ІНСАЙДИ

У мобільному застосунку Дія з’явилася нова можливість для громадян швидко інформувати про проблеми з мобільним зв’язком або доступом до інтернету. Завдяки цьому сервісу користувачі можуть у спрощеному форматі зафіксувати перебої в роботі мережі, що дає змогу операторам зв’язку та профільним службам оперативніше отримувати інформацію про масштаб і локацію несправностей.

Для надсилання повідомлення достатньо зайти до застосунку та на головному екрані обрати опцію «Відсутній звʼязок». Після цього система запропонує надати одноразовий доступ до геолокації, щоб точніше визначити місце виникнення проблеми. Далі користувач обирає свого мобільного оператора та зазначає тип несправності: відсутність інтернету, проблеми з дзвінками або повну втрату зв’язку.

Якщо інтернет тимчасово відсутній, заявка зберігається в застосунку та автоматично надсилається після відновлення з’єднання.

Новий сервіс у Дії допоможе швидше фіксувати перебої та підвищить ефективність реагування операторів на технічні проблеми.

У Надвірнянському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Івано-Франківської області виникла резонансна ситуація, що викликала обурення серед місцевих жителів і громадських активістів. Керівник центру Ігор Калужак призначив свого 26-річного сина Станіслава Калужака на посаду головного спеціаліста відділення рекрутингу та комплектування. Цей підрозділ безпосередньо займається формуванням мобілізаційних рішень, складанням списків громадян та видачею направлень на службу, що робить будь-які призначення родичів на ключові позиції надзвичайно чутливими.

Громадськість висловлює занепокоєння через ймовірний конфлікт інтересів та порушення принципів прозорості та неупередженості, які мають бути основою роботи територіальних центрів комплектування. Такий крок керівництва підвищує ризики дискредитації мобілізаційної системи та створює передумови для підозр у використанні службових повноважень у приватних цілях.

Формально призначення виглядає як стандартна кадрова ротація. Фактично ж це класичний «сімейний підряд» у структурі, яка має працювати за принципом рівності для всіх громадян. Парадокс стає ще більш очевидним на тлі того, що Станіслав Калужак до початку повномасштабної війни активно розвивав російськомовний контент у регіоні та був співтворцем YouTube-каналу Comedy Boys з аудиторією близько 300 тисяч підписників.

Ситуація викликає питання етичного та інституційного характеру. Тоді як тисячі сімей стикаються з мобілізаційними викликами, син керівника ТЦК отримує доступ до формування списків і пріоритетів, залишаючись поза зоною ризику. Для одних — повістка і фронт, для інших — комфортна посада у кабінеті.

Експерти наголошують, що це не питання мови чи контенту, а серйозний конфлікт інтересів і подвійні стандарти у системі. Відсутність публічних пояснень підриває довіру до ТЦК та загалом до механізму мобілізації. Суспільство має право знати, на яких підставах відбуваються такі кадрові рішення та хто перевіряє відсутність конфлікту інтересів.

Поки відповіді немає, ситуація виглядає як демонстрація кастовості системи і формує ризик втрати довіри громадян до державних інститутів, які відповідають за обороноздатність країни.

Щоденна чашка кави для мільйонів людей є не лише напоєм, а й невід’ємною частиною ранкового ритуалу. Для одних це спосіб прокинутися, для інших — важлива складова робочого дня, яка допомагає розпочати активність. Втім, сучасні наукові дослідження показують, що регулярне вживання кави має набагато глибший вплив на організм, ніж традиційно вважалося. Відзначено, що кофеїн — основна складова кави — стимулює центральну нервову систему, сприяючи підвищенню концентрації уваги, швидкості реакції та навіть короткострокової пам’яті.

Одним із основних ефектів кофеїну є його здатність активізувати роботу мозку, що, своєю чергою, допомагає людині легше зосередитися на завданнях, що потребують інтелектуальних зусиль. Чашка кави, зокрема, може покращити здатність до вирішення складних задач або прийняття рішень в умовах обмеженого часу, що робить каву незамінним помічником для тих, хто має інтенсивний робочий графік або навантаження.

