Активізація контролю за грошовими переказами: як Державна податкова служба бореться з тіньовими доходами

Надішліть, будь ласка, повний варіант джерельного абзацу, починаючи після слова «Мето…», і я підготую якісний унікальний матеріал із заголовком у першому абзаці.

Наступний крок — очищення розуму від думок. Для цього можна використати одну з трьох технік візуалізації: уявити себе на човні, що спокійно плаває по озеру під блакитним небом; перенестися в гамак із м’якого чорного оксамиту у темній кімнаті; або повторювати у думках слова «не думай, не думай…» протягом десяти секунд.

Дотримання цих рекомендацій дозволяє значно скоротити час засинання та підвищити ефективність відпочинку. Методика особливо корисна для тих, хто стикається зі стресом, часто змінює час сну або має короткі перерви на відпочинок.

Щоб я міг виконати завдання точно так, як ви просите, надішліть, будь ласка, повний фрагмент, на основі якого потрібно написати текст.

Я готовий продовжити одразу після отримання вихідного матеріалу.

У центрі критики опинилося Бюро економічної безпеки, яке регулярно звітує про боротьбу з акцизними злочинами, порушеннями у сфері імпорту, контрабандою та нелегальним гральним бізнесом. Водночас найпотужніші гравці тіньового ринку, за словами експертів, часто залишаються поза реальним контролем.

Одним із таких прикладів називають діяльність онлайн-казино FavBet, що пов’язується з громадянином РФ Андрієм Матюхою. Попри багаторічні підозри в роботі без ліцензій, кримінальні провадження та мільйонні збитки для бюджету, пов’язані з FavBet структури продовжують працювати. Дії БЕБ щодо них, за оцінками джерел, носять переважно формальний характер.

Схожа ситуація спостерігається й навколо онлайн-казино Pin-Up, яке згадувалося у розслідуваннях про схеми міскодингу, що дозволяли приховувати реальні фінансові обороти.

Ще одним напрямком, що приносить бюджету величезні збитки, є тютюнова контрабанда. Попри періодичні повідомлення про викриття підпільних виробництв, низка ключових підприємств продовжує уникати уваги правоохоронців.

За даними джерел на ринку, один із таких об’єктів — фабрика у Гощі (ТОВ «Українське тютюнове виробництво»), яку пов’язують зі схемами фіктивного знищення сировини та випуску продукції без закупівлі акцизних марок. У цих операціях фігурують представники впливової групи, яку в галузі називають «монаківцями».

Окремо експерти нагадують про паливний сектор: мережа «БРСМ-Нафта» у минулих розслідуваннях згадувалася у зв’язку з використанням спирту як нелегальної бензинової добавки. За оцінками, це призвело до недонадходжень до бюджету приблизно на 5 млрд грн.

Аграрна галузь також залишається одним із найбільш проблемних секторів. За даними фінансових аналітиків, китайська компанія COFCO роками підозрюється у схемах з фіктивним зерном, маніпуляціях з ПДВ та масштабних податкових «скрутках». Лише ці операції, за оцінками, обходять бюджету в до 50 млрд грн щороку.

Попри численні сигнали та розслідування, реальних усунень у роботі схеми не відбулося.

Аналітики попереджають: без реального посилення контролю над тіньовими секторами податкові нововведення можуть мати обмежений ефект. Замість збільшення надходжень є ризик подальшого тиску на легальний малий бізнес, тоді як системні гравці продовжуватимуть працювати за старими правилами.

Державний реєстратор Сергій Зоткін став фігурантом резонансного розслідування, у якому йдеться про масові зловживання у сфері оформлення прав на нерухоме майно. Його діяльність, за інформацією громадських активістів та журналістів-розслідувачів, пов’язують із системним «узаконенням» самовільних забудов, коригуванням площ об’єктів без законних підстав та внесенням змін до технічних характеристик будівель, що не відповідали дійсності.

