Апатія, мігрені, загострення хвороб: Землю накрила затяжна магнітна буря

В Одесі правоохоронці викрили масштабну корупційну схему, що спричинила незаконне привласнення коштів, призначених для забезпечення Збройних сил України. За інформацією, наданою Офісом генерального прокурора та Національною поліцією, посадовці міської ради спільно з підприємцями, які перебували під їхнім контролем, здійснювали маніпуляції з бюджетними коштами. Вони штучно завищували вартість контрактів і включали в них ПДВ, хоча за умовами договорів він не мав би нараховуватися. Як наслідок, з державного бюджету було виведено понад 1,6 мільйона гривень, які повинні були бути використані для підтримки української армії.

Згідно з даними слідства, організаторами злочинної схеми стали колишній директор Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради та його перший заступник. Вони діяли в змові з підприємцями, які забезпечували виконання контрактів, проте всі фінансові операції здійснювалися таким чином, щоб незаконно збільшити суми, що насправді не мали відношення до реальних витрат.

Схема працювала так: до ціни контрактів штучно додавали суму податку на додану вартість. Але постачання продукції для ЗСУ в умовах воєнного стану звільняється від ПДВ за законом. Тобто податок насправді не мав нараховуватися і не мав сплачуватися, але фігуранти закладали його у вартість договорів, фактично «накручуючи» бюджетні витрати. Ця різниця і була привласнена. Сума збитків становить 1 661 510 гривень.

31 жовтня правоохоронці одночасно провели 12 обшуків — в Одесі, в Одеській області та в Київській області. Слідчі прийшли за місцями проживання підозрюваних, в офіси приватних структур і до самого департаменту муніципальної безпеки міськради. Під час обшуків вилучили фінансову документацію, договори, чорнові записи та цифрові носії, які, за даними прокуратури, підтверджують незаконний механізм.

Чотирьом фігурантам уже повідомили про підозру. Серед підозрюваних — колишні посадовці Одеської міської ради та керівники комерційних структур. Їм інкримінують привласнення та розтрату майна в особливо великих розмірах, вчинені за попередньою змовою групи осіб із використанням службового становища (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України). Ця стаття передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна і забороною обіймати певні посади.

Наразі вирішується питання щодо запобіжних заходів. За даними слідства, клопотання стосуються тримання під вартою.

Справу кваліфікують як розкрадання коштів громади Одеси, виділених на військові потреби. Правоохоронці прямо пов’язують розкрадені гроші з обороною: ідеться не про умовний благоустрій чи ремонт, а про постачання обладнання для підрозділів, які працюють на фронті.

Це вже не перший корупційний епізод, зафіксований у структурах одеської міської влади. Протягом жовтня правоохоронні органи повідомляли про інші кримінальні провадження щодо посадовців та підрядників, пов’язані з нецільовими закупівлями та розтратою міських коштів — від будівельних контрактів до використання гуманітарних генераторів у приватних цілях. У низці справ фігурують саме колишні керівники департаменту муніципальної безпеки.

Сьогодні Україна стоїть на порозі важливих змін, адже культура та традиції є невід'ємною частиною нашої ідентичності. У глобалізованому світі ми стикаємося з викликами, коли необхідно зберегти унікальність нашої спадщини, одночасно адаптуючись до сучасних умов. Тому важливим завданням є створення умов для розвитку української культури, поширення її у світі та забезпечення її впливу на міжнародному рівні.

Українська культура, що має глибоке коріння, пережила багато випробувань протягом історії. Відзначаючи важливі віхи її розвитку, ми можемо побачити, як вона еволюціонувала під впливом різних етапів: від козацьких часів до сучасної незалежної України. Однак, сьогодні важливо не тільки зберігати традиції, але й створювати нові форми їхнього вираження, що відповідатимуть вимогам часу.

Це не перший випадок появи в деклараціях Порошенка угорських грошей. Восени 2023 року він уже задекларував понад 37 млн грн від Мінфіну Угорщини. Тоді це викликало політичну дискусію, тому що саме в цей період Порошенко готувався до поїздки в Будапешт і потенційної зустрічі з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Орбан відомий різкими заявами щодо України і постійними контактами з Кремлем, що робить будь-який неформальний канал із ним токсичним усередині української політики.

