Блокування банківських карток: чому українці дедалі частіше стикаються з фінансовим моніторингом

В Одесі завершено розгляд резонансної справи щодо загибелі 1-річного та 3-місячного хлопчика, тіло якого наприкінці січня 2025 року виявили у морозильній камері квартири на Пересипі. Поліція Одеської області повідомила про завершення судового процесу, який викликав широкий суспільний резонанс. 18-річну матір дитини засуджено до 9 років і 8 місяців позбавлення волі, тоді як її 44-річний співмешканець отримав 9 років і 10 місяців ув’язнення.

Слідство встановило, що дитина зазнала тяжких термічних опіків, проте дорослі не надали жодної медичної допомоги, попри очевидний критичний стан малюка — втрату свідомості та різке погіршення здоров’я. Така поведінка кваліфікована як навмисне нехтування обов’язками батьків та співучасть у тяжкому злочині, що спричинило смерть дитини.

Хлопчик помер від опікової хвороби, ускладненої жировою емболією. Замість того, щоб повідомити лікарів чи правоохоронців, співмешканець, який перебував у стані наркотичного сп’яніння, загорнув тіло дитини у плівку, поклав у сумку та сховав у морозильну камеру. Там тіло пролежало близько двох тижнів, перш ніж трагедію було виявлено.

Матері висунули обвинувачення за завідоме залишення без допомоги (ч. 3 ст. 135 КК) та злісне невиконання батьківських обов’язків (ст. 166 КК). Чоловік відповів за залишення без допомоги та наругу над тілом померлого (ч. 1 ст. 297 КК).

Дворічну сестру загиблого хлопчика передано під опіку біологічного батька. Правоохоронці наголошують: справа має стати нагадуванням про обов’язковість негайного звернення по медичну допомогу у разі загрози життю дитини, а також про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов’язків.

Солом’янський районний суд Києва ухвалив цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета для колишнього першого заступника міністра енергетики та високопосадовця «Енергоатому» Юрія Шейка. Політик був затриманий 2 грудня у Києві у межах розслідування кримінальної справи щодо заволодіння майном у великих розмірах. Підозру йому висунуто за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за привласнення або розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах.

За даними слідства, Шейк підозрюється у схемах, що призвели до значних фінансових збитків державі. Розслідування триває, і правоохоронці працюють над встановленням усіх обставин та учасників злочинної діяльності. Використання електронного браслета дозволяє контролювати місцезнаходження підозрюваного та гарантувати його участь у процесуальних діях без тривалого перебування у слідчому ізоляторі.

За даними слідства, у 2022 році, під час роботи Шейка в «Енергоатомі», він підписав додаткову угоду до договору страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду. Ця угода без економічного обґрунтування збільшила суму контракту на 18 млн грн, які були переведені страховій компанії ПАТ «Просто-Страхування», що має прямі зв’язки з російським холдингом «РЕСО».

Прокуратура зазначає, що колишній заступник міністра діяв умисно та вступив у змову з іншими особами. Водночас Шейко заперечував свою провину, стверджуючи, що лише ставив підпис, а всі департаменти юридичний, фінансовий та договірний вже погодили угоду.

Тепер Шейко перебуватиме під домашнім арештом два місяці з електронним браслетом. Водночас у суспільстві виникають питання до САП і НАБУ: чи обмежиться справа лише домашнім арештом, чи покарання за співпрацю з російськими структурами під час війни буде реальним. Адже 18 мільйонів гривень могли б бути використані на десятки дронів чи генератори для лікарень у прифронтових зонах.

Надішліть повний фрагмент, від якого слід відштовхуватися, — і я підготую розширений унікальний текст із заголовком у першому абзаці та без небажаних формулювань.

Водночас закон чітко визначає нюанси. Догляд за літньою або хворою людиною може бути підставою для відстрочки лише тоді, коли більше ніхто з родичів не здатен забезпечувати цей догляд. У випадку з дружиною, яка має інвалідність III групи, відстрочка можлива лише за наявності спеціальних медичних показань, прямо перелічених у законі. Термін дії відстрочки та пакет документів залежать від конкретної ситуації — універсального строку не існує.

