Цікаве

Український співак Андрій Хайат, відомий під сценічним псевдонімом KHAYAT, нещодавно поділився яскравою та хвилюючою історією зі свого підліткового життя. У 15 років він поїхав до Сполучених Штатів Америки, і ця поїздка виявилася набагато небезпечнішою, ніж він очікував. Артист розповів, що під час перебування за кордоном він опинився в ситуації, яка могла загрожувати його безпеці, та змусила швидко приймати складні рішення.

KHAYAT підкреслив, що цей досвід став для нього важливим уроком. Попри страх і невпевненість, він навчився зберігати спокій у критичних обставинах і шукати вихід із потенційно небезпечних ситуацій. За його словами, саме тоді він зрозумів, наскільки важливо бути відповідальним і передбачливим, навіть у юному віці.

“Вони дуже чітко одразу розставили межі: я маю ходити до церкви з ними, маю вивчити певну кількість молитов, маю робити якісь речі по дому… У нас була молитва перед їжею. Ми тримались за руки. І поки я не прочитаю молитву без помилок, ми не їли. Це могло бути два-чотири рази. Коли я сказав, що не хочу йти до церкви, мене закрили в кімнаті. І під двері підсунули чергову молитву, яку я мав вивчити”, — згадує KHAYAT.

Одного разу хлопцю навіть кинули в голову тарілку через невміння правильно прочитати молитву. Після кількох подібних інцидентів він звернувся по допомогу до координатора програми. Загалом Андрій прожив із цією родиною майже три місяці, перш ніж повернутися в Україну.

Нагадаємо, KHAYAT пройшов до фіналу Національного відбору на “Євробачення-2026” та планує представляти Україну з піснею “Герци”.

Рінат Ахметов укотре підтвердив статус одного з найвпливовіших підприємців країни, посівши перше місце в рейтингу найприбутковіших бізнесменів України. Його фінансові показники залишаються найвищими на тлі складної економічної ситуації, що свідчить про ефективність побудованої бізнес-моделі та вміння адаптуватися до викликів часу. Основними джерелами доходів Ахметова традиційно залишаються енергетика, металургія та суміжні галузі.

Важливу роль у зростанні прибутків відіграє диверсифікація активів і стратегічне управління великими промисловими групами. Компанії, пов’язані з бізнесменом, продовжують оптимізувати виробничі процеси, інвестувати в модернізацію підприємств і зберігати позиції на міжнародних ринках. Це дозволяє не лише утримувати лідерство, а й забезпечувати стабільні фінансові результати в довгостроковій перспективі.

Суть моделі полягає у створенні керованого дефіциту. Йдеться про ситуації, коли енергоблоки виводяться в так звані аварійні або планові ремонти саме в пікові періоди споживання. Це обмежує пропозицію електроенергії та провокує різке зростання цін на балансуючому ринку. За даними ринку, у період з 2021 по 2024 рік вартість електроенергії на цьому сегменті зросла приблизно на 151 відсоток.

Фінансові потоки, пов’язані з реалізацією електроенергії кінцевим споживачам, акумулюються через мережу компаній бренду YASNO, зокрема «Дніпровські енергетичні послуги», «Київські енергетичні послуги» та «Донецькі енергетичні послуги». Частина прибутків, за даними аналітиків, виводиться через іноземні структури, серед яких фігурують Fabcell Ltd та Gelion Properties Ltd.

Окремим елементом цієї системи стали публічні закупівлі. Після витіснення конкурентів шляхом демпінгу, структури, пов’язані з групою Ахметова, за даними розслідувань, підвищують вартість контрактів для державних установ через додаткові угоди. Зростання ціни в таких випадках може становити від 30 до 90 відсотків від початкової вартості договору.

Особливу увагу привертає тарифна політика щодо населення. У платіжках було закладено понад 38 мільярдів гривень на відновлення енергетичної інфраструктури. Водночас акти виконаних робіт, за оцінками контролюючих органів і журналістів, часто не містять детальної розшифровки, а окремі об’єкти можуть включатися до витрат повторно.

