Цікаве

В Україні дедалі чіткіше усвідомлюють ризик того, що у разі потенційної мирної угоди країна може залишитися без реальних механізмів захисту від повторної агресії. Сам факт припинення бойових дій не означає настання стабільного миру, якщо не буде створено надійної системи стримування та відповідальності. Українське суспільство, держава і експертне середовище дедалі більше сходяться на думці, що мир без безпеки є лише паузою, а не вирішенням конфлікту.

Однією з ключових загроз вважається можливість реваншу з боку агресора, який може використати період формального миру для відновлення ресурсів, переозброєння та підготовки до нового етапу тиску. За відсутності чітко прописаних і гарантованих міжнародних зобов’язань будь-яка угода ризикує перетворитися на декларацію без практичної сили. Історичний досвід показує, що домовленості, які не мають механізмів примусу до виконання, швидко втрачають свою цінність.

Такий підхід передбачає створення численної армії мирного часу, масштабні інвестиції у сучасні військові технології, розвиток власного виробництва озброєнь і повну перебудову оборонного сектору. Мова йде про реформу системи закупівель, оновлення підходів до мобілізації та служби, технологічну модернізацію війська і стабільне фінансування оборони на роки вперед.

Потреба у власній системі стримування стає особливо актуальною на тлі того, що запрошення до НАТО — найбільш надійний для України варіант безпеки — наразі виключене. Без колективної оборони, передбаченої статтею 5 Альянсу, Україна змушена розраховувати на окремі двосторонні угоди, які не мають такої ж юридичної та політичної ваги. До того ж Росія вже відкрито сигналізує, що буде виступати проти будь-яких формальних гарантій безпеки для України.

Додаткову тривогу в Києві викликає непередбачуваність політики США. Різкі зміни позицій — від скепсису щодо цінності союзників до демонстративно теплих сигналів у бік Кремля — породжують сумніви в тому, що у разі порушення режиму припинення вогню Вашингтон буде готовий до жорстких дій. У цьому контексті дедалі частіше звучить думка, що розрахунок на зовнішній захист може виявитися фатальною помилкою.

План Б для України — опора на власні сили. Ключовим елементом цієї стратегії залишається велика армія. Під час мирних переговорів Київ наполягав на збереженні чисельності війська на рівні близько 800 тисяч осіб. Водночас потенційне перемир’я означатиме хвилю демобілізації, що створить колосальний виклик — як з точки зору комплектування, так і з точки зору фінансування.

Паралельно Україна робить ставку на технологічну перевагу. За час повномасштабної війни було сформовано цілу екосистему безпілотних систем, ракет, засобів радіоелектронної боротьби та перехоплення. Втім, самі технології не працюватимуть без зміни управлінських і організаційних підходів, а також без розвиненої оборонної промисловості та стійкого державного бюджету.

Юридично зобов’язуючі угоди про безпеку зі США та європейськими державами, а також можливе розміщення багатонаціональних сил так званої «коаліції бажаючих» залишаються важливими пунктами переговорів. Однак у Києві дедалі чіткіше наголошують: усе це може бути лише доповненням до власної армії, але не її заміною.

За такого сусідства Україна змушена виходити з реальності, в якій лише сильна, добре оснащена і фінансово забезпечена армія здатна гарантувати незалежність держави та не допустити повторення російської агресії.

У столиці Данії ухвалено рішення, яке має символічне й культурне значення для України: сім нових вулиць у Копенгагені отримають назви на честь українських міст. Про цей крок поінформували у Світовому Конґресі Українців, посилаючись на голову громадської організації Hjælp Ukrainske Børn – Допоможи Українським дітям Лесю Ігнатик-Еріксен.

Відповідне рішення було підтримане кліматично-технічним та екологічним комітетом міста, який відповідає за розвиток міської інфраструктури та нових районів. Перейменування стосується вулиць у кварталі, що активно розбудовується та має виразний морський характер, пов’язаний із портовою історією Копенгагена.

Згідно з ухваленим рішенням, у Копенгагені з’являться такі вулиці:

Київгаде (вулиця Київ)

Маріупольгаде (вулиця Маріуполь)

Українагаде (вулиця Україна)

Севастопольгаде (вулиця Севастополь)

Херсонгаде (вулиця Херсон)

Миколаївгаде (вулиця Миколаїв)

Одесагаде (вулиця Одеса)

Українська громада Копенгагена окремо наполягала на включенні Маріуполя, зазначивши, що місто стало символом героїчного опору українських захисників.

За словами організаторів, це рішення є важливим жестом солідарності з Україною та її містами, які зазнають військової агресії.

