Економіка

Наприкінці 2025 року комунальна корпорація «Київавтодор» уклала два великі договори на проведення капітального ремонту одразу двох ключових транспортних артерій столиці — проспектів Свободи та Валерія Лобановського. Загальна сума підрядів сягнула 1,24 мільярда гривень, що робить ці угоди одними з найбільших у дорожній сфері Києва за останній час.

Обидва контракти були укладені з одним виконавцем — приватним підприємством «Київшляхбуд». Компанія вже багато років поспіль залишається одним із головних підрядників у сфері дорожнього будівництва та ремонту в столиці, регулярно отримуючи замовлення на масштабні інфраструктурні проєкти. Така концентрація підрядів у межах однієї структури традиційно привертає увагу громадськості та експертів у сфері публічних закупівель.

Договори були підписані 22 та 24 грудня. При цьому жоден інший учасник у тендерах участі не взяв, а сама процедура пройшла без скарг і оскаржень. Таким чином компанія отримала контракти без конкуренції.

Перший договір передбачає капітальний ремонт проспекту Свободи у Подільському районі — на ділянці від проспекту Європейського Союзу до проспекту Порика. Вартість робіт становить 459,18 млн гривень, завершення заплановане на грудень 2026 року.

Другий контракт стосується проспекту Валерія Лобановського у Солом’янському районі. За 784,98 млн гривень підрядник має виконати капремонт із завершенням робіт до червня 2027 року.

У Київській міській державній адміністрації зазначають, що ремонти включають оновлення проїжджої частини й тротуарів, модернізацію дощової каналізації та зовнішнього освітлення, облаштування велоінфраструктури і створення безбар’єрного простору. В адміністрації також нагадують, що проспект Свободи був збудований у 1975 році й капітально не ремонтувався понад 40 років, а проспект Лобановського — з 1964 року й востаннє оновлювався понад два десятиліття тому.

ПП «Київшляхбуд» зареєстроване у 2009 році в Одесі, нині має київську юридичну адресу. Компанію очолює Олександр Ращупкін, а формальним засновником виступає австрійська фірма. Водночас кінцевими бенефіціарами залишаються одеські бізнесмени Євген Коновалов та Юрій Шумахер — чинний депутат Одеської міської ради від фракції «Довіряй справам».

За роки співпраці з «Київавтодором» «Київшляхбуд» отримав майже сотню бюджетних замовлень на понад 6 млрд гривень. Левова частка контрактів — 87 договорів — укладена саме зі столичною комунальною корпорацією. Йдеться про ремонти ключових магістралей і вулиць Києва, а також будівництво нових транспортних сполучень.

«Київшляхбуд» входить до групи «Ростдорстрой», у яку також входить однойменне товариство з обмеженою відповідальністю. Разом ці компанії уклали з «Київавтодором» договорів на 8,66 млрд гривень, що еквівалентно понад 200 млн доларів. Таким чином група фактично домінує серед дорожніх підрядників столиці.

Водночас діяльність обох компаній неодноразово привертала увагу правоохоронних органів. Розслідуються епізоди можливого завищення вартості матеріалів і привласнення бюджетних коштів під час ремонтів і реконструкцій столичної інфраструктури, зокрема Дегтярівського шляхопроводу та кількох міських вулиць. За попередніми оцінками слідства, йдеться про десятки й сотні мільйонів гривень.

Наразі генеральним директором «Київавтодору» є Олександр Федоренко, а сама корпорація підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Політичну відповідальність за діяльність департаменту, згідно з чинною структурою управління, несе міський голова Києва.

Таким чином, під завісу року столичні дорожні мільярди знову дісталися перевіреному підряднику з багаторічною історією співпраці з «Київавтодором», попри відсутність конкуренції та тло кримінальних проваджень, які тривають уже не перший рік.

Зима — це не лише час, коли природні ритми сповільнюються у тварин, а й період, що змінює нашу активність і фізичний стан. В умовах короткого світлового дня, низьких температур та обмеженого сонячного світла, люди часто відчувають занепад енергії. У Північній півкулі зимові місяці можуть викликати чимало неприємних симптомів — від зниження настрою до сезонної депресії. Психологи часто називають цей стан зимовою депресією, і він нерідко супроводжується змінами в харчових звичках. Організм, сповільнившись, шукає спосіб відновити енергію, часто за допомогою смачних, калорійних продуктів. Це стає основною причиною того, чому зимовий період є викликом для контролю ваги.

