Економіка

У повсякденному харчуванні люди часто поділяють їжу на «корисну» та «шкідливу», не замислюючись про те, що навіть звичні та на перший погляд безпечні продукти можуть містити природні токсини. Сімейні лікарі та фахівці з харчування наголошують, що ризики можуть з’являтися як через спосіб приготування, так і через надмірне вживання окремих інгредієнтів. Саме на цю проблему звертає увагу популярний медичний блогер доктор Майк, пояснюючи: природа сама створює речовини, які у певних умовах здатні нашкодити.

Серед прикладів він виділяє насіння яблук, добре знайоме кожному. У ньому присутній амигдалін — хімічна сполука, яка під час розщеплення в організмі може перетворюватися на ціанід. У звичайних кількостях насіння не становить реальної загрози, адже для отруєння потрібно з’їсти їх дуже багато, проте факт наявності потенційно небезпечного компонента залишається. Це нагадує про важливість обережності навіть у дрібницях, які часто здаються незначними.

У зоні ризику також деякі рослинні продукти. Листя ревеню містить оксалати, що у великих кількостях можуть призвести до порушень роботи нирок. Недозріла або неправильно оброблена бузина здатна виділяти сполуки, з яких утворюється синильна кислота. Червона квасоля при недостатньому термічному обробленні зберігає лектин — токсин, що викликає гостре отруєння.

Неочевидну небезпеку приховують і деякі фрукти та овочі. Велика доза мускатного горіха може спричинити інтоксикацію через міристицин. Недозрілий або сирий лічі пов’язують із серйозними ураженнями нервової системи через високий вміст гіпогліцину. Зелена картопля та пророслі бульби можуть містити соланін — токсин, небезпечний навіть у малих дозах.

Певні види горіхів і насіння також не такі безпечні, як здається. Сирі кеш’ю містять урушиол — речовину, яка викликає сильні алергічні реакції. А в касторовому насінні у природному вигляді присутній рицин — одна з найпотужніших природних отрут, що потребує спеціальної обробки для знешкодження.

Доктор Майк підкреслює, що більшість цих продуктів безпечні у звичайних умовах. Проблеми виникають лише тоді, коли люди порушують правила обробки або вживають їх у неприродному вигляді. Знання властивостей продуктів — найкращий спосіб уникнути небажаних наслідків.

Обстановка на північному відтинку Харківської області набула особливо напруженого характеру. Українські підрозділи, які утримують оборону в районі Вовчанська, повідомляють про суттєве ускладнення ситуації. За словами військового з позивним «Мучной», місто фактично втрачено: лінія оборони там більше не є стійкою, а сам населений пункт, за його висловом, «відколовся повністю». Це визначення відображає реальний стан речей — противник зміг закріпитися на ключових ділянках і нарощує тиск, користуючись тактичними прогалинами та постійним вогневим впливом.

Військовослужбовці на передовій попереджають, що противник може спробувати розвинути наступ углиб області, орієнтуючись на важливі населені пункти, які формують зовнішній оборонний контур Харкова. Зокрема, особливу увагу привертає напрямок на Вільчу. Саме там російські підрозділи, просунувшись через район Цегельного та південні околиці Вовчанська, змогли зачепитися за північну частину селища. Це створює небезпеку подальшого розширення плацдарму, що може стати основою для наступних ударів у напрямку більш глибоких ліній оборони.

Боєць наголошує, що ситуація на ділянці фронту є критичною: за оцінками підрозділів, які тримають оборону, російські війська мають усі передумови для подальшого просування.

«Картина вимальовується жорстка. В них є всі передумови рванути до Бугаївки, а можливо й далі, якщо темп не буде збитий. На цих підступах їх треба гальмувати будь-якою ціною, бо інакше Харкову справді світитиме важкий період», — заявив “Мучной”.

Військовий підкреслив, що критичну роль відіграє підтримка українських бійців, адже ворог просувається системно й не зменшує інтенсивності атак.

«Я просто заздалегідь підводжу вас до того, що може розгортатися в цьому епізоді. А ваша підтримка бійців — це те, що реально впливає на скільки напрямків ми зможемо вистояти. Ворог навалює системно. Завдання в них чітке — забрати під себе правий берег Сіверського Дінця й відтиснути нашу лінію якомога далі», — додав він.

Водночас Генеральний штаб ЗСУ спростовує російські заяви про «захоплення» Вовчанська й інших населених пунктів. У штабі наголошують: ідеться про пропагандистські спроби Кремля вплинути на міжнародні переговори відеороликами із черговим «флаговтиканням».

