Цікаве

Коли йдеться про здорове харчування та морські продукти, в уяві багатьох українців автоматично постають лосось і скумбрія. Ці риби давно здобули популярність завдяки високому вмісту омега-3 жирних кислот і білка, що є важливими складовими здорового раціону. Однак висока ціна таких продуктів робить їх доступними не для всіх. Існує інша альтернатива — сардини, риба, яка часто недооцінюється, але може стати чудовим і бюджетним джерелом важливих поживних елементів.

Сардини — це маленька морська риба, що мешкає у верхніх шарах океану та живиться планктоном. Цієї їжі достатньо для того, щоб забезпечити рибу необхідними мікроелементами, і водночас планктон не накопичує шкідливих речовин, таких як важкі метали чи токсини. Завдяки цьому сардини є набагато менш забрудненими, ніж більші риби, що живуть на більших глибинах океану, де концентрація шкідливих сполук може бути значною.

Однією з головних причин включити сардини до раціону є високий вміст омега-3 жирних кислот. Ці корисні жири відіграють ключову роль у підтримці здоров’я серцево-судинної системи, позитивно впливають на роботу мозку та допомагають знижувати рівень запальних процесів в організмі. За кількістю омега-3 сардини часто можуть конкурувати з дорожчими видами риби, особливо якщо йдеться про якісні консерви в олії.

Не менш важливою перевагою є білковий склад сардин. Вони містять легкозасвоюваний білок, який необхідний для підтримки м’язів, нормальної роботи імунної системи та відновлення тканин. Поєднання білка з корисними жирами робить сардини поживними та добре збалансованими.

Особливу цінність ця риба має для здоров’я кісток. Сардини містять значну кількість кальцію та вітаміну D, особливо якщо вживати їх разом із м’якими кісточками. Такий склад сприяє зміцненню кісткової тканини, зубів і зменшенню ризику вікових змін опорно-рухової системи.

Регулярне вживання сардин також пов’язують із покращенням стану судин, нормалізацією рівня холестерину та стабілізацією артеріального тиску. Крім того, вітаміни групи B разом з омега-3 позитивно впливають на стан шкіри, допомагаючи зберігати її еластичність і здоровий вигляд.

Таким чином, сардини можна вважати доступною альтернативою дорогим “суперфудам”. Вони поєднують безпеку, високу поживну цінність і користь для організму, залишаючись при цьому одним із найдоступніших видів морської риби.

Реставрація Бережанської ратуші, одного з історичних символів Тернопільщини, знову стала предметом критики через непрозорість витрат та питання щодо обґрунтованості кошторисів. Після того, як Державний історико-архітектурний заповідник у Бережанах уклав договір на коригування проєкту реставрації вартістю 12,35 мільйона гривень із компанією «Акант», виникли сумніви щодо необхідності таких витрат і порядку їхнього проведення. Закупівлю здійснили без конкуренції: участь у торгах узяв лише один підрядник, що автоматично ставить під питання справедливість ціни та відповідність ринковим умовам.

До цього роботи на об’єкті виконувала майстерня «Україна-Реставрація», яка вже отримала понад 22 мільйони гривень за виконані роботи. Проте після перевірки Держаудитслужби договір із попереднім виконавцем було розірвано. Причини розірвання стосувалися виявлених порушень, які поставили під сумнів якість виконання робіт та дотримання процедур. У результаті з’явилося питання: чи були ці роботи дійсно необхідні, чи частина коштів могла бути використана неефективно, а інколи й з порушенням законодавства.

Аналіз оновленої кошторисної документації показує суттєві відхилення від ринкових цін. Зокрема, круглі лісоматеріали хвойних порід у кошторисі закладені по 18 тисяч гривень за кубічний метр. Для порівняння, середні ринкові ціни та закупівлі інших бюджетних замовників фіксують вартість сосни на рівні близько 4,5 тисячі гривень за куб. При цьому в проєктній документації відсутні пояснення щодо будь-якої спеціальної обробки деревини, яка могла б обґрунтувати таку різницю.

Схожа ситуація спостерігається і з інертними матеріалами. Щебінь разом із доставкою коштує бюджету понад 2,3 тисячі гривень за кубічний метр, що приблизно вдвічі дорожче, ніж аналогічні закупівлі комунальних підприємств у регіоні для облаштування інфраструктурних та меморіальних об’єктів.

Питання викликають і тендерні вимоги, які, за оцінками експертів, суттєво звузили коло потенційних учасників. Замовник передбачив обов’язкову наявність досвіду робіт із класом наслідків СС3. Компанія «Акант» підтвердила цей досвід через субпідрядні договори саме з попереднім виконавцем реставрації, що вказує на можливу пов’язаність між структурами.

