Охорона здоров’я

Історія з багатомільйонною позикою, яку дружина голови Національного банку України Андрія Пишного — Людмила Пишна — отримала ще у 2021 році, знову привернула увагу громадськості та медіа. Йдеться про суму в 15 млн гривень, яку надала ужгородська підприємиця Ларіна Котик. Попри значні задекларовані доходи Людмили Пишної, борг досі не було повернено, що викликало низку запитань про фінансову дисципліну та прозорість операцій родини, яка перебуває під пильним наглядом громадськості.

За офіційними деклараціями, у 2022–2023 роках доходи Людмили Пишної перевищили 19 млн гривень. Цей факт став приводом для суспільного обговорення: чому, маючи такі статки, позика залишилася непогашеною, та чи існують приховані домовленості між сторонами. Додатково увагу привертає той факт, що сама Пишна надала позику своєму чоловікові, керівнику НБУ, в розмірі 16,3 млн гривень. Ця обставина породила ще більше запитань щодо фінансових потоків у родині високопосадовця та можливого конфлікту інтересів.

Ларіна Котик, яка виступила кредиторкою Пишної, є власницею кількох компаній, заснованих у 2024 році:

АТ ЗНВКІФ «Неріо» зі статутним капіталом 82 млн грнТОВ «Еенерджі стор» (торгівля електроенергією)ТОВ «Павер стор» (торгівля електроенергією)

Обидві енергетичні компанії були зареєстровані в один день, і це привернуло увагу до стрімкого зростання бізнес-активності Котик.

Цікаво, що 2 травня 2023 року Котик взяла кредит в «Ощадбанку» під заставу рухомого майна — ймовірно автомобіля. Варто зазначити, що саме «Ощадбанк» протягом багатьох років очолював Андрій Пишний. Це створює додаткові запитання щодо можливого перетину інтересів та умов отримання кредиту.

Фінансові взаємини між родиною Пишних та бізнесвумен Котик, а також паралелі з діяльністю державного банку, викликають значний суспільний інтерес. У контексті нових скандалів навколо можновладців ця історія може стати приводом для подальших розслідувань та перевірок.

Російські підрозділи намагаються повернути собі ініціативу на фронті, задiюючи нетипову тактику, що базується на використанні природних умов. Туман і дощ стали для них інструментами, які дозволяють частково нівелювати перевагу України в застосуванні дронів. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що російська армія свідомо робить ставку на погіршену видимість, адже в таких умовах розвідувальні та ударні безпілотники працюють менш ефективно.

Особливу увагу фахівці ISW звертають на район поблизу Новопавлівки, де 14 листопада відбулося раптове пожвавлення бойових дій. Після тривалого періоду відносного затишшя російські сили спробували скористатися погодними умовами, щоб просунутися вперед. Геолокаційні матеріали, які з’явилися в мережі, фіксують точні удари Сил оборони по російській бронетехніці на північний схід від населеного пункту. Водночас проросійські ресурси поширюють власні заяви, згідно з якими штурмові підрозділи змогли двічі наблизитися до українських позицій, скориставшись щільним туманом.

За даними ISW, окупанти останнім часом системно використовують туманну погоду для атак уздовж усього фронту, особливо на напрямках Покровська, Великомихайлівки та Гуляйполя. Коли українські очі в небі – розвідувальні й ударні безпілотники – не бачать цілі, росіяни намагаються просуватися штурмовими групами, бронетехнікою й мотопіхотою на короткі дистанції.

Окремі аналітичні огляди також фіксують: біля Покровська густий туман уже кілька днів полегшує російським підрозділам інфільтрацію української оборони, адже дрони стають малоефективними, а спостереження з повітря ускладнюється.

ISW нагадує, що Україна була змушена будувати оборону навколо безпілотників переважно з необхідності. «Стіна дронів» – це масове застосування тактичних ударних БпЛА та баражувальних боєприпасів, які виснажують російську живу силу й техніку уздовж більш ніж 1200-кілометрової лінії фронту, компенсуючи нестачу піхоти та важкого озброєння.

