13 червня в Україні очікуються дощі, грози та прохолодна погода

Ілон Маск продовжує змінювати світ, цього разу — у сфері житла. Компанія Tesla представила інноваційний проєкт Tesla Tiny House — компактний і енергоефективний будинок площею 76 м², що став справжнім проривом у сфері доступного житла. Ціна цього будинку складає всього $7 789, а його установка не потребує покупки землі чи сплати податків, що робить його ще більш привабливим для потенційних власників. Цей проєкт є частиною глобальної стратегії Маска, спрямованої на вирішення кризи доступності житла, яка охоплює багато країн світу.

Tesla Tiny House — це модульне житло, що поставляється вже в готовому вигляді. Завдяки цьому процес установки стає максимально простим і швидким, без необхідності будівництва або тривалих процедур. Такий підхід дозволяє значно знизити витрати на зведення будинку, що робить його доступним для широкого кола людей. Особливістю проекту є використання передових технологій, включаючи сонячні панелі, акумуляторні системи для зберігання енергії та інтелектуальну систему управління ресурсами. Завдяки таким інноваціям, Tesla Tiny House здатний забезпечувати автономне функціонування в будь-яких умовах, з мінімальними витратами на енергоресурси.

Незважаючи на площу в 76 м², будинок розрахований на повноцінну сім’ю: всередині розташовані вітальня, кухня, санвузол та спальні зони, оформлені в мінімалістичному стилі. Компактний формат дозволяє встановлювати будинок практично в будь-якому місці, що робить його актуальним для тимчасових поселень або віддалених регіонів.

Проєкт має великий соціальний потенціал, особливо в країнах з високою вартістю нерухомості. Акцент на автономності та енергоефективності робить його привабливим не лише для США, але й для Європи та Азії. Tesla Tiny House вписується у стратегію компанії щодо створення сталої екосистеми, поєднуючи електромобілі, сонячну енергетику та автономне житло.

Однак проєкт викликає питання щодо реальної вартості, доступності та серійного виробництва. Важливо зрозуміти, чи включає обіцяна ціна доставку та встановлення, а також як вирішуватимуться юридичні аспекти з землею та податками. Якщо Tesla реалізує обіцяне, це може стати справжньою революцією на ринку нерухомості, започаткувавши еру компактного, розумного та сталого житла.

В Україні розпочалась амбітна програма будівництва ветеранських просторів, яка повинна була стати важливим кроком на підтримку тих, хто віддав своє здоров'я та життя на захист Батьківщини. Однак, згідно з висновками міжнародного детективного бюро Absolution, ця ініціатива вже викликає тривогу. Замість реальної допомоги ветеранам, програма перетворюється на черговий механізм для відмивання державних коштів і розкрадання бюджетних ресурсів.

Проект, який мало б стати справжнім досягненням для ветеранів, ризикує стати втіленням схем, що дозволяють чиновникам та бізнесменам, близьким до влади, отримувати мільйонні контракти без жодної конкуренції. У більшості випадків тендери на будівництво таких об'єктів виграють компанії, пов'язані з місцевими політиками, які використовують цю програму як можливість для особистого збагачення. Під приводом реконструкції та облаштування ветеранських просторів, виділяються величезні суми, частина яких так і не доходить до кінцевих отримувачів — ветеранів.

Так, 21 жовтня Івано-Франківська обласна рада уклала угоду з ТОВ «Степ Солар» на будівництво ветеранського простору на вулиці Б. Хмельницького, 57. Вартість робіт — 111,3 млн грн. Компанія пов’язана з депутатом облради від «Слуги народу» Олегом Качуром. Конкурентів на тендері не було.

У Луцьку 15 жовтня управління капітального будівництва міськради підписало договір із ТОВ «Волиньекобуд» на 81,8 млн грн. Фірма зареєстрована у селі Смідин, рідному населеному пункті нардепа Ігоря Гузя, і вважається близькою до нього. І знову — жодного конкурента.