Нестача фізичної активності, холодна погода та довгі вечори призводять до того, що ми все більше часу проводимо вдома. Без регулярних прогулянок або активних занять спортом зростає спокуса «заїдати» смуток чи втому. Найпопулярніші варіанти — це солодощі, борошняні вироби та важка їжа, яка швидко дає відчуття ситості, але залишає лише тимчасове задоволення. Водночас, через обмежений доступ до природного світла, рівень серотоніну — гормону радості — знижується, що лише погіршує емоційний стан і створює ще одну причину для переїдання.

Втім, уникнути цього цілком реально, якщо дотримуватися простих і зрозумілих принципів харчування та способу життя.

Насамперед варто звернути увагу на кількість солі. Її надлишок затримує рідину в організмі та провокує набряки, особливо якщо в раціоні багато ковбас, м’ясних напівфабрикатів і готових продуктів.

Важливо не забороняти собі маленькі радощі. Невеликий шматочок чорного шоколаду або десерт у святкові дні не зашкодить, якщо підходити до цього усвідомлено і без переїдання.

Навіть узимку рух має залишатися частиною щоденної рутини. Прогулянки швидким кроком, сходи замість ліфта або 10–15 хвилин домашніх вправ уже допомагають підтримувати енергетичний баланс.

Не менш важливо їсти повільно, прислухаючись до сигналів насичення. Усвідомлене харчування знижує ризик переїдання і допомагає краще відчувати власні потреби.

Основу раціону взимку мають становити цілісні продукти: овочі, фрукти, бобові, риба, м’ясо, горіхи та цільнозернові крупи. Вони забезпечують стабільний рівень цукру в крові й довше дають відчуття ситості. Особливо корисними є хліб і макарони з цільного зерна.

Спеції та зелень не лише роблять страви смачнішими, а й можуть стимулювати обмін речовин. Куркума, імбир, кориця, кумин чи гострий перець — простий спосіб урізноманітнити зимове меню.

Контроль порцій також відіграє важливу роль. Менші тарілки або боули допомагають уникати несвідомого переїдання. Для перекусів краще обирати овочі, фрукти, йогурт, кефір або поєднання яблук із горіховим маслом замість калорійних снеків.

Окрему увагу варто приділити напоям. Солодкі соки та алкоголь легко додають зайві калорії, тоді як вода, чай, трав’яні настої, бульйони й супи допомагають підтримувати гідратацію. Часто відчуття голоду насправді є спрагою.

І нарешті, сон. Регулярний і достатній відпочинок знижує рівень гормонів голоду та допомагає контролювати апетит, що особливо важливо в темний зимовий період.

Зима може бути не сезоном набору ваги, а часом турботи про себе. Помірність у харчуванні, рух і уважність до власного стану дозволяють зберігати форму й енергію навіть у період зниження активності.

Лимонна шкірка — це один із найбільш недооцінених продуктів, який часто опиняється на сміттєвому звалищі, хоча вона містить безліч корисних для здоров’я речовин. Більшість людей звикли викидати цедру лимона, не замислюючись про її потенціал. Проте наукові дослідження підтверджують, що лимонна шкірка абсолютно безпечна для вживання і може стати важливою складовою щоденного раціону.

Як зазначає видання Verywell Health, лимонна шкірка є справжнім джерелом корисних антиоксидантів. Вона містить велику кількість вітаміну C, який є потужним засобом для зміцнення імунної системи, а також D-лімонен — органічну сполуку, що має протизапальні та антимікробні властивості. Крім того, лимонна шкірка багата на флавоноїд гесперидин, який допомагає знижувати рівень шкідливого холестерину в крові та покращує кровообіг.

Важливою перевагою лимонної шкірки є вміст клітковини та мінералів. Одна столова ложка цедри має мінімальну калорійність, але містить пектин — форму розчинної клітковини, що сприяє нормальній роботі травної системи. Крім того, у шкірці присутні кальцій, калій, магній та помітна частка добової норми вітаміну C.

Окремі дослідження вказують на користь лимонної цедри для здоров’я ротової порожнини. Екстракти зі шкірки здатні пригнічувати ріст бактерій, які пов’язують із розвитком карієсу та захворюваннями ясен. Також науковці звертають увагу на потенційний позитивний вплив цедри на серцево-судинну систему. Антиоксиданти й клітковина можуть сприяти зниженню рівня холестерину та артеріального тиску, хоча для остаточних висновків потрібні додаткові клінічні дослідження.

