Арешт майна цивільної дружини ексдиректора харківського КП у рамках розслідування про фіктивне бронювання

Житловий комплекс «Гефест» в Одесі став показовим прикладом того, як нерівні умови на будівельному ринку можуть формуватися не через конкуренцію чи якість проєктів, а завдяки вибірковим рішенням міської влади. У той час як відповідальні девелопери роками проходять складні процедури погоджень, експертиз та перевірок, пов’язані з групою «Гефест» структури отримують необхідні документи в рекордні строки. Таке прискорення стало можливим завдяки рішенням і бездіяльності окремих представників Одеської міськради, що створило дисбаланс у містобудівному середовищі та поставило під питання прозорість ухвалення дозвільних рішень.

Аналітики звертають увагу на діяльність ТОВ «ЕЛЛАС БІЛДІНГ», яке перебуває у сфері впливу групи «Гефест». Саме ця компанія отримувала дозвільні документи майже безперешкодно, попри те що земельні ділянки, де ведеться будівництво, належать до найбільш цінних у місті. Ідеться не лише про привабливість локації, а й про стратегічну важливість територій, які мають бути забудовані з дотриманням усіх державних норм та врахуванням інтересів громади. Однак процес отримання дозволів для цих забудовників відбувався без тих затримок і додаткових вимог, які зазвичай стають щоденною реальністю для інших компаній.

Ключовою ланкою схеми став житловий комплекс на Посмітного, 20А. Попри те що проєкт є єдиним об’єктом на одній земельній ділянці, забудовник штучно «розділив» його на дві черги. Такий крок дав можливість уникнути ключових вимог ДБН: показників щільності, відступів, обов’язкової експертизи для об’єктів класу СС3. ДАБК Одеської міськради без запитань видав два окремі дозволи на фактично один і той самий комплекс.

Наслідки такого рішення — критичні. Згідно з нормами, багатоповерхова забудова повинна дотримуватись відступів від сусідніх будинків для дотримання протипожежної безпеки, інсоляції та санітарних вимог. Проте 16-поверхову будівлю комплексу звели за 16 метрів від приватного сектору, що суперечить ключовим ДБН та створює реальні ризики для мешканців. Порушено і ДБН Б.2.2-12:2019 — допустиму площу забудови штучно занижено через поділ проєкту, що дозволило приховати реальні параметри навантаження на територію.

Втім, ЖК «Гефест» на Посмітного — лише частина системної практики. Діяльність компанії давно супроводжується скандалами: знищення Дачі Докса, забудова зеленої зони під ЖК «Акрополь», вирубка дерев у сквері Шклярука, проєкти на схилах та поблизу шкіл. Усі ці випадки об’єднує одне — сприяння одеських чиновників, які змінюють статуси земель, забезпечують видачу потрібних документів та блокують будь-які перевірки.

Для одеситів така забудовна політика означає втрату історичних об’єктів, погіршення екологічної ситуації, хаотичну висотну забудову та постійне зниження рівня безпеки. На тлі цього міська влада продовжує створювати преференції для «Гефесту», попри очевидні порушення та публічні протести.

У службовому кабінеті голови Шевченківської районної адміністрації Ірини Джурик знайшли прослуховувальний пристрій із вбудованою камерою. Інформацію про інцидент 1 грудня оприлюднила Львівська міська рада. Посадовиця одразу звернулася до правоохоронців, щоб забезпечити безпечне вилучення пристрою та розслідувати обставини його встановлення.

За даними ЛМР, пристрій виявили минулого тижня під час ремонтних робіт із фарбування приміщення. Він був схований під стельовим карнизом і зафарбований, що робило його майже непомітним для сторонніх осіб. Попередньо встановлено, що камера перебувала у кабінеті вже певний час, фіксуючи дії та розмови посадовців, що ставить під сумнів безпеку робочого середовища адміністрації та конфіденційність службової інформації.

Ірина Джурик пояснила, що останній косметичний ремонт у кабінеті проводили у 2020 році, і, ймовірно, саме тоді камеру могли встановити. «Вона була дуже добре схована і акуратно зафарбована, тож помітити її було нереально», — зазначила посадовиця.