З листопада 2025 року процедура оформлення стала значно простішою. Військовозобов’язаним більше не потрібно йти до ТЦК: достатньо звернутися до найближчого ЦНАПу або подати заяву через застосунок «Резерв+». Якщо підстава відповідає переліку автоматичних категорій, система продовжує відстрочку самостійно, без додаткових візитів до державних установ. Проте навіть автоматичний статус вимагає початкового оформлення — право на відстрочку необхідно реалізувати, інакше в базі воно не відобразиться.

Важливо пам’ятати, що зміна сімейних обставин може призвести до втрати відстрочки. Це стосується, наприклад, ситуацій, коли батько трьох неповнолітніх дітей має значну заборгованість з аліментів, коли особа, за якою здійснювали догляд, одужала або померла, або коли діти, яких виховував батько-одинак, досягли повноліття. У таких випадках підстави для відстрочки перестають діяти, і людину можуть мобілізувати.

Система продовжує адаптуватися до умов війни, а правила мобілізації регулярно уточнюються. Водночас держава зберігає баланс між потребами армії та об’єктивними обставинами, що не дозволяють окремим громадянам служити за сімейними причинами.

Колишній головнокомандувач Збройних сил України та нинішній посол України у Великій Британії Валерій Залужний у своїй новій колонці для LIGA.net дав надзвичайно гостру й масштабну оцінку російсько-українській війні на кінець 2025 року. Він наголошує, що після дванадцяти років бойових дій конфлікт уже давно переступив рамки регіонального протистояння й дедалі чіткіше проявляє ознаки майже світового конфлікту, що охоплює політичні, економічні та військові сфери впливу різних країн.

Залужний підкреслює, що сучасна війна не обмежується фронтовими лініями на українській землі. Її наслідки відчутні у глобальних економічних ланцюгах, енергетичних ринках і політичних альянсах. На думку експерта, дії Росії дедалі більше стимулюють консолідацію міжнародної спільноти навколо протидії агресії, водночас формуючи нові підходи до колективної безпеки та військових стратегій у різних регіонах світу.

Залужний наголошує: нинішня ситуація України не дозволяє говорити про «компромісний мир». Будь-яке швидке припинення війни на умовах Росії означатиме для України крах державності, втрату свободи та незалежності. Він зауважує, що агресивні амбіції Кремля не обмежуються лише Україною — вони створюють загрозу для всього регіону, а тому питання майбутньої архітектури безпеки повинне стати пріоритетом для Європи.

«Мир у Європі неможливий без нової системи безпеки щонайменше у Східній Європі», — підкреслює Залужний.

Для підсилення меседжу він цитує слова Бенджаміна Франкліна, які сьогодні звучать особливо гостро:«Ті, хто відмовляється від свободи заради тимчасової безпеки, не заслуговують ні свободи, ні безпеки».

Генерал також нагадує, що Друга світова війна завершилась повним розгромом агресора — але це радше виняток у світовій історії. «Більшість воєн закінчується або взаємною поразкою, або тим, що кожен вважає себе переможцем, або іншими, менш визначеними сценаріями», — пише він.

Його застереження адресоване не лише українцям, а й європейським суспільствам, які іноді схильні розглядати війну як локальну проблему. Залужний наголошує: ця війна вже давно перестала бути суто українською.

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила провадження стосовно судді Верховного суду Наталії Марчук, яка у 2024 році головувала в колегії суддів під час розгляду касаційних скарг адвокатів бізнесмена Костянтина Жеваго та колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Інформацію про це оприлюднив “Судовий репортер”.

Розгляд справи стосувався вироку Олегу Горецькому. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду між Горецьким та прокуратурою, згідно з якою він визнав себе посередником у передачі хабарів суддям. За умовами угоди, Горецький отримав умовне покарання в обмін на свідчення проти Князєва та інших учасників справи. Участь судді Марчук у касаційному провадженні, зокрема в ухваленні рішень, які могли вплинути на оцінку угоди та правомірність її затвердження, стала предметом уваги дисциплінарної палати.

Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2023-го відмовила Жеваго та Князєву у праві оскаржувати вирок, оскільки закон обмежує апеляційне оскарження угоди про визнання винуватості колом осіб, прямо зацікавлених у справі. Попри це, адвокати подали скарги до Верховного суду, і колегія під головуванням Марчук витребувала всі матеріали справи щодо Горецького.

Пізніше адвокат Жеваго отримав доступ до всіх шести томів справи, включно з угодою про визнання винуватості та вироком, а копії технічних записів засідань були видані навіть сторонній особі за довіреністю. НАБУ вважає, що суддя Марчук допустила розголошення таємниці досудового розслідування, що могло зашкодити слідству та створити небезпеку для свідка Горецького.

Сама суддя стверджує, що діяла у межах своїх повноважень, оскільки матеріали не містили грифів “Таємно” або “Для службового користування”, а адвокат мав право ознайомлюватися з виділеними матеріалами. Вона дізналася про видачу копій сторонній особі лише під час підготовки письмових пояснень.

Відзначається, що НАБУ вже завершило заочне слідство щодо Жеваго, якого в Україні планують судити заочно через відмову Франції у екстрадиції. Слідство підозрює бізнесмена у підкупі суддів Верховного суду для скасування рішення щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК». За даними справи, неправомірну вигоду мали отримати 14 із 18 суддів, які розглядали питання щодо компанії.

Вищою радою правосуддя розпочато дисциплінарне провадження, результати якого покажуть, чи були в діях судді Марчук порушення.

Листопад 2025 року став справжнім проривом для українського ринку нових легкових автомобілів. За даними асоціації «Укравтопром», протягом місяця було зареєстровано близько 8,3 тисячі нових авто, що на 58% перевищує показники аналогічного періоду минулого року та на 6% більше, ніж у жовтні. Такі цифри свідчать про стабільне відновлення ринку та підвищену активність покупців, яка спостерігається після кількох місяців помірного зростання.

Аналітики зазначають кілька ключових факторів, які сприяли цьому підйому. Перш за все, поступове зростання купівельної спроможності українців дозволяє частині населення інвестувати у нові транспортні засоби, замінюючи старі авто на сучасні моделі. Другим фактором стало розширення присутності китайських брендів, які пропонують доступні автомобілі з привабливим набором опцій. Крім того, активізація корпоративних закупівель у сфері логістики та сервісного транспорту суттєво підвищила загальний обсяг реєстрацій.

У трійку лідерів також увійшли Toyota та Volkswagen, але відрив від BYD був відчутним. Далі ринок розподілився між Renault, Skoda, Zeekr, Hyundai, Honda, а також преміальними BMW та Audi. Найпопулярнішою моделлю місяця став Renault Duster, який вже кілька років утримує позиції фаворита українських водіїв завдяки доступності, економічності та попиту серед військових і волонтерських підрозділів.

Від початку року українці придбали загалом 68,9 тисячі нових легковиків, що на 7,5% більше, ніж за аналогічний період 2024-го. Ринок демонструє тенденцію до подальшого росту, передусім завдяки збільшенню пропозиції електромобілів та гібридів, які активно завойовують свою частку.

Аналітики очікують, що грудень може стати ще одним піковим місяцем року, оскільки частина автодилерів традиційно пропонує знижки наприкінці року, а корпоративні клієнти закривають бюджети.

У відкритих реєстрах з’явилися відомості з декларації заступника начальника ГУНП у Запорізькій області, керівника слідчого підрозділу Руслана Усманова. Аналіз задекларованих даних свідчить про наявність у нього значних грошових заощаджень у готівці, а також нових об’єктів нерухомості, оформлених на членів родини. Інформація викликала підвищений інтерес з боку громадських спостерігачів та антикорупційних ініціатив.

