Атаки Росії по залізничній інфраструктурі спричинили масштабні збої в русі поїздів

У Києві правоохоронці викрили масштабну схему привласнення коштів, виділених на реконструкцію парку «Орлятко», що в Солом’янському районі. Прокуратура повідомила про підозру двом особам: бізнесмену, який очолював приватне підприємство, та колишньому посадовцю комунального об’єднання «Київзеленбуд». Вони звинувачуються у незаконному отриманні понад 800 тисяч гривень з міського бюджету.

Згідно з матеріалами справи, у червні 2023 року зазначені особи внесли до актів виконаних робіт неправдиві дані, в яких йшлося про реконструкцію парку та благоустрій території, зокрема озеленення, заміну плитки та вивезення сміття. Таким чином, вони завищили обсяг виконаних робіт, що дало змогу незаконно привласнити кошти, виділені для покращення міської інфраструктури.

Частина робіт фактично не виконувалася, проте підрядник відобразив їх у звітності, а посадовець підписав документи. Завдяки цьому підрядник отримав понад 800 тисяч гривень, що підтверджено експертизами.

Колишньому директору підприємства повідомлено про підозру у внесенні неправдивих відомостей до документів та заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. Експосадовцю «Київзеленбуду» інкриміновано пособництво цим діянням. Обом фігурантам загрожує до восьми років позбавлення волі.

Журналістське розслідування розкрило вражаючу фінансову аферу, що тривала на території України під виглядом «органічного» агровиробництва. У центрі цієї схеми опинився колишній народний депутат Вадим Рабінович, який, за даними слідства, стояв на чолі мережі фіктивних підприємств. Через ці компанії відмивалися величезні суми коштів, ухилялися від сплати податків, а також здійснювалася трансакція капіталу за межі України.

До цієї нелегальної діяльності були залучені десятки юридичних осіб та «фінансових прокладок», серед яких ТОВ «Агрохім Технолоджі», СТОВ «Агрофірма “Україна”», ТОВ «Злагода», ТОВ «Дружбокраянське», ІП «Агро-Вільд Україна» та інші структури, які формально були представлені як учасники «екологічного» виробництва. На практиці ж ці компанії виконували роль шахрайських інструментів для ухилення від податків і легалізації кримінальних доходів.

Гроші проходили через мережу фінансових компаній — ТОВ «ФК Центрофінанс», ТОВ «ФК Вап-Капітал», ТОВ «ФК Атлана» та інші — а для конвертації в готівку і переведення в криптовалюту використовувалися платіжні сервіси MOSST і Fortex Exchange. Частина коштів, як встановили журналісти, виводилася у криптоактиви та офшори, інша — конвертувалася в готівку через підконтрольні «обмінні ланцюжки».

Організатором і координатором цієї багаторівневої схеми розслідувачі називають Вадима Рабіновича, який використав свій політичний статус і бізнес-зв’язки для прикриття фінансових потоків. У керівництві окремих фірм фігурують люди з його найближчого оточення — зокрема Віталій та Аліна Грицаєнки, які очолювали ТОВ «Агрохім Технолоджі» і були пов’язані з «Українсько-ізраїльською торговою палатою», що підпорядковувалася Рабіновичу. Розслідування описує замкнутий колообіг комерційних структур, якими керували пов’язані особи, щоб забезпечити перетікання коштів між підприємствами й зовнішніми прокладками.

Окрім фінансових механізмів, розслідування висвітлює інформаційну складову діяльності Рабіновича: він роками підігрував проросійським наративам і сприяв інформаційному розколу в Україні. Під час повномасштабного вторгнення, як зазначають журналісти, Рабінович виїхав з України, попри те, що мільйони громадян жертвують на армію та втрачають домівки й життя.

Розслідування також вказує на використання криптовалюти і офшорних структур для приховування походження і кінцевих бенефіціарів коштів, а також на механізми конвертації через платіжні сервіси, що дозволяли переводити електронні платежі в готівку та забезпечувати подальше виведення капіталу.

В останні місяці спостерігається значне скорочення обсягів військової допомоги Україні з боку міжнародних партнерів, зокрема Заходу. Швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung зазначає, що підтримка з боку Сполучених Штатів, які були одним із найбільших донорів, істотно знизилася після інавгурації Дональда Трампа. Це спричинило дефіцит у фінансуванні, який частково вдалося компенсувати Європейському Союзу лише в першій половині поточного року. Однак ситуація змінюється: влітку європейські зобов'язання значно скоротилися — на 57% порівняно з першими шістьма місяцями, зменшивши щомісячний обсяг допомоги з €3,8 млрд до €1,9 млрд.

Цей спад не можна ігнорувати, адже для України, яка веде боротьбу за свою територіальну цілісність, кожен фінансовий ресурс має велике значення. Зниження підтримки означає не лише складнощі в постачанні необхідного озброєння, але й потенційно серйозні наслідки для стабільності військових операцій. У другому кварталі поточного року військова допомога всіх донорів була на 40% нижчою, ніж у першій половині, що ускладнює плани щодо модернізації армії та забезпечення її необхідними ресурсами для відбиття агресії.

