Економіка

Фрукти давно визнані одним із найцінніших продуктів у щоденному раціоні. Їх радять включати в сніданок, брати на перекус або додавати до обіду та вечері. Проте експерти підкреслюють, що важливіше не конкретний час споживання, а регулярність і різноманіття фруктів у меню. Оптимальна мінімальна порція — дві різні порції на день, що дозволяє отримати широкий спектр корисних речовин.

Фрукти багаті на вітаміни, мінерали, антиоксиданти та клітковину. Вітаміни C та A, калій, магній і поліфеноли сприяють зміцненню імунітету, підтримці серцево-судинної системи та регулюванню артеріального тиску. Клітковина, що міститься у фруктах, покращує роботу травної системи та допомагає підтримувати стабільний рівень цукру в крові. Антиоксиданти захищають клітини від оксидативного стресу, що є важливим фактором профілактики хронічних захворювань.

Багато дієтологів вважають ранкове вживання фруктів вдалим початком дня. Для сніданку добре підходять банани, манго, кавун, авокадо, ананас і яблука.

Переваги фруктів зранку полягають у кількох моментах. По-перше, соковиті плоди допомагають відновити водний баланс після сну. По-друге, натуральні цукри забезпечують швидкий заряд енергії та сприяють запуску обміну речовин. Клітковина підтримує травлення і дає відчуття ситості, що особливо важливо для тих, хто стежить за вагою. Крім того, ранкове споживання допомагає забезпечити організм вітамінами та мінералами на початку дня.

Фрукти також ідеально підходять для перекусу між основними прийомами їжі. Клітковина допомагає зменшити відчуття голоду і знижує спокусу вживати менш корисні продукти. Натуральні цукри забезпечують стабільне вивільнення енергії без різких спадів, а вживання фруктів між прийомами їжі може покращити засвоєння поживних речовин з іншої їжі.

Фахівці зазначають, що для людей із порушеннями рівня цукру в крові важливо дотримуватися інтервалів — вживати фрукти за одну-дві години до або після їжі. При цьому час доби не є вирішальним фактором: фрукти підвищують рівень глюкози незалежно від того, коли їх їсти.

Експерти сходяться на думці, що універсального «ідеального» часу для вживання фруктів не існує. Найкращий варіант — той, який вписується у ваш спосіб життя, режим харчування та самопочуття. Головне — регулярно включати фрукти в раціон, дотримуватися помірності та обирати різноманітні плоди.

Після резонансу навколо публікації російською мовою в Instagram Настя Каменських, імовірно, переосмислила власну публічну комунікацію. Артистка вперше за тривалий період записала звернення до аудиторії українською мовою, чим привернула підвищену увагу не лише відданих фанів, а й тих, хто раніше скептично ставився до її позиції.

У новому відео співачка спочатку почала говорити іспанською, однак майже одразу перервала себе, пояснивши, що цього разу обирає іншу мову для розмови. Після цього Каменських перейшла на українську та наголосила, що для неї важливо бути чесною із собою та тими, хто за нею стежить.

За словами співачки, попереду на неї чекає новий етап — сюрпризи, прямі ефіри та нові пісні. Вона наголосила, що готова експериментувати, працювати з різними мовами та настроями, адже більше не боїться змін. Артистка підкреслила, що є багатогранною і не обмежується однією емоцією чи історією.

Відеозвернення Каменських прозвучало українською, однак сам допис вона опублікувала одразу двома мовами — українською та російською. Крім того, ролик був продубльований також російською мовою, що й стало новим приводом для обговорень.

Попри те, що частина підписників позитивно сприйняла повернення артистки до української мови, значна кількість користувачів залишилася незадоволеною. У коментарях люди запитують, навіщо знову використовувати російські субтитри, і для якої аудиторії вони призначені.

Користувачі наголошують, що саме зараз важливо поширювати українську культуру, мову та музику у світі, а не розчиняти українську ідентичність серед інших мовних просторів. Деякі фанати прямо заявляють, що артистці варто визначитися зі своєю позицією, адже «на кількох стільцях довго не всидіти».

У коментарях також звучать емоційні закиди про втрату довіри та розчарування у творчому шляху співачки. Частина шанувальників визнає, що питання не в іспанській мові, а саме у присутності російського перекладу, який викликає найбільше обурення.

Таким чином, навіть перехід на українську мову не зняв напругу навколо Каменських. Навпаки, нове звернення знову запустило хвилю дискусій про відповідальність публічних осіб, мовний вибір та межу між творчими експериментами і громадянською позицією.

Національне антикорупційне бюро України спільно з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою завершили досудове розслідування у резонансній справі, пов’язаній з отриманням хабаря в розмірі 1,3 млн доларів. За даними слідства, колишній керівник одного з управлінь Міністерства оборони України пообіцяв конкретному забудовнику забезпечити перемогу у тендері на будівництво житлового комплексу для військовослужбовців у Святошинському районі Києва.

