Охорона здоров’я

Європейський Союз готує суттєві зміни у порядку безвізових подорожей для громадян третіх країн, серед яких і українці. Наприкінці 2026 року для в’їзду до більшості країн ЄС більше не буде достатньо лише закордонного паспорта — перед поїздкою необхідно буде отримати електронний дозвіл у системі ETIAS (European Travel Information and Authorization System) та сплатити відповідний збір. Розмір обов’язкового платежу за оформлення дозволу становитиме 20 євро з кожного заявника, незалежно від мети поїздки.

Кожна особа повинна подавати заявку окремо, оскільки подання групових чи сімейних заявок не передбачене. Після успішного оформлення дозвіл ETIAS буде дійсний протягом трьох років або до завершення строку дії закордонного паспорта, залежно від того, що настане раніше. Система передбачає автоматичну перевірку безпеки та можливих ризиків для прикордонних служб ЄС, що має прискорити процес проходження контролю на кордоні та підвищити безпеку поїздок.

ETIAS надаватиме право на багаторазові короткотермінові поїздки тривалістю до 90 днів у межах кожного 180-денного періоду. Система охоплюватиме близько 30 європейських країн, зокрема держави Шенгенської зони, а також Болгарію, Румунію і Кіпр.

Водночас Європейський Союз визначив категорії осіб, які звільняються від сплати збору. Безкоштовно оформити дозвіл зможуть діти та підлітки до 18 років, особи віком від 70 років, а також члени сімей громадян ЄС або людей, які мають право на вільне пересування в межах Союзу. Проте навіть ці категорії зобов’язані пройти реєстрацію в системі та отримати схвалення перед поїздкою.

Подання заявки на ETIAS відбуватиметься виключно онлайн — через офіційний вебресурс або мобільний застосунок системи. Оплата здійснюватиметься банківською карткою, а розгляд анкети розпочинатиметься лише після підтвердження платежу.

Варто враховувати, що сплачений збір не підлягає поверненню. У разі відмови або помилки в анкеті, зокрема неправильного зазначення паспортних даних чи імені, дозвіл анулюється, і процедуру доведеться проходити повторно з новою оплатою.

У Європейській комісії окремо попереджають про ризик шахрайства. Заявникам радять користуватися виключно офіційними ресурсами ETIAS, оскільки сторонні сайти-посередники часто додають додаткові «сервісні збори», через що вартість дозволу може зрости до 50–100 євро.

Також підкреслюється, що навіть чинний дозвіл ETIAS не гарантує автоматичного в’їзду до Європейського Союзу. Остаточне рішення ухвалюватимуть прикордонні служби після перевірки документів і біометричних даних у системі в’їзду-виїзду.

Національне агентство з питань запобігання корупції оприлюднило результати перевірки декларації за 2024 рік депутата Черкаської міської ради від партії «Голос» Віктора Євпака. Під час аналізу поданих відомостей фахівці агентства встановили суттєві розбіжності між задекларованими даними та фактичним майновим станом посадовця. Загальна сума недостовірної інформації, за оцінками НАЗК, перевищила 49,2 мільйона гривень.

У відомстві повідомили, що первинна декларація містила неповні відомості про активи, доходи та фінансові зобов’язання. Лише після офіційних зауважень з боку НАЗК депутат подав виправлений документ, у якому відобразив додаткові активи та джерела доходів на суму понад 49 мільйонів гривень. Йдеться про майно та фінансові показники, які мали бути зазначені ще під час первинного декларування.

За даними агентства, у початковій декларації Євпак не вказав житловий будинок у Черкасах, орієнтовна вартість якого становить майже 9 млн грн. Крім того, він не задекларував доходи у вигляді дивідендів від своїх компаній, зареєстрованих у США, на суму близько 39,4 млн грн.

Сам депутат пояснив відсутність даних про нерухомість «неуважністю» через те, що на одній земельній ділянці розташовані кілька будівель з різними реєстраційними номерами. Щодо доходів з-за кордону він зазначив, що спочатку вважав за потрібне декларувати лише доходи, отримані в Україні. Після перевірки він уточнив, що ці кошти є дивідендами від його ІТ-компаній у США.

