Бюджетний Головолом: Дефіцит у зв’язку з війною та її економічним впливом

Міжнародний валютний фонд (МВФ) зберіг свій економічний прогноз для України на 2025 рік, зазначивши, що зростання реального ВВП країни у наступному році складе 2%. Проте, у своїй доповіді Фонд наголосив на важливих обставинах, що можуть суттєво вплинути на стабільність та розвиток економіки. Одним з основних стримуючих факторів залишається війна, що триває, а також регулярні атаки з боку Росії на критичну інфраструктуру України. За словами голови Європейського департаменту МВФ Альфреда Каммера, фактор війни ймовірно буде визначальним для економічних прогнозів, зокрема, через ймовірне продовження конфлікту до 2026 року.

У жовтневому Огляді світової економіки МВФ, на основі актуальних даних, фонд підтвердив попередній прогноз зростання реального ВВП України на 2% у 2025 році та 4,5% у 2026-му. Цей прогноз зберігає обережність через невизначеність, пов'язану з конфліктом та його потенційними довгостроковими наслідками для економічної ситуації в країні.

За словами Каммера, МВФ врахував позицію українського уряду, який визнає, що війна триватиме довше, а також наслідки російських ударів по енергосистемі, що гальмують економічне відновлення.

Він особливо наголосив на важливості структурних реформ — боротьбі з корупцією, посиленні інституцій та підвищенні ефективності врядування. Це, на думку МВФ, стане основою для подальших переговорів про реструктуризацію боргу та просування України до членства в ЄС.

Окремо Каммер звернув увагу на необхідність мобілізації внутрішніх доходів. Попри значну допомогу від міжнародних донорів, Україна повинна посилити можливості самостійного фінансування бюджету, зокрема через податкову реформу.

Раніше повідомлялося про тиск з боку МВФ щодо контрольованої девальвації гривні в межах підготовки до нового пакету фінансової підтримки.

Прокурорка Хмельницької обласної прокуратури Ольга Веселовська потрапила у центр дисциплінарного розгляду після того, як відмовилась від проходження повторного медичного огляду. Вона заявила, що більше не вважає себе особою з інвалідністю, хоча раніше була офіційно визнана інвалідом другої групи, що підтверджувалося рішенням місцевої медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Справа набула особливої уваги через обставини, що оточують можливі зловживання при оформленні інвалідності посадовцям, і яка була безпосередньо пов'язана з діяльністю цієї МСЕК.

У 2019 році Веселовська отримала групу інвалідності саме через рішення комісії, якою керувала Тетяна Крупа. Після того, як була викрита схема неправомірних дій з боку керівництва комісії, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокуратури почала ретельне розслідування щодо порушень і можливих зловживань. Ситуація загострилась, коли Веселовська відмовилась від подальших перевірок свого здоров'я, що стало додатковим фактором для вивчення її поведінки та намірів.

Проте прокурорка ігнорує вимогу та заявляє, що строк її інвалідності вже завершився, а нині вона не потребує підтвердження. У КДКП вважають, що така поведінка дискредитує прокурора та шкодить авторитету прокуратури, адже посадовець має демонструвати прозорість та відповідальність.

Веселовська працює в органах прокуратури з 2005 року, а з 2021 року очолює відділ у сфері земельних відносин. Наразі вона не визнає за собою порушень та наполягає, що мова йде про її приватні обставини.

Цей випадок уже порівнюють з іншою дисциплінарною справою — щодо прокурорки Черкаської області Наталії Лєнкової, яку покарали за ухилення від вимог комісії. Експерти наголошують: такі інциденти можуть вплинути на довіру суспільства до органів правосуддя.

Результати недавнього опитування Інституту дослідження громадської думки (INSA), яке було проведене на замовлення німецького видання Bild, виявили цікаві та суперечливі настрої серед населення Німеччини щодо підтримки українських біженців. Згідно з даними дослідження, дві третини опитаних (66%) не вважають, що всі українські біженці повинні отримувати соціальну допомогу Bürgergeld, яку отримують німці. Тільки 17% респондентів висловили підтримку універсальним виплатам для українців, що, з одного боку, підкреслює певну невизначеність у ставленні німців до питання соціальних витрат на біженців.

