Європейська федерація відсторонила Україну від міжнародних змагань через борги

15 грудня 2025 року припадає на понеділок і є 349-м днем у році, що робить його завершальною частиною календарного циклу перед святковими зимовими днями. Ця дата поєднує офіційні, церковні, світові та народні традиції, а також низку заборон і рекомендацій, яких дотримувалися наші предки, вірячи в їхню користь для здоров’я, праці та врожаю. День має багатошаровий характер: він одночасно відзначається як професійне свято, є частиною міжнародних ініціатив і пов’язаний із спостереженнями за природою в народному календарі.

В Україні 15 грудня святкують День працівників суду — професійне свято, покликане підкреслити важливість роботи суддів і працівників правової системи. Це нагода вшанувати тих, хто забезпечує верховенство права, справедливість та довіру громадян до інститутів правосуддя. Святкування супроводжується урочистими заходами, нагородженням відзначених працівників та обговоренням сучасних викликів у сфері правозастосування.

Церковний календар сьогодні вшановує святителя Стефана Сурозького та інших кримських святих. За старим стилем, яким нині не користується ПЦУ, цього дня згадували пророка Авакума. Віряни традиційно звертаються до святого Стефана з молитвами про зцілення та укріплення у вірі.

У світі 15 грудня відзначають Міжнародний день чаю — свято, присвячене популярному напою, який має багатовікову історію та уособлює культурні традиції десятків народів. У цей день проводять тематичні ярмарки, фестивалі, чайні церемонії та майстер-класи з приготування різних сортів чаю. Окрім того, сьогодні відзначають День Заменгофа — на честь Людвіка Заменгофа, творця міжнародної мови есперанто, яку він задумав як інструмент для простого і доступного спілкування людей з різних країн. Серед інших міжнародних дат — День кексів, День перлів і День отаку.

У народному календарі 15 грудня має давні погодні прикмети. Вважалося, що замерзлі вікна віщують рясний овочевий урожай, а велика кількість снігу — добрий рік для зернових. Потепління у цей день сприймали як знак ранньої весни. Якщо ворони та граки збиралися у великі зграї, це означало наближення негоди. Через традиційні грудневі морози люди намагалися зайвий раз не виходити з дому, займаючись прибиранням, рукоділлям і підготовкою господарства до зими. У садах розвішували годівниці для птахів, і їхня велика кількість вважалася доброю прикметою.

Народні заборони цього дня передусім стосувалися скарг. Наші предки вірили, що скарги на здоров’я, нестачу грошей чи погоду лише погіршують ситуацію. Не рекомендували також вирушати на риболовлю — для цього дата вважалася невдалою.

Четвер 11 грудня позначений поєднанням церковних вшанувань, міжнародних дат та давніх народних прикмет, що відображають культурну багатошаровість цього дня. У православній традиції дата присвячена пам’яті київського подвижника, чиє життя стало прикладом духовної стійкості та служіння ближнім. За церковним календарем це час для молитви, рівноваги та внутрішнього зосередження.

У світовому контексті 11 грудня супроводжується низкою важливих ініціатив, пов’язаних із захистом довкілля, збереженням культурної спадщини та підтримкою різних соціальних груп. Міжнародні організації використовують цю дату, щоб привернути увагу до потреб планети та людей, для яких екологічні проблеми й глобальні зміни стали реальністю повсякденного життя. У багатьох країнах проходять тематичні конференції, інформаційні кампанії та освітні заходи, спрямовані на формування відповідального ставлення до природи та спадщини людства.

У світі 11 грудня відзначають Міжнародний день танго — танцю, який поєднує стриманість, драматизм і пристрасть. У багатьох країнах проходять майстер-класи, фестивалі та змагання, присвячені аргентинському культурному феномену. Медичні установи проводять Міжнародний день хворих на бронхіальну астму, спрямований на підвищення обізнаності про цю хворобу. Своє місце у календарі має й екологічна дата — Всесвітній день гір, покликаний привернути увагу до збереження гірських екосистем. Для українців це символічний привід згадати про Карпати та можливість єднання з природою. Також 11 грудня вшановують День заснування ЮНІСЕФ — міжнародної організації, яка вже багато років підтримує дітей у всьому світі, зокрема українських родин, постраждалих від війни.

