Економіка

Під час засідання парламентської ТСК з питань економічної безпеки директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос повідомив про суттєві труднощі, з якими стикнулися детективи, досліджуючи можливу корупцію в оборонних закупівлях. За його словами, НАБУ активно опрацьовує фінансові ланцюги постачань та намагається встановити повний перелік осіб, причетних до зловживань у критично важливих сферах, однак робота істотно ускладнена через відсутність реакції з боку Держфінмоніторингу.

Із початку року цей орган, що відповідає за аналіз підозрілих транзакцій та відстеження руху коштів, не надав жодної відповіді на запити слідчих. Детективи наголошують, що саме фінансові дані є ключовими для встановлення реальних учасників схем, зокрема тих, хто може бути пов’язаний зі скандальними епізодами в «Укренерго» та інших структурах оборонного сектору. Без доступу до таких відомостей розслідування фактично втрачає можливість рухатися повноцінно.

Кривонос наголосив, що для повноцінного розслідування НАБУ потрібні дані від Служби фінансового моніторингу, але Держфінмоніторинг не надає відповіді на офіційні запити.

«Ми направляли один за одним кілька запитів до Служби фінмоніторингу щодо руху коштів і підозрілих транзакцій. Зараз будемо відправляти набагато більше», — заявив він.

За словами Кривоноса, частина запитів НАБУ стосується й осіб, пов’язаних із корупційним скандалом в «Укренерго». У матеріалах фігурують так звані «Карлсони», «Шугари» та інші представники ймовірної злочинної організації, які могли впливати на ухвалення рішень і формування завищених контрактів.

«Вони не всі ідентифіковані на даний час, і ми сподіваємося, що ідентифікуємо всіх», — зазначив директор НАБУ.

Антикорупційні органи вже вивчають можливі зловживання в оборонних закупівлях. Джерела, наближені до слідства, стверджують, що найближчим часом можуть відбутися нові обшуки та виїмки документів у структур оборонного відомства.

Західні ЗМІ також повідомляють, що розслідування стосується ймовірно завищених контрактів на закупівлю техніки та обладнання, що могло завдати державі значних збитків.

Кривонос підкреслив, що Бюро планує розширити обсяг запитів і взаємодію з міжнародними партнерами, щоб повністю відтворити фінансові потоки та встановити всіх причетних до схем.

Закарпаття в 2024 році стало яскравим прикладом того, як одна з найбагатших природних галузей, лісова, приносить бюджету лише крихти, у той час як тіньові заробітки обчислюються мільярдами. За офіційними даними, в області протягом року було вирубано близько 700 тисяч кубометрів лісу — це приблизно 400 тисяч дерев. Більшість з них була перероблена на понад 200 місцевих пилорамах і в подальшому продана за кордон. Здавалося б, це має бути джерелом стабільних доходів для місцевих громад, економічного розвитку та поповнення державної скарбниці.

Однак реальність виглядає зовсім інакше. Попри масштабну лісозаготівлю, місцеві бюджети отримали лише 17 мільйонів гривень. Така сума вражає своєю скромністю на фоні величезних обсягів лісозаготівлі і тіньового обороту, який насправді значно більший. За оцінками експертів, більша частина лісу, що вирубується, йде через нелегальні канали, не потрапляючи до офіційної економіки. Внаслідок цього місцеві бюджети недоотримують мільярди гривень, які могли б стати основою для розвитку інфраструктури, соціальних програм чи підтримки місцевих ініціатив.

Цей дисбаланс оголює абсурдність системи: регіон, де ліс — основний природний ресурс, отримує від його експлуатації менше, ніж два заклади громадського харчування. І це при тому, що лісова галузь потенційно здатна стати одним із головних донорів держбюджету. За оцінками експертів, Україна щороку могла б отримувати до 880 мільярдів гривень доходу, що приблизно дорівнює вартості закупівлі понад 600 винищувачів F-16.

Однак реальні надходження виглядають жалюгідно: у 2022 році ліс дав державі лише 23,3 мільярда гривень, а решта коштів — за оцінками аналітиків, сотні мільярдів — осідають у тіньових схемах, які десятиліттями контролюють “лісові барони”.

У 2022 році держава створила єдиного оператора лісової галузі — ДП «Ліси України», до якого увійшли 158 лісгоспів та 9 регіональних офісів. Ідея центральної реформи полягала в боротьбі з хаосом, розпорошеними фінансовими потоками та корупційними практиками. Але на практиці «реформа» перетворилася на централізацію старих схем у нових руках.