У Генштабі підтвердили, що ситуація у Вовчанську залишається напруженою. Противник намагається просуватися у місті, використовуючи малі піхотні групи, ударні безпілотники та артилерію. Однак українські сили продовжують оборонні операції та утримують позиції на складних ділянках фронту, зокрема у Покровську, Вовчанську та Куп’янську.

Надішліть повний фрагмент або уточніть тему — і я підготую розширений унікальний текст українською з заголовком у першому абзаці та без небажаних фраз.

“І, як повідомляється, уже вийшли на околиці Гуляйполя“, — зазначив представник Альянсу.

Він додав, що такі дії тимчасово зміцнили українську оборону на схід від Запоріжжя. Водночас місто, за його словами, перебуває “під загрозою оточення з півночі, оскільки російські війська просуваються на захід”.

Попри це, співрозмовник наголосив, що ресурсів та співвідношення сил РФ поки що недостатньо для рішучого прориву.

“Співвідношення сил у Запоріжжі, як і раніше, сприяє Росії на пріоритетних напрямках, але цього недостатньо для рішучого прориву, особливо з урахуванням того, що ЗС РФ просуваються в міські райони“, — підкреслив чиновник.

Житлова та комерційна забудова в українських містах часто залежить не лише від якості проєктів чи відповідності державним нормам, а й від того, наскільки рівними є умови доступу до дозвільних процедур. Коли окремі компанії отримують можливість рухатися швидше та впевненіше за інших, це формує нерівний ринок, підриває довіру громади та створює підґрунтя для конфліктів навколо міського простору.

У багатьох випадках ключовим фактором стає не технічна сторона будівництва, а рішення посадовців, які мають забезпечувати контроль, баланс інтересів і дотримання правил. Проте практика вибірковості, що прослідковується у деяких міських радах, демонструє інше: девелопери, які мають доступ до впливових чиновників або володіють підтримкою певних груп, обходять бюрократичні етапи значно легше, ніж ті, хто працює в межах стандартних процедур.

Железняк зазначає, що головна мета Арахамії — не допустити втрати монобільшості, адже зараз фракція має 229 депутатів за необхідного мінімуму в 226 голосів. Втрата навіть кількох депутатів ставить стабільність цієї більшості під загрозу. Особливо ризикованою ситуація є тому, що йдеться про списочників, які, за законом, у разі виходу з фракції автоматично втрачають мандат. За даними Железняка, вони готові прийняти такі наслідки.

«Коли запас для коаліції становить лише чотири голоси, утримують усіх решту мажоритарників під будь-яким приводом. Зараз вигадали цей мирний трек до лютого», — зазначив нардеп.

У фракції ситуацію офіційно не коментують, однак неофіційно депутати визнають, що напруга зростає, а внутрішня дисципліна слабшає. Якщо тенденція збережеться, «Слуга народу» може втратити монобільшість — уперше з моменту приходу до влади.

Колишній головнокомандувач Збройних сил України та нинішній посол України у Великій Британії Валерій Залужний у своїй новій колонці для LIGA.net дав надзвичайно гостру й масштабну оцінку російсько-українській війні на кінець 2025 року. Він наголошує, що після дванадцяти років бойових дій конфлікт уже давно переступив рамки регіонального протистояння й дедалі чіткіше проявляє ознаки майже світового конфлікту, що охоплює політичні, економічні та військові сфери впливу різних країн.

Залужний підкреслює, що сучасна війна не обмежується фронтовими лініями на українській землі. Її наслідки відчутні у глобальних економічних ланцюгах, енергетичних ринках і політичних альянсах. На думку експерта, дії Росії дедалі більше стимулюють консолідацію міжнародної спільноти навколо протидії агресії, водночас формуючи нові підходи до колективної безпеки та військових стратегій у різних регіонах світу.

Залужний наголошує: нинішня ситуація України не дозволяє говорити про «компромісний мир». Будь-яке швидке припинення війни на умовах Росії означатиме для України крах державності, втрату свободи та незалежності. Він зауважує, що агресивні амбіції Кремля не обмежуються лише Україною — вони створюють загрозу для всього регіону, а тому питання майбутньої архітектури безпеки повинне стати пріоритетом для Європи.

«Мир у Європі неможливий без нової системи безпеки щонайменше у Східній Європі», — підкреслює Залужний.

Для підсилення меседжу він цитує слова Бенджаміна Франкліна, які сьогодні звучать особливо гостро:«Ті, хто відмовляється від свободи заради тимчасової безпеки, не заслуговують ні свободи, ні безпеки».

Генерал також нагадує, що Друга світова війна завершилась повним розгромом агресора — але це радше виняток у світовій історії. «Більшість воєн закінчується або взаємною поразкою, або тим, що кожен вважає себе переможцем, або іншими, менш визначеними сценаріями», — пише він.