У церковному календарі за новим стилем сьогодні вшановують преподобного Никона Печерського, якого також називають Никоном Сухим. Він відомий своєю відмовою від багатства та відданістю подвижницькому життю в Києво-Печерській лаврі. За старим стилем, який перестав використовуватися в Україні після 2023 року, цього дня згадували мучеників Іринарха, Василія, Стефана Нового та інших святих.

Українська народна традиція пов’язує 11 грудня з низкою прикмет, що дозволяють передбачити майбутнє літо. Вважалося, що чим холодніший день, тим спекотнішим буде червень; якщо йде дощ, то в липні річки можуть розлитися; рясний сніг обіцяв добрий серпневий урожай; а відсутність заморозків у цей час натякала на теплу новорічну ніч. На честь святого Никона люди молилися про матеріальне благополуччя, мир у родині та допомогу у складних життєвих ситуаціях. Серед народних обрядів особливе місце займав ритуал «на дитяче щастя» — батьки запалювали свічку, загадували бажання для своєї дитини та чекали, доки вогонь догорить.

Цей день мав і свої заборони. Найважливішою вважалася заборона на сварки: за повір’ями, конфлікти сьогодні могли відібрати щастя на весь наступний рік. Не можна було ображати дітей і тварин, використовувати гострі предмети без потреби чи ризикувати. Невдалим вважався і вихід на риболовлю — улову в цей день не чекали.

11 грудня поєднує культурні, духовні й народні сенси, нагадуючи про цінність пам’яті, важливість екологічної свідомості та необхідність берегти добрі стосунки в родині й громаді.

Вищий антикорупційний суд поставив крапку у резонансній справі про завдання значних збитків державі під час операцій із зерном, ухваливши обвинувальний вирок двом ключовим фігурантам. Реальні строки позбавлення волі отримали колишній очільник державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» Василь Сахненко та керівник німецько-українського підприємства «БІТ» Ігор Трушенко. Суд дійшов висновку, що вони діяли узгоджено, реалізувавши схему заниження вартості зерна, що призвело до фінансових втрат для бюджету.

За рішенням суду, Василя Сахненка засуджено до чотирьох років ув’язнення, а Ігоря Трушенка — до трьох років і десяти місяців. Окрім основного покарання, обом фігурантам заборонено обіймати керівні посади впродовж визначеного строку, а також призначено штрафи. Такий комплекс санкцій, за оцінками правників, має на меті не лише покарання винних, а й унеможливлення повторення подібних зловживань у майбутньому.

Як встановив суд, у 2020 році державне підприємство уклало з компаніями, пов’язаними з Ігорем Трушенком, договори на поставку зерна майбутнього врожаю. Первинні умови контрактів передбачали визначення ціни зерна з урахуванням ринкової вартості на момент поставки. Однак згодом сторони навмисно внесли зміни до документів, вилучивши цей пункт.

У результаті зерно було реалізоване майже вдвічі дешевше за ринкову ціну. Це призвело до фінансових втрат для державного підприємства на суму понад 13,4 млн грн, що й стало підставою для кримінального переслідування.

Вирок у справі ухвалила суддя ВАКС Віра Михайленко. Матеріали провадження надійшли до суду лише у лютому 2025 року, однак розгляд відбувся у стислі строки.

Наразі вирок не набрав законної сили. Засуджені мають 30 днів для подання апеляційної скарги.

