Білорусь робить кроки до відновлення діалогу з Україною: прагнення до компромісу чи стратегічний маневр?

У неділю, 19 жовтня, погодні умови в Україні зазнають різкого погіршення. Протягом дня на території країни очікуються дощі, які поступово охоплять всю територію, а на заході та півночі можливі опади у вигляді мокрого снігу. Внаслідок цього денні температури значно знизяться: у більшості регіонів не перевищать позначку +4°…+6°C, що дасть відчуття справжньої осені з її холодним і дощовим характером.

На заході країни ситуація буде особливо несприятливою: тут буде переважно похмуро, а дощі змінюватимуться мокрим снігом, що вкупі з низькими температурами створить відчуття зими. Максимальні температури вдень коливатимуться в межах +4°…+8°C. На півночі України також очікується хмарна погода з дощами, що згодом можуть перейти в мокрий сніг. Температурні показники будуть триматися на рівні +5°…+7°C, хоча вночі можливе подальше зниження.

На сході погода трохи м’якша: пройдуть невеликі дощі, і вдень очікується +9°…+12°. Центральні області в більшості будуть похмурими з дощем; на Вінниччині можливий мокрий сніг, температура від +4° до +10°. Південь також охопить дощ, там повітря прогріється до +9°…+12°.

Місцями, особливо на заході та півночі, можливі ускладнення на дорогах через мокрий сніг і ожеледицю. Рятувальники й метеорологи радять водіям бути уважними, а пішоходам — обирати відповідне взуття і одяг. По місту варто передбачити затримки у русі та запаси на випадок негоди.

Оля Полякова, одна з найбільш популярних українських співачок, нещодавно оголосила про своє бажання взяти участь у Національному відборі на конкурс "Євробачення-2026". Вона вже давно зарекомендувала себе як талановита і харизматична артистка, яка здатна завоювати серця глядачів на міжнародній арені. Проте на шляху до реалізації її амбіцій виникли певні перепони, пов’язані з чинними правилами Національного відбору.

Згідно з існуючими вимогами, деякі артисти не можуть брати участь у конкурсі через обмеження, що стосуються їх попередніх досягнень чи контрактних зобов’язань. Полякова, розчарована такими умовами, звернулася до Миколи Чернотицького, голови правління Суспільного, із закликом переглянути ці правила. Артистка вважає, що поточні норми можуть обмежувати творчі можливості талановитих виконавців і не враховують важливих змін у музичному середовищі та національному шоу-бізнесі.

Полякова також представила пісню Warrior, з якою планує виступити на Нацвідборі. Водночас вона не виключає судового позову у разі відмови змінити правила:«Якщо доведеться, я захищатиму своє право у суді».

На Суспільному нагадали, що пункт 4.6 правил Нацвідбору прямо забороняє участь виконавцям, які виступали в Росії після 15 березня 2014 року або в Білорусі після 24 лютого 2022-го. За даними Суспільного, останній виступ Олі Полякової в РФ відбувся 23 травня 2015 року — коли вона була ведучою премії RU.TV, з’явившись на сцені в кокошнику з тризубом.

Крім того, умови конкурсу забороняють участь артистам, які могли висловлювати підтримку дискримінаційним або політичним режимам.

Прийом заявок на Нацвідбір триватиме до 27 жовтня 2025 року. Чи допустять Полякову до участі — стане відомо після перевірки кандидатів на відповідність правилам.

У Києві правоохоронці повідомили про підозру посадовиці комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління Солом’янського району» у причетності до корупційного правопорушення. За інформацією Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), під час моніторингу діяльності підприємства було виявлено суттєві порушення під час закупівлі технічної солі для посипання доріг у 2023 році.

Виявилося, що сіль, яку придбали для забезпечення безпеки дорожнього руху взимку, була куплена у приватної компанії за значно завищеною ціною. Це спричинило значні фінансові збитки для міського бюджету, які могли бути використані на інші потреби громади. За результатами розслідування, посадові особи КП ймовірно порушили законодавство, що призвело до недоцільних витрат бюджетних коштів. Справа отримала широкий резонанс у суспільстві, оскільки такі дії підривають довіру до органів місцевого самоврядування та ставлять під сумнів ефективність використання коштів громади.