За матеріалами слідства, службовець використав своє службове становище та вплив на конкурсну комісію для того, щоб створити штучні переваги для обраного забудовника. Хабар було призначено як «оплату» за гарантію перемоги в тендері та отримання підряду на масштабний будівельний проєкт, який мав забезпечити житлом десятки сімей військових. Слідчі встановили, що дії посадовця порушували закони України про публічні закупівлі, а також принципи прозорості та рівних можливостей для учасників конкурсу.

Щоб мінімізувати особисті контакти з представниками бізнесу, посадовець залучив двох посередників — службовців Міноборони та Збройних сил України. Саме через них планувалося отримання неправомірної вигоди.

Загальну суму «винагороди» оцінили у 1,3 млн доларів. За домовленістю кошти мали передаватися трьома траншами через банківські комірки:перший — 100 тисяч доларів до початку конкурсу,другий — 400 тисяч після укладення договору,третій — 800 тисяч доларів після завершення першої черги будівництва.

Після оголошення конкурсу забудовник звернувся з проханням зменшити загальну суму до 1 млн доларів, на що посадовець погодився.

У червні, одразу після передавання першого траншу в 100 тисяч доларів, правоохоронці затримали посередників під час отримання коштів. Попри спроби основного фігуранта дистанціюватися від прямої передачі хабаря, детективи зібрали достатню доказову базу, що дозволило оголосити йому підозру в серпні.

Наразі один із посередників уже перебуває на лаві підсудних. Інший учасник схеми разом із колишнім чиновником Міноборони утримуються під вартою. Сторона захисту та обвинувачення отримали доступ до матеріалів кримінального провадження.

Для багатьох людей свічки давно стали важливою частиною святкової атмосфери, романтичного настрою та відчуття домашнього тепла. М’яке полум’я асоціюється зі спокоєм, розслабленням і традиціями, які передаються з покоління в покоління. Однак фахівці звертають увагу, що разом із приємними емоціями свічки можуть нести й певні ризики, про які часто не замислюються.

Під час горіння свічок у повітря потрапляють різні речовини, зокрема продукти згоряння воску, ароматизаторів і барвників. У закритих приміщеннях вони здатні накопичуватися та впливати на самопочуття, особливо у людей із підвищеною чутливістю, алергіями або захворюваннями дихальних шляхів. Саме тому тривале використання ароматизованих свічок може спричиняти головний біль, подразнення слизових або відчуття втоми.

За словами медиків, вдихання таких речовин здатне викликати кашель, чхання, закладеність носа та подразнення горла. У людей із підвищеною чутливістю або алергіями симптоми можуть бути більш вираженими, включно з дискомфортом в очах і утрудненим диханням. Фахівці радять таким людям уникати ароматичних свічок або віддавати перевагу неароматизованим варіантам.

Наукові дослідження підтверджують, що під час горіння аромасвічок у повітря можуть виділятися небезпечні гази. У парах виявляють канцерогенні сполуки, зокрема ті, що утворюються внаслідок згоряння воску, барвників та ароматизаторів. Такі речовини здатні накопичуватися в організмі за умови тривалого впливу.

Серед поширених скарг людей, які регулярно використовують ароматичні свічки, лікарі називають запаморочення, головний біль, подразнення слизових оболонок, проблеми з диханням, сльозотечу, чхання, закладеність носа та відчуття стискання в грудях.

Окрему увагу фахівці звертають на те, що горіння свічок підвищує концентрацію формальдегіду, вуглекислого газу та інших летких органічних сполук у приміщенні. Барвники, які використовують у кольоровому воску, пов’язують із підвищеним ризиком онкологічних захворювань, зокрема раку сечового міхура, особливо якщо свічки часто використовують у непровітрюваних кімнатах.

Водночас пульмонологи наголошують, що свічки не становлять миттєвої загрози для здоров’я. У побуті існують джерела забруднення повітря, які можуть бути шкідливішими, наприклад приготування їжі. Однак при регулярному використанні токсичні речовини можуть накопичуватися в організмі. Тому людям із хронічними захворюваннями легень або тим, хто має чи мав онкологічні хвороби, рекомендують повністю відмовитися від свічок.

Щоб зменшити ризики, фахівці радять дотримуватися правил безпечного використання свічок. Зокрема, обирати якісні вироби, використовувати їх у добре провітрюваних приміщеннях і не залишати полум’я без нагляду. Не рекомендується палити свічки більше чотирьох годин поспіль або залишати їх запаленими перед сном.

