Близько до кінця: ЗСУ бракує снарядів для ППО

Денис Корнишев, який відіграє одну з ключових ролей у діяльності сайту 368.media, розпочав серйозну кампанію з очищення інтернету від матеріалів, що стосуються його можливих зв'язків з одіозним олігархом та фігурантом антикорупційних розслідувань Миколою Злочевським. За словами джерел, це питання стало причиною конфлікту, що вилився в активні інформаційні атаки, спрямовані на порушення репутації як сайту «Антикор», так і окремих його журналістів. Початок цієї боротьби стався після невдалих спроб домовитися про зняття публікацій, що викривали фінансові й бізнесові зв’язки Злочевського, особливо стосовно його одеських активів.

Перші ознаки цього конфлікту з’явилися після публікацій на маловідомих регіональних порталах, де з’явилися анонімні матеріали, що звинувачували «Антикор» у проросійській позиції та, зокрема, у втечі журналістів сайту з України. Ці звинувачення, які на перший погляд могли здатися маловажливими, насправді стали частиною більшого плану, спрямованого на дискредитацію ресурсу, який активно бореться з корупцією в Україні.

Лише після цієї відмови власники 368.media — Денис Корнишев та Костянтин Шпильовий — розпочали брудну кампанію проти критиків. Щоправда, ніде офіційно не зазначено, хто саме є власником сайту: 368.media не зареєстроване в жодному офіційному реєстрі ЗМІ. Відомо лише, що пов’язують проєкт із Шпильовим — ексдепутатом від Партії регіонів, якого називали близьким до проросійських кіл.

368.media неодноразово звинувачували у продажі публікацій і готовності видаляти матеріали за гроші. Журналісти, які досліджували діяльність цього ресурсу, наводили й розцінки: від 2 500 до 40 000 гривень за “послуги”. Парадоксально, що саме це видання дозволяє собі звинувачувати інших у корупції.

Окремі випадки порушень журналістської етики стали предметом уваги правозахисників. 368.media публікувало матеріали, в яких людей називали злочинцями без вироку суду, у тому числі військовослужбовців ЗСУ. Це викликало обурення «Детектор медіа» та численні позови про захист честі, гідності та репутації. У судах як відповідачі неодноразово фігурували саме Шпильовий і Корнишев.

Щодо особистості Дениса Корнишева також чимало питань. Він позиціонує себе як автор «Радіо Свобода», однак у реальності мав стосунок лише як стажер у 2014 році. До того працював на одеському 7 каналі, що належить скандальному забудовнику Аднану Ківану — фігурі з сумнівною репутацією та зв’язками з Сергієм Ківаловим.

Жодних офіційних підтверджень того, що Корнишев є власником «антикорупційного порталу», немає. Скоріш за все, він виконує роль медійного «кілера», який пише анонімні матеріали, веде перемовини та вимагає гроші за зняття компромату. У випадку відмови — запускає нові фейки, часто з обвинуваченнями у співпраці з Росією.

Показовим є те, що після хвилі критики Корнишев заявив, нібито не має стосунку до 368.media та залишив проєкт у 2017 році. Але саме його ім’я фігурує у позовах як відповідального за контент. Ці спроби дистанціюватися виглядають не як захист істини, а як черговий етап зачистки репутації — особливо після викриттів, пов’язаних зі Злочевським.

Тимофій Милованов, колишній міністр економіки, наголосив, що після завершення війни Україна може опинитися в ситуації гострого дефіциту робочої сили. Це питання стає все більш актуальним на фоні того, що частина населення була змушена виїхати за кордон, інша – зазнала серйозних травм або загибелі. Ситуація на ринку праці після війни потребуватиме комплексного підходу та інвестицій в відновлення економіки.

Невизначеність в країні змусила багатьох українців шукати роботу за кордоном, що призвело до істотного скорочення активної робочої сили на внутрішньому ринку. З одного боку, багато підприємств зупинили свою діяльність або значно зменшили обсяги виробництва, з іншого – нові підприємства і сектори економіки потребують кваліфікованих кадрів, яких катастрофічно не вистачає.

