ІНСАЙДИ:

Єрмак готує велике інтерв’ю західним ЗМІ, щоб вплинути на мирні переговори

Андрій Єрмак готується дати велике інтерв’ю одному з провідних західних медіа, у якому планує публічно озвучити низку гострих питань, пов’язаних із планом Дональда Трампа та перебігом переговорного процесу. Про це наші джерела повідомили на умовах анонімності. За їхніми словами, керівник Офісу Президента розглядає інтерв’ю як інструмент для формування власного інформаційного порядку денного і спроби вплинути […]

Експерти оцінюють шанси Зеленського на переобрання у разі виборів 2026 року

За інформацією наших джерел, команда Володимира Зеленського готується до ймовірних президентських виборів, які можуть відбутись уже в березні 2026 року. Як повідомляє джерело, тема “швидких президентських виборів” знову стає частиною повістки політичного життя України на фоні переговорного треку між США та РФ. Зокрема, за інформацією джерела, відмова членів переговорної групи США зустрічатись з Володимиром Зеленським […]

Чому українські правоохоронці покривають шахрайські схеми Олександра Орловського

Крипто-шахрай Олександр Орловський, жертвами махінацій якого крім українців стали тисячі громадян Євросоюзу та Туреччини, відкрито хизується своєю безкарністю та продовжує протиправну діяльність в міжнародних масштабах. Нагадаємо, 8 листопада 2023 року поліція міста Тернополя відкрила кримінальне провадження №120232110400002635 за заявою місцевої мешканки Надії Ковалишин про те, що невідомі особи під керівництвом Орловського Олександра Олександровича, шляхом обману […]

Економіка

Мікрокредити в Україні: понад 2 млн позик за квартал і нові тенденції споживчого попиту

За останні три місяці українці оформили понад 2,1 мільйона мікрокредитів, залучивши у мікрофінансових організацій більше ніж 13,7 млрд грн. У третьому кварталі загальна кількість позик склала 2 138 569, що приблизно на 2% менше, ніж у попередньому періоді, демонструючи незначне зниження попиту на швидке фінансування. Водночас середня сума мікрокредиту залишилася стабільною, що свідчить про незмінні потреби населення у короткостроковій фінансовій підтримці.

Аналітики відзначають, що основними причинами звернення до МФО залишаються несподівані витрати, покриття повсякденних потреб та необхідність тимчасово збалансувати сімейний бюджет. Поряд із цим, зростає частка користувачів, які беруть мікропозики для фінансування невеликих бізнес-проектів або підготовки до сезонних витрат, що свідчить про адаптацію населення до нових економічних реалій.

На початку року «кредит до зарплати» становив у середньому 5 773 грн.

Нині позичальники беруть уже 6 417 грн у середньому за один мікрокредит.

Загалом від початку року МФО видали 6,5 млн мікропозик на суму понад 40 млрд грн.

Хоча кількість нових позик трохи зменшується, із поверненням кредитів ситуація значно гірша. Від початку року загальна сума заборгованості користувачів мікропозик:

зросла на 25%,

досягла 25,15 млрд грн.

Аналітики зазначають, що борги накопичуються швидше, ніж зростає кількість нових позик, що свідчить про погіршення платіжної спроможності частини населення.

МФО залишаються одним із найбільш доступних інструментів швидких позик — без довідок, перевірок і складних процедур. Саме тому українці продовжують масово звертатися до таких сервісів, навіть попри високі ставки та ризик боргової спіралі.

Експерти відзначають, що структура ринку мікрокредитування цього року демонструє дві ключові тенденції:

помірне падіння кількості кредитів,

збільшення середнього чека та різке нарощення заборгованості.

Це вказує на те, що все більше українців користуються МФО не як разовою допомогою, а як регулярним фінансовим інструментом.

Масштабні корупційні підозри в “Енергоатомі”: слідство вивчає діяльність колишніх і чинних топпосадовців

У центрі уваги правоохоронних органів опинилися високопосадовці АТ «НАЕК «Енергоатом», яких джерела в слідчих структурах пов’язують із багаторічною корупційною схемою з виведення державних коштів. У матеріалах справи фігурують колишній міністр енергетики та нині відсторонений міністр юстиції Герман Галущенко, чинний міністр енергетики Світослав Гринчук, тимчасовий виконувач обов’язків голови правління компанії Петро Ковтонюк, віцепрезидент Якоб Хартмут, керівники низки ключових філій — Полович, Божко, Стоянов, а також ексгендиректор підприємства Ковальчук.