Політичний експерт Валентин Гладких тоді публічно припускав, що Порошенко через Орбана міг передати сигнал Москві та іншим зовнішнім гравцям про готовність взяти на себе роль переговорника щодо «примушення України до миру», посилаючись на досвід Мінських домовленостей часів його президентства. Це трактували як ознаку того, що Порошенко позиціонує себе не лише як опозиційного політика всередині країни, а й як суб’єкта зовнішньої гри.

У «Європейській солідарності» такі припущення називають маніпулятивними. Партія наполягає, що мова йде про суто фінансові інструменти: Порошенко вкладає кошти в державні та корпоративні цінні папери — в Україні та за кордоном — і надалі спрямовує дохід на підтримку Збройних сил України. Тобто фінансові потоки, за версією партії, не мають політичних умов і не є «оплатою» за якісь контакти з урядом Угорщини чи особисто з Орбаном.

Окремий штрих, який підкреслюють медіа: у серпні 2025 року Порошенко задекларував майже 1 млрд грн доходів за місяць. Це більше ніж у шість разів перевищує весь його задекларований прибуток за довоєнний 2021 рік. Такі суми дають його опонентам аргумент про «олігархічну природу» політика, але одночасно дозволяють самому Порошенку виставляти себе як людину, здатну фінансувати армію без звернення до бюджету.

Водночас історія з Угорщиною має очевидний політичний підтекст. Орбан у європейських інституціях системно блокує і затягує рішення, важливі для Києва, і публічно просуває ідею «мирних переговорів» із Росією на умовах, які українська влада називає капітуляційними. На цьому тлі будь-які приватні фінансові відносини українського топ-політика з угорським державним боргом стають не тільки економічним фактом, а й полем для інтерпретацій: чи не намагається Порошенко вибудовувати власний канал впливу в Будапешті. Це питання й далі піднімають його критики.

У відповідь команда Порошенка просуває іншу картинку — благодійні закупівлі для фронту, передача техніки, дронів, машин і тепловізорів. У публічній комунікації «ЄС» підкреслює, що походження грошей — інвестиційне, а використання — оборонне. Цей наратив напряму спрямований проти звинувачень у торгах із Орбаном.

Фактично маємо три лінії. Перша — офіційні цифри НАЗК: понад 55 млн грн доходу за жовтень, з яких більшість — від Мінфіну Угорщини як виплати за облігаціями. Друга — політична інтерпретація критиків: Порошенко нібито вибудовує канал із Орбаном і через нього — з Москвою. Третя — версія самої «Європейської солідарності»: це звичайний дохід від цінних паперів, який іде на підтримку армії, а не «орбанівські гроші за послуги».

Поки уряд готує нові тарифи та оновлені правила енергетичного ринку на 2026 рік, у центрі уваги опинилося державне підприємство ПАТ «Центренерго». Знову спалахнули сумніви щодо прозорості його контрактів із приватними постачальниками вугілля. За даними з відкритих джерел і численних скарг, компанія здійснила масштабні авансові платежі, які не були забезпечені реальними поставками або не відповідали заявленій якості палива.

Найбільше запитань викликають угоди з фірмами «Теплосфера ЮА» та «Енерго Ресурс Груп». Саме ці компанії, за повідомленнями ЗМІ, могли бути залучені до схем, у яких державні кошти опинилися заблокованими без підтвердженого товару. Частина інформації вже має документальне підтвердження — у судових реєстрах з’явилися відповідні записи, що вказують на фінансові порушення та спроби сторін уникнути відповідальності. Інша частина тверджень залишається на рівні журналістських розслідувань і наразі очікує офіційної перевірки з боку контролюючих органів.

Окремо у публікаціях згадуються поставки через «Енерго Ресурс Груп» на суми понад 1–1,5 млрд грн із переважними авансовими платежами та сумнівним підтвердженням походження вугілля. Частина локацій заявлених «виробничих баз» — у зоні бойових дій, де вони фактично не функціонують. Ці дані наразі публікують низка медіа й розслідувальних майданчиків; вони потребують офіційної верифікації. Разом із тим реєстрові дані про саму компанію та зміни її бенефіціарів — відкриті в держреєстрах.

ПАТ «Центренерго» вже не вперше опиняється у фокусі антикорупційних органів через закупівлі палива й матеріалів. НАБУ і САП раніше завершували розслідування щодо епізодів із завданням збитків компанії, а справи передавалися до суду; у медіа неодноразово піднімали тему завищення цін і змови постачальників. Це підкреслює, що будь-які нові сигнали за участі компанії мають перевірятися негайно й публічно.