Матеріали НАЗК стали підставою для відкриття досудового розслідування. Слідчі Дніпровського управління поліції Києва спільно з працівниками Управління стратегічних розслідувань підтвердили факти порушень та оголосили посадовиці підозру за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість.

Санкція цієї статті передбачає до п’яти років позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади або займатися діяльністю строком до трьох років. Розслідування триває, правоохоронці встановлюють усіх причетних до схеми закупівель.

Війна в Україні стала причиною масштабної еміграції, і серед тих, хто шукає порятунку за кордоном, багато українських жінок. Більшість з них вирушили до сусідньої Польщі, де, як і в інших країнах Європи, з'явилися нові можливості, але й чимало труднощів. Причини, через які українки вирушають до Польщі, різноманітні: від бажання врятувати себе та родину до прагнення відновити матеріальний добробут в умовах складної економічної ситуації.

Для багатьох жінок Польща стала тимчасовим прихистком. Однак не кожна з них планує залишитися тут надовго. Після адаптації до нових умов багато з них прагнуть реалізувати свій потенціал, знайти нові можливості для роботи, освіти та розвитку кар'єри. Польща надає чимало шансів для самореалізації, зокрема через високий попит на робочу силу, особливо в галузях, де традиційно працює багато українців: будівництво, сільське господарство, медична сфера.

Цікаво, що на фоні зростання шлюбів за кордоном в Україні фіксується майже рівність між кількістю шлюбів і розлучень. У 2024 році було зареєстровано 150,2 тисячі шлюбів і 141,8 тисячі розлучень. Така статистика може свідчити про кризу сімейних відносин, яку загострили війна, розлуки, економічні труднощі та тривале перебування партнерів у різних країнах.

Водночас держава спрощує процедури розірвання шлюбу. У сервісі «Дія» незабаром запускають можливість онлайн-розлучення, що дозволить парам оформити розрив без візитів до суду чи РАЦС. Ця цифрова новація може ще більше вплинути на динаміку стосунків, адже зробить процес швидшим та доступнішим.

Українки в Європі будують нове життя, тоді як українські сім’ї вдома стикаються з новими викликами. Контраст між шлюбами за кордоном і розлученнями в Україні демонструє глибокі соціальні зміни, які переживає суспільство під час війни.

Українська делегація, яка нещодавно перебувала в США для переговорів з адміністрацією Дональда Трампа, зазнала серйозного провалу, що відбилося на результатах важливих зустрічей. Як стало відомо з джерел, близьких до переговорного процесу, президент Володимир Зеленський вважає основним винуватцем цього невдачного результату свого головного радника, керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Причина невдачі – недостатня ефективність комунікації між українською стороною та представником США, Браяном Уіткофом.

Згідно з інформацією, українська делегація не змогла досягти жодних конкретних домовленостей щодо постачання військової допомоги, зокрема озброєння та фінансування. Особливу тривогу викликає той факт, що питання про поставки ракет «Томагавк» навіть не було порушено під час закритих частин переговорів. Це питання, яке було одним із пріоритетних для України, залишилося без обговорення, що вказує на серйозні прорахунки в підготовці та веденні переговорів з боку української делегації.

За словами джерел, провал переговорів став наслідком як недоліків комунікації на найвищому рівні, так і недостатньої підготовки української сторони. Президент Зеленський нібито вважає, що саме Єрмак не забезпечив належний рівень контактів із ключовими американськими посадовцями, що ускладнило отримання підтримки для України.

Наразі ситуація викликала критику серед українських дипломатів і експертів, які наголошують на необхідності більш професійного підходу до міжнародних переговорів та координації дій усіх учасників делегації. Провал цієї поїздки також став серйозним сигналом щодо перспектив подальшої військової та фінансової підтримки з боку США.

