Американський генерал закликав до перегляду стратегії оборони в Україні

Керівник Кам’янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Сергій Кузьменко у своїй декларації за минулий рік розкрив інформацію про фінансові надходження родини, які склали близько 5 мільйонів гривень. Значну частину цього доходу, як вказано в опублікованих даних, було отримано від продажу майна та подарунків. Сам прокурор отримав 1,42 мільйона гривень у вигляді заробітної плати та 941 гривню як матеріальну допомогу.

Серед основних джерел доходів його дружини, Марії Станіславівни, вказано 2,4 мільйона гривень від продажу нерухомості, що була реалізована Анжеліці Баштаненко. Окрім того, вона отримала подарунок у розмірі 1,21 мільйона гривень від своєї матері, Алли Пістун. Таким чином, загальний дохід родини значною мірою сформований завдяки операціям з нерухомістю та дарунками, що може викликати додаткові питання щодо джерел походження таких значних коштів.

Під час війни, як вказано в декларації, сім’я придбала квартиру в Дніпрі площею 71 м² за 3,64 млн грн; раніше у дружини були інші квартири — зокрема 64,8 м² (вказана в 2023 році) та 114,2 м² з правом користування (власниця — Галина Кузьменко). Також у 2023 році дружина придбала автомобіль Toyota Camry (2022) за 1,37 млн грн.

Сергій Кузьменко декларує нерухомість у селі Новоолександрівка під Дніпром: дві земельні ділянки (30 м² і 2 310 м²), а також незавершене будівництво (будинок 440 м², літня кухня 103 м², гараж 55,2 м², споруда 78 м²). Крім того, у декларації вказані готівкові заощадження: у самого Кузьменка — $36 тис., 130 тис. грн і €800; у дружини — $4,5 тис. і 123 тис. грн.

У біографічній частині документонаходиться інформація про службову кар’єру: Сергій очолює Кам’янську окружну прокуратуру з березня 2021 року; його батько Анатолій Кузьменко був заступником прокурора області до 2015 року, а брат Анатолій наразі очолює Павлоградську окружну прокуратуру.

Зауважимо, що понад половина минулорічних надходжень родини припала на операції з майном і подарунки — факти, які привертають увагу на тлі воєнного часу та економічної нестабільності. Однак сама декларація фіксує надані родинні й цивільно-правові правочини; питання щодо походження коштів чи відповідності доходів і витрат потребують додаткової перевірки компетентними органами.

Власник бренду Domino, Антон Шухнін, продовжує вести свою діяльність на території Російської Федерації та окупованих регіонах, що викликає чимало дискусій і критики. Незважаючи на це, він систематично видаляє зі своїх мережевих ресурсів будь-які згадки про зв’язки з російськими партнерами, намагаючись стерти сліди співпраці. При цьому значні кошти, сотні тисяч доларів, спрямовуються на власний піар, що створює образ доброчесного бізнесмена, який допомагає військовим.

Останнім часом Антон Шухнін привернув увагу широкої аудиторії після того, як придбав для військових уживане авто Mitsubishi L200 за 5 тисяч доларів. Проте витрати на рекламну кампанію цього вчинку перевищили у вісім разів саму суму покупки і сягнули мінімум 40 тисяч доларів. Це викликало неоднозначну реакцію у суспільстві — частина людей вважає такі дії піаром за рахунок реальних потреб, тоді як інші бачать у цьому прояв справжньої підтримки.

Нагадаємо також, що бізнес Антона Шухніна з “продажу брендових речей” є надприбутковим з декількох причин.

Перша, в мережі Domino продаються не речі відомих брендів, а їх китайські копії. До прикладу, куртка Loro Piano, виготовлену в КНР за 300 доларів, Антон Шухнін продає в своїй мережі за 5 000 доларів США.

Крім цього, мережа Domino Антона Шухніна уникає сплати податків до українського бюджету, в тому числі через продаж “брендових речей” в криптовалюті USDT.