У Бучі 13 жовтня департамент регіонального розвитку Київської ОДА уклав контракт на 139,9 млн грн з консорціумом «Будівельні ініціативи». Створене у червні 2025 року об’єднання пов’язане з колишнім депутатом Денисом Нюньком, соратником ексмера Ірпеня Володимира Карплюка. Конкуренції — нуль.

А в Кривому Розі 2 вересня підряд на 132,2 млн грн отримало ТОВ «Сапсан-КР», яке вже неодноразово вигравало тендери від міськради. У 2023 році поліція з’ясувала, що фірма підконтрольна голові міського управління капітального будівництва Валерію Катькіну. Попри це, компанія продовжує отримувати мільйонні контракти без конкуренції.

Будівництво ветеранських просторів, покликаних стати символом підтримки захисників, дедалі більше виглядає як новий інструмент для відмивання коштів під прикриттям благородної мети.

У Ковельському районі Волинської області правоохоронці припинили діяльність нелегального цеху з виготовлення цигарок, який функціонував без жодних дозвільних документів. Інформацію про це надала Державна прикордонна служба України.

Під час спільної операції правоохоронні органи виявили трьох місцевих жителів, які організували незаконне виробництво тютюнових виробів. До проведення рейду були залучені працівники Волинського прикордонного загону, підрозділ кримінального аналізу та Бюро економічної безпеки.

У домоволодінні 45-річного мешканця району правоохоронці виявили справжню «міні-фабрику» — з повним комплектом обладнання, сировиною та готовою продукцією. Усередині приміщення знаходилися промислові станки для фасування, подрібнення та пакування тютюну.

Під час обшуку вилучили 680 кілограмів листя тютюну, 45 кілограмів подрібненої сировини, майже 12 тисяч готових цигарок, понад 35 тисяч гільз, а також сім станків і чорнові записи, що підтверджують обсяги нелегального виробництва. За попередньою оцінкою, вартість вилученого майна перевищує пів мільйона гривень.

Трьом причетним особам повідомлено про підозру за частинами 1 та 2 статті 204 Кримінального кодексу України — незаконне виготовлення, зберігання та збут підакцизних товарів. Обвинувальні акти вже направлено до суду.

Процесуальне керівництво здійснює Волинська обласна прокуратура.

Попри масштабні потрясіння останніх років — пандемію COVID-19 та повномасштабну війну — українці зберігають високу мобільність і активність у подорожах за межі країни. За інформацією Державної прикордонної служби, у період із 2020 по дев’ять місяців 2025 року зафіксовано 104,97 мільйона перетинів державного кордону на виїзд із України. Цей показник свідчить про те, що, навіть в умовах обмежень, небезпеки та економічної нестабільності, українці продовжують активно переміщатися — як із трудових, так і з гуманітарних чи особистих причин.

Водночас за цей самий період в’їзд іноземців до України становив 16,91 мільйона випадків. Хоча ці цифри помітно нижчі за довоєнні рівні, вони демонструють поступове відновлення інтересу до України з боку іноземних громадян — як бізнесу, так і гуманітарних організацій чи дипломатичних місій.

Потік іноземців до України різко просів у 2022 році, але згодом почав відновлюватися. У 2020-му в’їздів іноземців було 3,39 млн, у 2021-му — 4,27 млн; у 2022-му показник впав до 2,31 млн, у 2023-му зріс до 2,45 млн, у 2024-му — до 2,55 млн, а за дев’ять місяців 2025-го — 1,94 млн. Це свідчить про поступове повернення ділової, гуманітарної та туристичної активності.

На запит щодо більш деталізованої статистики — зокрема про кількість виїздів чоловіків 15–25 років у 2022–2025 роках, а також про число іноземців, які перебували в Україні три місяці і більше, — у ДПСУ пояснили, що служба веде офіційний облік саме фактів перетину кордону. Показники, не передбачені формами державної звітності, у її базах не зберігаються. У відомстві підкреслюють: обсяг перетинів безпосередньо залежить від соціально-економічної та безпекової ситуації в країні.

