Охорона здоров’я

Російський лідер Володимир Путін упродовж багатьох років демонструє модель жорсткої автократії, поєднаної з умінням використовувати міжнародні суперечності у власних інтересах. Його політичний стиль базується на тиску, шантажі та грі на слабкостях опонентів. Водночас навіть у такій системі існують чинники, здатні впливати на ухвалення стратегічних рішень, зокрема щодо продовження або корекції війни проти України.

Як зазначають західні аналітики, нинішню міжнародну ситуацію в Кремлі сприймають як відносно сприятливу. У Москві переконані, що глобальний порядок перебуває у фазі турбулентності, а єдність Заходу не є сталою. Особливі очікування пов’язуються зі змінами у політичному ландшафті США: перемога Дональда Трампа на президентських виборах розглядається Путіним як сигнал можливого перегляду американської позиції щодо війни та підтримки України.

Один з можливих сценаріїв, на який звертає увагу BBC, полягає в тому, що Трамп може спробувати змусити Україну погодитися на перемир’я на невигідних умовах. Йдеться про потенційні територіальні поступки та відсутність гарантій безпеки. У разі відмови він натякав, що може скоротити підтримку Києва, зокрема й доступ до критично важливої американської розвідки, яка допомагає виявляти російські безпілотники та планувати удари по військових об’єктах РФ.

Паралельно Європа шукає власні варіанти впливу на ситуацію. Під егідою так званої «коаліції охочих» там обговорюють ідею створення міжнародних військових сил для стримування можливих нових наступів Росії, а також ширші фінансові зобов’язання щодо відновлення України. Ряд західних експертів вважає, що Європа могла б активніше долучатися до захисту українського повітряного простору, зокрема через розширення «Європейського повітряного щита», щоб захистити західні регіони країни.

Деякі пропозиції — наприклад, розміщення європейських військових підрозділів на заході України для зняття навантаження з української армії — поки що не знаходять підтримки урядів ЄС. Причина традиційна: побоювання прямого зіткнення з Росією або ескалації конфлікту. Попри це, як наголошує старший науковий співробітник Chatham House Кейр Джайлз, Захід має перестати керуватися логікою страху:

«Єдине, що напевно зупинить російську агресію, — це присутність достатньо сильних західних сил там, де Росія планує наступ».

Не менш помітним фактором залишаються санкції. Російська економіка працює під значним тиском: інфляція сягає 8%, ключова ставка тримається на рівні 16%, реальні доходи падають. Аналітики зазначають: ресурсів для тривалої війни у Кремля менше, ніж у 2022 році. Однак саме санкційні обмеження РФ вдається частково компенсувати — зокрема, за допомогою «тіньового» експорту нафти через незареєстровані танкери.

Важливим інструментом стало б рішення Європейського Союзу використати заморожені російські активи. Йдеться приблизно про 200 мільярдів євро, які можуть стати підґрунтям «репараційного кредиту» Україні. Єврокомісія вже пропонувала план залучення 90 мільярдів протягом двох років, однак остаточного рішення немає — ЄС усе ще вагатиметься.

Що стосується самої України, то, за даними BBC, країна могла б реалізувати більший мобілізаційний потенціал. Українська армія залишається однією з найсильніших і найтехнологічніших у Європі, але майже чотири роки війни призвели до виснаження особового складу та збільшення випадків самовільного залишення частин. Додатковим фактором стримування Росії стало б нарощування виробництва або імпорт ракет великої дальності — тим більше, що Україна вже помітно активізувала удари по цілях у глибокому тилу РФ.

Втім, як наголошує аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень Мік Райан, навіть це не є вирішальним:

«Глибокі удари надзвичайно важливі, але самі по собі вони не змусять Путіна сісти за стіл переговорів».

