Охорона здоров’я

Начальник Голосіївського управління поліції Києва Араік Кочкадамян разом із родиною мешкає у службовій квартирі, що надається державою. Житло площею 96 квадратних метрів було надано подружжю з 2022 року. У декларації Кочкадамяна вказано, що родина не має власного нерухомого майна або автомобілів. Відомо, що для пересування Араік користується люксовим автомобілем, що належить його брату.

Дружина Кочкадамяна, Анушик, не працює та займається вихованням їхнього сина. Офіційний дохід начальника поліції становить приблизно 66 тисяч гривень на місяць, що, за словами самого Кочкадамяна, дозволяє забезпечувати сімейні потреби. Водночас, відсутність власного житла чи транспортних засобів піднімає питання щодо фінансової стабільності родини.

Араік Кочкадамян користується автомобілем свого брата Андраніка – елітним AUDI Q7 2016 року випуску, сьогоднішня ринкова вартість якого перевищує 1 млн грн.

За минулий рік правоохоронець отримав 793 тис. грн зарплати. Готівкові заощадження Араіка становлять 14,4 тис. доларів, а на банківських рахунках – 89 тис. грн. Дружина зберігає 8,2 тис. доларів готівкою та 184 грн на банківському рахунку. Загальна сума заощаджень родини перевищує 1 млн грн.

Нещодавно відбулася важлива і зворушлива подія у родині відомої телеведучої Лесі Нікітюк. Разом зі своїм нареченим, військовим Дмитром Бабчуком, вона похрестила свого 4-місячного сина. Це святкування стало справжнім духовним моментом для сім'ї, і для Лесі, зокрема, ця подія мала величезне значення. Про хрещення Нікітюк повідомила своїх підписників в Instagram, де опублікувала фото перед початком самого обряду.

Хрещення відбулося в одному з найбільш величних храмів Києва — Михайлівському Золотоверхому соборі, що додало урочистості та важливості цьому моменту. Леся зазначила, що ця подія стала для неї не просто сімейною традицією, а й важливим духовним етапом. Вона поділилася своїми почуттями з підписниками: «Днями в нашій родині відбулося світле свято. Ми похрестили сина. Ми дуже готувалися до цієї події, бо особисто для мене це велике таїнство і відповідальність».

Наречений Леся, Дмитро Бабчук, розкрив ім’я хлопчика — Оскар. За словами Дмитра, вибір імені був особливим: у його родині чоловіків протягом сім поколінь називали лише Михайлом або Дмитром, тож сина він вирішив назвати інакше. «Прошу вітати поважного козака — Бабчук Оскар Дмитрович», – написав Дмитро.

Для родини це хрещення стало важливою духовною подією, яка підкреслила значення сімейних цінностей та традицій.

Державне підприємство «Центр захисту інформаційного простору України» анонсувало виробництво нового документального фільму під назвою «Як козаки на Курщину ходили». Фільм, бюджет якого становить 2,3 мільйона гривень, розповідатиме про важливу військову операцію, проведену Збройними силами України на території Курської області Російської Федерації. Стрічка має на меті не лише відтворити факти бойових дій, а й показати стратегію та тактику українських військ під час цієї операції.

Особливістю цього документального проекту є те, що він також порушить питання причин, через які українські підрозділи змушені були залишити тимчасово окуповану територію, розкриваючи внутрішні аспекти та складнощі військових операцій. Окрім того, фільм підкреслить величезний внесок українських воїнів у захист суверенітету країни, а також висвітлить важливу роль історичної спадщини та національної гордості, що стоїть за кожним кроком ЗСУ на фронті.

За словами авторів, основна мета фільму — надихнути військових, продемонструвати сміливість українських захисників і довести, що Україна здатна діяти ефективно навіть за межами власної території.

Проєкт має бути завершений до 20 грудня поточного року.

У соцмережах новина викликала жваві обговорення. Частина користувачів підтримує ідею, вважаючи її важливою для підняття морального духу, інші — критикують, зазначаючи, що в умовах війни такі витрати недоцільні. Народний депутат Олексій Гончаренко висловив іронічний коментар: «Схоже, грошей у нас вдосталь», нагадавши, що нещодавно Генеральний штаб уже презентував двосерійний фільм на подібну тематику.