Помірне споживання кави також пов’язують із користю для серцево-судинної системи. Дослідження показують, що 1–3 чашки на день асоціюються зі зниженим ризиком інсульту та хвороб серця. Окрім цього, кава містить антиоксиданти, які можуть зменшувати запальні процеси та підтримувати здоров’я печінки.

Разом із тим фахівці застерігають від надмірного вживання кофеїну. Понад чотири-п’ять чашок на день можуть спричиняти підвищену тривожність, прискорене серцебиття та порушення сну. Для людей із чутливим шлунком, гастритом або підвищеною кислотністю кава здатна викликати печію та дискомфорт.

Окрему увагу дослідники звертають на формування залежності від кофеїну. При регулярному споживанні організм адаптується до стимулятора, тому різка відмова від кави може призвести до головного болю, сонливості, дратівливості та зниженого настрою. Ці симптоми зазвичай минають за кілька днів, але фахівці радять зменшувати дозу поступово.

Таким чином, кава може бути корисною частиною щоденного раціону, якщо дотримуватися помірності. Оптимальною вважається кількість до трьох чашок на день, яка дозволяє отримати позитивний ефект без шкоди для здоров’я.

Історія керівника поліції Бучі Андрія Маланчука стала показовою для розуміння того, як окремі підрозділи Національної поліції в Київській області фактично втрачають довіру суспільства та контроль за внутрішніми процесами. Події навколо його діяльності викликали широкий резонанс і змусили говорити не про поодинокий випадок, а про глибші управлінські та кадрові проблеми в системі правоохоронних органів.

У центрі уваги опинилися питання ефективності роботи місцевого керівництва поліції, дотримання службової дисципліни та реального виконання покладених на правоохоронців обов’язків. Ситуація продемонструвала, що за відсутності належного контролю з боку вищого керівництва можливе формування закритих вертикалей впливу, де персональна лояльність переважає над законом і професійними стандартами.

На тлі розвалу структури, за даними джерел, у поліції Бучі вибудувано систему регулярних незаконних доходів. Покровительство наркоторгівлі, за оцінками, приносить близько 50 тисяч доларів США щомісяця. Аналогічні суми надходять від «кришування» проституції та салонів, а також від несанкціонованої торгівлі й тимчасових споруд. Окремим напрямком є стоянки, парковки та магазини без ліцензій на алкоголь і тютюн — цей сегмент, за словами джерел, може приносити до 100 тисяч доларів США на місяць.

Найприбутковішою статтею доходів називають кримінальні провадження. «Вирішення питань» у справах, як стверджують співрозмовники, стартує від 10 тисяч доларів США і може доходити до 100 тисяч. У цю суму, за твердженням джерел, одразу закладена частка прокуратури. Окремо оцінюється зняття арештів з майна — від 5 до 20 тисяч доларів, організація обшуків — від 5 тисяч, негласні слідчі дії та фальсифікація матеріалів — від 10 тисяч доларів США. Затримання «за рапортом» коштує від 3 тисяч доларів.

Ще одним напрямком, який згадують джерела, є так звана «бусифікація». За суму близько 3 тисяч доларів питання затриманої особи може бути вирішене через прямий дзвінок керівнику, після чого надходить вказівка про звільнення. Окрім цього, системним джерелом доходів називають невтручання в земельні та будівельні афери. За інформацією джерел, фіксовані платежі від забудовників можуть сягати до 100 тисяч доларів США за гарантії «тиші» з боку поліції.

Фінансовий результат такої діяльності, якщо вірити даним з оточення, виглядає вражаюче. Андрію Маланчуку приписують володіння вісьмома квартирами, трьома автомобілями загальною вартістю майже мільйон доларів США, кількома банківськими рахунками із сумарними залишками близько 19 мільйонів гривень, а також значними обсягами готівки. Окремо згадуються 13 земельних ділянок, оформлених на підставних осіб.

