35 тисяч патронів і дрони в гаражі: у Києві затримали правоохоронця та його батька

Державне підприємство «Укргідроенерго» спрямувало близько 2 мільйонів гривень на укладення договору страхування відповідальності своїх керівників на випадок кримінального переслідування. Йдеться про спеціальний фінансовий механізм, який має забезпечити управлінську команду підтримкою у разі виникнення правових ризиків, пов’язаних із арештами, пред’явленням підозр або участю в судових процесах.

Окрім юридичних витрат, умовами страхування передбачена можливість часткової компенсації застави, якщо суд обере саме такий запобіжний захід. Також у пакеті послуг зазначено оплату психологічної допомоги, що може знадобитися у стресових ситуаціях, пов’язаних із кримінальним переслідуванням або публічним резонансом справ. Окремим пунктом визначені витрати на так зване «відновлення репутації», які можуть включати консультації зі спеціалістами з кризових комунікацій.

По суті, це означає перекладання персональної відповідальності за управлінські рішення на саму компанію, а отже — на державний бюджет. У разі арешту чи оголошення підозри керівнику витрати на його захист оплачуватимуться з коштів підприємства, а не з власної кишені посадовця.

Примітно, що подібна практика вже демонструвалася раніше в іншій стратегічній державній компанії — «Енергоатомі». Там наглядова рада оформила аналогічне страхування буквально напередодні свого розпуску. Тоді це виглядало як спроба в останній момент убезпечити себе від можливих перевірок і розслідувань. У випадку з «Укргідроенерго» простежується не лише схожий підхід, а й той самий страховий партнер.

Формально подібні програми можуть подаватися як різновид страхування відповідальності керівників. Проте за своїм змістом це вже не класичне D&O-страхування, поширене у приватному бізнесі. Йдеться радше про створення резерву саме під кримінальні ризики — арешти, застави, суди та публічні скандали.

Фактично держава через свою компанію заздалегідь визнає можливість того, що у її топменеджменту можуть виникнути серйозні проблеми з правоохоронними органами, і вважає нормальним закладати ці ризики у витрати підприємства. Це виглядає особливо контрастно на тлі постійних заяв про реформу корпоративного управління, підзвітність менеджменту та боротьбу з корупцією.

Замість того щоб мінімізувати кримінальні ризики через прозорі процедури, законність рішень і реальну відповідальність керівників, у державних компаніях дедалі частіше обирають інший шлях — просто застрахувати можливі наслідки. І зробити це не за власний рахунок, а за кошти підприємства, яке фінансується державою.

Буковель упродовж останніх років дедалі частіше фігурує не лише як провідний гірськолижний курорт країни, а й як осередок концентрації значних державних інвестицій. Під гаслами розвитку туризму, оновлення доріг та модернізації транспортної інфраструктури навколо курорту сформувалася стійка система освоєння бюджетних ресурсів, обсяги яких вимірюються мільярдами гривень.

За наявною інформацією, ключовою особливістю цієї системи є обмежене коло компаній, які з року в рік отримують найбільші та найдорожчі підряди. Формальні тендерні процедури часто не створюють реальної конкуренції, а результати торгів виглядають передбачуваними. Це породжує запитання щодо прозорості використання коштів і ефективності державних витрат у регіоні.

Ключовим фаворитом у цій системі є ТОВ «ПБС» (ЄДРПОУ 32872788), яке протягом останніх років системно отримує найбільші дорожні контракти в регіоні. Один із тендерів на капітальний ремонт дороги державного значення до Буковеля має очікувану вартість понад 2,3 мільярда гривень. Формально закупівля оголошена як відкрита, однак тендерна документація виписана таким чином, що будь-яка реальна конкуренція нівелюється ще до початку торгів.

Замовник встановив вимоги щодо обов’язкового досвіду виконання робіт виключно на дорогах державного значення, наявності власної сертифікованої лабораторії та власного асфальтобетонного заводу. При цьому повністю ігнорується передбачене законом право учасників залучати орендоване обладнання або працювати із субпідрядниками. Окремо встановлені фінансові бар’єри — річний дохід не менше 700 мільйонів гривень і підтверджений аналогічний договір на суму щонайменше 50 відсотків вартості закупівлі.

Такі критерії не мають об’єктивного економічного обґрунтування і фактично працюють як штучний фільтр під заздалегідь визначеного учасника. Навіть великі іноземні компанії, які намагалися взяти участь у тендерах, були усунуті з процесу. Після часткового визнання їхніх скарг щодо дискримінаційних умов подальша участь блокувалася через формальні технічні зауваження або мовні нюанси в документації.

