Економіка

Багато людей сприймають увімкнений телевізор або серіал перед сном як простий спосіб розслабитися після напруженого дня. Для тих, хто має труднощі із засинанням, фоновий звук і зображення часто стають своєрідним «якорем», який допомагає відволіктися від нав’язливих думок і швидше перейти до сну. З часом такий вечірній ритуал перетворюється на звичку, без якої складно уявити відпочинок.

Водночас наукові дослідження вказують на те, що сон у приміщенні з працюючим екраном може негативно впливати на організм. Світло від телевізора, навіть якщо воно здається неяскравим, порушує вироблення мелатоніну — гормону, який відповідає за регуляцію сну та біологічних ритмів. У результаті сон стає поверхневим, а фази глибокого відновлення скорочуються.

Ключову роль у цьому процесі відіграє мелатонін — гормон, що регулює цикл сну і водночас впливає на обмін речовин та роботу імунної системи. Світло від екрана пригнічує його вироблення, через що організм втрачає здатність коректно відновлюватися вночі. Порушення циркадних ритмів супроводжується зростанням рівня гормонів стресу, що збільшує ризик розвитку ожиріння, серцево-судинних захворювань і діабету.

Окрім цього, сон із телевізором заважає нормальному проходженню фаз сну. Людина спить менше і рідше занурюється у глибокий сон, який є критично важливим для відновлення. Хронічне недосипання, своєю чергою, провокує підвищений апетит, зниження фізичної активності та бажання компенсувати втому за допомогою кофеїну й швидких вуглеводів.

Фахівці наголошують: світло і звуки з екрана роблять сон поверхневим, сприяють накопиченню втоми та поступово погіршують загальний стан здоров’я. Саме тому для повноцінного відпочинку варто відмовитися від телевізора в спальні та створити максимально темне й тихе середовище для сну.

30 грудня завжди вважався особливим днем, який поєднує передноворічні клопоти та підбиття підсумків року. У народній традиції цей день мав власні звичаї та прикмети: люди завершували важливі справи, підбивали рахунки, прибирали оселі та готувалися до святкувань. У церковному календарі 30 грудня присвячено вшануванню християнської мучениці, що додає духовного сенсу цьому зимовому дню.

Цей день у світі також має кілька тематичних і неформальних свят, які пов’язані з підбиттям підсумків, організацією завершальних заходів року та веселими традиціями у колі друзів або колег. В Україні офіційних державних свят 30 грудня немає, проте він сприймається як один із ключових підготовчих днів до Нового року. Люди активно завершують незавершені справи, планують нові цілі на наступний рік і організовують останні приготування до святкових столів.

Серед відомих українців, народжених цього дня, — художник Святослав Гординський, актор і гуморист Андрій Сова, бандурист Назар Волощук та акторка Ірма Вітовська.

На міжнародному рівні 30 грудня відзначають Міжнародний день індійського кіно. Індійський кінематограф відомий у всьому світі своїми яскравими костюмами, музичними номерами, поєднанням жанрів і орієнтацією на сімейні цінності.

Також у різних країнах цього дня святкують День харчової соди, День бекону та День змін в останню хвилину.

За новим церковним календарем 30 грудня вшановують великомученицю Анісію Солунську. Вона прославилася своєю безкорисливістю, аскетичним життям і духовною чистотою.

За старим календарем, від якого Православна церква України відмовилася у 2023 році, цього дня згадували преподобного Даниїла та отроків Мисаїла, Ананію й Азарію.

У народі 30 грудня було днем спостережень за погодою та підготовки до зимових свят. Наші предки вірили, що прикмети цього дня можуть підказати, якою буде погода до кінця зими. Казали, що іній на деревах віщує швидке потепління, посилення морозу — холодний січень, а якщо річки вкрилися льодом, то він протримається до середини березня. Південний вітер вважали знаком наближення тепла.

Увечері цього дня родина обов’язково збиралася за спільною вечерею. На стіл ставили ситні страви, особливо зі свинини, вірячи, що така їжа принесе достаток у дім і захистить від хвороб. Селяни часто різали свиней і гусей, заготовляючи м’ясо до Щедрого вечора. Для фінансового добробуту існував звичай зранку покласти в кишеню монету й носити її з собою весь день.