Паралельно компанії «ДТЕК Енерго», «ДТЕК Мережі» та «Західенерго» отримують мільярдні компенсації з державного бюджету за процедурами, які критики називають неконкурентними. Такі рішення погоджувалися за участі Міністерства енергетики та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

На цьому тлі правоохоронна система, за словами авторів розслідувань, демонструє фактичну бездіяльність. Попри відкриті кримінальні провадження, зокрема №22025101110001224 та №22025101110000103 за фактами можливих зловживань владою, слідчі дії не мають помітного розвитку. Зазначається, що слідчі СБУ та Національної поліції уникають активних кроків, а Київська міська прокуратура не виконує ухвали Печерського районного суду щодо перевірки діяльності структур ДТЕК.

Критики наголошують, що така ситуація фактично легалізує енергетичний диктат. У цих умовах блекаути стають не лише наслідком війни чи технічних проблем, а й приводом для чергового підвищення тарифів і зміцнення позицій олігархічної групи. Деолігархізація енергетичного сектору, від якого безпосередньо залежить національна безпека, у такій конфігурації виглядає радше імітацією, ніж реальним процесом.

Проблема безсоння торкається мільйонів людей у всьому світі, і не завжди її причина криється у стресі, тривожних думках чи напруженому робочому графіку. Важливу роль відіграє й те, що людина їсть у другій половині дня, особливо безпосередньо перед сном. Деякі продукти здатні порушувати процес засинання, провокувати важкість у шлунку або викликати часті пробудження вночі.

Харчування перед сном впливає на гормональний баланс і роботу травної системи. Коли організм замість відпочинку змушений активно перетравлювати їжу, мозок отримує сигнал бадьорості, а не розслаблення. Саме тому фахівці з харчування радять уважно ставитися до вечірнього раціону та уникати певних продуктів.

Попкорн — доданий цукор, сіль та жир можуть спричиняти різкі стрибки рівня цукру, зневоднення та дискомфорт у шлунку.

Селера та огірки — висока вода змушує прокидатися вночі, щоб піти до туалету.

Сухофрукти з цукром — можуть бути важкими для травлення та спричиняти дискомфорт.

Молочні продукти — жир і білок уповільнюють травлення, що може заважати заснути.

Цитрусові та продукти на томатній основі — висока кислотність може викликати печію та нетравлення.

Броколі та цвітна капуста — клітковина може викликати гази та дискомфорт у шлунку.

Морозиво, шоколад та фастфуд — високий вміст цукру, жиру та кофеїну погіршує якість сну.

Ферментоване та копчене м’ясо, червоне м’ясо — важко перетравлюються, містять речовини, що можуть викликати безсоння.

Білий хліб, макарони та гостра їжа — швидко підвищують рівень цукру або подразнюють шлунок.

Щоб покращити сон, краще обирати легкі та легко перетравні продукти, наприклад, знежирений йогурт, трав’яний чай або фрукти з низькою кислотністю. Також важливо уникати великої кількості рідини перед сном, щоб не прокидатися вночі.

Президент США Дональд Трамп ясно висловив свою позицію щодо дій Росії під керівництвом Володимира Путіна, підкресливши, що жодна агресія чи порушення міжнародних норм не залишаться без відповіді. Він наголосив, що США продовжують захищати своїх союзників та підтримувати стабільність у світі, водночас демонструючи рішучість у відстоюванні демократичних цінностей.

За словами Трампа, будь-які спроби тиску або втручання у внутрішні справи інших держав будуть зустрінуті рішучою реакцією американської адміністрації. Він окремо підкреслив, що стратегія США ґрунтується не лише на дипломатії, а й на чітких заходах безпеки, які спрямовані на стримування агресивних дій і забезпечення стабільності у регіоні.

«Ми спробуємо це припинити, але можуть бути й сфери співпраці», — сказав віцепрезидент.

Венс пояснив, що такий підхід випливає з ключового принципу зовнішньої політики Дональда Трампа — «Америка понад усе», який ґрунтується на прагматизмі, а не на ідеологічному поділі світу.

За його словами, позиція Трампа не передбачає поділу держав на «друзів» і «ворогів». Натомість мова йде про роботу з союзами, інтересами та конкретними цілями.

«Можна не погоджуватися з країною в більшості питань, але шукати спільне в окремих. Ключова відмінність підходу Трампа — готовність говорити з будь-ким як інструмент завершення конфліктів», — наголосив Венс.