Кадрові зміни в регіональній службі відновлення також не призвели до реальних зрушень. Попри публічні заяви про звільнення керівника обласної служби, він фактично продовжує виконувати свої функції, а фінансування ТОВ «ПБС» залишається безперервним. Жодного перегляду тендерної політики чи підходів до формування вимог не відбулося.

У підсумку дорожні проєкти навколо Буковеля дедалі більше нагадують не інструмент розвитку регіону, а відпрацьований механізм перерозподілу бюджетних мільярдів. Відсутність конкуренції, дискримінаційні вимоги та стабільний набір переможців створюють замкнену систему, у якій держава виступає джерелом фінансування, а контроль за ефективністю витрат зводиться до формальності.

Кабінет Міністрів України ухвалив важливе рішення, що передбачає обов’язкове використання мобільного застосунку «Прозоре будівництво» для прийняття завершених об'єктів будівництва в експлуатацію. Цей цифровий інструмент має на меті значно вдосконалити роботу органів державного архітектурно-будівельного контролю, зробивши процес перевірок більш прозорим і контрольованим. Відтепер органи контролю зможуть здійснювати огляди будівельних об'єктів за допомогою сучасних технологій, що дозволяє фіксувати результати перевірок безпосередньо на місці будівництва.

Мобільний застосунок стане важливим елементом для забезпечення ефективного та зручного моніторингу на кожному етапі будівельного процесу. Інспектори ДАБК матимуть можливість проводити виїзні огляди із повною цифровою фіксацією всіх результатів, що дозволить зафіксувати підтвердження присутності, а також оцінку відповідності об'єкта проєктній документації. Ці зміни надають можливість здійснювати точнішу перевірку без необхідності тривалих адміністративних процедур.

В уряді зазначають, що впровадження цифрового формату значно зменшує вплив людського фактора та ускладнює маніпуляції під час прийняття об’єктів. За рахунок автоматизації процесів контроль стає більш прозорим, а відповідальність посадових осіб — чітко зафіксованою.

Функціонал застосунку передбачає можливість фото- та відеофіксації стану об’єкта, внесення даних до спеціального чек-листа та автоматичне визначення геолокації. Це дозволяє підтвердити, що перевірка дійсно проводилась на місці, а не формально.

Окрему увагу приділено оновленому чек-листу. Він отримав чітку структуру з поділом на окремі блоки, що охоплюють інженерні системи, внутрішні та зовнішні елементи будівель, а також ключові функціональні характеристики об’єкта. Такий підхід унеможливлює використання сторонніх матеріалів і зводить до мінімуму суб’єктивні оцінки.

Очікується, що застосування мобільного інструменту не лише прискорить процедуру введення об’єктів в експлуатацію, а й посилить довіру до рішень контролюючих органів. У перспективі це має стати частиною ширшої цифрової трансформації будівельної галузі та державного нагляду.

Національна поліція України розслідує низку кримінальних проваджень щодо ймовірних корупційних схем, у які замішані посадовці ПрАТ “АК Київводоканал” та його постачальники. Одне з цих проваджень стосується закупівлі коагулянту хлориду заліза, який компанія мала закупити в Угорщині, однак фактично був поставлений дешевший український аналог. Через цю підміну столичний бюджет зазнав значних збитків, що перевищують 3 мільйони гривень.

Як свідчить слідство, посадовці "Київводоканалу" разом із керівницею ТОВ “Гідрохім” Оленою Філатовою здійснили підробку документів для приховування реального походження коагулянту. Вони представили дешевший продукт як імпортований, що дозволило знизити витрати, однак обернулося великими фінансовими збитками для міського бюджету.

Окреме провадження стосується хабарництва: головний інженер ПрАТ Євген Шкадро отримав 225 тис. гривень за пришвидшене підключення будівлі до системи водопостачання. Санкції статті передбачають обмеження або позбавлення волі до трьох років.

Діяльність “Київводоканалу” постійно супроводжується фінансовими скандалами. Раніше розслідували розтрату понад 3 млн гривень при закупівлі глибинних помп та реконструкції водопровідних мереж. Столичний монополіст частково належить міській громаді, частина акцій контролюється ПрАТ “Компанія Київенергохолдинг”, а реальний контроль пов’язують із колишніми політичними групами та бізнес-оточенням колишніх керівників.

Наразі всі справи перебувають на стадії розслідування або судового провадження, а КМДА планує створити комунальне підприємство “Київводоканал” для оптимізації управління водопостачанням у місті.