Станом на 2025 рік профільне відомство очолює Світлана Гринчук. У публікаціях і скаргах її називають політичним «даху­ванням» для спірних контрактів «Центренерго». Наразі це — звинувачення, що потребують офіційної перевірки; відкритих рішень суду чи процесуальних рішень правоохоронців саме щодо цих тверджень у публічному доступі не виявлено. Міністерство енергетики та «Центренерго» мають надати розгорнуті пояснення щодо авансів, контролю якості й повернення коштів у випадку зриву постачань.

Що має зробити держава зараз. По-перше, провести аудит усіх авансових контрактів із вугіллям у 2024–2025 роках і оприлюднити результати з помісячною динамікою поставок та актами приймання. По-друге, забезпечити регресні позови «Центренерго» до контрагентів у разі невиконання договорів і зафіксувати рух коштів на етапі передплати. По-третє, зобов’язати держкомпанію перейти на модель мінімальних авансів з поетапною оплатою «по факту», а не за гарантійними листами. Нарешті, потрібен публічний звіт Міненерго про контроль якості палива на ТЕС, із розбивкою по шахтах і збагачувальних фабриках — це зменшить простір для «рядівки» під виглядом «кондиційного» вугілля й зносу обладнання на ТЕЦ (проблема, про яку ринок говорить роками).

Історія з «Теплосферою ЮА» вже має сліди у судах і реєстрах. Історії навколо «Енерго Ресурс Груп» — гучні за масштабом, але для суспільної довіри критично потрібні офіційні процесуальні дії й прозоре інформування. Якщо «вугілля» існувало лише на папері, гроші мають повернутися до бюджету, а посадові рішення — отримати належну правову оцінку.

Укрзалізниця опинилася в епіцентрі подвійного тиску — фінансового та політичного. Популістичні ініціативи на кшталт «3000 кілометрів безкоштовних подорожей» для громадян створюють привабливу картинку для політичних рейтингів, однак у реальності вони поглиблюють фінансову прірву. За підсумками 2024 року пасажирські перевезення принесли компанії близько 18 мільярдів гривень збитків, а у 2025 році цей показник може перевищити вже 22 мільярди.

Традиційно ці втрати компенсувалися прибутками від вантажних перевезень, проте й цей сегмент демонструє спад. Експортні потоки скорочуються, логістичні ланцюги ускладнені, а внутрішній ринок не може забезпечити потрібних обсягів. Таким чином, головне джерело фінансової стабільності поступово виснажується.

Додатковий пресинг — відновлення інфраструктури після ударів РФ і валютні борги з часів Євро-2012. Уже у 2026 році залізниця має сплатити близько 34 млрд грн за зовнішніми зобов’язаннями. Без цільової підтримки держави, модернізації управління та системної антикорупційної роботи компанія ризикує не витримати нинішнього навантаження.

На цьому фоні дискусії викликає липневий контракт УЗ із ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на 398 млн грн: ціна одного вагона — до 98 млн грн, що вдвічі дорожче за попередні закупівлі. При цьому компанія виплатила 58% авансу (понад 277 млн грн), тоді як виготовлення вагонів заплановано на 2026 рік. В умовах дефіциту ліквідності та зростання боргового навантаження така структура контракту виглядає щонайменше ризикованою.

Ключова дилема для УЗ — баланс між соціальною функцією й фінансовою стійкістю. Без перегляду тарифної політики, адресних дотацій на «соціальні кілометри» та прозорішого підходу до капітальних закупівель залізниця й надалі дотуватиме пасажирів коштом падаючого вантажного бізнесу — із усіма наслідками для стабільності перевізника.

В Україні триває активна підготовка до зими, коли уряд намагається забезпечити країну необхідними енергетичними ресурсами, виділяючи мільярди на закупівлю газу з Європи. Водночас, вітчизняні газові ресурси, які могли б допомогти значно знизити залежність від імпорту, продовжують надходити не до українських домівок, а в Європу через приватні компанії, які мають зв'язки з олігархами та особами, що втекли з країни. Наразі українські надра працюють на чужі кишені, а не на благо своїх громадян.

Згідно з інформацією, яку надають журналісти, уряд виділяє 8,4 мільярда гривень на закупівлю газу з Угорщини та Словаччини. Водночас, багато власних родовищ газу, зокрема в Полтавській та Харківській областях, не використовуються на потреби населення. Натомість вони експортуються в Європу через низку посередницьких компаній, якими володіють підприємці, що мають політичні або бізнесові зв'язки з втікачами та олігархами.