За наявною інформацією, йдеться про розгалужену фінансову схему, яка функціонувала протягом кількох років і була вибудувана через мережу підконтрольних юридичних осіб та пов’язаних між собою фізичних осіб-посередників. Саме через них, за версією слідства, здійснювалося оформлення сумнівних контрактів, фіктивних послуг та постачання товарів за значно завищеними цінами.

Системне покривання порушень на всіх рівнях контролю давало змогу виводити державні гроші під виглядом «модернізації» атомних станцій — при тому, що реальні роботи у багатьох випадках не виконувалися або виконувалися частково.

Особливу роль відігравали посадові особи, які мали вплив на рішення територіальних центрів комплектування. За даними слідства, вони допомагали працівникам підприємств-учасників схем ухилятися від мобілізації, фактично гарантувавши безперешкодну роботу тіньових потоків.

У контексті розслідування слідчий суддя Центрального райсуду Миколаєва Олена Демінська ухвалою №490/9864/25 від 1 грудня 2025 року відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР, що лише підкреслює складність та політичну чутливість справи.

Паралельно зі схемою реконструкцій діяла ще одна — фінансова. За інформацією слідства, Сердюк Олександр Іванович є фактичним засновником і контролером низки компаній:ТОВ «Єдиний гаманець»,ТОВ «ПЕЙ ПЛЕЙС Україна»,ТОВ «НЕЙШНЛ ПЕЙМЕНТ ЕНД КОЛЛЕКШН ПРОЦЕССІНГ ЦЕНТР» та інших.

Разом із групою фізичних осіб, серед яких Веремчук, Стржалківська та Рудоман, він організував злочинне угруповання для відмивання коштів і обслуговування нелегальних транзакцій — у тому числі пов’язаних із гральним бізнесом.

Для цього використовувалася мультифункціональна платіжна система Wallet One, що дозволяє проводити онлайн-перекази, здійснювати обмін валют, включно з російським рублем, і зберігати кошти. Наявність прямого доступу до фінансових потоків та транзакцій у RUB створює ризики для національної безпеки України та дає РФ можливість впливати на тіньові фінансові процеси.

Компанії-учасники схеми формально виглядали легальними, але фактично виконували роль «пральні» — обслуговували фіктивні договори, генерували підроблені дані про товари та послуги та легалізували кошти, отримані злочинним шляхом.

Слідство перевіряє зв’язки між атомною та платіжною частинами схеми, оскільки обидві — за попередніми даними — могли використовувати спільну інфраструктуру для переміщення та приховування грошей.

Антиконкурентна змова на фармринку: як двоє гігантів роками диктували ціни на життєво важливі ліки

Український фармацевтичний ринок і досі переживає наслідки одного з найгучніших антимонопольних скандалів за останні роки. Розслідування виявило масштабну антиконкурентну змову між двома найбільшими дистриб’юторами медикаментів — ТОВ «БаДМ» та СП ТОВ «Оптима-Фарм, ЛТД». Разом ці компанії утримували понад 85% усього оптового сегмента постачання ліків, що фактично дозволяло їм контролювати ціноутворення на ринку по всій країні.

Антимонопольний комітет України встановив, що у період з 2020 по 2023 роки дистриб’ютори діяли узгоджено, синхронно підвищуючи ціни на низку популярних і критично важливих препаратів. Йдеться не лише про окремі позиції, а про десятки найменувань ліків, які масово купують українці. Серед них — знеболювальні, засоби для нервової системи, препарати проти застуди та ліки для лікування хронічних захворювань. Такі дії призвели до суттєвого зростання витрат для пацієнтів і медичних закладів.

Виконуючий обов’язки гендиректора «БаДМ» Дмитро Бабенко заявив, що 4 грудня компанія «не змогла провести планові розрахунки з постачальниками» через примусове стягнення штрафу. Цю заяву поширили як сигнал про нібито загрозу зупинки імпорту ліків.

У той же час Господарський суд Києва призупинив виконання рішення АМКУ, зупинивши норму про незупинення дії постанови № 370-р. Фактично це дозволило «БаДМ» уникнути негайного стягнення мільярдів гривень.