У владних колах обговорюється ймовірність масштабних кадрових змін у Кабінеті Міністрів України, які можуть бути ухвалені вже найближчими тижнями. За інформацією, що надходить із парламентської фракції «Слуга народу» та передається джерелами, однією з ключових постатей, чиє перебування на посаді опинилося під питанням, став міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Причини можливого звільнення пов’язані насамперед із тривалою напругою між міністром, парламентарями та частиною освітньої спільноти. Найбільший резонанс викликала реформа укрупнення навчальних закладів, що передбачає оптимізацію мережі шкіл та зміну підходів до розподілу ресурсів у системі освіти. У низці регіонів ця ініціатива зустріла жорсткий спротив: місцеві громади та вчительські колективи побоюються закриття шкіл, скорочення кадрів і погіршення доступності освіти для сільських дітей.

Під питанням також перебуває посада віцепрем’єр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби. У фракції «Слуга народу» його можливу відставку пов’язують із «деєрмакізацією» — внутрішньополітичною ініціативою, спрямованою на відсторонення від впливу осіб, яких пов’язують із колишнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. За інформацією джерел, частина депутатів вважає, що Кулеба може бути причетний до так званих «плівок Міндіча» і не має залишатися у виконавчій владі.

Під загрозою звільнення також опиняється Руслан Магомедов — голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, кум Андрія Єрмака. У Верховній Раді сформувалася група депутатів, які наполягають на необхідності «чистки» від впливу колишньої команди голови ОП, включно з керівниками місцевих адміністрацій.

Серед регіональних керівників, яких можуть попросити піти, — очільники обласних військових адміністрацій, що асоціюються з Єрмаком. Зокрема, йдеться про Олега Кіпера в Одесі та Володимира Когута в Полтаві.

За словами джерел, необхідність масштабних кадрових рішень обумовлена бажанням оновити управлінську вертикаль та дистанціювати державні інституції від політичних корупційних скандалів, що завдали репутаційних втрат команді влади. Очікується, що найближчі тижні можуть стати вирішальними у визначенні нового балансу сил у виконавчій владі.

Риб’ячий жир і добавки з омега-3 жирними кислотами протягом десятиліть вважалися універсальним засобом для підтримки здоров’я серця, мозку та зору. Ідея про їхню користь настільки глибоко закріпилася в масовій свідомості, що попит на ці продукти залишався стабільним навіть упродовж кількох поколінь. Бум омега-3 почався ще у 1970-х роках, коли дослідження інуїтів показали низьку поширеність серцево-судинних захворювань у цих народів, що стало каталізатором появи численних досліджень і масових рекомендацій приймати риб’ячий жир.

Проте сучасні наукові огляди та метааналізи пропонують значно стриманіші оцінки ефективності омега-3. За даними Der Spiegel, багато поширених уявлень про користь цих кислот не мають переконливого підтвердження. Виявилося, що регулярне вживання риб’ячого жиру не завжди гарантує зниження ризику серцево-судинних захворювань чи покращення когнітивних функцій у здорових людей, як це довгі роки вважалося.

Аналіз великої кількості досліджень свідчить: омега-3 добавки не демонструють виразного впливу на профілактику інфарктів, інсультів чи смертність від серцево-судинних подій. Певна користь фіксується лише у людей із суттєво підвищеним рівнем тригліцеридів, для яких високі дози омега-3 можуть стати частиною лікування, але виключно за медичними показаннями. Поза цими випадками ефект, за словами дослідників, або дуже слабкий, або статистично незначущий.

Немає переконливих доказів і щодо інших поширених міфів: омега-3 не довели ефективності у профілактиці деменції, покращенні когнітивних функцій, боротьбі з депресією чи лікуванні синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю. Лише при одному з підтипів вікової макулярної дегенерації зафіксовано незначний позитивний результат, який, однак, не вважають достатнім для загальних рекомендацій.

Попри те що риб’ячий жир загалом вважається безпечним, високі дози омега-3 можуть спричиняти небажані наслідки. Серед потенційних ризиків медики називають підвищення ймовірності фібриляції передсердь, посилення кровотеч і в окремих випадках — зростання рівня LDL-холестерину. Саме тому Німецький інститут оцінки ризиків радить не перевищувати добову дозу у 1,5 грама без консультації лікаря.

