“БРСМ-Нафта” повернула державі 140 мільйонів гривень несплачених податків

Працівники Державного бюро розслідувань у взаємодії зі Службою безпеки України викрили офіцера мобілізаційного підрозділу одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Чернігівської області. Слідство вважає, що посадовець причетний до незаконного втручання в облік військовозобов’язаних і налагодження механізму ухилення від призову за винагороду.

За матеріалами кримінального провадження, фігурант використовував службові повноваження для коригування даних у відповідних реєстрах. Такі дії дозволяли створювати штучні підстави для відтермінування або повного уникнення мобілізації окремими особами. Ключовим елементом схеми, за версією правоохоронців, було внесення неправдивої інформації та маніпуляції з документами військового обліку.

Такий статус дозволяє не потрапляти до бойових підрозділів та частин, які виконують завдання безпосередньо в зоні бойових дій. За «вирішення питання» офіцер вимагав 2,5 тисячі доларів США.

Правоохоронці затримали його під час чергової передачі коштів — у момент отримання хабаря. Наразі фігуранту повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — пособництво в одержанні неправомірної вигоди службовою особою.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п’яти до десяти років із забороною обіймати певні посади та можливою конфіскацією майна. Суд уже обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У межах досудового розслідування слідчі перевіряють причетність інших посадовців ТЦК та членів військово-лікарських комісій до можливих аналогічних епізодів, зокрема до ухвалення «потрібних» медичних висновків.

У Чернігівському обласному ТЦК та СП відреагували на ситуацію публічно. Там заявили про нульову толерантність до корупції та наголосили, що подібні дії дискредитують Збройні сили та підривають довіру суспільства. У відомстві пообіцяли сприяти розслідуванню та закликали громадян повідомляти про відомі факти зловживань.

Міністерство оборони України переглядає підхід до надання відстрочки від мобілізації для працівників оборонно-промислового комплексу, посилюючи вимоги до захисту чутливої інформації. Відтепер дані про кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на критично важливих підприємствах ОПК, не оприлюднюватимуться у відкритому доступі. Таке рішення ухвалене з міркувань національної безпеки та з урахуванням воєнних ризиків.

У відомстві пояснюють, що публічне розкриття подібної статистики може створювати загрози для безперервної роботи підприємств, задіяних у виробництві та ремонті озброєння, боєприпасів і військової техніки. Закриття цієї інформації має ускладнити можливе планування ворожих дій та зменшити вразливість критичної інфраструктури оборонної галузі.

У відомстві пояснюють, що такі коригування враховують специфіку роботи оборонних підприємств під час війни. Вони мають створити додаткові умови для безперервного та масштабного виробництва критично важливого озброєння, а також зменшити ризики для об’єктів і персоналу оборонного сектору.

Окремо у Міноборони наголошують, що нові правила спрямовані на підвищення оперативності управлінських рішень і захист чутливої інформації в умовах воєнного часу.

Паралельно з цим у 2026 році відбулися зміни й у загальних правилах бронювання від мобілізації. З 1 січня через підвищення мінімальної заробітної плати зросли вимоги до рівня оплати праці заброньованих працівників, насамперед у приватному секторі. Йдеться про орієнтовно 21,6 тисячі гривень і вище як для середньої зарплати по підприємству, так і для кожного окремого працівника, який претендує на бронювання. Для державного сектору ці вимоги суттєво не змінилися.

Такий підхід, за задумом уряду, має запобігти практиці формального бронювання співробітників із мінімальною офіційною зарплатою та стимулювати детінізацію доходів у приватному бізнесі.

Крім того, у 2026 році посилився акцент на реальній критичності працівників. Профільні міністерства дедалі частіше вимагають від роботодавців обґрунтування, що конкретний співробітник є незамінним для виконання мобілізаційних завдань або забезпечення функціонування критичної інфраструктури. Очікується, що така практика стане сталою нормою, а заявки на бронювання за шаблонними посадами без переконливих аргументів дедалі частіше отримуватимуть відмови.

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ярослав Василенко за певний період здійснив 25 поїздок на територію тимчасово окупованого Криму. Ця інформація привернула значну увагу громадськості та стала предметом активного обговорення в медіапросторі, з огляду на особливий статус півострова та обмеження, встановлені українським законодавством.