Статистика демонструє: навіть у надскладні роки українці залишалися мобільними, а в’їзд іноземців після воєнного провалу поступово відновлюється. Детальніші портрети міграційних потоків вимагатимуть інтеграції даних інших держреєстрів — поза можливостями звичайної прикордонної статистики.

У столиці завершено розслідування резонансного кримінального випадку, пов’язаного з протиправними діями головної бухгалтерки одного з приватних підприємств. За даними прокуратури міста, загальна сума привласнених коштів перевищила 8,5 мільйона гривень. Слідчі встановили, що жінка протягом більш ніж року, з травня 2024 по липень 2025 року, систематично переводила гроші компанії на власний банківський рахунок, користуючись довірою керівництва та наявністю доступу до фінансових ресурсів підприємства.

Спочатку зловмисниця переводила порівняно невеликі суми, які не викликали підозр у бухгалтерії та керівництва. Згодом, переконавшись, що недостачу не помічають, вона значно збільшила обсяги незаконних переказів. Такі дії призвели до серйозних фінансових збитків компанії та поставили під загрозу її стабільну діяльність.

Отримані гроші вона витрачала на власні потреби — купувала одяг, побутову техніку, а також квартиру, яку орендувала з правом викупу. Зловмисницю викрили, коли з’ясувалося, що підприємство не змогло розрахуватися за обладнання, придбане за кордоном.

Наразі триває досудове розслідування. Жінці повідомлено про підозру у привласненні майна шляхом зловживання службовим становищем та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Їй загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.

У середу, 5 листопада, на більшій частині території України очікується спокійна осіння погода. День мине під знаком мінливої хмарності, однак значних опадів не прогнозується. Лише в окремих районах південного сходу можливі короткочасні дощі, що швидко припиняться. Атмосферні показники залишаться стабільними, без різких температурних коливань, а вітер буде слабким або помірним, переважно західного напрямку.

У столиці зберігатиметься хмарна погода з незначними проясненнями. Вночі температура опуститься до +6°, удень стовпчики термометрів піднімуться до +12°. Київський день буде прохолодним, але комфортним, без істотних опадів.

На півночі країни — у Житомирі, Чернігові та Сумах — очікується +5°…+12°, хмарно з проясненнями.У центральних регіонах, включно з Вінницею, Черкасами, Кропивницьким і Полтавою, температура вдень становитиме близько +12°, місцями можливий слабкий дощ.

На півдні — тепліше. В Одесі, Миколаєві та Херсоні прогнозують +5°…+14°, місцями невеликий дощ. У Криму, зокрема в Сімферополі, +7°…+15°, хмарно з проясненнями.На сході — у Дніпрі, Харкові, Запоріжжі, Краматорську та Сєвєродонецьку — очікується +2°…+14°, переважно без опадів, з короткочасними проясненнями.

Загалом день мине спокійно: атмосферний фронт утримається над Україною, приносячи прохолодну, але відносно комфортну погоду без значних опадів.

У столиці України розслідувачі викрили масштабну схему розкрадання державних коштів, виділених на спорудження протирадіаційних укриттів у навчальних закладах. Йдеться про школи №186 на вулиці Сєченова та навчально-виховний комплекс №209 «Сузір’я» на Березняківській. Посадовці районних адміністрацій, за даними слідства, забезпечили перемогу у тендерах низці підконтрольних комерційних структур, після чого організували систему «відкатів» через фіктивні договори про надання послуг та постачання матеріалів.

Державні контракти отримали ПрАТ «Укратоменергобуд» і ТОВ «БК “Мега Стайл”». Загальна сума угод перевищувала півмільярда гривень, причому умови договорів були виписані так, щоб дозволити необґрунтоване підвищення вартості робіт і здійснювати виплати без підтвердження фактичного виконання. Як засвідчив аналіз технічної документації, частина коштів спрямовувалася на роботи, які або не проводилися взагалі, або виконувалися формально, без дотримання норм безпеки.

