Британія спрямує 70 мільйонів фунтів з конфіскованих активів РФ на посилення ППО України

Перші тижні нового року принесли помітні зміни на українському овочевому ринку. Гуртові ціни на більшість позицій зросли порівняно з показниками кінця грудня, про що свідчать дані аналітичного проєкту EastFruit, який регулярно моніторить аграрний сектор. Найвідчутніше подорожчання зафіксували у сегменті перцю, що одразу привернуло увагу як продавців, так і споживачів.

Солодкий перець продемонстрував найбільший ціновий стрибок. Його гуртова вартість зросла на 40–70 гривень за кілограм і нині коливається в межах 140–190 грн, тоді як наприкінці минулого року цей овоч продавали по 100–120 грн. Схожа тенденція спостерігається й щодо гострого перцю: його ціна піднялася з 70–180 до 100–200 гривень за кілограм, залежно від сорту, якості та країни походження.

Виросла і нижня межа цін на помідори. Якщо у грудні томати продавалися по 70–100 грн за кілограм, то тепер гуртові ціни стартують від 80 грн і доходять до 100 грн. Водночас огірки дещо подешевшали — їхня вартість знизилася зі 130–150 до 125–140 грн за кілограм.

Суттєвий відсотковий ріст показала ріпчаста цибуля. Її ціни піднялися з 4–9 до 7–9 грн за кілограм. Подорожчала і білокачанна капуста — з 6–10 до 8–10 грн. Інші види капусти також додали в ціні: броколі подорожчала з 70–90 до 110–170 грн, цвітна — з 25–35 до 35–45 грн, пекінська — з 16–20 до 20–25 грн за кілограм. Єдиним винятком стала синя капуста, яка трохи здешевшала — з 20–30 до 20–25 грн.

Ціни на основні овочі так званого борщового набору — буряк, моркву та картоплю — залишилися стабільними. Зокрема, картопля й надалі коштує в межах 9–12 грн за кілограм.

У фруктовому сегменті ситуація була більш різноспрямованою. Яблука у січні подешевшали з 20–40 до 17–35 грн за кілограм, а груші — з 25–65 до 25–55 грн. Водночас значно зросли ціни на виноград, який подорожчав із 60–80 до 70–130 грн, а також на мандарини — з 65–100 до 75–185 грн за кілограм.

Таким чином, початок року приніс українському гуртовому ринку подальше зростання цін на більшість овочів, тоді як фрукти продемонстрували як зниження, так і різкий ріст залежно від позиції.

Контроль артеріальної гіпертензії є однією з головних умов профілактики інфарктів та інсультів, однак чимало пацієнтів недооцінюють вплив харчових добавок на стан серцево-судинної системи. Поширене переконання, що вітаміни та рослинні засоби є повністю безпечними, може призвести до серйозних наслідків, адже деякі з них здатні знижувати ефективність призначених лікарем препаратів або навіть провокувати підвищення артеріального тиску.

Докторка фармацевтичних наук Кірстін Гілл звертає увагу на те, що окремі популярні добавки впливають на судинний тонус, водно-сольовий баланс і роботу гормональної системи. Зокрема, засоби з вмістом солодки можуть затримувати натрій в організмі, що сприяє підвищенню тиску. Подібний ефект можуть мати й стимулювальні рослинні екстракти, які активізують нервову систему та пришвидшують серцебиття.

Солодка широко використовується у фіточаї, сиропах від кашлю та навіть солодощах. Проте гліциризинова кислота, що міститься в цій рослині, затримує натрій в організмі та сприяє втраті калію. Такий електролітний дисбаланс може викликати різке підвищення тиску. Особливо небезпечним є поєднання лакриці з сечогінними препаратами, оскільки ризик дефіциту калію зростає в рази.

Звіробій часто вживають як природний засіб для покращення настрою. Однак для людей із підвищеним тиском він може створювати серйозні проблеми. Рослина активує ферменти печінки, що відповідають за метаболізм ліків, унаслідок чого препарати від гіпертонії втрачають ефективність. Пацієнт може регулярно приймати призначені таблетки, але не отримувати очікуваного терапевтичного ефекту.