Однією з основних тем цього опитування стала також позиція громадян Німеччини щодо можливого повернення українських чоловіків призовного віку. Згідно з результатами, 62% респондентів вважають, що чоловіки цього віку повинні повернутися в Україну для участі у бойових діях або для виконання своїх зобов'язань перед державою. Лише 18% висловилися проти такого повернення, а ще 8% не змогли визначитися зі своєю позицією. Це показує, що на тлі тривалої війни та постійних загроз, багато хто в Німеччині вважає, що мужність і відповідальність чоловіків за свою країну повинні переважати над їхнім правом на тимчасовий захист у Німеччині.

Щороку близько 700 тис. українців у Німеччині сумарно отримують приблизно 6,3 млрд євро соціальної допомоги, і лише кожен третій українець має роботу. Саме на цьому тлі в Німечині тривають дискусії про підхід до виплат новоприбулим.

У проєкті федерального бюджету Німеччини на 2026 рік передбачено заощадити близько 1,5 млрд євро — частково за рахунок зміни підходу до виплат для нових біженців із України: замість Bürgergeld планують надавати менші виплати для прохачів притулку. Цей крок вже викликав політичні суперечки і суспільні дебати.

Опитування INSA демонструє, що питання соцпідтримки біженців і демографічно чутливих категорій (наприклад, чоловіків призовного віку) лишається одним із болючих у німецькому суспільстві. Публічні дискусії, бюджетні рішення та імплементація нових правил найближчим часом визначатимуть, чи зміняться соціальні практики та які саме механізми підтримки оберуть у Берліні.

В Києві на високопосадовців з комунальної сфери чекає суд за серйозне порушення екологічного законодавства, що призвело до забруднення природного середовища. Солом’янська окружна прокуратура подала обвинувальний акт проти керівника Комунальної корпорації «Київавтодор» та колишнього керівника КП ШЕУ Солом’янського району. Їхні дії стали причиною забруднення важливої зеленої зони столиці — парку «Балка Проня», який є важливим екологічним об’єктом для місцевих мешканців та туристів.

Зокрема, мова йде про земельну ділянку, що розташована неподалік вулиці Кадетський Гай, яка, згідно з детальним планом території, є частиною парку. За своїм функціональним призначенням ця територія мала бути відведена для збереження природного середовища та розвитку зеленої зони міста. Натомість, комунальні служби допустили її незаконне використання, що порушує екологічні норми і загрожує серйозними наслідками для місцевої флори і фауни.

Фахівці Державної екологічної інспекції зафіксували факт забруднення та засмічення небезпечними для довкілля матеріалами. Як наслідок, прокуратура не лише винесла обвинувачення у службовій недбалості, а й подала позов із вимогою зобов’язати посадовців відшкодувати збитки, завдані природному середовищу та громаді Києва.

Апеляційний господарський суд Північного округу вже залишив у силі рішення першої інстанції, яким КП «ШЕУ Солом’янського району» зобов’язали ліквідувати несанкціоноване сміттєзвалище та усунути порушення природоохоронного законодавства. Однак кримінальна відповідальність за службову недбалість може стати черговим етапом у справі.

Скандал із «Балкою Проня» оголив системну проблему — безкарне використання комунальними підприємствами столичних зелених зон як полігонів для відходів. Попри офіційний статус парку, замість рекреаційного простору мешканці району роками спостерігали накопичення сміття. Нині прокуратура наполягає: відповідальні за шкоду мають відповісти не лише відновленням території, а й фінансовою компенсацією.

Ця справа може стати прецедентом для інших екологічних порушень у столиці, де території, призначені для відпочинку, перетворюються на технічні звалища руками тих, хто мав би їх захищати.

Законопроєкт №14025, що стосується оподаткування доходів користувачів цифрових платформ, викликав серйозні зауваження від компанії OLX. Вони виступили з жорсткою критикою та закликали парламент до доопрацювання документа. Як зазначає пресслужба компанії, запропоновані зміни можуть мати серйозні негативні наслідки для звичайних громадян, які час від часу продають свої речі через інтернет, а не для великих бізнесів, на яких, на думку авторів законопроєкту, цей закон і мав би бути спрямований.

