Охорона здоров’я

На західному кордоні України правоохоронні органи зірвали діяльність великої схеми незаконного ввезення наркотичних речовин. У пункті пропуску «Шегині» прикордонники у взаємодії зі співробітниками Служби безпеки України у Львівській області провели спеціальну операцію, результатом якої стало викриття та припинення роботи розгалуженого каналу контрабанди.

За попередніми даними, зловмисники намагалися переправити на територію України значні обсяги заборонених речовин, маскуючи їх під легальні міжнародні перевезення. Для цього використовувалися транспортні засоби, що прямували через кордон нібито з пасажирами або звичайним багажем, аби не викликати підозр під час стандартних перевірок.

За даними слідства, організатором злочинної схеми виявився 28-річний мешканець Калуського району. До протиправної діяльності він залучив свого 23-річного земляка, який виконував роль водія та безпосередньо перевозив заборонений вантаж через кордон.

Для контрабанди зловмисники використовували власний мікроавтобус, задіяний у міжнародних пасажирських перевезеннях. Такий спосіб дозволяв мінімізувати ризик викриття та не привертати зайвої уваги під час проходження прикордонного контролю.

Організатор схеми заздалегідь домовлявся про закупівлю наркотичної речовини — кратому. Це психоактивна субстанція рослинного походження, яку отримують з тропічного дерева, що росте в країнах Південно-Східної Азії. Крім того, він детально інструктував водія щодо маршруту руху, часу перетину кордону та місця передачі забороненого вантажу.

Особливу увагу зловмисники приділяли конспірації. Пакунки з наркотичною речовиною були замасковані у багажному відділенні мікроавтобуса та приховані під валізами й особистими речами пасажирів.

Втім, під час поглибленого огляду автомобіля Mercedes прикордонники виявили понад 614 кілограмів кратому. За попередніми оцінками, оптова вартість вилученої партії наркотиків на чорному ринку може сягати близько чотирьох мільйонів гривень.

Обох учасників злочинної схеми затримали. Їм повідомлено про підозру за статтями 305 та 307 Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за контрабанду та незаконний обіг наркотичних засобів.

Суд обрав підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Львівська обласна прокуратура.

З початком 2026 року багато закоханих пар замислюються над організацією весілля та уважно вивчають календар у пошуках «щасливої» дати. Одним із найпопулярніших питань залишається тема високосного року та його можливого впливу на подружнє життя. Хоча сучасний світ дедалі більше спирається на раціональні рішення, народні прикмети й досі впливають на вибір дня для одруження.

Згідно з календарем, 2026 рік не належить до високосних. У ньому, як і зазвичай, 365 днів, а лютий має стандартні 28 днів без додаткової доби. Останній високосний рік припадав на 2024-й, тоді як наступний очікується лише у 2028 році. Для багатьох пар ця інформація має символічне значення, адже високосні роки в народній уяві часто пов’язували з нестабільністю та випробуваннями.

Невисокосні роки традиційно вважають більш стабільними та передбачуваними, без різких змін і потрясінь. Саме тому багато людей сприймають їх як сприятливий період для важливих життєвих рішень, зокрема створення сім’ї.

У народних уявленнях побутує думка, що шлюби, укладені в невисокосний рік, є міцнішими та гармонійнішими. Такий рік асоціюють із рівновагою, спокоєм і відсутністю «зайвої» енергетики, яку часто приписують високосним рокам.

Саме тому 2026 рік вважають вдалим часом для весіль, заручин і початку спільного життя без страху перед календарними забобонами. Багато майбутніх молодят сприймають його як символ стабільності та надійності.

Ті, хто зважає на традиції та народні поради, рекомендують звернути увагу на кілька моментів під час вибору дати весілля. Найсприятливішими місяцями вважають травень, серпень і вересень. Також радять уникати дат напередодні великих церковних постів.

Окрему увагу приділяють фазам Місяця: зростаючий Місяць традиційно вважають добрим знаком для родинного достатку, злагоди та розвитку стосунків.

2026 рік без статусу високосного сприймається як сприятливий для шлюбу. Втім, забобони можуть бути лише орієнтиром, а не визначальним чинником. Головними залишаються усвідомлений вибір, взаємна підтримка й готовність будувати спільне майбутнє. Якщо дата весілля обрана з любов’ю, жоден календар не стане перешкодою для щасливого подружнього життя.

