Блок Зеленського: хто увійде до нового політичного проекту

Україна зробила важливий крок у забезпеченні енергетичної безпеки, заклавши основу для регулярних поставок американського зрідженого природного газу (СПГ) через грецькі термінали та інфраструктуру «Вертикального коридору». Меморандум про співпрацю було підписано між групою «Нафтогаз» та грецькою компанією ATLANTIC-SEE СПГ TRADE S.A. під час міністерської зустрічі Партнерства з трансатлантичного енергетичного співробітництва (P-TEC).

Міністерство енергетики України зазначає, що цей документ створює передумови для довгострокових та регулярних поставок американського скрапленого газу на український ринок. Крім того, меморандум передбачає активне використання грецької газової інфраструктури, що дозволяє збільшити обсяги імпорту та зменшити залежність від традиційних маршрутів постачання.

Міністерка енергетики Світлана Гринчук зазначила, що рамки співпраці охоплюють період до 2050 року, а реалізація домовленостей відбуватиметься поетапно.

«Довгострокове партнерство дозволить забезпечити стабільні поставки СПГ, інтегрувати українську газотранспортну інфраструктуру в транзитні маршрути до Європи, а також створити стійку систему зберігання й розподілу американського газу. Ми закладаємо новий фундамент у трансатлантичній співпраці та робимо крок до довгострокової енергетичної стабільності», — підкреслила вона.

У міністерстві також звернули увагу, що нові логістичні ланцюги можуть не лише посилити енергетичну безпеку України, а й зробити її важливою складовою загальноєвропейської системи забезпечення газом у регіоні Південно-Східної та Центральної Європи.

За оцінками експертів ринку, інтеграція в систему постачання СПГ через Грецію та участь у «Вертикальному коридорі» дає Україні можливість зменшити залежність від традиційних маршрутів, диверсифікувати джерела імпорту та посилити свою роль як транзитного та газорозподільчого хабу.

«Ми дякуємо партнерам зі США та Греції. Це не лише енергетика — це про посилення економічної й геополітичної стійкості України», — додала Гринчук.

У середу, 5 листопада, Україна зустрічає день, сповнений символізму й природної краси. Хоча офіційних державних свят цього дня не передбачено, календар усе ж пропонує чимало цікавих приводів для уваги — від астрономічних явищ до духовних спогадів і світових ініціатив.

Повний Місяць — головна прикраса небосхилу Цьогорічний листопадовий повний Місяць обіцяє бути особливим: супутник Землі підійде на рекордно близьку відстань, створюючи ефект «супермісяця». Його світіння буде настільки інтенсивним, що під його сяйвом можна буде розгледіти навіть тіні дерев і будинків. Астрономи радять спостерігати за небесним видовищем уночі з 4 на 5 листопада — найкраще у місцях, віддалених від міського освітлення. Такий Місяць часто асоціюють із завершенням циклів, підбиттям підсумків і початком нового етапу в житті.

Міжнародні датиОрганізація Об’єднаних Націй сьогодні відзначає Всесвітній день поширення інформації про цунамі. Мета — підвищити обізнаність населення, особливо мешканців прибережних і острівних територій, про правила поведінки у разі стихійного лиха.Також 5 листопада у світі відзначають День здорового харчування. Він покликаний нагадати про важливість збалансованого раціону та профілактику хвороб, пов’язаних із неправильним способом життя.

Церковне святоПісля переходу на новий календар Православна церква України 5 листопада вшановує святих подружжя-мучеників Галактіона та Епістимію, а також єпископа Григорія Олександрійського. У цей день віряни моляться за сімейне щастя, взаєморозуміння та здоров’я дітей.

Народні традиції та прикметиУ народі ця дата вважалася холодною та не надто сприятливою. Згідно з повір’ями, не можна було починати нові справи, робити великі покупки чи прибирати в чужій хаті — аби не накликати невдачу. Казали: якщо 5 листопада сніжить, то до двадцятих чисел місяця вже прийде справжня зима. А ясне небо на заході сонця віщує морози у другій половині листопада.

Іменинники дняЦього дня народилися видатні українці: поет Яків Щоголєв, кінорежисерка Кіра Муратова, художниця Стефанія Шабатура та легендарний футболіст Олег Блохін.

