Акторка Наталка Денисенко закрутила роман з режисером після розриву з чоловіком

Міністерство оборони України оновило підхід до надання відстрочки від мобілізації, розширивши перелік категорій громадян, для яких вона подовжується без необхідності повторного звернення. Таке рішення спрямоване на зменшення бюрократичного навантаження та уникнення ситуацій, коли люди втрачають законні підстави для відстрочки лише через формальні строки дії документів.

Згідно з оновленими правилами, переважна більшість громадян, які раніше вже оформили відстрочку на законних підставах, можуть розраховувати на її автоматичне продовження. Йдеться приблизно про 90 відсотків випадків, коли всі необхідні дані вже наявні в державних реєстрах, а підстави для відстрочки залишаються чинними. Це стосується, зокрема, осіб із визначеними соціальними, сімейними або медичними обставинами, а також тих, чия діяльність має важливе значення для функціонування держави.

Раніше процедура продовження відстрочки вимагала від громадян регулярного збору паперових документів, особистих звернень до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і тривалого очікування розгляду. Такий процес потрібно було повторювати кожні 90 днів, що створювало значне навантаження як для людей, так і для самих ТЦК.

Наразі у більшості випадків підстави для відстрочки перевіряються автоматично через державні реєстри. Якщо інформація підтверджується, відстрочка продовжується без участі громадянина, а відповідне оновлення відображається в застосунку «Резерв+». У випадках, коли автоматична перевірка неможлива через відсутність або застарілість даних, подання заяв здійснюється через ЦНАП. Прийом заяв з питань відстрочок безпосередньо у ТЦК та СП припинено.

До переліку нових категорій, для яких відстрочка тепер продовжується автоматично, увійшли батьки, які виховують тяжкохвору дитину без встановленої інвалідності, особи, що здійснюють догляд за тяжкохворим членом сім’ї, опікуни людей, визнаних недієздатними, громадяни, які мають чоловіка або дружину з інвалідністю третьої групи, а також особи, що доглядають за родичами другого чи третього ступеня спорідненості з інвалідністю. Автоматичне продовження також поширили на батьків, які самостійно виховують дитину до 18 років, та на вчителів закладів загальної середньої освіти.

Водночас автоматичне продовження зберігається і для категорій, визначених раніше. Йдеться про осіб з інвалідністю, громадян, тимчасово непридатних до військової служби, батьків дітей з інвалідністю, осіб, які мають чоловіка або дружину з інвалідністю першої чи другої групи, батьків трьох і більше дітей, студентів та аспірантів, працівників закладів вищої і професійної освіти, а також громадян, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час бойових дій, родичів Героїв України, осіб, звільнених з полону, і громадян, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії.

Користувачі застосунку «Резерв+», для яких передбачене автоматичне продовження відстрочки, отримують push-сповіщення про заплановане оновлення, а після обробки даних — повідомлення про успішне продовження. Якщо сповіщення не надходить, це означає, що інформація у державних реєстрах є неповною або застарілою. У такому разі необхідно звернутися з підтвердними документами до будь-якого зручного ЦНАП.

Політичне керівництво Російської Федерації не демонструє справжньої готовності до припинення війни проти України. Натомість у Кремлі вибудовується тактика навмисного імітування мирних ініціатив, головною метою якої є створення умов для зриву будь-якого переговорного процесу без репутаційних втрат для себе. Такий підхід дозволяє Москві зберігати агресивний курс, водночас перекладаючи провину за відсутність результатів на інших учасників міжнародного діалогу.

В аналітичних матеріалах Інституту вивчення війни наголошується, що російські посадовці цілеспрямовано шукають інформаційні приводи, які можна використати як формальний аргумент для виходу з переговорів. Йдеться не про прагнення до компромісу, а про заздалегідь підготовлений сценарій, у якому будь-який мирний процес розглядається як тимчасовий інструмент для досягнення власних політичних і військових цілей.

Одним із прикладів такої тактики стали чергові заяви офіційної представниці російського МЗС Марії Захарової щодо можливого розміщення західних військових контингентів у післявоєнній Україні. Йдеться, зокрема, про ініціативи на кшталт так званої коаліції охочих, які Москва називає для себе «категорично неприйнятними».

