ІНСАЙДИ:

Кудрицькому можуть змінити запобіжний захід на тримання під вартою та інкримінувати “держзраду”

За інформацією наших джерел, після чергових ударів по енергетиці, екс-очільнику “Укренерго” Володимиру Кудрицькому крім корупційної складової можуть також інкримінувати “держзраду”. Зокрема, джерело повідомляє, що Кудрицькому можуть змінити запобіжний захід на безальтернативне тримання під вартою у випадку, якщо “прогнозовані проблеми в енергетиці підтвердяться”, При цьому ймовірність, що ляже половина енергосистеми України складає біля 80%”. Тож в […]

Бельгія схвалить “репараційний кредит” на €140 млрд для України за рахунок заморожених активів РФ.  Джерела

Як повідомляють наші джерела в Брюсселі, європейські партнери України планують “дотиснути” Бельгію на передачу €140 млрд  із заморожених російських активів накопичених в Euroclear до кінця тижня. Як додатковий аргумент необхідності передачі Україні заморожених російських активів будуть наведені факти ударів РФ по об’єктах української атомної енергетики. “В Європи немає іншого варіанту тому Бельгію планують дотиснути до […]

Одеса залишається під впливом Труханова – джерела

За інформацією нашого джерела, місцеві еліти відмовились співпрацювати з новопризначеним очільником Одеської МВА Сергієм Лисаком та “продовжують робити ставку на Труханова”. Як зазначає джерело, “поки що ні переговори, ні тиск на співробітників мерії не дали Лисаку можливості взяти під контроль фінансові потоки Одеси”. Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що головним завданням новопризначеного голови Одеської МВА, Сергія […]

Бізнесмен-біженець став заручником у Волинському ПТПИ. Катують та вимагають гроші

Підприємець Віктор Звягін, який уже багато років проживає в Україні, опинився в центрі скандалу, пов’язаного з насильством і вимаганням. Протягом останніх кількох місяців він став жертвою побиття та знущань з боку невідомих осіб, які також вимагали у нього значні суми грошей. Цей випадок викликав широкий резонанс у суспільстві та привернув увагу правоохоронних органів.

Віктор Звягін відомий як успішний підприємець, який активно займається розвитком свого бізнесу в Україні. Однак, його успіх і фінансовий добробут, очевидно, привернули увагу зловмисників. Підприємець неодноразово звертався до поліції, повідомляючи про випадки насильства та вимагання. В одному з інцидентів Віктор зазнав серйозних тілесних ушкоджень, після чого йому довелося пройти тривале лікування.

Ці події викликали неабиякий резонанс у бізнес-колах та серед громадськості. Колеги Віктора по бізнесу висловлюють стурбованість щодо зростання рівня злочинності та недостатньої захищеності підприємців в Україні. Вони закликають владу до рішучих дій для забезпечення безпеки та правопорядку.

Правоохоронні органи, у свою чергу, заявили про початок розслідування цього випадку. Вони запевнили, що докладуть усіх зусиль для виявлення та притягнення до відповідальності осіб, причетних до побиття та вимагання. Ситуація з Віктором Звягіним стала сигналом для багатьох підприємців про необхідність підвищеної уваги до власної безпеки та співпраці з правоохоронними органами.

Наразі Віктор Звягін продовжує свою підприємницьку діяльність, проте він вживає додаткових заходів для забезпечення власної безпеки та безпеки своїх близьких. Він також активно співпрацює з правоохоронними органами, надаючи всі необхідні свідчення та докази для розслідування.

Ця історія підкреслює важливість забезпечення правопорядку та захисту підприємців в Україні, що є необхідною умовою для стабільного економічного розвитку країни.

В 2019му році він отримав статус біженця, адже маючи російське громадянство, заявив про тиск з боку російської правоохоронної системи.

Про це повідомляє 360UA NEWS

Тоді Державна міграційна служба України надала йому такий статус. З тих пір Звягін жив та працював в Україні, допомагав українській армії та за власні кошти купував машини, інший транспорт та прилади нічного бачення для ЗСУ.

