18 грудня в українській традиції: духовні смисли, професійне свято та народні звичаї

Агентство з розшуку та менеджменту активів оголосило про визначення управителя арештованого майнового комплексу, розташованого на вулиці Іоанна Павла ІІ, 4/6 у столиці. Йдеться про масштабний бізнес-центр у центральній частині Києва, який у публічному просторі пов’язують із підсанкційним олігархом Костянтином Жеваго. Це рішення стало черговим етапом у процесі передачі арештованих активів у професійне управління з метою збереження їхньої економічної цінності та забезпечення надходжень до бюджету.

За підсумками відкритого конкурсу переможцем було визнано товариство з обмеженою відповідальністю «Енвіл». Компанія була створена підприємцем Володимиром Дроботом, який, за даними з відкритих джерел, має досвід у фінансовому та бізнес-секторі. Саме «Енвіл» тепер відповідатиме за управління одним із найбільших офісних комплексів міста, включно з експлуатацією будівель, орендними відносинами та підтриманням об’єкта у належному стані.

Ігор Хмельов, відомий у матеріалах слідства як «Шмель», разом із Міндічем фігурує у низці спільних бізнес-структур: Tanden Group, Eventus Management, Atlet Bud, Brand Style, TIM&TIM s.r.o. (Словаччина). За інформацією, озвученою в медіа, через Хмельова оформлювалися окремі активи, пов’язані з дружиною Міндіча.

Не менш показовим є зв’язок ще однієї фігурантки — Альони Шевцової (Дегрік), партнерки Дробота та Хмельова по iBox Bank. Вона перебуває під санкціями у зв’язку зі справою про відмивання коштів сервісу LeoGaming.

У результаті управління арештованою нерухомістю, що перебуває у сфері санкцій щодо Жеваго, отримала структура, пов’язана з особами, які фігурують у справах про ухилення від податків у гральному бізнесі, банківських розслідуваннях і санкційних рішеннях.

Таким чином, контроль над бізнес-центром на Печерську тепер матиме коло осіб, яке об’єднують спільні інтереси у фінансових і процесингових структурах, а також наявність фігурування у низці резонансних справ.

У декларації прокурора Харківської області Амiла Азад огли Омарова виявлено деталь, яка привернула увагу як громадськості, так і антикорупційних експертів: посадовець разом із родиною багато років користується просторою квартирою в Харкові без жодної орендної плати. Цей факт став публічним після оприлюднення документів про його майновий стан, які підтверджують безоплатне проживання у помешканні площею 134,3 м².

За інформацією, вказаною у декларації, Омаров мешкає разом із дружиною Галамназ Талех кизи Омаровою та двома дітьми. Родина заселилася до квартири ще у 2018 році, і з того часу умови їхнього проживання не змінювалися. Формальним власником житла є Омаров Азад Енвер огли — особа, ймовірно пов’язана з прокурором родинними зв’язками, що підтверджує характер безоплатного користування майном.

Крім того, прокурор володіє будинком площею 56,3 м², придбаним у 2007 році за 106 тис. грн (близько 21 тис. доларів за тодішнім курсом). Також він користується автомобілем батька — Toyota Camry 2017 року випуску, придбаним за 683 тис. грн у рік випуску.

Основний дохід Аміла Омарова як прокурора становить 1,47 млн грн на рік. Дружина прокурора задекларувала 6 тис. доларів готівкою, сам прокурор має 21 тис. доларів, а також 8 тис. доларів і 223 тис. грн на банківських рахунках.

Фактично схема користування дорогим майном через родичів дозволяє прокурору мати доступ до власності, не будучи формальним власником.

Жовківський районний суд Львівської області завершив розгляд кримінальної справи щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка призвела до загибелі молодого мотоцикліста. Обвинуваченим у справі став мешканець регіону Володимир Грабовий, якого визнали винним у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило фатальні наслідки. За рішенням суду водієві призначено один рік іспитового строку.