На посаді голови Шевченківської РА Ірина Джурик перебуває з 2023 року. До цього район очолювала Надія Банах з 2017 року. Правоохоронці наразі займаються встановленням усіх обставин інциденту та походження прихованого пристрою.

На відтинку фронту поблизу Покровська напруга продовжує зростати, а бойові дії стають дедалі інтенсивнішими. Противник концентрує зусилля на тому, щоб прорвати українську оборону та закріпитися у межах Покровська й Мирнограда Донецької області. Російські формування намагаються посилити свою присутність у місті, поступово заходячи в окремі квартали та намагаючись створити умови для подальшого розширення контролю.

За інформацією аналітиків моніторингової спільноти DeepState, російські підрозділи рухаються малими групами, використовуючи тактику розосередження. Вони проникають у центральні й північні частини Покровська, де кількість підтверджених фіксацій їхнього перебування зростає. Такий підхід дозволяє ворогу уникати великих втрат, водночас створюючи додаткові труднощі для українських оборонців, які змушені працювати точково і постійно реагувати на змінні тактичні схеми.

Втім, навіть після того, як українські сили вибивають противника з окремих кварталів, росіяни мають можливість швидко перекидати нові піхотні групи у вже очищені зони, що ускладнює стабілізацію фронту.

Особливо проблемною DeepState називає ділянку між Покровськом та Красним Лиманом, а також район населеного пункту Рівне. Тут постійно фіксуються ворожі переміщення, працюють засідки, окупанти активно мінують місцевість і зводять інженерні загородження. Це створює суттєві ризики для логістики та пересування в напрямку Мирнограда.

За словами аналітиків, доставка боєприпасів і спорядження зараз фактично здійснюється за допомогою наземних роботизованих комплексів та дронів. Традиційна техніка або автомобілі давно не використовуються — будь-яке висування живої сили в цій зоні майже гарантовано закінчується контактом з противником.

Військові також повідомляють, що через складність ситуації окремі підрозділи отримують додаткові завдання щодо утримання «перешийка», який критично важливий для логістики. Це потребує додаткових сил, і бійці наголошують, що доцільніше було б посилити цей напрямок окремими підрозділами, аби розвантажити інші бригади.

Попри критичний характер бойової обстановки, битва за Покровськ і Мирноград триває. Українські сили продовжують стримувати наступ, використовуючи максимально технологічні засоби, тоді як російська армія намагається закріпитися в міській агломерації.

Детективи Національного антикорупційного бюро ведуть розслідування у справі № 991/8790/25, пов’язаній із можливим заволодінням 222 мільйонами гривень у державній компанії “Енергоатом”. За даними слідства, ТОВ “Світло Груп М” отримувало великі обсяги електроенергії без повної оплати, використовуючи спеціальні умови постачання, що надавали можливість купувати енергоресурси без передоплати. Надалі компанія продавала електроенергію на ринку, а значну частину коштів переводила на рахунки підозрілих юридичних осіб.

Станом на тепер, за оцінками слідства, загальна заборгованість “Світло Груп М” перед “Енергоатомом” перевищує 225 мільйонів гривень. Встановлено, що умови, які компанія отримала, значно відрізнялися від стандартних договорів із іншими контрагентами, що створило прецедент для системного зловживання державними ресурсами. За версією НАБУ, саме ця розбіжність у правилах доступу до енергоресурсів і дозволила здійснювати операції, в результаті яких держава недоотримала сотні мільйонів гривень.

Бухгалтерка компанії “СК Енерджі Груп” Наталія Багнюк, яка також обслуговує “Світло Груп М”, за версією слідства, переказала частину коштів на свій ФОП-рахунок. ЗМІ повідомляють, що бухгалтерка заперечує будь-які звинувачення.

Нові власники ТОВ “Світло Груп М” з’явились у 2023 році, бенефіціаром став харків’янин Анатолій Дарій. Він пов’язаний з Артемом Василенком, який є президентом Федерації дзюдо Харкова, депутатом місцевої ради та керівником кількох компаній, серед яких “СК Енерджі Груп” та “Лєон ВК”. Василенко та Дарій раніше володіли кількома спільними бізнесами, включаючи охоронні компанії.