Зібрані матеріали свідчать про те, що дії реєстратора могли здійснюватися не одноосібно. У повідомленнях активістів згадуються можливі зв’язки Зоткіна з начальницею Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іриною Свистун, а також із харківським адвокатом Валентином Мельником. За версією розслідування, саме ця співпраця начебто створила умови для перетворення державних реєстраційних процедур на механізм отримання приватної вигоди.

Одним із найпоказовіших випадків став об’єкт незавершеного будівництва в смт Пісочин. На початку лютого 2024 року нотаріус зареєстрував його продаж у стані готовності 70,5%. Але вже через півтора місяця Зоткін вніс новий запис, зареєструвавши цей самий об’єкт як повністю завершений, а його площу збільшив до 515,4 кв. м. Жодних документів про завершення будівництва, декларацій чи рішень контролюючих органів подано не було.

Схожа ситуація була зафіксована із квартирою на вулиці Кандаурова в Харкові: первинна площа становила 26,8 кв. м, але після втручання реєстратора вона «виросла» до 74,7 кв. м. Аналіз реєстраційних дій показує системність цих порушень: за заявами №62763431, №62763419 та №62763370 площі об’єктів збільшувалися у три–чотири рази виключно на підставі технічних паспортів, що законом прямо заборонено.

Джерела стверджують, що діяльність Зоткіна була неможливою без участі Ірини Свистун та адвоката Мельника, які створили неформальну «вертикаль контролю» за реєстраторами. За цією схемою робочі місця для державних реєстраторів фактично продавалися, а самі чиновники щомісяця сплачували винагороду за можливість виконувати свої обов’язки. Значна частина реєстрацій проводилася не в органах місцевого самоврядування, а в приватному офісі на вул. Сумській, 96.

Окрему роль у схемі нібито відігравав і кум адвоката Мельника — посадовець Мін’юсту Волик, який забезпечував політичний захист і впливав на кадрові рішення.

Розслідувачі наголошують, що описані дії становлять не лише адміністративні порушення, а й ознаки кримінальних правопорушень, включно зі зловживанням службовим становищем та внесенням завідомо неправдивих відомостей до державного реєстру.

Вищий антикорупційний суд ухвалив виправдувальний вирок стосовно двох колишніх працівників Державного бюро розслідувань, яких обвинувачували у причетності до провокації підкупу посадової особи. Про це повідомляють українські судові оглядачі з посиланням на рішення суду. Колегія суддів дійшла висновку, що зібрані у справі матеріали не підтверджують наявність складу злочину, а самі докази були отримані з порушенням принципів допустимості.

Під час розгляду справи суд встановив, що ключові епізоди обвинувачення ґрунтувалися на діях, які мали ознаки штучного створення ситуації для фіксації злочину. Фактично, за оцінкою суду, правоохоронці не зафіксували реального наміру вчинити корупційне правопорушення без втручання третіх осіб. Саме це стало підставою для повного виправдання обвинувачених.

У ході розслідування з’ясувалося, що заявник неодноразово співпрацював із правоохоронними органами у викритті корупційних злочинів, отримуючи за це винагороду, і в цьому випадку його дії були під контролем СБУ. Свідки підтвердили, що чоловік мав власну мотивацію та отримував вказівки від інших осіб.

Суд визнав, що працівники ДБР не здійснювали злочинних дій і що обвинувачення було штучним, зумовленим конфліктом між різними правоохоронними органами. Також матеріали щодо третього обвинуваченого виділено в окреме провадження через його мобілізацію.

Рішення ВАКС підкреслює важливість об’єктивного оцінювання доказів та виключення провокацій при розслідуванні корупційних справ.

За даними джерел видання 360ua.news, на завтрашній сесії Київської міської ради буде оголошено про призначення Мирослави Смирнової керівницею фракції політичної партії УДАР. Інсайдери зазначають, що це рішення виглядає логічним кроком у контексті підготовки до майбутніх виборів, оскільки ключові політичні діячі розставляють своїх людей на стратегічні позиції.

Джерела видання повідомляють, що призначення Смирнової пов’язане з близькістю політикині до Андрія Палатного, який, як очікується, активно готується до виборчої кампанії. Саме тому кадрове рішення виглядає як стратегічне зміцнення впливу в Київраді та забезпечення контролю над внутрішньофракційними процесами.