Голова Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який заявив про намір обійняти посаду судді апеляційної інстанції, отримав негативну оцінку з боку Громадської ради доброчесності. За підсумками детального вивчення поданих ним декларацій, додаткових матеріалів та письмових пояснень було зроблено висновок про невідповідність кандидата критеріям доброчесності, які є ключовими для кар’єрного зростання в судовій системі.

У рішенні Ради наголошується, що подана суддею інформація про фінансовий стан не є повною та викликає обґрунтовані сумніви. Зокрема, аналіз задекларованих доходів не узгоджується з реальною вартістю майна, яке, за наявними даними, було набуте ним або членами його сім’ї протягом останніх років. На думку експертів, особа, яка тривалий час перебуває на керівній посаді в суді, не могла не усвідомлювати наявності таких розбіжностей.

Зокрема, Дмитру Ткаченку на праві власності належать дві земельні ділянки у селі Зозулі площею по 0,25 гектара кожна, набуті у 2010 році. Вартість кожної ділянки на момент придбання становила 119 тисяч гривень. Суддя пояснив, що земля купувалася для будівництва приватного будинку. Водночас на той момент сума угоди в еквіваленті становила майже 30 тисяч доларів США.

Згідно з біографічними даними, у той період Ткаченко працював помічником судді та головним фахівцем у комерційній структурі. Його сумарний офіційний дохід за період з 2006 по 2019 роки становив лише 233 тисячі гривень, що, за оцінкою ГРД, не дозволяло здійснити такі придбання без стороннього фінансування.

У письмових поясненнях кандидат зазначив, що кошти в розмірі близько 400 тисяч гривень були позичені у товариша. Як підтвердження він надав скан розписки із зобов’язанням повернути борг до жовтня 2014 року. Водночас аналіз доходів судді за 2010–2014 роки свідчить, що після сплати податків він фактично міг розпоряджатися сумою близько 331 тисячі гривень, з яких значну частину мав спрямувати на погашення боргу та утримання родини з двома дітьми. При цьому у той самий період подружжя набувало й інше майно.

Окрему увагу Громадська рада доброчесності звернула на майнові операції родичів дружини Ткаченка. Зокрема, під час співбесіди судді Господарського суду Києва Михайла Якименка, який є батьком дружини кандидата, з’ясувалося, що його матір у 2008 та 2010 роках придбала дві земельні ділянки по 0,25 гектара у Васильківському районі. При цьому вона фактично не проживала на території Київської області.

Пояснюючи мету придбання, Якименко посилався на сестру, яка тривалий час мешкає в Італії та нібито надала кошти для купівлі землі. Жодних документальних підтверджень цього надано не було.

За даними декларацій за 2016–2022 роки, родичі кандидата — дружина, її сестра, батьки та батько самого Ткаченка — володіють значною кількістю об’єктів нерухомості, переважно у місті Васильків та прилеглих населених пунктах. Йдеться про житлові будинки, земельні ділянки та об’єкти незавершеного будівництва.

Сестра дружини задекларувала кілька житлових будинків та низку земельних ділянок, зокрема у Василькові та селі Путрівка. Батько дружини володіє численними ділянками різної площі та нежитловим приміщенням у Василькові. Мати дружини задекларувала житловий будинок, гараж і земельні ділянки, набуті у різні роки.

ГРД також звернула увагу на обставини набуття квартир у Києві. Згідно з деклараціями, син кандидата є власником квартири площею 89,7 квадратного метра з 2009 року. При цьому суддя зазначив, що квартира була приватизована тестем на онука, а сам він із 2012 року постійно проживає у цьому житлі разом із сім’єю.

Водночас у деклараціях сестри дружини зазначалося право користування іншою квартирою у Києві, власником якої значиться районна державна адміністрація. На думку ГРД, ці обставини можуть свідчити про причетність родичів кандидата до безоплатного передання житла у користування та подальшої приватизації на користь членів родини.

Додаткові питання виникли й щодо майна батька кандидата, який у 2018 році придбав квартиру у Києві площею понад 60 квадратних метрів за 2,13 мільйона гривень. При цьому задекларовані доходи батька за понад двадцять років у кілька разів менші за вартість придбаного житла. Суддя пояснив це фінансовою допомогою від сестри, однак документального підтвердження надано не було.