І хоча Антон Шухнін після публікацій в ЗМІ прибрав спосіб оплати в USDT зі свого сайту, така опція й досі працює для постійних клієнтів і точно має стати предметом уваги податківців.

Багато людей мають звичку під час роботи за комп’ютером або після тривалого сидіння робити різкі рухи шиєю, сподіваючись полегшити напругу та вивільнити застряглі м'язи. Зазвичай такий хруст здається приємним і навіть заспокійливим, але чи дійсно це безпечно? Лікарі попереджають, що часте або надмірне клацання шиєю може бути не таким нешкідливим, як здається на перший погляд. Хоча для більшості суглобів цей процес не є шкідливим, у випадку з шийними хребцями ситуація може бути іншою.

Основною причиною хрускоту в суглобах є утворення бульбашок газу в синовіальній рідині — мастилі, яке покриває суглоби, забезпечуючи їх гладку рухливість. Коли суглоб рухається, ці бульбашки лопаються, і ми чуємо характерний звук. Це явище є природним і не повинно викликати занепокоєння у більшості суглобів тіла, зокрема в пальцях або колінах. Проте, шиї властиві особливості, які роблять її більш вразливою до таких маніпуляцій.

У своєму відео лікар Майкл Гартнер пояснив: різкі чи надмірні маніпуляції шиєю теоретично можуть спричинити не тільки розриви судин, а й пошкодження внутрішньої оболонки судин (мікротравми). Такі мікротравми підвищують ризик утворення тромбів — згустків крові, які можуть відірватися й закупорити судини головного мозку або легенів. Закупорка судин мозку — механізм інсульту, і наслідки бувають важкими або смертельними.

— Не крутити шию навмисно і не намагатися «вправити» її самотужки.— Уникати різких, силових рухів шиєю.— Якщо відчуваєте напруження, біль або обмеження рухливості — зверніться до фахівця (вертебролога, невролога або фізіотерапевта).— Безпечніші альтернативи — м’які розтяжки, контрольовані вправи під наглядом спеціаліста або масаж.

Якщо після «клацання» виникає сильний біль, запаморочення, порушення мовлення, слабкість у кінцівках або інші неврологічні симптоми — це привід звернутися до невідкладної медичної допомоги.

Незначний хруст у пальцях або суглобах зазвичай не становить загрози, але шиєю ризикувати не варто. Проста звичка «вправляти» шию може мати серйозні наслідки; краще зняття напруги робити обережно й під контролем спеціаліста.

16 жовтня на 46-й позачерговій сесії Чернігівської міської ради було ухвалено рішення про перейменування одного з міських скверів на честь колишнього президента США Дональда Трампа. Сквер «Казка», що розташований у мікрорайоні Шерстянка, стане символом вшанування «видатного політичного лідера сучасності», як зазначено в документі, що був поданий на розгляд.

За пропозицію проголосували 22 депутати міської ради, серед яких важливу роль в ініціативі відіграла голова фракції «Європейська солідарність» Марина Семененко. Це рішення покликане не лише вшанувати постать Трампа, а й звернути увагу світової спільноти на важливість відбудови Чернігова після масштабних руйнувань, яких місто зазнало внаслідок військової агресії. Перейменування скверу має на меті привернути увагу до важкої ситуації в Чернігові та сприяти залученню міжнародної допомоги для відновлення міської інфраструктури.

У пояснювальній записці наголошується, що жителі Чернігова висловлюють надію на можливу роль Дональда Трампа у припиненні нинішньої війни. Автори рішення переконані, що саме він може зробити внесок у досягнення стійкого миру та, на думку ініціаторів, навіть заслуговувати на Нобелівську премію миру.

Рішення вже викликало активне обговорення серед містян і в соцмережах. Частина громадськості сприйняла ініціативу як символічний дипломатичний жест, інші — як суперечливий крок на тлі політичної поляризації навколо особи Дональда Трампа у світі.