Та на початку цього року ДМС скасувала власне рішення – Віктора Звягіна затримали прямо під час його відпустки в горах та відправили до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців, які незаконно знаходяться в Україні. Від початку лютого Звягінцев почав оскаржувати рішення міграційної служби в суді. Пройшов всі інстанції і врешті у червні отримав ухвалу Верховного суду, який задовільнив його касаційну скаргу та повернув статус біженця. «Випустити мене на волю мали ще два місяці тому, після рішення апеляційної інстанції. Але я досі в ПТПІ. Тут я зазнаю знущань з боку адміністрації. Мене регулярно б’ють, вимагають гроші та погрожують.», – розповів Віктор Звягін. За його словами, багато тижнів його продовжують утримувати незаконно.

«Десять тисяч доларів погрозами та знущаннями вимагає директор установи Сергій Чеб, ще три тисячі доларів – начальник охорони. Я виграв всі суди та маю законні підстави жити та працювати в Україні. Але ці люди фактично тримають мене в заручниках, підбурюють нелегалів з інших країн застосовувати до мене фізичне насилля. Я в розпачі та хочу повернутися до своєї родини», – заявляє Звягін.

В Україні у нього є дружина двоє дітей. Протягом останніх років він побудував прозорий бізнес в сфері нерухомості та торгівлі автомобілями. Тепер каже – після політичного переслідування з боку рф, зіштовхнувся з катуваннями.

Звягін вже готує відповідні скарги до всіх інстанцій та вимагатиме покарання для всіх посадовців, які винні в його незаконному утриманні в ПТПІ.

Не пропустіть

Корупційні схеми під час війни: як влада перетворює допомогу на збагачення

Під час війни, коли тисячі маріупольців залишалися без житла та засобів для виживання, окремі посадовці змогли використати ситуацію на власну користь. Мер Маріуполя Вадим Бойченко став центральною фігурою в журналістському розслідуванні, яке виявило масштабні схеми привласнення коштів, виділених для переселенців. За даними розслідувачів, мільйони гривень державної та міжнародної допомоги не доходили до людей, які втратили житло, а замість цього опинялися у приватних руках.

Після початку повномасштабного вторгнення росії Бойченко залишив місто, залишивши мешканців під постійними обстрілами. Уже на третій день війни він перебував у безпечному місці, тоді як тисячі маріупольців опинилися в зоні активних бойових дій. Його родина тим часом оселилася у Києві, де почала скуповувати елітну нерухомість, що викликало додаткові запитання щодо джерел фінансування.

Кар’єра Бойченка тісно пов’язана з бізнес-імперією Ріната Ахметова. Саме на підприємствах “Метінвесту” він розпочав свій шлях, а після обрання мером дружина отримала посаду в компанії Ахметова із річним доходом понад 12 мільйонів гривень. Для експертів це виглядає як “винагорода” за лояльність і контроль над стратегічно важливим містом.

Після окупації Маріуполя виконком продовжив діяти у Запоріжжі, розпоряджаючись бюджетом, який майже повністю фінансується з державних дотацій. У 2024 році це близько 3 мільярдів гривень — коштів українських платників податків. Частину з них спрямували на підтримку переселенців через програму “ЯМаріуполь”, однак результати виявилися шокуюче мізерними.

Із понад 450 мільйонів гривень, витрачених на проект “ЯМаріуполь.Житло”, заселили лише 284 кімнати — менше 1% переселенців. Вартість однієї кімнати сягнула 1,6 мільйона гривень, тоді як ціна квартири в регіоні вдвічі менша. Аудит зафіксував порушення у тендерах, завищення цін і фіктивні закупівлі “під своїх”.

Паралельно виконком витрачав десятки мільйонів на іміджеві та фіктивні проекти: концерти, ремонти “доріг” у місті, яке фактично зруйноване, і навіть закупівлю дорогих автомобілів. Toyota Land Cruiser із бюджету опинилися у користуванні самого Бойченка та його сина.