Компанія аргументує свої дії тим, що вилучення коштів «виведе гроші з обігу» щонайменше на 120 днів, що нібито призведе до зупинки імпорту й логістики. Таким чином «БаДМ» використовує пацієнтів, імпортерів і загрозу дефіциту медикаментів як інструмент публічного шантажу.

Джерела у регуляторних органах стверджують: розслідування фармкартелю роками штучно затягувалося. Значний вплив на це мала Ірина Верещук, яка на посаді заступниці голови ОП курувала напрямки, дотичні до регуляторної політики. Саме в період її відповідальності:

розслідування АМКУ фактично стояло на місці;

ключові рішення, здатні зупинити порушення, блокувалися або відкладалися;

Комітет демонстрував показову пасивність щодо 85-відсоткової монополізації ринку.

Подібну позицію, за словами співрозмовників, займав і тодішній голова АМКУ Павло Кириленко, який не проявляв ініціативи в розриві антиконкурентних практик на фармринку.

Маніпуляції дистриб’юторів і судові блокування штрафів ставлять під загрозу виконання рішення регулятора і фактично дозволяють колишнім фігурантам картелю продовжувати контролювати ціни на значну частину соціально важливих медикаментів.

Поки держава бореться з наслідками найбільшої фармацевтичної змови, пацієнти залишаються заручниками ринку, де дві компанії роками визначали, скільки українці платитимуть за базові ліки.

Не пропустіть

Розрив стосунків і стара цитата: як інтерв’ю Тараса Тополі спричинило нову хвилю дискусій

Новина про завершення стосунків Тараса та Олени Тополів стала емоційним потрясінням для численних шанувальників, адже пара багато років вважалася однією з найміцніших у вітчизняному шоу-бізнесі. Після офіційного оголошення у мережі почали активно згадувати й поширювати уривок давнього інтерв’ю співака, який раніше не викликав особливого резонансу, але на тлі розлучення набу́в зовсім іншого звучання.

У короткому відеофрагменті Тарас Тополя ділиться думкою про те, що здатний помічати інших жінок, і що його партнерка нібито спокійно ставилася до цього. Саме ця теза викликала найбурхливішу реакцію в мережі, адже багато користувачів побачили в ній нечіткість меж, що стосуються вірності та взаємної поваги. Коментарі під публікацією перетворилися на дискусійний майданчик: одні наголошували, що подібні висловлювання не свідчать про зраду, інші ж вбачали в них натяк на приховану напругу в парі.

Журналісти та користувачі пізніше знайшли повний фрагмент інтерв’ю, який показує ширший контекст. Перед згаданою фразою Тарас говорить про свою дружину як про «найкращу», а після — вибачається перед нею (причини не уточнюються).

В оригінальному відео співак розмірковує про природу стосунків, симпатії та те, що почуттєві реакції на інших людей є природними.

«Звісно, звертають увагу на інших. Звісно, є якісь симпатії. Це якась хімія, процес… Я це й Олені багато разів розповідав, і вона давно вже це прийняла. Що я не абат, не священник, який прийняв целібат… Навколо мене багато красивих дівчат», — казав Тополя.

У соцмережах припускають, що саме «художня манера висловлювання» вкороченого уривка сьогодні зіграла проти Тараса, адже суспільство сприйняло його слова без контексту.

Після появи вирізаного фрагмента в мережі розгорілися палкі дискусії. Частина користувачів звинувачує артиста у знеціненні стосунків, інші — навпаки підтримують його позицію та вважають, що почуттєві реакції природні, якщо не переходять у дії.

Серед коментарів, що набрали найбільше обговорень:

«Вірність — це вибір. Навіть коли бачиш інших, ти робиш свідомий крок на користь партнера».«Подивитися — не зрада. Головне — згадати, що твоя людина найкраща».«Не дивитись на інших дівчат — паливо, яке лише погіршує стосунки».«Люди можуть відчувати симпатію до когось іншого — це нормально».«Він же не сказав, що зраджував».

Реакції користувачів показують: суспільство по-різному сприймає межі у стосунках, а історія з вирізаним інтерв’ю лише підсилила суперечку.

