Економіка

Нове дослідження Каліфорнійського університету виявило тривожну залежність між споживанням ультраоброблених продуктів та підвищенням ризику порушень обміну глюкози у молодих людей. Науковці спостерігали протягом чотирьох років за 80 учасниками віком від 17 до 22 років і встановили, що навіть невелике збільшення частки таких продуктів у раціоні істотно впливає на здоров’я.

Результати дослідження виявилися більш ніж показовими: збільшення споживання ультраоброблених продуктів на 10% у щоденному раціоні підвищує ймовірність розвитку переддіабету на 64%, а ранньої гіперглікемії — на 56%. Крім того, зростає ризик інсулінорезистентності — стану, який часто передує діабету 2 типу та пов’язаний із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань.

Ультраоброблені продукти — це фастфуд, солодкі газовані напої, чіпси, печиво, ковбаси, локшина швидкого приготування, піца та заморожені напівфабрикати. Вони містять багато цукру, солі, трансжирів, підсилювачів смаку та майже не мають поживної цінності.

Ситуація у Великій Британії викликає особливе занепокоєння: половина раціону дорослих і дві третини раціону підлітків складаються саме з ультраоброблених продуктів. Уже понад 20% британців мають переддіабет або діабет 2 типу.

Вчені наголошують: переддіабет — це стан, який можна зупинити та повернути назад. Найефективніший шлях — зміна харчових звичок: зменшення частки перероблених продуктів і збільшення кількості натуральної, мінімально обробленої їжі — овочів, фруктів, цільнозернових, риби та бобових.

повністю сформульоване завдання,

вихідний текст, на основі якого треба створити новий унікальний матеріал.

На нових фото різниця у зовнішності доньки знову стала темою дискусій. Користувачі залишають десятки повідомлень, порівнюючи архівні кадри з останніми. У коментарях також з’являється критика на адресу самої Лорак — від нагадувань про її інтернатне дитинство в Чернівцях до звинувачень у політичній продажності та переході на бік країни-агресора.

Окремо мережа обговорює зовнішність матері артистки Жанни Линькової. Колишню дикторку Чернівецького телебачення деякі користувачі не впізнали — жінка виглядає значно молодшою, ніж на старих фото. У коментарях припускають, що вона також могла вдатися до пластичної хірургії.

Сімейні фото Лорак, які мали б бути просто черговою публікацією до свята, перетворилися на новий інформаційний привід для критики співачки. Українська аудиторія залишається жорстко налаштованою до артистки, яка не засудила російське вторгнення і продовжує активно працювати в РФ.

Дослідження американських науковців виявило помітний вплив навіть одного сеансу силових вправ на когнітивні функції дорослих людей. Фахівці з Університету Пердью в Індіані простежили за 121 учасником віком від 18 до 50 років і зафіксували, що одноразове тренування тривалістю близько 40 хвилин здатне суттєво посилити як довготривалу, так і робочу пам’ять. Мета роботи полягала в тому, щоб визначити, чи може коротка фізична активність забезпечити негайний позитивний ефект на мозок, не вимагаючи тижнів або місяців регулярних занять.

Учасники були поділені на дві групи. Перша виконувала комплекс помірних силових вправ — жим лежачи, тягу блоку, згинання рук зі штангою, жим ногами та інші елементи, що задіюють різні групи м’язів. Повна сесія тривала 42 хвилини і включала розминку та два підходи по 10 повторень для кожної вправи. Друга група служила контролем і не брала участі у фізичному навантаженні, що дало можливість порівняти зміни в когнітивних показниках максимально об’єктивно.

Після сесії учасники здавали кров на аналіз та проходили електроенцефалографію (ЕЕГ). Результати показали, що силові вправи позитивно впливають на виконавчі функції мозку, покращують швидкість обробки інформації та робочу пам’ять, а також змінюють нейроелектричну активність. Учасники групи тренування демонстрували кращий час реакції та ефективність робочої пам’яті порівняно з контрольною групою.

Вчені припускають, що ефект може пояснюватися підвищенням рівня лактату в крові та артеріального тиску після фізичного навантаження, що стимулює когнітивні функції. Проте тривалість цього ефекту поки невідома.

Дослідження додає ваги попереднім роботам, які показували, що регулярна фізична активність знижує ризик деменції, підтримує когнітивні функції та навіть зменшує біологічний вік. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує дорослим щонайменше 150 хвилин на тиждень вправ помірної інтенсивності або 75 хвилин інтенсивних тренувань, а також включати силові вправи для основних груп м’язів щонайменше два дні на тиждень.