У Харкові викрито складну корупційну схему, у яку були залучені колишній керівник обласної прокуратури та нинішній прокурор Олександр Фільчаков. За інформацією міжнародного детективного бюро Absolution, посадовець сприяв бізнесмену Ярославу Костенку, відомому своїми зв’язками у правоохоронних структурах, у придбанні державного підприємства «Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації».

Підприємство розташоване за адресою провулок Кузнечний, 2, 4/6, і має у своєму користуванні земельну ділянку площею 9062 квадратних метри. Щорічна сума земельного податку на цю ділянку складає приблизно 1,77 мільйона гривень. До складу єдиного майнового комплексу підприємства входять виробничі та адміністративні приміщення, а також сучасні лабораторії, що дозволяють здійснювати комплексні науково-дослідні роботи в сфері автоматизації.

За даними розслідування, Костенко звернувся до Фільчакова з проханням допомогти у викупі інституту через Регіональне відділення Фонду держмайна України в Харківській області, яким керував Дмитро Безпалов. Саме він, за словами свідків, отримував дзвінки від Фільчакова з наполегливими проханнями “підтримати” потрібне рішення.

Після кількох контактів і погоджень підприємство було продане ТОВ «Девелоп груп», власником якого є Костенко. Вартість викупу становила 34,82 мільйона гривень — лише на 400 тисяч більше стартової ціни. Участь у конкурсі взяла лише одна компанія, що може свідчити про попередньо узгоджену угоду.

Фактично, за незначну доплату бізнесмен отримав контроль над держпідприємством із цінною землею та майном у самому центрі Харкова. Розслідувачі вказують на можливі ознаки зловживання владою, конфлікт інтересів та потенційну корупційну складову у діях посадовців прокуратури й Фонду держмайна.

Наразі деталі угоди перевіряються, а журналісти Absolution передали матеріали до антикорупційних органів.

Судова інстанція у Фінляндії винесла вирок професору Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку в Одесі Олександру Ганчеву, визнавши його винним у систематичному незаконному стягненні грошей з українців, які працювали на фермах країни. Як повідомив фінський суспільний мовник Yle, слідство встановило, що викладач, який має науковий ступінь доктора історичних наук, протягом багатьох років займався посередницькою діяльністю з організації сезонної праці українських громадян у Фінляндії.

За даними прокуратури, починаючи з 2000-х років, Ганчев налагодив схему, за якою заробітчани сплачували йому певну суму за послуги з працевлаштування, хоча офіційно така діяльність не мала законного підтвердження. Його клієнтами ставали сотні українців, що прагнули знайти роботу у сільськогосподарському секторі Фінляндії. Гроші, які збиралися під виглядом організаційних внесків, використовувалися не лише для покриття витрат на поїздку, а й приносили посереднику значний прибуток.

У 2024 році з’ясувалося, що він вимагав з кожного працівника по 60 євро щомісяця, нібито «за консультаційні послуги». За відмову платити професор погрожував людям втратою статусу біженця.

Фінський суд постановив, що такі дії є порушенням законодавства, оскільки витрати на посередництво мають покривати роботодавці, а не самі працівники. Таким чином, отримані Ганчевим кошти визнано незаконними.

Під час судового розгляду професор заперечував звинувачення, заявивши, що збирав гроші лише за консультації, а не за працевлаштування. Водночас він визнав, що «межа між консультаціями і працевлаштуванням справді є розмитою».

Попри рішення суду, Олександр Ганчев не визнав своєї провини і продовжує рекламувати свої послуги в соціальних мережах. На сайті його компанії A.Ganchev HR Consulting and Recruitment зазначено близько двадцяти фінських сільськогосподарських підприємств, зокрема полуничних ферм, з якими він нібито співпрацює.

На офіційному сайті Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку вказано, що Ганчев працює у сфері вищої освіти з 2006 року. Він викладає дисципліни «Історія України та Історія української культури», а також «Історія України та державотворення».

10 листопада детективи Національного антикорупційного бюро України провели обшуки у бізнесмена та співвласника студії "Квартал 95" Тимура Міндіча. За інформацією видання “Українська правда”, ці події відбуваються в Києві, але на момент публікації матеріалу офіційних заяв від НАБУ чи самого Міндіча ще не було. Співробітники антикорупційного бюро поки що не надають коментарів щодо причин та мети обшуків.