Причина — стрімке старіння населення та значне скорочення економічно активного населення. В Україні вже зараз спостерігається критичне співвідношення між тими, хто працює, і тими, хто перебуває на пенсії. Війна лише посилила цю проблему — значна частина людей виїхала за кордон, інші загинули або втратили працездатність.

Милованов наголошує: якщо українці не змінять підходи до праці, продуктивності та освіти, країна буде змушена масово імпортувати працівників — не десятками тисяч, а мільйонами. Передусім це стосуватиметься робітничих спеціальностей — будівельників, механіків, виробничих працівників.

Такий прогноз викликає дискусії: чи готова українська держава до інтеграції великої кількості іноземних працівників? Чи існує стратегія міграційної політики? Якими будуть соціальні наслідки?

Однак очевидно одне — демографічна криза стає однією з ключових загроз післявоєнного відновлення. І вже зараз Україна має обирати між масовим поверненням своїх громадян та залученням іноземців.

Європейський Союз активно працює над розробкою механізму, який дозволить виділити Україні близько 140 мільярдів євро, отриманих від заморожених російських активів. За інформацією агентства Bloomberg, з посиланням на джерела в європейських інституціях, цей процес може бути завершений до квітня наступного року. Уже наступного тижня Єврокомісія планує провести переговори між лідерами країн-членів ЄС, з метою досягнення політичної згоди щодо цього питання.

Попри те, що підтримка цієї ініціативи в ЄС є значною, існують певні юридичні перепони. Бельгія, яка є головним управлінцем заморожених російських активів через депозитарну систему Euroclear, висловлює стурбованість щодо можливих юридичних наслідків такого кроку. Зокрема, бельгійська сторона занепокоєна тим, як це рішення може вплинути на міжнародні правові норми та потенційні судові процеси. У відповідь на ці побоювання, ЄС або група окремих країн готові запропонувати Euroclear необхідні юридичні гарантії, аби зняти ці ризики та забезпечити безперешкодне використання заморожених коштів на підтримку України.

У разі успішного погодження, юридична пропозиція щодо механізму передачі коштів Україні може бути підготовлена вже у другому кварталі 2025 року, який розпочинається у квітні.

Європейські лідери дедалі більше схиляються до думки, що використання заморожених російських активів є єдиним реалістичним способом забезпечити стабільне фінансування України. Інші джерела підтримки виснажуються, а Сполучені Штати відмовляються фінансувати військову допомогу. Тим часом низка країн ЄС зіштовхується з внутрішніми політичними та бюджетними труднощами, що ускладнює пряме виділення коштів.

На Тернопільщині майстер з міста Збараж, Юрій Кордупель, зробив несподіване і надзвичайно важливе для країни рішення: він вирішив продати свій унікальний позашляховик, створений власноруч. Цей автомобіль, що отримав назву «Україна», є результатом величезної праці та креативності, і тепер його продаж має на меті зібрати кошти для придбання транспорту для Збройних сил України. Ідея продати позашляховик для підтримки армії стала природним кроком для майстра, чия робота завжди була про те, щоб створювати корисні і надійні машини для країни.

Позашляховик «Україна» був спроектований і побудований в єдиному екземплярі на базі легендарного шасі ГАЗ-66 ще в 2020 році. З того часу автомобіль пройшов значну модернізацію, в яку було інвестовано понад 35 тисяч доларів. Юрій Кордупель не лише вдосконалив технічні характеристики машини, але й повністю переробив її кузов, зробивши позашляховик сучасним і практичним транспортом. Однією з головних змін стало заміщення старого радянського бензинового двигуна на новітній турбодизель Mercedes-Benz. Це нововведення значно зменшило витрату пального, що стало вражаючим досягненням, адже тепер автомобіль споживає всього 10 літрів на 100 км при вазі в чотири тонни.