Цього дня не радили займатися рукоділлям, щоб не накликати біль у руках. Заборонялося мстити, бажати зла іншим і тісно спілкуватися з хворими людьми. Також вважалося небажаним запрошувати до дому незнайомців або приймати від них подарунки, щоб не принести в оселю негаразди.

Колишньому директору Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації Сергію Мейзелю оголошено підозру у службовій недбалості, наслідком якої стали суттєві втрати для бюджету столиці. Слідство пов’язує ці збитки з рішенням про придбання у 2017 році роторної парковки вартістю 3,6 мільйона гривень, ефективність якої так і не була доведена.

За даними правоохоронців, посадовець погодив закупівлю спеціалізованого обладнання без чіткого визначення локації для його встановлення та без комплексного аналізу реальної потреби міста в такому об’єкті. Надалі з’ясувалося, що жоден зі структурних підрозділів КМДА фактично не планував використовувати роторну парковку у своїй діяльності, а відповідні проєктні рішення так і не були ухвалені.

Придбане обладнання тривалий час зберігалося без монтажу. Через відсутність належного зберігання та експлуатації металеві конструкції заіржавіли, частина елементів залишалася незібраною, що зрештою зробило використання парковки неможливим. У результаті техніку списали як непридатну.

Збитки для бюджету столиці становили 3,6 млн грн, що за курсом 2017 року дорівнювало приблизно 140 тисячам доларів США.

Попри повідомлення про підозру, Сергій Мейзель нині обіймає керівну посаду — його призначили управителем конфіскованого торговельно-розважального центру, який раніше належав російському олігарху Аркадію Ротенбергу, близькому до президента РФ Володимира Путіна.

Крім того, у публічному просторі Мейзеля пов’язують із народним депутатом від забороненої партії ОПЗЖ Вадимом Столаром, що додає справі політичного та репутаційного резонансу.

Правоохоронні органи продовжують досудове розслідування та мають надати правову оцінку діям посадовця з урахуванням завданих збитків і обставин прийняття управлінських рішень.

Аудит Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міської державної адміністрації виявив серйозні порушення в роботі комунального об’єднання «Київзеленбуд», які призвели до фінансових ризиків на загальну суму майже 985 мільйонів гривень за період з 2022 по 2024 роки. Зокрема, понад 826 мільйонів гривень аудитори віднесли до операцій, що мають високий ризик втрат бюджетних коштів, що ставить під сумнів ефективність використання міських ресурсів.

Звіт, датований 14 жовтня 2025 року, був оприлюднений із затримкою, що додатково підігріло підозри щодо намагання приховати масштаби порушень. Як стало відомо, більшість рекомендацій, що були запропоновані ревізорами для виправлення ситуації, не були реалізовані керівництвом «Київзеленбуду», що ще більше загострює питання про ефективність і прозорість діяльності цієї комунальної установи.

За висновками аудиторів, у різних сегментах діяльності комунального об’єднання були зафіксовані порушення фінансової дисципліни, неефективне використання майна та системні управлінські збої. Йдеться як про прямі втрати бюджету, так і про ситуації, які створювали умови для зловживань і подальшого розкрадання коштів.

Окремий блок зауважень стосувався закупівель. Аудитори встановили, що тендерна документація «Київзеленбуду» нерідко містила непрозорі та дискримінаційні вимоги до учасників, але при цьому не визначала чітких критеріїв якості товарів і робіт. У низці випадків пропозиції, які не відповідали технічній специфікації, не відхилялися, а більш вигідні за ціною учасники усувалися з формальних причин.

Також фіксувалися договори, у яких не було чітко визначено вимоги до якості товарів або обсягів робіт. Це створювало ризики неналежного виконання зобов’язань і фактично позбавляло замовника інструментів контролю. В окремих випадках «Київзеленбуд» не стягував штрафні санкції з підрядників за порушення умов договорів, що, за оцінками аудиторів, призвело до ризику втрат бюджету щонайменше на 1,64 млн грн.

