Аналіз бізнес-активів Тимура Міндіча та Олександра Цукермана вказує на масштабну мережу компаній та впливових зв’язків

Погодні умови в Україні формуються під впливом теплих повітряних мас, тому зимовий характер погоди залишається помірним і нестійким. У багатьох областях спостерігається відлига, що супроводжується опадами у вигляді мокрого снігу та дощу. Така ситуація створює підвищену вологість повітря, тумани та слизькі ділянки на дорогах, особливо в ранкові й вечірні години.

Температурний фон упродовж доби коливатиметься поблизу нульової позначки. У більшості регіонів показники термометрів перебуватимуть у межах від -1° до +2°, що нетипово для класичної зими. Водночас східні області відчують більш виражене потепління — там повітря прогріватиметься до +4°…+5°, а денні години нагадуватимуть початок весни.

Водночас на заході, півночі та в центрі країни протягом доби прогнозують невеликі опади — мокрий сніг із дощем. Переважатиме хмарна погода.

У Києві 29 січня буде хмарно, вночі близько -1°, вдень до +1°, можливий невеликий мокрий сніг із дощем. Подібна ситуація очікується у більшості західних міст: у Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі, Хмельницькому, Івано-Франківську, Ужгороді та Чернівцях температура коливатиметься від 0° вночі до +2° вдень, також прогнозують опади.

У центральних областях — Вінницькій, Житомирській, Черкаській, Кіровоградській та Полтавській — буде хмарно, близько 0°…+2°, місцями невеликий мокрий сніг і дощ.

На півночі, зокрема в Чернігові та Сумах, утримається прохолодніше повітря: вночі до -1°, вдень близько +1°, із невеликими опадами.

Найтепліше буде на півдні. В Одесі, Миколаєві, Херсоні та Запоріжжі температура підніметься до +9° вдень, без істотних опадів, але з хмарністю. У Криму синоптики прогнозують до +11°.

На сході країни також відчуватиметься відлига: у Харкові та Дніпрі вдень близько +2°, у Краматорську та Сєвєродонецьку — до +4°.

Синоптики зазначають, що така погода з коливаннями температури та мокрим снігом може спричиняти ожеледицю на дорогах і тротуарах, тому водіям і пішоходам варто бути обережними.

Також 29 січня віряни вшановують перенесення мощей святого священномученика Ігнатія Богоносця. За народними прикметами, якщо цього дня птахи мало літають, незабаром можливе погіршення погоди.

У Закарпатській обласній дитячій лікарні зафіксовано два трагічні випадки смерті немовлят — п’яти та восьми місяців. Перший інцидент стався у грудні 2024 року, другий — 24 січня 2026 року. За обома фактами правоохоронні органи відкрили кримінальні провадження та повідомили про підозру акушеру-гінекологу цього медичного закладу. Обставини подій нині з’ясовуються в межах досудового розслідування.

За словами батьків п’ятимісячного хлопчика, дитина народилася передчасно та мала бронхолегеневу дисплазію. Після курсу лікування стан немовляти, за їхніми твердженнями, суттєво покращився, що давало надію на подальшу стабілізацію. 23 січня 2026 року батьки звернулися до лікарні через різке погіршення самопочуття дитини, після чого хлопчика госпіталізували. Наступного дня стало відомо про його смерть.

У поліції Закарпатської області відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 140 КК України (неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником, що спричинило тяжкі наслідки), що передбачає до 3 років ув’язнення.

Представники Закарпатської обласної дитячої лікарні заявили, що всі дії персоналу проводилися відповідно до клінічних протоколів, а стан дитини прогресивно погіршувався, незважаючи на надану допомогу. Медзаклад висловив співчуття родині та пообіцяв, що подальші дії відбуватимуться у межах закону.

Другий випадок стосується смерті немовляти, яке отримало тяжкі пологові травми шийного відділу хребта та спинного мозку під час народження у березні 2024 року. Хлопчик помер у грудні того ж року. За результатами медичної експертизи встановлено, що смерть спричинили непрофесійні дії акушера-гінеколога.

За обома фактами підозру оголосили одному акушеру-гінекологу за неналежне виконання професійних обов’язків, що призвело до тяжких наслідків (ч. 2 ст. 140 КК України).

Закарпатська обласна дитяча лікарня розташована у Мукачеві та є комунальним некомерційним підприємством обласної ради. З 2025 року директором закладу є Володимир Бейреш.

29 січня за новим церковним календарем православні віряни вшановують святого Лаврентія Києво-Печерського — подвижника, затворника та цілителя, ім’я якого тісно пов’язане з турботою про здоров’я людини. У народі його вважають особливим покровителем зору та тілесного й духовного зцілення, а сам день отримав назву Лаврентіїв і здавна мав особливе значення.