Підвищений рівень ліпопротеїнів низької щільності, відомих як «поганий» холестерин, безпосередньо пов’язаний із ризиком атеросклерозу, інфаркту та інсульту. Саме тому питання харчування відіграє вирішальну роль у профілактиці серцево-судинних захворювань. Серед продуктів, які найчастіше рекомендують для здорового раціону, особливе місце посідають морська риба та курятина. Обидва варіанти вважаються дієтичними, проте їхній вплив на рівень холестерину в організмі суттєво різниться.

Морська риба цінується передусім за високий вміст омега-3 жирних кислот. Саме ці сполуки здатні знижувати концентрацію ліпопротеїнів низької щільності в крові, водночас підвищуючи рівень «хорошого» холестерину — ліпопротеїнів високої щільності. Регулярне споживання лосося, скумбрії, сардин або оселедця сприяє зменшенню запальних процесів у судинах, покращує еластичність артерій і знижує ризик утворення тромбів. Крім того, морська риба є джерелом вітаміну D, йоду та селену, що додатково підтримує обмін речовин і роботу серця.

Морська риба вважається одним із найефективніших природних продуктів для підтримки серцево-судинної системи. Вона містить велику кількість омега-3 жирних кислот, які сприяють зниженню рівня “поганого” холестерину та підвищенню рівня “хорошого”. Найбільш корисними вважаються жирні сорти риби, зокрема лосось, скумбрія, оселедець, сардини та форель.

Омега-3 жирні кислоти зменшують запальні процеси в судинах, перешкоджають утворенню холестеринових бляшок, нормалізують рівень тригліцеридів і допомагають зберігати еластичність артерій. Саме цей механізм робить морську рибу особливо цінною для людей із підвищеним холестерином. Фахівці зазвичай радять включати рибу до раціону два-три рази на тиждень, щоб отримати відчутний захисний ефект для серця.

Курятина, своєю чергою, є більш щадним варіантом порівняно з жирними видами м’яса. Вона містить менше насичених жирів, ніж свинина або яловичина, тому не провокує різкого підвищення рівня ліпопротеїнів низької щільності. Водночас куряче м’ясо не має активної здатності знижувати “поганий” холестерин, а радше виконує роль нейтральної альтернативи більш жирним продуктам.

Важливе значення має спосіб приготування курятини. Варена, тушкована або запечена курка з мінімальною кількістю жиру вважається найбільш корисною. Смажене м’ясо, особливо з хрусткою скоринкою та великою кількістю олії, може нівелювати користь продукту і негативно впливати на рівень холестерину.

Таким чином, для активного контролю “поганого” холестерину морська риба є більш ефективним вибором, тоді як курятина підходить як безпечне джерело білка, але не замінює корисних властивостей омега-3 жирних кислот. Найкращий результат для серця дає поєднання збалансованого раціону з регулярним споживанням риби та обмеженням жирних і смажених страв.

Відома українська співачка Наталія Могилевська знову привернула увагу прихильників, поділившись особистим досвідом змін у тілі та самопочутті. Артистка зізналася, що їй вдалося зменшити вагу без виснажливих тренувань у тренажерному залі, зосередившись на внутрішніх відчуттях, режимі дня та уважному ставленні до себе.

У своєму Telegram-каналі Могилевська наголосила, що не дотримувалася універсальних схем чи популярних марафонів схуднення. За її словами, ключову роль відіграло усвідомлене харчування, зниження рівня стресу та поступова зміна звичок, які накопичувалися роками. Співачка підкреслила, що перестала «воювати» з власним тілом і натомість почала з ним співпрацювати.

За словами Могилевської, вона схудла приблизно на 25 кілограмів завдяки оздоровленню та очищенню організму за методикою вірменської фахівчині. Ключовими елементами стали правильне вживання олій та гірких трав. Фізична активність була обмежена прогулянками, а танці та інші вправи повернулися у її життя лише на останньому етапі, коли значна частина ваги вже була втрачена.

«Наголошую, що це виключно мій досвід! Перед застосуванням будь-яких методів схуднення обовʼязково проконсультуйтесь зі своїм лікарем. Я робила оздоровлення та очищення організму. Головне — пити масла, вживати гіркі трави та очищати організм. З вправ, які я робила — це лише прогулянки. А танцями зайнялася, коли вже схудла на багато кілограмів», — поділилася Наталія.

Ужгородський міськрайонний суд ухвалив рішення про взяття під варту депутата районної ради, якого правоохоронні органи підозрюють у навмисному внесенні недостовірних даних до електронної декларації, а також у легалізації активів, що, за версією слідства, були отримані злочинним шляхом. Відповідну ухвалу 28 січня оголосив слідчий суддя, розглянувши клопотання сторони обвинувачення.

