Блокада польського кордону: катастрофа чи самостріл Польщі?

10 жовтня 2025 року в Харкові стався жахливий випадок викрадення людини, який закінчився затриманням трьох підозрюваних. За даними поліції, троє осіб у військовій формі та балаклавах затримали 32-річного чоловіка біля одного з пунктів обміну валют у центрі міста. Нападники силою посадили потерпілого у автомобіль Mercedes-Benz Vito без номерних знаків і, погрожуючи зброєю, зв’язали його пластиковими стяжками, били та вимагали гроші.

Окрім фізичних знущань, вони заволоділи 14 600 євро, що були у чоловіка, а також зняли з його рахунків значну суму у криптовалюті. Після цього вони перевезли його до підвального приміщення, де протягом кількох годин утримували в нелюдських умовах, погрожуючи ще більшими наслідками у разі відмови виконати їхні вимоги. Підозрювані намагалися отримати від потерпілого ще значнішу суму, але він зміг звернутися за допомогою.

Після кількох годин психологічного та фізичного тиску нападники викинули потерпілого на узбіччі дороги в селищі Безлюдівка Харківського району. У ході оперативних заходів поліцейські встановили особи трьох підозрюваних — їм від 30 до 39 років; серед затриманих є військовослужбовець. Усім троьом повідомлено про підозру, суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою.

Правоохоронці проводять слідчі дії для встановлення усіх причетних до злочину та відпрацьовують канали відмивання викрадених коштів у криптовалюті. Слідство також перевіряє можливі зв’язки затриманих із іншими кримінальними групами та джерела походження зброї.

У вересні 2025 року Київ уклав понад 6,5 тисяч договорів на загальну суму понад 5,3 мільярда гривень. Згідно з аналітичними даними BI.Prozorro, більшість коштів було направлено на будівництво та ремонтні роботи, як і в попередні місяці. Це свідчить про стратегічний акцент міської влади на покращення інфраструктури столиці.

Найбільший контракт вересня стосується капітального ремонту Харківського шосе, загальна вартість якого становить 1,25 мільярда гривень. Виконання робіт здійснює компанія ТОВ "Група компаній “Автострада”. Окрім цього, значні кошти були спрямовані на ремонтні роботи в інших районах міста. При цьому найбільшу частину з виділених коштів – майже 3 мільярди гривень, або 57,5% від загальної суми витрат – було витрачено саме на будівництво та реконструкцію існуючих об'єктів інфраструктури.

Ще 467 млн грн спрямовано на будівництво та ремонт укриттів. Найактивніше — районні управління освіти, житлово-комунальні компанії та окремі школи. Серед проєктів — нові укриття для ліцею №157 на Оболоні та школи №44 у Голосієві, а також добудова захисної споруди школи №130 ім. Данте Аліг’єрі.

КП “Київтеплоенерго” у вересні витратило 162 млн грн на ремонти й реконструкції тепломереж. Найдорожчий договір (79,5 млн грн) укладено на оновлення комунікацій на вул. Петлюри та Коцюбинського у Шевченківському районі. Ще 72 млн грн спрямовано на встановлення когенераційних установок, що мають підвищити енергоефективність підприємства.

Окрім Харківського шосе, на інші дорожні роботи витратили 111 млн грн. Серед об’єктів — проспект Василя Порика, вул. Зодчих, Привокзальна та Голосіївський проспект.

На медичне обладнання, ліки та гігієнічні засоби пішло 497 млн грн. Найбільші замовники — КП “Медичний центр Києва” (МРТ і КТ на 125,6 млн грн) та Київська міська клінічна лікарня №1 (рентген-комплекс за 89 млн грн).

Ще 471,7 млн грн місто витратило на паливо. Основні споживачі — “Київводоканал” (235 млн грн) і “Київпастранс” (191,6 млн грн).

Загалом у публічних закупівлях вересня брали участь майже 500 розпорядників коштів. Найактивнішим замовником стала КК “Київавтодор”, підпорядкована Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Після відсторонення директора департаменту Руслана Кандибора його обов’язки з 11 вересня виконує Роман Лелюк.