Не менш сумнівним є благодійний фонд “Я — Маріуполь”, який отримує сотні мільйонів гривень бюджетних та міжнародних грошей, але не надає прозорої звітності. Переселенці скаржаться на бюрократію, низьку якість допомоги й відсутність реальної підтримки.

Тим часом родина мера продовжує купувати елітне житло на суму понад 900 тисяч доларів, а сам Бойченко регулярно з’являється на закордонних форумах, представляючи себе “символом незламного Маріуполя”.

Коли кошти, призначені для жертв війни, стають джерелом особистого прибутку, це — не лише корупція. Це зрада суспільної довіри. Подібні “мери-гуманітарії” створюють небезпечну модель, де благодійність перетворюється на бізнес, а трагедія міста — на прибутковий актив.

Тріумф Олександра Усика: Чемпіонський статус та фінансовий рекорд

Перемога Олександра Усика над Тайсоном Ф'юрі в грудні 2024 року стала не лише спортивним досягненням, а й важливою віхою у його кар'єрі, яка принісла українському боксеру чималий фінансовий успіх. Ця подія, що відбулася на легендарній Kingdom Arena в Ер-Ріяді, не просто закріпила титули Усика в надважкій вазі, але й стала однією з найбільших спортивних подій року. Окрім того, український чемпіон істотно збільшив свої фінансові статки, які, за оцінками експертів, вже перевищують 214 мільйонів доларів.

Завдяки цій перемозі Усик не тільки захистив титули WBA, WBC та WBO, але й отримав рекордний гонорар, що став одним з найвищих у його професійній кар'єрі. Реванш з Ф'юрі став справжнім фінансовим вибухом, адже на арені не тільки зібрались тисячі глядачів, але й велика кількість спонсорів та медіа, що підняли престиж бою до небувалих висот. Цей бій не тільки підтвердив статус Усика як одного з найкращих боксерів світу, але й відкрив нові горизонти для його фінансової незалежності.

Аналітики GiveMeSport включили Усика до п’ятірки найбагатших боксерів усіх часів. За даними видання, лише за другу перемогу над Ф’юрі він заробив близько 100 мільйонів доларів.

Саудівська Аравія, яка останніми роками активно інвестує у світові спортивні події, кардинально змінила фінансовий ландшафт боксу. Саме завдяки саудівським контрактам бої топових боксерів приносять рекордні прибутки — і поєдинки Усика стали одним із найяскравіших прикладів цієї тенденції.

Особливо вражає, що українець зібрав свої статки, провівши у надважкому дивізіоні всього вісім поєдинків. І хоча Усик уже перетнув позначку у 38 років і, ймовірно, має попереду лише кілька великих боїв, кожен його вихід у ринг перетворюється на фінансову подію міжнародного масштабу.

Бій із Даніелем Дюбуа, завершений нокаутом, теж приніс українцю багатомільйонний чек. Завдяки поєднанню спортивної майстерності, стабільних перемог і вигідних контрактів Усик закономірно опинився серед найуспішніших і найбагатших боксерів світу.

Скандал у родині Володимира Остапчука: нові подробиці та суперечки у мережі

Життя ведучого Володимира Остапчука знову опинилося під прицілом громадської уваги після чергового конфлікту, який розгорівся у телеграм-каналі його дружини Катерини. Жінка різко висловилася про тих, хто свідомо вибудовує стосунки з одруженими чоловіками, що стало приводом для масштабної дискусії серед користувачів мережі. Однією з активних учасниць суперечки стала користувачка на ім’я Олеся, яка заявила, що роман Катерини та Володимира нібито розпочався ще до офіційного розлучення ведучого з колишньою дружиною, Христиною Горняк.