Окремою змінною лишається Китай. Кремль суттєво залежить від постачання китайських товарів подвійного призначення, а Сі Цзіньпін — один із небагатьох світових лідерів, думку яких Путін реально враховує. Якщо Пекін вирішить, що війна більше не відповідає його стратегічним інтересам, це може стати одним із найпотужніших впливів на поведінку Кремля.

Таким чином, BBC підсумовує: рішення Путіна продовжувати війну формуються під впливом багатьох чинників — від позиції США й європейської рішучості до економічного тиску та ролі Китаю. Але жоден з цих елементів поки не став критичним для змін у Кремлі, що й дозволяє Росії вести війну далі.

Президент України Володимир Зеленський чітко заявив, що проведення національних виборів можливе лише після припинення вогню та створення повноцінної безпекової інфраструктури. За його словами, будь-який виборчий процес у країні, де тривають активні бойові дії, не може відповідати ані стандартам безпеки, ані принципам легітимності. Саме тому питання виборів безпосередньо пов’язане з реальними умовами на фронті та загальною ситуацією з безпекою громадян.

Глава держави наголосив, що ключовою передумовою для початку виборчого процесу є повне припинення бойових дій. Йдеться не лише про формальне оголошення тиші, а про стійке припинення вогню, яке дозволить гарантувати безпеку виборців, членів виборчих комісій та міжнародних спостерігачів. Без цього, підкреслив президент, неможливо забезпечити рівний доступ громадян до голосування та захист їхнього волевиявлення.

Президент нагадав, що раніше йшлося про необхідність щонайменше 60–90 днів для підготовки до голосування. Водночас він підкреслив, що конкретні строки можуть змінюватися і залежатимуть від домовленостей з міжнародними партнерами, а також від результатів переговорів із російською стороною.

За словами Зеленського, головне завдання влади — забезпечити можливість провести легітимні вибори з легітимним результатом, які не викликатимуть сумнівів ані в українському суспільстві, ані у міжнародної спільноти. Він також акцентував на необхідності тісної співпраці з Верховною Радою для внесення змін до законодавства, які дозволять організувати виборчий процес без додаткового навантаження на громадян у складних умовах війни.

Президент нагадав, що й раніше неодноразово заявляв: вибори під час війни можливі лише за умови повного припинення вогню. Для досягнення такого результату, на його думку, Сполучені Штати мають вести прямі переговори з Росією.

Водночас, за інформацією Центральної виборчої комісії, війна РФ проти України вже призвела до серйозних проблем у виборчій інфраструктурі. Наразі в країні функціонує лише близько 75% виборчих дільниць, що ускладнює організацію загальнонаціонального голосування.

На цьому тлі голова Оболонської районної державної адміністрації в Києві заявив, що столиця має достатню кількість укриттів, які теоретично дозволяють провести вибори з дотриманням безпекових вимог. Водночас питання проведення виборів на загальнонаціональному рівні залишається відкритим і напряму залежить від безпекової ситуації в країні.

Відновлення медичної інфраструктури на деокупованих територіях Харківської області має вирішальне значення не лише з гуманітарної точки зору, а й для загальної стійкості регіону. Ізюм, який після звільнення продовжує жити під постійною загрозою обстрілів, гостро потребує повноцінної лікарні, здатної надавати допомогу як цивільним, так і постраждалим унаслідок бойових дій. Саме тому будь-які проєкти з відбудови медичних закладів тут перебувають у фокусі уваги громади та експертного середовища.

Черговий масштабний контракт, укладений Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, знову актуалізував питання ефективності та прозорості використання бюджетних коштів. Йдеться про договір на суму понад 110 мільйонів гривень, підписаний із ТОВ «СК Пантеон», яке має відновити лікувально-діагностичний корпус Центральної міської лікарні Ізюма. Формально проєкт покликаний повернути місту критично важливу медичну спроможність, однак деталі закупівлі викликають низку запитань.