Керівником новоствореного підприємства став Юрій Болоховець, якого раніше звільнили з Держлісагентства за фінансові порушення. Його призначення наробило шуму ще на старті — і недарма. Замість очищення галузі система отримала адміністратора, здатного звести всі тіньові потоки під єдиний дах.

За інформацією зсередини системи, саме під час керівництва Болоховця ліс остаточно перетворився на товар для корупційних оборудок.

Основні схеми виглядають так:

– під виглядом санітарних рубок вирубуються цілком здорові дерева;– деревину продають не напряму, а через фірми-прокладки, які штучно занижують реальну вартість;– після цього деревина “подорожує” через десятки приватних пилорам, де легалізуються обсяги та доходи;– зароблені гроші виводяться через публічні закупівлі та маніпуляції з договорами постачання.

Найбільші прибутки приховує ще один напрям — постачання деревини для оборонних споруд. Після початку повномасштабної війни ціни різко злетіли, і деревина продавалася за тарифами, що в рази перевищували ринкові. Саме тут і «осідали» найбільші гроші — не в бюджетах громад, а в кишенях наглядачів лісового бізнесу.

У результаті Закарпаття втрачає не просто гроші — воно втрачає можливість розвитку. Громади, на території яких ведеться масова вирубка, не отримують адекватних компенсацій, інфраструктура не розвивається, а лісові масиви деградують.

Натомість десятиріччями збагачуються ті самі люди, які й «реформують» галузь. Централізація лісгоспів у рамках «Лісів України» не зламала старі схеми — вона лише укрупнила їх і зробила ще менш прозорими.

11 листопада Чернігівський апеляційний суд виніс вирок у справі чоловіка, який скоїв умисне вбивство поліцейського Олександра Левченка у Бахмачі в 2022 році. Суд засудив його до восьми років позбавлення волі. Крім того, винний зобов'язаний виплатити моральну шкоду родині загиблого — дружині та дочці поліцейського по 500 тисяч гривень кожній.

Це рішення стало наслідком перегляду справи після того, як Борзнянський районний суд, який розглядав цю справу раніше, ухвалив виправдальний вирок. Суд першої інстанції визнав обвинуваченого невинним, мотивуючи це самозахистом, а також залишив без розгляду цивільний позов потерпілої сторони щодо відшкодування моральної шкоди.

За даними вироку, 19 листопада 2022 року близько 23:00 біля кафе в Бахмачі обвинувачений завдав удар ножем Олександру Левченку. Поліцейський помер наступного дня у лікарні. За словами дружини загиблого, між обвинуваченим та компанією поліцейського стався конфлікт, який він намагався розборонити.

Обвинувачений свою провину не визнав і пояснював, що діяв у самозахисті через начебто напад поліцейського та його знайомих. Суд встановив, що його дії кваліфікуються як умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 КК України).

Під час відбування покарання зараховано строки попереднього ув’язнення та цілодобового домашнього арешту з відповідним перерахунком днів на термін позбавлення волі.

Олександр Левченко був інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 міста Бахмач.

Густий туман, що кілька днів тримається над Донеччиною, став серйозним випробуванням для українських сил оборони. Через низьку видимість і щільну хмарність значно знизилася ефективність повітряної розвідки та застосування ударних дронів, які зазвичай відіграють ключову роль у стримуванні ворога. Цим скористалися російські війська, які здійснили активне просування в напрямку Покровська, намагаючись частково оточити українські підрозділи. За оперативною інформацією, деякі південні райони міста тимчасово опинилися під окупацією, а ситуація на місцях залишається напруженою та критичною.

Погодні умови фактично змінили баланс сил у районі Покровська. Як повідомляють військові, протягом кількох днів дрони спостереження та ударні БПЛА не могли працювати з повною ефективністю — туман знижував дальність видимості майже до нуля, а волога шкодила електронним системам. У результаті українські оператори безпілотників втратили можливість оперативно відстежувати пересування противника, що дозволило тому провести ризикову, але скоординовану атаку механізованими колонами.

У соціальних мережах з’явилися відео, на яких зафіксоване пересування російських груп на цивільних авто та мотоциклах уздовж південних околиць Покровська; геолокація підтверджує район подій. Моніторингові ресурси фіксують зближення ворога з більшістю кварталів міста, яке дедалі ширше перетворюється на «сіру зону» — простір із нестабільним контролем.

