Ахметов: в пошуках політичних геніїв

Слово 2025 року в Україні, за версією укладачів словника сучасної української мови та сленгу «Мислово», стало слово «переговори». Це слово не лише стало популярним у повсякденному вжитку, а й значно вплинуло на мовні тенденції, що спостерігаються у країні. «Переговори» фігурували в пошукових запитах, новинах та соціальних мережах, що свідчить про важливість цього терміну в контексті поточних подій.

Це явище не випадкове. В умовах глобальних та внутрішніх викликів, у часи політичних і економічних змін, саме слово «переговори» стало символом пошуків мирних рішень, діалогу та компромісів. Воно відображає актуальну потребу у взаєморозумінні між різними сторонами, особливо коли мова йде про міжнародні відносини та внутрішню стабільність країни.

Фахівці зазначають, що інформаційним поштовхом до цього стала заява президента США Дональда Трампа, який пообіцяв завершити війну в Україні протягом доби. Саме на тлі цих заяв і дипломатичних контактів слово «переговори» стало домінантним у публічному просторі.

Окрім головного слова року, словник «Мислово» також виділив низку інших понять, які сформували мовну картину 2025 року. Серед них — «Мідас» як назва антикорупційної операції НАБУ і САП, «картонки» як узагальнене позначення масових протестів проти антикорупційних інституцій, «кілл-зона» як фронтовий термін для зони ураження, а також «інфільтрація» — тактика проникнення малих піхотних груп, яку активно застосовували російські війська.

До переліку також увійшли абревіатура НРК — наземні роботизовані комплекси, що використовуються для евакуації поранених і в бойових діях, а також слова «справедливість», «виснаження» і «брехня», які відображають суспільний запит на чесність, справедливий мир і реалії війни на виснаження.

Окремо укладачі відзначили мемний вислів боксера Олександра Усика don’t push the horses, який водночас став і приводом для мовних дискусій.

Антивиразом 2025 року стала фраза «прийду за кожним», яку публічно озвучив генеральний прокурор Руслан Кравченко. У «Мислово» пояснили, що це формулювання викликало сильну негативну реакцію, оскільки асоціюється з репресивними практиками та символізує кризу довіри до правоохоронної системи.

Паралельно Google Україна оприлюднила перелік найпопулярніших запитів українців у 2025 році. До нього увійшли «графік відключення світла», «Холостяк 2025», «Гра в кальмара 2», «Лабубу», «Усик Дюбуа», «Венздей 2 сезон», «Ущелина», «Гангстерленд», «Євробачення 2025» та «НАБУ».

Київська міська рада готується ухвалити рішення про передачу в оренду на десять років земельної ділянки площею 3,19 гектара у Солом’янському районі столиці. Йдеться про територію, розташовану безпосередньо навпроти аеропорту «Київ» у Жулянах, що надає цій землі стратегічного та комерційного значення. Орендарем ділянки планують визначити акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестфонд “Ківі”».

Згідно з відкритими даними, зазначений інвестфонд пов’язують із колишньою депутаткою Київради Ганною Коваленко, яка контролює його діяльність. Саме цей факт уже привернув увагу громадськості та експертів, адже йдеться про землю в одному з привабливих районів міста з високим потенціалом подальшої забудови або комерційного використання.

Особливу увагу привертає саме розташування ділянки — вона знаходиться безпосередньо біля головного терміналу аеропорту «Київ» і в’їзду до нього. Це одна з небагатьох великих вільних територій поблизу аеропорту, яка потенційно може бути забудована під торгово-офісний центр.

Формальною підставою для передачі землі вказано «набуття права власності на нерухоме майно», адже на ділянці вже розміщені кілька споруд спортивного призначення. Саме наявність цих будівель дозволяє інвестфонду претендувати на землю без конкурсу.

Кінцевою бенефіціаркою АТ «Ківі» є Ганна Коваленко — колишня депутатка Київради від «Європейської солідарності». У 2023 році вона склала мандат після того, як НАБУ оголосило їй підозру у недостовірному декларуванні. Слідство встановило, що вона не задекларувала доходи і майно на понад 60 мільйонів гривень, включно з цінними паперами, автомобілями та земельними ділянками.

Попри втрату мандата і перебування за кордоном, Коваленко зберегла вплив на низку активів у бізнес-орбіті Петра Порошенка. Через структури, пов’язані з АТ «Ківі», вона володіє часткою у страховій компанії «Країна», де контрольний пакет акцій належить п’ятому президенту України.

Ім’я Коваленко також неодноразово з’являлося у публічних скандалах. У 2023 році журналіст і телепродюсер Ігор Моляр заявляв, що структури, пов’язані зі страховою компанією «Країна», намагалися відібрати його квартиру, використовуючи сумнівні документи та тиск через приватні охоронні структури. Тоді він прямо пов’язував Коваленко з Ігорем Кононенком — одним із найближчих соратників Порошенка.

Окремо Коваленко пов’язують із бізнесами Кононенка у сфері спортивної та комерційної нерухомості. Вона є співвласницею компанії, що оперує тенісними спорудами та має КВЕДи на оренду і будівництво житлових та нежитлових об’єктів — саме ті, що дозволяють реалізовувати проєкти типу ТРЦ на місці нинішніх кортів.