Олеся стверджує, що пара відзначає річницю стосунків саме 4 жовтня — у день, коли Остапчук оформив розлучення. За її словами, після знайомства з Катериною ведучий неодноразово літав до Відня, де на той час перебувала Горняк, що лише підживило чутки про таємний початок стосунків. Версії учасників конфлікту кардинально розходяться: Катерина заперечує будь-які неправомірні дії та наголошує на чесності власних намірів, тоді як Олеся та деякі користувачі мережі переконані в протилежному.

Катерина наполягає, що їхнє спілкування з Володимиром почалося у серпні 2022 року, а позов про розірвання шлюбу був поданий у вересні. «Коли ми познайомилися з чоловіком, він уже жив сам і подав документи на розлучення», — заявила вона, фактично визнаючи перетин дат, але підкреслюючи, що шлюб на той момент існував лише юридично.

Історія збурила мережу насамперед через чутливу тему межі між формальним і фактичним розривом стосунків, яка не вперше стає джерелом публічних претензій у житті шоумена. Сторони надали кожна свою версію подій; остаточні висновки, схоже, залишаються на розсуд аудиторії.

Захист приватності: Чи достатньо заклеїти камеру ноутбука?

У сучасному цифровому світі питання приватності стає все більш нагальним. Користувачі прагнуть убезпечити себе від можливого стеження в інтернеті, адже кожен клік, кожне підключення може залишати слід. Найпоширеніший спосіб — заклеїти вебкамеру ноутбука. Це дозволяє відчути контроль над власним простором та зменшує ризик випадкового або цілеспрямованого проникнення. Відомі випадки, коли зловмисники отримували доступ до камер через шкідливе програмне забезпечення, фішингові атаки чи уразливості операційних систем, і робили це без відома користувача.

Проте багато хто водночас не звертає уваги на смартфони, які постійно мають відкритий об’єктив. Мобільні пристрої зберігають величезну кількість персональної інформації: місцезнаходження, контакти, фото та повідомлення. Хоча заклеювання камери на смартфоні менш популярне, саме такі гаджети часто стають джерелом витоку даних, адже вони завжди підключені до інтернету та можуть автоматично синхронізувати інформацію з хмарними сервісами.

Фахівці з кібербезпеки пояснюють, що ноутбук часто розташований у спальнях чи вітальнях — у місцях приватного життя, тому є привабливою ціллю для зловмисників. Камера дивиться в один напрямок, що дозволяє вести спостереження навіть без руху пристрою.

Саме тому навіть керівники ІТ-компаній, зокрема Марк Цукерберг, не нехтують цим простим захистом — заклеюють камери та мікрофони на своїх ноутбуках.

На відміну від ноутбука, смартфон не стоїть постійно у фіксованому положенні — він у кишені, сумці чи просто лежить екраном донизу. Це зменшує ризик постійного спостереження.

До того ж, сучасні операційні системи Android та iOS мають розгалужену систему дозволів: програми не можуть користуватися камерою без вашої згоди. Хоча експерти попереджають — повної гарантії це не дає.

«Ризик зламу смартфонної камери нижчий, але можливий. У разі зараження шпигунським ПЗ можна помітити підвищене споживання батареї чи мобільних даних», — пояснює аналітик ESET Україна Дмитро Горобець.

Фізично заклеїти мікрофон марно: навіть через шар клейкої стрічки він частково передає звук. А у смартфоні це взагалі неможливо — блокування мікрофона позбавить пристрій основної функції зв’язку.

За даними Кіберполіції України, понад 60% українців вважають, що їхня приватність під загрозою, але лише 10% реально використовують фізичні способи захисту. Після пандемії та масових випадків витоку відео з вебкамер, інтерес до цифрової безпеки зріс.

Українські компанії радять користувачам перевіряти дозволи застосунків, не залишати ноутбук з увімкненою камерою без нагляду і встановлювати шторки, які нині пропонують багато виробників ноутбуків.

Закривайте камеру, якщо не користуєтесь нею постійно.

Перевіряйте дозволи додатків на смартфоні.

Не завантажуйте підозрілі програми.

Використовуйте антивірус і двофакторну автентифікацію.