Формально міська влада затверджувала робочі проекти укриттів для школи №186 і оголошувала закупівлі для «Сузір’я», однак реальний зміст договорів і параметри робіт викликають запитання. За наявними документами, рішення про будівництво споруди подвійного призначення для школи №186 ухвалювали у 2024 році, а у 2024–2025 роках публікувалися тендери на зведення таких укриттів, що підтверджує офіційний статус проектів і масштаби фінансування.

Ключовий вузол претензій — відповідність нормам безпеки. Діючі ДБН для захисних споруд визначають мінімальні параметри міцності та геометрії конструкцій, які не можуть бути довільно «оптимізовані» під кошторис, зокрема щодо товщини захисних елементів, висоти приміщень і шляхів евакуації. У випадку зі шкільними об’єктами на Голосієво й Березняках виявлені відхилення несумісні з вимогами до протирадіаційних укриттів.

Окремо звертає на себе увагу історія підрядників. «Мега Стайл» уже потрапляла в поле зору аудиторів і журналістів через невідповідність кошторисів та завищення цін у інших закупівлях комунальних структур Києва, що ставить питання до доброчесності відбору і тут.

На тлі суми, що підбирається до 830 мільйонів гривень за двома проектами, найбільше обурює те, що «укриття» на папері в реальності можуть не захистити дітей. Без негайної експертизи проектних рішень і повної ревізії договорів ризики перетворяться на фактичну небезпеку.

2024 рік може стати вирішальним для економіки України, що опиняється в складному фінансовому становищі. Народний депутат Ярослав Железняк, цитуючи матеріали міжнародних видань, зокрема The Economist, зазначив, що відсутність чітких рішень Євросоюзу щодо подальшої підтримки може призвести до того, що Україна опиниться на межі банкрутства вже до лютого наступного року. Така ситуація може мати катастрофічні наслідки для державного бюджету, що вже сьогодні вимагає значних фінансових вливань з боку міжнародних партнерів.

Один із найбільших ризиків, на які звертає увагу Железняк, полягає не лише в кількості обіцяних коштів, а й у тому, чи вдасться європейським країнам узгодити спільну стратегію допомоги Україні. Відсутність чіткого механізму фінансової підтримки створює серйозні невизначеності для українського уряду, який залежить від зовнішніх інвестицій та кредитів для покриття дефіциту бюджету.

У результаті маємо парадокс: про великі суми говорять, але жодної впевненості немає — ні коли вони надійдуть, ні на що саме їх дозволять витрачати. Железняк каже, що нині під питанням не тільки сам кредит у сотні мільярдів євро під російські активи, а й сфери його використання: оборона, бюджетні дірки, відновлення інфраструктури. Кожна з країн намагається нав’язати власні умови, і це затягує рішення.

Ще один чутливий момент, на який звертає увагу The Economist і який цитує депутат, — ставлення партнерів до ризику корупції в Україні. Західні уряди визнають, що українська оборонна промисловість навчилася швидко виробляти дрони та інші технології, які реально працюють на фронті. Але при цьому залишається недовіра до прозорості розподілу коштів. Для частини європейських столиць це аргумент не поспішати з прямими інвестиціями у військові програми всередині України.

Узагальнюючи цю позицію, Железняк описує ситуацію так: запас міжнародної підтримки обмежений у часі; у лютому ми можемо підійти до точки, коли без зовнішніх грошей бюджет просто не зведеться; навіть якщо ЄС погодиться на новий пакет, немає впевненості, що ці кошти справді підуть на критичні потреби, а не застрягнуть у політичних торгах між столицями Євросоюзу. І все це відбувається на тлі того, що український уряд всередині країни продовжує анонсувати програми підтримки бізнесу й соціальні ініціативи, тоді як зовнішні партнери бачать першочерговим питанням виживання бюджету й фінансування оборони.

Таким чином, і The Economist, і цитований ним Железняк описують один і той самий ризик: фінансова стійкість України тепер залежить не стільки від суми обіцяної допомоги, скільки від здатності ЄС домовитися й довіряти Києву в питанні використання цих грошей.