У звіті наведено і приклади конкретних договорів. Зокрема, при закупівлі дизельного палива у 2023 році комунальне об’єднання погодило підвищення ціни за одиницю товару непропорційно реальному коливанню цін на ринку. Інший договір, укладений для хімічної ліквідації карантинних бур’янів, не містив чіткої інформації про місця і площі обробки, що створювало ризики фіктивного виконання робіт.

Аудитори також звернули увагу на практику підписання актів приймання виконаних робіт раніше, ніж ці роботи фактично були виконані. Частину таких робіт у реальності виконували районні управління зелених насаджень за договорами субпідряду, хоча саме вони і так є балансоутримувачами парків і скверів. За 2023 рік та десять місяців 2024-го було укладено 32 договори субпідряду на суму понад 12 млн грн.

Окрема критика стосувалася використання посадкового матеріалу. Попри наявність у міському декоративному розсаднику «Теремки» понад 50 тисяч саджанців, районні КП забезпечувалися ними лише частково. Водночас за бюджетні кошти закуповувалися аналогічні саджанці на десятки мільйонів гривень. Лише за вибірковими підрахунками аудитори встановили зайві витрати щонайменше на 5,4 млн грн, а під час капітальних ремонтів і реконструкцій — ще на понад 1,3 млн грн.

Крім того, «Київзеленбуд» реалізовував власний посадковий матеріал за цінами, значно нижчими за ринкові, а потім оплачував схожі саджанці за завищеними цінами у межах підрядних договорів. Це, на думку ревізорів, призвело до упущеної вигоди майже на 1 млн грн.

Аудит зафіксував і серйозні проблеми з управлінням майном та землею. Комунальне об’єднання роками не реєструвало право постійного користування низкою земельних ділянок, що створило ризик їх втрати. У звіті прямо вказано на випадки, коли частина таких земель була передана в оренду або забудована сторонніми структурами.

Ситуацію ускладнює зникнення великого масиву документації. Аудитори не змогли ідентифікувати понад 200 договорів з додатками та актами виконаних робіт, укладених у 2021–2023 роках. Частина документів була вилучена правоохоронцями під час десятків обшуків і тимчасових доступів у межах кримінальних проваджень, що, за оцінкою ревізорів, унеможливило повне встановлення реальних масштабів порушень.

Загалом аудитори надали керівництву «Київзеленбуду» 58 рекомендацій. Станом на момент оприлюднення звіту лише 9 з них були виконані повністю, ще 2 — частково, а 47 залишилися без реагування. Зокрема, комунальне об’єднання проігнорувало рекомендації щодо звернення до суду та правоохоронних органів для недопущення втрати земельних ділянок і впровадження чіткої системи обліку та архівування первинної документації.

На тлі цього аудит КМДА фактично підтвердив те, про що правоохоронці заявляють уже кілька років: «Київзеленбуд» є одним із лідерів серед столичних комунальних підприємств за кількістю кримінальних проваджень, підозр і підстав для перевірок. І попри зміну керівників, управлінська модель, яка створює умови для розпилу бюджету та втрати майна, продовжує працювати.

Останній день року здавна сприймався як особливий рубіж між минулим і майбутнім, наповнений символами, віруваннями та очікуваннями змін. 31 грудня у багатьох культурах вважали часом, коли варто зупинитися, озирнутися назад і осмислити пройдений шлях, аби з чистими думками увійти в новий життєвий етап. Цей день наділяли навіть містичними властивостями, вірячи, що саме в ці години слова, думки та бажання мають особливу силу.

В українській традиції 31 грудня поєднує елементи народних звичаїв, церковного календаря та сучасних святкових ритуалів. Для багатьох родин це час приготувань, спільної праці та спілкування, коли дім наповнюється ароматами святкових страв і відчуттям очікування. У цей день заведено наводити лад не лише в оселі, а й у власних думках, залишаючи образи й тривоги у минулому році.

Також цього дня відзначають кілька неофіційних міжнародних дат, серед яких День ухвалення рішень, День дванадцяти виноградин, День шампанського та День медитації заради миру.

В українській традиції 31 грудня відомий як Щедрий вечір. Це не державне, а народне й історичне свято, яке має глибоке коріння. У цей вечір прийнято готувати щедру кутю, ходити щедрувати та вбиратися в образи міфологічних персонажів — діда, баби, кози.

