7 січня: День, що поєднує релігійні, професійні та народні традиції

У Вінницькій області правоохоронці провели розслідування, яке виявило масштабну розтрату державних коштів, виділених на утримання та ремонт дорожньої інфраструктури. За результатами оперативної роботи, було встановлено, що значні суми бюджетних коштів, призначених для проведення ремонтних робіт на автомобільних дорогах регіону, були використані не за призначенням.

Ключовою фігурою у цій справі став керівник Служби відновлення та розвитку інфраструктури області, який, за даними слідства, організував схему, що включала фіктивне виконання робіт та подачу завищених рахунків за виконані послуги. В результаті цих дій було завдано значних збитків державному бюджету. Слідчі органи встановили, що частина коштів, які повинні були бути витрачені на ремонт дорожнього покриття, опинилась у руках приватних осіб через підконтрольні підприємства.

Упродовж 2023–2024 років підрядна організація систематично завищувала у щомісячних актах виконаних робіт вартість спожитої електроенергії приблизно на 20 відсотків. При цьому до розрахунків включалися витрати, які не були передбачені затвердженим кошторисом. Слідство вважає, що такі дії стали можливими через зловживання службовим становищем з боку посадових осіб замовника.

Окрім Ігоря Жебелєва, підозру оголошено начальнику одного з відділів Служби відновлення та директору компанії-підрядника. Усім фігурантам інкримінують розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинену в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах.

Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють повне коло осіб, причетних до схеми, а також перевіряють інші договори, укладені службою в період воєнного стану.

Попри багаторічні заяви про судову реформу та очищення системи, українське правосуддя продовжує демонструвати стійку незмінність і зберігати свою проблемність. За останні роки було запропоновано численні реформи, створено нові інститути, запроваджено низку законодавчих ініціатив, спрямованих на поліпшення роботи судів. Проте на практиці більшість з цих змін не призвели до значних поліпшень у правосудді.

Головною проблемою залишається корупція, яка, попри різноманітні антикорупційні заходи, продовжує впливати на роботу суддів. Високий рівень безкарності та відсутність реальних механізмів відповідальності для тих, хто порушує закон, часто призводить до затягування процесів та винесення сумнівних рішень. Судова система залишається надмірно централізованою, що знижує її прозорість і доступність для громадян.

Як зазначають аналітики Фундації DEJURE, проблема полягає в дискреційних повноваженнях Вищої ради правосуддя. ВРП має право, але не зобов’язана зупиняти розгляд заяви про відставку судді, щодо якого триває дисциплінарне провадження. Саме ця прогалина і створює умови для вибіркових рішень.

Типовий сценарій виглядає так: суддю викривають на хабарі, фіксують грубі процесуальні порушення або навіть затримують за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. Не чекаючи фіналу розгляду, він подає заяву на відставку. Якщо ВРП розглядає її швидше, ніж завершується дисциплінарна справа, суддя залишає посаду без жодних санкцій, отримуючи статус судді у відставці та довічні виплати з бюджету.

Серед резонансних прикладів — суддя Одеського апеляційного суду Олександр Князюк, якого неодноразово зупиняли за керування автомобілем з ознаками сп’яніння. Попри це, Вища рада правосуддя дозволила йому спокійно піти у відставку.

Аналогічна історія сталася з Людмилою Горячківською з Уманського міськрайонного суду, яку підозрювали у сприянні шахрайському заволодінню нерухомістю та задокументували під час отримання хабаря у 9,5 тисячі доларів. Замість звільнення «за статтею» вона отримала почесний статус і довічне утримання.

Ще більш показовою є справа судді з Полтави Ганни Андрієнко. Вона системно затягувала розгляд справ щодо нетверезих водіїв, фактично дозволивши десяткам порушників уникнути відповідальності. Коли Вища кваліфікаційна комісія суддів подала подання про її звільнення через невідповідність посаді, ВРП проігнорувала цей документ і першочергово задовольнила заяву на відставку. Сьогодні суддя отримує понад 75 тисяч гривень щомісяця з державного бюджету.