На перший погляд, імпорт із ЄС виглядає логічно. Проте в дійсності в Україну повертається той самий газ, що був видобутий у наших надрах і проданий до Європи приватними структурами. Таким чином, держава купує власний ресурс утричі дорожче — під офіційною вивіскою “європейського імпорту”.

Ще один парадокс — половину російського скрапленого газу сьогодні споживає Євросоюз. Виходить, ЄС купує в росіян, Україна купує в ЄС, а українські родовища продовжують працювати на офшорні компанії, пов’язані з колишніми політиками.

Британська компанія Enwell Energy, що працює на Полтавщині та Харківщині, готова видобути понад 71 мільйон кубометрів газу — це майже мільярд гривень надходжень до бюджету. Але, як повідомляють у галузі, діяльність компанії блокується “щоб звільнити місце для своїх”.

Під “своїми” розуміють структури, що контролюються через офшори, де кінцевими бенефіціарами виступають Олександр Кацуба, Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов і Віталій Хомутиннік.

Один із ключових фігурантів — Олександр Кацуба, відомий за справою “вишок Бойка”. Він володіє активами через компанію «Надра-Геоінвест», записану на колишню дружину Тетяну Гузенко.Серед офшорних гілок — Кіпр, Сейшели та Беліз, а ключова структура GIL Gold Investment LTD фігурує у витоках Pandora Papers.

Інша компанія, «Стратум Україна», що раніше належала Олександру Онищенку, опинилася під контролем тієї ж Гузенко. Саме ця фірма мала ліцензії на розробку родовищ у Луганській області та проходила у справі про співпрацю з окупаційними адміністраціями.

Ще одне стратегічне родовище — Сахалінське на Харківщині, із запасами понад 15 мільярдів кубометрів газу. Формально ним користуються кілька компаній, серед яких «Укрнафтобуріння», JKX Ukraine B.V., DERIPON COMMERCIAL LTD — усі мають зв’язок із колишнім депутатом-регіоналом Віталієм Хомутинніком.

Хомутиннік є партнером Коломойського та Боголюбова і володіє половиною компанії «Укргаз Інвест». Попри скандали та розслідування, РНБО не вводила санкцій, а фірми продовжують отримувати доступ до українських надр.

Схема працює просто: газ видобувається в Україні приватними структурами, експортується в ЄС, а держава закуповує “європейський” газ уже за ринковою ціною.В результаті — громадяни платять утричі більше, бюджет втрачає мільярди, а прибутки йдуть на рахунки в Монако та на Кіпрі.

У той час, коли Росія б’є по українській енергетиці ракетами, українські чиновники закривають очі на “енергетичну колонізацію” власної країни, де родовища фактично приватизовані старими кланами.

Попри відкриті понад десяток кримінальних проваджень, система залишається непорушною. Геонадра, Міндовкілля, а також відповідальні чиновники — Гоцинець і Соболев — поки що не дають відповіді, чому стратегічні ліцензії залишаються у руках осіб, пов’язаних із фігурантами корупційних справ.

Україна опинилася в “газовій петлі”, коли наша держава імпортує власний газ.Поки уряд витрачає мільярди на закупівлі, замість відновлення контролю над родовищами, старі гравці — Кацуба, Хомутиннік, Коломойський і Боголюбов — продовжують заробляти на ресурсі, який мав би забезпечувати українські родини теплом узимку.

Національний банк України виступив із пропозицією щодо введення додаткових податків на непріоритетний імпорт, зокрема на іноземні онлайн-покупки та предмети розкоші. Цей крок має на меті зменшення дефіциту державного бюджету, який за дев’ять місяців 2025 року перевищив рекордну суму в 24,9 мільярда доларів. За словами представників регулятора, нові заходи дозволять не лише оптимізувати зовнішньоекономічну діяльність, а й сприятимуть стабільності фінансової системи країни.

У жовтневому інфляційному звіті НБУ зазначається, що нове оподаткування може охопити посилки з-за кордону вартістю до 150 євро, а також товари, які не мають критичного значення для економіки під час війни. Зокрема, йдеться про електромобілі, розкішні предмети, а також різноманітні споживчі товари, що використовуються в побуті. Така ініціатива повинна допомогти стримати зростання попиту на імпортовані товари та знизити тиск на валютний ринок.