Попри суперечки, створення документальної стрічки демонструє намір держави розвивати інформаційний фронт і зберігати пам’ять про події, які стали символом рішучості українських військових.

Під час нещодавньої археологічної експедиції в Галицькому замку на Івано-Франківщині науковці виявили численні артефакти, що проливають світло на життя місцевої еліти в середньовіччі. Серед знахідок — уламки старовинного кахельного облицювання та фрагменти вишуканого керамічного посуду, які належали високопосадовцям чи заможним представникам того часу. За словами Володимира Олійника, генерального директора Національного заповідника «Давній Галич», ці артефакти були знайдені під час розкопок фундаменту В’їзної вежі замку. Виявлені нашарування культурного шару виявилися справжнім скарбом для археологів: серед них були декоративні плитки печей з поливою різних відтінків, що вражають своєю майстерністю, а також урочисто оздоблені предмети, які раніше служили прикрасами інтер'єрів.

Ці знахідки дозволяють не тільки реконструювати побут вищого класу середньовічного Галича, але й дають уявлення про рівень розвитку ремесел та мистецтва в цьому регіоні. Зокрема, керамічні плитки, що мали поливу з різноманітними кольоровими відтінками, свідчать про високий рівень технічних та художніх досягнень того часу. Такі плитки могли бути частиною печей, які використовувалися для обігріву приміщень замку, і вони мали не тільки функціональне, а й естетичне значення. Мистецтво виготовлення таких кахлів було досить складним, що додає цим знахідкам особливої історичної цінності.

Відкриття дозволяє краще зрозуміти побут та естетичні смаки місцевої еліти середньовічного Галича. Знахідки передбачають подальші дослідження, які можуть відкрити нові деталі про архітектуру, побут та художні традиції того періоду.

Археологи наголошують, що кожен фрагмент кераміки та кахлів є цінним джерелом інформації для реконструкції історичного вигляду замку та його інтер’єрів.

З 1 листопада 2025 року у Швейцарії почали діяти оновлені, значно суворіші правила щодо надання тимчасового захисту громадянам України. Відповідно до рішення Федеральної ради, статус S більше не надаватиметься автоматично особам, які прибули безпосередньо із семи західних областей України — Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької.

Швейцарська влада аргументує таке рішення тим, що ситуація у зазначених регіонах наразі вважається достатньо стабільною, щоб повернення туди не несло серйозної загрози для безпеки цивільних осіб. Таким чином, українці з цих областей, які прибудуть до Швейцарії після 1 листопада 2025 року, повинні будуть проходити індивідуальну перевірку обставин свого перебування та підстав для отримання захисту.

Водночас нові правила не торкнуться осіб, для яких повернення в Україну є небезпечним або неможливим через хвороби чи складні обставини.

За словами представників Федеральної ради, нововведення зачеплять лише невелику частку українців. Серед нинішніх біженців у Швейцарії лише близько 10% походять із регіонів, які тепер визнані безпечними.

Секретаріат з міграції (SEM) продовжить розглядати кожен випадок індивідуально. Якщо людина не доведе необхідність у захисті, їй можуть відмовити у статусі й навіть депортувати. Однак видворення можливе лише у випадках, коли воно є юридично та фактично здійсненним.

Влада також зазначає, що попри локальну стабільність, повна безпечність повернення в Україну поки що не гарантується, тому держава готова розглядати варіанти тимчасової підтримки або сприяти зверненню до системи притулку ЄС.

Вітчизняні науковці об’єднали зусилля для створення масштабної мовної моделі Lapa LLM, яка відкриває нові перспективи в розвитку штучного інтелекту в Україні. Цей проєкт став результатом співпраці кількох провідних освітніх та наукових закладів: Українського католицького університету (УКУ), Київського політехнічного інституту (КПІ), Львівської політехніки та Гірничо‑металургійної академії в Кракові.

Базою для Lapa LLM стала архітектура Gemma‑3‑12B від компанії Google, що забезпечує моделі потужні можливості обробки природної мови та генерації тексту. Назва моделі обрана на честь Валентина Лапи, який раніше зробив значний внесок у розвиток методів групового обліку аргументів — одного з фундаментальних напрямів теоретичних досліджень в області логіки та інтелектуальних систем.