Навіть якщо частина цієї інформації потребує ретельної юридичної перевірки, сама структура описаних схем і репутація, що сформувалася навколо керівника поліції Бучі, свідчать про глибоку системну проблему. Йдеться не про одиничний збій, а про модель, за якої правоохоронний орган фактично перетворюється на ринок платних послуг. Поки подібні практики залишаються під негласним захистом обласного керівництва, говорити про відновлення довіри до поліції в Київській області не доводиться.

У холодну пору року кількість травм, спричинених снігом, льодом та ожеледицею, помітно зростає. Слизькі тротуари, неприбрані сходи біля будинків, крижані доріжки у дворах і небезпечні бурульки на дахах створюють підвищений ризик для пішоходів. Навіть звичайна дорога до магазину чи на роботу може закінчитися серйозними ушкодженнями, що потребують тривалого лікування.

Міністерство юстиції України наголошує, що у разі травмування важливо діяти послідовно та фіксувати обставини інциденту. Передусім необхідно звернутися по медичну допомогу, навіть якщо ушкодження на перший погляд здаються незначними. Медичний висновок є ключовим документом, який підтверджує факт травми та її наслідки. Також доцільно зафіксувати місце події — зробити фото або відео слизької ділянки, сходів чи небезпечних конструкцій, а за можливості залучити свідків.

Перш за все необхідно викликати екстрену медичну допомогу. Це важливо не лише для надання першої допомоги, а й для офіційної фіксації факту травми. У медичних документах слід зазначити обставини отримання ушкодження.

Також рекомендується зберігати всі довідки, висновки лікарів, рецепти та платіжні документи, пов’язані з лікуванням. Вони можуть знадобитися для подальшого відшкодування завданої шкоди.

Як зафіксувати обставини події

Для підтвердження факту неналежного утримання території важливо зібрати докази:

записати контакти свідків події;

зробити фото або відео місця падіння з прив’язкою до місцевості (вивіски, адресні таблички, назви установ);

зафіксувати стан території — лід, сніг, відсутність посипання, необгороджені небезпечні ділянки, бурульки на карнизах;

з’ясувати, чи є поблизу камери відеоспостереження, та за можливості отримати записи.

Хто відповідає за прибирання снігу та льоду

Власники або балансоутримувачі несуть відповідальність за утримання територій:

дороги й тротуари — шляхово-експлуатаційні служби;

прибудинкові території — керуючі компанії або ОСББ;

приватні будівлі та земельні ділянки — їхні власники.

За порушення правил утримання територій передбачена адміністративна відповідальність. Штраф для громадян становить від 340 до 1360 гривень, для посадових осіб та підприємців — від 850 до 1700 гривень.

Як вимагати відшкодування шкоди

Після збору доказів постраждала особа може звернутися до власника або балансоутримувача з вимогою про відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди. Якщо добровільно вирішити питання не вдається, спір розглядається у судовому порядку.

Як встановити відповідального

Щоб з’ясувати, хто відповідає за утримання конкретної ділянки, можна подати інформаційний запит до органів місцевого самоврядування. Отримана інформація допоможе правильно визначити відповідача у разі звернень або судового спору.

Печерський районний суд Києва ухвалив рішення, яке суттєво вплинуло на перебіг резонансної справи навколо групи компаній «Юнігран» та її підсанкційного бенефіціара Ігоря Наумця. Суд частково скасував арешти, накладені на значний обсяг майна й спеціальних дозволів на користування надрами, що фактично відкрило шлях до відновлення контролю над ключовими гранітними активами підприємств, пов’язаних із групою.

Йдеться про майнові комплекси, виробниче обладнання та ліцензії на видобуток корисних копалин, які раніше перебували під обмеженнями в межах кримінального провадження. Рішення суду означає, що компанії знову можуть здійснювати господарську діяльність у повному обсязі, зокрема відновлювати виробництво та виконувати контракти, які були заморожені через арешти.