Сам суддя пояснив, що його поїздки мали виключно особистий характер і були пов’язані з необхідністю лікування дружини. За його словами, саме в Криму вона проходила медичні процедури, які, на його переконання, були важливими для підтримання її здоров’я. Василенко наголошував, що не мав на меті порушувати норми закону чи ігнорувати політичний контекст ситуації.

Фактично, Василенко не поніс жодної кримінальної відповідальності за незадеклароване майно. Кримінальну справу закрили через неможливість перевірити власність дружини у РФ у зв’язку з російською агресією. Натомість суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У середу Вища рада правосуддя (ВРП) повернеться до розгляду справи, відкритої за скаргою юристів, що стосується дисциплінарної відповідальності Василенка. Очікується, що Палата ВРП ухвалить рішення: або залишить суддю без покарання, або відправить його на звільнення.

У Вінницькій області правоохоронці викрили працівника місцевого осередку всеукраїнської громадської організації «Комітет з боротьби з корупцією та організованою злочинністю», який вимагав хабар від громадянина за сприяння у вирішенні питання, пов'язаного з його звільненням. Затримання відбулося в результаті оперативної роботи правоохоронців, які отримали інформацію про незаконні дії співробітника цієї організації.

Згідно з даними слідства, працівник організації, зловживаючи своїм службовим становищем, зажадав значну суму грошей у громадянина, обіцяючи за це сприяти вирішенню його проблеми. Після отримання хабаря правопорушника було затримано в момент передачі коштів, що стало підставою для відкриття кримінального провадження.

Оперативники Управління стратегічних розслідувань та слідчі поліції затримали посадовця «на гарячому» під час отримання неправомірної вигоди. До спецоперації були залучені КОРД та рота поліції особливого призначення.

Під час обшуків вилучили 6 тисяч доларів, посвідчення працівника «антикорупційного» комітету, мобільні телефони та автомобіль. Зловмисника затримано за ст. 208 КПК України, йому повідомлено про підозру за ст. 369-2 ККУ (зловживання впливом). Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Санкція статті передбачає від 3 до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Операцію проводили спільно з Військовою службою правопорядку та Управлінням внутрішньої безпеки ЗСУ, процесуальне керівництво здійснює спеціалізована прокуратура у сфері оборони.

Працівники Державного бюро розслідувань разом із Службою безпеки України здійснили важливу операцію, спрямовану на викриття корупційної діяльності в одній із військових частин Київської області. У результаті слідчих дій було встановлено, що командир цієї частини систематично вимагав від своїх підлеглих неправомірну вигоду. За інформацією відомств, протягом 2023 року офіцер організував схему, в рамках якої військовослужбовці змушені були платити йому гроші за отримання неофіційних дозволів на залишення місця дислокації.

Цей факт виявився черговим підтвердженням масштабної проблеми корупції в рядах Збройних сил, що є серйозною загрозою національній безпеці та моральному клімату серед військових. Зловмисник скористався своєю службовою позицією, аби наживатися на довірі та відчаї підлеглих. Справа набуває особливого резонансу в умовах війни, коли кожен день боротьби має вирішальне значення для країни.

У ДБР зазначають, що посадовець використовував службове становище для власного збагачення, чинячи психологічний тиск на військових та ставлячи їх у залежне становище. Таким чином він створив корупційну схему всередині підрозділу.

У межах досудового розслідування правоохоронці задокументували щонайменше 14 епізодів отримання хабарів від дев’яти військовослужбовців.

Командиру повідомили про підозру за ч. 1 та ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — прохання та одержання неправомірної вигоди у великому розмірі, зокрема за попередньою змовою групою осіб. Наразі вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу.

Крім того, слідчі встановили, що військовослужбовці, які передавали кошти посадовцю, також нестимуть відповідальність. Упродовж 2025 року про підозру повідомили дев’ятьом особам за статтями щодо надання неправомірної вигоди. Обвинувальні акти вже скеровано до суду.

Правоохоронці підкреслюють, що подібні злочини підривають дисципліну та довіру всередині Збройних сил, особливо в умовах воєнного стану, коли дотримання порядку та законності є критично важливим.

Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру керівнику одного з відділів Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Раніше він очолював районний ТЦК, що викликає додаткову увагу до його діяльності на попередній посаді. Підозра пов’язана із фіктивним оформленням знайомого, що може свідчити про зловживання службовим становищем та порушення закону при кадрових процедурах у військовій сфері.

Наразі тривають слідчі дії, метою яких є встановлення повного кола осіб, причетних до ймовірних порушень, а також документування всіх фактів неправомірного оформлення. Слідство звертає увагу на можливі системні проблеми в роботі територіальних центрів комплектування, що створюють ризики для прозорості та законності кадрових процесів.

Окрім цього, слідство встановило, що у квітні 2025 року, коли посадовець очолював районний ТЦК, він без законних підстав вніс до службових баз дані про свого знайомого як такого, що нібито проходить військову службу. Насправді чоловік залишався вдома, що дозволяло йому вільно пересуватися та уникати мобілізаційних заходів.

За інформацією правоохоронців, усвідомлюючи можливу відповідальність за незаконні дії, фігурант ініціював переведення на роботу до Львова. Наразі слідчі перевіряють, чи було керівництво обласного ТЦК обізнане з цими фактами.

Полковнику інкримінують ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України — умисне внесення недостовірних відомостей до декларації, а також ч. 1 ст. 362 КК України — несанкціоновану зміну інформації в автоматизованих системах. Обидві статті передбачають покарання у вигляді обмеження волі строком до двох років.

Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усі обставини та можливу причетність інших осіб.

У Тернополі правоохоронні органи викрили протиправну схему, пов’язану з вимаганням грошових коштів у сфері охорони здоров’я. У центрі розслідування опинилися лікарка-онколог та працівниця обласного клінічного онкологічного диспансеру, яких підозрюють у вимаганні неправомірної вигоди за сприяння в оформленні групи інвалідності для пацієнта.

За попередньою інформацією слідства, до медичної спеціалістки звернулася родичка хворого, який потребував встановлення інвалідності за станом здоров’я. Під час спілкування лікарка повідомила, що має можливість підготувати повний пакет необхідної медичної документації та вплинути на процес ухвалення відповідного рішення. За так званий «документальний супровід» жінці озвучили суму у 1,5 тисячі доларів США.

Ще 500 доларів передали працівниці команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (колишня МСЕК), яка підтвердила, що питання інвалідності буде вирішено позитивно. Передача грошей відбулася під час оперативної перевірки правоохоронців.

Після цього були проведені обшуки в обласному онкодиспансері та районній лікарні. Під час них вилучили гроші, мобільні телефони, електронні носії та медичну документацію.

Лікарям повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України (одержання неправомірної вигоди службовою особою за попередньою змовою групою осіб), що передбачає до 10 років позбавлення волі. Суд обрав обом підозрюваним запобіжний захід – тримання під вартою з правом внесення застави.

Володимирський міський суд виніс обвинувальний вирок Марку Гученку, визнавши його винним у торгівлі людьми та організації трудової експлуатації громадян України на території Республіки Білорусь. У ході розгляду справи суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого мали системний характер і були спрямовані на отримання незаконної вигоди шляхом обману та примусу.

Як встановлено матеріалами справи, Гученко здійснював вербування жителів Волинської області, пропонуючи їм нібито вигідну та легальну роботу за кордоном. Основним аргументом для майбутніх працівників була обіцянка високої заробітної плати та належних умов праці. Після досягнення усних домовленостей людей організовано перевозили до Мінської області, де вони мали працювати на сільськогосподарському підприємстві «Зембінський».

Обвинувачений систематично застосовував фізичне насильство та погрози. Один із потерпілих зазнав побиття руками, ногами та битою, що підтверджується судово-медичною експертизою. Всього в період з квітня по жовтень 2014 року постраждало 11 українців.

Суддя Андрій Каліщук визнав Гученка винним за ч. 2 ст. 149 КК України (торгівля людьми). Йому призначили п’ять років позбавлення волі, але звільнили від реального відбування покарання з іспитовим терміном на два роки. Крім того, суд зобов’язав виплатити кожному потерпілому по 40 тис. грн моральної шкоди, загальна сума компенсацій перевищує 400 тис. грн. Вирок ще можна оскаржити.