Ініціатива Purl, у рамках якої окремі країни НАТО купують зброю у США для передачі Україні, вже залучила мінімум 16 держав; серед тих, хто закупив озброєння — Данія, Норвегія, Швеція, Латвія, Німеччина, Нідерланди, Бельгія та Канада. Загальна сума таких закупок становить близько €1,9 млрд. При цьому Данія вирізняється тим, що віддала свої запаси артилерії і налагоджує прямі закупівлі у українських виробників.

Матеріал також звертає увагу на регіональні відмінності: Південна Європа (Франція, Іспанія, Італія) демонструє більш стриману позицію в постачанні озброєнь, але водночас має відносно повні склади і потужні оборонні галузі; країни Балтії, Чехія чи Польща активніші у передачах, але їхні можливості обмежені ресурсами. Автори зазначають, що потенціал Європи для збільшення допомоги ще не вичерпано — порівняння з попередніми кризами показує, що ЄС і Брюссель можуть мобілізувати значні фінансові ресурси: фонд відновлення під час пандемії становив близько €810 млрд, під час єврокризи — близько €400 млрд, тоді як на сьогодні допомога Україні становить приблизно €215 млрд.

10 жовтня 2025 року в Харкові стався жахливий випадок викрадення людини, який закінчився затриманням трьох підозрюваних. За даними поліції, троє осіб у військовій формі та балаклавах затримали 32-річного чоловіка біля одного з пунктів обміну валют у центрі міста. Нападники силою посадили потерпілого у автомобіль Mercedes-Benz Vito без номерних знаків і, погрожуючи зброєю, зв’язали його пластиковими стяжками, били та вимагали гроші.

Окрім фізичних знущань, вони заволоділи 14 600 євро, що були у чоловіка, а також зняли з його рахунків значну суму у криптовалюті. Після цього вони перевезли його до підвального приміщення, де протягом кількох годин утримували в нелюдських умовах, погрожуючи ще більшими наслідками у разі відмови виконати їхні вимоги. Підозрювані намагалися отримати від потерпілого ще значнішу суму, але він зміг звернутися за допомогою.

Після кількох годин психологічного та фізичного тиску нападники викинули потерпілого на узбіччі дороги в селищі Безлюдівка Харківського району. У ході оперативних заходів поліцейські встановили особи трьох підозрюваних — їм від 30 до 39 років; серед затриманих є військовослужбовець. Усім троьом повідомлено про підозру, суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою.

Правоохоронці проводять слідчі дії для встановлення усіх причетних до злочину та відпрацьовують канали відмивання викрадених коштів у криптовалюті. Слідство також перевіряє можливі зв’язки затриманих із іншими кримінальними групами та джерела походження зброї.

Київська міська влада визначила підрядника для демонтажу цеху №5 на території заводу «Більшовик», що є важливим етапом у реконструкції Шулявського шляхопроводу. Виконувати роботи буде консорціум «Промбуд Технолоджи», який отримав контракт на суму 121,12 млн грн. Варто зазначити, що ця структура була створена менш ніж за два тижні до оголошення закупівлі, що викликало певне обурення серед громадськості та експертів. Сума договору є динамічною та не враховує можливі інфляційні ризики, а також зміни вартості матеріалів, що може призвести до додаткових витрат і подальшого збільшення фінансування.

Процес закупівлі супроводжувався низкою суперечок і скандалів. Найдешевші пропозиції, зокрема від компанії ПП «Інженерно-виробничий центр “Вектор”», були відхилені без достатніх пояснень. Цей крок викликав питання щодо прозорості та чесності процедур, адже такі рішення можуть порушувати принципи рівності та справедливості у держзакупівлях. Неодноразові спроби цієї компанії оскаржити результати тендеру не мали успіху, що лише посилило напругу навколо процесу.

Однак серед гучних підрядів та скандалів навколо інфраструктурних проектів у столиці залишається питання, яке напряму стосується безпеки тисяч людей — ситуація на Поштовій площі. Під нею вже багато років існує 8-метровий котлован площею понад 6 тисяч квадратних метрів. Він накритий тимчасовою плитою, що виконує роль перекриття площі, по якій щодня ходять кияни та туристи. Від цього небезпечного простору до тунелів метрополітену — лише 16 метрів.

Реконструкція Поштової площі розпочалася у 2013 році з участю бюджетних коштів на суму 504 млн грн та приватних інвестицій у 163 млн грн. Інвестором стало маловідоме ТОВ «Хенсфорд Україна», пов’язане з особами з орбіти режиму Януковича. Згодом інвестиційний контракт скасували, будівництво зупинили, а об’єкт став заручником судових та бюрократичних процесів. З 2022 року реалізація будь-якої комерційної забудови на цьому місці юридично заблокована, але аварійне питання фактично заморожене.

