Ярослава Магучіх встановила світовий рекорд у стрибках у висоту

Риб’ячий жир і добавки з омега-3 жирними кислотами протягом десятиліть вважалися універсальним засобом для підтримки здоров’я серця, мозку та зору. Ідея про їхню користь настільки глибоко закріпилася в масовій свідомості, що попит на ці продукти залишався стабільним навіть упродовж кількох поколінь. Бум омега-3 почався ще у 1970-х роках, коли дослідження інуїтів показали низьку поширеність серцево-судинних захворювань у цих народів, що стало каталізатором появи численних досліджень і масових рекомендацій приймати риб’ячий жир.

Проте сучасні наукові огляди та метааналізи пропонують значно стриманіші оцінки ефективності омега-3. За даними Der Spiegel, багато поширених уявлень про користь цих кислот не мають переконливого підтвердження. Виявилося, що регулярне вживання риб’ячого жиру не завжди гарантує зниження ризику серцево-судинних захворювань чи покращення когнітивних функцій у здорових людей, як це довгі роки вважалося.

Аналіз великої кількості досліджень свідчить: омега-3 добавки не демонструють виразного впливу на профілактику інфарктів, інсультів чи смертність від серцево-судинних подій. Певна користь фіксується лише у людей із суттєво підвищеним рівнем тригліцеридів, для яких високі дози омега-3 можуть стати частиною лікування, але виключно за медичними показаннями. Поза цими випадками ефект, за словами дослідників, або дуже слабкий, або статистично незначущий.

Немає переконливих доказів і щодо інших поширених міфів: омега-3 не довели ефективності у профілактиці деменції, покращенні когнітивних функцій, боротьбі з депресією чи лікуванні синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю. Лише при одному з підтипів вікової макулярної дегенерації зафіксовано незначний позитивний результат, який, однак, не вважають достатнім для загальних рекомендацій.

Попри те що риб’ячий жир загалом вважається безпечним, високі дози омега-3 можуть спричиняти небажані наслідки. Серед потенційних ризиків медики називають підвищення ймовірності фібриляції передсердь, посилення кровотеч і в окремих випадках — зростання рівня LDL-холестерину. Саме тому Німецький інститут оцінки ризиків радить не перевищувати добову дозу у 1,5 грама без консультації лікаря.

Експерти підкреслюють, що більшості людей немає потреби у капсулах, адже отримати омега-3 з їжі цілком достатньо. АLA міститься у лляній та рапсовій олії, волоських горіхах і насінні, а EPA і DHA — у жирній рибі, такій як оселедець, лосось, макрель або тунець. Для здорової людини достатньо однієї-двох порцій риби на тиждень. Окремі рекомендації стосуються лише вагітних та жінок, які годують грудьми: їм радять отримувати близько 200 мг DHA на добу, бажано з продуктів харчування.

Таким чином, попри популярність риб’ячого жиру та омега-3 добавок, наука дедалі переконливіше вказує: користь для більшості людей значно скромніша, ніж обіцяє реклама. А основою здорового рівня омега-3 залишається не аптечна капсула, а збалансований раціон.

Новорічні традиції, схоже, справді працюють, адже Даша Квіткова зізнається, що під бій курантів сумлінно з’їла 12 виноградин, і саме цей ритуал, за її словами, став початком доленосної зустрічі з нинішнім нареченим, футболістом Володимиром Бражком. Про їхні стосунки вже давно говорять у соцмережах, проте нещодавній пост пари з Instagram став особливо відчутним для шанувальників — у кадрі Володимир ніжно нахиляється до Даші, ледь торкаючись її губ.

Блогерка відповідає на цей жест щирою посмішкою, заплющивши очі, і фото виглядає майже кінематографічно. Сцену супроводжує легке відчуття ніжності та взаємної уваги, що перетворює знімок на маленький святковий символ тепла та любові. Користувачі мережі відзначають, що цей кадр відображає не лише романтичну близькість пари, а й особливу атмосферу свята, коли дрібні традиції стають приводом для важливих життєвих подій.

«Для мене честь бути поруч у день, який так багато для неї значить», — написав Бражко. Футболіст супроводжував кохану на благодійному заході «Під подушкою», який Квіткова організовує щороку.