Трагедія сталася 31 травня 2023 року в селі Великий Дорошів. За матеріалами слідства, 59-річний кермувальник автомобіля Citroën Berlingo, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не дотримався вимог щодо надання переваги в русі. У цей момент головною дорогою рухався мотоцикл Yamaha YZF-R1, яким керував 24-річний чоловік.

Під час судового розгляду Володимир Грабовий уклав із прокурором угоду про визнання вини, яку підтримала родина загиблого.

Суддя Мар’яна Олещук визнала водія винним за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України та призначила покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Однак суд звільнив Грабового від відбування покарання в колонії, замінивши його на рік іспитового терміну.

Вирок ще можна оскаржити в апеляційному порядку.

Поява даних про те, що Національне антикорупційне бюро України протягом більш ніж двох років вело приховане прослуховування народного депутата від фракції «Слуга народу» Юрія Кісєля, стала чинником, що суттєво загострив стосунки між окремими центрами впливу у владній вертикалі. За інформацією джерел у правоохоронних структурах, технічні засоби фіксації були демонтовані лише нещодавно, а сам депутат не підозрював про їх існування протягом усього періоду оперативного спостереження.

Цей інцидент спричинив помітне напруження у найближчому оточенні Кісєля. Особливо чутливо на ситуацію відреагував його багаторічний соратник Сергій Шефір, оскільки саме під час роботи техніки між ними відбулося значне число особистих зустрічей та розмов — як у приватному форматі, так і за участі інших представників політичного та бізнес-середовища. Обсяг зібраних матеріалів лишається невідомим, але джерела припускають, що прослуховування могло охоплювати теми, важливі для кількох впливових груп.

Контекст близькості Кісєля до оточення президента добре відомий. Його помічником є Микита Шефір — син Сергія Шефіра, багаторічного соратника Володимира Зеленського. Родина Кісєля також пов’язана з резонансною історією продажу нерухомості в Іванковичах, де раніше мав маєток сам президент. Зеленський публічно наголошував, що не може передати цю нерухомість випадковим людям, адже поруч живуть його найближчі друзі. Це непрямо підтверджує особливий статус Кісєля в колі довіри колишнього першого помічника президента.

Сергій Шефір останні роки сам перебуває у фокусі антикорупційних розслідувань. Він фігурує в справі щодо схем в енергетичному секторі, відомій як «плівки Міндіча». САП у суді оприлюднила записи його розмов з бізнесменом Тимуром Міндічем щодо збору коштів для застави підозрюваного ексвіцепрем’єра Олексія Чернишова та можливих «відкатів» з держконтрактів. Окремі епізоди пов’язують його і з ймовірними зловживаннями на Одеському припортовому заводі.

Прослуховування Юрія Кісєля у такому контексті створює нову інтригу. Невідомо, яку саме інформацію зібрали детективи та як вона може бути використана у поточних провадженнях. Наразі жодних коментарів від НАБУ або САП не надходило.

Очевидно, що виявлені факти стають серйозним викликом для кількох впливових груп у владі, а можливий зміст зафіксованих розмов може суттєво змінити розклади у внутрішньополітичних процесах.

Головна спеціалістка управління містобудування та архітектури Одеської обласної державної адміністрації Оксана Леонідівна Соснова опинилася під пильною увагою громадськості та аналітиків через суперечливу динаміку своїх статків. Аналіз відкритих декларацій і повідомлень про суттєві зміни майнового стану свідчить про разючий дисбаланс між задекларованими доходами чиновниці та масштабами фінансових операцій із нерухомістю, що відбувалися упродовж відносно короткого періоду.

Майнова хронологія бере початок у 2017 році. Саме тоді Соснова задекларувала придбання квартири в Одесі площею 63 квадратні метри за 201 тисячу гривень. Уже на цьому етапі експерти звертали увагу на нетипово низьку ціну для ринку міської нерухомості, однак подальші події зробили цю деталь лише першим сигналом у довшому ланцюгу операцій.