Представники УКУ повідомляють, що за швидкістю та якістю роботи з українською мовою Lapa LLM перевершує оригінальну Gemma, а також більшість закритих моделей того ж класу. Така перевага, як стверджують, досягнута за рахунок локалізації, оптимізації токенайзера та адаптації до української морфології і синтаксису.

Ця новина має значення не лише для наукової спільноти, але й для розвитку українського IT-ринку, оскільки моделі подібного класу — ключовий інструмент для задач обробки природної мови, перекладу, створення текстів, чатботів, автоматизованого аналізу даних та інших застосувань.

У найближчому майбутньому очікується відкрите тестування Lapa LLM, а також інтеграція моделі у проєкти, що стосуються української мови, культури, освіти та бізнесу.

На Львівщині правоохоронці затримали Романа Шлярпа, першого заступника голови Дрогобицької райдержадміністрації, якого підозрюють в організації незаконної схеми заволодіння земельною ділянкою поблизу курортного селища Східниця. За даними Львівської обласної прокуратури, посадовець, будучи колишнім поліцейським, мав намір незаконно відчужити земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,65 гектара, що знаходиться в селі Новий Кропивник.

Відомо, що для реалізації цього плану Шлярп залучив до участі свого знайомого, мешканця Дрогобича. Той, у свою чергу, погодився виконати роль формального учасника угоди за певну винагороду. План полягав у фальсифікації документів, щоб зробити ділянку належною іншій особі, хоча вона була власністю громади. Слідчі органи вже розпочали розслідування, і посадовцю інкримінують організацію незаконної схеми, яка могла завдати значних збитків місцевій громаді.

За версією слідства, у 2021 році Шлярп отримав підроблене рішення сільради, на підставі якого було виготовлено проєкт землеустрою. Надалі його спільник оформив право власності на землю, завдавши громаді збитків на понад 700 тисяч гривень.

Посадовця затримали за підозрою в організації заволодіння чужим майном за попередньою змовою групою осіб та організації використання підроблених документів (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України). Йому загрожує до восьми років позбавлення волі.

Прокуратура готує клопотання про обрання запобіжного заходу та відсторонення посадовця від виконання обов’язків. Його співучаснику вже повідомлено про підозру у шахрайстві, легалізації незаконно здобутого майна та використанні підроблених документів.

Відомо, що Роман Шлярп раніше працював у поліції — зокрема, у підрозділах боротьби з економічною злочинністю Дрогобицького відділу поліції та у секторі запобігання корупції поліції Львівщини.

Британське видання The Telegraph називає відтік молодих чоловіків з України «потенційно фатальною новиною» для оборонної спроможності країни. Згідно з аналізом оглядача Оуена Метьюза, цей процес став серйозним викликом для Збройних сил України, які нині стикаються з гострою нестачею особового складу. В умовах активної війни з Росією це питання набуває критичного значення, адже кожен мобілізований військовий є важливою ланкою у протистоянні.

Проте, незважаючи на необхідність підтримки обороноздатності, питання, чому молоді чоловіки призовного віку масово виїжджають до Європи, стає дедалі актуальнішим не лише для України, але й для міжнародної спільноти. Європейський Союз все частіше піднімає це питання, вимагаючи пояснень, чому на фоні війни деякі українці обирають еміграцію замість служби в армії. Більш того, західні уряди, які активно підтримують Україну фінансово та військово, можуть зазнати нових питань щодо доцільності подальших витрат на підтримку країни, в той час як її власний ресурс не заповнюється необхідною кількістю нових призовників.

Ця кадрова криза посилюється ще одним фактором — відтоком молодих чоловіків за кордон. У серпні уряд уперше від початку вторгнення пом’якшив правило воєнного часу й дозволив чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати за межі України. Офіційно це пояснили спробою не відрізати молоде покоління від світу й не змушувати родини вивозити хлопців ще до їх повноліття; у Києві розраховували, що вільніший режим виїзду збереже з ними контакт і дасть шанс повернутися пізніше — уже з бажанням служити за контрактом, а не втікати від примусової мобілізації.