Експерти підкреслюють, що більшості людей немає потреби у капсулах, адже отримати омега-3 з їжі цілком достатньо. АLA міститься у лляній та рапсовій олії, волоських горіхах і насінні, а EPA і DHA — у жирній рибі, такій як оселедець, лосось, макрель або тунець. Для здорової людини достатньо однієї-двох порцій риби на тиждень. Окремі рекомендації стосуються лише вагітних та жінок, які годують грудьми: їм радять отримувати близько 200 мг DHA на добу, бажано з продуктів харчування.

Таким чином, попри популярність риб’ячого жиру та омега-3 добавок, наука дедалі переконливіше вказує: користь для більшості людей значно скромніша, ніж обіцяє реклама. А основою здорового рівня омега-3 залишається не аптечна капсула, а збалансований раціон.

Міністерство оборони України оголосило про запуск принципово нової цифрової системи управління процесами мобілізації та проходження служби. Йдеться про механізм під назвою «Чекін мобілізованого», який має об’єднати всі ключові етапи взаємодії військовослужбовця з державою в єдиний електронний контур. Рішення презентував керівник Головного управління інформаційних технологій Міноборони Олег Берестовий під час Digital Defence Forum у Києві, наголосивши на необхідності сучасних інструментів контролю в умовах повномасштабної війни.

Основною метою впровадження нової системи є зменшення кількості випадків самовільного залишення військових частин, проблема яких загострилася з початком активних бойових дій. За задумом розробників, цифровізація дозволить зробити облік мобілізованих прозорішим, а взаємодію між військовими, командирами та державними органами — більш оперативною та керованою. Фактично йдеться про перехід від паперових процедур до постійного електронного супроводу служби.

Уся інформація збиратиметься у систему «Оберіг», яка синхронізуватиметься з іншими цифровими базами оборонного сектору. Фактично кожен крок мобілізованого відображатиметься у режимі реального часу, створюючи прозорий цифровий слід для командування.

На наступних етапах Міноборони планує запровадити повний електронний супровід мобілізованого — від моменту направлення на медкомісію до прибуття у військову частину та подальшої служби. Йдеться про цифровізацію медичної документації, формування електронних списків для відправки у навчальні центри, автоматичну передачу інформації між системами «Оберіг» та «Імпульс», а також фіксацію прибуття до частини та подальших переміщень.

За словами Берестового, така модель генерації та аналітики даних дозволить оперативно виявляти підозрілі відхилення у переміщеннях і своєчасно реагувати на ризики СЗЧ. На його думку, це переведе контроль за військовими із суб’єктивної площини в об’єктивну — на основі інформації, а не припущень.

Разом із тим ініціатива вже викликає дискусії. Експерти визнають високий рівень диджиталізації, але зауважують: цифровий контроль потребуватиме значного збільшення штату аналітиків та операторів, які здатні працювати з потоками даних у режимі реального часу. Крім того, суспільство очікує пояснень щодо того, яким буде механізм захисту персональних даних, хто матиме доступ до інформації та як саме відбуватиметься моніторинг.

По суті, Міноборони формує систему тотального цифрового спостереження за мобілізованими, яка охоплюватиме весь їхній шлях у секторі оборони — від першої взаємодії з військкоматом до служби у частині. У відомстві вважають це необхідним кроком для зменшення випадків самовільного залишення частини, тоді як суспільна реакція свідчитиме про те, чи буде новий механізм сприйнято як ефективний інструмент контролю, чи як ризик для приватності та прав військовослужбовців.

У неділю, 7 грудня, в Івано-Франківську стався інцидент, що сколихнув місцеву громаду. На вулиці Василя Стуса жінка раптово напала на двох перехожих із ножем. Постраждали 47-річна місцева мешканка та 11-річний хлопець, обох госпіталізували для надання медичної допомоги.