Служба безпеки України затримала першого заступника голови Солом’янської районної державної адміністрації Києва, Олександра Смика, у рамках розслідування кримінальної схеми ухилення від мобілізації. За інформацією правоохоронців, посадовець організував механізм підробки документів для фіктивного зарахування громадян до Збройних Сил України. Після цього нібито «військовозобов’язаних» знімали з обліку, використовуючи підроблені медичні висновки.

За даними слідства, за кожну таку «послугу» Смик отримував від 15 до 20 тисяч гривень. У ході розслідування встановлено, що система була організована ретельно: від оформлення фіктивних документів до легалізації їх через медичні комісії, що дозволяло уникати будь-якої відповідальності перед законом. СБУ підкреслює, що справа є частиною масштабної боротьби з корупційними схемами, пов’язаними з ухиленням від військової служби.

Для реалізації схеми Смик використовував зв’язки в районному територіальному центрі комплектування та спільника, який готував підроблені документи. СБУ задокументувала протиправну діяльність і затримала обох учасників схеми.

Правоохоронці продовжують розслідування, з’ясовуючи коло всіх причетних осіб та масштаби оборудки.

Виступ президента України Володимира Зеленського на Всесвітньому економічному форумі в Давосі став одним із найпринциповіших і найгостріших за весь період повномасштабної війни. У своїй промові глава держави публічно вказав на слабкість і нерішучість Європи, яка, попри численні декларації про солідарність з Україною, досі не продемонструвала готовності діяти швидко та системно у відповідь на російську агресію.

Президент нагадав, що ще рік тому з тієї ж трибуни закликав європейські країни зробити висновки з війни в Україні та навчитися самостійно захищати власну безпеку. За його словами, за цей час Європа так і не здійснила якісного переходу від гучних заяв до реальних рішень, які могли б суттєво змінити баланс сил і стримати подальшу експансію Росії. Зеленський підкреслив, що небезпека не зникла, а навпаки — лише зростає, і зволікання має свою ціну.

Окремо Зеленський зупинився на темі допомоги Україні. Він заявив, що значна частина підтримки з боку європейських країн надходила із запізненням і в обсягах, які не відповідали масштабам загрози. На його думку, жорстка риторика щодо Росії, санкцій і безпеки часто не підкріплювалася реальними діями.

Президент підкреслив, що новий світовий порядок неможливо побудувати лише деклараціями та обіцянками, якщо вони не підкріплені конкретними рішеннями.

Одним із найгостріших моментів промови стало порівняння дій Європи з політикою Сполучених Штатів. Зеленський звернув увагу на те, що американська адміністрація змогла завдати удару по російських фінансових потоках, зокрема по так званому тіньовому флоту, тоді як російська нафта продовжує транспортуватися поблизу європейських берегів.

Він також зазначив, що міжнародна система правосуддя демонструє вибірковість: деякі авторитарні лідери притягуються до відповідальності, тоді як російський президент досі уникає будь-яких реальних наслідків.

На тлі дискусій про роль США в системі європейської безпеки Зеленський поставив під сумнів здатність Європи діяти автономно. За його словами, Альянс значною мірою тримається на припущенні, що Сполучені Штати завжди гарантуватимуть захист.

Президент прямо поставив запитання: що буде, якщо ця впевненість виявиться хибною?

Критики зауважують, що така риторика може здатися невдячною з огляду на масштабну допомогу, яку Європа надала Україні з 2022 року. Однак аналітики зазначають: після років постійних закликів і необхідності буквально виборювати підтримку, слова Зеленського виглядають не як докір, а як констатація реальності.

Президент також нагадав про довоєнні обіцянки щодо членства України в ЄС і НАТО. Частина з них, за його словами, була відкладена, а частина — фактично заморожена, попри заяви про підтримку «стільки, скільки буде потрібно».

Його промова в Давосі стала не спробою образити союзників, а жорстким сигналом небезпеки самозаспокоєння. За оцінкою оглядачів, це була спроба змусити Європу подивитися на війну не як на віддалену кризу, а як на безпосередній виклик власній безпеці.

Двадцятий день січня посідає особливе місце одразу в кількох календарях — церковному, державному та суспільному. В Україні ця дата пов’язана з ушануванням захисників, які віддали свої сили й життя за безпеку країни, а також із загальнонаціональними роздумами про ціну свободи та відповідальність перед майбутніми поколіннями. Водночас у світовому контексті 20 січня часто асоціюють з екологічними ініціативами, що закликають до дбайливого ставлення до природи.