Знімок миттєво сколихнув Instagram: у коментарях підписники засипали пару теплими зізнаннями та побажаннями.

«Ви класна пара, я вами щиро любуюсь. Від вас іде тепло».«Дай Боже вам зберегти це кохання до старості».«Неймовірно красиві й дуже щирі».«Бережіть одне одного».«Тільки кохання рятує цей світ».

Щиро закохані, яскраві й дуже щасливі — саме так виглядає пара Квіткової та Бражка на їхньому «тому самому кадрі», який миттєво підкорив соцмережі.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала до Вищого антикорупційного суду позов із вимогою стягнути в дохід держави майно, яке слідство вважає необґрунтованими активами начальника складу пального та мастильних матеріалів Центру забезпечення тилу Командування Сил логістики Збройних сил України, а також пов’язаних із ним осіб. Інформація про це з’явилася з посиланням на дані Державного бюро розслідувань, яке здійснювало перевірку походження активів.

За матеріалами слідства, упродовж 2024 року дружина військовослужбовця, діючи за його дорученням, оформила придбання житлового будинку разом із земельною ділянкою у Львівській області. Загальна площа об’єкта нерухомості становить 180,8 квадратного метра, а сума угоди, зафіксована в документах, склала 2,9 мільйона гривень. Правоохоронці зазначають, що задекларовані доходи родини не дозволяли здійснити таку покупку без залучення коштів сумнівного походження.

У 2025 році будинок був проданий за 2,7 мільйона гривень. ДБР кваліфікувало ці обставини як такі, що містять ознаки необґрунтованого збагачення. Після аналізу матеріалів прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подав до ВАКС позов про стягнення активів у дохід держави на суму понад 2,9 мільйона гривень.

У суді розглядатимуть, чи могли кошти, використані для придбання нерухомості, бути забезпечені законними доходами військовослужбовця та членів його сім’ї. ВАКС має визначити, чи відповідають активи критеріям обґрунтованості, визначеним законодавством.

Українська письменниця та сценаристка Ольга Навроцька вперше публічно поділилася особистими міркуваннями щодо материнства, відкрито заявивши про свій свідомий вибір залишатися без дітей. 51-річна дружина музиканта Фагота розповіла, що рішення жити у форматі childfree не було спонтанним — воно формувалося протягом багатьох років і стало результатом глибоких внутрішніх роздумів та життєвого досвіду.

В інтерв’ю Раміні Есхакзай Навроцька зазначила, що її ставлення до материнства змінювалося поступово, а остаточну впевненість у своєму виборі вона відчула в умовах повномасштабної війни та глобальної нестабільності. За словами письменниці, сучасний світ став надто непередбачуваним і небезпечним, щоб без сумнівів брати на себе відповідальність за нове життя. Саме усвідомлення цієї відповідальності, а не небажання дітей як такого, стало ключовим аргументом у її рішенні.

Письменниця наголосила, що усвідомлює всі радощі життя, однак вважає його водночас жорстоким і болісним. Саме тому вона не готова свідомо приводити дитину у світ, де щастя часто межує з трагедіями та втратами.

Навроцька зізналася, що якби була впевненість у безпечному майбутньому та завершенні війни, розв’язаної Росією проти України, вона, можливо, замислилася б над материнством. Проте наразі такого відчуття впевненості немає.

Вона також зазначила, що ніколи не мріяла про дітей і завжди підсвідомо відчувала себе людиною, якій ближчий шлях без материнства. При цьому Навроцька з великою повагою ставиться до жінок, які народжують і виховують дітей, називаючи їх «богинями».

Письменниця підкреслила, що відсутність дітей ніколи не сприймала як недолік чи внутрішню порожнечу. Свою реалізацію вона знаходить у творчості, яку символічно називає своїми дітьми.

Водночас відомо, що Фагот має сина Микиту від попередніх стосунків. Із його матір’ю музикант розлучився ще під час вагітності жінки. Наприкінці листопада цього року Фагота помітили з іншою дівчиною, що спричинило чутки про можливі проблеми у стосунках з Ольгою Навроцькою, однак офіційних коментарів від пари з цього приводу не було.