Підрядником місяця стала “Група компаній “Автострада”, яка реалізує контракти у столиці та по всій Україні, зокрема проєкти “Великого будівництва” та водогін у Дніпропетровській області після підриву Каховської ГЕС. Компанія також бере участь у будівництві Подільського мостового переходу та метро на Виноградар.

В Україні, для того щоб у 2025 році отримувати пенсію в розмірі близько 11 000 грн, необхідно не лише мати достатній страховий стаж, але й офіційну зарплату, яка відповідає високим стандартам. За оцінками фахівців, щоб досягти цієї суми, середній розмір офіційної заробітної плати протягом кар'єри повинен становити не менше 31 400 грн на місяць. Саме цей показник, а точніше сума сплачених страхових внесків, визначатиме індивідуальний коефіцієнт, який, у свою чергу, визначає розмір пенсії.

Ключовим елементом пенсійної системи є вимоги до страхового стажу, які постійно зростають. Уже зараз, згідно з новими правилами, мінімальний стаж для отримання пенсії з кожним роком збільшується. Так, у 2026 році для того, щоб вийти на пенсію в 60 років, необхідно мати 33 роки стажу. Для виходу на пенсію в 63 роки достатньо буде 22 роки стажу, а для 65 років – 15 років. Ці вимоги продовжать підвищуватися і в наступні роки, зокрема до 2028 року, коли для пенсії в 60 років буде потрібно 35 років стажу, а для 63 років – 25.

Окремо на 2025 рік: жінки можуть виходити на пенсію у 60 років за наявності не менше 32 років стажу. Матері п’ятьох і більше дітей або матері дитини з інвалідністю мають право на оформлення пенсії з 50 років за умови щонайменше 15 років стажу.

Стаж можна докупити добровільно. У 2025 році один місяць коштує 1 760 грн (це 22% від мінімальної зарплати 8 000 грн). Оплата здійснюється офіційно, і куплений період зараховується до страхового стажу для права на пенсію.

Пенсійна формула «прив’язана» до середньої офіційної зарплати за весь стаж і сплачених внесків. Тож ідеться не про разовий високий оклад, а про стабільно легальну зарплату протягом тривалого періоду. Якщо частина кар’єри відпрацьована на мінімальних внесках або «в тіні», підсумковий коефіцієнт буде нижчим, і до 11 тисяч може «не дотягнути».

Ключ до цільової пенсії — офіційні внески з гідної зарплати + потрібний стаж. За потреби стаж докуповують, але дешевше й ефективніше підвищувати «білу» зарплату та безперервно сплачувати ЄСВ.

Те, що рік тому здавалося військовою фантастикою, нині стало одним із реальних й ефективних шарів протиповітряної оборони: недорогі квадрокоптери-перехоплювачі посилили здатність протидіяти масованим атакам ударних безпілотників. Ініціатива виникла з простого прагнення — економії фінансових ресурсів та зменшення залежності від дорогих ракетних засобів ППО, особливо в умовах, коли традиційні системи почали відчувати дефіцит боєприпасів під час хвиль атак дронів-камікадзе.

Конструкції перехоплювачів дуже різняться: зустрічаються маневровані планери з покращеною аеродинамікою, мультикоптери з посиленими двигунами для зростання маневреності, а також модифікації з бойовими частинами або контактними механізмами для фізичного знищення противника. Багато розробок народилися в малих цехах і волонтерських майстернях — інженери та аматори адаптували доступні компоненти, електроніку й матеріали, щоб створити максимально прості, надійні та дешеві апарати. Така гнучкість дозволяє швидко масштабувати виробництво і підлаштовуватися під тактичні потреби фронту.

Втім, перехоплення — це не лише апаратура, а й людський фактор. Пілоти перехоплювачів проходять жорсткий відбір і довготривале навчання; з тисяч студентів лише невелика частина опановує цю спеціалізацію на фронтовому рівні. До того ж суперництво технологій триває: противник модернізує свої ударні дрони, тож українські інженери вже працюють над новими поколіннями перехоплювачів і системами підтримки.