Операційна мета РФ — затиснути Покровськ і сусідній Мирноград, сформувавши загрозу «котла». Українські війська контратакували на східному фланзі, зриваючи спроби замкнути кільце, однак противник продовжує тиснути на логістику дронами, артилерією та диверсійними групами. За оцінкою військового аналітика Костянтина Машовця, росіяни активно застосовують інфільтрацію малими підрозділами, інколи в цивільному або у формі ЗСУ, аби дестабілізувати оборону перед масштабнішими ударами.

Паралельно з боями за Покровськ триває активність РФ під Куп’янськом і в Запорізькій області. Речник Об’єднаних сил Віктор Трегубов запевняє, що про «оточення Куп’янська» мова не йде, проте ситуація там напружена й динамічна.

Підкажіть, будь ласка, повний текст, з якого потрібно зробити нову унікальну версію.

«Я не хочу бути президентом хаосу, тому підписав другу версію закону про допомогу українцям, але зробив це востаннє», — зазначив Навроцький. Він додав, що українці повинні отримувати підтримку на тих самих умовах, що й інші національні меншини у Польщі.

За словами президента, первісна версія закону передбачала надання допомоги 800+ українцям, які не працюють у Польщі, що він вважав несправедливим щодо поляків. Підтримка українців, за його словами, має поєднуватися з відповідальністю та справедливістю для польського суспільства.

Навроцький підкреслив, що українська меншина, яка перебуває у Польщі вже третій рік після початку війни, повинна отримувати допомогу відповідально і на тих самих умовах, що й інші національні меншини, із чітко встановленими правилами.

Нагадаємо, від 1 листопада більшість українських біженців у Польщі повинні самостійно покривати витрати на житло.

Розслідування Bihus.Info встановило, що Василь Крулько, брат народного депутата від фракції «Батьківщина» Івана Крулька, був учасником численних переговорів із Денисом Комарницьким — фігурантом гучної справи про масштабні корупційні оборудки із землею в столиці. Про це журналісти повідомили 17 листопада, оприлюднивши дані із записів, зроблених детективами НАБУ та прокурорами САП у межах спецоперації «Чисте місто».

За інформацією слідства, в кабінеті Комарницького протягом тривалого часу велося аудіоспостереження, і саме на цих записах неодноразово з’являється Василь Крулько. На фіксованих розмовах він обговорює з Комарницьким можливість створення мережі елітних готелів під брендом «Апартель», а також розглядає перспективи розширення спільного бізнесу як в Україні, так і за її межами. Учасники перемовин дискутують про інвестиційну модель, розподіл ролей та фінансові вигоди від запуску нових проєктів.

Одним із ключових проєктів стала ідея побудувати масштабний готельно-рекреаційний комплекс у селі Поляна на Закарпатті. Він позиціонувався як майбутній один з найбільших готелів країни. Під цей проєкт створили чотири компанії, серед власників яких — дружина Василя Крулька Яна, його бізнес-партнер Юрій Калинюк, інвестфонд «Мінкар», пов’язаний із Комарницьким, а також згаданий у записах водій Полікарпов.

Другий напрям — вихід на міжнародний ринок. Йшлося про проєкт у словенській Рогашці, де вже працює готель «Атландида», що належить компанії сина Комарницького. За змістом розмов, саме цей об’єкт мав стати базою для міжнародного розвитку «Апартелю». Розглядався і потенціал подальшого розширення мережі за межами Словенії.

У коментарі журналістам Василь Крулько підтвердив, що спілкувався з Комарницьким щодо проєкту в Поляні, проте запевнив, що нині люди з орбіти Комарницького не мають стосунку до цього бізнесу. Водночас пояснити появу водія Полікарпова серед власників компаній він не зміг. Також Крулько визнав, що його група компаній ще не ухвалила рішення щодо остаточного розриву співпраці з Комарницьким за кордоном.

Сам Іван Крулько традиційно стверджує, що не має стосунку до мережі «Апартель». Журналісти Bihus.Info ще у 2023 році фіксували стрімке зростання готельно-ресторанного бізнесу родини Крульків після його обрання до Верховної Ради. У 2025 році нардеп знову повторив, що не пов’язаний з діяльністю мережі та не отримує доходів від її роботи.

Дениса Комарницького правоохоронці вважають організатором масштабної земельної схеми в Києві. За даними НАБУ, учасники злочинної організації відшукували перспективні ділянки та фіктивно реєстрували на них неіснуючі будівлі. Це дозволяло отримувати право власності на землю без торгів, використовуючи підконтрольних депутатів. За такі голосування ті отримували хабарі.