Арніка добре відома як зовнішній засіб проти забоїв та набряків. Водночас її вживання всередину у формі крапель чи таблеток може бути небезпечним. Пероральний прийом арніки пов’язують із токсичним впливом на серцевий м’яз, порушенням травлення та стрімким зростанням артеріального тиску. Фахівці наголошують: арніку слід використовувати виключно зовнішньо і лише на неушкоджену шкіру.

Гіркий апельсин часто входить до складу добавок для схуднення та спортивного харчування. Основна активна речовина — синефрин — діє подібно до забороненого ефедрину. Вона стимулює нервову систему, прискорює серцебиття та звужує судини. Для людей із гіпертонією це може становити пряму загрозу, підвищуючи ризик гіпертонічних кризів та серцево-судинних ускладнень.

Фахівці підкреслюють, що реакція на біологічно активні добавки залежить від віку, загального стану здоров’я, генетичних особливостей та взаємодії з лікарськими препаратами. Саме тому перед початком прийому будь-яких вітамінів або рослинних засобів людям із підвищеним тиском варто обов’язково проконсультуватися з лікарем.

Повна евакуація Києва у разі критичних проблем в енергетичній сфері є вкрай малоймовірною, а з технічної точки зору — практично нереалізованою для міста з багатомільйонним населенням. Таку позицію висловив енергетичний експерт, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев, коментуючи поширені в публічному просторі припущення щодо можливого вивезення жителів столиці.

За словами фахівця, розмови про евакуацію Києва найчастіше виникають без розуміння реальних масштабів і складності подібного процесу. Йдеться не лише про транспорт чи організацію руху, а про комплексну систему рішень, яка включає логістику, безпеку, забезпечення житлом, медичною допомогою та базовими умовами для життя. Навіть у теорії реалізація такого сценарію потребувала б колосальних ресурсів і чіткої відповіді на ключове запитання — куди саме можна перемістити мільйони людей.

Рябцев підкреслив, що саме поняття евакуації в умовах мегаполіса часто використовується без розуміння логістики. Він зауважив, що подібні сценарії можуть обговорювати лише ті, хто не стикався з реальним плануванням і організацією таких процесів.

Як приклад експерт навів аварію на Чорнобильській АЕС, коли евакуація жителів Прип’яті, де проживали десятки тисяч людей, тривала кілька діб. За нинішніх умов, коли йдеться про мільйони мешканців Києва, подібні дії, за його оцінкою, є нереальними в принципі.

Натомість Рябцев закликає зосередитися на практичних рішеннях. У разі тривалої відсутності централізованого теплопостачання, на його думку, необхідно робити ставку на автономні джерела живлення. Зокрема, для багатоквартирних будинків, де немає перспектив швидкого відновлення тепла, можливе встановлення генераторів, які дозволять забезпечити електроопалення всередині будівель.

Ситуація в Києві залишається напруженою після січневих атак Росії на енергетичну інфраструктуру столиці. Удари по ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 призвели до того, що значна частина міста залишилася без тепла. Станом на зараз без опалення перебувають близько 400 багатоповерхових будинків.

Водночас перший віце-прем’єр Юлія Свириденко повідомила, що вже з вечора четверга в Києві можуть запровадити полегшені графіки подачі електроенергії, якщо не відбудеться нових атак на енергетичні об’єкти.

У той час, коли держава акумулює кожну гривню для підтримки фронту та критичних потреб країни, у стінах Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків розгортається діяльність зовсім іншого характеру. Йдеться про систему неформального впливу на бізнес, де ключову роль, за даними журналістських розслідувань, відіграє Євгеній Босенко — посадовець, якого пов’язують із практиками тиску, шантажу та вимагання так званих «відкатів».

За інформацією видання 360ua.news, саме навколо цього чиновника вибудувалася вертикаль, що дозволяє фактично підміняти державні функції особистими інтересами. Механізм працює за знайомою для багатьох підприємців схемою: перевірки, донарахування, блокування податкових накладних і кримінальні ризики стають інструментами впливу, за допомогою яких бізнесу пропонують «альтернативні варіанти вирішення проблем».

Призначення Євгенія Босенка на посаду начальника Центрального офісу ВПП свого часу викликало чимало запитань. Колишній директор Департаменту правового забезпечення ДПС, людина, яка мала б стояти на варті закону, натомість очолила найприбутковіший підрозділ служби. Чому? Відповідь криється у вмінні Босенка «вирішувати питання», які не мають нічого спільного з наповненням бюджету.

