Багатомільйонні позики родини Пишних: чи прозорі фінансові операції очільника НБУ?

АТ «НАЕК «Енергоатом» уклало масштабний контракт на постачання технічної сірки за ціною, яка стала рекордною для українського ринку — $771 за тонну. Такий показник більш ніж удвічі перевищує вартість, зафіксовану на початку 2025 року, що одразу привернуло увагу експертів, економістів та аналітиків енергетичного сектору.

Загальна сума укладеної угоди сягає понад 244 млн грн. Постачальником продукції визначено харківську компанію «Торгсервіс», яка отримала право забезпечити державне підприємство необхідними обсягами сірки для технологічних потреб атомної галузі. Такий значний контракт у поєднанні з високою ціною став підставою для дискусій щодо ринкової обґрунтованості вартості та ефективності закупівельної політики.

Попередні закупівлі компанії «Енергоатом» показують значне зростання цін. У липні 2024 року аналогічна сірка коштувала $639 за тонну, а в лютому того ж року — лише $391 за тонну. На відміну від нинішнього тендеру, попередні закупівлі проводилися з конкуренцією, що дозволяло знижувати вартість.

Власники «Торгсервісу» мають попередні зв’язки з фігурантами гучних корупційних справ НАБУ та ВАКС. Зокрема, Сергій Євсєєв та Сергій Гринько раніше були пов’язані з ТОВ «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» і ТОВ «Укрдонінвест», а їхні партнери фігурували у справах щодо розкрадань в «Енергоатомі» та «СхідГЗК».

У 2022 році керівники пов’язаних підприємств отримали вироки за корупційні схеми, що завдали державі збитків у десятки мільйонів гривень. Нині ж відсутність конкуренції та рекордні ціни на сірку піднімають питання прозорості державних закупівель і потенційного впливу на енергетичний сектор України.

Ексначальник Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігор Купранець перетворив свій офіс у київському бізнес-центрі «Айсберг» на унікальний кластер, де зосередилися компанії, пов’язані з колишніми правоохоронцями, представниками енергетичного сектору та навіть експрезидентом країни. Примітно, що сама будівля бізнес-центру свого часу була зведена з порушеннями, проте рішення Київської міської ради щодо продажу землі під спорудою фактично узаконило її існування та подальшу діяльність.

Після звільнення зі служби у 2019 році Купранець активно займався розбудовою родинної бізнес-структури. За кілька років вона суттєво розрослася й охопила чималі активи у туристичній сфері — серед них готельні комплекси у Буковелі, Пилипці та Трускавці. Поступове розширення потребувало нового адміністративного центру, і вже у 2021 році більшість компаній, пов’язаних із родиною, були переведені до БЦ «Айсберг».

Окрім родинного бізнесу, в офісі оселилися фірми колишніх високопоставлених чиновників та політиків. Серед них фонд «Лео інвест груп» заснований Віктором Ющенком, компанії пов’язані з Леонідом Крючковим та колишнім співробітником САП Володимиром Кривенком, а також ТОВ «Бенкет» Руслана Марчука. Багато з цих компаній займаються видобувною, енергетичною та логістичною діяльністю, а деякі — у сфері ресторанного бізнесу.

Журналісти відзначають, що БЦ «Айсберг» став символом тісного переплетення бізнесу та правоохоронної системи. Попри кримінальні провадження щодо незаконного будівництва та участі колишніх поліцейських у бізнесі, суди та місцева влада фактично сприяли легалізації офісного центру.

Ігор Купранець, його родина та колишні правоохоронці, які оселилися в БЦ «Айсберг», продовжують вести бізнес у різних сферах, демонструючи, що після служби у силових структурах в Україні можна швидко інтегруватися у приватні прибуткові проєкти, залучаючи впливових партнерів.

Все більше людей, зайнятих у сфері офісної праці, наприкінці дня стикаються з відчуттям важкості, стягненості та набряклості в ногах. Медики вже визначили цей комплекс симптомів як “синдром офісних ніг” — явище, безпосередньо пов’язане з малорухливим способом роботи, тривалим сидінням та недостатньою активністю протягом робочого часу. Спеціалісти з флебології наголошують, що основна проблема полягає у різкому зниженні роботи м’язового насоса: коли ноги перебувають у статичному положенні, м’язи майже не скорочуються, а венозна кров рухається значно повільніше.