За даними поліції Івано-Франківської області, подія розгорнулася близько 14:00 у житловому масиві. Слідчі встановили, що жінка діяла раптово та без будь-яких конфліктів із потерпілими. У правоохоронних органах зазначили, що напад супроводжувався демонстративною неповагою до суспільного порядку, а дії затриманої мали відкрито агресивний характер.

Постраждалих доставили до лікарні, дитина досі перебуває під медичним наглядом. Нападницю, 41-річну раніше не судиму франківчанку, затримали на місці події. Вона відмовилася давати будь-які свідчення.

Жінці оголосили підозру за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України (хуліганство), яка передбачає покарання від трьох до семи років ув’язнення.

Олексій Сухачов посідає одне з ключових місць у структурі українського силового блоку, водночас залишаючись однією з найзакритіших постатей. Від 2021 року він очолює Державне бюро розслідувань, орган, який за задумом мав стати українським аналогом європейських антикорупційних та правоохоронних інституцій. ДБР повинне було розслідувати злочини високопосадовців, захищати державні інтереси та виступати незалежним контрольним механізмом у системі влади.

Проте реальність останніх років демонструє дещо інший образ керівника та його відомства. За інформацією джерел, діяльність Бюро під керівництвом Сухачова не завжди відповідала заявленим принципам прозорості та неупередженості. Замість цього ДБР часто фігурує у суперечливих політичних та корупційних історіях, викликаючи питання щодо того, наскільки орган здатен ефективно протидіяти злочинам серед еліти та забезпечувати незалежний контроль влади.

Не менше запитань викликає й особистий фінансово-майновий профіль керівника ДБР. Формально Сухачов не має власного житла. Але його родина фактично живе зовсім не так, як це виглядає у деклараціях. На його сина оформлена квартира в Києві площею близько 50 квадратів у новобудові комфорт-класу — придбання, яке складно пояснити офіційними доходами. Ще одна квартира — 107 квадратних метрів у сучасному житловому комплексі з підземним паркінгом — записана на іншу особу, та в документах зазначена як така, що перебуває у користуванні сім’ї. Дружина володіє земельною ділянкою в області, яка лише з початком повномасштабної війни суттєво зросла в ціні. На цьому тлі формальна адреса у вигляді кімнати в гуртожитку виглядає радше як спроба створити ілюзію скромного побуту, аніж відображення реальності.

Схожа картина й із транспортом. Родина користується Lexus RX-350, Toyota Camry та Mercedes GL-350 — машинами, які оформлені частково на третіх осіб. У декларації зафіксовані великі суми готівки — десятки тисяч доларів і понад мільйон гривень, а також суттєві залишки на банківських рахунках. Ще дивнішими виглядають три подарунки, зроблені самим Сухачовим у розпал війни — на сотні тисяч гривень кожен. Для керівника правоохоронного органу, який формально живе дуже скромно, подібні фінансові «жести» більше нагадують рухи коштів, що потребують додаткового пояснення, аніж благодійність чи сімейні операції.

На цьому тлі все очевиднішою стає тенденція вибіркового підходу ДБР до звернень громадян і заяв про корупцію. За інформацією від джерел у системі, значна частина скарг не просто не розглядається — вони свідомо ігноруються або оформлюються формальними відповідями, що не передбачають жодних реальних дій. Така практика фактично паралізує основну функцію Бюро й створює враження, що ДБР перетворилося на механізм фільтрації «незручних» тем, а не на орган контролю.

Усе це разом — знищені резонансні справи, непрозоре майно, питання щодо джерел доходів і вибіркова правоохоронна політика — створює небезпечний образ керівника, під управлінням якого ДБР рухається не в бік незалежності, а в бік політичної та фінансової залежності. І поки суспільство очікує прозорості, орган, покликаний її забезпечувати, дедалі більше нагадує структуру, де найважливіші рішення ухвалюються не в інтересах держави, а в інтересах тих, хто має доступ до її керівництва.