Варто зазначити, що Віктор Євпак у 2020 році балотувався на посаду міського голови Черкас. Проте навіть для політика з такими амбіціями вимоги фінансової відкритості не були пріоритетом до втручання НАЗК.

Національне агентство встановило, що в діях депутата є ознаки правопорушення. Висновок НАЗК передано до Національної поліції України для подальших дій. Ситуація свідчить, що десятки мільйонів гривень були відображені в декларації лише після офіційної перевірки.

Сфера виготовлення державних номерних знаків для автомобілів в Україні протягом останніх років зазнала суттєвих змін, які фактично зруйнували принципи відкритої конкуренції. Формально всі закупівлі відбувалися через електронну систему Prozorro, однак на практиці цей механізм часто перетворювався на формальність, що не впливала на реальний вибір постачальника.

За даними учасників ринку та галузевих експертів, участь у тендерах у багатьох випадках носила імітаційний характер. Потенційного переможця визначали заздалегідь, тоді як інші виробники стикалися з бар’єрами ще на етапі подання пропозицій. Одним із найпоширеніших інструментів усунення конкурентів стали дискримінаційні вимоги тендерної документації, які могли відповідати параметрам лише однієї конкретної компанії.

Ключовою фігурою схеми був Юрій Смольянінов, колишній перший заступник керівника ГСЦ МВС. За його часів державні контракти регулярно передавалися ТОВ «СПЕЦЗНАК», незважаючи на невідповідність компанії виробничим стандартам, кадровим ресурсам та обсягам замовлень.

Фінансова звітність компанії свідчить про фіктивність господарської діяльності: у 2024 році дохід склав понад 14,4 млн грн, а чистий прибуток – близько 346 тис. грн. Кількість працівників становила від 13 до 18 осіб, що явно недостатньо для масового виробництва номерних знаків. Рівень зобов’язань компанії залишався мінімальним, що свідчить про транзитний характер фінансових операцій.

Паралельно діяла схема незаконного внесення даних до автоматизованої системи АРМ «Автошкола». Через підконтрольні автошколи та медичні центри в систему вносилися завідомо неправдиві дані про проходження навчання та медичних оглядів кандидатами у водії. Реального навчання та оглядів не проводилося, а документи оформлювали дистанційно. Ця схема використовувалася для відмивання доходів від масової видачі водійських посвідчень за гроші.

Незважаючи на численні докази, правоохоронці тривалий час не вживали заходів. Лише постановою Київського районного суду Полтави від 24 грудня 2025 року Територіальне управління БЕБ у Полтавській області було зобов’язане внести дані до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. У рішенні суду зазначено ознаки кримінальних правопорушень.

У схемі переплелися конкретні імена та структури: Юрій Смольянінов як посадова особа ГСЦ МВС, Ігор Грицуник як бенефіціар ТОВ «СПЕЦЗНАК», сама компанія як постійний отримувач контрактів, а також пов’язані автошколи та медичні заклади. Це не поодинокі випадки, а системна схема, де державні процедури використовувалися для перерозподілу коштів і повноважень. Подальше розслідування стане перевіркою здатності держави доводити справи до персональної відповідальності.

Навіть відносно коротка перерва у вживанні алкоголю здатна запустити помітні позитивні зміни в організмі. Лікарі різних спеціальностей — від психіатрів до дієтологів — звертають увагу, що вже через місяць без спиртного багато процесів починають відновлюватися, а людина відчуває покращення як на фізичному, так і на емоційному рівні.

Однією з перших реагує нервова система. Алкоголь негативно впливає на роботу мозку, знижуючи здатність до концентрації, погіршуючи пам’ять і сповільнюючи реакції. Після 30 днів тверезості багато хто помічає ясніше мислення, підвищену уважність та легкість у прийнятті рішень. Зменшується відчуття ментальної втоми, а емоційний стан стає стабільнішим.