На цьому тлі рішення про передачу понад трьох гектарів землі біля стратегічного об’єкта інфраструктури структурі, пов’язаній з людьми з орбіти Порошенка і Кононенка, виглядає не як випадковість, а як цілком свідомий перерозподіл міського ресурсу на користь старих політично-бізнесових груп.

У Херсонській області правоохоронні органи викрили корупційну схему, пов’язану з ремонтом і реконструкцією захисних укриттів, унаслідок якої місцеві бюджети зазнали збитків на суму понад 5,5 мільйона гривень. Слідство встановило, що незаконні дії відбувалися під час реалізації робіт, які мали забезпечити безпеку населення в умовах воєнної загрози.

За інформацією правоохоронців, керівник приватної будівельної компанії укладав договори з громадами Херсонського району на виконання ремонтних робіт. Після цього до офіційної документації вносилися завідомо неправдиві відомості щодо обсягів та вартості виконаних робіт. Частина робіт або взагалі не проводилася, або виконувалася не в повному обсязі, однак у звітних актах зазначалися значно завищені показники.

Інженер технічного нагляду, який мав контролювати виконання робіт, фактично ігнорував перевірки та підписав фіктивні акти, що спричинило додаткові збитки на суму майже 490 тис. грн.

У 2024 році та сама компанія повторила схему під час реконструкції укриття у медичному закладі Херсона, який також використовується як сховище під час обстрілів. Завищення даних у документації дозволило безпідставно отримати ще понад 5 млн грн.

Правоохоронці наразі розслідують усі обставини справи та встановлюють причетних осіб до незаконного привласнення коштів.

Вища рада правосуддя прийняла одноголосне рішення про звільнення з посади судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ігоря Ратушняка. Це рішення стало результатом розгляду дисциплінарної скарги, поданої юристами, та виявлення порушень, що стосуються корупційних правопорушень, за які Ратушняк був засуджений раніше.

У грудні 2023 року Вищий антикорупційний суд визнав Ратушняка винним у отриманні неправомірної вигоди. Згідно з матеріалами справи, суддя отримав значну суму грошей за вирішення справи на користь однієї зі сторін. Антикорупційний суд визначив, що ці дії були не тільки етичними порушеннями, а й прямим порушенням закону, що підриває довіру до судової системи та порушує основи правосуддя.

Попри обвинувальний вирок, Ігор Ратушняк оскаржує рішення ВАКС в апеляційному порядку. До моменту остаточного розгляду справи це дозволяло йому залишатися на посаді, отримувати суддівську винагороду та навіть бути переобраним головою суду, що викликало значний резонанс у професійному середовищі.

Окремо Дисциплінарна палата ВРП відкрила ще одну справу щодо можливого конфлікту інтересів. Було встановлено, що Ратушняк розглядав судові провадження, у яких адвокатом сторін виступав його власний представник В’ячеслав Когутницький. За даними дисциплінарного провадження, рішення у цих справах ухвалювалися на користь пов’язаних осіб.

У Вищій раді правосуддя наголосили, що суддя, стосовно якого є обвинувальний вирок за корупційний злочин, не може залишатися носієм суддівських повноважень. Ухвалене рішення стало логічним завершенням дисциплінарного процесу та важливим сигналом щодо неприпустимості збереження посад у судовій системі за наявності доведених фактів хабарництва.

На польсько-українському кордоні правоохоронні органи виявили одразу два транспортні засоби, що перебували в міжнародному розшуку. Йдеться про викрадений у Польщі екскаватор, а також легковий автомобіль марки Lexus, який розшукували правоохоронні служби Іспанії. Обидва випадки стали результатом перевірок, проведених під час перетину кордону, і вкотре підтвердили ефективність міжнародної співпраці у боротьбі з транскордонною злочинністю.

Як повідомили польські прикордонники, 9 січня на пункті пропуску «Корчова – Краківець» під час спроби виїзду з Польщі було зупинено вантажівку з напівпричепом. За кермом перебував 35-річний громадянин України. Під час огляду з’ясувалося, що транспортний засіб перевозив кілька одиниць будівельної техніки, серед яких був екскаватор, внесений до бази даних як викрадений на території Польщі.

Під час перевірки законності походження одного з екскаваторів з’ясувалося, що машина перебуває в розшуку польською владою. За даними правоохоронців, екскаватор вартістю близько 160 тисяч злотих був викрадений на території Польщі понад дев’ять років тому. Техніку вилучили, а водія допитали в межах слідчих дій. Розслідування триває.

Крім того, ще один випадок викриття викраденого транспорту стався 8 січня у Дембіці. Співробітники прикордонної служби в Медиці спільно з місцевою поліцією під час перевірки автомобіля Lexus RX 450h виявили ознаки підробки ідентифікаційних номерів.

Після встановлення фактичного реєстраційного номера з’ясувалося, що автомобіль, орієнтовною вартістю близько 100 тисяч злотих, був втрачений на території Іспанії та перебуває в розшуку іспанських правоохоронних органів. Авто вилучили, обставини його переміщення та походження з’ясовуються.