Окремою проблемою залишається ставлення ВРП до майнових порушень. Хоча закон зобов’язує Раду оцінювати відповідність способу життя судді його доходам, на практиці ВРП часто відкладає розгляд скарг, очікуючи завершення перевірок НАЗК. Таке зволікання дозволяє суддям роками уникати відповідальності, а згодом — скористатися правом на відставку.

Показовою є ситуація з суддею Ігорем Дашутіним з Касаційного адміністративного суду, щодо якого журналісти виявили користування елітною нерухомістю, не відображеною у деклараціях. Попри це, дисциплінарна палата ВРП відмовилася відкривати провадження до завершення зовнішніх перевірок.

Крім того, Вища рада правосуддя системно затягує розгляд подань ВККС про звільнення недоброчесних суддів. За останні роки було розглянуто менше половини таких рекомендацій, тоді як судді продовжують працювати, отримувати зарплати та користуватися імунітетом.

Ситуацію ускладнює й нерівність прав сторін у дисциплінарному процесі. Суддя може оскаржити будь-яке рішення проти себе, тоді як скаржник фактично залежить від дозволу тієї ж дисциплінарної палати, яка вже ухвалила рішення. Це створює замкнене коло безкарності.

Експерти наголошують: без обов’язкового зупинення процедур відставки до завершення дисциплінарних справ та без рівних прав на оскарження говорити про очищення судової системи неможливо. Кожна гривня, виплачена недоброчесному судді у відставці, підриває довіру до держави і демонструє, що відповідальність у судовій системі досі можна обміняти на фінансові привілеї.

У Рівненській області правоохоронні органи повідомили про підозру колишньому депутату однієї із сільських рад Дубенського району. Слідство вважає, що посадовець під час подання електронних декларацій за 2023 та 2024 роки свідомо вніс недостовірні відомості щодо свого майнового стану.

За попередніми даними, у деклараціях не було відображено значну частину активів, загальна вартість яких перевищує 30 мільйонів гривень. Йдеться, зокрема, про нерухомість, земельні ділянки та інші об’єкти, які підлягали обов’язковому декларуванню відповідно до вимог антикорупційного законодавства.

Зокрема, колишній депутат не задекларував 6 об’єктів нерухомості та 4 приміщення ферми загальною площею 1,7 тисячі квадратних метрів. Також він приховав наявність вантажних та легкових автомобілів, напівпричепів і близько 40 земельних ділянок загальною площею понад 60 гектарів.

Слідство кваліфікує дії посадовця за статтею про декларування недостовірної інформації, що передбачає кримінальну відповідальність. Розслідування триває, встановлюється точний обсяг прихованих активів та джерела їх придбання.

Дослідження науковців із Неаполітанського університету імені Федеріко II показало, що здатність домашніх котів по-різному нявкати сформувалася саме в процесі тривалого співіснування з людьми. На відміну від диких представників родини котячих, які майже не використовують голос для повсякденної комунікації, домашні улюбленці активно «розмовляють» із людиною, пристосовуючи звуки до конкретних ситуацій і потреб.

Вчені дійшли висновку, що нявкання для кота — це насамперед інструмент взаємодії з людиною. За допомогою голосу тварини можуть сигналізувати про голод, вимагати уваги, запрошувати до гри або висловлювати невдоволення. При цьому кожен кіт здатен варіювати тональність, гучність і тривалість звуків, залежно від того, якої реакції він очікує від свого власника.

Вчені пояснюють це тим, що життя поруч із людьми, які мають різний розпорядок дня, звички та емоції, спонукало котів адаптувати свої звуки під людину. Таким чином нявкання стало своєрідним «інструментом комунікації» між котом і власником.

Ще одна особливість котячого спілкування — муркотання. Воно менш пов’язане з передачею конкретної інформації, але унікальне для кожного кота. Низькочастотний звук допомагає ідентифікувати тварину та впізнавати знайомих котів, як їм самим, так і людям.

Попередні дослідження університету Париж-Нантер показали, що коти здатні розрізняти голоси людей і впізнавати, коли до них звертається саме їхній власник. Це свідчить про високу здатність котів до соціальної адаптації та комунікації з людьми.