Лабораторні експерименти демонструють і антимікробні властивості лимонної шкірки. Речовини, що містяться в ній, здатні стримувати ріст окремих бактерій і грибків. Водночас науковці наголошують, що ці результати мають бути підтверджені дослідженнями за участю людей.

Ще один напрям, який вивчають дослідники, — потенційна роль лимонної цедри у профілактиці онкологічних захворювань. Антиоксиданти D-лімонен і гесперидин пов’язують зі здатністю підтримувати нормальний ріст клітин. Частина робіт також вказує на можливий зв’язок між споживанням цитрусових шкірок і зниженням ризику окремих видів раку, однак доказова база поки що обмежена.

Фахівці радять перед використанням ретельно мити лимони, щоб зменшити ризик потрапляння залишків пестицидів. Цедру можна додавати до напоїв, десертів, соусів, маринадів, риби, супів або зберігати в холодильнику кілька днів. Такий простий інгредієнт здатен не лише урізноманітнити смак страв, а й принести додаткову користь для здоров’я.

В Одесі 28 грудня під час проведення заходів з оповіщення правоохоронці затримали чоловіка, якого підозрюють у нападі на військовослужбовця. Про це повідомили в Одеському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. За офіційною інформацією, йдеться про інцидент, що стався на початку листопада під час виконання військовослужбовцем службових обов’язків.

За даними ТЦК, підозрюваний завдав військовому ножового поранення, після чого зник з місця події та тривалий час уникав контакту з правоохоронними органами. Упродовж цього періоду чоловік переховувався, що ускладнювало проведення слідчих дій та його розшук. Правоохоронці збирали докази, встановлювали маршрут пересування підозрюваного та перевіряли можливі місця його перебування.

Під час затримання в Пересипському районі міста Одеси підозрюваний намагався втекти та чинив активний фізичний опір правоохоронцям. Завдяки скоординованим діям та залученню додаткового наряду поліції його було затримано та доставлено до підрозділу Національної поліції України для проведення слідчих та процесуальних дій.

У ТЦК наголосили, що напад на військовослужбовця під час виконання завдань в умовах воєнного стану є тяжким злочином і тягне за собою серйозну кримінальну відповідальність.

Колишній народний депутат Олександр Трухін знову став об’єктом активних обговорень після появи інформації про чергову коштовну покупку. Попри повномасштабну війну в Україні та підвищену чутливість суспільства до теми розкоші й походження статків, 26 липня 2025 року він оформив придбання преміального кросовера Porsche Macan R4 для своєї дружини Ірини Миколаївни. Новина швидко поширилася в медіа та соціальних мережах, викликавши хвилю критики й запитань.

Резонанс навколо цієї покупки посилюється попереднім скандальним шлейфом, пов’язаним із дорожньо-транспортною пригодою, у якій Трухін фігурував раніше. Тоді справа набула широкого розголосу, а дії екснардепа після аварії стали предметом розслідувань і публічних дискусій. Саме цей контекст змушує багатьох громадян сприймати нові повідомлення про його спосіб життя крізь призму недовіри та моральної оцінки.

Придбання автомобіля преміумкласу викликало критику у соцмережах та медіа, адже на тлі війни такі витрати виглядають невідповідними. Слід зазначити, що Porsche Macan R4 є одним із дорогих і престижних кросоверів на ринку, вартість якого становить сотні тисяч доларів.

Цей випадок підкреслює проблему суспільної чутливості до фінансових дій публічних осіб та ставить питання про відповідальність колишніх депутатів перед громадою.

Станом на 1 грудня сукупний обсяг коштів населення на рахунках українських банків досяг 1,553 трлн гривень. Такі дані оприлюднив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев із посиланням на статистику Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. За підсумками року заощадження громадян у банківській системі збільшилися на 206 млрд гривень, що відповідає зростанню на 15,3%.

Найвідчутніша позитивна динаміка спостерігається саме у національній валюті. Обсяг гривневих депозитів сягнув 1,021 трлн гривень, що на 155 млрд більше, ніж за аналогічний період минулого року. Така тенденція свідчить про поступове відновлення довіри населення до гривні та банківської системи загалом, попри складні економічні умови та воєнні ризики.