Святий Лаврентій жив у Києво-Печерській лаврі та прославився суворим аскетичним життям, постійною молитвою й милосердям. За церковними переказами, Господь наділив його даром зцілення, і до подвижника зверталися люди з різними хворобами. Найчастіше його ім’я пов’язували з допомогою при недугах очей, а також із захистом від злих сил і пристріту. Віруючі просили святого про збереження зору, фізичне здоров’я та внутрішній спокій.

Разом із Лаврентієм цього дня також згадують перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця, мучеників Романа, Якова, Філофея, Сильвана, диякона Мокія та інших святих.

За юліанським, або старим стилем, 29 січня вшановують чесні вериги апостола Петра.

У народі Лаврентіїв день вважали непростим і навіть тривожним. Існувало повір’я, що саме в цей період активізується нечиста сила, тому господарі намагалися захистити оселю. Зранку по кутах дому встромляли гілочки чортополоху або інших колючих рослин, які мали оберігати від зла.

День також називали «жіночим». Вважалося, що жінки та дівчата можуть принести в дім удачу і спокій, тому їм радили більше відпочивати й не братися за важку фізичну працю або рукоділля.

Серед добрих традицій — приготування домашньої їжі, зокрема пиріжків із капустою та рибних страв. За прикметами, це сприяє миру, злагоді та взаєморозумінню в родині.

Водночас існували й заборони. Церква закликає утримуватися від брехні, сварок, заздрості, лихослів’я та відмови в допомозі іншим. У народі вірили, що конфлікти, розпочаті цього дня, можуть затягнутися надовго. Також не радили плакати, аби «не проливати сльози весь рік».

Особливу увагу наші предки приділяли погодним прикметам. Вважалося, що дощ 29 січня віщує вологий рік, сильний вітер — часті опади, червонуватий Місяць — негоду. Якщо дрова погано розгоряються або сіно відволожніло — чекали відлиги чи снігу. А морозний день, навпаки, обіцяв спекотний серпень.

Територіальні та політичні апетити Російської Федерації виходять далеко за межі окупованих районів Донбасу, попри намагання Кремля подавати іншу картину західній аудиторії. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW) станом на 27 січня, у якому детально проаналізовано публічні заяви російського керівництва та їхню реальну риторику всередині країни.

Аналітики звертають увагу на системну розбіжність між сигналами, які Москва адресує міжнародним партнерам, і меседжами, що транслюються у внутрішньому інформаційному просторі Росії. Для Заходу звучать формулювання про «переговори», «компроміси» та нібито обмежені цілі війни, тоді як для внутрішньої аудиторії російські посадовці значно частіше озвучують максималістські вимоги та виправдовують подальшу ескалацію.

У звіті зазначається, що російське військове керівництво неодноразово згадувало Харківську, Сумську та Дніпропетровську області як потенційні зони розширення контролю. Це, на думку аналітиків, свідчить про значно ширші територіальні амбіції, ніж ті, які Росія декларує у переговорах або заявах для Заходу.

Окрім територіальних вимог, Росія висуває і стратегічні політичні умови. Йдеться не лише про Україну, а й про зміну безпекової архітектури в Європі. Російські посадовці публічно заявляють, що будь-яке мирне врегулювання має усунути так звані «корінні причини» війни, під якими Москва традиційно розуміє існування НАТО, підтримку України з боку Заходу та нинішню українську владу.

Аналітики наголошують, що ці вимоги фактично відтворюють позицію Росії зразка 2021–2022 років. Серед них — обмеження або повне припинення розширення НАТО, повернення Альянсу до кордонів 1997 року, а також політична трансформація України шляхом заміни демократично обраного уряду на режим, лояльний до Кремля.

У звіті також аналізуються публікації російських державних і ультранаціоналістичних медіа. Вони прямо вказують, що навіть можливе виведення українських військ із Донбасу розглядається лише як проміжний етап. Далі Росія планує реалізацію інших вимог, зокрема так званих «денацифікації» та «демілітаризації», які фактично означають повну втрату Україною суверенітету.

Аналітики Інституту вивчення війни дійшли висновку, що заяви російських посадовців для внутрішньої аудиторії чітко демонструють: Москва не задовольниться обмеженим або компромісним мирним врегулюванням. Стратегічною метою Росії залишається не часткове припинення бойових дій, а повна політична та військова капітуляція України.

Дослідники з Корейського інституту передових наук і технологій (KAIST) представили інноваційний медичний спрей, здатний за лічені секунди зупиняти кровотечу та прискорювати загоєння ран. Розробка вже привернула увагу фахівців як перспективне рішення для лікування порізів, травм і ушкоджень, зокрема в умовах невідкладної допомоги, коли швидкість має вирішальне значення.

