Артем Довбик забив перший гол у Лізі Європи за «Рому»

Після 40 років організм починає змінювати свої функції, що безпосередньо впливає на загальний стан здоров’я. Обмін речовин сповільнюється, гормональні зміни стають більш вираженими, а ризик розвитку різноманітних хронічних захворювань, таких як серцево-судинні проблеми, порушення кістково-м’язової системи та метаболічні розлади, зростає. Тому у цей період життя важливо не тільки слідкувати за фізичною активністю, але й особливу увагу приділяти харчуванню. Вибір правильних продуктів допоможе зберегти здоров’я та молодість на довгі роки.

Дієтологи рекомендують звернути увагу на продукти, багаті на антиоксиданти, корисні жири, білки та кальцій. Ці нутрієнти не лише уповільнюють процеси старіння, але й активно підтримують енергію, імунітет та здоров'я серця, шкіри й кісток. Антиоксиданти, які містяться в ягодах, горіхах та зелені, захищають клітини від шкідливих вільних радикалів, що сприяє омолодженню організму. Корисні жири, такі як омега-3 жирні кислоти, що містяться в рибі, насінні та оліях, допомагають підтримувати здоров'я серцево-судинної системи та нормалізувати рівень холестерину.

Ягоди — полуниця, чорниця, малина, ожина: багаті антиоксидантами, які знижують запалення в організмі; вітаміни A і C покращують стан шкіри, допомагають підтримувати пружність. Чорниця, наприклад, дає до 4 г клітковини та ≈ 25% добової норми вітаміну C однією чашкою.

Горіхи й насіння — мигдаль, фісташки, волоські горіхи, насіння чіа, льону, соняшнику: джерело омега-3 жирів і вітаміну E, які підтримують еластичність шкіри, імунітет і захист серця. Дослідження показують, що регулярне споживання волоських горіхів у середньому віці корелює з кращими показниками здоров’я.

Жирна риба — лосось, тунець, сардини: багаті омега-3 жирними кислотами, які знижують запалення, підтримують когнітивні функції й можуть знизити ризик хвороби Альцгеймера. Омега-3 також допомагають підтримувати здоровий серцевий ритм і баланс холестерину.

Листова зелень — шпинат, капуста кале, мангольд: багата на мінерали, вітаміни і клітковину, допомагає захищати клітини та ДНК від ушкоджень, зміцнює кістки й підтримує травлення.

Авокадо — джерело мононенасичених жирів, які підтримують здоров’я серця, еластичність шкіри й допомагають контролювати апетит. Після 40-ка, коли змінюється гормональний баланс, авокадо може бути особливо корисним.

Продукти з високим вмістом кальцію — йогурт, сир, броколі, зелень, мигдаль, морепродукти: важливі для захисту кісток та профілактики остеопорозу. Корисно також включати консерванти з рибою з кістками: лосось, сардини, анчоуси.

Білок — після 30 років тіло починає втрачати м’язову масу, тому після 40 регулярне споживання білка стає критично важливим. Сніданок із яєць чи лосося, обід із салатом і морепродуктами, вечеря з куркою або рибою — прості приклади збалансованого білкового раціону.

Додавайте до щоденного раціону ягідний перекус або десерт. Включайте 2–3 порції жирної риби на тиждень. Замінюйте частину типових снеків горіхами або насінням. Доповнюйте страви великою порцією листової зелені і додайте авокадо в салати чи на тост. Звертайте увагу на кальцієвмісні продукти щодня, особливо якщо рухова активність зменшується. Враховуйте, що після 40 років важливіше не просто споживати білок, а забезпечити регулярне фізичне навантаження — силові вправи, які підтримують м’язову масу й метаболізм.

Харчування після 40 років — це не про дієти “всіх”, а про адаптацію до змін в організмі. Правильні продукти можуть стати вашим союзником у збереженні здоров’я, енергії та якості життя. Замість того, щоб просто “їсти менше”, варто “їсти краще” — і це не вимагає надзвичайних витрат.

