Безпілотники для «Армії дронів» закуповувалися за завищеними цінами

Вищий антикорупційний суд України ухвалив значне рішення у справі адвоката Олексія Панасенка, якого було визнано винним у скоєнні злочинних дій, пов’язаних з корупційними правопорушеннями. За даними слідства, Панасенко намагався вплинути на судовий процес, використовуючи свої професійні зв’язки та вплив. Цей випадок став важливим прецедентом для боротьби з корупцією в Україні, адже в перший раз судовий розгляд стосувався саме адвоката, який використав свої повноваження для незаконного впливу на правосуддя.

Рішення суду стало серйозним сигналом для всієї правової системи країни, підкреслюючи, що навіть особи, які займають високі юридичні посади, не можуть уникнути відповідальності за порушення закону. Важливим аспектом є те, що Вищий антикорупційний суд продемонстрував здатність ефективно протистояти спробам маніпуляцій та корупції на найвищих рівнях.

Слідство встановило, що у 2023 році співробітниці компанії «Бос» повідомили про підозру в участі у злочинній організації та незаконній діяльності у сфері азартних ігор. Разом зі своїм захисником вона намагалася укласти угоду про визнання винуватості з прокурором, однак перемовини не дали результату.

Паралельно аналогічну підозру отримала її знайома, яка співпрацювала з адвокатом Панасенком. За версією обвинувачення, адвокат повідомив жінкам, що прокурор готовий погодити угоду для обох одночасно, але для цього потрібно підписати документи «заднім числом» та передати гроші. Одній із підозрюваних запропонували укласти договір про правничу допомогу на 5 тисяч доларів.

Суд дійшов висновку, що цей договір мав фіктивний характер і фактично маскував передачу хабаря. Реальної оплати за юридичні послуги клієнтка не здійснювала, а після зриву домовленостей спілкування з адвокатом припинилося, попри чинний договір.

У матеріалах справи зафіксовано розмови, в яких адвокат наполягав на передоплаті та обговорював ризики для прокурора у разі викриття. Зокрема, йшлося про можливе покарання «від 12 до 15 років із конфіскацією», що, на думку суду, свідчить про усвідомлення незаконного характеру дій.

Панасенко провину заперечував. Він пояснював, що вимога передоплати пов’язана з внутрішніми правилами адвокатського об’єднання, а фрази про «допомогу богадільні» стосувалися нібито співпраці зі слідством, а не передачі хабаря.

Натомість клієнтка в суді заявила, що мова йшла саме про неправомірну вигоду. Після консультації з іншим захисником вона звернулася до НАБУ і повідомила про ситуацію слідчим.

Прокурор, якому нібито призначалися кошти, проходив у справі свідком. Він підтвердив спілкування з адвокатом щодо процесуальних питань, але заперечив отримання будь-яких корупційних пропозицій. Суд критично оцінив його свідчення, вказавши, що він не міг не знати про обговорення можливого підкупу.

У підсумку ВАКС визнав адвоката винним у підбурюванні до надання неправомірної вигоди та призначив реальний строк ув’язнення без конфіскації майна.

Виконувач обов’язків директора комунального автотранспортного підприємства Київської міської державної адміністрації Дмитро Рахматуллін опинився в епіцентрі масштабного майнового розслідування. За інформацією міжнародних реєстрів нерухомості, він контролює значний пакет елітної нерухомості в Дубаї, який не відображено у його офіційних українських деклараціях. Йдеться про шістнадцять квартир у престижному житловому комплексі Ferretti Luxury Beach Residence, розташованому на узбережжі Перської затоки в районі Джебель-Алі. Загальна площа цих об’єктів перевищує 2,2 тисячі квадратних метрів — масштаби, що важко пояснити доходами, зазначеними у публічних документах.