Сьогодні Поштова площа — це не реконструкція й не археологічний проект, а тиха техногенна небезпека, яку влада уникає визнавати. На тлі демонтажів і будівництв за сотні мільйонів гривень, цей котлован залишається поза увагою. Замість інженерного рішення, забезпечення безпеки та укріплення конструкцій, площа досі тримається на тимчасових опорах уже майже десять років.

Ключове питання — пріоритети міста. Київ витрачає колосальні кошти на нові інфраструктурні проєкти, тоді як один із найнебезпечніших об’єктів у центрі столиці залишається без втручання. Поряд із судовими тяжбами та тендерними війнами Поштова площа продовжує щодня приймати натовпи людей над порожнечею. І поки увага влади прикута до гучних реконструкцій, ця мовчазна загроза лише зростає.

Національний відбір на Євробачення-2026 переживатиме суттєві трансформації. Музична продюсерка конкурсу Джамала, яка взяла на себе роль координатора цього важливого етапу, налаштована підняти планку якості на новий рівень. Вона не має наміру йти на компроміси з учасниками та обіцяє суворі вимоги до пісень і їх виконання. Основною метою продюсерки є представлення України на міжнародній сцені на найвищому рівні, зберігаючи репутацію нашої країни як музичної сили на світовій арені.

Джамала активно ділиться своїми враженнями щодо першого етапу відбору. У своєму телеграм-каналі вона вже поділилася думками про демо-записи, які надіслали учасники. За її словами, більшість із отриманих матеріалів не відповідають необхідним технічним та змістовним вимогам. Музична продюсерка відзначила, що деякі пісні не лише не мають належної вокальної підготовки, а й містять слабкі тексти, які не відповідають високим стандартам Євробачення.

«Як можна прислати просто пісню, просто “ме-ме-ме”? Ну можна ж щось заспівати, щоб було видно, що це пісня на Євробачення. Жахлива якість, виконання, інтонування», — емоційно відреагувала Джамала, підкресливши необхідність серйозного підходу.

Вона вважає, що конкурс — це не просто платформа для самореклами, а відповідальність перед країною та аудиторією, яка сьогодні потребує глибоких сенсів, сили та автентичності. Попри критику, Джамала все ж відібрала кілька достойних робіт, але хоче бачити значно більше потужних заявок.

Нацвідбір-2026 обіцяє бути жорсткішим та вимогливішим, адже організатори прагнуть зберегти високий стандарт українського виступу на Євробаченні та не допустити посередності.

В Україні, для того щоб у 2025 році отримувати пенсію в розмірі близько 11 000 грн, необхідно не лише мати достатній страховий стаж, але й офіційну зарплату, яка відповідає високим стандартам. За оцінками фахівців, щоб досягти цієї суми, середній розмір офіційної заробітної плати протягом кар'єри повинен становити не менше 31 400 грн на місяць. Саме цей показник, а точніше сума сплачених страхових внесків, визначатиме індивідуальний коефіцієнт, який, у свою чергу, визначає розмір пенсії.

Ключовим елементом пенсійної системи є вимоги до страхового стажу, які постійно зростають. Уже зараз, згідно з новими правилами, мінімальний стаж для отримання пенсії з кожним роком збільшується. Так, у 2026 році для того, щоб вийти на пенсію в 60 років, необхідно мати 33 роки стажу. Для виходу на пенсію в 63 роки достатньо буде 22 роки стажу, а для 65 років – 15 років. Ці вимоги продовжать підвищуватися і в наступні роки, зокрема до 2028 року, коли для пенсії в 60 років буде потрібно 35 років стажу, а для 63 років – 25.

Окремо на 2025 рік: жінки можуть виходити на пенсію у 60 років за наявності не менше 32 років стажу. Матері п’ятьох і більше дітей або матері дитини з інвалідністю мають право на оформлення пенсії з 50 років за умови щонайменше 15 років стажу.

Стаж можна докупити добровільно. У 2025 році один місяць коштує 1 760 грн (це 22% від мінімальної зарплати 8 000 грн). Оплата здійснюється офіційно, і куплений період зараховується до страхового стажу для права на пенсію.

Пенсійна формула «прив’язана» до середньої офіційної зарплати за весь стаж і сплачених внесків. Тож ідеться не про разовий високий оклад, а про стабільно легальну зарплату протягом тривалого періоду. Якщо частина кар’єри відпрацьована на мінімальних внесках або «в тіні», підсумковий коефіцієнт буде нижчим, і до 11 тисяч може «не дотягнути».

Ключ до цільової пенсії — офіційні внески з гідної зарплати + потрібний стаж. За потреби стаж докуповують, але дешевше й ефективніше підвищувати «білу» зарплату та безперервно сплачувати ЄСВ.