Помітно покращується сон. Хоч алкоголь і створює ілюзію швидкого засинання, насправді він порушує фази сну та заважає повноцінному відновленню. Уже через кілька тижнів без алкоголю сон стає глибшим, зменшується кількість нічних пробуджень і зникає відчуття розбитості вранці.

Стабілізується емоційний стан. Алкоголь різко впливає на рівень дофаміну, що провокує тривожність і перепади настрою. Відмова від нього допомагає зменшити фонову тривогу, знизити ризик депресивних станів і стабілізувати емоції.

Зміцнюється імунна система. Регулярне вживання спиртного виснажує запаси вітамінів і мінералів, необхідних для захисту організму. Без алкоголю підвищується опірність до інфекцій, покращується загоєння ран і загальна здатність організму відновлюватися.

Вирівнюється гормональний баланс. Алкоголь може порушувати роботу ендокринної системи, впливаючи на репродуктивні гормони та функцію щитоподібної залози. Перерва у вживанні спиртного сприяє поступовій нормалізації гормонального фону.

Зменшується рівень запалення в організмі. Хронічне вживання алкоголю пов’язане з системним запаленням, яке проявляється болями в суглобах, головним болем і загальним дискомфортом. Через місяць без алкоголю ці симптоми часто слабшають.

Покращується робота травної системи. Алкоголь негативно впливає на мікробіом кишківника, що може спричиняти здуття, болі в животі, втому та навіть шкірні проблеми. Відмова від нього допомагає відновити баланс кишкової флори.

Печінка отримує шанс на відновлення. Навіть коротка перерва у вживанні алкоголю зменшує жирове навантаження на печінку та дозволяє клітинам органу частково регенеруватися, що знижує ризик серйозних уражень у майбутньому.

Поліпшується стан шкіри. Алкоголь зневоднює організм і посилює запальні процеси, що погіршує вигляд шкіри. Через місяць без спиртного шкіра стає більш зволоженою, еластичною, зменшується схильність до висипів і почервонінь.

Зміцнюється серцево-судинна система. Відмова від алкоголю сприяє зниженню артеріального тиску, покращенню кровообігу та зменшенню ризику аритмій, інфаркту й інсульту.

Покращується стан волосся. Організм починає краще засвоювати поживні речовини, необхідні для росту та міцності волосся, зменшується ламкість і сухість.

Зростає лібідо. Алкоголь порушує гормональний баланс і кровообіг, що напряму впливає на сексуальне бажання. Відмова від спиртного сприяє відновленню природної сексуальної функції.

Колишнього прокурора Києва, а нині голову Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера окремі джерела та заявники пов’язують із діяльністю організованих структур, про що періодично з’являються повідомлення в публічному просторі. Ці твердження поширюються у формі заяв, звернень та неофіційних коментарів, водночас не мають на цей момент підтвердження у вигляді судових рішень або вироків.

За інформацією, яка циркулює серед окремих активістів та авторів звернень до правоохоронних органів, мова йде про можливі контакти або непрямі зв’язки, що нібито мали місце у попередні роки його професійної діяльності. При цьому самі заяви часто ґрунтуються на суб’єктивних оцінках, свідченнях третіх осіб або припущеннях, які потребують перевірки в установленому законом порядку.

У матеріалах, які перебувають у розпорядженні заявників, фігурують також імена Сергія Шапрана, Володимира Осіпова та Ігоря Скорохода. Окрему увагу вони звертають на можливий конфлікт інтересів: дружина Олега Кіпера Ірина, за наявною інформацією, має фінансові зобов’язання на суму близько 25 мільйонів гривень перед дружиною Володимира Осіпова.

Окремий блок звинувачень стосується будівництва захисних укриттів в Одеській області. У Вигоднянській громаді, за твердженнями джерел, тендер на суму близько 97 мільйонів гривень отримала компанія «Давмір Строй». У документах, які аналізували заявники, йдеться про ймовірне завищення вартості будівельних матеріалів, зокрема бетону та арматури, що могло призвести до розкрадання значних сум, у тому числі коштів міжнародної допомоги в межах програми Ukraine Facility.