Крім того, у документації не було дотримано вимог щодо оприлюднення розрахунків у машинозчитувальному форматі — детальні кошториси опубліковані у PDF-файлах, що ускладнює громадський контроль. На тлі завищених цін на матеріали середня заробітна плата робітників у кошторисі виглядає заниженою, що може свідчити про формування додаткової непрозорої маржі.

Ситуація з реставрацією Бережанської ратуші вкотре піднімає питання про ефективність контролю за витрачанням коштів на об’єктах культурної спадщини та реальну конкуренцію у сфері реставраційних робіт.

У листопаді 2025 року Тетяну Мостепан було призначено директоркою департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації. Це кадрове рішення стало логічним продовженням її тривалої роботи в системі столичної медицини, де вона протягом багатьох років обіймала керівні посади та безпосередньо впливала на управління одним із міських медичних закладів.

До переходу в КМДА Мостепан працювала в Київській міській лікарні №4. Спочатку вона виконувала обов’язки головної лікарки, а після реформування системи охорони здоров’я очолила заклад уже в статусі директорки. На цій посаді вона відповідала за фінансово-господарську діяльність лікарні, організацію медичних послуг і взаємодію з міськими структурами, що дозволило їй накопичити значний управлінський досвід.

Житло розташоване у житловому комплексі «Софія Residence». Право власності оформлено за договором купівлі-продажу. Відомостей про іпотеку або кредитні зобов’язання в аналітичних системах немає.

Водночас, за даними ринку нерухомості, ціна такого житла могла бути суттєво вищою. За інформацією профільних сервісів, у січні 2021 року мінімальна вартість квадратного метра у цьому ЖК становила близько 26 тисяч гривень. Таким чином, ринкова ціна квартири площею понад 100 квадратних метрів могла складати щонайменше 2,68 млн гривень, якщо йдеться про придбання готового об’єкта, а не інвестування на етапі будівництва.

При цьому у деклараціях Тетяни Мостепан за 2016–2019 роки об’єкти незавершеного будівництва не зазначалися. Це може свідчити про те, що квартира не була придбана як інвестиція на ранній стадії, коли ціни зазвичай нижчі.

Загальний дохід родини Мостепан за 2020 рік, відповідно до декларацій, становив близько 1,5 млн гривень. На цьому тлі різниця між задекларованою вартістю квартири та ринковими цінами може викликати запитання щодо умов купівлі та формування ціни угоди.

Сам Олександр Мостепан нині працює членом військово-лікарської комісії у Вишнівській міській лікарні. Крім того, за сумісництвом він обіймає посади стоматолога-ортопеда та стоматолога-терапевта в цьому ж медзакладі.

З огляду на нову керівну посаду Тетяни Мостепан у структурі КМДА, прозорість майнового стану та відповідність вартості активів задекларованим доходам може стати предметом додаткової уваги з боку громадськості та антикорупційних органів.

Наявність чинної відстрочки від мобілізації не завжди гарантує відсутність проблем із військовим обліком. Останнім часом зростає кількість звернень від військовозобов’язаних, які повідомляють про несподіване присвоєння статусу «у розшуку» в застосунку «Резерв+». У більшості випадків підставою вказується неявка за повісткою, яку люди фактично не отримували, що створює правову колізію та викликає серйозне занепокоєння.

Юрист Владислав Дерій проаналізував один із показових випадків: чоловік перебуває у статусі «у розшуку» з березня 2025 року, незважаючи на чинну відстрочку. За словами фахівця, подібні ситуації можуть виникати через збої в обміні даними між територіальними центрами комплектування та цифровими реєстрами, а також через формальне внесення інформації без підтвердження факту вручення повістки.

Перший варіант — найшвидший, але й найбільш суперечливий. У застосунку «Резерв+» передбачено механізм так званого «штрафу онлайн». Через розділ «Штрафи онлайн» подається заява про визнання порушення. Територіальний центр комплектування розглядає її протягом трьох днів. У разі сплати штрафу протягом 20 днів діє знижка 50 відсотків, і сума становить 8 500 гривень. Після цього статус «у розшуку» зникає. Водночас юрист застерігає: сплата штрафу означає автоматичне визнання правопорушення, навіть якщо фактично людина його не вчиняла.

Другий шлях — юридичний захист своїх прав. Він підходить тим, хто не готовий платити за безпідставні звинувачення. Для цього необхідно надіслати до ТЦК письмову заяву рекомендованим листом із вимогою закрити справу. Аргументами можуть бути відсутність підтвердження вручення повістки або сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності. Якщо звернення ігнорують, дії ТЦК можна оскаржити в суді. Цей варіант потребує більше часу, але дозволяє зберегти правову позицію без визнання провини та сплати штрафу.