Також радять не задувати свічки, а гасити їх спеціальним гасителем, щоб уникнути диму та розбризкування воску. Переставляти або торкатися свічки можна лише після повного охолодження. За можливості лікарі рекомендують надавати перевагу свічкам із натурального бджолиного воску та ефірних олій замість синтетичних ароматизаторів.

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області ухвалив рішення про відсторонення від займаної посади начальниці Західного міжрегіонального управління однієї з державних служб. Таке рішення стало результатом розгляду клопотання у межах кримінального провадження та, за оцінкою суду, є необхідним для забезпечення об’єктивності слідства і недопущення можливого впливу посадовиці на хід розслідування.

Згідно з матеріалами справи, слідчі органи вважають, що перебування керівниці на посаді могло створювати ризики тиску на підлеглих або збереження доступу до службової документації, яка має значення для встановлення всіх обставин. Суд погодився з аргументами сторони обвинувачення та визначив строк відсторонення, протягом якого посадовиця не має права виконувати свої службові обов’язки.

За версією слідства, керівниця міжрегіонального управління Держпраці організувала схему отримання хабарів від суб’єктів господарювання. Йдеться про надання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію відповідного обладнання, проведення експертних обстежень, технічного нагляду і експертиз технологічних процесів. Окремо слідчі вказують на отримання неправомірної вигоди за непритягнення до відповідальності роботодавців, які використовували працю неоформлених працівників.

У судових документах зазначено, що розмір неправомірної вигоди залежав від характеру об’єктів, виду послуг і можливих штрафних санкцій та коливався в межах від 2 до 10 тисяч доларів США.

24 грудня суд задовольнив клопотання слідчого ДБР і відсторонив Оксану Єзерську від займаної посади на час досудового розслідування – до 22 лютого 2026 року. Крім того, суд обрав їй запобіжний захід у вигляді застави та наклав арешт на майно, вилучене під час обшуків, зокрема мобільний телефон Iphone 16 Pro Max і службові документи.

У матеріалах справи також зазначено, що підозрювана та її захисник вважають підозру необґрунтованою.

Західне міжрегіональне управління Держпраці здійснює свої повноваження на території Волинської, Закарпатської, Львівської та Рівненської областей. Оксана Єзерська очолювала це управління протягом останніх п’яти років.

На західному кордоні України правоохоронні органи зірвали діяльність великої схеми незаконного ввезення наркотичних речовин. У пункті пропуску «Шегині» прикордонники у взаємодії зі співробітниками Служби безпеки України у Львівській області провели спеціальну операцію, результатом якої стало викриття та припинення роботи розгалуженого каналу контрабанди.

За попередніми даними, зловмисники намагалися переправити на територію України значні обсяги заборонених речовин, маскуючи їх під легальні міжнародні перевезення. Для цього використовувалися транспортні засоби, що прямували через кордон нібито з пасажирами або звичайним багажем, аби не викликати підозр під час стандартних перевірок.

За даними слідства, організатором злочинної схеми виявився 28-річний мешканець Калуського району. До протиправної діяльності він залучив свого 23-річного земляка, який виконував роль водія та безпосередньо перевозив заборонений вантаж через кордон.

Для контрабанди зловмисники використовували власний мікроавтобус, задіяний у міжнародних пасажирських перевезеннях. Такий спосіб дозволяв мінімізувати ризик викриття та не привертати зайвої уваги під час проходження прикордонного контролю.

Організатор схеми заздалегідь домовлявся про закупівлю наркотичної речовини — кратому. Це психоактивна субстанція рослинного походження, яку отримують з тропічного дерева, що росте в країнах Південно-Східної Азії. Крім того, він детально інструктував водія щодо маршруту руху, часу перетину кордону та місця передачі забороненого вантажу.

Особливу увагу зловмисники приділяли конспірації. Пакунки з наркотичною речовиною були замасковані у багажному відділенні мікроавтобуса та приховані під валізами й особистими речами пасажирів.

Втім, під час поглибленого огляду автомобіля Mercedes прикордонники виявили понад 614 кілограмів кратому. За попередніми оцінками, оптова вартість вилученої партії наркотиків на чорному ринку може сягати близько чотирьох мільйонів гривень.

Обох учасників злочинної схеми затримали. Їм повідомлено про підозру за статтями 305 та 307 Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за контрабанду та незаконний обіг наркотичних засобів.

Суд обрав підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Львівська обласна прокуратура.

Російські війська посилюють можливості використання безпілотних літальних апаратів на великі відстані, що створює додатковий тиск на українську систему протиповітряної оборони. Аналітичний огляд Інституту вивчення війни підкреслює, що ці дії супротивника збільшують ризики для критичної інфраструктури та населених пунктів по всій території України. Збільшення дальності польоту дронів означає, що навіть об’єкти, розташовані далеко від лінії фронту, стають потенційними цілями, що вимагає посилення оборонних заходів.