Згідно з матеріалами справи, мова йде про можливе приховування майна та доходів, які суттєво перевищують офіційно задекларовані показники. Слідство вважає, що посадовець свідомо вказував неправдиву інформацію, аби уникнути контролю з боку державних органів та приховати реальні обсяги статків. Окрему увагу правоохоронці приділяють механізмам, за допомогою яких це майно могло бути «узаконене».

За даними слідства, у щорічній декларації за 2022 рік депутат приховав майно та доходи на загальну суму понад 8,3 млн гривень. Зокрема, він не зазначив автомобіль Ford Mustang, який перебував у спільній власності подружжя, багатомільйонний дохід та фінансові операції з купівлі й продажу елітного Mercedes-Benz S-Class.

Елітний автомобіль депутат придбав у жовтні 2022 року за 3,75 млн грн, хоча його підтверджені доходи за понад 20 років підприємницької діяльності становили менше ніж 227 тис. грн. Через кілька днів автомобіль перепродали, а отримані кошти використали на власні потреби. Ці операції та сам дохід у декларації не відобразили.

Дії підозрюваного кваліфіковано за ч. 1 ст. 209 (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом) та ч. 2 ст. 366-2 КК України (умисне внесення завідомо неправдивих відомостей до декларації). Досудове розслідування здійснюють слідчі ГУНП у Закарпатській області під процесуальним керівництвом обласної прокуратури.

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ініціювала дисциплінарне провадження стосовно судді Першого апеляційного адміністративного суду Анатолія Блохіна. Відповідне рішення стало результатом розгляду скарги, поданої юристкою громадської організації «Автомайдан» Тетяною Чижик, яка звернула увагу на обставини, що можуть мати істотне значення для оцінки дотримання суддею вимог законодавства та суддівської етики.

У поданій скарзі зазначається, що дружина судді — Тетяна Сергіївна, яка народилася 28 січня 1973 року, — має громадянство Російської Федерації. На думку заявниці, така інформація потребує ретельної перевірки з боку органу суддівського врядування, з огляду на підвищені вимоги до незалежності, доброчесності та безсторонності суддів, особливо в умовах триваючої збройної агресії Росії проти України.

Суддя Блохін у своїй майновій декларації за 2024 рік не вказав інформацію про проживання дружини в Криму, наявність рахунків у російських банках та використання нерухомості на окупованій території.

Сам суддя у письмовому поясненні заявив, що не знає про російське громадянство та активи дружини, а також не має доступу до відповідних інформаційних баз. Він зазначив, що доводи скарги базуються на припущеннях, які неможливо підтвердити чи спростувати.

Служба безпеки України повідомила, що за випискою з реєстру платників податків РФ встановлено наявність громадянства у особи, чиї персональні дані збігаються з даними дружини Блохіна. Прикордонна служба підтвердила, що у 2017–2021 роках суддя неодноразово виїжджав через пункт пропуску «Чонгар» до анексованого Криму. Дружина судді виїхала до Криму у червні 2018 року, а її повернення на підконтрольну територію не зафіксовано.

У суддівському досьє Блохіна є анкета від 28 лютого 2018 року, в якій як фактичне місце проживання дружини та дітей він вказав населений пункт в АР Крим.

Наразі ВРП продовжує розгляд дисциплінарного провадження і прийме рішення щодо можливого притягнення судді до відповідальності.

Закупівлі безпілотних літальних апаратів для Збройних сил України у 2024–2025 роках відбувалися в межах системи, яка від самого початку була ізольована від публічного нагляду, відкритих тендерів і реальної конкуренції між виробниками. Такий підхід формувався під гаслом оперативності та безпеки, однак на практиці призвів до низки системних проблем, що безпосередньо вплинули на боєздатність підрозділів на передовій.

Основою цієї моделі стали прямі контракти, укладені через відповідні державні агентства, які отримали широкі повноваження без достатніх механізмів стримування і противаг. Відсутність конкурентних процедур означала, що ринок був фактично закритий для багатьох українських виробників, які могли запропонувати ефективніші або дешевші рішення. У результаті постачання часто концентрувалися навколо обмеженого кола компаній, що знижувало гнучкість і адаптивність системи в умовах швидких змін на полі бою.

Тривожним сигналом для ринку стала нещодавня термінова комунікація з боку АОЗ, яке почало з’ясовувати у виробників можливість постачання великих партій дронів у лютому–березні. З урахуванням того, що постачання ключових компонентів з Китаю займає до півтора місяця, такі строки є реалістичними лише для компаній, які заздалегідь знали про майбутні замовлення і підготували виробничі запаси. У 2024 році за схожою схемою один із виробників отримав замовлення на мільярди гривень на FPV-дрони, які виявилися дорогими та не отримали підтримки з боку військових через низьку якість.