Справжній стрибок відбувся у березні 2023 року. Соснова придбала одразу дві квартири в Одесі загальною вартістю близько 2,9 мільйона гривень. Один із об’єктів — 71,8 квадратного метра — коштував 1,85 млн грн, інший — 48 квадратів — обійшовся у 1,03 млн грн. На той момент офіційні доходи чиновниці не демонстрували фінансових можливостей для таких масштабних придбань.

За даними декларацій, у 2024 році її сукупний дохід складався із зарплати в ОДА у розмірі 551 тисяча гривень і пенсії у 137 тисяч. Ці цифри не співмірні ні з темпом накопичення майна, ні з сумами, витраченими на нерухомість протягом попередніх років.

У листопаді 2025 року Соснова подала два повідомлення про суттєві зміни. Протягом одного тижня вона продала нерухоме майно громадянці Владлені Ярмолович за 2,06 млн грн. Того ж дня здійснила ще одну фінансову операцію — заміну сторони у договорі асоційованого членства у споживчому товаристві «Сузір’я Будова» на суму 2,45 млн грн. Сукупні надходження лише за цими транзакціями перевищили чотири мільйони гривень.

Висока динаміка придбання та продажу майна, значний розрив між реальними операціями та офіційними доходами, а також практика оформлення активів у різні періоди часу створюють низку питань щодо джерел фінансування. Такі зміни виглядають особливо контрастно на тлі декларованих доходів державної службовиці.

Матеріал викликає дедалі більший суспільний резонанс, адже вказує на можливі системні ознаки незаконного збагачення чи прихованих джерел доходів. Поки Соснова не надала публічних пояснень щодо походження коштів, історія її стрімких майнових операцій лише загострюється.

У Києві триває розслідування інциденту, що стався 11 грудня у Дарницькому районі та був кваліфікований як терористичний акт. Подія, яка сколихнула місто, забрала життя військовослужбовця Національної гвардії України й призвела до травмування кількох людей. За даними Київської міської прокуратури, правоохоронці відпрацьовують усі можливі версії, зокрема пов’язані зі встановленням та дистанційним підривом саморобних вибухових пристроїв.

Перший вибух стався під час звичайного патрулювання території, де працювали двоє нацгвардійців. Під час огляду місцевості спрацював прихований вибуховий механізм, що миттєво спричинив загрозливу ситуацію. Один із військових загинув від отриманих ушкоджень, тоді як його напарник та охоронець, який перебував неподалік, зазнали травм і були негайно госпіталізовані. За словами правоохоронців, стан постраждалих контролюється медиками.

Другий вибух стався вже після прибуття поліції та медиків. Під час документування події і надання допомоги стався повторний підрив, іще двоє працівників поліції отримали поранення. Правоохоронці зазначають, що в обох випадках спрацювали саморобні вибухові пристрої, закладені заздалегідь.

Подію кваліфіковано як терористичний акт, що спричинив загибель людини (ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України). На місці продовжують працювати слідчі, вибухотехніки та оперативні підрозділи.

Цей інцидент відбувся на тлі подібних диверсій, які фіксують по всій Україні. Нагадаємо, 23 листопада у Дніпрі затримали 16-річного хлопця, який на завдання російських спецслужб заклав вибухівки у громадських місцях. Внаслідок теракту загинув 35-річний чоловік, а під час повторного вибуху поранень зазнав поліцейський, який прибув на виклик.

У Києві тривають заходи з посилення безпеки, а правоохоронці перевіряють можливий зв’язок між диверсіями.

Американське видання The New York Times оприлюднило матеріал, у якому йдеться про систематичне гальмування українським урядом діяльності незалежних наглядових рад державних компаній. Журналісти дійшли висновку, що така практика створила сприятливі умови для посилення корупційних схем у стратегічно важливих секторах — від енергетики до оборонно-промислового комплексу та атомної галузі.