Схожі підозри озвучуються і щодо проєктів у Вилківській міській раді, де фігурує «Південна Українська Будівельна Компанія», а також у селі Маяки, де, за твердженням заявників, представники місцевої влади спільно з приватними структурами могли привласнювати кошти міжнародної допомоги через фіктивне або завищене будівництво.

Особливу роль у цій вертикалі, за словами джерел, відіграє Сергій Шапран. Його пов’язують із бізнес-інтересами, які нібито мають сліди російського походження, а також із компаніями, через які, за версією заявників, здійснювалося зняття арештів з активів осіб, що перебувають під санкціями. Попри затримання Шапрана у 2025 році під час спроби виїзду за кордон, учасники схем, як стверджують джерела, уникають реальної відповідальності.

Окреме занепокоєння викликає реакція правоохоронних органів. За наявною інформацією, судові ухвали про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у низці випадків залишаються без виконання. Це, на думку заявників, може свідчити про системну корупційну кругову поруку між посадовцями та правоохоронними структурами.

Наразі всі викладені обставини мають характер заяв і тверджень сторін, а остаточну правову оцінку їм може надати лише суд. Водночас масштаб і чутливість описаних схем у період повномасштабної війни викликають значний суспільний резонанс та потребують публічного і неупередженого розслідування.

Історія навколо голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка набула широкого суспільного резонансу та стала символом системної проблеми безкарності високопосадовців у період воєнного стану. Поєднання кількох факторів — кримінального провадження щодо десятків мільйонів гривень незадекларованих активів, рішення суду не усувати посадовця з посади та затягування парламентських процедур зі звільнення — викликало хвилю обурення як у медіа, так і серед громадськості.

Понад рік тому журналістські розслідування оприлюднили інформацію про значні статки, якими користується родина Кириленка. Йшлося про елітну нерухомість, дороговартісні паркомісця та автомобілі преміумкласу, що не відповідали задекларованим доходам посадовця. За даними слідства, активи на суму понад 72 мільйони гривень були набуті без підтверджених законних джерел походження, що стало підставою для відкриття кримінального провадження.

Детективи НАБУ завершили досудове розслідування, Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила обвинувальний акт до суду, а Вищий антикорупційний суд перейшов до розгляду справи по суті. Кириленку інкримінують незаконне збагачення та подання завідомо недостовірних відомостей. Його дружину слідство вважає пособницею у приховуванні активів. За самого чиновника було внесено заставу в розмірі 30 млн гривень.

Попри це, у серпні 2025 року ВАКС відмовився відстороняти Кириленка від посади голови АМКУ. Суд обмежився запобіжним заходом у вигляді особистих зобов’язань, дозволивши посадовцю й надалі керувати одним із ключових економічних регуляторів держави. Восени запобіжний захід було продовжено, а сам Кириленко продовжує підписувати рішення Антимонопольного комітету.

Паралельно питання його звільнення зависло у Верховній Раді. У жовтні 2025 року було зареєстровано проєкт постанови про припинення повноважень голови АМКУ. Парламент формально доручив профільному комітету розглянути це питання, однак жодних реальних рішень так і не ухвалив. Минув час, але тема не виноситься в зал, а політичної волі поставити крапку у цій історії досі не видно.

Ситуація виглядає особливо гострою в умовах війни, коли держава закликає бізнес і громадян до максимальної фінансової дисципліни, водночас залишаючи на посаді людину, обвинувачену у збагаченні, несумісному з офіційними доходами. Антимонопольний комітет є одним із ключових індикаторів для інвесторів та міжнародних партнерів, і будь-які підозри щодо його керівництва неминуче підривають довіру до рішень регулятора.

Історія Павла Кириленка давно вийшла за межі окремої кримінальної справи. Вона стала тестом для судової та політичної системи на здатність реагувати на корупційні ризики без очікування вироку. Поки ж цей тест демонструє інше: навіть у воєнний час обвинувачення у масштабній корупції не є автоматичною підставою для втрати посади.

