Антикорупційний суд призначив до розгляду справу “Укрспирту” про заволодіння понад 55 млн грн

Технології стають невід’ємною частиною нашого життя, визначаючи розвиток як окремих індивідів, так і всього суспільства в цілому. Прогрес у сфері інформаційних технологій, штучного інтелекту та автоматизації не лише спрощує побут, але й змінює концепцію роботи, навчання та взаємодії між людьми. У світі, що швидко змінюється, важливо зрозуміти, як ці технології можуть покращити наше майбутнє та які виклики вони принесуть.

Інноваційні розробки дозволяють розвивати нові підходи до освіти, що стають важливими для підготовки поколінь до майбутніх змін на ринку праці. Використання онлайн-платформ, віртуальних симуляцій та інтерактивних інструментів відкриває нові можливості для навчання, доступу до інформації та розвитку критичного мислення. Технології також сприяють розвитку медицини, роблячи її більш доступною та ефективною завдяки телемедицині, роботизованим хірургічним системам та генетичним дослідженням.

«Чи хочу я мати дітей? Так», — сказала Астаф’єва. Вона пояснила, що в дитинстві не прожила багатьох речей, які мали б бути природними для дитини, і тепер надолужує це у стосунках зі своїм коханим. Артистка описує це як важливий етап — дозволити собі відчути безпеку, ніжність і прийняття, які в нормі людина отримує змалку. Вона вважає, що має пройти цей досвід «від початку до кінця», прожити й переосмислити його, перш ніж наважитися стати мамою.

Астаф’єва окремо підкреслила, що не хоче переносити власні травми у майбутню сім’ю. Вона каже, що багато пар не можуть стати батьками не лише з медичних причин, а й тому, що несуть у нові стосунки незаліковані образи від своїх батьків і власного дитинства. Для неї важливо не повторити цей сценарій.

«Я хочу бути хорошою мамою», — говорить артистка. За її словами, для цього вона зараз намагається «розслабити організм», прожити болючі моменти минулого і навчитися бути по-справжньому щасливою в особистому житті. Вона вірить, що коли відчує внутрішню готовність і спокій, тоді зможе реалізуватися і в материнстві.

Таким чином, позиція Астаф’євої не про відмову від дітей, а про готовність не повторювати чужі помилки та не народжувати «на вимогу аудиторії». Артистка хоче нормального шлюбу, стабільності й поваги до особистої межі — а не ще одного заголовка «коли вже дитина».

Київська міська рада готується до перегляду бюджету столиці на 2025 рік, однак цей процес викликав серйозні побоювання серед військових та громади. За словами начальника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка, у новому проєкті бюджету не передбачено жодних коштів на підтримку Збройних сил України. Ткаченко зазначив, що це є «дуже тривожним дзвінком» і закликав депутатів змінити пріоритети фінансування в умовах війни. Він публічно звернувся до місцевих обранців через Telegram, підкресливши, що без належної підтримки оборонних сил столиця не зможе ефективно виконувати свої функції в умовах війни.

Відомо, що 6 листопада Київська міська рада планує розглянути коригування бюджету столиці, обсяг якого перевищує 5 мільярдів гривень. Питання перерозподілу коштів у середині року не є новим, проте відсутність у новому проєкті конкретних статей для оборонних потреб здивувала не лише військових, але й місцеву владу. Ткаченко підкреслив, що на фоні загрози з боку російських окупантів, Київ, як стратегічний центр та одна з найбільших міст країни, не може залишатися без підтримки з боку місцевих органів влади.

«Така ситуація – це дуже тривожний дзвінок», – заявив начальник КМВА. Він наголосив, що під час воєнного стану оборона міста, ППО й безпека киян мають бути безумовним пріоритетом, і додав, що відсутність видатків на ці потреби виглядає як сигнал про те, що міська влада не ставить оборонні потреби у першу чергу.

Ткаченко повідомив, що підготував офіційне звернення до всіх фракцій Київради. Він вимагає переглянути структуру витрат і закласти фінансування безпеки міста. Зокрема, він пропонує спрямувати доступні ресурси на посилення систем перехоплення ворожих дронів, підтримку добровольчих формувань територіальної громади, які залучаються до завдань ППО, а також на мотиваційні виплати.

Окремо Ткаченко звернувся до мера Києва Віталія Кличка. Начальник КМВА закликав міського голову «припинити приховувати оборонні витрати від суспільства та військових» і публічно показати, які саме статті бюджету реально спрямовані на захист столиці.

«Є реальні потреби, які не можна ігнорувати. Місто має діяти відкрито та відповідально», – заявив він.

Ця заява відбувається на тлі постійних нічних атак дронами й ракетами по Києву, а також публічних суперечок між військовою адміністрацією міста та командою мера щодо розподілу коштів. Раніше, у січні 2025 року, Кличко заявляв, що Київрада спрямовує понад 5 млрд грн на підтримку сил оборони та безпеки, включно з міськими програмами посилення захисту столиці.