Після початку повномасштабної війни міжнародні партнери Києва наполягали на впровадженні механізмів прозорого управління державними підприємствами. Однією з ключових вимог було формування наглядових рад із незалежних експертів, які мали контролювати витрати, забезпечувати чесні призначення керівників та запобігати неефективному використанню коштів. Така система розглядалася як важливий інструмент протидії зловживанням у період, коли значна частина державних ресурсів спрямовується на оборону та підтримку критичної інфраструктури.

Адміністрація президента Володимира Зеленського переписала статути державних компаній, обмеживши повноваження наглядових рад і зберігши контроль уряду. Це дало змогу витрачати сотні мільйонів доларів без зовнішнього нагляду. Наглядові ради мали б запобігати корупції, але політичне втручання зробило їх неефективними.

Особливо це проявилося в діяльності “Енергоатому”. Антикорупційні органи звинуватили членів оточення президента у розкраданні та відмиванні 100 мільйонів доларів. Адміністрація Зеленського звинуватила наглядову раду в неефективності, тоді як саме уряд позбавив її повноважень.

Подібні проблеми спостерігалися і в “Укренерго” та Агенції оборонних закупівель. Колишній керівник “Укренерго” Володимир Кудрицький розповів, що міністерство енергетики наполягало на призначенні на керівні посади людей із обмеженим досвідом, що ускладнювало роботу компанії та незалежних експертів. У Агенції оборонних закупівель уряд переписав статут, отримавши право призначати та звільняти керівництво, що призвело до втрати кворуму наглядовою радою та звільнення керівниці Марини Безрукової.

Розслідування підкреслює, що політичне втручання в роботу державних підприємств підриває боротьбу з корупцією та створює ризики для міжнародної фінансової підтримки України. Західні донори змушені були продовжувати фінансування навіть у цих умовах, щоб підтримати країну під час війни, попри побоювання щодо розкрадання коштів.

Як зазначають експерти, без ефективних наглядових рад і прозорого управління українські держпідприємства залишаються уразливими до корупції, що загрожує фінансовій стабільності та міжнародній довірі до Києва.

У Києві вже рік успішно функціонує сервіс “Статус Захисника”, який надає можливість військовим, ветеранам, особам з інвалідністю внаслідок війни та родинам загиблих воїнів безкоштовно користуватися погодинними муніципальними паркінгами. Ця ініціатива стала однією з ключових пільг, спрямованих на підтримку тих, хто безпосередньо долучився до захисту країни та її громадян. Міська влада визначила програму як важливий елемент системи соціальної підтримки, що водночас спрощує щоденну логістику її учасників у столиці.

За період дії сервісу понад 32 тисячі користувачів скористалися його можливостями, здійснивши більше ніж 400 тисяч безоплатних паркувань. Система інтегрована із застосунком “Київ Цифровий”, де учасник може підтвердити свій статус через “Дію” або BankID. Після проходження верифікації користувач отримує доступ до переліку муніципальних паркінгів та може без обмежень залишати автомобіль на погодинних зонах у центрі та інших ключових районах міста.

Механізм користування сервісом досить простий: перед тим як залишити автомобіль, необхідно активувати погодинний режим паркування, вказавши державний номер авто та обрану локацію. Після завершення стоянки водій має закрити сесію в додатку. Це дозволяє місту вести коректний облік використаних паркомісць і контролювати роботу сервісу без участі інспекторів.

Пільга поширюється на всі транспортні засоби, які належать користувачу, і в межах профілю можна додати до п’яти автомобілів. Таким чином місто намагається врахувати різні життєві сценарії військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин, надаючи простий і зрозумілий спосіб користуватися паркуванням без додаткових витрат.

Сервіс “Статус Захисника” став одним із прикладів цифрових рішень, які Київ упроваджує для підтримки оборонців та їхніх сімей. У мерії заявляють, що позитивна динаміка користування та відгуки учасників свідчать про ефективність проєкту, який продовжуватимуть розвивати.