Якщо камера чи мікрофон активуються самостійно — це сигнал небезпеки.

Заклеїти камеру — не прояв параної, а розумна звичка у добу цифрової прозорості. Смартфони мають кращий захист, але ризик зламу ніколи не дорівнює нулю. Тож фізичне закриття камери — це простий, але ефективний крок до власної кібербезпеки.

Керівницю відділу Держекоінспекції підозрюють у незаконному збагаченні: вилучено понад мільйон доларів готівкою

Працівники Державного бюро розслідувань спільно з оперативниками Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції викрили керівницю одного з відділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу на можливому незаконному збагаченні. Під час проведення обшуку в її помешканні правоохоронці виявили та вилучили готівку — близько 880 тисяч доларів США та понад 200 тисяч євро.

Розслідування розпочали після перевірки інформації про можливі зловживання в діяльності посадових осіб Держекоінспекції Придніпровського округу, який охоплює територію Дніпропетровської та Кіровоградської областей. За попередніми даними, окремі посадовці могли використовувати службове становище з метою особистого збагачення, прикриваючись контролюючими функціями відомства.

Жінці повідомлено про підозру за ст. 368-5 Кримінального кодексу (незаконне збагачення). Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою застави у 30 млн грн.

У ДБР зазначають, що слідчі дії тривають: встановлюють походження коштів та можливих співучасників, а також перевіряють причетність інших працівників екоінспекції до ймовірних корупційних схем.

Трагічний приклад фанатизму у здоровому харчуванні: історія доктора Базила Брауна

У Великій Британії й досі пам’ятають історію доктора Базила Брауна, який став символом того, як крайня віра в «корисне» може мати фатальні наслідки. Браун, відомий дієтолог і пропагандист природного харчування, присвятив життя вивченню впливу вітамінів на організм. Він активно пропагував ідею, що систематичне вживання високих доз вітамінів здатне подовжити життя і захистити від хвороб.

Проте його власний експеримент із так званою «супердієтою» у 1974 році завершився трагедією. Браун вирішив перевірити на собі межі безпечного споживання вітамінів, і надмірне вживання одного з них призвело до гострого отруєння. Цей випадок шокував медичну спільноту і суспільство загалом, адже люди, які прагнули наслідувати його приклад, усвідомили, що навіть здорові речовини можуть стати небезпечними у надлишку.

За даними розслідування, протягом десяти днів Браун випив близько десяти галонів морквяного соку, запиваючи його великими дозами вітаміну А у таблетках. Це призвело до руйнування його печінки. Коронер, який проводив огляд, зазначив, що печінка мала пошкодження, подібні до тих, що бувають у людей із багаторічною алкогольною залежністю.

Офіційна причина смерті звучала майже гротескно: «смерть від залежності до морквяного соку». Під час огляду тіло Брауна мало жовтогарячий відтінок — наслідок надлишку каротину в організмі.

Фахівці пояснюють, що вітамін А — жиророзчинний, і його надлишки накопичуються у печінці, перетворюючись на токсин. Це явище, відоме як гіпервітаміноз А, може спричинити ураження внутрішніх органів, головні болі та кому.

Браун щиро вірив, що експеримент допоможе покращити здоров’я, і роками читав лекції про природне харчування, застерігаючи інших від шкідливих звичок. Проте власне прагнення до ідеального здоров’я стало причиною його загибелі.

Через пів століття історія Базила Брауна залишається класичним прикладом того, що навіть найкорисніші продукти можуть бути небезпечними, якщо втратити міру.

Покровськ — ключовий рубіж, де доля утримання міста висить на волосині

Військовий аналітик оцінює шанси оборони близько як рівні, і така двозначність відображає реальну складність ситуації на місці. Головна перевага противника — чисельність і можливість поступового просування невеликими підрозділами, що дозволяє створювати «острівці» контролю всередині міської забудови. Коли солдатські групи вклинюються поміж будинками, вуличними кварталами й подвір’ями, вони змінюють характер бою з масованих фронтальних сутичок на виснажливу розвідку й зачистки по осередках.