Третій варіант — очікування. За спостереженнями правників, у деяких випадках статус «у розшуку» зникає автоматично через певний проміжок часу, наприклад через рік після його появи. Якщо статус було присвоєно у березні 2025 року, є ймовірність його автоматичного зняття у березні 2026-го. Однак цей шлях пов’язаний із ризиками, адже до моменту зникнення статусу людину можуть зупинити для перевірки документів.

Окремо юристи звертають увагу на оновлення, пов’язані з продовженням відстрочок у «Резерв+». Наразі продовження відстрочки від мобілізації відбувається автоматично, якщо підстави для неї залишаються чинними і підтверджуються через державні реєстри. У такому випадку додатково подавати заяви чи документи не потрібно.

Втім, якщо до встановленого строку в застосунку не з’являється повідомлення про продовження відстрочки, це означає, що система не підтвердила право на неї. У такій ситуації необхідно звернутися безпосередньо до ТЦК та СП для з’ясування причин.

З 1 листопада в Україні починають діяти оновлені правила бронювання та оформлення відстрочок. Вони передбачають повну цифровізацію процесів, скорочення черг у ТЦК та зменшення впливу людського фактора. Автоматичне продовження відстрочок застосовуватиметься до осіб з інвалідністю, тимчасово непридатних до служби, багатодітних батьків, сімей з дітьми з інвалідністю, осіб, які здійснюють догляд за батьками з інвалідністю, студентів денної та дуальної форми навчання, наукових і педагогічних працівників, а також родин загиблих, зниклих безвісти або незаконно утримуваних через агресію Росії.

У Києві розпочинається судовий процес у справі, що стосується можливого розкрадання державних коштів, виділених на забезпечення роботи екстреної медичної допомоги. Слідство зосередилося на закупівлі автозапчастин для автомобілів швидкої допомоги, під час якої, за версією правоохоронців, вартість товарів була завищена майже на 2 мільйони гривень.

За інформацією правоохоронних органів, у цій справі йдеться не лише про фінансові махінації, а й про потенційний ризик для здоров’я пацієнтів. Завищення цін могло вплинути на кількість та якість закупленого обладнання, що безпосередньо відображається на оперативності та ефективності медичної допомоги.

За даними досудового розслідування, у 2022 році службові особи комунального об’єднання «Київмедспецтранс» діяли за попередньою змовою з директором приватного підприємства. Посадовці готували та затверджували документи, на підставі яких формувалася очікувана вартість автозапчастин, необхідних для ремонту автомобілів екстреної медичної допомоги.

Слідство встановило, що для реалізації схеми використовувалися підконтрольні суб’єкти господарювання, що дозволило забезпечити перемогу заздалегідь визначеної компанії у процедурі закупівлі. Загальна сума укладеного договору становила майже 5,5 мільйона гривень.

Після підписання договору приватне підприємство постачало автозапчастини за цінами, які значно перевищували ринкові. Це підтвердила комплексна транспортно-товарознавча та судово-економічна експертиза. За її висновками, вартість закуплених запчастин була завищена більш ніж на 1,9 мільйона гривень, що завдало істотних збитків бюджету міста Києва.

Санкції статей Кримінального кодексу України, які інкримінують обвинуваченому, передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Досудове розслідування щодо інших фігурантів кримінального провадження наразі зупинене. Як зазначають у прокуратурі, це пов’язано з перебуванням частини підозрюваних у розшуку, а також мобілізацією одного з учасників справи.

У Закарпатті передано до суду обвинувальний акт стосовно чотирьох осіб, яких підозрюють у привласненні коштів місцевого бюджету під час реалізації проекту будівництва спортивного комплексу в селі Поляна Мукачівського району. Як повідомили у прокуратурі області, підозрюваними є директор підприємства-підрядника, керівник одного з відділів Полянської сільської ради та двоє приватних підприємців. Згідно з даними слідства, ці особи організували схему фіктивного виконання будівельних робіт, внаслідок чого місцевий бюджет зазнав значних фінансових втрат.

Правоохоронці з’ясували, що в офіційних документах зазначалися роботи та матеріали, які насправді не були виконані. Використовуючи ці фальшиві документи, зловмисники отримали виплати з місцевого бюджету за нереалізовані будівельні послуги. У ході розслідування було встановлено, що сума завданих державі збитків значно перевищує кілька мільйонів гривень.

Понад 3,5 млн гривень учасники схеми вивели у готівку під виглядом оплати за матеріали та роботи. Частину будівельних конструкцій, включно з дахом, стінами, перекриттями та люками, відобразили лише в актах виконаних робіт, складених заднім числом.