Однак саме зміст кошторису викликає найбільше запитань. На низці позицій вартість матеріалів штучно завищена до рівня, який важко пояснити ринковою логікою чи наближеністю об’єкта до фронту. Вартість фіброцементних фасадних панелей у документах становить майже 3,9 тисячі гривень за квадратний метр, хоча їхня реальна ринкова ціна — мінімум у півтора раза нижча. Аналогічна ситуація з внутрішніми алюмінієвими дверима, де закладена ціна перевищує середню ринкову приблизно на третину.

Далі — більше. У кошторисі містяться суттєві переплати за шпаклівку, гіпсокартон та ґрунтовку. Ціни на деякі з цих матеріалів перевищують ринкові на 20–40%, що не може бути наслідком інфляції чи логістичних ускладнень. Разом потенційна переплата лише за п’ять перевірених позицій становить понад 5,2 млн грн. Це гроші, які мали би піти на зміцнення укриттів, закупівлю обладнання або підвищення стійкості об’єкта до обстрілів, а не на різницю в ціні, що осідає в кишенях посередників.

Особливої уваги заслуговує й сам підрядник. ТОВ «СК Пантеон» давно відоме фахівцям у сфері закупівель через регулярні завищення у своїх кошторисах. Компанія, заснована й очолювана Олексієм Буряком, з 2020 року уклала контрактів більш ніж на 918 млн грн — і левова частка цих підрядів припадає саме на рішення Департаменту капітального будівництва Харківської ОДА. За часів керівництва Ігоря Лялюка фірма практично не знала відмов, отримуючи перемогу за перемогою на тендерах, які, за спостереженнями експертів, нерідко були сформовані під можливості конкретного підрядника.

Цей епізод стає продовженням системного сценарію: критична інфраструктура відбудовується формально, об’єкти потребують повторних ремонтів, а кошти розчиняються у завищених цінах. І це в регіоні, де лікарні працюють під постійними обстрілами, а кожна гривня має реальну цінність для життя людей. Ізюмська лікарня, яка мала б бути символом відновлення та підтримки, перетворюється на черговий майданчик для заробітку фірм, що роками користуються прихильністю обласного департаменту.

Поки що реальних пояснень від ХОДА чи самого підрядника немає. Залишається сподіватися, що ситуація не завершиться, як і багато попередніх тендерів, де завищення та формальні перевірки так і не привели до реальних висновків. І що цього разу відбудова медичного закладу, який стоїть на передовій гуманітарного фронту, не стане черговою статистичною угодою, а нарешті відповідатиме потребам людей, для яких ця лікарня може стати останнім шансом на порятунок.

Українська співачка та продюсерка національного відбору на «Євробачення-2026» Джамала привернула увагу прихильників помітними змінами у зовнішності після народження третьої дитини. У травні минулого року артистка стала багатодітною мамою, а вже згодом з’явилася на публіці у чудовій формі, що викликало хвилю запитань і зацікавлення щодо її підходу до відновлення.

В одному з інтерв’ю Джамала наголосила, що не вдавалася до жодних медикаментів, ін’єкцій чи «швидких» способів схуднення. За її словами, основу результату склали регулярна фізична активність, зокрема заняття спортом і пілатесом, а також уважне ставлення до щоденного раціону. Співачка підкреслила, що діяла поступово, прислухаючись до власного самопочуття та потреб організму після пологів.

Артистка додала, що після перших двох пологів вона також поступово повертала свою допологову форму, однак після народження третьої дитини процес зайняв трохи більше часу. Джамала запевняє, що регулярні тренування та збалансоване харчування дозволяють їй підтримувати вагу та фізичну форму.

Співачка зазначає, що її шлях до відновлення форми — природний і безпечний, і він включає поєднання фізичної активності та уважного ставлення до раціону.