У Росії стверджують, що присутність іноземних військ нібито створюватиме загрозу її безпеці, та повторюють погрози розглядати такі сили як законні військові цілі. Захарова також заявила, що завершення війни, з погляду Кремля, неможливе без усунення вигаданих у Москві «корінних причин» конфлікту, які Росія, за її словами, має намір ліквідовувати «військовими або політичними засобами».

Аналітики ISW наголошують, що формулювання «корінні причини» є узагальненим прикриттям ключових вимог Кремля. Серед них — вимога повернення НАТО до меж розширення станом на 1997 рік, фактична ліквідація українських збройних сил, а також усунення демократично обраної влади в Україні з подальшою заміною її режимом, лояльним до Москви.

Додатковим підтвердженням небажання Росії припиняти війну стала заява прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова від 4 лютого. Він прямо зазначив, що Росія не припинятиме бойові дії доти, доки українська влада, за його формулюванням, «не ухвалить відповідних рішень». Фактично Москва дала зрозуміти, що має намір продовжувати агресію до моменту повного прийняття своїх вимог Україною.

У тому ж ключі виступив і Віктор Медведчук, який 4 лютого заявив, що дискусії про можливе розміщення західних військ в Україні нібито заводять переговорний процес у глухий кут. Аналітики нагадують, що саме Медведчука російське керівництво розглядало як потенційну заміну чинному президентові України після початку повномасштабного вторгнення.

Медведчук також заявив, що Росія «ніколи не дозволить» розміщення коаліції охочих на території України. Схожі заяви публічно озвучували й інші депутати Державної думи РФ, які регулярно транслюють офіційну позицію Кремля, зокрема про неприйняття будь-яких післявоєнних гарантій безпеки для України.

В ISW підсумовують, що сукупність таких заяв свідчить не про пошук миру, а про спробу заздалегідь закласти інформаційні підстави для зриву будь-яких домовленостей і продовження війни.

Актор Тарас Цимбалюк поділився своїми відчуттями після участі у романтичному реаліті-шоу «Холостяк», відзначивши, що його сподівання щодо проєкту не повністю збіглися з тим, що він побачив насправді. Після завершення зйомок він провів ефір у Instagram, де відверто відповідав на запитання підписників і пояснював свій досвід участі.

Один із користувачів поцікавився, чи не вважає актор цей крок легковажним чи необдуманим. Тарас зазначив, що спочатку він ставився до проєкту серйозно і хотів знайти не просто романтичні емоції, а глибше знайомство з людьми, можливість зрозуміти себе та свої бажання. Проте реалії телевізійного шоу виявилися іншими: сценарії, монтаж та загальна атмосфера часто не відображали справжніх емоцій і подій, що створювало розбіжність між очікуванням та фактичним досвідом.

За словами артиста, перед стартом він мав значно більші сподівання на формат і співпрацю з командою. Він очікував більшого порозуміння з продюсерами та глибшого змісту проєкту. Проте вже після початку роботи його ставлення змінилося.

«Перед початком знімань у мене була глобальніша віра в цей проєкт: у повномасштабніше однодумство з продюсерами. Після старту, після знайомства з форматом знімання, відчуття до всього змінилися. Але все вже було на певних рейках», — поділився Цимбалюк.

Актор зазначив, що, попри певні розчарування, згадує і багато позитивних моментів. Він говорить про тепле спілкування з учасницями, дружню атмосферу та емоційні епізоди. Водночас підкреслює: «Холостяк» — це насамперед телевізійне шоу зі своїми правилами.

За його словами, процес знімань передбачав сценарій, щоденні брифінги, визначені типажі та ролі, а також обмеження у свободі дій. Саме це стало для нього несподіванкою.

«Ключове — це шоу, де є сценарій, щоденні брифи, типажі, амплуа, сюрпризи зранку. І, на превеликий жаль, свобода дій — геть не в усьому», — пояснив артист.

При цьому Цимбалюк не звинувачує творців проєкту. Він визнає, що головні питання має насамперед до себе, адже перед участю недостатньо глибоко вивчив формат і внутрішню кухню реаліті.

