Охорона здоров’я

Колишньому посадовцю Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у Запорізькій області повідомлено про підозру в незаконному збагаченні на суму майже 13 мільйонів гривень. За інформацією Офісу генерального прокурора, підозра була оголошена 17 грудня 2025 року.

Як повідомляється, правоохоронці з'ясували, що посадовець, перебуваючи на державній службі, накопичив значні кошти, походження яких не відповідає його офіційному доходу. Враховуючи його посадовий рівень і фінансові операції, слідчі вважають, що цей факт свідчить про можливе незаконне збагачення.

Серед виявленого майна – грошові кошти, вилучені під час обшуків, а також елітні автомобілі: Toyota Land Cruiser 3.3 Twin Turbo 2022 року, Mercedes-Benz EQC 400 2021 року та Volkswagen Touareg 2020 року. Щоб приховати незаконне походження активів, право власності оформлювали на дружину та довірену особу.

Кримінальне провадження розпочато на підставі висновку НАЗК щодо моніторингу способу життя посадовця. Дії підозрюваного кваліфіковані за статтею 368-5 Кримінального кодексу України – незаконне збагачення.

повний вихідний текст або чітко сформульовану тему;

підтвердження, що потрібен заголовок у першому параграфі (я це врахую);

У департаменті охорони здоров’я Міністерства оборони вже підготували пропозиції щодо оновлення нормативної бази. Зокрема, йдеться про виключення окремих діагнозів із чинного переліку або зміну підходів до їх трактування. Причина — застарілі критерії, які не враховують загальний стан організму та вплив кількох захворювань одночасно.

За словами фахівців, формальна відповідність одному медичному критерію не гарантує здатності людини виконувати службові або бойові завдання. Особливо це стало помітно на тлі війни, коли через дефіцит особового складу вимоги до стану здоров’я мобілізованих раніше були пом’якшені.

У результаті до війська потрапляли люди, які за документами визнавалися придатними, однак фактично не витримували фізичних навантажень, стресу, недосипання та інших умов служби в бойових підрозділах.

Нові підходи передбачають комплексну оцінку здоров’я. Навіть якщо окремі хронічні захворювання — наприклад, проблеми з опорно-руховим апаратом, порушення обміну речовин або артеріальна гіпертензія — самі по собі не є підставою для звільнення від служби, їх поєднання може суттєво знижувати витривалість і працездатність військовослужбовця.

Ольга Решетилова наголошує, що визначення придатності має бути не формальним, а всебічним. За її словами, постійні фізичні та психологічні навантаження здатні швидко погіршити стан навіть тих, хто на момент проходження військово-лікарської комісії не мав серйозних скарг на здоров’я.

Наразі зміни до наказу Міністерства оборони №402 вже підготовлені. Водночас інформація про етап їх розгляду та строки ухвалення остаточного рішення поки що не оприлюднена. В оборонному відомстві вважають оновлення медичних норм важливим кроком для підвищення ефективності служби та зменшення ризиків для самих військових.

Окремо омбудсменка висловила позицію щодо механізму вручення повісток. На її переконання, ці повноваження доцільно передати органам місцевого самоврядування та Національній поліції, що дозволить забезпечити дотримання законних процедур і краще захистити права громадян.

Київська міська рада затвердила бюджет міста на 2026 рік та одночасно внесла зміни до Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2024–2026 роки в частині фінансування наступного бюджетного періоду. Рішення було прийняте під час пленарного засідання напередодні, про що повідомило профільне видання КВ.

Відповідно до ухвалених документів, прогнозовані доходи міського бюджету у 2026 році становитимуть 106,3 мільярда гривень. Видатки заплановані на рівні 113,2 мільярда гривень, що формує дефіцит у розмірі близько 6,9 мільярда гривень. Такий розрив між доходами та витратами пояснюють необхідністю збереження фінансування ключових напрямів життєдіяльності столиці.

Проєкти рішень щодо бюджету і змін до ПЕСР були подані Департаментом фінансів та Департаментом економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації. За бюджет на 2026 рік під час голосування проголосували 92 депутати, за зміни до Програми економічного та соціального розвитку — 90.

Найбільшу частку видатків у бюджеті на наступний рік передбачено на сферу освіти — майже 38 млрд гривень. Друге місце за обсягами фінансування посідає транспорт і дорожнє господарство, на які планується спрямувати близько 21 млрд гривень. Значна частина цих коштів піде на компенсацію різниці між економічно обґрунтованою вартістю проїзду та чинними тарифами в комунальному громадському транспорті, зокрема для метрополітену та міського електротранспорту.