Наглядова рада державного підприємства «Ліси України» опинилася в центрі гучних подій, що поєднують у собі і кримінальне розслідування, і ризик переростання ситуації у міжнародний скандал. Правоохоронні органи встановлюють обставини можливої незаконної виплати понад шести мільйонів гривень членам Ради. Провадження відкрито за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України, яка стосується розтрати майна в особливо великих розмірах — злочину, за який передбачено найсуворіші санкції в межах відповідної статті.

Паралельно зі слідством щодо виплат у центр уваги потрапив і генеральний директор підприємства Юрій Болоховець. Його ім’я фігурує в іншому кримінальному провадженні, що лише посилює недовіру до управлінських процесів усередині стратегічно важливого для країни держпідприємства. Попри це, Наглядова рада, яку очолює Олексій Кучер, не виявляє готовності оперативно реагувати на виклики та ухвалювати рішення, які могли б стабілізувати ситуацію або продемонструвати прозорість роботи органу управління.

Громадські активісти направили членам Наглядової ради офіційне звернення з вимогою терміново скликати позачергове засідання, ухвалити рішення щодо менеджменту, а також розпочати повноцінний forensic-аудит діяльності підприємства. У зверненні наголошується, що бездіяльність Ради створює для її членів не лише репутаційні, а й потенційні кримінальні ризики на рівні з посадовцями, які вже мають процесуальний статус у справі.

Однак Наглядова рада не надала жодної відповіді. Через це активісти звернулися до дипломатичних представництв країн, чиї громадяни є членами Ради, аби попередити про можливі наслідки для їхньої репутації та правового становища.

До складу Наглядової ради входять іноземні представники:Фінляндія — Янне Хар’юнпааЛатвія — Робертс СтріпніексКанада — Маркіян Витвицький

Наразі ситуація довкола «Лісів України» продовжує загострюватися, а відсутність реакції Наглядової ради лише посилює ризики як для підприємства, так і для його міжнародних партнерів.

За інформацією джерел, у київських владних колах загострилася ситуація навколо голови Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка. Повідомляється, що посадовця змусили підписати заяву про звільнення, що може свідчити про серйозні зміни в управлінні столицею в умовах воєнного стану. Офіційних коментарів із цього приводу наразі не оприлюднено, однак сама поява такої інформації викликала активне обговорення в політичному середовищі.

За словами співрозмовників, прихід Ткаченка на посаду супроводжувався гучними очікуваннями та заявами. Йому приписували наміри суттєво послабити вплив мера Києва Віталія Кличка і переформатувати баланс влади в місті. Проте, як стверджують джерела, за рік роботи ці плани так і не були реалізовані, а обіцяні зміни залишилися на рівні публічної риторики.

Водночас, за інформацією джерела, новим очільником КМВА може стати теперішній голова Оболонської РДА Кирило Фесик.

“Шанси Фесика очолити КМВА оцінюють у 40%, є й інші кандидатури, але їх поки не озвучують” – зазначає джерело.

Про бекграунд Фесика та його роль у владній вертикалі читайте у нашому матеріалі: Корупційні схеми глави Оболонської РДА столиці Кирила Фесика

У Вінницькій області з’явився резонансний випадок, що привернув увагу громадськості та антикорупційних активістів. Співробітник слідчого управління з розслідування злочинів у сфері транспорту ГУНП Іван Андрушко у 2025 році став власником одразу двох нових автомобілів — Skoda Octavia 2025 року випуску вартістю 1,1 млн грн та Toyota Land Cruiser 2025 року за 2,4 млн грн. Загальна сума придбань склала приблизно 3,5 мільйона гривень, що викликало обґрунтовані запитання щодо джерел фінансування цих активів.

За офіційними даними, доходи слідчого за 2024 рік становили 410 тис. грн, а грошові активи — 830 тис. грн. Очевидно, що на ці кошти купити два автомобілі високого класу було б неможливо, навіть за умов економії на всьому іншому. Така невідповідність між задекларованими доходами та витратами створює підстави для перевірок та викликає підозру у можливих порушеннях фінансової дисципліни.