Зовні позашляховик отримав новий склопластиковий капот, сучасний дизайн решітки радіатора та круглі фари. Від оригінального ГАЗ-66 залишилися лише характерне лобове скло та чотиридверна конструкція. Салон авто розрахований на сім осіб, оснащений підігрівом сидінь та трансформованим заднім диваном.

Цей проєкт — результат чотирирічної праці майстра, який уже не перший раз допомагає фронту. Юрій Кордупель раніше відремонтував і передав військовим щонайменше 10 автомобілів. Тепер він готовий розпрощатися з унікальним власноруч збудованим позашляховиком заради армії.

Продаж «України» має стати не просто комерційною угодою, а вчинком, який об’єднує патріотизм і підтримку захисників. Покупець отримає не лише технічний шедевр, а й можливість зробити реальний внесок у перемогу.

Антикорупційні органи виявили складну схему підбурювання до надання неправомірної вигоди, у рамках якої прокурор Офісу Генерального прокурора та група адвокатів намагались домовитись про передачу 3,5 мільйона доларів США. За даними Національного антикорупційного бюро (НАБУ), ця сума повинна була бути використана для впливу на суддів Вищого антикорупційного суду та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), щоб домогтись закриття кримінального провадження, яке наразі перебуває на розслідуванні.

Матеріали слідства вказують на те, що з 10 лютого по 18 вересня 2025 року адвокати, перебуваючи у змові з прокурором Офісу Генерального прокурора, почали діяти як посередники, пропонуючи підозрюваному в рамках провадження НАБУ «вирішити питання» щодо закриття справи. Згідно з інформацією, яку розкрили правоохоронці, частина коштів була передбачена як хабар, щоб здійснити тиск на слідчих і суддів, які мали ухвалити рішення по справі.

Встановлено, що зловмисники розробили детальний план передачі хабаря частинами. На момент викриття детективами НАБУ прокурор та адвокати встигли отримати від підозрюваного 200 тисяч доларів США.

Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усіх можливих учасників схеми та документують їхню діяльність. Деталі справи обіцяють оприлюднити після завершення розслідування.

Олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики Лілія Подкопаєва поділилася емоційною та дуже особистою історією з життя її родини. Вона розповіла про той момент, коли її син Вадим, який був усиновлений, дізнався про своє походження. Це сталося, коли йому було лише три роки, і випадковість відіграла в цьому важливу роль. Все сталося під час поїздки з бабусею, коли вони проїжджали повз дитячий будинок. Вадим, не знаючи всього, запитав: «А ти мене там знайшла?» Це питання було для Лілії шоком, адже вона не була готова до такого серйозного розмови з дитиною. Виявилося, що саме її мама, бабуся Вадима, поділилася цією інформацією з хлопчиком.

Лілія зізналася, що спочатку її охопила паніка, оскільки вона не була підготовлена до такого моменту, але згодом зрозуміла, що ця ситуація пройшла природно. Вона не сердиться на маму, адже бачить в цьому позитивний аспект — етап усвідомлення, який насправді був необхідним і виявився менш болючим, ніж вона очікувала. Спортсменка з вдячністю ставиться до того, що правда про усиновлення була відкрита в такий природний спосіб. Вона впевнена, що цей досвід стане важливим етапом у житті її сина, а також сприятиме розвитку їхніх відносин.

Подкопаєва підкреслила, що для неї не важливо, хто народив дитину. Головне — любов, турбота та тепло, які дитина отримує щодня. Вадим ріс у прийнятті й підтримці, не відчуваючи себе «іншим». Він ніколи не намагався знайти біологічних батьків, які добровільно відмовилися від нього та не з’явилися навіть на суді.

Сьогодні Вадим навчається у Технологічному інституті Джорджії, тому самому кампусі, де збірна України жила під час Олімпіади 1996 року, коли Лілія здобула свій історичний тріумф. Для неї це стало зворушливим «флешбеком», подарунком від сина та символом того, як дивно переплітаються шляхи долі.