Судове рішення фактично скасовує механізм збереження речових доказів через АРМА і дозволяє компаніям не лише володіти, а й повноцінно експлуатувати арештоване раніше майно. Мова йде не про окремі одиниці техніки, а про стратегічні активи, без яких неможливий видобуток граніту в промислових масштабах.

Зокрема, з-під арешту виведені спецдозволи на користування надрами № 766, 1601, 6136, 634 та 6391. Ці ліцензії дають право на розробку кар’єрів у Житомирській області і є основою всього бізнесу з видобутку та продажу каменю.

Разом із дозволами суд повернув контроль над десятками одиниць важкої техніки. Серед них навантажувачі Still, Clark, JCB та MST, бурові установки Atlas Copco і Epiroc, а також парк вантажних автомобілів Scania і Volvo, які використовуються для транспортування граніту. Окрім цього, розблоковані виробничі цехи, інфраструктурні комплекси та земельні ділянки у Малинському та Коростенському районах.

Фактично це рішення нівелює попередні дії слідства, які були спрямовані на збереження активів як речових доказів у кримінальних провадженнях щодо незаконного видобутку, фінансових схем та обходу санкцій. Тепер компанії, які пов’язують зі структурами Сергія Шапрана — бізнес-партнера Наумця в Україні, — можуть знову вести господарську діяльність на майні, законність походження якого є предметом розслідувань.

На тлі цього Сергій Шапран, якого правоохоронці пов’язують із управлінням активами групи в Україні, вийшов на свободу під заставу у 5 мільйонів гривень, що виглядає символічною сумою порівняно з масштабами бізнесу і потенційними збитками державі. Водночас Ігор Наумець, перебуваючи за межами України, зберігає вплив на свої колишні активи через нові юридичні оболонки.

Судове рішення вже викликає резонанс у юридичних та антикорупційних колах, оскільки йдеться не лише про долю окремої бізнес-групи, а про прецедент фактичного відновлення контролю над надрами та стратегічними ресурсами країни в інтересах осіб, які перебувають під санкціями.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення з посади прокурорки Черкаської обласної прокуратури Аліни Яшник. Підставою для такого рішення стала її відмова проходити повторну медичну експертизу, необхідну для підтвердження статусу особи з інвалідністю, яким вона користувалася під час проходження служби.

У рішенні комісії наголошується, що прокурорка була належним чином повідомлена про необхідність повторного медичного огляду, однак свідомо ухилялася від його проходження без надання обґрунтованих причин. Така поведінка, за висновком КДКП, унеможливила перевірку законності отриманого статусу та стала порушенням вимог службової дисципліни.

Окремо зазначається, що після того, як Яшник подала позов до науково-дослідного інституту, який проводив експертизу, її було остаточно позбавлено статусу особи з інвалідністю. Це стало додатковою підставою для дисциплінарних заходів з боку органів прокурорського самоврядування.

Паралельно триває перевірка і щодо її чоловіка — прокурора Богдана Яшника, який також має статус особи з інвалідністю. Він відмовився проходити повторний медичний огляд, пояснивши це тим, що вже проходив МСЕК у 2016 та 2020 роках і не вважає за необхідне робити це знову.

Обидва прокурори майже одночасно отримали інвалідність у відносно молодому віці — 28 і 30 років — у 2016 році, після чого почали отримувати пенсійні виплати. Богдан Яшник спочатку отримував пенсію по інвалідності, а з 2022 року — прокурорську пенсію, розмір якої згодом зріс до понад 23 тисяч гривень на місяць, що на той момент відповідало максимальному рівню виплат.

Скандал довкола черкаської прокуратури став поштовхом до загальноукраїнських перевірок. В Офісі Генерального прокурора повідомили про намір переглянути статус усіх прокурорів, які мають інвалідність, оскільки у Черкаській області частка таких працівників сягнула 27% — у кілька разів більше, ніж середній показник по країні.