Російський лідер Володимир Путін упродовж багатьох років демонструє модель жорсткої автократії, поєднаної з умінням використовувати міжнародні суперечності у власних інтересах. Його політичний стиль базується на тиску, шантажі та грі на слабкостях опонентів. Водночас навіть у такій системі існують чинники, здатні впливати на ухвалення стратегічних рішень, зокрема щодо продовження або корекції війни проти України.

Як зазначають західні аналітики, нинішню міжнародну ситуацію в Кремлі сприймають як відносно сприятливу. У Москві переконані, що глобальний порядок перебуває у фазі турбулентності, а єдність Заходу не є сталою. Особливі очікування пов’язуються зі змінами у політичному ландшафті США: перемога Дональда Трампа на президентських виборах розглядається Путіним як сигнал можливого перегляду американської позиції щодо війни та підтримки України.

Один з можливих сценаріїв, на який звертає увагу BBC, полягає в тому, що Трамп може спробувати змусити Україну погодитися на перемир’я на невигідних умовах. Йдеться про потенційні територіальні поступки та відсутність гарантій безпеки. У разі відмови він натякав, що може скоротити підтримку Києва, зокрема й доступ до критично важливої американської розвідки, яка допомагає виявляти російські безпілотники та планувати удари по військових об’єктах РФ.

Паралельно Європа шукає власні варіанти впливу на ситуацію. Під егідою так званої «коаліції охочих» там обговорюють ідею створення міжнародних військових сил для стримування можливих нових наступів Росії, а також ширші фінансові зобов’язання щодо відновлення України. Ряд західних експертів вважає, що Європа могла б активніше долучатися до захисту українського повітряного простору, зокрема через розширення «Європейського повітряного щита», щоб захистити західні регіони країни.

Деякі пропозиції — наприклад, розміщення європейських військових підрозділів на заході України для зняття навантаження з української армії — поки що не знаходять підтримки урядів ЄС. Причина традиційна: побоювання прямого зіткнення з Росією або ескалації конфлікту. Попри це, як наголошує старший науковий співробітник Chatham House Кейр Джайлз, Захід має перестати керуватися логікою страху:

«Єдине, що напевно зупинить російську агресію, — це присутність достатньо сильних західних сил там, де Росія планує наступ».

Не менш помітним фактором залишаються санкції. Російська економіка працює під значним тиском: інфляція сягає 8%, ключова ставка тримається на рівні 16%, реальні доходи падають. Аналітики зазначають: ресурсів для тривалої війни у Кремля менше, ніж у 2022 році. Однак саме санкційні обмеження РФ вдається частково компенсувати — зокрема, за допомогою «тіньового» експорту нафти через незареєстровані танкери.

Важливим інструментом стало б рішення Європейського Союзу використати заморожені російські активи. Йдеться приблизно про 200 мільярдів євро, які можуть стати підґрунтям «репараційного кредиту» Україні. Єврокомісія вже пропонувала план залучення 90 мільярдів протягом двох років, однак остаточного рішення немає — ЄС усе ще вагатиметься.

Що стосується самої України, то, за даними BBC, країна могла б реалізувати більший мобілізаційний потенціал. Українська армія залишається однією з найсильніших і найтехнологічніших у Європі, але майже чотири роки війни призвели до виснаження особового складу та збільшення випадків самовільного залишення частин. Додатковим фактором стримування Росії стало б нарощування виробництва або імпорт ракет великої дальності — тим більше, що Україна вже помітно активізувала удари по цілях у глибокому тилу РФ.

Втім, як наголошує аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень Мік Райан, навіть це не є вирішальним:

«Глибокі удари надзвичайно важливі, але самі по собі вони не змусять Путіна сісти за стіл переговорів».

Окремою змінною лишається Китай. Кремль суттєво залежить від постачання китайських товарів подвійного призначення, а Сі Цзіньпін — один із небагатьох світових лідерів, думку яких Путін реально враховує. Якщо Пекін вирішить, що війна більше не відповідає його стратегічним інтересам, це може стати одним із найпотужніших впливів на поведінку Кремля.

Таким чином, BBC підсумовує: рішення Путіна продовжувати війну формуються під впливом багатьох чинників — від позиції США й європейської рішучості до економічного тиску та ролі Китаю. Але жоден з цих елементів поки не став критичним для змін у Кремлі, що й дозволяє Росії вести війну далі.