Реакція на цю норму виявилася миттєвою. За даними польської прикордонної служби, які цитує The Telegraph, майже 100 тисяч українців віком 18–22 років перетнули кордон із Польщею за приблизно два місяці після зміни правил наприкінці серпня 2025 року. Для порівняння: від січня до кінця серпня, тобто до пом’якшення виїзду, до Польщі в’їхали лише близько 45 тисяч чоловіків цієї вікової групи. Після зміни правил цифра фактично подвоїлась і сягнула в середньому близько 1600 молодих чоловіків на день. Схожий тренд фіксують у Німеччині: за даними німецьких джерел, кількість українців 18–22 років, які прибувають щотижня, зросла з лічених десятків до 1400–1800 людей на тиждень у жовтні.

Саме цей масовий рух стає політичним аргументом у ЄС. У Польщі та Німеччині, куди прямують молоді українці, наростає роздратування: місцеві політики все частіше питають, чому європейські платники податків мають фінансувати постачання зброї й соціальну підтримку біженців, якщо значна частина чоловіків призовного віку не воює, а отримує притулок і пільги в країнах Євросоюзу.

На цьому тлі з’являються відкриті політичні пропозиції, які ще рік тому були б немислимими. Міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас запропонував, що одним із рішень «гострої потреби Києва в новобранцях» може стати повернення чоловіків призовного віку назад в Україну. У Німеччині лідер баварського Християнсько-соціального союзу Маркус Зьодер назвав «цілком законною» ідею обговорювати відправку придатних до служби українців додому, щоб вони забезпечували оборону власної країни. Такі заяви перегукуються з минулорічними дискусіями в ЄС про можливість формування «українського легіону» за кордоном і підсилюють тиск на Київ: союзники все менше готові бути просто тилом, якщо в тил і далі виїжджають ті, кого Київ сам називає «мобілізаційним резервом».

The Telegraph додає ще один контур загрози: Росія цілеспрямовано б’є по енергетиці, намагаючись зробити великі українські міста непридатними для нормального життя взимку. Ідея Кремля, за оцінками західних аналітиків, проста — холод і темрява штовхатимуть цивільних до кордонів ЄС, а Європа, що й так втомилася від війни й заплатила високу соціальну ціну за прийом мільйонів біженців, ставатиме дедалі нервовішою. Німецькі служби безпеки вже офіційно попереджали свій уряд про ризик нової великої хвилі українських біженців цієї зими саме через удари по теплу й електриці.

Цей сюжет — про більше, ніж «хтось втік». Йдеться про ресурс, без якого Україна не зможе воювати, і про політичну втому союзників. The Telegraph формулює це жорстко: якщо нинішній темп втрат на фронті поєднується з новою хвилею виїзду молодих чоловіків, то Україна ризикує втратити свій найцінніший ресурс — людей. Без цього ресурсу неможлива не лише перемога, а й саме майбутнє країни.

Офіційний Київ публічно намагається зменшити драматизм. Представник Державної прикордонної служби Андрій Демченко визнавав, що виїзд чоловіків 18–22 років фіксується, але називав його «невеликим у загальному пасажиропотоці». Українська влада також пояснює нові правила виїзду бажанням утримати молодих громадян у правовому полі, не розривати зв’язок держави з поколінням, яке виросло вже у війні, і не допустити повного відчуження цієї вікової групи.

Але навіть якщо позиція уряду звучить як спроба утримати молодь у «контакті з Україною», політичний фон навколо теми змінюється. У ЄС відверто говорять про те, що підтримка Києва буде дедалі важче пояснювати виборцям, якщо паралельно в європейських столицях з’являється дедалі більше українських чоловіків призовного віку. У самій Україні питання теж стає токсичним: військове командування давно говорить про нестачу живої сили, але при цьому мобілізаційний вік не знижено, а будь-які натяки на примусове повернення чоловіків із-за кордону викликають суспільний шок.

У підсумку ситуація виглядає як замкнене коло. Війна триває вже третю зиму й не демонструє ознак швидкого завершення. Союзники висилають зброю, але ставлять політичні умови. Україна намагається одночасно не втратити покоління й утримати фронт, але платить за це черговим витоком людей. І саме це, на думку західних оглядачів, робить нинішній момент найбільш небезпечним за весь час повномасштабної війни: без людей не буде армії, без армії не буде фронту, без фронту не буде країни.