Бізнесмена Андрейчикова викрили у зв’язках з Придністров’ям та сепаратистами

2 жовтня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалила рішення, яке має важливе значення для боротьби з корупцією в Україні. Згідно з постановою суду, майно колишнього народного депутата Володимира Олійника буде конфісковане на користь держави. Це рішення стало результатом задоволення апеляційної скарги Міністерства юстиції України, яке ініціювало процес переходу низки об’єктів і корпоративних прав у власність держави.

Конкретно, суд постановив, що на користь держави передаються шість об’єктів нерухомого майна, розташованих у місті Черкаси, а також один об’єкт нерухомості в Київській області. Окрім цього, конфісковано самохідне моторне прогулянкове судно, що належало Олійнику, а також частка корпоративних прав у ТОВ «Е.С.П. Технології». Це рішення є важливим кроком у боротьбі з корупцією, оскільки дозволяє відновити справедливість та покарати осіб, які незаконно збагачувалися на шкоду державі.

Передісторія справи: 4 вересня Вищий антикорупційний суд першої інстанції частково задовольнив позов Мін’юсту — тоді було стягнуто частки у нерухомості й 1/2 моторного судна, але суд відмовив у конфіскації частки у ТОВ «Е.С.П. Технології», оформленої на дружину Олійника. Після апеляційного перегляду ця частка також визнана складовою активів, що підлягають переданню державі.

Хто такий Володимир Олійник: у 1994–2002 роках він був мером Черкас, а згодом — народним депутатом України V–VII скликань (позафракційно й від різних політичних сил, у тому числі від «Партії регіонів»). Після подій Революції Гідності Олійник виїхав за межі України — за даними слідства та ЗМІ, він оселився в РФ і потрапив до переліку осіб, які відкрито підтримували дії, спрямовані проти інтересів України. Правоохоронні органи також повідомляють, що в 2022 році Олійник незаконно перебував на тимчасово окупованих територіях і давав інтерв’ю російським ЗМІ з виправданими заявами щодо воєнної агресії.

Рішення апеляційної палати є логічним продовженням процесу стягнення активів, ініційованого Міністерством юстиції. Постанова набирає чинності відразу та не підлягає оскарженню, тож повернення вказаних активів у держвласність має розпочатися без затримок. Ми звернулися до пресслужб Мін’юсту та ВАКС за коментарями стосовно виконання рішення й оновимо матеріал у разі надходження додаткової інформації.

За інформацією антишахрайського проєкту "190", який вивчає декларації та аналізує відкриті реєстри, начальниця Головного управління Державної міграційної служби (ДМС) в Одеській області, Олена Погребняк, потрапила в епіцентр кількох скандальних випадків, що викликають серйозні сумніви щодо прозорості її фінансових операцій і правомірності деяких управлінських рішень. Дії чиновниці привернули увагу не лише правоохоронних органів, але й громадськості, адже з'явились питання про законність її майна та зв'язків із підрядними організаціями.

У 2019 році Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру Олені Погребняк та її першому заступнику, Івану Безкищенку, у привласненні майже 1 мільйона гривень. Розслідування виявило, що посадовці могли бути причетні до корупційної змови з підрядниками. Суть справи полягає в тому, що в документах, що стосуються виконаних ремонтних робіт, були внесені неправдиві відомості, завдяки чому бюджетні кошти було незаконно перераховано на рахунки певних компаній. У зв'язку з цими подіями виникає питання про те, чи не стали ці зловживання частиною більш масштабної схеми фінансових махінацій.

У наступних публікаціях і розслідуваннях, які наразі частково були видалені з деяких видань, йдеться, що посадовиця роками оформлює нерухомість на своїх синів від попереднього шлюбу — Івана та Данила — і користується цим майном. Зокрема, в Одесі в деклараціях зафіксовані будинок площею близько 161 кв. м (набутий у 2016 році), де зареєстровані Погребняк і її чоловік Олексій Пономарчук, а також земельна ділянка 330 кв. м (набута у 2010 році) із задекларованою вартістю 485 грн — сума, яка виглядає аномально заниженою для земельних цін Одеси. Чоловік посадовиці має також ділянку під Києвом (1 200 кв. м у селі Козинці), вказану як набуту у 2013 році.