Однією з основних проблем, яку піднімає компанія, є вимога платити податки навіть за разовий продаж товару, наприклад, книги чи куртки. У новій редакції закону така операція буде вимагати від продавця або сплати податку, або проходження складних бюрократичних процедур для повернення податків через податкову службу. Це, в свою чергу, може значно ускладнити процес продажу для звичайних людей, яких не можна порівнювати з професійними підприємцями.

Компанія також попереджає: додаткові бюрократичні кроки та витрати при сплаті податків підвищать ціни і на вживані речі. Водночас OLX підтримує ідею податкової прозорості й узгодження українського законодавства зі стандартами ЄС, але пропонує конкретні зміни до проєкту: винятки для приватних осіб при річному обсязі продажів до 2000 євро, поетапне впровадження норм та діалог із ринком перед ухваленням закону.

OLX закликає уряд і парламент врахувати думку платформи та користувачів, аби не загнати ринок онлайн-торгівлі в тінь і не погіршити захист покупців.

Очільник Держкомісії з запасів корисних копалин Сергій Паюк та його родина за останні три роки війни демонструють значний приріст статків, що викликає низку питань щодо прозорості та законності їхніх фінансових надходжень. Згідно з офіційними деклараціями, у 2022 році сукупна заробітна плата Сергія Паюка, який обіймає ключові посади як у держпідприємстві «Надра України», так і в Держкомісії, досягла майже 2,5 мільйона гривень. Дружина Паюка, працівниця «Укргазвидобування», отримала близько 700 тисяч гривень на рік. Водночас родина також задекларувала наявність понад 190 тисяч доларів США готівкою, а також близько півмільйона гривень на банківських рахунках.

Проте, наявність значних сум готівки та активів викликає питання щодо їх походження. У період, коли країна переживає економічні труднощі через війну, такі фінансові досягнення не можуть не привертати увагу. Відомо, що державні посадовці зобов'язані подавати детальні звіти про свої доходи та активи, однак не всі аспекти фінансової діяльності родини Паюка можна підтвердити за допомогою відкритих даних.

У 2023 році заробіток Паюка зріс до 3,3 млн грн, а в 2024-му — до 5 млн грн. Дружина у 2024 році задекларувала 829 тис. грн доходу, у тому числі премії від профспілки; також у 2024 році сім’я поповнила готівкові заощадження ще більш ніж 50 тис. USD на ім’я дружини.

Ключова деталь — у 2025 році Сергій Паюк почав отримувати перекази від Європейської комісії (за даними джерел — з Бельгії). У Держкомісії офіційних пояснень щодо підстав таких виплат не надали, що породило запитання щодо походження частини доходів посадовця.

У підсумку, за три роки (2022–2025) офіційні доходи родини Паюків зросли приблизно втричі. Чітких пояснень щодо джерел нових надходжень немає — це викликає зацікавленість у громадськості та закликає до прозорого роз’яснення з боку посадовця або відомства.

В Україні дружина померлого пенсіонера має право на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника, якщо вона відповідає ряду законодавчо визначених вимог. Така виплата може бути призначена на довічній основі або на період непрацездатності і становить 50% від пенсії покійного чоловіка. Право на цю допомогу має жінка, яка досягла пенсійного віку або є непрацездатною відповідно до законодавства, зокрема Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Однією з ключових умов є факт спільного проживання подружжя на момент смерті чоловіка. Цей момент є визначальним для надання права на пенсію у зв’язку з втратою годувальника. Якщо жінка не досягла пенсійного віку, але є непрацездатною, пенсія може бути призначена на весь період її непрацездатності, незалежно від віку.

Розмір виплати становить 50% від пенсії, яку отримував або мав право отримувати чоловік. Наприклад, якщо пенсія померлого становила 6 850 гривень, дружина отримає 3 425 гривень щомісяця. Додатково, для осіб віком понад 75 років передбачена щомісячна доплата у розмірі 456 гривень.

Для оформлення такої пенсії необхідно звернутися до Пенсійного фонду України та надати підтвердні документи — свідоцтво про смерть, документи про спільне проживання та підтвердження віку або стану непрацездатності.

Цей вид пенсії є важливою підтримкою для літніх людей, які втрачають основне джерело доходу та потребують стабільної допомоги від держави.