Експерти зазначають, що сучасні безпілотники здатні не лише проводити розвідувальні місії, а й завдавати серйозних ударів із високою точністю. Це створює нагальну потребу у поєднанні традиційних і новітніх систем ППО, здатних виявляти та нейтралізувати загрозу на різних висотах і дистанціях. Особливо важливим стає інтегрований підхід, який поєднує радіолокаційне виявлення, засоби перехоплення та координацію між військовими підрозділами.

Водночас OSINT-аналітики, аналізуючи супутникові знімки, зазначають, що літак Ан-26 перебуває на стоянці в аеропорту ще з 2022 року. Це свідчить про те, що повітряне судно, ймовірно, вже було списане і не використовувалося за призначенням, що знижує військову цінність цієї конкретної цілі, але не зменшує показовість самої атаки.

У своєму аналізі Інститут вивчення війни посилається на українського експерта з систем радіоелектронної боротьби та зв’язку Сергія Бескрестнова з позивним «Флеш». За його словами, російські сили застосували безпілотники типу «Молнія», які керувалися не через мобільні мережі, а через супутниковий інтернет. Це суттєво ускладнює їхнє придушення засобами радіоелектронної боротьби.

Експерт також зазначив, що для збільшення дальності польоту росіяни могли використовувати диверсійно-розвідувальні групи для запуску дронів з ближчих позицій або так звані дрони-бази, які виконують функцію ретрансляторів сигналу і розширюють радіус дії ударних БПЛА.

Аналітики наголошують, що подібні атаки є ще одним свідченням дефіциту систем протиповітряної оборони в Україні. Географічна розтягнутість загрози та зростання технічних можливостей російських безпілотників знижують ефективність виключно засобів радіоелектронної боротьби.

На думку експертів, Україні дедалі гостріше потрібні системи точкової протиповітряної оборони, здатні фізично знищувати безпілотники на підльоті. Без посилення класичної ППО захист критичної інфраструктури, тилових об’єктів і авіаційних баз від такої масштабної та мобільної загрози залишається вразливим.

У 2024 році в Києві було офіційно зареєстровано 19,7 тисячі новонароджених, що робить столицю беззаперечним лідером за кількістю народжень серед регіонів країни. Для порівняння, у Львівській області за аналогічний період з’явилося на світ 7,9 тисячі дітей, а в Дніпропетровській — 6,9 тисячі. Такі цифри свідчать про концентрацію демографічного потенціалу у великих містах, насамперед у столиці.

Водночас загальна демографічна картина в Україні залишається вкрай напруженою. За підсумками минулого року народжуваність у країні скоротилася на 95,3 тисячі дітей, що означає падіння приблизно на 35% у порівнянні з попередніми періодами. Експерти пов’язують цю тенденцію з тривалими наслідками війни, масовою міграцією, економічною нестабільністю та зростанням невизначеності щодо майбутнього.

У КМДА зазначають, що зниження народжуваності почалося ще до повномасштабної війни, а бойові дії та масова міграція населення лише суттєво посилили ці процеси. За словами заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, такі демографічні зміни матимуть довгострокові наслідки, зокрема для системи дошкільної освіти.

За його словами, кількість дітей дошкільного віку поступово зменшуватиметься, тому місту важливо заздалегідь підтримати наявну мережу закладів дошкільної освіти та забезпечити ефективне функціонування дитсадків з урахуванням демографічних прогнозів.

Статистика підтверджує ці тенденції. За п’ять років — з 2020 до 2024 року — кількість дітей у закладах дошкільної освіти в Україні зменшилася майже на 30%. У Києві скорочення ще глибше і сягає 33%.

Водночас фактичне відвідування дитсадків свідчить про збереження попиту на дошкільну освіту. Щодня комунальні заклади дошкільної освіти столиці відвідують понад 40 тисяч дітей, що становить близько 60% від кількості офіційно зарахованих. Порівняно з першим роком повномасштабної війни кількість дітей, які щоденно приходять до садочків, зросла приблизно на 10%.

У КМДА наголошують, що це свідчить про потребу в дошкільній освіті, а також про довіру батьків до рівня безпеки та професійності педагогічних колективів. Попри складні умови воєнного часу, Києву вдалося зберегти наявну мережу дитсадків і відновити роботу закладів, які тривалий час не функціонували.

У червні 2022 року в очному форматі в столиці відкрилися 35 дитсадків, які відвідували близько 800 дітей. За наступні роки до закладів дошкільної освіти повернулися тисячі вихованців, і нині в дитсадках Києва зареєстровано вже близько 62 тисяч заяв. У червні цього року після реконструкції також відновив роботу один із дитсадків в Оболонському районі.