Згідно з джерелами в правоохоронних органах, дані заходи можуть бути частиною розслідування по справах, пов'язаних з корупцією або фінансовими зловживаннями. Проте, жодних конкретних деталей щодо справи на цей момент не розголошено. У свою чергу, за інформацією деяких співрозмовників “Української правди”, ця ситуація може бути пов’язана з діяльністю одного з відомих бізнесменів у сфері шоу-бізнесу та медіа.

За даними джерел, Тимур Міндіч покинув територію України того ж дня — 10 листопада, лише за кілька годин до початку слідчих дій. Наразі невідомо, чи його від’їзд пов’язаний із розслідуванням, яке веде антикорупційне бюро.

Міндіч є відомим українським бізнесменом, співвласником студії “Квартал 95” та давнім соратником президента Володимира Зеленського. Він також був причетний до бізнес-проєктів у медіа та розважальній сфері.

Деталі справи поки не розголошуються, проте джерела припускають, що обшуки можуть бути частиною ширшої операції НАБУ, пов’язаної з перевіркою фінансових потоків у медіа- та енергетичному секторі.

Офіційні коментарі від правоохоронців очікуються найближчим часом.

Маша Єфросиніна, відома українська ведуча, нещодавно привернула увагу мережі, поділившись розкішними фотографіями своїх струнких ніг. Однак за красивими знімками стоїть цікава історія, яка захоплює не менше. Маша згадала подію з юності, коли її життя могло кардинально змінитися — вона мала шанс стати частиною легендарного кліпу гурту "Океан Ельзи" на пісню "Там, де нас нема".

Виявилося, що в ті часи, на самому початку її кар'єри, Єфросиніна проходила кастинг… для зйомок ніг. Це здається дивним, але саме так починався її шлях до популярності. Того року, 1998-го, "Океан Ельзи" ще тільки розпочинав свою кар'єру, а їхній кліп став першим офіційним відео гурту. Режисер Семен Горовий, який працював над проектом, вибирав різні образи та деталі для цього кліпу, і Маша стала однією з кандидаток на роль. Вона сподівалася хоча б на кілька секунд кадру, адже для молодої дівчини це була б чудова можливість потрапити до такого великого проекту.

“Я ходила на кастинг ніг для кліпу “Там, де нас нема”. І мої ноги не сподобалися режисеру. Не пройшла. Уявляєте? — сміється Маша. — Зате тепер можу з гордістю сказати: я пробувалася на роль ніг в “Океані Ельзи”!”

Єфросиніна також пригадала, як уперше побачила гурт наживо, коли працювала ведучою ранкового шоу “Підйом”.“Коли вони вперше з’явилися в ефірі, були дуже сором’язливі. Всі. Уявіть собі цих хлопців такими — не знали, де себе подіти”, — розповіла вона.

Ведуча згадала й події 2004 року, коли разом зі Святославом Вакарчуком брала участь у Помаранчевій революції. Після протестів вони поверталися до її дому, грілися вином і саме тоді почали справжню дружбу.

Китайська компанія COFCO, яка вважається одним із ключових гравців на українському зерновому ринку, опинилася під хвилею гучних звинувачень, що можуть мати серйозні наслідки для аграрної галузі та державних фінансів. За словами адвоката Кирила Яковця, діяльність структури має ознаки масштабних фінансових маніпуляцій, пов’язаних із проведенням фіктивних операцій із зерном, через які щорічно бюджет України нібито втрачає десятки мільярдів гривень.

Юрист заявив, що за лаштунками цього бізнесу стоїть розгалужена мережа впливу, яка охоплює посадовців Міністерства аграрної політики, Державної податкової служби, митних органів та навіть окремих представників судової системи. Саме вони, за його словами, забезпечують прикриття для сумнівних операцій, що дозволяє компанії уникати реального контролю та відповідальності.

Після оприлюднення цих заяв генеральний директор українського офісу COFCO Володимир Осадчук подав проти адвоката позов до суду, звинувативши його у поширенні неправдивої інформації. Сам Яковець називає позов спробою тиску й наголошує, що надав факти, які потребують офіційного розслідування.

Керівництво COFCO публічно не коментувало обвинувачення. Державні органи, які згадуються у заяві, також поки не оголосили про перевірку.