового епізоду. Але при постійній тривозі чи перевтомі його рівень залишається підвищеним, що посилює відчуття голоду.

Стресові реакції змінюють не тільки апетит, а й харчові вподобання. Дослідження показують: у періоди напруги люди частіше тягнуться до солодкої, жирної та «комфортної» їжі.

Це пов’язано з дією кількох гормонів:

кортизол + інсулін — роблять калорійну їжу більш привабливою;

грелін («гормон голоду») — посилює тягу до гіперсмачних продуктів.

У шестимісячному дослідженні 339 дорослих майже половина учасників набрала вагу. Виявилося, що високий початковий рівень греліну пов’язаний із більшою тягою до їжі згодом, а підвищені кортизол, інсулін та хронічний стрес прогнозують подальший набір ваги.

Мозок добре запам’ятовує миттєве полегшення, яке дає комфортна їжа, і формує автоматичний алгоритм: «мені погано — мені потрібна їжа». Так виникає коло стресового переїдання.

Науковці відзначають гендерні та індивідуальні відмінності:

жінки частіше реагують на стрес їжею, чоловіки — алкоголем чи курінням;

люди з надмірною вагою частіше набирають нові кілограми під час стресу;

у тих, хто має підвищений інсулін або кортизол, ймовірність переїдання зростає.

Британські дослідники помітили: люди, чий організм відповідає на стрес високим кортизолом, частіше «заїдають» навіть дрібні щоденні труднощі.

Окрім харчової поведінки, на вагу впливають і додаткові фактори, характерні для хронічного стресу: гірший сон, менша фізична активність, більш часте споживання алкоголю.

Механізми, які керують реакцією на стрес, тісно переплетені із системою винагороди мозку. У такому стані:

зростає чутливість до сигналів про «нагороду» — їжу;

слабшає контроль префронтальної кори над імпульсивністю;

збільшується тяга до солодкого та жирного.

Деякі дослідження порівнюють цю поведінку з формуванням харчової залежності.

Експерти радять кілька стратегій, які реально працюють:

Прибрати з дому висококалорійні перекуси. Доступність — головний тригер.

Медитації та дихальні практики. Зменшують рівень кортизолу.

Фізична активність. Допомагає стабілізувати гормональні реакції та знижує тягу до «швидких» калорій.

Підтримка рідних. Соціальні зв’язки зменшують потребу «заїдати» емоції.

Фахівці підкреслюють: уникнути стресу повністю неможливо, але контролювати реакцію організму — цілком реально. Правильні стратегії допомагають зберігати здорові харчові звички навіть у складні періоди.

Заступниця Харківського міського голови з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення Неллі Цибульник, яка офіційно виховує доньку-підлітка самостійно, задекларувала вражаючі обсяги майна та фінансових активів. У її декларації зазначено кілька об’єктів нерухомості, розташованих у Харкові, що оформлені безпосередньо на її ім’я, а також кілька автомобілів. Крім того, посадовиця має значні готівкові заощадження в національній та іноземній валютах.

Разом із цим у декларації зазначено валютний кредит у грузинському банку, що нараховує значну суму і перебуває на її особистому рахунку. Деталі цього кредиту включають умови обслуговування та строк погашення, однак точна інформація про джерела його погашення у відкритих даних відсутня.

— квартирою площею 47,5 м², купленою у 2019 році за 389 тис. грн;— квартирою 62,2 м², придбаною того ж року за 510 тис. грн;— житловим будинком площею 299,3 м² (2021 рік), вартість під час купівлі не зазначена;— нежитловою будівлею на 403 м² (2020 рік), ціна також не вказана;— двома земельними ділянками у місті — 351 м² та 971 м²;— орендою двох торгових павільйонів по 16 м² кожен.

У декларації Цибульник вказала одразу три транспортні засоби:

— Toyota Highlander (2013) — придбана у 2019 році за 526 тис. грн;— Toyota Corolla (2013) — куплена у 2018 році за 152 тис. грн;— вантажівка ГАЗ-330232 (2016) за 400 тис. грн.

За минулий рік чиновниця отримала 1,27 млн грн зарплати у Холодногірській райадміністрації.

Також вона задекларувала значні готівкові заощадження:

— 170 тис. доларів,— 10 тис. євро,— 100 тис. гривень.

З 2018 року на Цибульник числиться кредит у грузинському TBC Bank. На кінець 2024 року залишок боргу становив 491 тис. доларів. За рік посадовиця погасила лише 45 тисяч основного боргу.

Попри офіційний статус самотньої матері та відсутність бізнес-активності, Цибульник володіє значними обсягами нерухомості й готівки. Розмір заощаджень і майно викликають питання щодо відповідності доходам посадовиці, тим більше з огляду на великий валютний кредит, що залишається майже непогашеним.