Останнім часом фіксується суттєве зростання кількості ворожих атак на залізничну інфраструктуру України — одну з ключових ланок логістики у воєнних умовах. За даними Укрзалізниці, у вересні кількість обстрілів майже вдвічі перевищила серпневі показники. Ворог цілеспрямовано виводить з ладу як рухомий склад, так і об'єкти, що забезпечують стабільну роботу залізничного транспорту: колії, тягові підстанції, станції, сортувальні вузли. Це створює серйозні ризики для постачання військових вантажів, евакуації цивільного населення та загалом ускладнює функціонування тилу.

Одним із найболючіших епізодів останніх тижнів став ракетний удар по станції в місті Шостка на Сумщині, що трапився на початку жовтня. Внаслідок атаки постраждали щонайменше 13 осіб, серед них — троє дітей. Один із чоловіків помер від серцевого нападу, що був спровокований вибухом. Медики зафіксували множинні травми у пасажирів, кількох людей доставили до лікарень у тяжкому стані.

Заступник міністра розвитку громад і територій Олексій Балеста, який курує залізничну сферу, констатує: близько половини всіх атак від початку повномасштабної агресії припало саме на останні два місяці. За його словами, ворог навмисно “полює за локомотивами”, завдаючи ударів по вантажних і пасажирських поїздах, щоб порушити ланцюги постачання.

У службах також надходять повідомлення про виявлені замінування поїздів на різних маршрутах, що змушує зупиняти рух, евакуйовувати пасажирів і проводити додаткові перевірки вагонів. Це ускладнює логістику та створює додаткові ризики для цивільного населення.

Чиновники називають дві основні причини ескалації атак. Перша — значне збільшення виробництва недорогих ударних безпілотників типу «Шахед», що дозволяє агресору завдавати масових ракетно-дронних ударів на далекі дистанції. Друга — стагнація на лінії фронту, через що російське командування змістило фокус на підрив ресурсів і шляхів постачання України.

Генеральний директор Укрзалізниці Олександр Перцовський підкреслює, що відповіддю є швидка локалізація наслідків ударів, тісна координація з військовими і навчання персоналу для розпізнавання можливих диверсій. Ці заходи мають зменшувати період простою та мінімізувати збитки від атак.

Зростання атак по залізниці співпало з хвилями ударів по енергетичній інфраструктурі, що додатково ускладнює роботу логістичних мереж. На тлі цих атак Україна продовжує завдавати ударів по об’єктах паливної інфраструктури в РФ, що також впливає на загальну динаміку постачань палива в регіоні.

Станом на тепер обсяги руйнувань і точний розрахунок втрат узгоджують представники залізниці та держорганів; оперативні ремонтні бригади продовжують відновлювальні роботи, а служби безпеки посилюють перевірки на маршрутах та об’єктах критичної інфраструктури.

Державна податкова служба України представила нову розробку програмного забезпечення, яке дасть можливість автоматично списувати заборгованість з рахунків платників податків, що мають невиконані фінансові зобов’язання. За словами в. о. голови ДПС Лесі Карнаух, нова система покликана вдосконалити та спростити процеси стягнення податкових боргів, а також забезпечити безперебійну взаємодію між податковими органами, Державним казначейством та фінансовими установами.

Однією з основних переваг нової платформи є її здатність здійснювати автоматичне списання коштів з рахунків боржників, що значно зменшує людський фактор і скорочує час на виконання платіжних операцій. Система також надає можливість інтеграції з іншими фінансовими платформами та інструментами, що дозволяє органам влади здійснювати моніторинг і контроль у режимі реального часу.

«Коли система запрацює, податкові борги будуть списуватися автоматично, без додаткового втручання, у повністю цифровому режимі», — зазначили в податковій.

Крім того, ДПС спільно з Міністерством цифрової трансформації працює над розширенням податкових сервісів для громадян у застосунку «Дія». Планується створення нової послуги щодо майнових податків, яка дозволить перевіряти об’єкти оподаткування — нерухомість, землю чи авто, звіряти дані, отримувати нарахування, бачити борги та сплачувати їх онлайн.

Таким чином, держава робить крок до повної цифровізації процесів контролю за податковими надходженнями та спрощує доступ громадян до інформації про власні податки.