Ситуація ускладнюється відсутністю системного стратегічного планування. У 2025 році Генеральний штаб і Міністерство оборони так і не змогли чітко сформувати замовлення на 2026 рік — з визначенням конкретних типів дронів, їхньої кількості та технічних характеристик. З одного боку, спостерігається лобіювання дорогих і високоприбуткових виробів із сумнівною бойовою ефективністю. З іншого — існує рейтинг дронів, сформований командою Мінцифри, який базується на реальному досвіді військових і показує, які системи справді працюють на фронті. Ці позиції часто не збігаються з дронами, що просуваються в межах закритих контрактів.

У результаті було ухвалене негласне рішення не укладати довгострокові системні контракти, що призвело до зриву планових постачань. Тепер новій команді Мінцифри доводиться в авральному режимі намагатися компенсувати цей провал, щоб уникнути фактичного дефіциту безпілотників у бойових підрозділах.

За інформацією журналістів, окрім термінових двомісячних контрактів, Агентство оборонних закупівель готується провести опитування виробників щодо їхніх можливостей постачання дронів на шестимісячний період. Такий горизонт дозволив би компаніям завчасно закуповувати комплектуючі та пропонувати більш конкурентні ціни. Водночас відмова від укладання шестимісячних контрактів може свідчити про те, що короткі термінові замовлення розподіляються між заздалегідь визначеним колом виробників.

Підстави для таких підозр пов’язані із закритістю процесу формування потреб армії. Запити надходять із підрозділів до Генштабу, де обмежене коло посадовців разом із Міністерством оборони визначає типи дронів, обсяги та цінові параметри. Фактичну вартість продукції пропонує сам виробник, отримуючи формальний висновок про «ринковість», після чого до неї додається офіційна маржа. Хто саме затверджує остаточну номенклатуру і ціни при контрактах на мільярди гривень, публічно не розкривається.

Оцінка якості дронів і відповідності заявленим характеристикам здійснюється різними комісіями. За даними джерел, одні й ті самі вироби можуть бути відхилені через невідповідність технічним параметрам, але паралельно схвалені іншими структурами без додаткових зауважень. Компанії, які не мають можливості вести неформальні переговори, ризикують бути витісненими з ринку незалежно від фактичної ефективності їхніх розробок на фронті.

На цьому тлі деякі іноземні донори, за інформацією джерел, надають допомогу ЗСУ, обходячи державну систему закупівель. Фінансування спрямовується напряму українським виробникам тих дронів, які реально використовуються бойовими підрозділами. Попит у таких випадках формується не формальними звітами, а безпосереднім спілкуванням з військовими та поїздками на передову.

Виконувач обов’язків генерального директора державної компанії «Укрспецекспорт» Сергій Леонідович Первак у 2024 році здійснив покупку електричного автомобіля Audi Q8 e-tron 2023 року випуску, що стало найдорожчим активом у його декларації про майно та доходи. Вартість транспортного засобу становила 3,29 мільйона гривень, що вказує на високий рівень добробуту керівника однієї з важливих державних компаній.

У той самий рік дружина Сергія Первака, Олександра Андріївна, також придбала автомобіль — Toyota RAV4 Hybrid 2019 року випуску за 1,38 мільйона гривень. Остання покупка також виглядає досить значною, враховуючи клас і вартість транспортного засобу. Відзначимо, що такі придбання додають певну увагу до фінансових звітів високопосадовців, адже вони ставлять під питання рівень доходів та джерела фінансування таких витрат. Відтак, ці покупки можуть стати предметом детальнішого аналізу в контексті публічного інтересу до майна державних службовців.

Сергій Первак володіє квартирою площею 138,7 м² у Києві, придбаною у 2015 році за 1,5 млн грн, а його дружина — квартирою площею 31,2 м², набуту у 2018 році (вартість на момент покупки не вказана).

За 2024 рік зарплата Первака у ДК «Укрспецекспорт» склала 1,8 млн грн, а дружини — 694 тис. грн від АТ «Антонов». Подружжя тримає готівкою 3 тис. доларів та 30 тис. гривень. В декларації вказано численні банківські рахунки, зокрема в «Універсал Банку», «ПриватБанку», Ощадбанку та Укрексімбанку, однак залишки на них не розкриваються.

Ця декларація викликала увагу через придбання дорогого електромобіля під час війни та показує статки керівника державної компанії у період, коли країна перебуває в умовах воєнного стану.