Головний герой чотирнадцятого сезону шоу «Холостяк», актор Тарас Цимбалюк, уперше публічно прокоментував свій досвід участі в проєкті після фіналу та постшоу. Інтерв’ю, оприлюднене 4 січня на YouTube-каналі Okay Eva, стало для глядачів несподівано щирим і дало змогу по-новому поглянути на перебіг подій у реаліті.

За словами Цимбалюка, процес вибору переможниці не був виключно інтуїтивним або емоційним. Актор визнав, що обговорював свої рішення з продюсерами шоу, адже формат проєкту передбачає не лише особисті переживання, а й чітку телевізійну логіку. На фінальному етапі, коли в боротьбі залишилися Ірина Пономаренко, Анастасія Половинкіна та Надін Головчук, він не відчував принципової різниці між учасницями в контексті подальшого розвитку подій.

Цимбалюк додав, що з переможницею Надін Головчук вони спілкувалися на проєкті загалом близько 15 годин, а після зйомок лише переписувалися в соцмережах. Потім актор написав їй, що немає сенсу продовжувати спілкування.

Щодо Анастасії Половинкіної, яка під час шоу відчувала до нього почуття, Цимбалюк зазначив, що після проєкту перепросив у неї.

Актор також підкреслив, що йшов на проєкт, аби розвивати українське телебачення, а за кожен знімальний день отримував гонорар, порівнянний із зйомками у повнометражному кіно. Він додав, що телеканал СТБ не врахував його побажання щодо учасниць, і деякі дівчата йому були нецікаві.

На постшоу стало відомо, що Цимбалюк та Надін Головчук не підтримують романтичних стосунків після завершення шоу. Переможниця заявила, що емоційно виснажена після проєкту.

Музикант і фронтмен гурту O.Torvald Женя Галич звернув увагу на численні дописи українських блогерів із великою аудиторією, які демонструють своє перебування на дорогих курортах у Буковелі. Артист підкреслив, що не критикує сам факт відпочинку, проте закликає уникати його показового висвітлення в соціальних мережах під час війни, коли більшість громадян стикається із реальними труднощами та загрозами.

У своєму дописі Галич уточнив, що його обурює саме публічна демонстрація розкоші та дозвілля перед підписниками. За словами музиканта, мова не йде про заборону відпочинку, свят або концертів — йдеться про те, щоб уникати хизування матеріальними благами чи розкішними умовами життя у часи, коли країна перебуває в стані війни. Він наголосив на важливості етичної свідомості та відповідальності тих, хто має впливову платформу та велику аудиторію.

Музикант поставив риторичне запитання, для чого блогери публікують подібний контент, якщо всі чудово розуміють вартість такого відпочинку. Він підкреслив, що не може знайти пояснення, як це виглядає для людей, які щодня ризикують життям на фронті, стримуючи ворога, щоб цивільні могли жити у відносній безпеці.

Галич закликав тих, хто має можливість відпочивати, робити це спокійно і без зайвої публічності, аби не провокувати суспільство та не загострювати емоції в умовах війни.

Допис музиканта викликав жваву дискусію у коментарях. Частина користувачів подякувала артисту за чітку позицію та підтримала його думку. Інші ж вважають, що кожна людина має право розпоряджатися своїм життям і грошима на власний розсуд, незалежно від обставин, а публікація фото з відпочинку — це особистий вибір. Також лунали аргументи про те, що військові та їхні родини також відпочивають у Буковелі, і їм не можна забороняти ділитися світлинами.

Частина коментаторів зазначила, що демонстративність у соцмережах часто пов’язана з бажанням отримати схвалення аудиторії та лайки, а сам контент формується під запит підписників. Водночас дехто наголосив, що кошти, витрачені на розкішний відпочинок, могли б бути спрямовані на підтримку армії, однак такий вибір не приносить публічного ефекту для блогерів.