Народний депутат України Олександр Федієнко роз’яснив ситуацію з відстрочками від мобілізації, спростувавши численні чутки, що поширюються в соцмережах. За його словами, зміни в законодавстві щодо відстрочок не відбулися, і всі діючі норми залишаються незмінними. Федієнко підкреслив, що в останні тижні в Інтернеті активізувалися адвокати, які публікують повідомлення про нібито скасування відстрочок і заявляють про «чергову зраду». На думку політика, такі дії мають на меті сплутати громадян, примушуючи їх шукати допомогу у правників, котрі пропонують платні послуги за «ліцензовану консультацію».

Федієнко закликав українців не піддаватися на такі маніпуляції та уважно перевіряти інформацію з офіційних джерел. Як він зазначив, всі існуючі правила і норми щодо відстрочок продовжують діяти в повному обсязі, і ніяких законодавчих змін щодо цього не було прийнято. Народний депутат наголосив, що в умовах війни важливо не допустити розповсюдження фальшивих новин, які можуть дезорієнтувати громадян і створити додаткові проблеми для тих, хто намагається правильно орієнтуватися в складній ситуації.

«Суспільство вимагало реформ у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, та боротьби з корупцією. Тому Міністерство оборони України разом із Міністерством цифрової трансформації намагаються максимально все оцифрувати. Всі відстрочки, які перелічені в законі про мобілізацію, так і зберігаються! Тобто жодних законодавчих змін у ці норми не вносилось», — наголосив народний депутат.

За словами Федієнка, головна зміна стосується цифровізації процесів. Раніше громадяни, які мали право на відстрочку, змушені були кожні три місяці особисто приходити до територіального центру комплектування (ТЦК) і приносити довідку для підтвердження цього права.

Причина — відсутність взаємодії між державними реєстрами. Внаслідок цього Міністерство оборони не мало доступу до баз даних інших установ і не могло автоматично перевірити статус людини.

«Зараз усе спростилось. Якщо ви є у цьому реєстрі, вам вже не потрібно нікуди йти — системи працюють між собою і самі підтягнуть цю інформацію у ваш особистий кабінет. Так, я не виключаю, що можуть бути технічні збої, або якась інформація може не збігатися. І тоді дійсно доведеться один раз прийти до ЦНАПу з заявою, щоб підтвердити, що у вас все добре», — пояснив політик.

Міністерство оборони спільно з Мінцифрою продовжують модернізацію системи військового обліку, відстрочок і перетину кордону. Більшість процесів планують перевести у повністю цифровий формат, щоб мінімізувати корупційні ризики та зменшити навантаження на громадян.

Таким чином, із 1 листопада українці, які мають законну відстрочку від мобілізації, можуть не хвилюватися — їхні права залишаються чинними, а підтвердження статусу відбуватиметься автоматично через інтегровані державні системи.

31 жовтня на автодорозі “Мукачево – Львів” у селі Фрага Івано-Франківського району сталася жахлива дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої одна людина загинула, а інша отримала серйозні тілесні ушкодження. Інцидент стався, коли суддя Підгаєцького районного суду Тернопільської області, керуючи автомобілем Lexus UX 250h, не зменшила швидкість перед нерегульованим пішохідним переходом. Це призвело до наїзду на двох пішоходів, один із яких загинув на місці.

Згідно з повідомленням Офісу генерального прокурора України, наразі судді повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення. На момент трагедії, водій рухався у напрямку Львова, де не врахував дорожні умови, що призвели до фатальних наслідків. Слідчі органи продовжують розслідування, а потерпілий, який вижив у цій ДТП, знаходиться в лікарні з тілесними ушкодженнями.

Підозрювана суддя обвинувачується за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого. Досудове розслідування здійснюють слідчі територіального управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокуратури.

На цей час до Вищої ради правосуддя скеровано подання про надання згоди на тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя та клопотання про її утримання під вартою. Розгляд документів заплановано на сьогодні.