Експерти наголошують на важливості посилення державної політики, спрямованої на обмеження споживання алкоголю, оскільки це може суттєво знизити рівень захворюваності та смертності від раку. За даними Міжнародного агентства з вивчення раку (МАІР), навіть найменші дози алкоголю не є безпечними для організму, і їх споживання безпосередньо пов'язане з підвищеним ризиком розвитку онкологічних захворювань. Щорічно у світі фіксується значна кількість нових випадків раку, що виникають через алкоголь, що має глибокі соціальні та економічні наслідки.

За результатами досліджень, у 2020 році в Євросоюзі алкоголь став причиною понад 111 тисяч нових випадків раку, і цей показник продовжує зростати. Прогнозується, що в глобальному масштабі кількість таких випадків досягне 741 тисячі. Особливо вражаючим є той факт, що близько 70% нових випадків стосується чоловіків, що ще раз підкреслює необхідність цільових заходів щодо боротьби з цією проблемою. Окрім того, алкогольний рак має серйозні економічні наслідки. У 2018 році втрачені економічні ресурси через передчасні смерті від алкогольних захворювань, зокрема раку, оцінювалися у понад 4,58 мільярда доларів США. Ці цифри свідчать про масштаби проблеми, яка впливає не лише на здоров'я громадян, а й на економіку держави.

МАІР класифікувало алкоголь як канцероген ще у 1988 році. Споживання спиртного підвищує ризик розвитку як мінімум семи видів раку, включаючи рак ротової порожнини, глотки, гортані, стравоходу, печінки та товстої кишки. Алкоголь викликає рак через зміни гормонального фону, порушення мікробіому кишечника, окислювальний стрес і пошкодження ДНК через ацетальдегід, що міститься в етанолі.

Дослідження показують, що навіть «помірне» вживання алкоголю — менше двох склянок на день — спричинило понад 100 тисяч нових випадків раку у світі у 2020 році. Найбільший ризик пов’язаний із «ризикованим» (2–6 напоїв на день) та «важким» (понад 6 напоїв на день) рівнями споживання.

МАІР пропонує ряд заходів для зниження шкоди від алкоголю: підвищення податків, встановлення мінімальних цін, підвищення вікового цензу, обмеження кількості магазинів, заборону на рекламу та державний контроль за продажем спиртного. Ці кроки здатні значно зменшити кількість хворих на рак та врятувати життя тисяч людей.

Українські підприємства очікують значного підвищення споживчих цін протягом наступного року. Згідно з оцінками керівників компаній, рівень інфляції може досягти 11,4%, що є майже удвічі вищим за офіційний прогноз Національного банку України. Така ситуація створює серйозні виклики для бізнесу та населення, адже стрімке зростання цін впливає на купівельну спроможність і загальний рівень життя.

Основною причиною майбутнього подорожчання підприємці вважають воєнні дії, що тривають на території країни. За результатами опитування, майже 80% керівників підприємств зазначають, що війна є головним фактором, який спричиняє економічну невизначеність. Це, у свою чергу, підвищує витрати на логістику та призводить до росту цін на основні товари і послуги. В умовах постійної нестабільності на ринку, компанії змушені враховувати додаткові витрати на забезпечення безпеки, закупівлю сировини та транспортні послуги.

Ще одним вагомим чинником називають коливання курсу гривні, на яке вказали 69,8% респондентів (у другому кварталі таких було 67,3%). Зростання очікувань щодо подорожчання на світових ринках триває вже п’ятий квартал поспіль.

Водночас лише 22,6% керівників підприємств зазначили, що податкові зміни впливатимуть на ціни — це найнижчий показник за останній рік.

Державна служба статистики підтверджує тенденцію поступового зростання базової інфляції. У вересні 2025 року вона становила 1,3% порівняно з серпнем і 11,0% у річному вимірі.

Найбільше за рік подорожчали яйця (+50,9%), фрукти (+30,4%) та соняшникова олія (+28,1%). Водночас завдяки збору врожаю у вересні сезонно подешевшали овочі (–10,6%) та фрукти (–11,8%).