Порушення відтоку крові спричиняє застійні процеси, під час яких рідина затримується в тканинах. Саме це і призводить до появи набряків, відчуття поколювання та судом, а в деяких випадках — до посилення болю після завершення робочого дня. Лікарі застерігають, що регулярне виникнення таких симптомів не варто ігнорувати: з часом вони можуть бути передумовою для розвитку варикозної хвороби та інших порушень венозної системи.

Ситуацію посилюють типові офісні звички. Сидіння зі схрещеними ногами додатково здавлює судини, занадто низький або навпаки дуже високий стілець змушує ноги постійно бути в неприродному положенні, тісний одяг і взуття на тонкій підошві або високих підборах погіршують відтік крові та лімфи. Набряки можуть ставати вираженішими й через банальну нестачу води: коли організм відчуває зневоднення, він починає утримувати рідину, а це проявляється, зокрема, у ногах.

Лікарі наголошують, що ігнорувати такі симптоми не варто. Постійний застій крові у венах може бути не просто тимчасовим дискомфортом, а першим сигналом розвитку хронічної венозної недостатності, варикозу або лімфостазу. Якщо набряклість з’являється щодня, не минає до ранку, супроводжується судомами, болем чи відчуттям жару в литках, це вже привід звернутися до спеціаліста — флеболога або судинного хірурга, а за потреби зробити УЗД вен нижніх кінцівок.

Що можна зробити вже зараз, не змінюючи кардинально спосіб життя? Експерти радять не сидіти безперервно годинами. Коротка перерва щогодини — навіть на 1–2 хвилини — помітно покращує самопочуття. Достатньо пройтися коридором, сходами, зробити кілька перекатів стопою з п’ятки на носок або легку розтяжку. Важливо стежити за поставою, не підтискати ноги під стілець, підбирати зручне, не тісне взуття й одяг, а також підтримувати нормальний питний режим протягом дня.

Лікарі додають, що навіть невелика щоденна активність у межах 5–7 тисяч кроків уже здатна зменшити ризик появи “офісних ніг” і покращити кровообіг. Йдеться не про виснажливі тренування, а про регулярну ходьбу, підйом сходами замість ліфта, короткі прогулянки після роботи. Якщо ж формат роботи не дозволяє часто вставати, частково зняти навантаження допомагають спеціальні компресійні гольфи або панчохи, підібрані лікарем, а також ергономічна підставка під ноги, яка дає змогу утримувати їх у більш зручному й фізіологічному положенні.

Фахівці наголошують: “синдром офісних ніг” — не просто побутова дрібниця, а зрозумілий сигнал від організму про те, що він не справляється з навантаженням. І чим раніше людина зверне увагу на набряки та важкість у ногах і змінить хоча б базові звички, тим меншим буде ризик, що тимчасовий дискомфорт переросте у хронічні проблеми з венами.

У Волинській області правоохоронці затримали п’ятьох прикордонників, які організували масштабну схему незаконного виїзду чоловіків до Польщі. Як повідомляє Державне бюро розслідувань (ДБР), військовослужбовці сприяли перетину кордону понад 120 громадянами України шляхом внесення неправдивих відомостей до баз даних. За попередньою інформацією, з жовтня 2023 по січень 2024 року прикордонники фальсифікували документи, вказуючи, що чоловіки мали інвалідність, що дозволяло їм виїжджати за кордон, порушуючи встановлені правила.

Ця злочинна схема дозволяла клієнтам безперешкодно перетинати кордон, незважаючи на заборону на виїзд для військовозобов'язаних осіб, а ціна такої «послуги» коливалася від кількох тисяч до 10 тисяч доларів США з людини. За інформацією ДБР, фальсифікація документів здійснювалася за участі військовослужбовців, які мали доступ до баз даних і могли змінювати інформацію про статус осіб, що дозволяло їм безперешкодно перетинати державний кордон.

Усім фігурантам повідомлено про підозру за:

ч. 2 ст. 332 КК України — сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон службовою особою з використанням службового становища;

ч. 3 ст. 419 КК України — порушення правил несення прикордонної служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах воєнного стану.

Санкції статей передбачають до 10 років позбавлення волі. Слідчі ДБР уже подали до суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Розслідування триває, встановлюються інші особи, причетні до незаконного переправлення громадян.