Щедрий вечір вважається символом достатку, радості та єдності громади. Саме тому здавна вважалося важливим зустріти цей день у доброму настрої.

За новим церковним календарем 31 грудня вшановують святу мученицю Меланію Римлянку, а також митрополита Петра Могилу — одного з найвизначніших українських церковних діячів, який зробив значний внесок у розвиток освіти та православної традиції.

За старим стилем цього дня згадують патріарха Модеста Єрусалимського.

У народі 31 грудня пов’язували з передбаченням погоди та майбутнього року. Вважалося, що:

якою буде погода цього дня, таким буде січень;чим сильніші морози наприкінці року, тим холоднішою буде решта зими;крижані візерунки на вікнах віщують хуртовини;ясне зоряне небо вночі обіцяє рясні снігопади.

Також слов’яни відзначали свято Маланки та Василя, вважаючи їх подружжям. На стіл ставили кутю, м’ясні страви, кров’янку, вареники, пироги й хліб. Молодь щедрувала до світанку, а дівчата ворожили на кохання та долю.

У народних віруваннях вважалося небажаним переносити негатив у новий рік. Тому 31 грудня не радили сваритися, з’ясовувати стосунки чи плекати погані думки. Навпаки, день варто провести в мирі, попросити вибачення у тих, з ким були непорозуміння.

Також не рекомендували носити брудний або зношений одяг, користуватися тріснутим посудом чи позичати гроші. Вірили, що такі дії можуть принести фінансові труднощі та негаразди в наступному році.

Святковий період для багатьох людей минає у режимі постійної активності. Часті зустрічі, поїздки, зміна розкладу, яскраві емоції та безперервний інформаційний потік створюють відчуття руху без зупинок. У такому ритмі організм працює на межі можливостей, тому після завершення свят замість очікуваного піднесення нерідко приходять втома, внутрішня порожнеча й труднощі з поверненням до звичного повсякдення.

Фахівці пояснюють, що подібний стан є природною реакцією нервової системи на тривале перевантаження. Під час свят людина часто нехтує режимом сну, харчування та відпочинку, компенсуючи це емоційним підйомом. Коли зовнішні стимули зникають, організм сигналізує про потребу у відновленні, а різкий перехід до робочих буднів може лише посилити відчуття виснаження.

Знизьте очікування від себеНаприкінці року багато хто підсумовує прожите і чекає від свят особливих емоцій. Коли ці очікування не справджуються, виникає розчарування. Втома, апатія або внутрішня порожнеча після свят — поширене явище, яке не потребує боротьби.

Дозвіл проживати ці стани без самокритики знижує внутрішній тиск і допомагає швидше відновитися.

Поверніться до базових потребСвяткова метушня часто порушує режим сну, харчування та руху. Саме ці прості речі найбільше впливають на фізичний і психічний стан.

Регулярний сон, тепла їжа, вода та мінімальна турбота про тіло вже за кілька днів можуть дати відчутний ефект.

Робіть короткі паузиПостійний потік справ і думок не дозволяє нервовій системі перезавантажитися. Навіть кілька хвилин тиші без телефону, новин і розмов знижують напруження.

Короткі зупинки протягом дня допомагають повернути відчуття опори й контролю.

Прислухайтеся до емоційПісля свят емоційний стан часто буває суперечливим. Замість ігнорування важливо спробувати зрозуміти, про що сигналізують ці відчуття.

Роздратування може вказувати на перевтому, сум — на потребу у відпочинку, тривога — на нестачу визначеності. Усвідомлення цих сигналів допомагає коригувати ритм життя.

Обирайте наміри замість жорстких цілейРадикальні новорічні обіцянки часто створюють додатковий тиск. Психологи радять зосередитися на намірах — внутрішніх орієнтирах, які задають напрям, а не зобов’язання.

Спокій, баланс, турбота про себе або ясність у рішеннях легше інтегруються у щоденні дії.

Визначайте особисті межіПісля інтенсивного спілкування особливо важливо повернути власний простір. Це стосується як емоційних, так і фізичних меж.

Тиша, прогулянки, теплий душ або спокійна музика допомагають відпустити накопичену напругу.