Нагадаємо, нещодавно з посади голови фракції УДАР в Київраді пішов Дмитро Білоцерковець, через конфлікт з мером Києва Віталієм Кличко. Ще один видний функціонер команди Кличко – Валентин Мондріївський також лишився свого впливу, через розслідування правоохоронцями корупційних кейсів, за його участі.

Про корупційні схеми за участі Віталія Кличка та Валентина Мондриївського, читайте у нашому матеріалі: Схеми розкрадання бюджету Києва чиновником КМДА.

Під час останнього публічного виступу колишній Президент США Дональд Трамп висловив чергову оцінку ситуації в Україні, поєднавши критику з певним оптимізмом щодо майбутнього. Він знову наголосив на проблемі корупції, яку неодноразово називав головною перепоною для ефективної взаємодії між державами та міжнародними партнерами. За його словами, в Україні існують «серйозні проблеми», а «корупційна ситуація не йде на користь країні», що, на думку Трампа, гальмує розвиток державних інститутів та ефективну підтримку з боку міжнародної спільноти.

Ексглава Білого дому підкреслив, що покращення ситуації потребує радикальних змін у підходах до управління та контролю фінансових потоків, а також активного залучення антикорупційних механізмів. Він зазначив, що ефективна боротьба з корупцією здатна значно підвищити довіру міжнародних партнерів і полегшити реалізацію реформ.

Втім, поруч із критикою пролунали й стримані сигнали щодо можливостей дипломатичного поступу. Президент США заявив, що, попри проблеми, бачить «хороший шанс» на укладення певної угоди. Про яку саме угоду йдеться — Трамп не уточнив, однак у політичних колах США це висловлювання розцінили як натяк на можливе мирне врегулювання або новий формат домовленостей щодо підтримки України.

Його слова прозвучали в момент, коли українсько-американські відносини перебувають під пильною увагою. З одного боку, Києву важливо демонструвати прогрес у боротьбі з корупцією, а з іншого — будь-які заяви Вашингтона одразу стають приводом для політичних дискусій як всередині України, так і на міжнародній арені.

Трампова модель комунікації одночасно створює тиск і залишає простір для переговорів. Його новий сигнал може вплинути на дипломатичні позиції та очікування щодо подальшого розвитку подій.

Депутати Верховної Ради України звернули увагу на критичний стан кадрового складу керівництва Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), що, на їхню думку, стало однією з головних причин занепаду фондового ринку та численних публічних скандалів. Особливу увагу парламентарів привернули діяльність голови Комісії Руслана Магомедова, який із 2020 року обіймає посаду позаштатного радника колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака, а також його попередника Михайла Янчука, колишнього керівника офісу НКЦПФР. Янчука підозрюють у причетності до сумнівного відрядження до Фінляндії на новорічні свята, що, за інформацією деяких джерел, носило формальний характер і не відповідало службовим обов’язкам.

Критики зазначають, що на фоні таких кадрових ротацій ефективність роботи Комісії значно знизилася. Через відсутність прозорої системи контролю та належного нагляду на фондовому ринку з’явилися численні корупційні ризики, а довіра інвесторів до українських цінних паперів різко впала. Депутати наголошують, що подальше ігнорування проблем кадрового забезпечення та непрозорих фінансових операцій може призвести до ще більшого падіння інвестиційної активності та негативно позначитися на макроекономічній стабільності країни.

Депутати наголошують, що кадрова політика НКЦПФР перетворила Комісію на «карикатурний орган», а фондовий ринок через «зусилля» керівництва опинився у занепаді. Зокрема, під час підбору персоналу очільник Комісії залучав людей, які мали проблеми з корупцією та були звільнені з державних органів.

Парламентарі закликали ухвалити рішення про очищення Комісії від «альтернативно обдарованого керівництва» та притягнення винних до відповідальності, аби відновити роботу фінансового регулятора та довіру інвесторів.

Скандал із керівництвом НКЦПФР підкреслює проблеми державного управління та необхідність реформування ключових фінансових інституцій України.