Розслідувачі звертають увагу на дивовижну диспропорцію між задекларованими статками посадовця та цінністю закордонної нерухомості. Квартири в комплексі Ferretti Luxury Beach Residence відомі високим рівнем комфорту та вартістю, яка перевищує мільйони доларів за кожну одиницю. Водночас в українських деклараціях Рахматулліна інформації про закордонні активи немає, що викликає підозри щодо можливих порушень антикорупційного законодавства.

Станом на кінець минулого року загальна вартість цієї нерухомості оцінюється приблизно у пів мільярда гривень. Для чиновника, чия кар’єра пов’язана виключно з комунальним сектором столиці, така сума виглядає щонайменше непропорційною задекларованим доходам.

Рахматуллін працює у структурах Києва з 2015 року. Протягом кількох років він очолював міську інспекцію з паркування, а нині виконує обов’язки керівника комунального автотранспортного підприємства КМДА — структури, через яку проходять значні бюджетні кошти, пов’язані з утриманням і обслуговуванням автопарку столичної влади.

Окремі запитання викликає період інвестування. Сам Рахматуллін стверджує, що з 2006 по 2015 рік перебував за кордоном, де працював у приватному секторі в арабо-африканському регіоні. За його словами, він обіймав керівні посади в приватних компаніях. Водночас жодних назв цих компаній, жодних контрактів чи підтверджених доходів, співмірних із вкладеннями на сотні мільйонів гривень, публічно не надано.

Ключова проблема — повна відсутність дубайської нерухомості в електронних деклараціях чиновника. У деклараціях за останні три роки немає жодних згадок ані про іноземну нерухомість, ані про об’єкти незавершеного будівництва, ані про інвестиції чи корпоративні права за кордоном. Активи, які за своїм масштабом мали б бути центральним елементом декларації, просто відсутні.

У публічних поясненнях Рахматуллін заперечує володіння шістнадцятьма квартирами та заявляє, що не має активів, які підлягають декларуванню. Водночас інформація з іноземних реєстрів фіксує права власності на конкретні об’єкти з чіткими параметрами — площею, кількістю та місцем розташування.

Фактично йдеться не про формальну неточність чи помилку в заповненні декларації, а про системний розрив між офіційною фінансовою звітністю українського посадовця та даними закордонних реєстрів. Чиновник, який керує комунальною інфраструктурою Києва, фігурує за кордоном як власник або інвестор активів на сотні мільйонів гривень, не відображаючи цього в Україні.

Ця історія виходить далеко за межі репутаційного скандалу. Вона напряму ставить питання про джерела коштів, доброчесність декларування та реальний контроль за посадовцями, які мають доступ до бюджетів і ресурсів столиці.

Наразі в Україні спостерігається тривожна тенденція: корупційні схеми у силовому блоці дедалі частіше набувають системного характеру, виходячи за рамки поодиноких зловживань. Деякі бойові підрозділи використовуються не лише за прямим призначенням, а й як формальне прикриття для багатомільйонних фінансових операцій, замаскованих під патріотичну риторику та потреби фронту. Така практика підриває довіру до силових органів та створює ризики для обороноздатності держави, адже ресурси, які мали б спрямовуватися на безпеку громадян і підтримку військових, перетворюються на інструмент збагачення окремих осіб.

Експерти зазначають, що системна корупція під час війни не обмежується лише закупівлями та фінансуванням підрозділів. Вона пронизує логістичні ланцюги, постачання озброєння, ремонт та утримання техніки, а також кадрові призначення. Такі схеми часто маскуються складними бюрократичними процедурами та внутрішнім контролем, що робить їх важкими для виявлення без спеціалізованих розслідувань.

У березні 2025 року департамент оголосив закупівлю засобів індивідуального бронезахисту та елементів військового спорядження на загальну суму 27 мільйонів 670 тисяч гривень. З самого початку процедура мала ознаки формальності. У встановлений строк була подана лише одна тендерна пропозиція — від приватного виробничо-торговельного підприємства «Акрополіс».