Його застереження адресоване не лише українцям, а й європейським суспільствам, які іноді схильні розглядати війну як локальну проблему. Залужний наголошує: ця війна вже давно перестала бути суто українською.

Постійне відчуття напруги та тривоги стало невід’ємною частиною життя багатьох людей у сучасному світі. Прискорений темп, надлишок інформації та соціальні вимоги створюють психологічний тиск, який проявляється у вигляді безсоння, зниження концентрації, швидкої стомлюваності та емоційної нестійкості. Психологи відзначають, що навіть короткотривала експозиція до стресових факторів може призводити до накопичення внутрішнього дискомфорту, який з часом трансформується у хронічну тривожність.

За даними досліджень, люди, які постійно відчувають психологічний тиск, частіше стикаються з проблемами серцево-судинної системи, зниженням імунітету та порушеннями гормонального балансу. Соціальні мережі, нескінченний потік новин та професійні вимоги підсилюють відчуття, що життя постійно перебуває під контролем зовнішніх обставин. У таких умовах важливо розвивати внутрішні механізми захисту, здатність до самоаналізу та навички управління стресом.

Техніка поєднує контроль дихання і роботу м’язів живота. Коли живіт різко втягується і фіксується в такому положенні, частина шлункового соку зміщується, що тимчасово зменшує відчуття голоду. Організм перестає подавати сигнали про потребу їжі, і тяга до перекусів різко слабшає.

Випийте склянку теплої води — приблизно 200 мл.

Обіпріться ліктями на стіл або спинку стільця — спина має залишатися рівною.

Глибоко вдихніть і максимально втягніть живіт.

Затримайте дихання на 3–4 секунди.

Повільно видихніть і розслабте живіт.

Повторіть 10 разів.

Більшість людей відзначають зникнення голоду одразу після виконання або протягом кількох хвилин.

• За 10–15 хвилин до прийому їжі — це допоможе швидше насититися та не переїдати.• Щойно з’являється бажання щось “перекусити”, особливо ввечері.• Під час різких нападів апетиту — достатньо 5–10 повторень.

Регулярне виконання техніки допомагає зменшити кількість епізодів емоційного голоду. З часом організм починає краще розрізняти справжню потребу в їжі від звички або стресової реакції. Це не замінює здорове харчування, але може значно полегшити процес переходу до нього.

У політичних дискусіях довкола можливих параметрів майбутніх мирних угод дедалі частіше з’являються пропозиції щодо встановлення ліміту на чисельність Збройних сил України. Проте такі ініціативи можуть стати серйозним викликом для національної безпеки. На це звертає увагу військовий експерт та колишній співробітник СБУ Іван Ступак, аналізуючи висловлювання окремих європейських дипломатів про можливі підходи до врегулювання конфлікту.

Експерт наголошує, що подібні формулювання здатні приховувати небезпечні механізми контролю, які створюватимуть тиск на Україну в умовах переговорів. За його словами, за ідеєю про «обмеження чисельності української армії» може стояти спроба запровадити зовнішній нагляд над оборонними структурами. Формування таких контрольних місій або комісій фактично відкриватиме шлях для впливу третіх сторін, що здатне поставити під сумнів суверенність рішень у сфері оборони.

Так Ступак відреагував на слова Верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, яка раніше заявила, що у випадку обмеження чисельності ЗСУ Росія також має скоротити свою армію. На думку експерта, такі очікування є нереалістичними.

“РФ навряд чи піде на скорочення. Їхня армія зараз — це 1,5 мільйона. Це колосальна кількість. Для порівняння: Польща — 200 тисяч, Німеччина — 180 тисяч. До вторгнення Україна мала 250 тисяч”, — зазначив Ступак.

Водночас він наголосив, що навіть обмеження на рівні 800 тисяч особового складу не було б критичним — головне питання в здатності держави фінансово утримувати таку армію.“800 тисяч — це дуже багато. Ми самі просто не потягнемо таку чисельність”, — сказав аналітик.

Ступак додав, що після завершення активних бойових дій чисельність української армії зменшиться до рівня, який забезпечується фінансуванням. Але можливе й інше: Україна може співпрацювати з ЄС щодо фінансової підтримки великої армії, якщо Європа зацікавлена в тому, щоб Україна залишалася щитом на східному кордоні.

“Якщо європейці хочуть бачити нас країною, яка захищає східні рубежі Альянсу, і готові за це платити — питань немає. Ми можемо утримувати й мільйонну армію. Але вони мають за це платити. Як на мене, це була б класна угода”, — підсумував експерт.