Однак у деклараціях за 2023 рік зазначено, що це рухоме майно — два преміальні автомобілі:• Mercedes-Benz GLE 450 2019 року — задекларований за 4 000 грн;• Audi A8 2021 року — задекларований за 5 000 грн.

Сумарно — 9 000 грн. Уже за короткий період ці авто були реалізовані майже за три мільйони гривень. Ринкова вартість таких автомобілів як у 2023, так і у 2024 році не наближалася до вказаних у декларації сум. Різниця між ціною придбання та продажу вимірюється сотнями разів.

Таке різке “зростання вартості” виглядає як класична схема спотворення реальної ціни активів, що дає змогу легалізувати значні суми коштів через формально законну угоду.

Показовим є те, що йдеться про слідчого транспортного підрозділу поліції — посадовця, який за службовими обов’язками має виявляти порушення, а не демонструвати їх у власних деклараціях. Ситуація потребує перевірки з боку НАЗК, Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції та антикорупційних органів.

Поки подібні декларації не викликають реакції контролюючих структур, розмови про фінансову прозорість у правоохоронних органах залишаються формальністю.

Командування російських окупаційних військ дедалі виразніше розглядає район Лимана як стратегічно важливу точку для подальшого просування у напрямку Слов’янська. Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW), який фіксує помітне зростання інтенсивності бойових дій на цьому відтинку фронту. Аналітики вказують, що саме контроль над Лиманом може відкрити противнику додаткові логістичні можливості та створити умови для тиску на українську оборону в північній частині Донеччини.

За оцінками ISW, ситуація на Лиманському напрямку залишається динамічною та напруженою. Просування фіксується з обох сторін: Сили оборони України зосереджуються на укріпленні позицій, стабілізації лінії фронту та поверненні раніше втрачених ділянок, тоді як російські підрозділи намагаються виявити вразливі місця в обороні, щоб розвинути наступальні дії. Такі маневри супроводжуються постійними спробами змінити тактичну обстановку на користь кожної зі сторін.

Особлива увага прикута до району Серебрянського лісництва, де ворог намагається реалізувати тактику оточення. Речник 11-го армійського корпусу ЗСУ полковник Дмитро Запорожець пояснює, що росіяни намагаються зайти до Ямполя з флангів — як з півночі, так і з півдня. Якщо ці маневри продовжаться, ситуація в самому Ямполі може суттєво погіршитися. Погодні умови значно ускладнюють оборону для українських підрозділів, тоді як для росіян основною проблемою залишаються водні перешкоди, включно з руслом Сіверського Дінця. Саме вони не дозволяють окупантам повноцінно підтримувати свої сили в районах Серебрянки та Дронівки.

Напруженою залишається й ситуація на Покровському напрямку. Російські війська продовжують штурмові спроби, проте за останню добу немає підтверджених змін лінії фронту. Аналітики ISW звернули увагу на відео з присутністю російських штурмових груп у центрі Мирнограда, однак оцінюють це не як захоплення території, а як інфільтраційну операцію без можливості закріплення. Попри заяви російських «воєнкорів» про успіхи, фактична ситуація свідчить радше про локальні проникнення, які не впливають на конфігурацію фронту.

Бої тривають у самому Покровську та на його околицях, зокрема в районах Гришиного, Родинського та Сухецького. На окремих ділянках у російських підрозділів фіксується нестача артилерійських снарядів, що знижує їхні можливості підтримувати наступальні дії. Натомість українські оператори далекобійних FPV-дронів продовжують успішно вражати скупчення живої сили окупантів у районах Мирнограда й Родинського, що суттєво впливає на бойову динаміку.

Ситуація на Лиманському та Покровському напрямках залишається напруженою, а характер боїв — маневровим і нестабільним. Аналітики ISW вказують, що найближчими днями інтенсивність зіткнень може зрости, особливо з огляду на спроби росіян отримати тактичну перевагу до погіршення погодних умов.