Департамент будівництва Черкаської обласної державної адміністрації 2 вересня уклав угоду з ТОВ «Буд Кепітал Групп» на проведення реконструкції дев’ятиповерхового житлового будинку за 47,89 млн грн. Роботи мають завершити до червня 2026 року за адресою вулиця Захисників України, 25 в Умані. Цей будинок серйозно постраждав унаслідок ракетного удару у квітні 2023 року, тоді загинули 23 мешканці, серед яких шість дітей, а ще понад сотня людей залишилася без житла. Відновлення будівлі є критично важливим для мешканців та демонструє державну увагу до потреб постраждалих у зоні бойових дій.

Раніше роботи з відновлення будинку розпочало ПП «Уманьрембуд» на суму 67,82 млн грн, а пізніше додатково без проведення відкритих торгів компанії було виділено ще 23,50 млн грн на завершальні етапи. Загальна вартість відновлення 99 квартир перевищить 110 млн грн, що робить цей проєкт одним із найдорожчих у регіоні у сфері житлової інфраструктури після руйнувань, спричинених війною.

Реконструкція передбачає повне відновлення секції №1 та часткове відновлення секції №2. Роботи фінансуються з державного бюджету (40,73 млн грн) та місцевого бюджету (8,64 млн грн). Проєкт підготовлено ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій», а експертний звіт видала філія ДП «Укрдержбудекспертиза» в Черкаській області.

Аналіз кошторису показав значні завищення цін на матеріали. Наприклад, полівінілацетатну дисперсію закупили по 379 грн/кг, тоді як на ринку її можна купити по 146–148 грн/кг. Металопластикові вікна враховані по 8 641 грн/кв. м, вдвічі дорожче за ринкові ціни. Гіпсова шпаклівка та мінераловатний утеплювач також закуплені майже вдвічі дорожче за ринок. Ймовірна переплата на матеріалах перевищує 4 млн грн.

Дешевшим конкурентом було ТОВ «Уманьрембуд 2», однак його пропозицію відхилили через невиправлені помилки в тендерній документації та недостатню підтверджену фінансову спроможність.

ТОВ «Буд Кепітал Групп» зареєстроване у грудні 2022 року в Умані та належить Роману Усатюку, Івану Гученку та Володимиру Ткаченку. Усатюк і Гученко також володіють компанією «Бетон Компаньон Групп». З 2023 року фірма отримала державних підрядів на загальну суму понад 210 млн грн.

Заява мера Києва Віталія Кличка про заплановане відкриття метро на Виноградар у 2026 році не збігається з фактичними прогнозами самого КП «Київський метрополітен». На цю розбіжність звернули увагу представники громадської організації «Пасажири Києва», які проаналізували виступи транспортних чиновників під час засідання профільної комісії Київради.

У ході обговорення керівник комунального підприємства «Київський метрополітен» Віктор Вигівський повідомив, що станом на сьогодні у 2026 році планують завершити лише основні будівельні конструкції станції «Мостицька». Йдеться саме про бетонні та інженерні елементи без повного комплексу внутрішніх робіт, технічного обладнання та систем безпеки, необхідних для запуску руху поїздів.

Ці слова різко дисонують із заявою міського голови Віталія Кличка, зробленою під час сесії Київради 9 жовтня. Тоді мер запевнив, що вже у 2026 році щонайменше одна станція метро на Виноградарі буде відкрита для пасажирів.

У «Пасажирах Києва» наголошують: різні позиції посадовців створюють дезінформацію для мешканців та формують нереалістичні очікування. Будівництво продовжує затягуватися, а об’єктивних підтверджень можливості запуску у 2026 році немає.

Запуск метро на Виноградар залишається одним із ключових інфраструктурних проєктів столиці. Проте через нестабільне фінансування та розбіжності в офіційних заявах люди досі не мають чіткого розуміння, коли нова лінія стане реальністю.

Після оприлюднення спільної американсько-російської ініціативи щодо припинення війни в Україні в європейському політичному просторі дедалі частіше з’являються порівняння із драматичними подіями 1939 року. Аналітики, історики та журналісти проводять чіткі паралелі між сучасними домовленостями великих держав і тим, як у минулому вони вже намагалися перерозподілити сфери впливу на континенті без урахування інтересів менших країн.

Оглядач Bloomberg Марк Чемпіон наголосив, що новий план, запропонований Вашингтоном і Москвою, нагадує логіку пакту Молотова–Ріббентропа — угоди, яка фактично поділила Східну Європу між двома тоталітарними режимами та відкрила шлях до вторгнення нацистської Німеччини в Польщу. На його думку, сьогоднішня ситуація демонструє таку саму тенденцію: великі держави ухвалюють стратегічні рішення, що прямо зачіпають інтереси України, при цьому не включаючи її до ключових переговорних процесів.