Інновація привернула увагу НАТО — альянс і партнери докладають зусиль для масштабної кооперації і розробки недорогих спроможностей протидії безпілотникам. Якщо перехоплювачі доведуть стабільну ефективність у масштабі та масовому виробництві, це може змінити уявлення про доступні засоби протиповітряної оборони в епоху масових дрон-атак.

Українські підприємства очікують значного підвищення споживчих цін протягом наступного року. Згідно з оцінками керівників компаній, рівень інфляції може досягти 11,4%, що є майже удвічі вищим за офіційний прогноз Національного банку України. Така ситуація створює серйозні виклики для бізнесу та населення, адже стрімке зростання цін впливає на купівельну спроможність і загальний рівень життя.

Основною причиною майбутнього подорожчання підприємці вважають воєнні дії, що тривають на території країни. За результатами опитування, майже 80% керівників підприємств зазначають, що війна є головним фактором, який спричиняє економічну невизначеність. Це, у свою чергу, підвищує витрати на логістику та призводить до росту цін на основні товари і послуги. В умовах постійної нестабільності на ринку, компанії змушені враховувати додаткові витрати на забезпечення безпеки, закупівлю сировини та транспортні послуги.

Ще одним вагомим чинником називають коливання курсу гривні, на яке вказали 69,8% респондентів (у другому кварталі таких було 67,3%). Зростання очікувань щодо подорожчання на світових ринках триває вже п’ятий квартал поспіль.

Водночас лише 22,6% керівників підприємств зазначили, що податкові зміни впливатимуть на ціни — це найнижчий показник за останній рік.

Державна служба статистики підтверджує тенденцію поступового зростання базової інфляції. У вересні 2025 року вона становила 1,3% порівняно з серпнем і 11,0% у річному вимірі.

Найбільше за рік подорожчали яйця (+50,9%), фрукти (+30,4%) та соняшникова олія (+28,1%). Водночас завдяки збору врожаю у вересні сезонно подешевшали овочі (–10,6%) та фрукти (–11,8%).

Експерти наголошують на важливості посилення державної політики, спрямованої на обмеження споживання алкоголю, оскільки це може суттєво знизити рівень захворюваності та смертності від раку. За даними Міжнародного агентства з вивчення раку (МАІР), навіть найменші дози алкоголю не є безпечними для організму, і їх споживання безпосередньо пов'язане з підвищеним ризиком розвитку онкологічних захворювань. Щорічно у світі фіксується значна кількість нових випадків раку, що виникають через алкоголь, що має глибокі соціальні та економічні наслідки.

За результатами досліджень, у 2020 році в Євросоюзі алкоголь став причиною понад 111 тисяч нових випадків раку, і цей показник продовжує зростати. Прогнозується, що в глобальному масштабі кількість таких випадків досягне 741 тисячі. Особливо вражаючим є той факт, що близько 70% нових випадків стосується чоловіків, що ще раз підкреслює необхідність цільових заходів щодо боротьби з цією проблемою. Окрім того, алкогольний рак має серйозні економічні наслідки. У 2018 році втрачені економічні ресурси через передчасні смерті від алкогольних захворювань, зокрема раку, оцінювалися у понад 4,58 мільярда доларів США. Ці цифри свідчать про масштаби проблеми, яка впливає не лише на здоров'я громадян, а й на економіку держави.

МАІР класифікувало алкоголь як канцероген ще у 1988 році. Споживання спиртного підвищує ризик розвитку як мінімум семи видів раку, включаючи рак ротової порожнини, глотки, гортані, стравоходу, печінки та товстої кишки. Алкоголь викликає рак через зміни гормонального фону, порушення мікробіому кишечника, окислювальний стрес і пошкодження ДНК через ацетальдегід, що міститься в етанолі.

Дослідження показують, що навіть «помірне» вживання алкоголю — менше двох склянок на день — спричинило понад 100 тисяч нових випадків раку у світі у 2020 році. Найбільший ризик пов’язаний із «ризикованим» (2–6 напоїв на день) та «важким» (понад 6 напоїв на день) рівнями споживання.

