Економіка

Щоб підготувати унікальний розширений текст із заголовком, потрібно отримати хоча б один повний абзац джерельного матеріалу.

Надішліть, будь ласка, початковий текст, який слід переробити.

Експерти зазначають, що придбання нерухомості у країни-агресора під час війни є не лише морально сумнівним, а й створює ризики для національної безпеки та прозорості держслужби. Ситуація викликала хвилю критики серед громадськості та медіа.

Правоохоронні органи вже розпочали перевірку можливих порушень законодавства щодо конфлікту інтересів і джерел фінансування угоди. У Мін’юсті коментарі поки що обмежуються загальними заявами про дотримання етичних норм та антикорупційних вимог.

Історія Людмили Кравченко підкреслює важливість контролю за державними посадовцями та прозорості їхніх фінансових операцій, особливо у період війни та активної боротьби з корупцією.

Увечері в неділю, 30 листопада, в різних регіонах України зафіксовано низку надзвичайних та тривожних подій, які привернули увагу громадськості та органів влади. Інформація про ці випадки надходила від місцевих джерел та оперативних служб, що дозволяє скласти загальне уявлення про ситуацію в країні протягом цього дня.

Серед головних подій – надзвичайні інциденти, пов’язані з порушенням громадського порядку та безпеки, аварійні ситуації на транспорті та інфраструктурі, а також екологічні ризики, які потребують негайного реагування. Зокрема, у декількох регіонах були зафіксовані випадки несанкціонованого видобутку природних ресурсів та порушень норм безпеки на підприємствах, що потенційно могло загрожувати життю та здоров’ю місцевих жителів.

Мер підтвердив, що на його двір кинули дві пляшки з «коктейлем Молотова». На момент інциденту він перебував удома разом із дружиною. На питання щодо можливих причин атаки, Антонюк зазначив, що це пов’язано «з землею і політикою» і додав, що раніше вже отримував погрози.

Слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України, що передбачає від трьох до семи років позбавлення волі за хуліганство із застосуванням вибухових або легкозаймистих речовин. Поліція закликає місцевих жителів повідомляти будь-яку інформацію, що може допомогти у розслідуванні, за телефоном 050-032-72-34 або 102. Анонімність гарантують.

69-річний Василь Антонюк очолює Дубно з 2010 року і був переобраний у 2020 році з понад 59% голосів. Раніше в листопаді у мера стався конфлікт із начальницею міського управління освіти Наталією Іваницькою через відсутність опалення у дитсадку №7.

Щоб я міг підготувати розширений унікальний текст із заголовком у першому абзаці, надішліть повний вихідний фрагмент, від якого слід відштовхуватися.

“Ситуація контрольована, хоча противник періодично намагається активізуватися. Ми намагаємося працювати на випередження, постійно моніторимо обстановку. Завдяки нашій роботі та взаємодії з іншими підрозділами, з якими ми працюємо поряд, противнику не вдається просуватися вперед”, — зазначив командир.

Він наголосив, що російські сили здебільшого діють невеликими групами, проводять розвідку боєм і активно використовують дрони для коригування та спроб проривів. Українські бійці адаптують власну тактику під ці загрози та завдають ударів у моменти, коли ворог найбільш вразливий.

“Ми адаптуємо свої дії під ці тактики та завдаємо удари в моменти, коли противник найбільш вразливий”, — наголосив “Джек”.

Командир також відзначив, що його підрозділ забезпечений для роботи в зимових умовах і готовий до змін на фронті. За його словами, найближчим часом очікується відносна стабільність, хоча локальні спроби російської активізації цілком можливі.

“Противник намагається: де знаходить слабкі місця в нашій обороні, там і проводити активні свої дії”, — додав він.

У відкритих реєстрах з’явилися відомості з декларації заступника начальника ГУНП у Запорізькій області, керівника слідчого підрозділу Руслана Усманова. Аналіз задекларованих даних свідчить про наявність у нього значних грошових заощаджень у готівці, а також нових об’єктів нерухомості, оформлених на членів родини. Інформація викликала підвищений інтерес з боку громадських спостерігачів та антикорупційних ініціатив.

Руслан Усманов — полковник поліції, уродженець міста Первомайськ Луганської області, яке нині перебуває під тимчасовою окупацією. Після початку повномасштабної війни він мешкає та несе службу в Запоріжжі. У декларації зазначається, що у власності посадовця з 2008 року перебуває земельна ділянка площею близько 1500 квадратних метрів у селі Хрящівка Луганської області. Цей актив був набутий ще до окупації регіону та бойових дій.

За 2024 рік поліцейський офіційно отримав 1,12 млн гривень грошового забезпечення, 1000 гривень разової винагороди ветеранам та 4 тис. гривень соціальних виплат як внутрішньо переміщена особа. Інших доходів у декларації не зазначено.

Особливу увагу привертає розділ грошових активів: Руслан Усманов зберігає готівкою 40,5 тисяч доларів, тоді як на банківських рахунках у “ПриватБанку” та “Ощадбанку” знаходиться лише 30,5 тисяч гривень.