Європейський проєкт будувався як антипод воєн між своїми — саме за це ЄС отримав Нобелівську премію миру у 2012 році. Але у сфері оборони блок системно перекладав відповідальність на НАТО, тобто на США. У результаті, пояснює Чемпіон, нинішній ЄС нагадує футболіста, якого змушують зіграти в регбі: наявних інструментів для силової дипломатії не вистачає.

Втім, Європі, на думку оглядача, доведеться зробити стрибок у невідоме. Розв’язання він бачить поза межами інституцій ЄС — через коаліції країн, які готові діяти швидше й рішучіше. Приклади вже з’являються: Велика Британія очолює Об’єднані експедиційні сили з десяти північних держав; існує Північно-Балтійська вісімка, а Лондон та Париж разом формують коаліцію для майбутньої миротворчої місії в Україні. Дослідник Фінського інституту міжнародних відносин Ніклас Гельвіг вважає таку фрагментарність не хибою, а, можливо, навіть перевагою — адже ключові регіональні гравці, зокрема Британія, Норвегія та Туреччина, не входять до ЄС.

Європа, підкреслює Чемпіон, повертається в реальність історії після кількох десятиліть «утопічного перепочинку». Її першочергове завдання — переозброєння і формування спільної позиції щодо загроз. Але в історії континент об’єднувався лише тоді, коли небезпека ставала очевидною та екзистенційною: як під час Холодної війни чи протидії Османській імперії у XVII столітті.

На думку оглядача, сьогоднішній виклик для європейських лідерів — знайти спосіб одночасно зберегти мир усередині блоку та виробити силу зовні, щоб протистояти Росії та не дозволити їй нав’язати сценарій, схожий на той, що був узгоджений між Москвою і Берліном у 1939 році.

Європейські медіа нагадують, що ці процеси розгортаються на тлі поглиблення контактів між США та Росією, а також погроз Вашингтона обмежити підтримку Києва. За оцінками New York Post, фінансування української оборони упродовж чотирьох років коштуватиме Європі значно дешевше, ніж наслідки капітуляції перед Кремлем. Bloomberg своєю чергою пише, що багато європейських країн уже готуються стримувати Росію самостійно — інвестують у збройову промисловість і проводять навчання без участі США.

У повсякденному харчуванні люди часто поділяють їжу на «корисну» та «шкідливу», не замислюючись про те, що навіть звичні та на перший погляд безпечні продукти можуть містити природні токсини. Сімейні лікарі та фахівці з харчування наголошують, що ризики можуть з’являтися як через спосіб приготування, так і через надмірне вживання окремих інгредієнтів. Саме на цю проблему звертає увагу популярний медичний блогер доктор Майк, пояснюючи: природа сама створює речовини, які у певних умовах здатні нашкодити.

Серед прикладів він виділяє насіння яблук, добре знайоме кожному. У ньому присутній амигдалін — хімічна сполука, яка під час розщеплення в організмі може перетворюватися на ціанід. У звичайних кількостях насіння не становить реальної загрози, адже для отруєння потрібно з’їсти їх дуже багато, проте факт наявності потенційно небезпечного компонента залишається. Це нагадує про важливість обережності навіть у дрібницях, які часто здаються незначними.

У зоні ризику також деякі рослинні продукти. Листя ревеню містить оксалати, що у великих кількостях можуть призвести до порушень роботи нирок. Недозріла або неправильно оброблена бузина здатна виділяти сполуки, з яких утворюється синильна кислота. Червона квасоля при недостатньому термічному обробленні зберігає лектин — токсин, що викликає гостре отруєння.

Неочевидну небезпеку приховують і деякі фрукти та овочі. Велика доза мускатного горіха може спричинити інтоксикацію через міристицин. Недозрілий або сирий лічі пов’язують із серйозними ураженнями нервової системи через високий вміст гіпогліцину. Зелена картопля та пророслі бульби можуть містити соланін — токсин, небезпечний навіть у малих дозах.

Певні види горіхів і насіння також не такі безпечні, як здається. Сирі кеш’ю містять урушиол — речовину, яка викликає сильні алергічні реакції. А в касторовому насінні у природному вигляді присутній рицин — одна з найпотужніших природних отрут, що потребує спеціальної обробки для знешкодження.

Доктор Майк підкреслює, що більшість цих продуктів безпечні у звичайних умовах. Проблеми виникають лише тоді, коли люди порушують правила обробки або вживають їх у неприродному вигляді. Знання властивостей продуктів — найкращий спосіб уникнути небажаних наслідків.