Руслан Усманов — полковник поліції, уродженець міста Первомайськ Луганської області, яке нині перебуває під тимчасовою окупацією. Після початку повномасштабної війни він мешкає та несе службу в Запоріжжі. У декларації зазначається, що у власності посадовця з 2008 року перебуває земельна ділянка площею близько 1500 квадратних метрів у селі Хрящівка Луганської області. Цей актив був набутий ще до окупації регіону та бойових дій.

За 2024 рік поліцейський офіційно отримав 1,12 млн гривень грошового забезпечення, 1000 гривень разової винагороди ветеранам та 4 тис. гривень соціальних виплат як внутрішньо переміщена особа. Інших доходів у декларації не зазначено.

Особливу увагу привертає розділ грошових активів: Руслан Усманов зберігає готівкою 40,5 тисяч доларів, тоді як на банківських рахунках у “ПриватБанку” та “Ощадбанку” знаходиться лише 30,5 тисяч гривень.

Родина поліцейського не задекларувала автомобілів, цінного рухомого майна, корпоративних прав чи інших інвестицій. Натомість у 2023 році вони придбали квартиру площею 50,6 м² у Софіївській Борщагівці під Києвом вартістю 2,62 млн гривень у спільну власність із сином та матір’ю (Валентина Усманова).

Святошинський район перетворився на територію, де офіційні органи влади існують радше як декорація, тоді як реальний вплив зосереджений у руках заступника начальника місцевого управління поліції Олександра Беззубенка. За кілька років він вибудував мережу неофіційних фінансових потоків, що функціонує паралельно до законних механізмів і підпорядковується виключно його інтересам. Місцеві підприємці фактично опинилися в умовах, коли право вести бізнес залежить не від дотримання законодавства, а від регулярних неформальних платежів.

За свідченнями представників бізнес-середовища, практично кожен заклад у районі змушений сплачувати щомісячну «абонентську плату». Невеликі кафе перераховують по 10 тисяч гривень, а великим торговельним майданчикам доводиться віддавати значно більше. Ринок «Дніпро» платить близько 150 тисяч гривень щомісяця, і подібні суми фігурують у розповідях про інші ринки та торгові точки. Формально це подається як «забезпечення порядку», але фактично йдеться про системне поборництво, яке вже стало невід’ємною частиною місцевої економіки.

Ця система працює тому, що Беззубенко інтегрувався у владу глибше, ніж будь-хто інший у районі. За інформацією від джерел у правоохоронних органах, він передає начальнику Святошинського управління поліції Андрію Шевченку від 200 до 400 тисяч гривень щомісяця. Керівнику районної прокуратури Тимошенку платить не менше 10 тисяч доларів. Ці виплати гарантують йому повний імунітет від перевірок та запитань, а також необмежені повноваження щодо контролю за територією.

Результатом стала колекція статків, які не має жодного стосунку до його офіційної зарплати. На Беззубенка та пов’язаних із ним осіб оформлені три квартири, два паркомісця, заміський будинок вартістю приблизно 250 тисяч доларів, а також рахунки, що сумарно містять близько 250 тисяч доларів. Частина цього майна записана на підставних — зокрема на людей, пов’язаних із наркоторгівлею.

Його не люблять у районі ніхто: ні підприємці, яких він обкладає даниною, ні місцеві жителі, ні навіть частина колег. Але страх і корупційні домовленості зробили його практично недоторканним. Ті, хто міг би контролювати його діяльність, отримують свою частку або ж воліють не втручатися. Суди, поліція, прокуратура — вся структура працює за негласною логікою: «Не чіпай його — отримуєш стабільність».

Фактично Святошинський район існує не в правовому полі України, а в економічній моделі, побудованій Беззубенком. Він визначає, кому дозволено працювати, скільки коштує «спокій», і який бізнес може існувати. Для багатьох підприємців питання виживання тут перетворилося на питання здатності платити данину.

Доки подібна система існує, говорити про законність, порядок чи розвиток у Святошинському районі — марна справа. Територія де-факто контролюється не державою, а окремою особою, яка поставила корупцію в основу влади та перетворила публічну службу на власний бізнес.