За даними джерел, Босенко відчуває себе абсолютно недоторканним. У вузьких колах він відверто хизується своїми зв’язками на самому «верху». За його словами, будь-які його дії — це «командна гра», погоджена з в.о. Голови ДПС Лесею (Карнаух).

Але головним козирем у його рукаві є «криша» в правоохоронних органах — як зазначає джерело в його найближчому оточені, Босенко любить розказувати, що його тили прикриває безпосередньо Генпрокурор України Руслан Кравченко. Саме це робить його «море по коліна» перед будь-якими перевірками.

Сьогодні Центральний офіс ВПП працює за чітким прайсом. Основні інструменти збагачення Босенка та його «кураторів» виглядають так:

Звісно, мільйонні кешові потоки потребують легалізації. Босенко не став вигадувати складних офшорів. Його улюблений метод — махінації з купівлею-продажем елітних автівок. Купуючи та продаючи машини за «правильними» цінами, він легалізує готівку, отриману від терору бізнесу, перетворюючи її на офіційні деклараційні здобутки.

Але і це лише верхівка айсберга. Поки Босенко впевнений, що високі покровителі в ДПС та ГПУ врятують його від відповідальності, ми продовжуємо збирати факти.

У наступних частинах нашого розслідування ми розкажемо:

Ми закликаємо бізнес, який постраждав від дій Євгенія Босенка, не мовчати. Час розривати це коло кругової поруки.

Холодногірський районний суд Харкова встановив юридичний факт батьківства загиблого військовослужбовця щодо неповнолітньої дитини, підкресливши важливість достовірних доказів у справах сімейного права. Суд зазначив, що запис про батька, внесений до офіційних документів за вказівкою матері відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України, не є беззаперечним підтвердженням біологічного батьківства, а виступає лише юридичною фікцією. Найбільш переконливим і належним доказом, за словами суду, є посмертна молекулярно-генетична експертиза, яка дозволяє встановити кровний зв’язок між загиблим та дитиною.

Справу № 642/4568/24 розглядали в порядку окремого провадження, що передбачає прискорену процедуру розгляду питань, пов’язаних із визначенням батьківства та спадкових прав. Суд звернув увагу на необхідність застосування сучасних наукових методів доказування у справах, де обставини ускладнені загибеллю одного з батьків. Використання молекулярно-генетичних досліджень дає змогу не лише встановити факт батьківства, а й захистити права дитини на спадок та соціальні гарантії.

Обставини справи

Заявниця звернулася до суду з вимогою встановити факт батьківства та внести відповідні зміни до актового запису про народження доньки. Дитина народилася у 2009 році, коли мати не перебувала у шлюбі з біологічним батьком. У зв’язку з цим відомості про батька були внесені до актового запису за вказівкою матері відповідно до частини першої статті 135 СК України, без фактичного підтвердження походження дитини.

Надалі жінка укладала інші шлюби, а до актового запису вносилися зміни, однак біологічний батько дитини — ОСОБА_4 — фактично визнавав доньку. Він підтримував з нею стосунки, добровільно її утримував, проживав разом із дитиною та матір’ю однією сім’єю, а у 2022 році офіційно уклав шлюб із матір’ю дитини.

Оформити батьківство в установленому законом порядку чоловік не встиг. У 2023 році його мобілізували до лав Збройних сил України, а в лютому 2024 року він загинув під час виконання бойових завдань поблизу Роботиного Запорізької області.

Після загибелі військовослужбовця мати звернулася до суду для юридичного підтвердження походження дитини, зокрема з метою реалізації особистих немайнових прав доньки та подальшого оформлення соціальних гарантій як дитини загиблого захисника України.

Правова оцінка суду

Розглядаючи справу, суд проаналізував положення Сімейного та Цивільного процесуального кодексів України, практику Верховного Суду, а також рішення Європейського суду з прав людини.

Суд прямо зазначив, що запис про батька, зроблений за статтею 135 СК України, не підтверджує реального походження дитини і є лише юридичною конструкцією, спрямованою на формальне заповнення відомостей у реєстраційних документах.