Попри біль, який колись пережила дитина, Лілія переконана, що все сталося правильно. Її сім’я — це вибір любові, а не крові. Вона з гордістю говорить про сина і вважає, що їхня історія може надихнути інших батьків, які приймають у родину дітей з дитячих будинків.

У Львові триває розслідування гучної справи про ймовірне розкрадання значних коштів, виділених на будівництво фортифікаційних споруд на Сумщині. За попередніми оцінками, сума розкрадених коштів може перевищувати 700 мільйонів гривень. У справі фігурують високопосадовці Львівської обласної військової адміністрації, а також представники підрядних організацій, які мали виконувати роботи з укріплення оборонних об'єктів.

Не зважаючи на відкритий характер судових засідань, журналістам заборонили публікувати деталі досудового розслідування, що викликало додаткову напругу в суспільстві та серед медіа. Личаківський районний суд Львова наразі розглядає клопотання щодо обрання запобіжних заходів для більше ніж десяти підозрюваних у справі. Серед них — Роман Дуля, колишній керівник управління капітального будівництва Львівської ОВА, а також двоє чинних співробітників адміністрації.

Будівництво оборонних споруд у Сумській області розпочалося у березні 2024 року. До робіт було залучено сім компаній, з якими уклали 18 договорів. За офіційними заявами Львівської ОВА, фортифікації були завершені вчасно та прийняті Міністерством оборони. Однак слідчі органи мають сумніви щодо використання бюджетних коштів.

8 жовтня ДБР повідомило про підозру понад десятьом особам. Наступного дня заступник голови ЛОВА Юрій Бучко підтвердив вручення підозр двом працівникам управління. Він наполягає, що всі роботи здійснювались під контролем правоохоронців і військових, а об’єкти були здані без зауважень.

Під час судових засідань адвокати фігурантів вимагали закритого розгляду, мотивуючи це належністю справи до оборонної сфери. Втім, суд залишив слухання відкритими, але заборонив журналістам поширювати будь-які дані з матеріалів слідства. Зокрема, суддя Назарій Нор обрав для Лесі Каранець, цивільної дружини Романа Дулі, 60 днів тримання під вартою з альтернативою застави у 2 мільйони гривень.

Подібне рішення ухвалив суддя Назар Стрепко щодо директора ТзОВ «БК Львів» Ігоря Летюка. Журналісти дізнаються про засідання лише безпосередньо перед їхнім початком, а імена підозрюваних стають відомі вже в залі суду.

Коли суд визначить запобіжні заходи для всіх фігурантів, наразі невідомо. Справу вже називають однією з наймасштабніших щодо освоєння коштів на фортифікацію в умовах війни.

У Державній установі «Казанківська виправна колонія №93», що на Миколаївщині, правоохоронці за участю працівників Державного бюро розслідувань (ДБР), Служби безпеки України (СБУ) та керівництва Державної кримінально-виконавчої служби (ДКВС) викрили незаконний канал постачання наркотичних речовин. Підозрюваним у цьому злочині став працівник колонії — інспектор з нагляду та безпеки.

Згідно з даними слідства, ув’язнені цієї установи вели постійний зв'язок з зовнішніми постачальниками наркотичних речовин через інспектора. Операція передбачала, що засуджені замовляли наркотики через інтернет або інші канали зв’язку, а їхній посередник у колонії отримував посилки з забороненими предметами. Інспектор, діючи за умовами змови, забирати посилки і ввозив наркотики на територію виправної установи, де вже відбувався розрахунок із замовниками.

3 жовтня 2025 року правоохоронці запобігли черговому постачанню наркотиків. Під час перевірки внутрішнім контролем колонії було виявлено посилку з забороненими речовинами.

Інспектор нині підозрюється у незаконному зберіганні та перевезенні з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин за ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України. Йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Санкція статті передбачає покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. ДБР та СБУ продовжують перевірку інших можливих каналів постачання наркотиків до виправних закладів.