Вклади в іноземній валюті також зросли, але менш динамічно — на 50,3 млрд грн, до 531,5 млрд грн. Таким чином, 65,8% коштів населення зберігається у гривні, тоді як 34,2% — в іноземній валюті.

Структура заощаджень свідчить про домінування невеликих і середніх сум. Понад половина вкладників — 57,8% — тримають у банках від 10 до 200 тисяч гривень. Для порівняння, торік цей показник становив 57,2%.

Традиційно переважна частка коштів розміщена на рахунках «до запитання». Їхня частка у загальному обсязі депозитів зросла до 70,4% проти 69,3% роком раніше. Частка строкових депозитів, відповідно, скоротилася до 29,6% з 30,7%.

У структурі строкових вкладів продовжують домінувати короткострокові депозити. На вклади терміном до трьох місяців припадає 17,04%, від трьох до шести місяців — 7,42%, від шести місяців до року — 4,39%, а депозити терміном понад один рік становлять лише 0,75%.

Голову земельної комісії Роздільнянської міської ради та депутатку від політичної партії «Батьківщина» Ларису Торбинську затримали правоохоронці за підозрою в отриманні хабаря на робочому місці. За версією слідства, Торбинська вимагала 9,5 тисяч доларів від місцевого підприємця за сприяння в оренді 92 гектарів сільськогосподарських земель. Справа викликала великий резонанс, адже це не перший випадок в Україні, коли представники місцевої влади потрапляють у корупційні скандали.

Згідно з інформацією правоохоронців, депутатка обіцяла бізнесмену допомогти отримати дозвіл на оренду земельної ділянки, без якого підприємець не зміг би використовувати землю для ведення господарської діяльності. Вона запевнила його, що без її сприяння всі спроби орендувати землю будуть марними. За свої послуги Торбинська вимагала значну суму — 9,5 тисяч доларів, з яких частину (8 тисяч) отримала безпосередньо під час операції із затримання.

Наразі прокуратура вимагає відсторонення Лариси Торбинської від посади в міській раді на час слідства. Водночас відомо, що вона працює лікарем-неонатологом в Одеській обласній дитячій лікарні.

Слідчі дії тривають, проводиться перевірка можливої причетності інших осіб до схеми.

Нові результати досліджень Оклендського університету поставили під сумнів традиційні уявлення про важливість сніданку для мозку. Науковці провели масштабний метааналіз понад 70 наукових робіт, у яких вивчали вплив короткочасного голоду на когнітивні функції людини, зокрема на увагу, пам’ять, швидкість мислення та здатність до концентрації. Згідно з їх висновками, відмова від сніданку не має суттєвого негативного впливу на роботу мозку.

В межах дослідження понад 3000 учасників порівнювалися за двома умовами: звичайне харчування та утримання від їжі протягом 8-24 годин. Виявилось, що короткочасний голод не призводить до значних змін у когнітивних показниках, таких як здатність до концентрації чи швидкість мислення. Навпаки, деякі учасники, які пропускали сніданок, показали навіть кращі результати в певних аспектах, таких як здатність до вирішення завдань.

Результати показали, що між цими групами немає статистично значущої різниці в показниках когнітивних тестів. Іншими словами, мозок демонструє однаково стабільну ефективність як після ранкового прийому їжі, так і без нього.

Автори пояснюють це здатністю організму швидко адаптуватися до тимчасової нестачі калорій. За відсутності надходження глюкози з їжі тіло переходить на використання внутрішніх енергетичних резервів, зокрема кетонових тіл, які утворюються під час розщеплення жирів. Ці сполуки можуть ефективно забезпечувати мозок енергією, не знижуючи розумової продуктивності.

Таким чином, звичка снідати або пропускати сніданок не є критичною з точки зору роботи мозку і більше залежить від індивідуального самопочуття, режиму дня та особистих уподобань, а не від фізіологічної необхідності.

Водночас дослідники звертають увагу на інший аспект харчової поведінки — обмін речовин. Поширеною є думка, що часті прийоми їжі невеликими порціями можуть прискорювати метаболізм, тоді як рідше харчування здатне його сповільнювати. У цьому контексті пропуск сніданку не обов’язково сприяє зниженню ваги й у деяких випадках може мати протилежний ефект. Тож питання ранкового прийому їжі варто розглядати комплексно — з урахуванням загального раціону, способу життя та індивідуальних особливостей організму.