Окремо суд підкреслив, що смерть чоловіка не позбавляє дитину права на встановлення батьківства в судовому порядку, якщо іншим способом реалізувати це право неможливо.

Вирішальне значення у справі мала посмертна молекулярно-генетична експертиза, призначена за ухвалою суду. Її результати підтвердили біологічне батьківство загиблого військовослужбовця з імовірністю 99,9999999999 відсотка. Суд наголосив, що ДНК-експертиза є єдиним сучасним науковим методом точного встановлення батьківства, доказова сила якого переважає інші види доказів.

Також суд застосував принцип пріоритету найкращих інтересів дитини, пославшись на Конституцію України, Конвенцію про права дитини та практику ЄСПЛ. Було зазначено, що дитина має право знати свого батька та користуватися правами, які випливають із кровної спорідненості.

Рішення суду

Суд частково задовольнив заяву та встановив факт батьківства загиблого військовослужбовця щодо неповнолітньої дитини. Біологічне походження дитини визнано доведеним належними та достатніми доказами, насамперед висновком посмертної ДНК-експертизи.

Водночас у частині зобов’язання органу ДРАЦС окремо вносити зміни до актового запису про народження суд відмовив. Суд зазначив, що саме рішення про встановлення факту батьківства є достатньою правовою підставою для внесення відповідних змін до реєстраційних документів у встановленому законом порядку.

У Дніпропетровській області правоохоронні органи викрили та затримали посадовицю однієї з міських рад Дніпровського району під час отримання неправомірної вигоди. За інформацією слідства, йдеться про керівницю профільного відділу, який відповідає за питання містобудування, архітектури та земельних відносин у громаді.

Слідчі встановили, що чиновниця нібито запропонувала місцевому підприємцю «допомогу» у вирішенні адміністративних питань, пов’язаних із розміщенням зовнішньої реклами. Мова йшла про отримання необхідних погоджень та дозволів на встановлення рекламних конструкцій на території громади, що входить до її службових повноважень або перебуває у сфері впливу очолюваного нею підрозділу.

Підприємець погодився на вимоги посадовиці, після чого звернувся до правоохоронних органів. Передача коштів відбувалася під контролем слідства.

Посадовицю затримали в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Їй повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди службовою особою, що передбачає кримінальну відповідальність за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

Суд обрав підозрюваній запобіжний захід. Досудове розслідування триває.

На тлі публічних заяв держави про остаточний розрив енергетичної залежності від Росії та проголошення енергетики складовою національної безпеки, за межами офіційної риторики продовжують функціонувати добре знайомі механізми впливу. Попри зміну політичних обставин і початок повномасштабної війни, окремі групи зуміли не лише зберегти свої позиції, а й адаптуватися до нових реалій. Яскравим прикладом цього є діяльність структур, пов’язаних із сім’єю Кацуб.

За наявною інформацією, ці бізнес-кола не втратили доступу до ключових сегментів паливно-енергетичного ринку. Навпаки, вони інтегрувалися у воєнну економіку, скориставшись підвищеним попитом на газ і нафтопродукти, а також особливостями державного регулювання в умовах надзвичайного стану. Через мережу формально незалежних, але фактично пов’язаних компаній зберігається контроль над значними обсягами торгівлі енергоносіями.

Ключову роль у збереженні цих схем відігравали рішення, що ухвалювалися на рівні енергетичного сектору. За період керівництва Міністерством енергетики Германом Галущенком та за сприяння колишньої міністерки Світлани Гринчук компанії, пов’язані з сім’єю Кацуб, мали стабільний доступ до державних ресурсів і контрактів без реальної конкуренції. Йдеться про такі структури, як «Нафтогазтрейд-Агро», «Компанія Трейд Ойл», «Газ-Альянс», «Альфа-Газ», «І.Б.К. Девелопмент» та низку інших. Дозволи й контракти оформлювалися через міністерства та державні підприємства, тоді як механізми контролю й санкційні ризики фактично ігнорувалися.