Основним видом діяльності цього підприємства є виробництво дорожніх сумок, валіз та цивільних аксесуарів. У відкритих даних відсутня інформація про наявність у компанії ліцензій, виробничих потужностей або сертифікованої технологічної бази для виготовлення бронежилетів чи іншої продукції військового призначення. Попри це саме з «Акрополісом» було укладено договір на постачання бронезахисту.

Зміст договору та тендерної документації вказує на низку системних порушень. Предмет закупівлі сформульований нечітко, відсутня процедура погодження зразків до початку поставок, а вимоги щодо підтвердження якості та походження продукції фактично проігноровані. У сукупності це створює враження контрольованої закупівлі без реальної конкуренції, де тендерна процедура виконувала роль формального прикриття для перерозподілу бюджетних коштів.

Фінансову частину схеми доповнює кадровий аспект. Колишній керівник Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук, діяльність якого раніше пов’язували з тиском на бізнес і неформальним впливом на прибуткові сектори економіки, після звільнення опинився в структурі бригади «Лють». Формально він був зарахований інспектором штурмового підрозділу, однак, за наявною інформацією, не виконував ані бойових, ані повноцінних службових завдань.

Конкурсні процедури та навчання мали радше декоративний характер, створюючи видимість законного працевлаштування в умовах воєнного стану. Сам підрозділ у цій частині виглядає як зручний кадровий «буфер» для проблемних фігур, яким складно знайти місце в інших державних структурах без репутаційних ризиків.

Фактичну крапку в цій історії поставив Печерський районний суд міста Києва. Постановою слідчого судді Юрія Головка у справі № 757/54804/25-к скаргу на бездіяльність правоохоронних органів було залишено без задоволення. Таким чином суд фактично зафіксував допустимість закупівель без реальної конкуренції, використання бойового підрозділу як формального прикриття та відсутність необхідності в глибокій перевірці очевидних бюджетних ризиків.

Це рішення створює небезпечний прецедент, за якого багатомільйонні операції в силовому блоці можуть здійснюватися без повноцінної правової оцінки. Поки десятки мільйонів гривень проходять через сумнівні договори, а бойові підрозділи використовуються як фінансово-кадрова ширма, спроби домогтися реальної реакції з боку держави впираються в системну бездіяльність.

У підсумку така практика працює не в інтересах фронту чи державної безпеки, а в інтересах тих, хто навчився заробляти на війні, прикриваючись її символами та статусом бойових підрозділів.

В Україні правоохоронці затримали білоруську громадянку, яка діяла під прикриттям журналістської діяльності та намагалася отримати доступ до секретної інформації одного з підрозділів української військової розвідки. За офіційними даними, затримана — 35-річна жінка, що співпрацювала з білоруськими спецслужбами ще з 2015 року, збираючи відомості про українські оборонні структури та оперативні плани.

Розслідування показало, що агентка неодноразово використовувала фальшиві документи та легенди, щоб здобути довіру військових і журналістського середовища. Крім того, вона активно контактувала з різними інформаційними ресурсами та нібито брала участь у підготовці матеріалів, що мали маскувати її шпигунську діяльність. Правоохоронці зазначають, що такі дії могли становити серйозну загрозу національній безпеці України.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Національна поліція України розслідує низку кримінальних проваджень щодо ймовірних корупційних схем, у які замішані посадовці ПрАТ “АК Київводоканал” та його постачальники. Одне з цих проваджень стосується закупівлі коагулянту хлориду заліза, який компанія мала закупити в Угорщині, однак фактично був поставлений дешевший український аналог. Через цю підміну столичний бюджет зазнав значних збитків, що перевищують 3 мільйони гривень.

Як свідчить слідство, посадовці "Київводоканалу" разом із керівницею ТОВ “Гідрохім” Оленою Філатовою здійснили підробку документів для приховування реального походження коагулянту. Вони представили дешевший продукт як імпортований, що дозволило знизити витрати, однак обернулося великими фінансовими збитками для міського бюджету.