На цьому тлі в адміністрації США згадують і нещодавні контакти щодо війни в Україні. 29 січня Трамп заявив, що особисто звернувся до Путіна з проханням утриматися від ударів по Україні протягом тижня в період сильних морозів. За його словами, російський лідер нібито погодився на цю пропозицію.

«Я особисто просив Путіна не обстрілювати Київ та інші українські міста протягом тижня, поки стоять сильні холоди. Він погодився це зробити», — сказав Трамп.

Уже 4 лютого президент США повідомив, що домовленість про так зване «енергетичне перемир’я» з Росією діяла з неділі по неділю та на той момент завершилася.

«Перемир’я було з неділі до неділі. Воно вже закінчилося. І Путін дотримав свого слова», — заявив Трамп.

Питання повної децентралізації системи теплопостачання столиці знову опинилося в центрі суспільної дискусії. Втім, фахівці галузі наголошують: для такого мегаполіса, як Київ, подібний сценарій є не лише вкрай складним, а й економічно необґрунтованим. Ідея відмови від великих теплоелектроцентралей на користь мережі малих котелень або альтернативних джерел тепла виглядає привабливою лише на перший погляд, але не витримує професійного аналізу.

Народний депутат України, колишній міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко неодноразово звертав увагу на те, що теплоелектроцентралі є базовим елементом енергетичної безпеки столиці. Вони забезпечують теплом і гарячою водою значну частину міста, працюючи у режимі комбінованого виробництва теплової та електричної енергії. Саме ця особливість робить їх ефективнішими за розрізнені котельні, які не здатні досягти аналогічних показників продуктивності.

Кучеренко наголосив, що функція держави полягає не у поширенні ідей про повну відмову від централізованих систем, а в захисті стратегічних об’єктів. За його словами, йдеться про захист вокзалів, залізниці, мостів, гідротехнічних споруд та теплоелектроцентралей, які є основою життєзабезпечення великих міст.

Коментар депутата прозвучав на тлі руйнування Дарницької теплоелектростанції, відомої як ТЕЦ-4. Цей об’єкт забезпечував теплом близько 12 відсотків житлового фонду Києва. Після останнього масованого удару, під час якого по станції було випущено п’ять балістичних ракет, значна частина лівобережної частини столиці залишилася без опалення.

За словами Кучеренка, ракети цілеспрямовано влучили саме в теплову частину станції, що зробило неможливим постачання теплоносія. Він підкреслив, що швидке відновлення таких об’єктів у воєнних умовах є вкрай складним завданням.

Депутат також різко розкритикував ідеї масової децентралізації теплопостачання. За його оцінкою, замінити київські теплоелектроцентралі неможливо через відсутність відповідних майданчиків, а також через технологічні й екологічні обмеження. Він зазначив, що дискусії про повну відмову від ТЕЦ точаться вже десятиліттями, однак так і не перейшли у практичну площину.

Водночас Кучеренко уточнив, що не виступає проти поміркованої децентралізації, але наголосив, що вона не може стати заміною централізованому теплопостачанню мегаполісу. На його думку, в умовах війни значно ефективніше інвестувати ресурси у посилення протиповітряної оборони та захист існуючих енергетичних об’єктів, ніж у реалізацію ілюзорних альтернатив, які неможливо швидко втілити.

На тлі гучних інформаційних повідомлень про гуманітарну допомогу з боку Азербайджану та символічне перетворення автозаправних комплексів SOCAR на «пункти незламності» формується позитивний публічний образ компанії, що активно підтримує Україну в умовах війни. Водночас за межами широкого медійного фокусу розгортається інший процес, значно менш помітний, але не менш важливий з точки зору державних інтересів. Йдеться про діяльність компанії «Торговий дім Сокар Україна» у сфері великих державних закупівель, які потребують уважного аналізу з позицій економіки, етики та безпеки.

Офіційно компанія позиціонує себе як надійний партнер держави, здатний стабільно забезпечувати постачання пального та інших ресурсів у критичний для країни період. Проте умови окремих контрактів, обсяги фінансування та обмежена конкуренція в тендерах викликають запитання щодо реальної вигоди для бюджету. У деяких випадках вартість закупівель виглядає завищеною порівняно з ринковими пропозиціями, а самі процедури — надмірно закритими для альтернативних постачальників.