У Нацбанку пояснюють, що подібні заходи покликані збалансувати державні фінанси, скоротити валютний тиск і підтримати макрофінансову стабільність країни. Попри це, в документі визнають: введення таких податків матиме певні негативні наслідки для економіки та споживачів, але вони будуть обмеженими й не вплинуть на обороноздатність держави.

«Доцільно запровадити оподаткування непріоритетного імпорту, в тому числі посилок, електромобілів та предметів розкоші. Це сприятиме зменшенню дефіциту поточного рахунку державного бюджету та підтриманню макрофінансової стабільності», — йдеться у звіті НБУ.

За словами економістів, пропозиція може стати чутливою для середнього класу, адже саме він найчастіше користується міжнародними онлайн-магазинами та замовляє товари до 150 євро. Водночас обкладання податком електромобілів може сповільнити темпи електрифікації транспорту в Україні, що суперечить раніше ухваленим державним стратегіям.

Наразі ініціатива Нацбанку перебуває на етапі обговорення, а для її реалізації необхідно внести зміни до чинного законодавства. Остаточне рішення щодо нових податків має ухвалити уряд спільно з Верховною Радою.

Листопад 2025 року принесе низку суттєвих змін, які стосуються різних аспектів життя українців. Серед основних нововведень — зміни в процедурі оформлення відстрочки від мобілізації, початок опалювального сезону, обов'язкова ідентифікація для пенсіонерів і переселенців, а також завершення програми безкоштовного житла для біженців у Польщі.

Зміни в оформленні відстрочки від мобілізації З 1 листопада в Україні вступили в силу нові правила для оформлення відстрочки від мобілізації. Тепер громадянам, які потребують відстрочки, не потрібно особисто звертатися до територіальних центрів комплектування. Оформити відстрочку можна через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), що спрощує весь процес і дозволяє уникнути зайвих відвідувань державних установ. Це значно знижує навантаження на військові органи та робить процедуру зручнішою для громадян.

Усі види відстрочки продовжуватимуться автоматично, якщо інформація вже є в державних реєстрах. Користувачі отримають сповіщення у “Резерв+”. Водночас паперових документів тепер не видаватимуть — достатньо показати електронне підтвердження у застосунку.

Опалювальний сезон розпочнеться із затримкоюЧерез пошкодження енергетичної інфраструктури та нестачу ресурсів опалювальний сезон 2025 року почнеться пізніше, ніж зазвичай. У більшості регіонів тепло подадуть лише в листопаді, а в Києві запуск опалення можливий навіть у грудні.

Попри це, тарифи залишаються без змін. Вартість електроенергії для населення становитиме 4,32 грн за кВт·год, а для тих, хто споживає до 2000 кВт·год на місяць, діє пільгова ціна — 2,64 грн. Тарифи на газ і теплопостачання також фіксовані щонайменше до кінця квітня 2026 року.

Жителі прифронтових областей, які користуються пічним опаленням, можуть отримати допомогу на дрова від ООН. Частині сімей виплати надійдуть саме у листопаді.

Пенсії та ідентифікація отримувачів виплатІндексація пенсій у листопаді не передбачена. Водночас пенсіонери, яким виповнюється 70, 75 або 80 років, отримають додаткову доплату.

До кінця місяця потрібно пройти ідентифікацію всім пенсіонерам, переселенцям, особам з інвалідністю та малозабезпеченим сім’ям, які отримують державну допомогу. Якщо процедуру проігнорувати, виплати можуть бути призупинені.

Польща змінює правила допомоги українцямІз 1 листопада польський уряд завершує програму безкоштовного житла для українських переселенців. Надалі місця в центрах розміщення надаватимуть лише вразливим категоріям — пенсіонерам, людям з інвалідністю та багатодітним родинам. Інші українці оплачуватимуть житло самостійно. Водночас термін дії тимчасового захисту для українців продовжено до 4 березня 2026 року.

Виплати військовим після полонуВійськовослужбовці, які повернулися з російського полону, отримуватимуть допомогу на лікування — по 50 тисяч гривень щомісяця протягом усього періоду реабілітації. Виплати не передбачені, якщо військового підозрюють у злочинах.

Свята листопадаГоловним державним святом цього місяця стане День гідності та свободи 21 листопада. Серед інших дат — День інженерних військ і артилерії (3 листопада), Собор архістратига Михаїла (8 листопада), День студента (17 листопада), День десантно-штурмових військ (21 листопада) та Чорна п’ятниця (28 листопада).22 листопада Україна вшановуватиме пам’ять жертв Голодомору.