Як відрізнити грип від COVID-19 у сезон респіраторних інфекцій

За останні три місяці українці оформили понад 2,1 мільйона мікрокредитів, залучивши у мікрофінансових організацій більше ніж 13,7 млрд грн. У третьому кварталі загальна кількість позик склала 2 138 569, що приблизно на 2% менше, ніж у попередньому періоді, демонструючи незначне зниження попиту на швидке фінансування. Водночас середня сума мікрокредиту залишилася стабільною, що свідчить про незмінні потреби населення у короткостроковій фінансовій підтримці.

Аналітики відзначають, що основними причинами звернення до МФО залишаються несподівані витрати, покриття повсякденних потреб та необхідність тимчасово збалансувати сімейний бюджет. Поряд із цим, зростає частка користувачів, які беруть мікропозики для фінансування невеликих бізнес-проектів або підготовки до сезонних витрат, що свідчить про адаптацію населення до нових економічних реалій.

На початку року «кредит до зарплати» становив у середньому 5 773 грн.

Нині позичальники беруть уже 6 417 грн у середньому за один мікрокредит.

Загалом від початку року МФО видали 6,5 млн мікропозик на суму понад 40 млрд грн.

Хоча кількість нових позик трохи зменшується, із поверненням кредитів ситуація значно гірша. Від початку року загальна сума заборгованості користувачів мікропозик:

зросла на 25%,

досягла 25,15 млрд грн.

Аналітики зазначають, що борги накопичуються швидше, ніж зростає кількість нових позик, що свідчить про погіршення платіжної спроможності частини населення.

МФО залишаються одним із найбільш доступних інструментів швидких позик — без довідок, перевірок і складних процедур. Саме тому українці продовжують масово звертатися до таких сервісів, навіть попри високі ставки та ризик боргової спіралі.

Експерти відзначають, що структура ринку мікрокредитування цього року демонструє дві ключові тенденції:

помірне падіння кількості кредитів,

збільшення середнього чека та різке нарощення заборгованості.

Це вказує на те, що все більше українців користуються МФО не як разовою допомогою, а як регулярним фінансовим інструментом.

Гарбузове та соняшникове насіння вже давно закріпилися в раціоні людей, які прагнуть урізноманітнити харчування та додати до нього більше корисних елементів. Хрусткі, ароматні та поживні, вони чудово поєднуються із салатами, смузі, мюслі або можуть слугувати окремим легким перекусом. Хоча обидва види насіння містять цінні жири, клітковину та рослинний білок, їхній хімічний склад має відмінності, які визначають специфічний вплив на організм та можливі харчові переваги.

Гарбузове насіння часто вирізняють за високим вмістом цинку, магнію та антиоксидантів. Ці мікроелементи відіграють роль у підтримці імунітету, роботі нервової системи та нормальному синтезі білків. Крім того, гарбузове насіння містить значну кількість амінокислот, зокрема триптофану, що впливає на балансування настрою та якість сну. Його насиченість корисними жирами, передусім омега-6, сприяє підтримці здоров’я серця за умови помірного вживання.

Якщо головна мета — збільшити споживання клітковини, то перевага за соняшниковим насінням. У 100 грамах міститься близько 11,1 г клітковини, тоді як у гарбузовому — 6,5 г. Клітковина підтримує травлення, відчуття ситості та знижує ризик серцево-судинних захворювань, діабету й ожиріння.

Щодо білка, лідером є гарбузове насіння: у 100 грамах міститься близько 29,8 г білка, у соняшниковому — 19,3 г. Воно також забезпечує організм корисними лінолевими кислотами, що стабілізують рівень цукру в крові та покращують показники холестерину.

Ще однією важливою перевагою гарбузового насіння є високий вміст магнію — близько 550 мг на 100 г проти 129 мг у соняшниковому. Магній необхідний для роботи серця, зміцнення кісток та регуляції артеріального тиску.

Попри різницю у складі, експерти радять поєднувати обидва види насіння. Соняшникове насіння багате селеном і вітаміном Е, може допомагати людям із діабетом контролювати рівень цукру в крові. Гарбузове насіння пов’язують із нижчим ризиком розвитку деяких видів раку, зокрема раку грудей.

Регулярне додавання насіння до раціону підтримує здоров’я, забезпечує енергією та додає приємний горіховий смак стравам. Досить просто посипати салат, йогурт або вівсянку жменькою насіння, щоб зробити харчування кориснішим.