У роботі з автотранспортом розслідування вказує, що Погребняк і Пономарчук не мають власних авто на свої імена, але користуються транспортними засобами, оформленими на третіх осіб. Серед зазначених — BMW X1 2012 року на родичку Катерину Росєєву (нині Колеснікову), яким користується як посадовиця, так і її чоловік. Також у матеріалах згадується FORD FIESTA 2011 року, оформлений на Ірину Романченко, який фактично використовує Пономарчук; обставини такого користування не прояснені.

Щодо доходів і соцвиплат: за 2024 рік Погребняк декларувала зарплатні надходження від ДМС (приблизно 708 тис. грн), а також винагороди від Одеського державного університету внутрішніх справ і Міжнародного гуманітарного університету. Водночас у деклараціях фігурують аліменти від колишнього чоловіка у розмірі близько 44 тис. грн — при цьому є неточності у відображенні статусу батьківства й усиновлень, які викликають додаткові питання. У матеріалах викладено, що Пономарчук офіційно усиновив Івана і Данила у 2023 році, а у 2023–2024 роках у подружжя з’явилися спільні діти — факти, які досліджувачі пов’язують із практикою оформлення сім’ї для отримання підстав на відстрочку від мобілізації. Розслідувачі звертають увагу, що деякі соцвиплати на дітей відображені не повністю або по-різному у різні роки, а подружжя не декларує готівкових заощаджень, хоча має банківські рахунки — це також викликає питання щодо прозорості фінансового стану.

Окремо слід звернути увагу, що частина публікацій про майно Погребняк, як повідомляється, була видалена з медіаплатформ — розслідувачі припускають, що на це міг вплинути адміністративний ресурс або фінансовий тиск на ЗМІ. Такі факти підкреслюють проблему доступу громадськості до інформації й викликають запитання про тиск на журналістику в регіоні.

Відомою українською акторкою Ольгою Сумською цікавляться не лише завдяки її таланту на сцені, а й через її підприємницьку діяльність. У 2020 році вона започаткувала власний бренд з виробництва суконь, який став для неї новим кроком у творчому розвитку. За цей час акторка встигла створити кілька колекцій одягу, але через непрості обставини, спричинені війною, наразі змушена поставити свій бізнес на паузу.

Ольга поділилася своїми труднощами в проєкті «Ближче до…», пояснивши, що початок повномасштабного вторгнення в Україну суттєво вплинув на її діяльність. «Створила декілька колекцій, але, на жаль, після повномасштабного вторгнення все здорожчало. І відшивати сьогодні у такому масштабі сукні — це дуже важко», — зазначила вона. Війна принесла не лише моральні, але й економічні виклики, які стали важким бар'єром для подальшого розвитку бренду.

Акторка зазначила, що після закінчення війни вона може відновити бізнес і створити нову колекцію. Наразі Ольга активно підтримує бізнес своєї 23-річної доньки Ганни, яка запустила бренд із виробництва жіночого спортивного одягу.

«Як можна не підтримати дітей? Аня розробляла лекала протягом року. Вона сама малювала, сиділа ночами. Не може щось гідне народитися просто так. Аня в мене дуже мудра дівчинка, навіть не по роках. Я багатьом речам у неї навчаюсь», — додала Сумська.

Спеціалізована прокуратура Південного регіону повідомила про підозру начальнику селищної військової адміністрації в Херсонській області, якого підозрюють в організації великої корупційної схеми. Згідно з матеріалами розслідування, посадовець разом із співучасниками вимагав та отримав від підлеглих понад 930 тисяч гривень неправомірної вигоди. Схема діяла протягом півтора року — з березня 2023 року до жовтня 2024 року.

Як встановили слідчі, група посадовців перебувала в змові та систематично вимагала кошти від своїх підлеглих, погрожуючи їм позбавленням премій та грошових доплат. Відмова від передачі коштів призводила до адміністративних та фінансових покарань, що змушувало працівників виконувати вимоги корупціонерів. Встановлено, що ця діяльність була ретельно спланована та мала організований характер, що дозволяло учасникам схеми тривалий час отримувати незаконні вигоди від своїх підлеглих.

Кошти надсилалися на банківські рахунки однієї з підозрюваних, після чого передавалися керівнику адміністрації. За версією слідства, отримані гроші — понад 930 тисяч гривень — учасники схеми розподілили між собою.

Правоохоронці зібрали достатньо доказів щодо причетності посадовців до систематичного вимагання. Керівнику військової адміністрації оголошено про підозру, тривають подальші слідчі дії. Якщо провину буде доведено, фігурантам загрожує тривале позбавлення волі та позбавлення права обіймати посади в органах влади.