6 лютого Комарницькому та ще шістьом учасникам схеми повідомили про підозру у заволодінні землями громади Києва на 11,6 млн грн. Через кілька днів бізнесмен утік з України. За даними журналістів, він перетнув кордон у Закарпатській області, скориставшись машиною для перевезення тіл загиблих військових. До організації втечі могли бути причетні працівники СБУ та поліції.

Нині Комарницький переховується у Відні та перебуває у розшуку.

Гриби давно заслужено вважають одним із найуніверсальніших продуктів на кухні. Їх додають у супи, салати, гарніри, пасту, а інколи навіть у кавові напої, експериментуючи зі смаковими поєднаннями. Проте користь грибів виходить далеко за межі гастрономічного задоволення: у них містяться рідкісні мікроелементи, вітамін D та потужні антиоксиданти, які сприяють підтримці імунітету, здоров’я нервової системи та загальної життєвої енергії.

Сучасні наукові дослідження підтверджують, що регулярне вживання певних видів грибів пов’язане з покращенням стресостійкості та зниженням ризику розвитку депресії. Це пояснюється тим, що біологічно активні речовини в грибах здатні впливати на нейротрансмітери, які регулюють настрій, та зміцнювати природні механізми адаптації організму до стресових ситуацій. Деякі види грибів, зокрема шиїтаке, майтаке та рейші, у дослідженнях демонструють протизапальні властивості, підтримують роботу серцево-судинної системи і навіть покращують когнітивні функції.

Дієтолог Лаура Бурак пояснює: одна з ключових переваг грибів — їхня здатність допомагати організму краще адаптуватися до стресу і підтримувати гомеостаз, тобто внутрішній баланс фізіологічних процесів. За її словами, окремі види грибів сприяють тому, що організм легше переносить напруження, а емоційні “гойдалки” стають менш різкими.

Водночас фахівчиня застерігає: гриби не можна сприймати як “чарівну пігулку” від стресу. Вони працюють лише як частина загальної стратегії — збалансованого харчування, нормального сну, рухової активності та психологічної підтримки. Один продукт, яким би корисним він не був, не здатен самотужки компенсувати хронічне вигорання чи невирішені психологічні проблеми.

Серйозну увагу до грибів як до потенційного “антистресового” продукту привернуло дослідження, опубліковане в журналі Journal of Affective Disorders. Науковці проаналізували дані Національного опитування з питань здоров’я та харчування США за 2005–2016 роки, у якому брали участь 24 699 людей.

Учасників опитували про харчові звички за допомогою двох детальних 24-годинних харчових інтерв’ю, особливу увагу приділяючи вживанню грибів — зокрема білих печериць, шиїтаке та портобелло. Паралельно рівень депресивних симптомів оцінювали за стандартизованим опитувальником здоров’я пацієнта, коригуючи результати з урахуванням інших факторів.

Виявилося, що приблизно 5,9% респондентів мали ознаки депресії, тоді як 5,2% регулярно вживали гриби. Порівняльний аналіз показав: у групі любителів грибів частка людей із депресією була нижчою, ніж серед тих, хто їх майже не їсть. Хоча таке дослідження не доводить прямий причинно-наслідковий зв’язок, воно вказує на можливу захисну роль грибів у контексті психічного здоров’я.

Ще одна причина, чому фахівці радять частіше включати гриби до раціону, — їхній багатий нутрієнтний склад. Вони містять:

вітамін D, який підтримує імунітет, кістки та настрій;

вітаміни групи B, що беруть участь у виробленні енергії і роботі нервової системи;

селен і мідь, важливі для серцево-судинного здоров’я та антиоксидантного захисту;

харчові волокна, потрібні для нормальної роботи кишківника.

Окремої уваги заслуговують два антиоксиданти — ерготіонеїн і глутатіон. Саме їх пов’язують із уповільненням процесів старіння. Вони допомагають захищати клітини від ушкодження, підтримувати здоров’я мозку та когнітивні функції, а також опосередковано впливають на стан шкіри — менше зморшок, кращий тонус і пружність.

На хвилі популярності здорового харчування гриби стали справжнім трендом. Лаура Бурак відзначає: сьогодні на полицях супермаркетів і в соцмережах можна зустріти найрізноманітніші продукти на їх основі — від кави з грибними екстрактами та рослинних вершків до перекусів і альтернатив “м’ясу”.

Гриби мають щільну, “м’ясисту” текстуру, що нагадує яловичину, тому чудово працюють і для вегетаріанців, і для тих, хто просто хоче зменшити кількість червоного м’яса в раціоні, не жертвуючи відчуттям ситості. Вони швидко готуються, збільшують об’єм страви, додають їй поживності, але при цьому залишаються відносно низькокалорійними — отже, це продукт із дуже вигідним балансом “калорії проти користі”.