Такий підхід справді дозволив ЗСУ стримувати більші й краще оснащені російські угруповання. Але він виявився вразливим саме в умовах, коли дрони не можуть нормально працювати – через туман, дощ, низьку хмарність, обмерзання чи сильний вітер. За словами аналітиків, рідкісні і не всюди належно укріплені українські оборонні позиції, а також брак артилерії та інших «класичних» систем ускладнюють дії ЗСУ, коли безпілотники тимчасово «сліпнуть».

У звіті підкреслюється, що вихід – не в відмові від дронів, а в побудові багаторівневої оборони, де безпілотники – лише один із елементів, а не єдиний ключовий інструмент.

Аналітики наголошують:– Україна потребує значно більшого постачання традиційних систем озброєнь – насамперед артилерії, боєприпасів до неї, а також танків, бронемашин і засобів ППО;– лише за умови достатньої кількості «класичного» вогневого ураження українська армія зможе перекривати прогалини, які виникають, коли погода зводить нанівець перевагу дронів;– війна показує, що жоден окремий тип озброєнь не може бути «чарівною паличкою» – ставка тільки на БпЛА робить оборону вразливою, а традиційні системи озброєння «точно не стали анахронізмом».

Фактично ISW попереджає Захід: якщо Україна не отримає достатньо артилерії та боєприпасів, росіяни й надалі шукатимуть «погодні вікна» – дні, коли дрони менш ефективні, – і намагатимуться проривати оборону локальними механізованими штурмами, як це сталося під Новопавлівкою.

Співачка Джамала, яка днями зустрілася з родиною у Стамбулі, привернула увагу шанувальників несподіваною зміною іміджу. Артистка вирішила тимчасово відійти від свого звичного образу брюнетки та приміряти яскравий блонд, кардинально оновивши стиль. У цьому перевтіленні їй допоміг відомий візажист Єгор Андрюшин, разом із яким Джамала створила ефектне відео для Instagram. Ролик миттєво зібрав тисячі вподобань і викликав активне обговорення серед підписників.

У відео артистка спершу з’являється у природному вигляді — з темним волоссям, мінімальним макіяжем і стриманим, добре впізнаваним стилем. Проте вже за кілька миттєвостей трансформація стає очевидною: на екрані постає зовсім інша Джамала — із світлим волоссям, акцентним макіяжем і впевненим поглядом, що підкреслює новий характер образу. Контраст між початковою та фінальною версією вражає своєю різкістю та водночас гармонійністю.

У підписі до відео команда майже не розкриває деталей, зберігаючи інтригу щодо того, чи стане новий образ частиною майбутнього проєкту співачки. Натомість у коментарях розгорілася справжня дискусія. Шанувальники не шкодують компліментів і пишуть, що Джамала з блондом виглядає значно ніжнішою і водночас більш «зірковою». Користувачі зізнаються, що спочатку взагалі не впізнали співачку, а дехто пише: «Зовсім інша людина, дуже гарне перевтілення», «Шикарне перевтілення, набагато краще, жіночніше».

Частина підписників помітила схожість Джамали у новому образі з іконами світової поп-сцени. У коментарях її порівнюють то з Шер, то з Мадонною, то з Леді Гагой, зазначаючи, що в такому стилі вона легко могла би вийти на сцену будь-якої світової премії: «Ого, це ніби з типажа Шер зробили Мадонну», «Джамалі дуже йде блонд, схожа на Гагу і помолодшала на багато років», «Lady Gaga, is that you?».

Для Єгора Андрюшина це далеко не перший зірковий експеримент, але саме перевтілення Джамали викликало особливий резонанс. Візажист відомий тим, що перетворює знаменитостей на максимально неочікувані версії самих себе, і цього разу ефект виявився настільки сильним, що частина фанів у коментарях прямо закликає співачку залишитися блондинкою хоча б на якийсь час.

Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу Генерального прокурора висунула підозру керівнику одного з приватних підприємств та посадовцю комунального підприємства «Плесо» у розтраті понад 1,7 мільйона гривень, виділених на реалізацію природоохоронних заходів у Києві. За даними слідства, кошти були передбачені для створення водоохоронних зон на Трухановому та Венеціанському островах, однак за підозрою правоохоронців, ці гроші були виведені за межі справжнього призначення.

У 2021 році КП «Плесо» отримало з бюджету кошти для розробки проєктів землеустрою водоохоронних зон, що включало створення захисних зон навколо водойм столиці. Проте, за версією слідства, замість реального виконання цих робіт, посадовці та підприємці, ймовірно, організували схему, спрямовану на незаконне привласнення значних сум.