НАБУ підкреслює, що без сприяння керівництва “Енергоатому” здійснити таку схему було б неможливо. Справу досі розслідують, перевіряючи всі фінансові потоки та причетність осіб до привласнення державних коштів.

Суддя Київського апеляційного суду Тетяна Вікторівна Фрич оприлюднила декларацію за 2024 рік, у якій вказала дохід у розмірі майже 2,95 мільйона гривень, а також значні валютні заощадження. Основну частину доходів складає заробітна плата — 2,94 мільйона гривень. Окрім цього, вона отримала близько 8 тисяч гривень відсотків від банківського депозиту.

У поданій декларації суддя не зазначила членів сім’ї, що означає декларування виключно особистих доходів, майна та фінансових активів. Такий формат подання передбачає, що на момент подання звіту інших осіб, чиї доходи підлягали б обов’язковому декларуванню разом із суддею, офіційно не було внесено до документа.

Серед нерухомості Фрич декларує право проживання у квартирі площею 106 м² у Києві, яка належить її батьку, а також власний садовий будинок площею 271,6 м² у селі Вишеньки Бориспільського району. Крім того, їй належать дві земельні ділянки по 0,1 га у цьому ж населеному пункті. Загальна оцінка нерухомості судді становить близько 642 тис. грн.

Транспортних засобів, корпоративних прав, цінних паперів чи бізнесу у Тетяни Фрич немає. Готівкою вона тримає 45 тис. доларів, а на банківських рахунках зберігається 330 тис. грн.

Ці дані свідчать про суттєві заощадження судді при відсутності власного бізнесу чи корпоративних прав.

Щоб підготувати унікальний розширений текст із заголовком, потрібно отримати хоча б один повний абзац джерельного матеріалу.

Надішліть, будь ласка, початковий текст, який слід переробити.

Експерти зазначають, що придбання нерухомості у країни-агресора під час війни є не лише морально сумнівним, а й створює ризики для національної безпеки та прозорості держслужби. Ситуація викликала хвилю критики серед громадськості та медіа.

Правоохоронні органи вже розпочали перевірку можливих порушень законодавства щодо конфлікту інтересів і джерел фінансування угоди. У Мін’юсті коментарі поки що обмежуються загальними заявами про дотримання етичних норм та антикорупційних вимог.

Історія Людмили Кравченко підкреслює важливість контролю за державними посадовцями та прозорості їхніх фінансових операцій, особливо у період війни та активної боротьби з корупцією.

Національне агентство з питань запобігання корупції, використовуючи дані, отримані від Служби безпеки України, за процесуального супроводу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернулося з позовом до Вищого антикорупційного суду щодо можливого стягнення в дохід держави майна судді Києво-Святошинського районного суду Київської області. Йдеться про суддю, якого в матеріалах справи називають ймовірно Віталієм Нікушиним.

Підставою для звернення до суду стали результати моніторингу способу життя, проведеного НАЗК. У ході перевірки було встановлено, що протягом 2022–2023 років суддя придбав одразу три автомобілі за цінами, які суттєво відрізнялися від середньоринкових і виглядали значно заниженими. За оцінкою антикорупційного органу, вартість такого майна не відповідає офіційним доходам посадовця та його родини.

Mercedes-Benz G 350 TD (2013) — за 10 тис. грн при ринковій вартості понад 2,1 млн грн;

Mercedes-Benz G 500 (2013) — за 529 тис. грн замість майже 685 тис. грн;

Renault ZOE (2017) — за 5 тис. грн при експертній оцінці 431,5 тис. грн.

САП подала до ВАКС позов про стягнення Mercedes-Benz G 350 TD, частини вартості Renault ZOE та грошових коштів на рахунках судді. Загальна сума необґрунтованих активів, які підлягають конфіскації, перевищує 3,3 млн грн.

Раніше НАЗК наголошувало на необхідності контролю за способами життя суддів, аби виявляти невідповідність між доходами та майновим станом посадовців.