Окремим елементом цієї системи стало постачання російських енергоресурсів через посередницькі країни. Газ і нафтопродукти заходили через Білорусь, Казахстан, Туреччину, країни Балтії та Об’єднані Арабські Емірати. У супровідній документації змінювалося походження ресурсів, після чого вони реалізовувалися як «альтернативний імпорт». Реальна вартість закупівлі була суттєво нижчою за ту, що зазначалася в українських контрактах, а різниця осідала на рахунках компаній-прокладок і згодом легалізовувалася. Формальне дотримання санкцій замінило реальне припинення торгівлі з Росією.

Помітною є й роль державного підприємства «Укргазвидобування». У 2024–2025 роках компанія масово отримувала дозволи на викиди та експлуатацію свердловин. Офіційно — в межах чинного законодавства, неофіційно — під впливом третіх осіб, пов’язаних із сім’єю Кацуб. Ці дозволи відкривали можливості для комерційного використання видобутого газу через приватні трейдерські структури. Державні ресурси ставали частиною схем перепродажу, а антимонопольні обмеження обходилися без жодних наслідків.

Ще одним важливим активом у цій системі є Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат у Харківській області. Підприємство спеціалізується на видобутку піску, глини та каоліну — сировини, що використовується в промисловості та потенційно в оборонному секторі. За наявними даними, фактичний контроль над комбінатом здійснюють структури, пов’язані з Кацубами. У 2023 році дохід підприємства зріс до 150,9 млн грн, що майже вдвічі перевищує показники попереднього року. Це зростання збіглося з відновленням експорту через посередницькі фірми в країнах ЄС і Туреччини. За оцінками, частина продукції могла постачатися і на російський ринок, попри війну.

Історія Олександра Кацуби лише підкреслює системний характер цих процесів. У 2017 році суд визнав його винним у створенні злочинної організації, розтраті майна в особливо великих розмірах, замаху на таку розтрату та службовому підробленні. Після укладення угоди з прокуратурою він визнав провину, відшкодував 100 мільйонів гривень і отримав вирок у вигляді одного року та п’яти місяців позбавлення волі. Завдяки застосуванню так званого «закону Савченко» він фактично був звільнений у залі суду. Спроби зняти судимість і переглянути вирок у 2023 році були зупинені лише через громадський тиск і юридичну роботу — обвинувальний вирок залишився чинним.

Вищий антикорупційний суд поставив крапку в резонансній справі щодо масштабного розкрадання коштів у комунальному підприємстві «Харківські теплові мережі». Суд затвердив обвинувальні вироки стосовно двох ключових фігурантів — топменеджера підприємства Сергія Волика та колишнього керівника відділу закупівель Валерія Морозова. За матеріалами провадження, їхні дії призвели до привласнення 128 мільйонів гривень, що складалися з бюджетних коштів та кредитних ресурсів Світового банку.

Слідство встановило, що протягом тривалого часу на підприємстві діяла добре продумана схема зловживань у сфері публічних закупівель. Посадовці використовували своє службове становище для організації тендерів таким чином, щоб переможцями ставали заздалегідь визначені компанії. Ці структури були пов’язані з організаторами схеми та фактично перебували під їхнім контролем.

Частина цих коштів була надана Харкову у вигляді позики Світового банку на модернізацію інфраструктури, інша — це кошти місцевого бюджету, тобто гроші харків’ян. За оцінками слідства, місто через цю схему втратило понад 100 мільйонів гривень.

У центрі схеми перебував колишній перший віцепрезидент футбольного клубу «Металіст», який за кілька років до повномасштабного вторгнення неочікувано очолив один із ключових напрямів у «Харківських тепломережах». Саме через його зв’язки з бізнес-структурами, пов’язаними з оточенням бізнесмена Олександра Ярославського, контракти масово отримували «свої» фірми. Організатора цієї схеми, якого в матеріалах слідства ідентифікують ініціалами «К. С. О.», досі не затримали.

Водночас Сергій Волик і Валерій Морозов уклали з прокуратурою угоди про визнання винуватості. Суд їх затвердив, що дозволило обом уникнути реального тюремного ув’язнення. Після оголошення вироків фігуранти вийшли на свободу.

Рішення ВАКСу викликало резонанс, оскільки йдеться про кошти, які мали бути спрямовані на відновлення критичної інфраструктури Харкова в умовах війни, але натомість опинилися у приватних кишенях через схеми із завищеними закупівлями.