За оцінкою, близько тисячі ворогів уже могли проникнути в центральні райони; якщо їм вдасться закріпити ці плацдарми, підвезти броньовану техніку й підсилити оборонні позиції, українським підрозділам доведеться вести бій в умовах, коли кожен будинок, підвал або двір стає потенційним вогневим вузлом. Такі «острівці» утворюють логістичні й командні вогнища, ускладнюють постачання, евакуацію поранених і координацію вогню, а також підвищують ризик цивільних жертв.

Покровськ відрізняється від Бахмута — якщо останній мав більше символічне значення, то Покровськ є важливим транспортним вузлом (автомобільні та залізничні шляхи) і, відповідно, його втрата даватиме противнику реальні логістичні переваги для просування далі на Донбасі. Саме тому, на думку аналітика, взяття міста може відкрити Росії шлях до подальших операцій у напрямку Слов’янська і Краматорська.

На боці України — концентрація елітних підрозділів. Кларк зазначив, що до оборони був залучений підрозділ «Азов» та інші підготовлені формування, які на сьогодні — основна сила для зачистки міських «кінцівок» і витіснення вражих загарбників. Водночас експерт підкреслює, що для проведення операцій із ліквідації дрібних ворожих вогнищ у щільній міській забудові потрібні саме елітні підрозділи і достатня чисельність.

Тактична дилема для Києва проста, але болюча: вести складні міські бої з метою витіснення ворожих груп — ризикована і ресурсномістка операція, або відступити, зберігши сили, але поступитися важливим логістичним вузлом і морально-пропагандистською перемогою противнику. Газета The Guardian та інші видання пишуть про нарощення боїв і залучення спецпідрозділів у регіоні, що підкреслює критичність ситуації на місці.

Кларк також зазначає, що на сьогодні в росіян поки немає надлишкової вогневої потужності для миттєвого розгрому позицій, але їхня чисельна перевага створює стратегічну проблему: достатня кількість особового складу дає можливість робити часті, локальні прориви й послідовно закріплюватися. У підсумку — навіть без переважаючого артилерійського вогню, вони можуть змусити оборонців поступитися, якщо зможуть підсилити «острівці» технікою та боєприпасами.

Що це означає для більш широкої ситуації на фронті? Навіть за умови втрати Покровська аналітики попереджають, що це навряд чи буде фатальним для всієї оборони України — але це стане значним тактичним і моральним кроком уперед для Москви і може вплинути на зовнішню політику противника та сприйняття ходу війни на міжнародній арені. Водночас військові експерти наголошують: ціна за захоплення міст середнього розміру для росіян традиційно дуже велика — людські та матеріальні втрати можуть затримати наступ далі.

Концентрація та ротація елітних штурмових підрозділів для роботи в міській забудові; особлива увага — зачистці «острівців» і відключенню логістичних ланцюгів противника.

Підтримка вогневою і технічною перевагою: точна артпідтримка, безпілотні платформи для розвідки та коригування вогню, запаси боєприпасів для інтервенцій у міських умовах.

Оперативні евакуації цивільного населення та мінімізація гуманітарних втрат, щоб зменшити моральний тиск на оборонців.

Ілон Маск запускає “Протокол свобода”: безкоштовний інтернет для всіх

Ідея Ілона Маска під назвою «Протокол свобода» здатна кардинально змінити глобальний доступ до інтернету. Суть концепції полягає у забезпеченні базового безкоштовного зв’язку через мережу супутників Starlink для кожного жителя планети. Якщо проєкт буде реалізований у повному обсязі, вже до 2026–2027 років мільярди людей отримають можливість користуватися мережею без абонентської плати, що відкриває нові горизонти для освіти, бізнесу та комунікацій у віддалених регіонах.