Родина поліцейського не задекларувала автомобілів, цінного рухомого майна, корпоративних прав чи інших інвестицій. Натомість у 2023 році вони придбали квартиру площею 50,6 м² у Софіївській Борщагівці під Києвом вартістю 2,62 млн гривень у спільну власність із сином та матір’ю (Валентина Усманова).

Святошинський район перетворився на територію, де офіційні органи влади існують радше як декорація, тоді як реальний вплив зосереджений у руках заступника начальника місцевого управління поліції Олександра Беззубенка. За кілька років він вибудував мережу неофіційних фінансових потоків, що функціонує паралельно до законних механізмів і підпорядковується виключно його інтересам. Місцеві підприємці фактично опинилися в умовах, коли право вести бізнес залежить не від дотримання законодавства, а від регулярних неформальних платежів.

За свідченнями представників бізнес-середовища, практично кожен заклад у районі змушений сплачувати щомісячну «абонентську плату». Невеликі кафе перераховують по 10 тисяч гривень, а великим торговельним майданчикам доводиться віддавати значно більше. Ринок «Дніпро» платить близько 150 тисяч гривень щомісяця, і подібні суми фігурують у розповідях про інші ринки та торгові точки. Формально це подається як «забезпечення порядку», але фактично йдеться про системне поборництво, яке вже стало невід’ємною частиною місцевої економіки.

Ця система працює тому, що Беззубенко інтегрувався у владу глибше, ніж будь-хто інший у районі. За інформацією від джерел у правоохоронних органах, він передає начальнику Святошинського управління поліції Андрію Шевченку від 200 до 400 тисяч гривень щомісяця. Керівнику районної прокуратури Тимошенку платить не менше 10 тисяч доларів. Ці виплати гарантують йому повний імунітет від перевірок та запитань, а також необмежені повноваження щодо контролю за територією.

Результатом стала колекція статків, які не має жодного стосунку до його офіційної зарплати. На Беззубенка та пов’язаних із ним осіб оформлені три квартири, два паркомісця, заміський будинок вартістю приблизно 250 тисяч доларів, а також рахунки, що сумарно містять близько 250 тисяч доларів. Частина цього майна записана на підставних — зокрема на людей, пов’язаних із наркоторгівлею.

Його не люблять у районі ніхто: ні підприємці, яких він обкладає даниною, ні місцеві жителі, ні навіть частина колег. Але страх і корупційні домовленості зробили його практично недоторканним. Ті, хто міг би контролювати його діяльність, отримують свою частку або ж воліють не втручатися. Суди, поліція, прокуратура — вся структура працює за негласною логікою: «Не чіпай його — отримуєш стабільність».

Фактично Святошинський район існує не в правовому полі України, а в економічній моделі, побудованій Беззубенком. Він визначає, кому дозволено працювати, скільки коштує «спокій», і який бізнес може існувати. Для багатьох підприємців питання виживання тут перетворилося на питання здатності платити данину.

Доки подібна система існує, говорити про законність, порядок чи розвиток у Святошинському районі — марна справа. Територія де-факто контролюється не державою, а окремою особою, яка поставила корупцію в основу влади та перетворила публічну службу на власний бізнес.

У повсякденному харчуванні люди часто поділяють їжу на «корисну» та «шкідливу», не замислюючись про те, що навіть звичні та на перший погляд безпечні продукти можуть містити природні токсини. Сімейні лікарі та фахівці з харчування наголошують, що ризики можуть з’являтися як через спосіб приготування, так і через надмірне вживання окремих інгредієнтів. Саме на цю проблему звертає увагу популярний медичний блогер доктор Майк, пояснюючи: природа сама створює речовини, які у певних умовах здатні нашкодити.

Серед прикладів він виділяє насіння яблук, добре знайоме кожному. У ньому присутній амигдалін — хімічна сполука, яка під час розщеплення в організмі може перетворюватися на ціанід. У звичайних кількостях насіння не становить реальної загрози, адже для отруєння потрібно з’їсти їх дуже багато, проте факт наявності потенційно небезпечного компонента залишається. Це нагадує про важливість обережності навіть у дрібницях, які часто здаються незначними.

У зоні ризику також деякі рослинні продукти. Листя ревеню містить оксалати, що у великих кількостях можуть призвести до порушень роботи нирок. Недозріла або неправильно оброблена бузина здатна виділяти сполуки, з яких утворюється синильна кислота. Червона квасоля при недостатньому термічному обробленні зберігає лектин — токсин, що викликає гостре отруєння.

Неочевидну небезпеку приховують і деякі фрукти та овочі. Велика доза мускатного горіха може спричинити інтоксикацію через міристицин. Недозрілий або сирий лічі пов’язують із серйозними ураженнями нервової системи через високий вміст гіпогліцину. Зелена картопля та пророслі бульби можуть містити соланін — токсин, небезпечний навіть у малих дозах.