Скандал навколо “яєць по 17 гривень”: чому головна фігурантка й досі поза відповідальністю

Історія з постачанням продуктів для Збройних Сил України за завищеними цінами вже давно стала символом системних проблем у сфері оборонних закупівель. Одна з ключових фігуранток цього скандалу — підприємниця, відома в медіа під прізвиськом Глиняна, — тривалий час залишається за межами української юрисдикції. Нині вона мешкає у Хорватії, де, за даними журналістських розслідувань, не лише веде спокійне життя, а й бере участь у девелоперських та будівельних проєктах. Попри резонанс справи та обурення суспільства, реального покарання вона досі не зазнала.

Журналістські матеріали, зокрема публікації Тетяни Ніколаєнко та Юрія Ніколова, стали поштовхом до відкриття кримінальних проваджень. Державне бюро розслідувань і Національне антикорупційне бюро майже синхронно зареєстрували справи за фактом можливих зловживань під час укладання контрактів на постачання харчів для армії. Йшлося про багатомільйонні суми та очевидні ознаки штучного завищення цін, що стало особливо чутливим на тлі війни й постійної потреби фронту в ресурсах.

Також повідомляється, що її зять уникнув арешту коштів у справі Бюро економічної безпеки. Журналістка підкреслює, що навіть після гучних викриттів і відставок, проблема корупції у державних закупівлях та контрактах для армії залишається невирішеною.

Цей випадок знову став прикладом того, як повільно і вибірково застосовується українське законодавство щодо осіб, які причетні до корупційних схем у час війни.

Суддя Київського апеляційного суду задекларувала майже 3 мільйони гривень доходу за рік

Суддя Київського апеляційного суду Тетяна Вікторівна Фрич оприлюднила декларацію за 2024 рік, у якій вказала дохід у розмірі майже 2,95 мільйона гривень, а також значні валютні заощадження. Основну частину доходів складає заробітна плата — 2,94 мільйона гривень. Окрім цього, вона отримала близько 8 тисяч гривень відсотків від банківського депозиту.

У поданій декларації суддя не зазначила членів сім’ї, що означає декларування виключно особистих доходів, майна та фінансових активів. Такий формат подання передбачає, що на момент подання звіту інших осіб, чиї доходи підлягали б обов’язковому декларуванню разом із суддею, офіційно не було внесено до документа.

Серед нерухомості Фрич декларує право проживання у квартирі площею 106 м² у Києві, яка належить її батьку, а також власний садовий будинок площею 271,6 м² у селі Вишеньки Бориспільського району. Крім того, їй належать дві земельні ділянки по 0,1 га у цьому ж населеному пункті. Загальна оцінка нерухомості судді становить близько 642 тис. грн.

Транспортних засобів, корпоративних прав, цінних паперів чи бізнесу у Тетяни Фрич немає. Готівкою вона тримає 45 тис. доларів, а на банківських рахунках зберігається 330 тис. грн.

Ці дані свідчать про суттєві заощадження судді при відсутності власного бізнесу чи корпоративних прав.

Ваше речення знову обірвалося, і початкового тексту, на основі якого потрібно створити новий розширений матеріал, так і немає.

Щоб написати унікальний текст у потрібному форматі — з заголовком у першому абзаці, без службових фраз — мені потрібен оригінальний фрагмент, який слід переробити.

Надішліть, будь ласка, повний текст-основу.

Порція вівсянки на молоці або воді, доповнена ягодами й жменею горіхів, забезпечує довготривалу енергію та містить велику кількість клітковини. Такий сніданок запускає метаболізм і допомагає уникнути різких стрибків голоду.

Поєднання курячого філе, листової зелені, чері та половини авокадо — це оптимальний баланс білків, корисних жирів і клітковини. Страва легко засвоюється, насичує надовго й підтримує м’язову масу навіть у період зниження ваги.

Швидкий варіант перекусу, що не перевантажує калоріями. Банан і йогурт додають кремовості, шпинат — мікроелементів, а насіння льону — омега-3 та клітковину. Такий напій добре втамовує голод між прийомами їжі.

Лосось або тріска разом із броколі, морквою та кабачком — легка вечеря, багата на білок і корисні жири. Страва легко готується за 20–25 хвилин і не створює відчуття важкості перед сном.

Фахівці радять не пропускати воду перед прийомами їжі, частіше використовувати спеції для стимуляції метаболізму та робити ставку на менші порції 5–6 разів на день. Саме поєднання правильних звичок і збалансованих страв формує стабільний та здоровий шлях до схуднення без стресу та жорстких обмежень.