«Фундаментальні питання у мене тільки до самого себе. Ключове — на березі я недостатньо чітко дослідив скелет проєкту», — підсумував актор.

У місті Ямпіль Вінницької області з вод річки Дністер підняли тіло 31-річного місцевого мешканця. Чоловік загинув під час спроби вплав подолати державний кордон України. Про подію поінформувало Південне регіональне управління Державної прикордонної служби.

Як зазначили у відомстві, пересування чоловіка у бік річки було зафіксовано технічними засобами спостереження прикордонників. Після виявлення підозрілої активності наряд негайно висунувся до вказаного району, однак на момент прибуття людини на березі вже не було. Згодом стало зрозуміло, що він увійшов у воду та намагався самостійно перетнути Дністер.

Через сильну течію та низьку температуру води чоловік не зміг самостійно впоратися з умовами. Прикордонний наряд оперативно прибув на місце події та намагався надати допомогу, однак через складну погоду і небезпечні умови дістатися до нього було неможливо.

До пошукової операції залучили водолазну групу ДСНС. Роботи тривали кілька годин. Наступного дня рятувальники виявили тіло чоловіка та підняли його на поверхню.

Обставини події з’ясовують правоохоронці. У Держприкордонслужбі вкотре нагадують, що спроби незаконного перетину кордону, особливо через водні перешкоди та в зимовий період, становлять серйозну загрозу для життя.

В умовах тривалих та раптових знеструмлень генератори стали критично важливим джерелом резервного живлення як для приватних осель, так і для підприємств. Вони дозволяють підтримувати роботу систем опалення, зв’язку, водопостачання та зберігати безперервність бізнес-процесів. Водночас експлуатація такого обладнання потребує суворого дотримання правил безпеки, адже будь-яка помилка може мати серйозні наслідки для здоров’я і життя людей.

Фахівці Державної служби з надзвичайних ситуацій неодноразово звертають увагу на ризики, пов’язані з неправильним використанням генераторів. Найбільшу небезпеку становлять ураження електричним струмом, виникнення пожеж через перевантаження або несправну проводку, а також отруєння чадним газом. Останній є особливо підступним, оскільки не має запаху та кольору, але може призвести до втрати свідомості й летальних наслідків за лічені хвилини.

Обладнання необхідно захищати від дощу, снігу та підвищеної вологості. Контакт із мокрим генератором може спричинити ураження струмом. Також фахівці радять не перевантажувати техніку та періодично вимикати її для охолодження, зокрема робити перерви щонайменше на пів години після кількох годин безперервної роботи. Окрему увагу слід приділяти обмеженню доступу дітей і тварин до працюючого агрегату.

Особливо небезпечним етапом експлуатації є заправка генератора. Заборонено заливати пальне в увімкнений або ще гарячий двигун. Перед заправкою необхідно дочекатися повного охолодження обладнання, щоб уникнути займання або вибуху.

Безпечне зберігання пального також має принципове значення. Для бензину в холодну пору року рекомендується використовувати полімерні каністри, виготовлені з поліетилену високої щільності, які не накопичують статичний заряд і мають відповідне маркування. У теплу пору року допускається використання як пластикових, так і металевих каністр. Дизельне пальне можна зберігати в обох типах ємностей незалежно від сезону.

Пальне слід тримати в темному, сухому місці за температури близько 15–20 градусів, подалі від прямих сонячних променів. Використання простроченого або зміненого за кольором пального може призвести до пошкодження двигуна. Таке пальне необхідно утилізувати або використовувати виключно для технічних потреб. Фахівці також застерігають від самостійного додавання так званих «присадок» до дизеля для підвищення морозостійкості, оскільки це може спричинити серйозні поломки.

Окремо рятувальники радять встановити у житлових приміщеннях детектори чадного газу. Ці прилади здатні вчасно попередити про небезпеку, яку неможливо відчути без спеціального обладнання.

Крім того, українців закликають купувати лише сертифіковані генератори в офіційних точках продажу та суворо дотримуватися інструкцій виробника під час експлуатації.