У прокуратурі повідомляють, що директор комунального підприємства домовився з керівником приватної компанії про формальне виконання робіт. Попри те, що тендерна процедура ще не була завершена, між КП “Плесо” та приватним підприємством уклали договір на розроблення проєктів землеустрою п’яти об’єктів, серед яких Труханів і Венеціанський острови.

Вже 23 грудня сторони підписали акт виконаних робіт, які фактично не проводилися. А 30 грудня на рахунок приватної компанії було перераховано 1,7 мільйона гривень бюджетних коштів.

Дії підозрюваних кваліфіковано як розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах та службове підроблення. За такі злочини Кримінальний кодекс передбачає сувору кримінальну відповідальність.

Прокурори також домоглися в суді скасування незаконно встановлених водоохоронних зон і прибережних захисних смуг на Трухановому та Венеціанському островах. В Офісі Генпрокурора наголошують, що це рішення унеможливить подальшу забудову або інше незаконне використання цих територій. Відповідні записи вже вилучено з Державного земельного кадастру.

Наразі розслідування щодо посадовця КП “Плесо” завершено, матеріали готуються до передачі до суду. Слідчі дії стосовно керівника приватного підприємства тривають.

За повідомленнями низки міжнародних і вітчизняних ЗМІ, українські підрозділи радіоелектронної боротьби розробили та випробували підхід, що дозволяє нейтралізувати загрозу від протикорабельних і аеробалістичних ракет типу «Кинджал» без застосування прямого вогню. Сутність методу полягає не в руйнуванні ракети в повітрі, а в цілеспрямованому втручанні в її систему наведення — так, що бойова частина втрачає орієнтацію і виходить за межі планованої траєкторії.

Якщо ці повідомлення підтвердяться, такий підхід матиме важливі тактичні та стратегічні наслідки: по-перше, дозволить знизити потребу у дорогих зенітно-ракетних системах для перехоплення, по‑друге, зменшить ризик ураження цивільної інфраструктури побічними уламками від збитих носіїв. Водночас технічна реалізація втручання у навігацію — складне завдання: воно вимагає точного виявлення сигналів керування, знання алгоритмів наведення й синхронізації дій у високошвидкісних умовах.

За даними ЗМІ, схема роботи виглядає так: спершу радіолокаційні засоби фіксують пуск і зближення ракети, після чого підрозділи РЕБ вводять у дію спеціалізовані системи радіоелектронного впливу.

Основна ідея – цілеспрямований вплив на супутникову навігацію ракети, зокрема на сигнали систем супутникового позиціонування. Через потужні перешкоди або підміну сигналів ракета отримує помилкові координати, втрачає точність і йде убік від наміченої цілі.

У деяких публікаціях навіть описується символічна деталь: замість “чистого” навігаційного сигналу ракета може “чути” сторонній потік даних – аж до фрагментів відомої патріотичної мелодії. Фактично це ілюстрація принципу “засмічення” і підміни інформації, яку отримує бортова електроніка.

Експерти наголошують, що йдеться про роботу операторів РЕБ і спеціалізованої техніки, а не про новий тип ракети-перехоплювача. Ракета “Кинджал” продовжує летіти, але її “очі й мозок” працюють неправильно.

Про те, що українська армія активно нарощує можливості РЕБ проти високоточної зброї, писали й раніше. У профільних матеріалах зазначається, що частина російських ракет і авіабомб втрачає точність саме через масоване радіоелектронне придушення навігації та зв’язку.

Логіка проста: чим швидше рухається ракета, тим важче їй точно визначати свої координати, а в умовах потужних перешкод навіть “просунута” навігація починає “сліпнути”. Цим і користуються українські військові, поєднуючи класичні системи ППО (Patriot та інші) з наземними засобами РЕБ, які “збивають” ракетам приціл.

Раніше Україна вже демонструвала здатність збивати “Кинджали” ракетами Patriot – перше підтверджене перехоплення такої ракети над Києвом відбулося ще у травні 2023 року.

Тепер, за даними ЗМІ, до арсеналу додалася можливість позбавляти “Кинджал” точності ще на етапі польоту, знижуючи ефективність удару без гарантованого прямого ураження.