Ткаченко ж зараз наполягає, що у запропонованих змінах до бюджету на 6 листопада таких видатків немає — і це, за його словами, неприпустимо в умовах війни.

З 1 листопада 2025 року у Швейцарії почали діяти оновлені, значно суворіші правила щодо надання тимчасового захисту громадянам України. Відповідно до рішення Федеральної ради, статус S більше не надаватиметься автоматично особам, які прибули безпосередньо із семи західних областей України — Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької.

Швейцарська влада аргументує таке рішення тим, що ситуація у зазначених регіонах наразі вважається достатньо стабільною, щоб повернення туди не несло серйозної загрози для безпеки цивільних осіб. Таким чином, українці з цих областей, які прибудуть до Швейцарії після 1 листопада 2025 року, повинні будуть проходити індивідуальну перевірку обставин свого перебування та підстав для отримання захисту.

Водночас нові правила не торкнуться осіб, для яких повернення в Україну є небезпечним або неможливим через хвороби чи складні обставини.

За словами представників Федеральної ради, нововведення зачеплять лише невелику частку українців. Серед нинішніх біженців у Швейцарії лише близько 10% походять із регіонів, які тепер визнані безпечними.

Секретаріат з міграції (SEM) продовжить розглядати кожен випадок індивідуально. Якщо людина не доведе необхідність у захисті, їй можуть відмовити у статусі й навіть депортувати. Однак видворення можливе лише у випадках, коли воно є юридично та фактично здійсненним.

Влада також зазначає, що попри локальну стабільність, повна безпечність повернення в Україну поки що не гарантується, тому держава готова розглядати варіанти тимчасової підтримки або сприяти зверненню до системи притулку ЄС.

Нещодавні дані компанії OpenAI привернули значну увагу фахівців у галузі технологій і психіатрії. Згідно з оприлюдненою інформацією, серед користувачів ChatGPT спостерігається частка людей із потенційними ознаками психічних розладів, таких як манія, психоз або суїцидальні думки. Аналітика компанії показала, що приблизно 0,07% активних користувачів протягом тижня демонструють симптоми психічних розладів, а у 0,15% розмов зафіксовані явні ознаки суїцидальних намірів.

Хоча OpenAI відзначає, що ці випадки є «надзвичайно рідкісними», експерти звертають увагу на реальний масштаб проблеми. Навіть невеликий відсоток серед 800 мільйонів користувачів платформи означає сотні тисяч людей, які потенційно потребують психіатричної або психологічної підтримки. Це створює серйозні виклики не лише для самих користувачів, а й для системи онлайн-платформ, які повинні забезпечувати безпечне та відповідальне спілкування.

Після появи занепокоєння компанія створила міжнародну мережу підтримки з понад 170 фахівців у сфері психічного здоров’я з 60 країн. Вони консультують розробників, допомагаючи створювати алгоритми, які розпізнають небезпечні сигнали у спілкуванні користувачів із ChatGPT і заохочують звертатися по реальну допомогу.

Нові версії ChatGPT також отримали оновлення: система здатна емпатійно реагувати на повідомлення про самозашкодження, марення або маніакальні стани, а в окремих випадках — перенаправляти користувачів до «безпечніших» варіантів моделі.

Доктор Джейсон Наґата з Каліфорнійського університету у Сан-Франциско зауважує, що навіть 0,07% користувачів — це величезна кількість людей: «ШІ може допомагати у сфері психічного здоров’я, але він не замінює реального фахівця».

Професорка Робін Фельдман з Університету Каліфорнії додає, що ChatGPT створює «надто реалістичну ілюзію спілкування», що може бути небезпечним для вразливих користувачів.

Нові дані з’явилися на тлі кількох гучних інцидентів. У США батьки 16-річного Адама Рейна подали до суду на OpenAI, стверджуючи, що ChatGPT міг підштовхнути підлітка до самогубства. Це перший випадок такого позову. Ще один інцидент стався у Коннектикуті, де підозрюваний у вбивстві-самогубстві публікував свої розмови з ChatGPT, які, за даними слідства, підживлювали його марення.

У компанії визнають, що навіть незначна кількість користувачів із потенційними психічними проблемами — це серйозний виклик. OpenAI намагається знайти баланс між користю штучного інтелекту як інструменту підтримки та ризиком, який виникає, коли технологія починає здаватися надто «людяною».

Британське видання The Telegraph називає відтік молодих чоловіків з України «потенційно фатальною новиною» для оборонної спроможності країни. Згідно з аналізом оглядача Оуена Метьюза, цей процес став серйозним викликом для Збройних сил України, які нині стикаються з гострою нестачею особового складу. В умовах активної війни з Росією це питання набуває критичного значення, адже кожен мобілізований військовий є важливою ланкою у протистоянні.