«Протокол свобода» передбачає створення децентралізованої системи, де кожен користувач стає активним елементом мережі. Завдяки цьому підвищується не лише покриття, а й стабільність та пропускна здатність інтернет-з’єднання. Супутники Starlink працюють не ізольовано, а об’єднуються між собою через лазерні канали, формуючи швидку та надійну глобальну мережу. Такий підхід дозволяє зменшити залежність від наземної інфраструктури та забезпечити зв’язок у найвіддаленіших куточках планети.

Маск пояснює свою ідею як боротьбу з цифровою нерівністю — прагнення зробити доступ до інформації базовим правом людини. Завдяки супутниковому формату, сигнал Starlink неможливо заблокувати чи відключити на рівні держави, що перетворює систему на інструмент цифрової свободи.

Модель «Протоколу свобода» передбачає дворівневу економіку. Перший рівень — безкоштовний базовий інтернет із обмеженнями швидкості та трафіку. Другий — платні преміальні послуги для урядів, бізнесу, оборонних структур, транспортних компаній і хмарних сервісів. Саме цей преміальний сегмент має фінансувати безкоштовний рівень.

Додаткове джерело фінансування — технологія Direct-to-Cell, яка дозволить супутникам Starlink напряму підключатися до смартфонів. Це створює умови для партнерств із мобільними операторами та нових платних сервісів.

Ключову роль у масштабуванні Starlink відіграє ракета Starship — багаторазовий носій, який може виводити сотні супутників за один запуск. Завдяки цьому SpaceX здатна швидко нарощувати щільність мережі, роблячи її більш стійкою та дешевою.

Нові покоління супутників отримують лазерні термінали, фазовані антени та енергоефективну електроніку. Це дає змогу збільшити пропускну здатність і знизити собівартість обслуговування.

Однак навіть із технологічного боку Маску доведеться подолати бар’єри — від ліцензування частот у різних країнах до логістики поставок мільйонів користувацьких терміналів.

Перші етапи реалізації «Протоколу свобода» можуть охоплювати освітні та гуманітарні програми — безкоштовний інтернет для шкіл, лікарень, громадських просторів. З часом, у міру здешевлення супутникових технологій, можливий перехід до справжнього глобального доступу.

Якщо задум Маска вдасться, інтернет перестане бути товаром — він стане частиною базової інфраструктури, так само необхідною, як електрика чи вода.

У цьому сенсі «Протокол свобода» — не просто амбітна ідея, а потенційний початок нової ери, де цифрова рівність стане нормою, а право на інформацію — універсальним і невід’ємним.

Сучасний полігон твердих побутових відходів поблизу Яготина: новий етап екологічного розвитку регіону

Поблизу міста Яготин на Київщині планується будівництво сучасного полігону для твердих побутових відходів, що стане важливим кроком у розвитку екологічної інфраструктури області. Запланований об’єкт передбачає не лише майданчик для безпечного зберігання сміття, а й сучасну сортувальну лінію, здатну переробляти до 270–300 тисяч кубометрів відходів щорічно. Це дозволить суттєво зменшити обсяги невідсортованого сміття та створить умови для повторного використання матеріалів, що мають вторинну цінність.

На території полігону передбачене комплексне облаштування інфраструктури: адміністративний корпус, контрольно-пропускний пункт, пожежне депо на дві спеціалізовані машини, а також склад пально-мастильних матеріалів. Крім цього, проект включає очисні споруди для стічних вод, системи збору фільтрату та знешкодження біогазу, що виникає під час розкладання органічних відходів. Впровадження таких заходів дозволить забезпечити не лише ефективну роботу полігону, а й високий рівень екологічної безпеки для навколишнього середовища та місцевих жителів.

Проєкт будівництва полігону згадується в оголошенні електронної системи публічних закупівель Prozorro. Замовником виступає комунальне підприємство Яготинської міської ради “Комунальник”. Аукціон для визначення виконавця розробки проєктної документації заплановано на 18 листопада 2025 року. На ці роботи виділено 4,8 млн гривень, а готові документи очікують отримати до 25 грудня 2025 року.