Окреме провадження стосується хабарництва: головний інженер ПрАТ Євген Шкадро отримав 225 тис. гривень за пришвидшене підключення будівлі до системи водопостачання. Санкції статті передбачають обмеження або позбавлення волі до трьох років.

Діяльність “Київводоканалу” постійно супроводжується фінансовими скандалами. Раніше розслідували розтрату понад 3 млн гривень при закупівлі глибинних помп та реконструкції водопровідних мереж. Столичний монополіст частково належить міській громаді, частина акцій контролюється ПрАТ “Компанія Київенергохолдинг”, а реальний контроль пов’язують із колишніми політичними групами та бізнес-оточенням колишніх керівників.

Наразі всі справи перебувають на стадії розслідування або судового провадження, а КМДА планує створити комунальне підприємство “Київводоканал” для оптимізації управління водопостачанням у місті.

Двадцять восьмий день січня вирізняється своєю багатогранністю та символічністю. У церковному календарі він присвячений вшануванню святих, чиє життя і діла залишаються прикладом віри та стійкості. Віряни цього дня моляться, віддають шану духовним наставникам та шукають натхнення для власного морального зростання.

Народні традиції на 28 січня завжди були тісно пов’язані з обережністю та передбачливістю. Люди вірили, що цей день вимагає уваги до деталей, дбайливого ставлення до близьких і дотримання звичаїв, які допомагають захистити оселю та сім’ю від негараздів. Особливе значення надавалося сімейним обов’язкам та збереженню внутрішньої гармонії.

У світі 28 січня відзначають Міжнародний день захисту даних. Ця дата покликана нагадати про важливість приватності, безпеки персональної інформації та відповідального користування цифровими сервісами. У різних країнах з цієї нагоди проводять освітні заходи, тренінги й дискусії, присвячені захисту особистих даних в інтернеті. Окрім цього, календар відзначає День конструктора Lego, День відкриття Антарктиди, День винаходу дизельного двигуна та День ділового спілкування.

Для України 28 січня не є офіційним святом, однак ця дата пов’язана з важливими історичними подіями. У 1920 році було засновано Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. У 1992 році синьо-жовтий прапор офіційно затвердили як державний символ незалежної України. А в 2010 році воїнів Української повстанської армії на державному рівні визнали борцями за свободу України.

У народній традиції цей день вважався родинним. Наші предки радили провести його в колі близьких, ділитися новинами та не тримати образ. Особливу увагу приділяли домовикові — домашньому охоронцю. Йому залишали кашу біля печі, вірячи, що задобрений домовик допомагатиме в господарстві, а розгніваний може шкодити.

Народні прикмети 28 січня також стосувалися погоди. Швидкий рух хмар вважали ознакою змін, яскраві зорі вночі — передвісником морозу, а північний вітер — знаком, що відлиги найближчим часом не буде.

З церковними спогадами пов’язані й заборони дня. Вважається, що 28 січня не можна впиратися у власній правоті та відмовлятися визнавати помилки. Особливо суворо забороняється ображати тварин, завдавати їм шкоди або виганяти з дому. За народними віруваннями, навіть безпідставне знищення комах могло накликати на людину біду.

У Києві правоохоронці затримали одного з ключових фігурантів так званих “ухилянтських схем”. Йдеться про заступника голови Солом’янської районної державної адміністрації Олександра Смика, якого підозрюють в організації масштабної схеми незаконного зняття чоловіків з військового обліку.

За даними слідства, посадовець разом зі спільником створив складний механізм фіктивного “зарахування” цивільних чоловіків до складу Збройних сил України. Після цього тих самих осіб фіктивно “демобілізовували”, використовуючи підроблені документи та сфабриковані медичні діагнози. Цей процес дозволяв уникати призову на службу, водночас формально створюючи ілюзію законності.

Правоохоронці встановили, що схема діяла системно і тривалий час. За попередніми оцінками, через неї було незаконно виведено з обліку щонайменше 190 чоловіків. Вартість “послуг” коливалася від 15 до 20 тисяч доларів США за одну людину, а в окремих випадках доходила до значно вищих сум.