Окрему увагу привертає походження пального, яке постачає переможець закупівлі. Дизельне пальне надходить з угорського нафтопереробного заводу, що входить до корпорації MOL. Цей факт набуває принципового значення з огляду на те, що Угорщина продовжує отримувати нафту з Російської Федерації через трубопровідну інфраструктуру, яка проходить територією України.

Навіть після запровадження санкцій проти окремих російських нафтових компаній, зокрема Лукойлу, постачання російської сировини не припинилося. Воно трансформувалося у складні логістичні та юридичні ланцюжки, де змінюються формальні продавці, але не джерело походження нафти. У результаті держава Україна через закупівлі стратегічної компанії фактично оплачує пальне, вироблене з російської сировини, причому за цінами, які перевищують пропозиції вітчизняного виробника.

Ситуація стає ще більш резонансною на тлі публічних заяв про розширення стратегічного партнерства між азербайджанською державною компанією SOCAR та російським Газпромом. Хоча представники азербайджанської сторони називають будь-які звинувачення у співпраці з країною-агресором безпідставними та медійною атакою, російські офіційні джерела відкрито повідомляють про нові домовленості та розширення співпраці.

У цьому контексті благодійні ініціативи — генератори, безкоштовна вода чи чай на автозаправках — виглядають радше інформаційною ширмою. Реальні фінансові потоки формуються не у волонтерських програмах, а в багатомільйонних державних контрактах, де кошти з українського бюджету через складні міжнародні ланцюги опиняються у системі, пов’язаній з економікою країни-агресора.

Питання полягає не лише у ціні дизельного пального чи формальному дотриманні санкційних обмежень. Йдеться про стратегічний вибір держави у воєнний час — чи може компанія з непрозорим ланцюгом постачання і зв’язками з партнерами Газпрому бути надійним постачальником для критичної інфраструктури України.

Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький відзначає, що Росія стикається з дедалі більшими стратегічними труднощами, що можуть призвести до перегляду її підходу до війни в Україні. Він акцентує на кількох суттєвих ознаках, що вказують на кризу в діях Кремля. Одним із найбільш помітних сигналів є різке сповільнення темпів наступу російських військ, що свідчить про виснаження ресурсів і складності в координації військових операцій.

Ще однією важливою тенденцією, на яку звертає увагу Білецький, є зміна акцентів у тактиці противника. Росія перейшла до використання енергетичних атак як одного з основних засобів тиску на Україну та її союзників. Це свідчить про те, що Кремль втрачає можливості для успішного ведення традиційних наступальних операцій і шукає інші способи вплинути на хід конфлікту.

Він зазначає, що енергетичний терор є спробою компенсувати відсутність оперативних успіхів на фронті. Водночас російське командування пов’язує певні надії з весняним періодом, коли поява зелених насаджень може знову зробити ефективною тактику прихованого просування малих штурмових груп.

Разом з тим Білецький скептично оцінює ці розрахунки. На його переконання, навіть із настанням весни російські війська не зможуть кардинально змінити ситуацію, або ж такі спроби матимуть обмежений ефект.

Командир корпусу також назвав «смішним» чергове перенесення так званого дедлайну захоплення Донецької області до 1 квітня. Він вважає, що Сили оборони України мають можливість поставити противника у ситуацію, коли подальший наступ стане безперспективним, а рівень втрат — критичним.

За такого розвитку подій, переконаний Білецький, у Росії з’являться реальні стимули для переговорів і пошуку шляхів завершення війни. Ключовою умовою він називає повну зупинку російського просування навесні.

Військовий також звернув увагу на вплив погодних умов на бойові дії. Сильні морози, які тримаються останніми днями, ускладнили наступальні дії російських військ через проблеми з логістикою та побутовим забезпеченням. Водночас складні умови залишаються спільними для обох сторін, оскільки постійні обстріли не дозволяють облаштувати надійні укриття для обігріву на передових позиціях.

Окремо Білецький зазначив, що на фронті фіксується погіршення стану забезпечення російських підрозділів. За даними української розвідки, у перехоплених розмовах військові РФ скаржаться на нестачу їжі, води та базових умов для виживання, що додатково впливає на боєздатність противника.

Таким чином, на думку командира Третього корпусу, поєднання слабких темпів наступу, проблем із забезпеченням і зростаючих втрат може стати для Кремля сигналом, що продовження війни в нинішньому форматі втрачає сенс.