Полігон планують розташувати за межами села Райківщина, що всього за пів кілометра від Яготина. Проєкт включатиме під’їзну дорогу, ділянки для складування сміття, сортувальну лінію, адміністративний корпус, пожежне депо, а також системи захисту ґрунтових вод і довкілля.

Завдяки новому об’єкту місцева громада отримає сучасне та безпечне місце для переробки та зберігання побутових відходів.

Історичний флігель садиби Біляшівських на Гончара під загрозою остаточного зникнення

У Києві на вулиці Олеся Гончара, 43Б опинився під загрозою знищення історичний флігель садиби Біляшівських — пам’ятка кінця ХІХ століття, що є важливою частиною архітектурного ландшафту старого міста. Нещодавно частина будівлі обвалилася, і тепер на її місці може з’явитися підземний паркінг для нового житлового комплексу. У Київраді вже зареєстровано проєкт рішення щодо виділення земельної ділянки для будівництва, а також підготовлено технічну документацію із землеустрою.

Після часткового руйнування споруди комунальні служби оперативно прибрали уламки стіни, однак подальші роботи зупинили. За інформацією пам’яткоохоронця Дмитра Перова, наразі демонтаж флігеля офіційно не триває, але небезпека для історичної будівлі залишається реальною. Представники Шевченківської районної державної адміністрації запевняють, що повного знесення не планується, проте активісти побоюються, що споруда може бути «самовільно втрачена» під приводом аварійного стану.

Активісти звернули увагу на підозрілий документ, раніше внесений до Київради: земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:88:197:0031 фігурує у проєкті рішення без точної адреси, але заходить на територію флігеля. Цільове призначення ділянки — будівництво та обслуговування паркінгів та автостоянок. Пам’яткоохоронці висловлюють підозру, що обвал флігеля міг бути не випадковим, зокрема через проїзд комунальної техніки.

Ще одна проблема полягає у плутанині з адресами: флігель-пам’ятка має адресу 43Б, але статус пам’ятки присвоєно сусідній сучасній будівлі 43В. Це може свідчити про спроби обійти охоронний статус історичної споруди.

Флігель садиби Біляшівських зведений наприкінці XIX століття з неоготичними формами, архітектор — Олександр Хойнацький. Садиба має статус пам’ятки архітектури місцевого значення з охоронним номером 3285-Кв. З 2002 року будівля перебуває у приватній власності.

Критична ситуація в ТРЦ Gulliver: що сталося з інфраструктурою комплексу

У Києві виникла серйозна ситуація навколо торговельно-офісного комплексу Gulliver. Напередодні передачі майна консорціуму банків, “Ощадбанк” зафіксував серйозні пошкодження критично важливого обладнання та систем життєзабезпечення комплексу. За даними банку, відбулося штучне блокування систем енергопостачання, що спричинило аварійне відключення резервних механізмів. Внаслідок цього зупинилися системи безпеки, а також були знищені або відсутні ключові вузли IT- та інженерної інфраструктури.

Через пошкодження інженерних систем припинили роботу водопостачання та каналізаційні мережі, постраждали кабельні комунікації та системи оповіщення, що створило загрозу безпеці відвідувачів і працівників комплексу. Фахівці банку підкреслюють, що відновлення повноцінної роботи всіх служб потребує термінових технічних заходів та значних фінансових витрат.

У свою чергу, ТОВ “Три О”, яке раніше управляло Gulliver, заперечує будь-які звинувачення. У компанії стверджують, що всі зупинки роботи систем були ініційовані банком після незаконного обмеження доступу до комплексу для представників “Три О” та орендарів. За словами попереднього управителя, аварій чи техногенних загроз під їхнім керівництвом не було, а будь-які заяви банку про навмисне пошкодження є неправдивими та незаконними.

Конфлікт має історичне підґрунтя: ТОВ “Три О” пов’язують із колишнім власником ТРЦ/БЦ Віктором Поліщуком, який не повернув банкам кредити на будівництво комплексу та не сплатив податки на суму 146 млн грн.