У православній традиції цього дня за новим церковним стилем вшановують пам’ять кількох шанованих святих. Серед них — преподобний Єфимій Великий, знаний як один із духовних наставників чернецтва, затворник Лаврентій Києво-Печерський, а також мученики Інна і Римма, які стали символами стійкості віри та самопожертви. Віряни звертаються до цих святих у молитвах за духовну силу, мир у родині та підтримку у складних життєвих обставинах.

За старим церковним календарем на цю дату припадає свято Собору Іоанна Предтечі — одного з найшанованіших пророків християнства, який закликав людей до покаяння і духовного очищення.

З 1991 року 20 січня офіційно вважався Днем Криму — на згадку про референдум щодо суверенітету Кримської АР. Утім у сучасних умовах це свято фактично не відзначається, оскільки події навколо нього були згодом використані російським окупаційним режимом у пропагандистських цілях, а сам референдум бойкотували та визнавали нелегітимним багато кримських татар.

Натомість для українців ця дата має значно глибше і важливіше значення. 20 січня в Україні відзначають День пам’яті захисників Донецького аеропорту — День кіборгів. Протягом 242 днів українські воїни героїчно обороняли стратегічний об’єкт, демонструючи приклад неймовірної мужності, стійкості та самопожертви. У цей день вшановують подвиг захисників і згадують усіх, хто віддав життя за свободу України.

У світі 20 січня відзначають День знань про пінгвінів. Ця екологічна подія покликана звернути увагу на життя цих птахів, їхню роль у природних екосистемах та загрози, з якими вони стикаються. Багато видів пінгвінів нині перебувають під охороною через зміни клімату та знищення природного середовища.

Також у світі цього дня відзначають День любителів сиру, День прийняття, День відеокамери та День іриски з горіхами.

Окрім того, 20 січня народилися відомі постаті світової історії та культури, зокрема фізик Андре-Марі Ампер, кінорежисери Девід Лінч і Федеріко Фелліні, а також астронавт Базз Олдрін.

У народній традиції 20 січня пов’язували з прогнозами погоди та врожаю. За прикметами вважалося, що ясний і морозний день обіцяє посушливе літо, похмуре небо — добрий урожай овочів, відлига свідчить про відсутність сильних морозів у майбутньому, а сніг цього дня віщує тривалі снігопади до Масляної.

Звичаї дня тісно перепліталися з церковними уявленнями. Люди молилися про зцілення, душевний спокій і зміцнення віри. Жінки пекли круглі паляниці, і вважалося добрим знаком, якщо кожен член родини з’їдав шматок ще гарячого хліба — на щастя та добробут.

У цей день заборонялося сваритися, лаятися, проявляти злобу, мститися чи засуджувати інших. Вважалося великим гріхом ображати тварин або виганяти їх на мороз. Також не радили підіймати з землі знайдені речі, особливо гроші, адже за повір’ями на них могла бути накладена порча.

Колишній нападник київського «Динамо» Артем Мілевський став учасником бійки з ексгравцем збірної України Сергієм Рибалкою під час поєдинку української футбольної медіаліги. Цей інцидент стався в рамках матчу між командами IGNIS, за яку виступає 41-річний Мілевський, та RUH Media Team, де 35-річний Рибалка займає посаду головного тренера.

Зустріч мала відбутися в мирній атмосфері, однак ситуація вийшла з-під контролю. Причини конфлікту між футболістами на даний момент залишаються невідомими. Відео з моментом бійки швидко стало вірусним у мережі, на якому видно, як після короткої словесної перепалки, що спалахнула між гравцями, Мілевський і Рибалка почали обмінюватися ударами кулаками.

Згодом у Instagram медіаліги UA Steel з’явилося фото, на якому Мілевський і Рибалка потискають один одному руки. Організатори коротко прокоментували інцидент: «Тема закрита».

Сергій Рибалка — вихованець харківського «Арсеналу», де вже у 18 років став найкращим бомбардиром клубу, забивши 20 голів у 48 матчах. У 2008 році він перейшов до «Динамо», спершу граючи за другу команду, а згодом закріпився в основному складі. У його кар’єрі також були виступи в чеському «Словані» та київському клубі до 2017 року.

На міжнародному рівні Рибалка пройшов усі юнацькі та молодіжні збірні України. Його найяскравішим досягненням стало «золото» чемпіонату Європи U-19 у 2009 році, де він забив вирішальний гол проти Швейцарії. У 2015 році Рибалка дебютував за національну команду України у товариському матчі проти Латвії.