Суддя Київського апеляційного суду Тетяна Вікторівна Фрич оприлюднила декларацію за 2024 рік, у якій вказала дохід у розмірі майже 2,95 мільйона гривень, а також значні валютні заощадження. Основну частину доходів складає заробітна плата — 2,94 мільйона гривень. Окрім цього, вона отримала близько 8 тисяч гривень відсотків від банківського депозиту.

У поданій декларації суддя не зазначила членів сім’ї, що означає декларування виключно особистих доходів, майна та фінансових активів. Такий формат подання передбачає, що на момент подання звіту інших осіб, чиї доходи підлягали б обов’язковому декларуванню разом із суддею, офіційно не було внесено до документа.

Серед нерухомості Фрич декларує право проживання у квартирі площею 106 м² у Києві, яка належить її батьку, а також власний садовий будинок площею 271,6 м² у селі Вишеньки Бориспільського району. Крім того, їй належать дві земельні ділянки по 0,1 га у цьому ж населеному пункті. Загальна оцінка нерухомості судді становить близько 642 тис. грн.

Транспортних засобів, корпоративних прав, цінних паперів чи бізнесу у Тетяни Фрич немає. Готівкою вона тримає 45 тис. доларів, а на банківських рахунках зберігається 330 тис. грн.

Ці дані свідчать про суттєві заощадження судді при відсутності власного бізнесу чи корпоративних прав.

Депутати Верховної Ради України звернули увагу на критичний стан кадрового складу керівництва Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), що, на їхню думку, стало однією з головних причин занепаду фондового ринку та численних публічних скандалів. Особливу увагу парламентарів привернули діяльність голови Комісії Руслана Магомедова, який із 2020 року обіймає посаду позаштатного радника колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака, а також його попередника Михайла Янчука, колишнього керівника офісу НКЦПФР. Янчука підозрюють у причетності до сумнівного відрядження до Фінляндії на новорічні свята, що, за інформацією деяких джерел, носило формальний характер і не відповідало службовим обов’язкам.

Критики зазначають, що на фоні таких кадрових ротацій ефективність роботи Комісії значно знизилася. Через відсутність прозорої системи контролю та належного нагляду на фондовому ринку з’явилися численні корупційні ризики, а довіра інвесторів до українських цінних паперів різко впала. Депутати наголошують, що подальше ігнорування проблем кадрового забезпечення та непрозорих фінансових операцій може призвести до ще більшого падіння інвестиційної активності та негативно позначитися на макроекономічній стабільності країни.

Депутати наголошують, що кадрова політика НКЦПФР перетворила Комісію на «карикатурний орган», а фондовий ринок через «зусилля» керівництва опинився у занепаді. Зокрема, під час підбору персоналу очільник Комісії залучав людей, які мали проблеми з корупцією та були звільнені з державних органів.

Парламентарі закликали ухвалити рішення про очищення Комісії від «альтернативно обдарованого керівництва» та притягнення винних до відповідальності, аби відновити роботу фінансового регулятора та довіру інвесторів.

Скандал із керівництвом НКЦПФР підкреслює проблеми державного управління та необхідність реформування ключових фінансових інституцій України.

У 2025 році Державна податкова служба України значно посилила контроль за грошовими переказами, які громадяни отримують через онлайн-платформи та небанківські фінансові сервіси. Цей крок є частиною стратегії боротьби з ухиленням від сплати податків і легалізацією доходів, отриманих через неформальні канали. Відповідно до даних ДПС, було направлено понад 6 тисяч запитів до платників податків, з вимогою надати детальні пояснення щодо походження коштів, що надійшли через ці платформи.

Як результат, понад 2 тисячі громадян добровільно зареєструвалися як фізичні особи-підприємці, що дозволило їм перевести частину своїх неофіційних доходів у легальну сферу. Це не лише допомогло їм уникнути санкцій, але й дало можливість отримати всі переваги від офіційного статусу підприємця, зокрема, легальний доступ до фінансових ресурсів і можливість працювати з великими партнерами.

Крім того, податкова склала понад 100 адміністративних протоколів за фактом здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації. Всі матеріали направлені до суду за місцем вчинення правопорушення.

ДПС уже працює з новим масивом інформації щодо операцій, пов’язаних з прийманням коштів і їх подальшим переказом громадянам. Нині у фокусі — ті особи, які отримували:

регулярні перекази,

великі суми,

платежі через онлайн-платформи або небанківські установи.