Багато людей, які прагнуть стрункої фігури, часто шукають дорогі продукти чи суворі дієти, забуваючи про прості й доступні способи підтримки здоров’я. Одним із таких методів є випивання склянки теплої води за певний час до їжі. Цей підхід не вимагає фінансових витрат і ґрунтується на природних фізіологічних процесах організму.

Фахівці пояснюють, що після вживання води шлунок частково наповнюється, а спеціальні рецептори розтягнення передають сигнал у мозок, зменшуючи відчуття різкого голоду. У результаті людина підходить до трапези більш спокійною і схильною до помірних порцій, а не до переїдання. Така проста звичка допомагає контролювати апетит, уникати зайвих калорій та поступово нормалізувати обсяг споживаної їжі.

Важливу роль відіграє й температура рідини. Тепла вода, близька до температури тіла, м’яко впливає на шлунково-кишковий тракт. Вона сприяє розслабленню гладкої мускулатури, готуючи травну систему до прийому їжі та стимулюючи вироблення ферментів. На відміну від холодних напоїв, які можуть спричиняти спазми й уповільнювати процеси травлення, тепла рідина діє більш делікатно.

Щоб така звичка справді приносила користь, важливо дотримуватися помірності й усвідомленості. Воду зазвичай рекомендують пити за 15–20 хвилин до їди, щоб організм встиг відреагувати. Температура має бути комфортною, а не гарячою, аби не подразнювати слизову оболонку. Йдеться саме про чисту воду без підсолоджувачів чи сиропів, оскільки додаткові калорії зводять нанівець очікуваний ефект. За бажанням смак можна злегка змінити, додавши, наприклад, шматочок лимона або листок м’яти.

Водночас лікарі наголошують, що навіть прості оздоровчі звички підходять не всім однаково. Людям із хронічними захворюваннями нирок, проблемами зі шлунком, гастритом або підвищеною кислотністю варто бути обережними зі зміною режиму пиття. У таких випадках доцільно попередньо порадитися з лікарем, щоб уникнути небажаних наслідків.

Склянка теплої води перед їжею — це не чарівний засіб і не заміна збалансованого харчування чи рухової активності. Проте для багатьох вона стає простим щоденним ритуалом, який допомагає краще відчувати сигнали власного тіла, відрізняти фізичний голод від емоційного та ставитися до харчування більш усвідомлено. Саме з таких невеликих кроків часто й починаються довготривалі позитивні зміни.

Підгаєцький районний суд Тернопільської області поставив крапку у кримінальній справі, пов’язаній із масштабною незаконною вирубкою лісових насаджень. Фігурантом провадження став помічник лісничого, якому інкримінували умисне порушення природоохоронного законодавства та норм Лісового кодексу України. Судовий розгляд відбувався в межах кримінального провадження №605/412/23.

Під час розгляду матеріалів слідства встановлено, що обвинувачений, перебуваючи на території лісових масивів державного підприємства поблизу села Волиця Тернопільського району, організував і здійснив незаконну порубку дерев різних порід. Роботи проводилися без обов’язкового спеціального дозволу — лісорубного квитка, який є ключовим документом для легальної заготівлі деревини.

У матеріалах справи зазначається, що загалом було незаконно зрубано 900 дерев. Такі дії, за оцінкою експертів, спричинили екологічну шкоду на суму 3 326 665,35 гривні, що значно перевищує поріг тяжких наслідків, визначений законодавством.

Суд визнав помічника лісничого винним та призначив йому покарання у вигляді 5 років і 1 місяця позбавлення волі. Окрім цього, чоловіка позбавили права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади у лісовій галузі строком на три роки.

Також суд повністю задовольнив цивільний позов Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та постановив стягнути з засудженого 3 905 784,87 гривні на відшкодування шкоди, завданої довкіллю.

Вирок суду наразі не набрав законної сили. Сторони мають право оскаржити його в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня проголошення.