Київська міська рада готується до перегляду бюджету столиці на 2025 рік, однак цей процес викликав серйозні побоювання серед військових та громади. За словами начальника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка, у новому проєкті бюджету не передбачено жодних коштів на підтримку Збройних сил України. Ткаченко зазначив, що це є «дуже тривожним дзвінком» і закликав депутатів змінити пріоритети фінансування в умовах війни. Він публічно звернувся до місцевих обранців через Telegram, підкресливши, що без належної підтримки оборонних сил столиця не зможе ефективно виконувати свої функції в умовах війни.

Відомо, що 6 листопада Київська міська рада планує розглянути коригування бюджету столиці, обсяг якого перевищує 5 мільярдів гривень. Питання перерозподілу коштів у середині року не є новим, проте відсутність у новому проєкті конкретних статей для оборонних потреб здивувала не лише військових, але й місцеву владу. Ткаченко підкреслив, що на фоні загрози з боку російських окупантів, Київ, як стратегічний центр та одна з найбільших міст країни, не може залишатися без підтримки з боку місцевих органів влади.

«Така ситуація – це дуже тривожний дзвінок», – заявив начальник КМВА. Він наголосив, що під час воєнного стану оборона міста, ППО й безпека киян мають бути безумовним пріоритетом, і додав, що відсутність видатків на ці потреби виглядає як сигнал про те, що міська влада не ставить оборонні потреби у першу чергу.

Ткаченко повідомив, що підготував офіційне звернення до всіх фракцій Київради. Він вимагає переглянути структуру витрат і закласти фінансування безпеки міста. Зокрема, він пропонує спрямувати доступні ресурси на посилення систем перехоплення ворожих дронів, підтримку добровольчих формувань територіальної громади, які залучаються до завдань ППО, а також на мотиваційні виплати.

Окремо Ткаченко звернувся до мера Києва Віталія Кличка. Начальник КМВА закликав міського голову «припинити приховувати оборонні витрати від суспільства та військових» і публічно показати, які саме статті бюджету реально спрямовані на захист столиці.

«Є реальні потреби, які не можна ігнорувати. Місто має діяти відкрито та відповідально», – заявив він.

Ця заява відбувається на тлі постійних нічних атак дронами й ракетами по Києву, а також публічних суперечок між військовою адміністрацією міста та командою мера щодо розподілу коштів. Раніше, у січні 2025 року, Кличко заявляв, що Київрада спрямовує понад 5 млрд грн на підтримку сил оборони та безпеки, включно з міськими програмами посилення захисту столиці.

Ткаченко ж зараз наполягає, що у запропонованих змінах до бюджету на 6 листопада таких видатків немає — і це, за його словами, неприпустимо в умовах війни.

Начальник Голосіївського управління поліції Києва Араік Кочкадамян разом із родиною мешкає у службовій квартирі, що надається державою. Житло площею 96 квадратних метрів було надано подружжю з 2022 року. У декларації Кочкадамяна вказано, що родина не має власного нерухомого майна або автомобілів. Відомо, що для пересування Араік користується люксовим автомобілем, що належить його брату.

Дружина Кочкадамяна, Анушик, не працює та займається вихованням їхнього сина. Офіційний дохід начальника поліції становить приблизно 66 тисяч гривень на місяць, що, за словами самого Кочкадамяна, дозволяє забезпечувати сімейні потреби. Водночас, відсутність власного житла чи транспортних засобів піднімає питання щодо фінансової стабільності родини.

Араік Кочкадамян користується автомобілем свого брата Андраніка – елітним AUDI Q7 2016 року випуску, сьогоднішня ринкова вартість якого перевищує 1 млн грн.

За минулий рік правоохоронець отримав 793 тис. грн зарплати. Готівкові заощадження Араіка становлять 14,4 тис. доларів, а на банківських рахунках – 89 тис. грн. Дружина зберігає 8,2 тис. доларів готівкою та 184 грн на банківському рахунку. Загальна сума заощаджень родини перевищує 1 млн грн.