Від початку повномасштабної війни Шотландія стала однією з головних країн, що прийняла українських біженців. За різними оцінками, близько 28 тисяч українців знайшли тимчасовий притулок на території Шотландії, отримуючи підтримку від місцевих громад та уряду. Однак нещодавно ситуація змінилася — уряд країни вирішив припинити грантову програму, яка фінансово стимулювала місцевих жителів приймати біженців у своїх оселях.

Як повідомляє Daily Mail, програму «Житло для України», що існувала з початку війни, було повністю згорнуто. Згідно з умовами цієї програми, сім’ї, які погоджувалися надавати житло українським біженцям, отримували щомісячну компенсацію. Спочатку виплати становили £500, а з часом були знижені до £350. Ці гранти допомагали покрити витрати на утримання біженців і мотивували багато шотландських родин відкрити свої двері для тих, хто втік від війни.

Рішення ухвалила нова лейбористська адміністрація Шотландії. Влада заявила про повне згортання грантів, що фактично позбавляє тисячі українців гарантій стабільного житла.

Місцеві органи влади та благодійні фонди попереджають: наслідки можуть бути серйозними.За їхніми словами, така політика:

може призвести до нової хвилі виселень;

збільшить кількість звернень до служб, що працюють із бездомними;

поставить додаткове навантаження на соціальні структури, які вже працюють на межі можливостей.

Консервативна партія різко розкритикувала уряд, заявивши, що нова політика ігнорує реальні потреби людей, які втекли від війни та не встигли адаптуватися до складних умов шотландського ринку житла.

У Міністерстві житлових справ Великої Британії натомість стверджують: учасники програми знали, що державне фінансування триватиме лише 18 місяців. За цей період, на переконання відомства, українські сім’ї мали знайти інше житло або підготуватися до самостійного проживання.

Однак експерти наголошують: знайти доступну оренду у Шотландії складно навіть громадянам країни, а біженцям — тим паче. Через високі ціни, дефіцит пропозицій і конкуренцію на ринку житла шансів для переселенців практично немає.

Зараз українські родини, які досі проживають у приймаючих сім’ях, намагаються знайти альтернативні варіанти. Багато хто звертається до благодійних фондів і місцевих рад, намагаючись уникнути ризику опинитися на вулиці.

Шотландська влада поки що не представила альтернативної програми підтримки, тому ситуація залишається напруженою.

Обстановка на північному відтинку Харківської області набула особливо напруженого характеру. Українські підрозділи, які утримують оборону в районі Вовчанська, повідомляють про суттєве ускладнення ситуації. За словами військового з позивним «Мучной», місто фактично втрачено: лінія оборони там більше не є стійкою, а сам населений пункт, за його висловом, «відколовся повністю». Це визначення відображає реальний стан речей — противник зміг закріпитися на ключових ділянках і нарощує тиск, користуючись тактичними прогалинами та постійним вогневим впливом.

Військовослужбовці на передовій попереджають, що противник може спробувати розвинути наступ углиб області, орієнтуючись на важливі населені пункти, які формують зовнішній оборонний контур Харкова. Зокрема, особливу увагу привертає напрямок на Вільчу. Саме там російські підрозділи, просунувшись через район Цегельного та південні околиці Вовчанська, змогли зачепитися за північну частину селища. Це створює небезпеку подальшого розширення плацдарму, що може стати основою для наступних ударів у напрямку більш глибоких ліній оборони.

Боєць наголошує, що ситуація на ділянці фронту є критичною: за оцінками підрозділів, які тримають оборону, російські війська мають усі передумови для подальшого просування.

«Картина вимальовується жорстка. В них є всі передумови рванути до Бугаївки, а можливо й далі, якщо темп не буде збитий. На цих підступах їх треба гальмувати будь-якою ціною, бо інакше Харкову справді світитиме важкий період», — заявив “Мучной”.

Військовий підкреслив, що критичну роль відіграє підтримка українських бійців, адже ворог просувається системно й не зменшує інтенсивності атак.

«Я просто заздалегідь підводжу вас до того, що може розгортатися в цьому епізоді. А ваша підтримка бійців — це те, що реально впливає на скільки напрямків ми зможемо вистояти. Ворог навалює системно. Завдання в них чітке — забрати під себе правий берег Сіверського Дінця й відтиснути нашу лінію якомога далі», — додав він.

Водночас Генеральний штаб ЗСУ спростовує російські заяви про «захоплення» Вовчанська й інших населених пунктів. У штабі наголошують: ідеться про пропагандистські спроби Кремля вплинути на міжнародні переговори відеороликами із черговим «флаговтиканням».