Принцип дії нового засобу базується на використанні спеціального гемостатичного порошку. Після розпилення на кровоточиву поверхню активні компоненти миттєво взаємодіють із кров’ю, утворюючи захисний бар’єр. Цей шар не лише блокує подальшу втрату крові, а й створює оптимальне середовище для початку регенерації тканин, зменшуючи ризик ускладнень.

Кандидат наук Кюсун Парк зазначив, що спрей може рятувати життя як у цивільній медицині, так і на полі бою. За словами розробників, засіб планують використовувати для надання першої допомоги солдатам, а також у зонах катастроф, дорожньо-транспортних пригодах та екстреній медицині.

Дослідницьку групу очолювали професори Стів Парк та Санйон Джон. Новий спрей вже протестували в складних умовах та за різної погоди і температури. Вчені впевнені, що технологія, завдяки простоті застосування та транспортування, може значно покращити швидкість надання допомоги та зменшити втрати життя.

Олександр Кацуба став власником 50% частки газовидобувної компанії ТОВ «Надра-Геоінвест». Раніше цією часткою володіла його колишня дружина Тетяна Гузенко, і тепер вона офіційно перейшла до Кацуби. Компанія відома значними фінансовими результатами: у 2022 році підприємство виплатило сотні мільйонів гривень дивідендів, що підтверджує її високий рівень прибутковості та стабільності на ринку газовидобування.

Зміна структури власності відбулася на тлі активної діяльності компанії та її фінансових успіхів. Тетяна Гузенко раніше була зареєстрована як власниця половини підприємства, контролюючи частину бізнесу, що займався видобутком і реалізацією природного газу. Передача частки Кацубі відбулася у правовому полі та відображена у реєстраційних документах, що засвідчує легітимність операції.

Водночас ключові фінансові операції відбулися ще до переоформлення корпоративних прав. У 2022 році «Надра-Геоінвест» тричі здійснила масштабні виплати дивідендів — на 120 млн грн, 700 млн грн та 802 млн грн. Загалом ідеться про понад 1,6 млрд грн.

Таким чином, прибуток було розподілено між власниками ще до того, як Кацуба формально став співвласником компанії. Уже після цього частка у 50% була переписана на нього.

Подібна послідовність дій може свідчити про спробу мінімізувати публічність руху коштів або уникнути додаткової уваги до джерел доходів, адже до моменту переоформлення в документах фігурувала інша особа.

«Надра-Геоінвест» працює у сфері видобутку газу — одному з найбільш прибуткових сегментів енергетичного ринку. За сприятливої кон’юнктури такі компанії можуть акумулювати значні грошові потоки, що пояснює обсяги нарахованих дивідендів.

Ім’я Олександра Кацуби неодноразово фігурувало у публікаціях, пов’язаних із корупційними скандалами та діяльністю в енергетичному секторі. Тому переоформлення великої частки газовидобувного активу після отримання значних виплат може викликати додаткові запитання щодо економічної логіки та прозорості угоди.

Фактично йдеться про ситуацію, коли прибутки були отримані через номінального власника, а контроль над компанією закріплено вже постфактум. Чи має така схема виключно внутрішньосімейний характер, чи переслідує інші цілі — залишається відкритим питанням.

У 2024 році Григорій та Христина Решетник стали героями національних новин, коли оголосили про збір коштів на відновлення дитячої клініки «Охматдит». Заява подружжя стала важливою подією для всієї України, оскільки клініка довгий час потребувала фінансової підтримки для покращення умов лікування дітей. Завдяки активній участі громадськості та численним благодійним внескам, вдалося зібрати понад 1 мільйон гривень.

Цей збір вразив багатьох, адже він демонстрував не лише турботу про майбутнє покоління, а й висвітлював важливість об’єднання зусиль для вирішення соціальних проблем. Григорій та Христина активно просували кампанію через соціальні мережі та засоби масової інформації, підкреслюючи важливість кожної внесеної гривні. Проте, вже через кілька місяців після завершення збору, подружжя опинилося в центрі нових обговорень, коли стало відомо, що вони стали власниками котеджу в одному з найбільш елітних районів.

Згідно з відкритими ринковими пропозиціями, вартість аналогічних об’єктів нерухомості у цьому котеджному містечку стартує від 43 мільйонів гривень і в окремих випадках сягає 75 мільйонів гривень — залежно від площі, планування та земельної ділянки.

Публічної інформації про джерела фінансування купівлі елітної нерухомості подружжя Решетників наразі не оприлюднювалося. Також відсутні відкриті звіти, які б деталізували використання коштів, зібраних на відновлення «Охматдиту», зокрема щодо механізму перерахування, етапів фінансування та фактичного виконання робіт.

Обставини, за яких після благодійного збору на медичний заклад було здійснено придбання нерухомості преміумкласу, викликали обговорення у соціальних мережах і поставили питання про прозорість фінансових потоків у публічних благодійних ініціативах за участі відомих осіб.