У Костянтинівці правоохоронці встановили обставини резонансної справи, у якій 58-річну місцеву жительку підозрюють у тому, що вона протягом 18 років зберігала тіло власної померлої доньки у квартирі. За даними прокуратури Донецької області, під час слідства з’ясувалося, що жінка впродовж багатьох років проявляла жорстокість щодо дітей і не забезпечувала їм навіть мінімальних умов для існування.

Слідчі встановили, що сім’я проживала у занедбаному помешканні, де не було електрики, опалення, води та елементарних санітарних можливостей. Помилка у догляді за дітьми була системною: умови в квартирі становили загрозу для їхнього життя та здоров’я. У таких нелюдських обставинах мати жила разом із двома доньками, одна з яких багато років тому померла, а тіло залишалося у житлі без поховання.

Старша донька померла у грудні 2006 року у віці 22 років. Мати вирішила не повідомляти про смерть ні медиків, ні правоохоронців, а залишила тіло у квартирі, час від часу обмиваючи та переодягаючи його. Молодшій доньці підозрювана говорила, що сестра лише спить, і забороняла розповідати про подію, змушуючи дитину спати поруч із тілом.

Лише у 2025 році, після переїзду до іншого міста, молодша донька розповіла адвокатам про страшну подію. Під час обшуку у квартирі матері правоохоронці виявили муміфіковані останки, які пролежали там близько 18 років.

Жінку підозрюють у злісному невиконанні обов’язків щодо догляду за дитиною, що призвело до тяжких наслідків, та у нарузі над тілом померлої особи (ст. 166, ч. 1 ст. 297 КК України). Підозрювану направлять на психіатричну експертизу для встановлення її психічного стану.

Мостиський районний суд Львівської області ухвалив рішення у справі про порушення правил несення служби військовослужбовцем Державної прикордонної служби, що спричинило незаконний перетин державного кордону. Суд визнав прикордонника винним та призначив йому мінімальне передбачене законом покарання — штраф у розмірі 17 000 гривень. Провадження розглядалося в межах справи № 448/2117/25, яка стосувалася подій, що відбулися 20 серпня 2025 року на ділянці відділу прикордонної служби, розташованого на території Шегинівської ОТГ Яворівського району.

За матеріалами суду, військовослужбовець, який виконував обов’язки оператора спеціальних технічних засобів спостереження, самовільно залишив місце чергування, порушивши встановлений порядок контролю за державним кордоном у період дії воєнного стану. Його відсутність призвела до того, що невстановлений громадянин безперешкодно перетнув кордон, скориставшись тимчасовою відсутністю контролю на ділянці. Інцидент було виявлено згодом під час аналізу технічних записів та рапортів інших військовослужбовців, які зауважили розрив у спостереженні.

Саме в цей період один громадянин незаконно перетнув державний кордон з України до Польщі в районі прикордонних знаків 504–505. Надалі факт перетину був підтверджений матеріалами службового розслідування.

Суд встановив, що дії прикордонника superечать статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а також вимогам наказу від 31 травня 2024 року №1350-АГ, який регламентує організацію служби й використання біспектральних камер спостереження на кордоні.

Під час розгляду справи військовослужбовець визнав свою провину. У поясненнях він зазначив, що відлучився ненадовго, діяв самостійно й не мав наміру порушувати правила несення служби. Суд врахував його сімейні обставини — утримання трьох дітей — та стан здоров’я, однак підкреслив, що ці фактори не є пом’якшувальними, адже закон прямо не визначає їх такими.

До матеріалів провадження долучили протокол про адміністративне правопорушення, службову характеристику, письмові пояснення, висновок службового розслідування та інші документи. На підставі зібраних доказів суд дійшов висновку про достатність матеріалів для встановлення вини «поза розумним сумнівом».

З огляду на те, що правопорушник раніше не притягувався до відповідальності, має посередню службову характеристику та не має обтяжуючих факторів, суд призначив мінімальний штраф, передбачений ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, — 17 000 грн.

Штраф необхідно сплатити протягом 15 днів із моменту вручення копії постанови. У разі прострочення сума стягнення автоматично подвоїться, а виконавча служба здійснить примусове стягнення.

Окрім штрафу, суд зобов’язав військовослужбовця сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн. Постанову можна оскаржити до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів через Мостиський районний суд.