Про те, що українські системи РЕБ активно працюють із супутниковою навігацією, свідчать і попередні офіційні заяви Генштабу. Ще у 2024 році військові попереджали: під час масованих атак дронів і ракет можливі збої у роботі GPS на смартфонах, коли телефони раптово “переселяються” на мапі в російські міста або змінюють часовий пояс. Це прямий наслідок GPS-спуфінгу – підміни навігаційного сигналу для збиття з пантелику ворожих апаратів.

Якщо подібні методики адаптували і для роботи по ракетах “Кинджал”, це означає, що український РЕБ вийшов на якісно новий рівень застосування навігаційних перешкод.

Якщо повідомлення ЗМІ підтвердяться, можна говорити про серйозний тактичний прорив у протидії високоточній зброї. Для України це має одразу кілька наслідків:

частину ударів можна нейтралізувати або “розмазати” по площі, навіть без гарантованого збиття ракети в повітрі;

росії доведеться або ускладнювати системи навігації, або витрачати ще більше коштів на захист від РЕБ, що вже зараз оцінюють у мільярдні суми;

досвід українських розробників РЕБ і військових стає еталонним кейсом для армій НАТО та інших країн, які вивчають цю “війну сигналів” як зразок майбутніх конфліктів.

Водночас експерти застерігають: жодна технологія не дає 100% захисту. Частина ракет, зокрема “Кинджалів”, як і раніше прориватиметься до цілей, особливо якщо росія адаптуватиме свої системи керування під нові умови.

Тому РЕБ розглядають не як “чарівну кнопку”, а як додатковий шар оборони поруч із ППО, укриттями та розосередженням критичної інфраструктури.

Українські військовослужбовці висловлюють занепокоєння щодо невідповідності навчальних програм, що проводяться на польських полігонах, сучасним умовам війни. Як заявили представники Збройних Сил України, навчання не враховують активне застосування дронів та артилерії, які стали одними з основних елементів бойових дій у контексті поточної війни. Це питання набуло особливої актуальності в умовах ескалації конфлікту та впливу новітніх технологій на ведення бойових операцій.

З 2022 року українські військові активно проходять підготовку у навчальних центрах низки європейських країн, зокрема Польщі. В рамках цих програм відбувається навчання базовим навичкам, підвищення кваліфікації, злагодження підрозділів та спеціальних вправ із застосуванням західної військової техніки. Однак, як вказують українські військові, більшість навчальних програм на польських полігонах орієнтовані на традиційні бойові сценарії, які не враховують суттєвих змін у тактиці війни, пов’язаних з інтенсивним використанням безпілотних літальних апаратів та артилерійських систем.

Проте українські бійці, які проходили навчання на польських полігонах, зазначають, що методики інструкторів застарілі. Один із солдатів навіть порівняв їх із підручниками 1410 року, проводячи паралель із битвою під Грюнвальдом.

Особливу критику отримала підготовка щодо роботи з дронами та тактичної медицини. Навчання орієнтувалось на стандарт “золотої години”, що застосовувався під час воєн в Іраку та Афганістані, і не враховує сучасні реалії ведення бою під прицілом десятків БпЛА. Солдати повідомляють, що поранені часто не можуть бути евакуйовані навіть протягом декількох днів.

Оператор БпЛА підрозділу на Харківському напрямку додав, що польські інструктори корисні для “штабних” солдатів, але військові з бойовим досвідом навчали поляків самі.

Польська сторона надає лише полігон “Йомсборг” для навчання операторів дронів. За словами джерела BBC в ЗСУ, зараз іноземні та українські інструктори працюють над оновленими програмами, які інтегрують дрони у навчання.

Водночас професійні військові вважають, що проблема не лише у Польщі. За їхніми словами, натівські командири свідомі змін у сучасній війні, але блокують оновлення методичних матеріалів.

У Генштабі ЗСУ повідомили, що постійно отримують зворотний зв’язок і удосконалюють програми підготовки. У Міноборони Польщі зазначили, що жодних зауважень від української сторони не надходило.

Нагадаємо, 2 жовтня у Польщі відкрили найбільший навчальний центр для українських військовослужбовців Camp Jomsborg.