Будівельна вибірковість в Одесі та привілейоване становище окремих девелоперів

Житловий комплекс «Гефест» в Одесі став показовим прикладом того, як нерівні умови на будівельному ринку можуть формуватися не через конкуренцію чи якість проєктів, а завдяки вибірковим рішенням міської влади. У той час як відповідальні девелопери роками проходять складні процедури погоджень, експертиз та перевірок, пов’язані з групою «Гефест» структури отримують необхідні документи в рекордні строки. Таке прискорення стало можливим завдяки рішенням і бездіяльності окремих представників Одеської міськради, що створило дисбаланс у містобудівному середовищі та поставило під питання прозорість ухвалення дозвільних рішень.

Аналітики звертають увагу на діяльність ТОВ «ЕЛЛАС БІЛДІНГ», яке перебуває у сфері впливу групи «Гефест». Саме ця компанія отримувала дозвільні документи майже безперешкодно, попри те що земельні ділянки, де ведеться будівництво, належать до найбільш цінних у місті. Ідеться не лише про привабливість локації, а й про стратегічну важливість територій, які мають бути забудовані з дотриманням усіх державних норм та врахуванням інтересів громади. Однак процес отримання дозволів для цих забудовників відбувався без тих затримок і додаткових вимог, які зазвичай стають щоденною реальністю для інших компаній.

Ключовою ланкою схеми став житловий комплекс на Посмітного, 20А. Попри те що проєкт є єдиним об’єктом на одній земельній ділянці, забудовник штучно «розділив» його на дві черги. Такий крок дав можливість уникнути ключових вимог ДБН: показників щільності, відступів, обов’язкової експертизи для об’єктів класу СС3. ДАБК Одеської міськради без запитань видав два окремі дозволи на фактично один і той самий комплекс.

Наслідки такого рішення — критичні. Згідно з нормами, багатоповерхова забудова повинна дотримуватись відступів від сусідніх будинків для дотримання протипожежної безпеки, інсоляції та санітарних вимог. Проте 16-поверхову будівлю комплексу звели за 16 метрів від приватного сектору, що суперечить ключовим ДБН та створює реальні ризики для мешканців. Порушено і ДБН Б.2.2-12:2019 — допустиму площу забудови штучно занижено через поділ проєкту, що дозволило приховати реальні параметри навантаження на територію.

Втім, ЖК «Гефест» на Посмітного — лише частина системної практики. Діяльність компанії давно супроводжується скандалами: знищення Дачі Докса, забудова зеленої зони під ЖК «Акрополь», вирубка дерев у сквері Шклярука, проєкти на схилах та поблизу шкіл. Усі ці випадки об’єднує одне — сприяння одеських чиновників, які змінюють статуси земель, забезпечують видачу потрібних документів та блокують будь-які перевірки.

Для одеситів така забудовна політика означає втрату історичних об’єктів, погіршення екологічної ситуації, хаотичну висотну забудову та постійне зниження рівня безпеки. На тлі цього міська влада продовжує створювати преференції для «Гефесту», попри очевидні порушення та публічні протести.

Як спілкуватися зі складними родичами та зберігати внутрішню рівновагу

Родинні стосунки можуть бути джерелом тепла, підтримки й безпеки, але інколи саме сімейне коло стає причиною емоційного виснаження. Після розмов із окремими родичами у багатьох залишається відчуття провини, злості або спустошення. Водночас далеко не всі готові повністю обривати контакт — часто люди шукають спосіб підтримувати зв’язок без шкоди для власного психологічного стану.

Сімейні терапевти наголошують: перший і найважливіший крок — це усвідомлення власних меж. Людина має чітко розуміти, що для неї прийнятно у спілкуванні, а що викликає стрес і дискомфорт. Це можуть бути теми, які краще не обговорювати, форма спілкування або частота контактів. Встановлення таких меж — не прояв егоїзму, а необхідна умова для емоційного здоров’я.

Деякі родичі недбало ставляться до особистої інформації, розповідають її іншим або дають непрохані поради. Важливо визначити, які теми можуть стати небезпечними, і свідомо не ділитися ними. Тримайтеся нейтральних, безпечних тем, щоб зменшити внутрішню напругу.

Якщо людина не готова до складних розмов, не варто наполягати. Легке, нейтральне спілкування — це не зниження рівня стосунків, а реалістичне прийняття їхньої природи. Це допомагає зберегти контакт без конфліктів.