Польські правоохоронці зазначають, що контроль за викраденими транспортними засобами на кордоні залишається одним із пріоритетних напрямів роботи, зокрема в межах міжнародної співпраці.

Президент України Володимир Зеленський ухвалив рішення призначити начальника поліції Донецької області Руслана Осипенка головою Чернівецької обласної військової адміністрації. Це кадрове рішення одразу привернуло увагу експертного середовища та медіа, оскільки його сприйняли як таке, що не повністю відповідає поточним воєнним реаліям. Донеччина залишається одним із найбільш небезпечних і напружених регіонів країни, де тривають активні бойові дії, тоді як Чернівецька область є тиловою та прикордонною, без прямої загрози фронтових зіткнень.

Руслан Осипенко тривалий час працював у системі Національної поліції та очолював поліцію Донецької області в умовах постійної загрози обстрілів, диверсій і складної оперативної обстановки. Його діяльність була зосереджена на забезпеченні правопорядку в зоні бойових дій, координації з військовими та реагуванні на надзвичайні ситуації. Саме цей досвід багато хто вважає критично важливим для прифронтових регіонів, де щоденні виклики потребують швидких і жорстких управлінських рішень.

За даними джерел, переведення Осипенка могло мати кілька мотивів: послаблення управління Донбасом, кадрові домовленості на рівні влади, а також бажання самого посадовця залишити небезпечний фронтовий регіон заради керівництва областю з прикордонним статусом та контролю над місцевими економічними потоками, зокрема контрабандними та тендерними.

Під час майже чотирирічного керівництва поліцією Донецької області Осипенко запам’ятався гуманітарними ініціативами, зокрема проєктом «Білий Ангел» та евакуаціями населення. Водночас джерела зазначають, що поліція під його керівництвом контролювала прибуткові ринки алкоголю, сигарет та лікарських препаратів у прифронтових містах, де торгівля дефіцитними або забороненими товарами перетворювалася на надприбутковий бізнес.

Політична складова нового призначення також очевидна. Чернівецька область є важливою для контролю бюджетів, тендерів та місцевих еліт, що може мати значення для майбутніх виборів. Таким чином Осипенко отримав можливість перейти від фронтових ризиків до управління економічними потоками та прикордонними зонами.

Експерти відзначають, що такі кадрові рішення можуть бути вигідними окремим посадовцям, але не завжди відповідають інтересам держави та суспільства. Для самого Осипенка перспектива виглядає привабливою, проте питання ефективності для держави залишається відкритим.

Тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко опинився у центрі пильної уваги громадськості та експертного середовища через роботу відомства, яке за час його керівництва демонструє фактичну бездіяльність у сфері контролю за серйозними екологічними порушеннями в Києві. Мова йде про системне ігнорування проблем, що напряму впливають на стан довкілля та якість життя мешканців столиці.

За наявною інформацією, у місті продовжуються процеси знищення природних водойм, ущільнена забудова охоронюваних територій та реалізація сумнівних проєктів у зелених зонах. Попри масштаб і публічність цих порушень, Держекоінспекція не ініціює повноцінних перевірок і не вживає дієвих заходів реагування. Така позиція виглядає особливо тривожною з огляду на те, що саме цей орган уповноважений державою здійснювати нагляд за дотриманням природоохоронного законодавства.

Майнові декларації Субботенка та його родини викликають питання щодо походження активів. У користуванні та власності родини перебуває квартира в Києві площею майже 120 квадратних метрів, гараж у Харкові та два машиномісця у столиці. Частина цього майна оформлена на родичів, однак перебуває у фактичному користуванні самого посадовця, що може свідчити про практику прихованого володіння активами.

Особливе занепокоєння викликає ситуація з водними об’єктами Києва. За інформацією з відкритих джерел, керівництво Держекоінспекції не реагує на фактичний провал програм зі створення та утримання водоохоронних зон, які реалізує КП «ПЛЕСО». Формально існують звіти про виконані роботи, однак на місцях очисні споруди не працюють, береги водойм захаращені, а екологічний стан лише погіршується.

Паралельно в столиці відбувається забудова територій, що мають статус природоохоронних. Зокрема, на землях Головної астрономічної обсерваторії НАН України погоджено житлові та комерційні проєкти, попри прямі законодавчі заборони щодо використання земель природно-заповідного фонду. Держекоінспекція при цьому не ініціювала припинення робіт і не застосувала передбачених законом санкцій.

Ще одним прикладом є ситуація з озером Синє, де під виглядом «відновлення» водойми КП «ПЛЕСО» сьомий раз оголосило тендер на розчистку з очікуваною вартістю майже 96 млн грн. Хоча проєкт передбачає екологічну реабілітацію та створення рекреаційної зони, фактично територія навколо озера забудовується житловими комплексами, а реальних природоохоронних робіт не видно.

Експерти вказують, що бездіяльність Держекоінспекції у таких кейсах створює умови для легалізації забудови та знищення зелених зон столиці. В умовах воєнного стану й дефіциту ресурсів це означає не лише екологічні втрати, а й мільйонні збитки для громади Києва.