Сьогодні Україна стоїть на порозі важливих змін, адже культура та традиції є невід'ємною частиною нашої ідентичності. У глобалізованому світі ми стикаємося з викликами, коли необхідно зберегти унікальність нашої спадщини, одночасно адаптуючись до сучасних умов. Тому важливим завданням є створення умов для розвитку української культури, поширення її у світі та забезпечення її впливу на міжнародному рівні.

Українська культура, що має глибоке коріння, пережила багато випробувань протягом історії. Відзначаючи важливі віхи її розвитку, ми можемо побачити, як вона еволюціонувала під впливом різних етапів: від козацьких часів до сучасної незалежної України. Однак, сьогодні важливо не тільки зберігати традиції, але й створювати нові форми їхнього вираження, що відповідатимуть вимогам часу.

Це не перший випадок появи в деклараціях Порошенка угорських грошей. Восени 2023 року він уже задекларував понад 37 млн грн від Мінфіну Угорщини. Тоді це викликало політичну дискусію, тому що саме в цей період Порошенко готувався до поїздки в Будапешт і потенційної зустрічі з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Орбан відомий різкими заявами щодо України і постійними контактами з Кремлем, що робить будь-який неформальний канал із ним токсичним усередині української політики.

Політичний експерт Валентин Гладких тоді публічно припускав, що Порошенко через Орбана міг передати сигнал Москві та іншим зовнішнім гравцям про готовність взяти на себе роль переговорника щодо «примушення України до миру», посилаючись на досвід Мінських домовленостей часів його президентства. Це трактували як ознаку того, що Порошенко позиціонує себе не лише як опозиційного політика всередині країни, а й як суб’єкта зовнішньої гри.

У «Європейській солідарності» такі припущення називають маніпулятивними. Партія наполягає, що мова йде про суто фінансові інструменти: Порошенко вкладає кошти в державні та корпоративні цінні папери — в Україні та за кордоном — і надалі спрямовує дохід на підтримку Збройних сил України. Тобто фінансові потоки, за версією партії, не мають політичних умов і не є «оплатою» за якісь контакти з урядом Угорщини чи особисто з Орбаном.

Окремий штрих, який підкреслюють медіа: у серпні 2025 року Порошенко задекларував майже 1 млрд грн доходів за місяць. Це більше ніж у шість разів перевищує весь його задекларований прибуток за довоєнний 2021 рік. Такі суми дають його опонентам аргумент про «олігархічну природу» політика, але одночасно дозволяють самому Порошенку виставляти себе як людину, здатну фінансувати армію без звернення до бюджету.

Водночас історія з Угорщиною має очевидний політичний підтекст. Орбан у європейських інституціях системно блокує і затягує рішення, важливі для Києва, і публічно просуває ідею «мирних переговорів» із Росією на умовах, які українська влада називає капітуляційними. На цьому тлі будь-які приватні фінансові відносини українського топ-політика з угорським державним боргом стають не тільки економічним фактом, а й полем для інтерпретацій: чи не намагається Порошенко вибудовувати власний канал впливу в Будапешті. Це питання й далі піднімають його критики.

У відповідь команда Порошенка просуває іншу картинку — благодійні закупівлі для фронту, передача техніки, дронів, машин і тепловізорів. У публічній комунікації «ЄС» підкреслює, що походження грошей — інвестиційне, а використання — оборонне. Цей наратив напряму спрямований проти звинувачень у торгах із Орбаном.

Фактично маємо три лінії. Перша — офіційні цифри НАЗК: понад 55 млн грн доходу за жовтень, з яких більшість — від Мінфіну Угорщини як виплати за облігаціями. Друга — політична інтерпретація критиків: Порошенко нібито вибудовує канал із Орбаном і через нього — з Москвою. Третя — версія самої «Європейської солідарності»: це звичайний дохід від цінних паперів, який іде на підтримку армії, а не «орбанівські гроші за послуги».