Проте, незважаючи на необхідність підтримки обороноздатності, питання, чому молоді чоловіки призовного віку масово виїжджають до Європи, стає дедалі актуальнішим не лише для України, але й для міжнародної спільноти. Європейський Союз все частіше піднімає це питання, вимагаючи пояснень, чому на фоні війни деякі українці обирають еміграцію замість служби в армії. Більш того, західні уряди, які активно підтримують Україну фінансово та військово, можуть зазнати нових питань щодо доцільності подальших витрат на підтримку країни, в той час як її власний ресурс не заповнюється необхідною кількістю нових призовників.

Ця кадрова криза посилюється ще одним фактором — відтоком молодих чоловіків за кордон. У серпні уряд уперше від початку вторгнення пом’якшив правило воєнного часу й дозволив чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати за межі України. Офіційно це пояснили спробою не відрізати молоде покоління від світу й не змушувати родини вивозити хлопців ще до їх повноліття; у Києві розраховували, що вільніший режим виїзду збереже з ними контакт і дасть шанс повернутися пізніше — уже з бажанням служити за контрактом, а не втікати від примусової мобілізації.

Реакція на цю норму виявилася миттєвою. За даними польської прикордонної служби, які цитує The Telegraph, майже 100 тисяч українців віком 18–22 років перетнули кордон із Польщею за приблизно два місяці після зміни правил наприкінці серпня 2025 року. Для порівняння: від січня до кінця серпня, тобто до пом’якшення виїзду, до Польщі в’їхали лише близько 45 тисяч чоловіків цієї вікової групи. Після зміни правил цифра фактично подвоїлась і сягнула в середньому близько 1600 молодих чоловіків на день. Схожий тренд фіксують у Німеччині: за даними німецьких джерел, кількість українців 18–22 років, які прибувають щотижня, зросла з лічених десятків до 1400–1800 людей на тиждень у жовтні.

Саме цей масовий рух стає політичним аргументом у ЄС. У Польщі та Німеччині, куди прямують молоді українці, наростає роздратування: місцеві політики все частіше питають, чому європейські платники податків мають фінансувати постачання зброї й соціальну підтримку біженців, якщо значна частина чоловіків призовного віку не воює, а отримує притулок і пільги в країнах Євросоюзу.

На цьому тлі з’являються відкриті політичні пропозиції, які ще рік тому були б немислимими. Міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас запропонував, що одним із рішень «гострої потреби Києва в новобранцях» може стати повернення чоловіків призовного віку назад в Україну. У Німеччині лідер баварського Християнсько-соціального союзу Маркус Зьодер назвав «цілком законною» ідею обговорювати відправку придатних до служби українців додому, щоб вони забезпечували оборону власної країни. Такі заяви перегукуються з минулорічними дискусіями в ЄС про можливість формування «українського легіону» за кордоном і підсилюють тиск на Київ: союзники все менше готові бути просто тилом, якщо в тил і далі виїжджають ті, кого Київ сам називає «мобілізаційним резервом».

The Telegraph додає ще один контур загрози: Росія цілеспрямовано б’є по енергетиці, намагаючись зробити великі українські міста непридатними для нормального життя взимку. Ідея Кремля, за оцінками західних аналітиків, проста — холод і темрява штовхатимуть цивільних до кордонів ЄС, а Європа, що й так втомилася від війни й заплатила високу соціальну ціну за прийом мільйонів біженців, ставатиме дедалі нервовішою. Німецькі служби безпеки вже офіційно попереджали свій уряд про ризик нової великої хвилі українських біженців цієї зими саме через удари по теплу й електриці.

Цей сюжет — про більше, ніж «хтось втік». Йдеться про ресурс, без якого Україна не зможе воювати, і про політичну втому союзників. The Telegraph формулює це жорстко: якщо нинішній темп втрат на фронті поєднується з новою хвилею виїзду молодих чоловіків, то Україна ризикує втратити свій найцінніший ресурс — людей. Без цього ресурсу неможлива не лише перемога, а й саме майбутнє країни.

Офіційний Київ публічно намагається зменшити драматизм. Представник Державної прикордонної служби Андрій Демченко визнавав, що виїзд чоловіків 18–22 років фіксується, але називав його «невеликим у загальному пасажиропотоці». Українська влада також пояснює нові правила виїзду бажанням утримати молодих громадян у правовому полі, не розривати зв’язок держави з поколінням, яке виросло вже у війні, і не допустити повного відчуження цієї вікової групи.