Цей випадок став черговим нагадуванням про те, що навіть в умовах війни корупційні схеми продовжують діяти, а зловживання владою потребують невідкладної реакції правоохоронних органів.

У вересні 2025 року зафіксовано понад 19 тисяч випадків самовільного залишення військових частин, повідомив Ігор Луценко. Він зазначив, що якщо враховувати усі випадки цього року, загальна кількість таких інцидентів наближається до 160 тисяч. Водночас, за словами Луценка, офіційна статистика не дає повного уявлення про ситуацію, оскільки реальна кількість осіб, які залишили свої частини, значно вища.

Зокрема, Луценко акцентував увагу на тому, що дані статистики формуються лише на основі зареєстрованих кримінальних проваджень, а ці справи, в свою чергу, мають певні обмеження. Причина в тому, що відсутність достатньої кількості кадрів у службах, які займаються реєстрацією таких випадків, призводить до заниження офіційних показників. Таким чином, реальна картина значно складніша, і не відображає повного масштабу проблеми.

Причину збільшення випадків саме у вересні дипломат і військовослужбовець пояснив просто: після відпусток повернулися працівники, які реєструють кримінальні провадження, тож підрахунки «на моменті реєстрації» зросли. Луценко вказав, що це не означає реального падіння дисципліни в інші місяці — скоріше, відображає адміністративні та реєстраційні особливості.

Такий розрив між фактичними випадками та офіційною статистикою, на думку експертів, ускладнює планування заходів щодо утримання особового складу, реагування на проблеми з мобілізацією та формування кадрової політики в збройних силах.

Вирішення проблеми Луценко бачить у збільшенні ресурсів для реєстрації та розслідування кримінальних проваджень, а також у комплексних заходах з підтримки військовослужбовців, які б зменшили кількість самовільних залишень.

10 жовтня 2023 року на Землі почалась нова магнітна буря, яка триває й досі. За інформацією Британської геологічної служби та meteoagent, головною причиною цього явища стало активне впливання корональної діри на Сонці. Очікується, що це спричинить високошвидкісні потоки сонячного вітру, які можуть вплинути на земну атмосферу. За попередніми прогнозами, початкові ефекти від цієї бурі можуть стати відчутними вже сьогодні, 11 жовтня, а найбільша активність буде спостерігатися найближчими днями, коли швидкість потоків досягне максимальних значень.

Магнітні бурі — це природні явища, що виникають через взаємодію сонячного вітру з магнітним полем Землі. Під час таких подій на планеті можуть спостерігатися різноманітні аномалії, зокрема коливання в роботі навігаційних систем, порушення в зв'язку, а також зміни в діяльності деяких технічних пристроїв, що працюють на високих частотах. Це також може впливати на здоров'я людей, особливо тих, хто має серцево-судинні захворювання або чутливий до змін атмосферного тиску.

Рівень активності прогнозують від активного стану до слабкої магнітної бурі G1.

К-індекс може підвищуватися до значення 5, що відповідає слабкій магнітній бурі.

Джерело збурення — корональна діра, через яку надходять посилені потоки сонячного вітру.

Очікувані ефекти: посилення геомагнітної активності сьогодні та найближчими днями.

Що може відчувати людина Підвищена геомагнітна активність іноді супроводжується головними болями, порушенням сну або дратівливістю, коливаннями тиску, загальною слабкістю. Особливо це може відчуватися людьми з хронічними серцево-судинними та вегето-судинними захворюваннями, а також метеочутливими особами.

Рекомендації для зменшення впливу

Більше відпочивайте, уникайте перевтоми; лягайте раніше та дотримуйтеся режиму сну.

Уникайте інтенсивних фізичних навантажень і стресів у ці дні.

Нормалізуйте раціон: легка їжа — овочі, фрукти, риба; менше кави, алкоголю й жирного.

Пийте достатньо чистої води, трав’яних чаїв або морсів.

Прогулянки на свіжому повітрі та спокійні дихальні вправи допомагають стабілізувати нервову систему.

Людям із серцево-судинними проблемами: за потреби проконсультуйтеся з лікарем щодо режиму прийому ліків.