За інформацією прокуратури, фігуранти справи привласнили понад 5,5 млн гривень під час будівництва спортивного комплексу та майже 0,5 млн гривень під час капітального ремонту укриття для школярів у тій самій школі. Загальна сума збитків, підтверджена судовими експертизами, становить близько 6,2 млн гривень.

У межах досудового розслідування на майно обвинувачених накладено арешт на суму понад 13,6 млн гривень. Справу передано до суду для розгляду по суті, після чого підозрюваним загрожує кримінальна відповідальність за статтями, пов’язаними з привласненням та розтратами бюджетних коштів.

Прокурор Офісу Генерального прокурора Іван Калюш опинився в епіцентрі скандалу після того, як було оприлюднено інформацію про отримання ним значного грошового подарунка від батька та придбання житлової нерухомості з використанням державної іпотечної програми «єОселя». За даними, оприлюдненими 7 січня 2026 року, Калюш отримав від свого батька подарунок у розмірі майже 947 тисяч гривень, що стало частиною фінансування покупки нового житла в селі Гатне Фастівського району Київської області.

Цей випадок викликав занепокоєння серед громадськості, адже використання державної програми, яка спрямована на допомогу громадянам з обмеженими фінансовими можливостями, для придбання житла високопосадовцем стало об'єктом жорсткої критики. Програма «єОселя» передбачає пільгові умови для молодих сімей та осіб, які не мають достатніх коштів для придбання власного житла, і зазвичай користуються нею ті, хто дійсно потребує допомоги від держави.

Йдеться про житловий будинок площею понад 100 квадратних метрів вартістю 3 мільйони гривень, а також земельну ділянку площею 195 квадратних метрів, оцінену у 579 тисяч гривень. Обидва об’єкти нерухомості оформлені у приватну власність прокурора.

Для здійснення покупки, окрім власних заощаджень і подарованих коштів, було залучено іпотечний кредит у державному банку в межах програми доступного кредитування «єОселя». Сума безготівкового кредиту склала 2,51 мільйона гривень.

Загальна вартість угоди з придбання нерухомості становила 3,59 мільйона гривень. Із цієї суми понад 1 мільйон гривень було сплачено власними коштами покупця, решта — за рахунок кредитного фінансування.

Програма «єОселя» передбачає надання пільгових іпотечних кредитів окремим категоріям громадян, зокрема працівникам бюджетної сфери, правоохоронних органів та військовослужбовцям. Участь посадовців у програмі не заборонена законодавством, однак традиційно привертає підвищену увагу з боку громадськості щодо джерел первинного внеску та відповідності витрат задекларованим доходам.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою повідомили про підозру колишньому керівнику Державної прикордонної служби України у вчиненні ряду корупційних злочинів. Це повідомлення стало важливою подією в рамках боротьби з корупцією, яка нещодавно набрала нових обертів на тлі серйозних суспільних очікувань.

Підозра була висунута на основі результатів тривалого розслідування, яке встановило численні факти зловживань службовим становищем та розкрадання державних коштів під час виконання службових обов’язків. Особа, що обіймала високу посаду, користувалася своїм статусом для організації схем, що мали на меті особисте збагачення. Одним з основних напрямків розслідування стало незаконне присвоєння коштів, які були призначені для закупівлі техніки та забезпечення діяльності прикордонників.

Детективи НАБУ зафіксували, як посадовці розподіляли ці гроші між собою та іншими учасниками схеми. У матеріалах справи є записи переговорів, де йдеться про конкретні суми відкатів та порядок їх розподілу.

Слідство кваліфікувало дії підозрюваних за ч. 4 ст. 27 та ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання службовою особою неправомірної вигоди. Санкція передбачає позбавлення волі на 8–12 років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

Експерти оцінюють обсяги тіньового ринку сигарет в Україні понад 5 млрд штук на рік, що призводить до щорічних втрат державного бюджету приблизно на 24,2 млрд грн. Основним джерелом контрабанди є великі тютюнові фабрики, зокрема Львівська та Закарпатська, а також менші виробники, які релокувалися на Тернопільщину.

Незаконний експорт цигарок — лише частина системи тіньових потоків на кордоні. Так, під час обшуків на Волинській митниці вилучено понад 850 тисяч доларів, які пов’язані з розмитненням вживаних автомобілів. За оцінками джерел, сіра каса на Львівській, Закарпатській та Волинській митницях може сягати 10 млн доларів на рік.

Аналітики зазначають, що справа Дейнека може бути частиною «прибирання» впливових осіб від грошових потоків, пов’язаних із топпосадовцями. Водночас експерти сумніваються, що це суттєво вплине на існуючі контрабандні схеми.