В Україні не вщухає суспільна дискусія щодо так званих спеціальних пенсій прокурорів, розмір яких у поодиноких випадках сягає сотень тисяч гривень на місяць. Тема набула особливої гостроти на тлі загального рівня пенсійного забезпечення та фінансових викликів, з якими стикається держава в умовах війни й обмежених бюджетних ресурсів.

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев публічно закликав народних депутатів активізувати розгляд законопроєкту №12278, який передбачає скасування спеціальних пенсій для прокурорів. За його словами, документ уже тривалий час перебуває в парламенті без руху: він пройшов перше читання, отримав позитивний висновок профільного Комітету з питань соціальної політики, однак майже 200 днів не виноситься на друге читання.

Нардеп навів приклад колишнього прокурора Миколаївської області, який, проживаючи за кордоном, виграв суд проти Пенсійного фонду України. Суд зобов’язав нарахувати йому пенсію по інвалідності у розмірі 156 692 грн на місяць. Лише за період з 15 вересня 2022 року по 31 грудня 2023 року йому було нараховано понад 2,1 млн грн.

У 2025 році Пенсійний фонд України за судовими рішеннями має виплатити близько 35 млрд грн отримувачам спеціальних пенсій — кошти, які могли б піти на підтримку звичайних пенсіонерів або фінансування оборонних потреб.

За офіційними даними, приблизно кожному п’ятому пенсіонеру в Україні виплати нараховуються за спеціальними законами. Це, зокрема, шахтарі, судді, прокурори, чорнобильці та особи, звільнені з військової служби. Для цих пенсій діє окрема формула нарахування, яка суттєво відрізняється від механізму розрахунку звичайних трудових пенсій.

На початку 2025 року Кабмін запровадив обмеження для аномально високих спецпенсій державних службовців, застосувавши понижувальні коефіцієнти для виплат понад 23 610 грн. Водночас, за словами Гетманцева, це не вирішує проблему системно й не поширюється на всі категорії спецпенсіонерів, зокрема прокурорів.

Нардеп наголошує, що пріоритетом держави має стати комплексна пенсійна реформа, яка забезпечить гідний рівень життя для всіх українців, а не лише для обраних груп.

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області ухвалив рішення про відсторонення від займаної посади начальниці Західного міжрегіонального управління однієї з державних служб. Таке рішення стало результатом розгляду клопотання у межах кримінального провадження та, за оцінкою суду, є необхідним для забезпечення об’єктивності слідства і недопущення можливого впливу посадовиці на хід розслідування.

Згідно з матеріалами справи, слідчі органи вважають, що перебування керівниці на посаді могло створювати ризики тиску на підлеглих або збереження доступу до службової документації, яка має значення для встановлення всіх обставин. Суд погодився з аргументами сторони обвинувачення та визначив строк відсторонення, протягом якого посадовиця не має права виконувати свої службові обов’язки.

За версією слідства, керівниця міжрегіонального управління Держпраці організувала схему отримання хабарів від суб’єктів господарювання. Йдеться про надання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію відповідного обладнання, проведення експертних обстежень, технічного нагляду і експертиз технологічних процесів. Окремо слідчі вказують на отримання неправомірної вигоди за непритягнення до відповідальності роботодавців, які використовували працю неоформлених працівників.

У судових документах зазначено, що розмір неправомірної вигоди залежав від характеру об’єктів, виду послуг і можливих штрафних санкцій та коливався в межах від 2 до 10 тисяч доларів США.

24 грудня суд задовольнив клопотання слідчого ДБР і відсторонив Оксану Єзерську від займаної посади на час досудового розслідування – до 22 лютого 2026 року. Крім того, суд обрав їй запобіжний захід у вигляді застави та наклав арешт на майно, вилучене під час обшуків, зокрема мобільний телефон Iphone 16 Pro Max і службові документи.

У матеріалах справи також зазначено, що підозрювана та її захисник вважають підозру необґрунтованою.

Західне міжрегіональне управління Держпраці здійснює свої повноваження на території Волинської, Закарпатської, Львівської та Рівненської областей. Оксана Єзерська очолювала це управління протягом останніх п’яти років.