Для тих, хто не любить яскраво виражений грибний смак, дієтологи радять “маскувати” їх у знайомих стравах: дрібно нарізати і додавати до соусів, рагу, овочевих котлет, запіканок або змішувати з фаршем.

Експерти одностайні: гриби дійсно заслуговують на статус одного з найкорисніших продуктів у раціоні. Вони поєднують у собі вітаміни, мікроелементи, клітковину та антиоксиданти, здатні підтримувати і фізичне, і психічне здоров’я.

Водночас жодна порція печериць чи шиїтаке не замінить повноцінне лікування, якщо йдеться про клінічну депресію або тривожні розлади. Гриби — це розумне доповнення до здорового способу життя, а не альтернативна терапія замість консультації з лікарем чи психотерапевтом.

Проте як частина щоденного меню вони працюють на випередження: підтримують нервову систему, покращують живлення мозку, допомагають організму краще переносити стрес і старіти повільніше — і зсередини, і зовні.

Колишній перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк оприлюднив заяву, що фігурант так званих “плівок Міндіча”, відомий під позивним “Алі-Баба”, може бути пов’язаний із керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. На підставі власних оцінок та аналізу обставин депутат звернувся до президента України із закликом звільнити очільника ОП, аргументуючи це можливими ризиками впливу на антикорупційні органи та ймовірною причетністю до тіньових схем.

Його заява пролунала на тлі резонансного оприлюднення НАБУ та САП аудіоматеріалів у межах операції “Мідас”, спрямованої на розслідування масштабної корупції в енергетичному секторі. Розслідування пов’язане з діяльністю бізнесмена Тимура Міндіча, який, за версією слідства, міг бути ключовою фігурою у схемах, що завдавали збитків державним компаніям та впливали на фінансові потоки у стратегічних галузях.

Окремим епізодом цієї історії стали згадки про персонажа з позивним “Алі-Баба”. Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко під час публічного виступу розповів, що на записах фігурує людина, яка під псевдонімом “Алі-Баба” проводить наради та ставить силовим органам завдання переслідувати детективів НАБУ і прокурорів САП. За словами Клименка, йдеться про цілеспрямований тиск на антикорупційні органи та спроби “зупинити їхню діяльність”.

Железняк, посилаючись на власні джерела, стверджує, що за цим псевдонімом стоїть саме Андрій Єрмак. На його думку, розшифровка позивного напряму веде до ініціалів керівника Офісу президента: “Алі-Баба” – “АБ”, тобто “Андрій Борисович”.

“І оскільки у нього є окреме прізвисько, мені здається, він був повністю в курсі всіх подій в офісі Цукермана та на квартирі Міндіча”, – заявив нардеп, маючи на увазі епізоди на записах, де обговорюються корупційні домовленості й спроби впливу на правоохоронців.

За версією Железняка, Єрмак не лише був поінформований про діяльність групи, до якої НАБУ відносить Міндіча, а й нібито підтримував із ним тісні зв’язки. Депутат стверджує, що бізнесмен відіграв ключову роль у просуванні Єрмака на посаду глави Офісу президента після відставки Андрія Богдана, і саме через цей зв’язок очільник ОП опинився у полі зору розслідування.

Більше того, нардеп вважає, що Єрмак координував дії, спрямовані на обмеження повноважень НАБУ та САП, а також організовував зустрічі з представниками силових структур, на яких нібито обговорювалися способи зупинити розслідування та “покарати” окремих детективів і прокурорів. Саме про такі наради з участю “Алі-Баби” раніше натякав керівник САП Клименко, не називаючи конкретних прізвищ.

Окремо Железняк заявив, що, за його інформацією, Єрмак і зараз переконує Володимира Зеленського не йти на компроміси у конфлікті з антикорупційними структурами, зокрема в частині можливих кадрових рішень щодо керівництва НАБУ та САП.

У зв’язку з озвученими обвинуваченнями нардеп наполягає: Андрій Єрмак має бути звільнений з посади глави Офісу президента. На його думку, перебування людини, яку пов’язують із фігурантами гучної корупційної справи в енергетиці, на одній із ключових посад у державі підриває довіру до влади всередині країни та серед міжнародних партнерів.

Водночас сам Железняк висловлює сумнів, що Володимир Зеленський зважиться на такий крок, з огляду на давні особисті й політичні зв’язки з Єрмаком та його роль у формуванні нинішньої конфігурації влади.