В Україні формується масштабний корупційний скандал, який охоплює одразу дві стратегічні галузі — систему охорони здоров’я та енергетичний сектор. Обидва напрями мають прямий вплив на якість життя мільйонів громадян, а тому оприлюднені факти викликають гостру суспільну реакцію. За матеріалами звернень, аналітичних довідок і заяв громадян, йдеться про можливі узгоджені дії посадовців державних органів із великим бізнесом.

У медичній сфері під підозрою опинилися окремі представники Міністерства охорони здоров’я та Національної служби здоров’я. За наявною інформацією, вони могли перебувати у змові з провідними фармацевтичними виробниками, що домінують на українському ринку. Мова йде про ймовірне лобіювання конкретних препаратів, маніпуляції з державними закупівлями та створення умов, за яких конкуренція фактично усувалася. Наслідком таких дій могли стати завищені ціни на ліки та обмежений доступ пацієнтів до альтернативних, інколи дешевших засобів лікування.

Попри серйозність викладених фактів, слідчий суддя Шевченківського районного суду Києва Олена Хардіна відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР. Ухвала №761/36319/25 від 25 листопада фактично заблокувала початок офіційного розслідування заявлених порушень.

Паралельно з цим, у фокусі опинилася ще одна можлива організована група — цього разу на перетині урядових структур і енергетичного сектору. У матеріалах згадуються міністр енергетики Сергій Гринчук, його попередник і нинішній очільник Мін’юсту Герман Галущенко, колишній в.о. міністра Юрій Вітренко, а також керівництво ДАЗВ і НЕК «Укренерго». Вони могли бути причетними до схеми привласнення коштів, виділених на реконструкцію повітряної лінії 330 кВ «Чорнобильська АЕС – Славутич» — об’єкта, що має критичне значення для енергетичної безпеки країни.

За інформацією заявників, замість виконання зобов’язань з модернізації інфраструктури, посадовці сприяли зриву тендерних робіт, переводили фінансування через підконтрольні структури та створювали умови для подальшої легалізації коштів через конвертаційні центри. Схема, за попередніми даними, включала ухилення від сплати податків, «відкати» чиновникам ДПС та Держаудитслужби, а також надання неправомірної вигоди для приховування порушень.

Обидві історії — у медицини та енергетиці — мають спільний знаменник: концентрація рішень у руках вузьких груп, відсутність належного контролю й системна монетизація державних повноважень. Якщо обставини підтвердяться, йдеться про один із наймасштабніших корупційних вузлів часів війни, який одночасно зачіпає доступність ліків і стійкість енергосистеми.

Вищий антикорупційний суд поставив крапку у резонансній справі про завдання значних збитків державі під час операцій із зерном, ухваливши обвинувальний вирок двом ключовим фігурантам. Реальні строки позбавлення волі отримали колишній очільник державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» Василь Сахненко та керівник німецько-українського підприємства «БІТ» Ігор Трушенко. Суд дійшов висновку, що вони діяли узгоджено, реалізувавши схему заниження вартості зерна, що призвело до фінансових втрат для бюджету.

За рішенням суду, Василя Сахненка засуджено до чотирьох років ув’язнення, а Ігоря Трушенка — до трьох років і десяти місяців. Окрім основного покарання, обом фігурантам заборонено обіймати керівні посади впродовж визначеного строку, а також призначено штрафи. Такий комплекс санкцій, за оцінками правників, має на меті не лише покарання винних, а й унеможливлення повторення подібних зловживань у майбутньому.

Як встановив суд, у 2020 році державне підприємство уклало з компаніями, пов’язаними з Ігорем Трушенком, договори на поставку зерна майбутнього врожаю. Первинні умови контрактів передбачали визначення ціни зерна з урахуванням ринкової вартості на момент поставки. Однак згодом сторони навмисно внесли зміни до документів, вилучивши цей пункт.

У результаті зерно було реалізоване майже вдвічі дешевше за ринкову ціну. Це призвело до фінансових втрат для державного підприємства на суму понад 13,4 млн грн, що й стало підставою для кримінального переслідування.

Вирок у справі ухвалила суддя ВАКС Віра Михайленко. Матеріали провадження надійшли до суду лише у лютому 2025 року, однак розгляд відбувся у стислі строки.

Наразі вирок не набрав законної сили. Засуджені мають 30 днів для подання апеляційної скарги.