МАІР пропонує ряд заходів для зниження шкоди від алкоголю: підвищення податків, встановлення мінімальних цін, підвищення вікового цензу, обмеження кількості магазинів, заборону на рекламу та державний контроль за продажем спиртного. Ці кроки здатні значно зменшити кількість хворих на рак та врятувати життя тисяч людей.

Ситуація в Покровську залишається надзвичайно складною і критичною. За інформацією з військових джерел, українське командування на чолі з генералом Сірським наразі не може повністю контролювати місто, що ставить під загрозу стабільність на лінії фронту в цьому регіоні. Наразі російські війська продовжують наступ у цьому стратегічно важливому напрямку, що значно ускладнює ситуацію для українських військ.

Ще однією важливою темою є контроль над Куп'янськом. Згідно з неофіційними даними, Україна фактично майже втратила контроль над цим містом, що викликає серйозні побоювання серед військових експертів та політиків. Відомо, що у наступні дні можуть відбутися бої за інші важливі міста — Константинівку та Сіверськ. Ці населені пункти є стратегічними точками, від яких залежить подальший розвиток ситуації на сході України.

Український боєць із позивним «Мучний» уточнює, що бої тривають у західній частині міста. Він попереджає, що якщо противник наростить темп наступальних дій, існує ризик, що місто буде стискатися в пастку та перетвориться на зону зачистки у щільній забудові.

За даними військових пабліків, ключові атаки наразі зосереджені на промисловій зоні на північному заході Покровська. «Якщо цей об’єкт впаде, місто фактично втратить свій стержень і перетвориться на уламки, по яких буде важко пересуватися», — зазначає «Мучний».

Ситуація викликає серйозне занепокоєння серед військових експертів, оскільки контроль над промзоною є критично важливим для оборони міста та можливості організованого відступу українських сил.

В останні місяці спостерігається значне скорочення обсягів військової допомоги Україні з боку міжнародних партнерів, зокрема Заходу. Швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung зазначає, що підтримка з боку Сполучених Штатів, які були одним із найбільших донорів, істотно знизилася після інавгурації Дональда Трампа. Це спричинило дефіцит у фінансуванні, який частково вдалося компенсувати Європейському Союзу лише в першій половині поточного року. Однак ситуація змінюється: влітку європейські зобов'язання значно скоротилися — на 57% порівняно з першими шістьма місяцями, зменшивши щомісячний обсяг допомоги з €3,8 млрд до €1,9 млрд.

Цей спад не можна ігнорувати, адже для України, яка веде боротьбу за свою територіальну цілісність, кожен фінансовий ресурс має велике значення. Зниження підтримки означає не лише складнощі в постачанні необхідного озброєння, але й потенційно серйозні наслідки для стабільності військових операцій. У другому кварталі поточного року військова допомога всіх донорів була на 40% нижчою, ніж у першій половині, що ускладнює плани щодо модернізації армії та забезпечення її необхідними ресурсами для відбиття агресії.

Ініціатива Purl, у рамках якої окремі країни НАТО купують зброю у США для передачі Україні, вже залучила мінімум 16 держав; серед тих, хто закупив озброєння — Данія, Норвегія, Швеція, Латвія, Німеччина, Нідерланди, Бельгія та Канада. Загальна сума таких закупок становить близько €1,9 млрд. При цьому Данія вирізняється тим, що віддала свої запаси артилерії і налагоджує прямі закупівлі у українських виробників.

Матеріал також звертає увагу на регіональні відмінності: Південна Європа (Франція, Іспанія, Італія) демонструє більш стриману позицію в постачанні озброєнь, але водночас має відносно повні склади і потужні оборонні галузі; країни Балтії, Чехія чи Польща активніші у передачах, але їхні можливості обмежені ресурсами. Автори зазначають, що потенціал Європи для збільшення допомоги ще не вичерпано — порівняння з попередніми кризами показує, що ЄС і Брюссель можуть мобілізувати значні фінансові ресурси: фонд відновлення під час пандемії становив близько €810 млрд, під час єврокризи — близько €400 млрд, тоді як на сьогодні допомога Україні становить приблизно €215 млрд.