Фіксуйте думки письмовоЗаписування думок допомагає впорядкувати внутрішній хаос. Навіть кілька рядків про переживання чи бажання часто дають більше ясності, ніж тривалі роздуми.

Щоденник дозволяє побачити повторювані стани та краще зрозуміти власні потреби.

Рухайтеся м’яко і без примусуПісля свят організму потрібне не навантаження, а делікатний рух. Повільні прогулянки, легка розтяжка або спокійна йога допомагають зняти накопичене напруження.

Рух без змагання та поспіху швидше повертає відчуття енергії.

Початок року без гонитвиПовернення до звичного ритму не повинно бути різким. Поступовість, уважність до себе та паузи — це спосіб зберегти ресурс, а не прояв слабкості.

Іноді найкращий старт нового року — дозволити собі не поспішати.

Онука легендарної української співачки Софії Ротару, Соня Євдокименко, опублікувала у соціальних мережах серію світлин зі свого зимового відпочинку на одному з елітних французьких курортів. Опубліковані кадри швидко викликали жваве обговорення серед підписників, адже поєднали атмосферу альпійської зими, дорогих локацій та світського стилю життя.

Французькі гірськолижні курорти давно вважаються місцем зустрічі представників заможних родин, відомих підприємців і публічних персон з різних країн. Саме в такому оточенні Соня проводить свій час, насолоджуючись засніженими пейзажами, сервісом преміумкласу та відпочинком у колі знайомих. На фото можна побачити стильні образи, характерні для люксових зимових локацій, а також елементи активного дозвілля.

У мережі звернули увагу, що Анастасія Фукс і раніше не приховувала контактів із російським середовищем. Після початку повномасштабного вторгнення вона продовжувала публікувати дописи у компанії росіян, з якими, за її ж словами, проживала за кордоном.

На фото з відпочинку Соня Євдокименко демонструє дорогі прикраси та аксесуари, що підкреслюють формат елітного відпочинку. Разом із донькою російського магната вона також створює спільний контент, у якому дівчата розмірковують про спільну «східноєвропейську ментальність».

Оприлюднені кадри викликали жваве обговорення у соцмережах. Користувачі звертають увагу не лише на стиль життя онуки легендарної співачки, а й на її оточення, яке продовжує викликати суперечливу реакцію в українському інформаційному просторі.

Сюрстремінг — одна з найвідоміших і водночас найсуперечливіших страв скандинавської кухні, яка давно стала частиною культурної ідентичності Швеції. Йдеться про ферментований балтійський оселедець, що кілька місяців дозріває в спеціальних бочках, поступово змінюючи свою структуру, смак і аромат. Попри численні жарти та репутацію продукту з «найсильнішим запахом у світі», для самих шведів сюрстремінг — не екзотика, а повноцінна гастрономічна традиція, пов’язана з літніми святами та родинними зібраннями.

Щороку наприкінці літа, зазвичай у серпні, у Швеції стартує так звана прем’єра сюрстремінгу. Саме в цей період ферментований оселедець офіційно з’являється у продажу, а поціновувачі з нетерпінням чекають нагоди скуштувати нову партію. Для багатьох шведських родин це окрема подія, яка супроводжується традиційною подачею, спілкуванням і дотриманням усталених ритуалів.

Відкрити банку з сюрстремінгом можна кількома способами, аби уникнути неприємностей. Наприклад, проколоти дно банки під водою, що зменшить бризки і поширення запаху. Рекомендується робити це на свіжому повітрі, мати рукавички та підтримку друзів, а також відкрити банку з гумором.

Як їсти сюрстремінг? У Швеції існують різні способи дегустації. Найпопулярніший — на хлібцях або хрусткому хлібі з маслом, картоплею, червоною цибулею та сметаною чи йогуртом. Також його можна їсти як оселедець: з картоплею, цибулею, твердим сиром і келихом пива. Важливо насолоджуватися ритуалом і атмосферою, адже сюрстремінг — це не просто їжа, а досвід.

Сюрстремінг вчить, що запах не завжди дорівнює смаку, а кулінарна культура — це не лише традиційні страви. Правильне відкриття банки, компанія друзів та свіже повітря допомагають перетворити цю екзотичну рибу на справжню гастрономічну пригоду.