У районі Покровська тривають інтенсивні бойові дії. Попри те, що українська піхота змушена була відступити з окремих позицій, місто ще не перейшло під повний контроль російських військ. Про це повідомила воєнна кореспондентка Юлія Кирієнко-Мерінова, зазначивши, що ситуація на напрямку залишається вкрай складною та динамічною.

За її словами, підрозділи, які діяли в районах населених пунктів Лисівка, Сухий Яр і Новопавлівка, опинилися в умовній блокаді. Саме там українські захисники понад рік утримували оборону, стримуючи просування противника. Останніми днями ці райони стали одними з найгарячіших точок на мапі фронту — російські сили активно намагаються розірвати українські оборонні рубежі та створити передумови для подальшого наступу.

Кирієнко-Мерінова зазначила, що ворог намагається розділити місто на дві частини, а ситуація у Покровську та Мирнограді виглядає критичною. Водночас її дані спростовують заяву президента РФ Володимира Путіна про майже повне захоплення міста.

У Генеральному штабі ЗСУ підтвердили активність російських штурмових дій, зазначивши, що протягом доби українські сили зупинили 55 атак ворога. Оборону утримують у Покровську, Мирнограді та низці населених пунктів поблизу, зокрема Шахове, Дорожнє, Новопавлівка, Лисівка та Кучерів Яр.

Українські підрозділи продовжують стримувати просування ворога, контролюючи стратегічні напрямки та застосовуючи розвідувальні засоби для виявлення окупантів.

2024 рік може стати вирішальним для економіки України, що опиняється в складному фінансовому становищі. Народний депутат Ярослав Железняк, цитуючи матеріали міжнародних видань, зокрема The Economist, зазначив, що відсутність чітких рішень Євросоюзу щодо подальшої підтримки може призвести до того, що Україна опиниться на межі банкрутства вже до лютого наступного року. Така ситуація може мати катастрофічні наслідки для державного бюджету, що вже сьогодні вимагає значних фінансових вливань з боку міжнародних партнерів.

Один із найбільших ризиків, на які звертає увагу Железняк, полягає не лише в кількості обіцяних коштів, а й у тому, чи вдасться європейським країнам узгодити спільну стратегію допомоги Україні. Відсутність чіткого механізму фінансової підтримки створює серйозні невизначеності для українського уряду, який залежить від зовнішніх інвестицій та кредитів для покриття дефіциту бюджету.

У результаті маємо парадокс: про великі суми говорять, але жодної впевненості немає — ні коли вони надійдуть, ні на що саме їх дозволять витрачати. Железняк каже, що нині під питанням не тільки сам кредит у сотні мільярдів євро під російські активи, а й сфери його використання: оборона, бюджетні дірки, відновлення інфраструктури. Кожна з країн намагається нав’язати власні умови, і це затягує рішення.

Ще один чутливий момент, на який звертає увагу The Economist і який цитує депутат, — ставлення партнерів до ризику корупції в Україні. Західні уряди визнають, що українська оборонна промисловість навчилася швидко виробляти дрони та інші технології, які реально працюють на фронті. Але при цьому залишається недовіра до прозорості розподілу коштів. Для частини європейських столиць це аргумент не поспішати з прямими інвестиціями у військові програми всередині України.

Узагальнюючи цю позицію, Железняк описує ситуацію так: запас міжнародної підтримки обмежений у часі; у лютому ми можемо підійти до точки, коли без зовнішніх грошей бюджет просто не зведеться; навіть якщо ЄС погодиться на новий пакет, немає впевненості, що ці кошти справді підуть на критичні потреби, а не застрягнуть у політичних торгах між столицями Євросоюзу. І все це відбувається на тлі того, що український уряд всередині країни продовжує анонсувати програми підтримки бізнесу й соціальні ініціативи, тоді як зовнішні партнери бачать першочерговим питанням виживання бюджету й фінансування оборони.

Таким чином, і The Economist, і цитований ним Железняк описують один і той самий ризик: фінансова стійкість України тепер залежить не стільки від суми обіцяної допомоги, скільки від здатності ЄС домовитися й довіряти Києву в питанні використання цих грошей.