На думку Громадської ради доброчесності, сукупність наведених фактів свідчить про можливе фіктивне володіння майном, оформлення активів на родичів та приховування реальних правочинів. Така динаміка збігається з періодом професійної діяльності Дмитра Ткаченка у Бориспільському суді та викликає обґрунтовані сумніви щодо законності джерел походження майна.

Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу народному депутату Юрію Кісєлю, якого підозрюють у організації отримання неправомірної вигоди за голосування у Верховній Раді. Підозра стосується схеми, де, ймовірно, через посередників здійснювались незаконні виплати за підтримку певних законодавчих ініціатив.

За рішенням суду, народний депутат має бути під вартою до завершення розслідування. Це рішення стало результатом ретельного аналізу доказів та висновків, представлених антикорупційними органами, які заявляють про наявність достатньої кількості доказів для обґрунтування обвинувачень. Справа щодо Кісєля є частиною більш широкої боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади, що була ініційована після численних скарг на підозрілі схеми з отриманням незаконних платежів за політичну діяльність.

Напередодні НАБУ повідомило про оголошення підозр одразу п’ятьом народним депутатам України. За даними слідства, йдеться про можливу організацію схем отримання хабарів за підтримку певних рішень під час голосувань у Верховній Раді. Усім фігурантам справи були вручені клопотання про обрання запобіжних заходів.

У ВАКС зазначили, що під час ухвалення рішення враховували статус підозрюваного, характер інкримінованих дій, а також ризики, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України. Сума застави та додаткові процесуальні обов’язки, покладені на депутата, мають забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Досудове розслідування у справі триває. У разі доведення вини Юрію Кісєлю може загрожувати кримінальна відповідальність відповідно до антикорупційного законодавства.

Впродовж останнього року український ринок нерухомості продемонстрував помітне подорожчання як на первинному, так і на вторинному сегментах. Зростання цін відбувається на тлі обмеженої пропозиції, подорожчання будівельних матеріалів та стійкого попиту у відносно безпечних регіонах. Найвищі показники традиційно фіксуються у столиці та західній частині країни, які залишаються найбільш привабливими для покупців і інвесторів.

За підсумками року середня вартість квадратного метра у новобудовах зросла майже на 10%. Лідером первинного ринку залишається Київ, де ціна квадратного метра наблизилася до позначки близько 1 445 доларів. Столичний ринок утримує першість завдяки розвиненій інфраструктурі, концентрації робочих місць та стабільному попиту на житло різних класів — від мас-маркету до преміумсегменту.

У Львівській області середня ціна квадратного метра зросла до 1 188 доларів, продемонструвавши річне зростання на 9%. Найбільший приріст за рік зафіксовано в Кіровоградській області, де середня вартість досягла 1 156 доларів за квадратний метр, що на 12% більше порівняно з минулим роком. У Дніпропетровській області ціна зросла до 1 122 доларів за квадратний метр, або на 4% за рік.

Водночас Закарпатська область стала винятком із загальної тенденції. Попри стабільний попит, середня ціна квадратного метра тут знизилася на 5% і становить близько 1 114 доларів.

На вторинному ринку житла найвищі ціни зафіксовані у столиці. Середня вартість однокімнатної квартири в Києві становить близько 98 тисяч доларів, що на 12% більше, ніж рік тому. У Львівській області такі квартири в середньому коштують близько 74 тисяч доларів, тоді як в Івано-Франківській та Закарпатській областях — приблизно по 68 тисяч доларів.

Двокімнатні квартири також суттєво подорожчали. У Києві їх середня вартість зросла до 144 тисяч доларів, що на 35% більше, ніж торік. У Львівській області ціна таких об’єктів становить близько 99 тисяч доларів, у Закарпатській — 92 тисячі доларів, в Івано-Франківській області — близько 80 тисяч доларів.

Ще стрімкіше зросли ціни на трикімнатні квартири у столиці — до 195 тисяч доларів, що на 53% більше за рік. У Львівській області середня вартість таких квартир становить близько 110 тисяч доларів, у Чернівецькій — 93 тисячі доларів. В Івано-Франківській області ціни зросли до майже 89 тисяч доларів.

Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, визначило нового управителя арештованого львівського заводу «Бетонбуд». За результатами повторного конкурсу право на управління підприємством отримало ТзОВ «Парктехбуд», яке входить до групи компаній родини відомих львівських забудовників Жуків. Рішення ухвалене в межах процедури, спрямованої на збереження економічної цінності активу та забезпечення його подальшої роботи.

Завод «Бетонбуд» є одним із значущих промислових об’єктів будівельної галузі регіону. Підприємство спеціалізується на виробництві бетонних сумішей і будматеріалів, що використовуються в інфраструктурних та житлових проєктах. Актив належав родині та бізнес-партнерам осіб, яких правоохоронні органи підозрюють у державній зраді, зокрема Віктора Медведчука та Тараса Козака. Арешт заводу було накладено в межах кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

24 грудня агентство визнало переможцем ТзОВ «Парктехбуд», яке запропонувало управляти майном за 148 тис. грн винагороди від держави при стартовій вартості 300 тис. грн. Дорожчу пропозицію іншого учасника тендеру – 300 тис. грн від ТзОВ «Бетонер» – відхилили. Наразі угода про управління заводом очікує на підписання.

Це був повторний конкурс: перший відбувся влітку 2025 року, тоді участь брали «Бетонер» зі Львова та «Консорціум «Будінтегра» з Запоріжжя. Пропозицію запорізької фірми відхилили через добровільне відмовлення, а львівської – через невиконання вимог тендерної документації.

ТзОВ «Парктехбуд» зареєстроване у березні 2019 року у Львові. Компанія займається виробництвом бетонних розчинів, будівництвом, торгівлею автомобілями та знесенням споруд. Статутний капітал – 520 тис. грн. Бенефіціарним власником та директором є львівський забудовник Андрій Жук. Компанія входить до групи Жуків, що оперує низкою будівельних та девелоперських проєктів у Львові, серед яких люксовий житловий комплекс Marvel Hill та забудова території колишньої агрофірми «Провесінь» у Лисиничах.

Конкурент «Парктехбуду», компанія «Бетонер», також є львівським виробником бетону та цементних розчинів. Її власник Роман Іконяк займається низкою місцевих будівельних проєктів, зокрема 9-поверховим житловим комплексом «Венґлінський» поруч парку «Погулянка».

Кінцевими бенефіціарами «Бетонбуду» є Сергій Медведчук та Богдан Козак – рідні брати Віктора Медведчука та Тараса Козака. Їм заочно повідомлено про підозру у великому ухиленні від сплати податків. Завод розташований на вулицях Городоцькій та Тараса Шевченка у Львові, має виробничі приміщення, бетонні вузли, ангари, лабораторії, офіси та складські потужності, а також виробничі потужності у селі Галичани Городоцького району. АРМА відзначає «Бетонбуд» як одного з провідних виробників будівельних матеріалів у Львові.

Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повну перевірку декларації ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимира Бугрова та встановило наявність недостовірних відомостей на загальну суму, що наближається до 900 тисяч гривень. Результати аналізу свідчать про низку порушень вимог фінансового контролю, передбачених законодавством.

Згідно з висновками НАЗК, у поданій декларації не було відображено право користування квартирою, розташованою в Києві. Крім того, посадовець не зазначив автомобіль Volkswagen Golf, яким фактично користувався, що також підлягало обов’язковому декларуванню. Такі дані мають істотне значення для оцінки майнового стану та відповідності витрат задекларованим доходам.

Крім того, у декларації були відсутні відомості про понад 230 тисяч гривень гонорарів, отриманих самим Бугровим та його дружиною. Агентство також звернуло увагу на відсутність пояснень щодо походження коштів на придбання квартири в житловому комплексі White Lines, вартість якої перевищує 3 мільйони гривень.

У НАЗК повідомили, що зафіксували ознаки адміністративного правопорушення, пов’язаного з поданням недостовірних відомостей. Водночас ректору надали можливість подати виправлену декларацію у визначений законом строк — протягом десяти днів.

Сам Володимир Бугров публічно коментувати результати перевірки відмовився. Він зазначив, що наразі готує «певні юридичні дії» у відповідь на висновки агентства.