У Генштабі підтвердили, що ситуація у Вовчанську залишається напруженою. Противник намагається просуватися у місті, використовуючи малі піхотні групи, ударні безпілотники та артилерію. Однак українські сили продовжують оборонні операції та утримують позиції на складних ділянках фронту, зокрема у Покровську, Вовчанську та Куп’янську.

У Львові під час виконання службових обов’язків загинув працівник територіального центру комплектування. Про трагічний інцидент повідомили в органах прокуратури. За попередніми даними слідства, подія сталася ввечері, коли військовослужбовець здійснював перевірку документів у громадському місці.

За інформацією правоохоронців, 30-річний мешканець Львова раптово проявив агресію під час спілкування з представником ТЦК. Під час конфлікту він завдав військовому ножового поранення та використав газовий балончик, після чого зник з місця події. Попри зусилля медиків, врятувати пораненого не вдалося — отримані травми виявилися несумісними з життям.

Постраждалого військкома, який був ветераном АТО, доправили до лікарні з важким пораненням стегнової артерії. Незважаючи на зусилля медиків, врятувати його життя не вдалося.

Нападника вдалося затримати. Наразі проводяться слідчі дії для з’ясування всіх обставин події.

Святий Миколай Чудотворець є однією з найвідоміших і найшанованіших постатей у християнському світі. Це реальна історична особа — єпископ міста Мири у Лікії, який жив у IV столітті та ще за життя здобув славу праведника, здатного на великі добрі справи. Про його життя збереглися численні свідчення, що розповідають про безкорисливу допомогу нужденним, захист несправедливо скривджених і духовну підтримку тих, хто перебував у відчаї.

Особливе місце в історії святого займають перекази про його чудесні вчинки. У християнській традиції розповідається, що він рятував людей від голоду, визволяв неправдиво звинувачених, допомагав бідним родинам і навіть повертав до життя тих, кого вважали загиблими. Саме завдяки цим подіям Миколай отримав почесне звання Чудотворця. Його образ уособлює щиру доброту, жертовність і здатність змінювати людські долі через любов і віру.

У святого Миколая є дві пам’ятні дати. Навесні — 9 травня за новим стилем (22 травня за старим) — відзначають перенесення його мощей, відоме в народі як Миколай Весняний.

А головне зимове свято припадає на грудень. Багато поколінь українців звикли відзначати його 19 грудня — за старим календарем. Проте після переходу до новоцерковного календаря у 2023 році дата змінилася. Всі нерухомі свята були пересунуті на 13 днів уперед, тож День святого Миколая тепер офіційно припадає на 6 грудня. Цьогоріч він випадає на суботу.

Незалежно від того, святкують українці 6 чи 19 грудня, свято не є державним і додаткового вихідного не передбачає.

Діти в Україні з нетерпінням чекають Миколая, адже саме він приносить подарунки під подушку. Традиція походить із легенд про щедрість святого, який допомагав бідним родинам та опікувався дітьми.

У християнській традиції цього дня прийнято молитися, відвідувати церкву та робити добрі справи. Благодійні ініціативи — одна з найважливіших частин свята: тисячі українців стають “таємними Миколаями” для дітей-сиріт, малозабезпечених сімей або військових.

Водночас існують певні заборони. 6 грудня не рекомендується сваритися, тяжко працювати, займатися прибиранням, рукоділлям чи будь-якими справами, що потребують значних зусиль. Заборонено заздростити чи бажати зла іншим. У цей день важливо об’єднуватися, берегти добрі почуття та вірити в диво — особливо під час війни.

Діти часто пишуть листи Чудотворцю, але якщо бажання надто дороге або нечітке, дорослі можуть обрати подарунок на свій розсуд. У 2026 році найпопулярнішими подарунками для дітей будуть:

книги за віком та інтересами;іграшки, ляльки, машинки;солодощі;конструктори та пазли;набори для творчості;планшети, розумні годинники, дитячі квадрокоптери;спортивні подарунки — м’ячі, ролики, скейтборди;настільні ігри.

Залежно від родинних звичаїв, сюрприз можуть покласти під подушку або біля ялинки.

Українська музична продюсерка Ірина Горова поділилася своїм баченням щодо спроб Потапа та Насті Каменських посилити свою присутність на музичному ринку Латинської Америки. Вона підкреслила, що уважно стежить за діяльністю українських артистів за кордоном, адже це дає можливість зрозуміти, як трансформується світова індустрія та наскільки реалістично українським виконавцям закріпитися на глобальних майданчиках.