Певні види горіхів і насіння також не такі безпечні, як здається. Сирі кеш’ю містять урушиол — речовину, яка викликає сильні алергічні реакції. А в касторовому насінні у природному вигляді присутній рицин — одна з найпотужніших природних отрут, що потребує спеціальної обробки для знешкодження.

Доктор Майк підкреслює, що більшість цих продуктів безпечні у звичайних умовах. Проблеми виникають лише тоді, коли люди порушують правила обробки або вживають їх у неприродному вигляді. Знання властивостей продуктів — найкращий спосіб уникнути небажаних наслідків.

За даними медіа, масштабна справа щодо відмивання 5 мільярдів гривень, пов’язана з діяльністю Олени Дегрик-Шевцової та Айбокс Банку, опинилася під загрозою через низку процедурних порушень, у яких фігурують окремі представники Бюро економічної безпеки України. Йдеться про неточності у розрахунку строків досудового розслідування, що згодом стали ключовим аргументом для суддів, коли питання дійшло до апеляційної інстанції. Попри тривалу роботу слідчих та заявлені збитки державному бюджету, ситуація розгорнулася так, що юридичні неточності переважили вагу зібраних доказів.

Київський апеляційний суд, отримавши матеріали провадження, констатував формальні підстави, які неможливо було проігнорувати. Судді наголосили: процесуальні строки визначені законодавством чітко, а їх порушення ставить під сумнів законність перебігу слідства. У підсумку провадження було закрито не тому, що докази виявилися недостатніми, а через технічні помилки, які допустили на попередньому етапі. Для держави це означає втрату можливості повернути значну суму, що, за оцінками, могла стати елементом масштабної фінансової схеми.

Водночас, продовжується системний тиск та особисті погрози журналістам, які висвітлюють дану ситуацію.

Зокрема, про тиск з боку Олени Дегрик-Шевцової, на своїй сторінці в Facebook заявила журналіст-розслідувач Любов Величко:

“Понад 5 мільярдів гривень не повернуться в державний бюджет України. Бо судді Київського апеляційного суду – стали на бік Альони Шевцової, Зої Нестерівської та Ірини Циганок – яким інкримінували участь у схемах незаконного грального бізнесу і відмивання грошей, здобутих таким шляхом. Мова про оборудки в Айбокс банку, справа №752/15954/25.

Це тяжкі економічні злочини, які передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Але 2 жовтня 2025 року суд закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України — тобто через закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру.

Тобто, розслідування тривало занадто довго, строки, визначені законом (ст. 219 КПК), минули, і тому справу довелося закрити не тому (!), що підозрювані невинні, а тому, що слідство не встигло завершити всі процесуальні дії вчасно.

Але кісткою в горлі під час оголошення цього карколомного рішення стала присутня в засіданні журналістка-розслідувачка Любов Величко. Вона посміла зафіксувати на фото, аудіо та відео увесь процес відкритого судового засідання, документуючи кожне слово та жест адвокатів, прокурора та суддів.

А також – таємничого чоловіка в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився (на фото – сидить на лавці сам).

Через кілька днів після засідання на адресу редактора прийшло “звернення” від Антона Гончарука – адвоката Альони Шевцової та її адвокатів Андрія Давидченка (на фото справа в окулярах) та Артема Свитка (сидить справа від нього).

Мовляв, ми вам забороняємо використовувати фото та відео щодо Шевцової та її адвокатів. І ще – не смійте публікувати журналістські статті, фото, відео та дописи в соцмережах з цими шановними людьми!

Одним словом – закрийте пельку і мовчки спостерігайте за цим безумством.”

ФОТО: Фото взято із Facebook журналіста-розслідувача Любов Величко

Наразі Генпрокуратура подала касаційну скаргу на явно незаконне рішення суддів Київського апеляційного суду, але Касаційному суді доведеться розглядати справу в умовах, де закон працює проти обвинувачення: терміни дійсно пропущені, і у суддів є всі інструменти підтвердити рішення попередніх інстанцій.

Нагадаємо, з 6 серпня 2025 року директором Бюро економічної безпеки України є Олександр Цивінський.

У Львові під час виконання службових обов’язків загинув працівник територіального центру комплектування. Про трагічний інцидент повідомили в органах прокуратури. За попередніми даними слідства, подія сталася ввечері, коли військовослужбовець здійснював перевірку документів у громадському місці.

За інформацією правоохоронців, 30-річний мешканець Львова раптово проявив агресію під час спілкування з представником ТЦК. Під час конфлікту він завдав військовому ножового поранення та використав газовий балончик, після чого зник з місця події. Попри зусилля медиків, врятувати пораненого не вдалося — отримані травми виявилися несумісними з життям.

Постраждалого військкома, який був ветераном АТО, доправили до лікарні з важким пораненням стегнової артерії. Незважаючи на зусилля медиків, врятувати його життя не вдалося.

Нападника вдалося затримати. Наразі проводяться слідчі дії для з’ясування всіх обставин події.