В Україні активно розробляються комплексні підходи для вирішення конфліктних ситуацій, які виникають навколо територіальних центрів комплектування. Одним із пріоритетних завдань є зниження випадків самовільного залишення військовими частин, що стає серйозною проблемою для обороноздатності країни. За словами народного депутата від фракції «Слуга народу», наразі проводяться численні консультації з військовими, правозахисниками та представниками громадських організацій для вироблення найбільш ефективних заходів, що дозволять зменшити напругу і підвищити довіру до процесу комплектування армії.

За останні роки питання комплектування Збройних Сил України стало однією з найбільш обговорюваних тем у суспільстві. Одним із найбільших викликів залишається необхідність забезпечити рівновагу між вимогами військової служби та правами самих військовослужбовців. Останні зміни в законодавстві та в механізмах призову на службу мають на меті не лише запобігти конфліктам, а й сприяти створенню більш прозорої та зрозумілої системи взаємодії з призовниками.

Веніславський зазначив, що на закритих засіданнях комітету Верховної Ради з нацбезпеки та оборони вже відбулися обговорення шляхів виходу з кризових ситуацій. Йдеться не лише про роботу територіальних центрів комплектування, а й про врегулювання питань, пов’язаних із самовільним залишенням частини та подальшим поверненням військових до служби.

Окремо він наголосив, що процесом напрацювання змін безпосередньо займається міністр оборони. Формується єдиний підхід, який має охопити мобілізацію загалом — від комунікації з громадянами до практичних рішень щодо комплектування бойових підрозділів.

Також народний депутат повідомив, що вже наступного тижня очікується ухвалення рішення щодо відстрочки для контрактників віком від 18 до 25 років, які вже відслужили встановлений строк.

Паралельно у військовому командуванні наголошують, що військовослужбовці, які повертаються після самовільного залишення частини, спрямовуються насамперед у підрозділи на найскладніших і найнебезпечніших ділянках фронту. Такий підхід, за оцінками командування, дозволяє швидко посилювати бойові спроможності там, де це критично необхідно.

Водночас у Збройних силах зазначають, що масове повернення військових із СЗЧ могло б суттєво змінити ситуацію на полі бою. За оцінками командирів, у разі повернення значної кількості таких бійців українська армія отримала б можливість як активніше наступати, так і ефективніше стримувати ворога.

Навесні 2026 року в Україні традиційно буде проведено індексацію пенсій, але не всі пенсіонери зможуть отримати підвищення своїх виплат. Згідно з чинним законодавством та порядком нарахування, частина громадян залишиться поза межами перерахунку. Це пов’язано з кількома ключовими факторами, зокрема з розміром пенсії, наявністю певних доплат і особливостями індивідуальних випадків.

Індексація пенсій — це регулярний процес, який здійснюється з метою компенсації зниження купівельної спроможності грошей через інфляцію. В Україні цей процес передбачений законодавчо, і кожен рік пенсії мають бути збільшені на певний відсоток. Однак через відсутність чітких механізмів для автоматичного підвищення для всіх пенсіонерів, існують категорії громадян, для яких зміни не відбудуться.

Також підвищення не торкнеться осіб, які отримують так звані спеціальні пенсії. Йдеться, зокрема, про військовослужбовців, суддів, прокурорів, чорнобильців та інші категорії, пенсійне забезпечення яких регулюється окремими законами. Для них механізм індексації відрізняється від загального та залежить від спеціальних нормативних актів.

Розмір індексації для решти пенсіонерів щороку визначається за спеціальною формулою. Коефіцієнт підвищення встановлюється Кабінетом Міністрів з урахуванням рівня інфляції за попередній рік та темпів зростання середньої заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески.

У державному бюджеті на 2026 рік на пенсійні виплати для понад 10 мільйонів українських пенсіонерів передбачено 251,3 мільярда гривень. Частину цих коштів планують спрямувати саме на індексацію, щоб частково компенсувати знецінення доходів через інфляцію.

Водночас експерти наголошують, що навіть після індексації розмір підвищення для багатьох пенсіонерів залишатиметься обмеженим і не завжди перекриватиме реальне зростання цін.