Якщо певні моменти роблять зустрічі важкими, варто визначити правила. Наприклад, зустрічі лише в тверезому форматі, або в публічних місцях для контролю напруження та безпеки. Чіткі правила створюють передбачуваність і відчуття безпеки.

Не обов’язково різко обривати спілкування. Можна зменшити час розмов, робити їх коротшими та обирати приємні, нейтральні теми. Такі невеликі зміни допомагають зменшити стрес і зберегти контакт.

Емоційна дистанція не означає байдужість. Це вміння брати участь у розмові, не вбираючи критику чи негатив. Психологічний буфер робить спілкування спокійнішим і передбачуваним.

Ідеального способу взаємодії не існує. Делікатні зміни у спілкуванні здатні пом’якшити шкідливу динаміку та зберегти мінімум корисних стосунків, що важливий для вашого емоційного комфорту.

Агресивні челенджі та сотні викликів поліції: що відбувається у варшавському Свєнтокшиському парку

У 2025 році Свєнтокшиський парк у центрі Варшави став проблемною зоною для місцевої поліції. За інформацією правоохоронців, протягом року вони понад 900 разів виїжджали на виклики, пов’язані з інцидентами за участі українських підлітків, які переїхали до Польщі після початку повномасштабної війни. Молодь збирається у парку великими групами, проводить час без нагляду дорослих, уживає алкоголь, провокує конфлікти та влаштовує бійки, що переростають у хуліганські дії. Додаткову небезпеку створюють відеочеленджі, які підлітки знімають для соцмереж, ризикуючи власним життям заради переглядів.

Одним із найбільш резонансних випадків став інцидент, що трапився 15 листопада. П’ятнадцятирічний хлопець із України виліз на недіюче оглядове колесо, намагаючись зняти екстремальне відео на камеру GoPro. Поліція була змушена оперативно втручатися, а проти підлітка відкрили провадження за ст. 193 Кримінального кодексу Польщі, яка передбачає відповідальність за проникнення на територію без належного дозволу. Подібні випадки, за словами правоохоронців, трапляються регулярно, а челенджі стають дедалі небезпечнішими.

Підлітки стверджують, що для них бійки — це розвага чи спаринг, та скаржаться на поліцію, яка начебто надто суворо реагує, а також на п’яних поляків, які обурюються, що молодь говорить рідною мовою. Один із хлопців повідомив про інцидент із п’яним поляком, який вдарив одного з українців по голові.

За даними поліції, у 2023 році у парку зафіксували 791 втручання, у 2024 році — 891, а з січня по листопад 2025 року — вже 946 випадків. Місцева влада Середмістя та керівництво Палацу культури і науки провели зустріч, аби знайти рішення для наведення порядку у районі.

Раніше польські прикордонники повідомляли про значне зростання кількості українців віком 18–22 років, які в’їхали до Польщі у вересні 2025 року — у понад 10 разів більше, ніж у серпні.

Псевдогуманітарні автівки для перепродажу: на Львівщині викрито масштабну схему зловживань

У Львівській області правоохоронні органи викрили організовану схему незаконного ввезення транспортних засобів на територію України під виглядом гуманітарної допомоги для потреб Збройних сил. За інформацією Бюро економічної безпеки, група осіб системно використовувала статус благодійництва для уникнення сплати митних платежів, після чого автомобілі не передавали військовим, а виставляли на комерційний продаж.

Слідство встановило, що до схеми були залучені керівники та представники кількох благодійних фондів і громадських організацій. Під час перетину державного кордону вони оформлювали транспортні засоби як гуманітарний вантаж, подаючи до митних органів документи з неправдивими відомостями про кінцеве призначення автівок. Формально автомобілі призначалися для фронту, однак фактично їхній подальший маршрут вів до приватних покупців.

Детективи БЕБ провели контрольну закупівлю одного з автомобілів, що підтвердила незаконну схему. Оплату отримала особа, яка не мала жодного стосунку до благодійної діяльності.

У межах кримінального провадження правоохоронці провели обшуки за місцем проживання фігурантів, на території автосервісу та у транспортних засобах. Було вилучено майно на понад 4,3 млн грн, серед якого майже 3 млн грн готівкою, 4 автомобілі та імітаційні купюри на суму 9 500 доларів.

Слідство триває, встановлюються всі учасники схеми та їхні причетності до незаконної діяльності.