Податкова як приклад наводить два випадки:

у вересні одна громадянка отримала понад 60 переказів на суму більш як 280 тисяч грн;

інша — у жовтні отримала понад 700 транзакцій на суму майже 300 тисяч грн.

ДПС наголошує, що головне завдання таких перевірок — стимулювання декларування доходів та протидія неофіційній підприємницькій діяльності.

Податкова служба планує й надалі відслідковувати операції, які можуть свідчити про ведення бізнесу без реєстрації.

Український дует у танцях на льоду — Ірина Підгайна та Артем Коваль — виборов бронзову нагороду у фіналі юніорського Гран-прі з фігурного катання, який цього сезону відбувся в Японії. Цей успіх має особливе значення для вітчизняного спорту, адже став першим подібним досягненням для України за останні 26 років на змаганнях такого рівня.

Виступ української пари відзначався впевненістю, технічною точністю та артистизмом. У фінальному прокаті спортсмени змогли зібрати конкурентну суму балів, що дозволило їм обійти сильних суперників і піднятися на третю сходинку п’єдесталу. Судді високо оцінили як складність елементів, так і загальну гармонійність програми.

Шлях до вирішального етапу українські фігуристи проклали завдяки блискучим виступам на етапах у Туреччині та Польщі, де вони здобули два перших місця.

У Японії Підгайна і Коваль упевнено стартували у ритмічному танці та показали другий результат. За підсумками двох програм український дует набрав 156,22 бала: 63,43 — у ритмічному танці та 92,79 — у довільному, де вони посіли четверте місце.

Як зазначило Міністерство молоді та спорту України, цей результат став важливою подією для українського юніорського фігурного катання та черговим підтвердженням високого рівня національної школи.

На території Харківської області громадські моніторингові ініціативи звернули увагу на діяльність державного реєстратора Солоницівської селищної ради Ігоря Тесленка, навколо якої останнім часом накопичується дедалі більше питань. Згідно з даними, поширеними активістами та низкою джерел, його рішення щодо внесення змін до реєстру нерухомості супроводжувалися корекцією технічних характеристик об’єктів, що істотно відрізнялися від первинних відомостей, вказаних у документах власників.

Мова йде про випадки, коли площа будівель або земельних ділянок у правовстановлюючих документах не збігалася з тією інформацією, яка з’являлася у державному реєстрі після відповідних дій реєстратора. Такі розбіжності викликають серйозні сумніви щодо дотримання процедури та збереження первинних даних, адже подібні зміни можуть впливати на права власників, реальну вартість майна та подальші юридичні операції.

Окремі епізоди вже стали предметом публічного обговорення. Зокрема, у грудні 2024 року в реєстрі з’явилася оновлена площа нежитлових приміщень на проспекті Героїв Харкова, 122: замість 139,7 кв.м — 237,5 кв.м. У відкритих даних немає інформації про наявність дозвільних документів на реконструкцію чи завершене будівництво.

Схожа ситуація була зафіксована на в’їзді Остапа Вишні, 3, де площа об’єкта збільшилася з 80,4 кв.м до 130,3 кв.м. Третій випадок — будинок на вулиці Шопена, 32, у якому площа зросла з 213,9 кв.м до 217,5 кв.м. В усіх описаних епізодах підставою для змін слугував лише технічний паспорт, хоча закон вимагає наявності документів, що підтверджують реконструкцію.

Громадські активісти пов’язують такі дії з ширшим контекстом роботи східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. За їхніми словами, у регіоні формується практика, яка дозволяє узаконювати перебудови без відповідних дозволів, що створює «тіньовий» ринок технічного коригування нерухомості та фактично стимулює самочинні реконструкції.

Харківська область уже не вперше опиняється в центрі уваги через подібні кейси. Через нетипові зміни параметрів власники нерухомості роками фактично обходять формальні процедури, спираючись на рішення окремих реєстраторів. Подібні епізоди викликають запитання щодо контролю за доступом до реєстрів та відповідності рішень законодавчим нормам.

Ситуація навколо реєстратора Ігоря Тесленка — лише частина ширшої проблеми, на яку вказують антикорупційні активісти: у сфері державної реєстрації нерухомості залишаються лазівки, що дозволяють маніпулювати технічними даними об’єктів. Це, на їхню думку, створює серйозні ризики як для ринку нерухомості, так і для функціонування державних реєстрів загалом.