Але навіть якщо позиція уряду звучить як спроба утримати молодь у «контакті з Україною», політичний фон навколо теми змінюється. У ЄС відверто говорять про те, що підтримка Києва буде дедалі важче пояснювати виборцям, якщо паралельно в європейських столицях з’являється дедалі більше українських чоловіків призовного віку. У самій Україні питання теж стає токсичним: військове командування давно говорить про нестачу живої сили, але при цьому мобілізаційний вік не знижено, а будь-які натяки на примусове повернення чоловіків із-за кордону викликають суспільний шок.

У підсумку ситуація виглядає як замкнене коло. Війна триває вже третю зиму й не демонструє ознак швидкого завершення. Союзники висилають зброю, але ставлять політичні умови. Україна намагається одночасно не втратити покоління й утримати фронт, але платить за це черговим витоком людей. І саме це, на думку західних оглядачів, робить нинішній момент найбільш небезпечним за весь час повномасштабної війни: без людей не буде армії, без армії не буде фронту, без фронту не буде країни.

У середу, 5 листопада, Україна зустрічає день, сповнений символізму й природної краси. Хоча офіційних державних свят цього дня не передбачено, календар усе ж пропонує чимало цікавих приводів для уваги — від астрономічних явищ до духовних спогадів і світових ініціатив.

Повний Місяць — головна прикраса небосхилу Цьогорічний листопадовий повний Місяць обіцяє бути особливим: супутник Землі підійде на рекордно близьку відстань, створюючи ефект «супермісяця». Його світіння буде настільки інтенсивним, що під його сяйвом можна буде розгледіти навіть тіні дерев і будинків. Астрономи радять спостерігати за небесним видовищем уночі з 4 на 5 листопада — найкраще у місцях, віддалених від міського освітлення. Такий Місяць часто асоціюють із завершенням циклів, підбиттям підсумків і початком нового етапу в житті.

Міжнародні датиОрганізація Об’єднаних Націй сьогодні відзначає Всесвітній день поширення інформації про цунамі. Мета — підвищити обізнаність населення, особливо мешканців прибережних і острівних територій, про правила поведінки у разі стихійного лиха.Також 5 листопада у світі відзначають День здорового харчування. Він покликаний нагадати про важливість збалансованого раціону та профілактику хвороб, пов’язаних із неправильним способом життя.

Церковне святоПісля переходу на новий календар Православна церква України 5 листопада вшановує святих подружжя-мучеників Галактіона та Епістимію, а також єпископа Григорія Олександрійського. У цей день віряни моляться за сімейне щастя, взаєморозуміння та здоров’я дітей.

Народні традиції та прикметиУ народі ця дата вважалася холодною та не надто сприятливою. Згідно з повір’ями, не можна було починати нові справи, робити великі покупки чи прибирати в чужій хаті — аби не накликати невдачу. Казали: якщо 5 листопада сніжить, то до двадцятих чисел місяця вже прийде справжня зима. А ясне небо на заході сонця віщує морози у другій половині листопада.

Іменинники дняЦього дня народилися видатні українці: поет Яків Щоголєв, кінорежисерка Кіра Муратова, художниця Стефанія Шабатура та легендарний футболіст Олег Блохін.

Щоранку, готуючи улюблений напій, люди рідко замислюються над тим, куди зникають залишки кави після миття чашки. Кавова гуща та недопита кава, що потрапляють у каналізацію, створюють серйозну екологічну проблему. Вчені наголошують: звичка зливати кавові відходи у раковину спричиняє поступове забруднення водойм і шкодить водним екосистемам.

Основну небезпеку становить кофеїн — органічна сполука, що надовго зберігається у воді. Він не розкладається природним шляхом і вже вважається новим типом забруднювача, подібним до мікропластику чи фармацевтичних відходів. За результатами міжнародних досліджень, сліди кофеїну виявлено у більш ніж половині річок світу — навіть у тих, що протікають через малозаселені або віддалені регіони.

Крім кофеїну, цукор, молоко та інші поживні речовини у каві знижують рівень кисню та pH у воді. Це стимулює надмірне розростання водоростей і може призвести до загибелі риб, рослин та мікроорганізмів. Навіть сучасні очисні споруди не завжди можуть повністю видалити кофеїн із стоків, і він повертається у водні ресурси, у тому числі питну воду.

Фахівці радять уникати виливання кави у раковину чи вуличні решітки. Є кілька правильних способів утилізації:

Компостування: Оптимальний варіант для органічних відходів. Використовуйте компост або спеціальні пункти переробки харчових решток.

Добриво: Розбавте залишки кави водою і використайте як рідке добриво. Кавову гущу можна розсипати на грядках чи клумбах, але невеликими порціями.

Смітник: Якщо немає доступу до компосту, збирайте кавову гущу чи рідину в окрему ємність і викидайте у звичайний смітник.

Дотримання цих правил допоможе зменшити негативний вплив кавових відходів на природу та зберегти чистоту водних ресурсів.