У коментарі для «Економічної правди» Горова відзначила, що міжнародний прорив рідко відбувається швидко. На формування стійкого інтересу до артиста впливають локальні музичні тенденції, культура регіону, конкуренція та загальна динаміка світового шоу-бізнесу. За її словами, навіть технічно досконалий матеріал не гарантує успіху, якщо він не відповідає смакам аудиторії конкретної країни.

Горова підкреслила, що стратегія копіювання американського чи британського звучання вже давно не працює. За її переконанням, українські виконавці можуть зацікавити глобальну аудиторію лише унікальним стилем, який вирізнятиме їх серед конкурентів. Саме збереження власної музичної ідентичності, а не наслідування чужих трендів, може стати ключем до успіху.

Продюсерка відзначила, що в українській індустрії з’являються артисти, готові працювати над формуванням самобутнього звучання, здатного привернути увагу міжнародних лейблів та стримінгових сервісів. Вона переконана, що лише оригінальний музичний продукт може прокласти шлях на світовий ринок.

Окремо вона згадала про нинішній курс Насті Каменських на іспаномовну аудиторію та ринок США, а також про те, що Потап почав творити під новим сценічним ім’ям Slavic Balagan. Попри активні спроби, Горова вважає, що шлях до успіху полягає не у зміні псевдонімів чи орієнтації на іноземні ринки, а у створенні власного унікального контенту.

Продюсерка підсумувала, що майбутнє української музики за виконавцями, які не наслідують чужий стиль, а створюють свій власний, здатний викликати інтерес світової аудиторії.

5 грудня українці відзначають одразу кілька значущих дат — професійних, міжнародних і церковних, а день також займає особливе місце у народних традиціях. За новим церковним календарем віряни вшановують пам’ять святого преподобного Сави Освященного, видатного подвижника християнства. Народився він у 439 році в Каппадокійській Кесарії і вже в дев’ятирічному віці добровільно вступив до монастиря, де вирізнявся смиренням, духовною мудрістю та невпинним прагненням до молитви та служіння.

Життя святого Сави Освященного стало прикладом відданості духовним цінностям і самовідданості в служінні ближнім. Його шанування нагадує про важливість моральної дисципліни, стійкості у випробуваннях та пошуку внутрішнього спокою через віру. Згідно з церковними джерелами, він залишив по собі численні духовні настанови, що досі надихають віруючих на благочестиве життя та милосердя.

У 17 років Сава вирушив до Палестини, тодішнього центру чернечого життя. Там він багато років провів у молитві та усамітненні, а 483 року заснував свою знамениту Велику Лавру — Мар Саба. Цей монастир став одним із найважливіших духовних осередків середньовічного Сходу.

Сава активно виступав проти єресей і навіть здійснював місії до імператорів у Константинополі, відстоюючи православне вчення. Він помер 532 року у віці 93 років.

У народному календарі дата відома як Савин Мороз — саме на цей час зазвичай припадали перші сильні холодні дні. Вважали, що «Сава морозом землю освячує».

Що не можна робити 5 грудня: • уникати сварок — вони можуть зіпсувати стосунки на всю зиму• не гуляти після заходу — вважалося, що з цього дня зима «вступає у свої права»• не думати погано — негатив повертається до того, хто його поширює

Народні прикмети: • ранковий іній — до м’якої зими• ясна погода — до спокійної зими• сильний вітер — до хуртовин• мороз зранку, але потепління вдень — до нестійкої погоди

5 грудня в Україні святкують День працівників статистики — фахівців, які збирають і аналізують дані, що необхідні для прийняття державних рішень та прогнозування розвитку країни.

Також 5 грудня — День ґрунтознавця та Всесвітній день ґрунтів. Обидва свята підкреслюють важливість відповідального ставлення до землі, адже за даними ООН понад третина ґрунтів світу знаходиться у стані деградації.

Крім того, сьогодні відзначають Міжнародний день волонтера — свято людей, які допомагають іншим без винагороди, рухаючи вперед суспільні зміни, гуманітарні ініціативи та взаємопідтримку.

А ще це неофіційний Міжнародний день ніндзя — присвячений легендарним японським воїнам, що стали символами спритності та вміння діяти непомітно.

5 грудня іменини святкують Геннадій, Захар, Ілля та Сергій.Талісманом народжених цього дня вважають гранат — камінь із сильною енергетикою, відомий ще за часів скіфів.

5 грудня увійшло в історію багатьма подіями: відкриттям золота в Каліфорнії, скасуванням сухого закону у США, створенням першої АТС, відкриттям Української академії мистецтв, підписанням Будапештського меморандуму та першою переписною кампанією в Україні 2001 року.