Згідно з інформацією, оприлюдненою в місцевих журналістських публікаціях та численних скаргах мешканців, які активно обговорюються у соцмережах, колишній директор КП «Харківводоканал» Віталій Панов та його заступник Олександр Коваленко були втягнуті у серйозні корупційні схеми. Мешканці міста й експерти вказують, що протягом кількох років ці керівники за допомогою своїх підлеглих фактично перетворили комунальне підприємство на джерело особистих прибутків для себе та своїх близьких.

Найбільш обурливими для громадськості стали повідомлення про незаконне використання комунального майна. Згідно з ними, значна частина майна «Харківводоканалу» передавалася у користування родичам та знайомим осіб, які мали прямий доступ до керівних посад на підприємстві. Окрім того, окремі приміщення підприємства використовувалися для ведення комерційної діяльності приватними особами, що мало всі ознаки приватизації державного майна без будь-якого юридичного оформлення.

У дописах також згадується прізвище депутата обласної ради Віталія Гагаріна — автори публікацій стверджують, що окремі об’єкти, які формально належать громаді, використовують для приватної комерції. Ці твердження в текстах подають як позицію місцевих жителів і журналістських розслідувань; наразі у відкритих повідомленнях відсутні офіційні коментарі від самого підприємства, від згаданих посадовців або від місцевої влади, які б підтвердили або спростували ці факти.

Мешканці, котрі залишали коментарі під публікаціями, також нарікають на зростання тарифів і «захмарні платіжки» за воду, пов’язуючи це з можливими зловживаннями в управлінні підприємством. У частині коментарів звучить заклик до розслідування та до дій з боку контролюючих органів.

Ці твердження, виходячи з наявних публікацій, потребують офіційної перевірки. Щоб встановити фактичний стан речей, необхідно отримати коментарі від керівництва «Харківводоканалу», міської ради, а також дані реєстрів щодо договорів оренди, передачі майна та штатних скорочень. Якщо звинувачення підтвердяться, вони можуть мати наслідки як фінансового, так і оперативного характеру для забезпечення безперебійної подачі питної води мешканцям.

У Львові триває розслідування гучної справи про ймовірне розкрадання значних коштів, виділених на будівництво фортифікаційних споруд на Сумщині. За попередніми оцінками, сума розкрадених коштів може перевищувати 700 мільйонів гривень. У справі фігурують високопосадовці Львівської обласної військової адміністрації, а також представники підрядних організацій, які мали виконувати роботи з укріплення оборонних об'єктів.

Не зважаючи на відкритий характер судових засідань, журналістам заборонили публікувати деталі досудового розслідування, що викликало додаткову напругу в суспільстві та серед медіа. Личаківський районний суд Львова наразі розглядає клопотання щодо обрання запобіжних заходів для більше ніж десяти підозрюваних у справі. Серед них — Роман Дуля, колишній керівник управління капітального будівництва Львівської ОВА, а також двоє чинних співробітників адміністрації.

Будівництво оборонних споруд у Сумській області розпочалося у березні 2024 року. До робіт було залучено сім компаній, з якими уклали 18 договорів. За офіційними заявами Львівської ОВА, фортифікації були завершені вчасно та прийняті Міністерством оборони. Однак слідчі органи мають сумніви щодо використання бюджетних коштів.

8 жовтня ДБР повідомило про підозру понад десятьом особам. Наступного дня заступник голови ЛОВА Юрій Бучко підтвердив вручення підозр двом працівникам управління. Він наполягає, що всі роботи здійснювались під контролем правоохоронців і військових, а об’єкти були здані без зауважень.

Під час судових засідань адвокати фігурантів вимагали закритого розгляду, мотивуючи це належністю справи до оборонної сфери. Втім, суд залишив слухання відкритими, але заборонив журналістам поширювати будь-які дані з матеріалів слідства. Зокрема, суддя Назарій Нор обрав для Лесі Каранець, цивільної дружини Романа Дулі, 60 днів тримання під вартою з альтернативою застави у 2 мільйони гривень.

Подібне рішення ухвалив суддя Назар Стрепко щодо директора ТзОВ «БК Львів» Ігоря Летюка. Журналісти дізнаються про засідання лише безпосередньо перед їхнім початком, а імена підозрюваних стають відомі вже в залі суду.

Коли суд визначить запобіжні заходи для всіх фігурантів, наразі невідомо. Справу вже називають однією з наймасштабніших щодо освоєння коштів на фортифікацію в умовах війни.