Слідство вважає, що Олександр Смик використовував службові зв’язки у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Солом’янського району. Його спільник безпосередньо займався підготовкою фальшивих медичних і військово-облікових документів. Під час обшуків у фігурантів вилучили підроблені довідки, печатки військових частин, електронні носії та мобільні телефони з доказами функціонування схеми.

Олександр Смик понад чотири роки обіймає посаду першого заступника голови Солом’янської РДА та відповідав, зокрема, за сферу житлово-комунального господарства. У період повномасштабної війни саме він мав координувати роботу комунальних служб, підготовку району до опалювальних сезонів і надзвичайних ситуацій.

Офіційні декларації посадовця не створювали враження надмірного достатку: кілька квартир у Києві, старі автомобілі, помірні готівкові заощадження. Водночас навіть мінімальний підрахунок доходів від незаконної схеми свідчить про зовсім інший фінансовий масштаб. За “нижньою планкою” тарифів сума незаконного збагачення могла перевищити 2,8 мільйона доларів, а з урахуванням дорожчих “кейсів” — бути значно більшою.

Особливе обурення в цій історії викликає контраст між реальністю війни та діями посадовця. У той час як енергетики, комунальники та військові працюють під обстрілами, відповідальний за критичну інфраструктуру району чиновник, за версією слідства, будував бізнес на масовому ухиленні від служби.

Олександру Смику та його спільнику повідомили про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, які стосуються організації та пособництва в ухиленні від військової служби. Санкції інкримінованих статей передбачають до 10 років позбавлення волі. Суд обирає запобіжний захід, і слідство наполягає на триманні під вартою.

Ця справа вписується у ширший контекст розслідувань щодо так званих “VIP-ухилянтів” у столиці. Раніше правоохоронці вже повідомляли про виявлення депутатів та посадовців, які формально перебували на військовій службі, але фактично не виконували її обов’язків, отримуючи при цьому грошове забезпечення. Наразі правоохоронні органи перевіряють можливі зв’язки між цими епізодами.

Вітрянка, або вітряна віспа, належить до найбільш поширених інфекційних захворювань у світі. Найчастіше з нею стикаються в дитячому віці, однак зараження можливе й серед дорослих, для яких перебіг хвороби зазвичай є значно складнішим і супроводжується підвищеним ризиком ускладнень. Збудником захворювання є вірус Varicella-zoster, що входить до родини герпесвірусів і має здатність надовго зберігатися в організмі людини.

Передача вірусу відбувається переважно повітряно-крапельним шляхом, що пояснює його надзвичайну заразність. Інкубаційний період може тривати до трьох тижнів, після чого з’являються перші симптоми: підвищення температури, загальна слабкість, головний біль і характерний висип на шкірі. У дітей захворювання здебільшого минає відносно легко, тоді як у дорослих часто спостерігаються висока температура, значні висипання та триваліший період одужання.

Для дорослих вірус особливо небезпечний: імунна система реагує на інфекцію агресивніше, що підвищує ризик ускладнень. За статистикою, близько 90% людей переносять вітрянку у дитинстві, але приблизно 10% дорослих залишаються вразливими.

Найсерйозніші ускладнення включають:

тяжку пневмонію, яка може призвести до дихальної недостатності;

енцефаліт (запалення головного мозку), що загрожує летальним результатом або інвалідністю;

ураження внутрішніх органів — гепатит, нефрит;

важкі бактеріальні інфекції шкіри після розчісування висипань.

Особливо небезпечна вітрянка для вагітних жінок (ризик вроджених вад у дитини), людей із ослабленим імунітетом та тих, хто страждає на хронічні захворювання дихальної або серцево-судинної системи.

Найдієвіший спосіб захисту — вакцинація. Щеплення рекомендоване дорослим, які раніше не хворіли на вітрянку і не робили щеплення в дитинстві. Крім того, варто уникати контактів із хворими під час спалахів захворювання.