Третім за обсягом фінансування є соціальний захист населення — близько 11 млрд гривень. Серед інших ключових напрямів — житлово-комунальне господарство з майже 7,5 млрд гривень та охорона здоров’я з видатками на рівні 7,3 млрд гривень.

Паралельно з бюджетом депутати затвердили обсяги фінансування масштабних інфраструктурних проєктів у межах ПЕСР. У 2026 році на ці цілі планується спрямувати 12,9 млрд гривень. Із них 7,4 млрд гривень передбачено на капітальні ремонти, ще 5,4 млрд — на капітальні вкладення, зокрема будівництво і реконструкцію об’єктів.

Найбільші суми на капітальні ремонти мають отримати комунальні підприємства, що відповідають за дорожню та інженерну інфраструктуру, житловий фонд, зовнішнє освітлення і транспорт. Серед ключових проєктів капітального будівництва — продовження метро на Виноградар, будівництво під’їзної дороги до аеропорту “Київ”, реконструкція дамб мулових полів Бортницької станції аерації, оновлення дощової каналізації, модернізація об’єктів водопостачання і водовідведення, інженерний захист ТЕЦ-5, а також реконструкція полігону твердих побутових відходів у Підгірцях.

Мер Києва Віталій Кличко під час засідання назвав проєкт бюджету збалансованим і таким, що забезпечує фінансування ключових сфер життєдіяльності міста. За його словами, у бюджеті на 2026 рік передбачено 2 млрд гривень на підтримку Збройних сил України, однак ця сума не є остаточною і протягом року столична влада шукатиме можливості для її збільшення.

Водночас Кличко вкотре звернув увагу на проблему вилучення частини податку на доходи фізичних осіб до державного бюджету. За його оцінками, у 2026 році держава забере у столиці близько 8 млрд гривень ПДФО, що, на його думку, негативно впливає на фінансові можливості міста та суперечить принципам бюджетної справедливості.

Міський голова наголосив, що стабільне фінансування інфраструктури, транспорту, медицини та комунальних служб напряму впливає на безпеку та якість життя киян, а також на здатність міста забезпечувати робочі місця і наповнення бюджету.

Голова бюджетної комісії Київради та очільник фракції “Слуга народу” Андрій Вітренко жорстко розкритикував підхід КМДА до формування головних фінансових документів столиці. За його словами, депутатському корпусу довелося суттєво доопрацьовувати проєкт бюджету та ПЕСР, розглянувши понад 3,4 тисячі пропозицій на загальну суму близько 28 млрд гривень.

Вітренко заявив, що у первинній редакції бюджету на підтримку сил безпеки і оборони було передбачено лише 124 млн гривень, тоді як видатки на інформаційне забезпечення та функціонування муніципального телеканалу перевищували 200 млн гривень. Саме після втручання депутатів фінансування допомоги армії було збільшено до 2 млрд гривень.

Окремо він висловив невдоволення процедурою ухвалення змін до ПЕСР, зазначивши, що документ було винесено на голосування без належної доповіді профільного департаменту.

Бюджет Києва на 2025 рік спочатку затверджувався як профіцитний. Проте протягом року до нього шість разів вносилися зміни, унаслідок чого доходи міської скарбниці зросли до 109,9 млрд гривень, а видатки — до 125,1 млрд гривень. Частина перерозподілів була пов’язана з тим, що окремі розпорядники не встигали освоїти кошти до кінця року, зокрема в частині будівництва та облаштування укриттів.

За підсумками першого півріччя 2025 року доходи бюджету Києва зросли більш ніж на 16 відсотків порівняно з аналогічним періодом попереднього року, однак видатки також суттєво збільшилися.

Наразі остаточні параметри бюджету Києва на 2026 рік будуть уточнені після оприлюднення підписаних повних версій рішень. Водночас загальні обсяги доходів, видатків і ключові пріоритети, озвучені під час пленарного засідання, залишаються актуальними.

Голову земельної комісії Роздільнянської міської ради та депутатку від політичної партії «Батьківщина» Ларису Торбинську затримали правоохоронці за підозрою в отриманні хабаря на робочому місці. За версією слідства, Торбинська вимагала 9,5 тисяч доларів від місцевого підприємця за сприяння в оренді 92 гектарів сільськогосподарських земель. Справа викликала великий резонанс, адже це не перший випадок в Україні, коли представники місцевої влади потрапляють у корупційні скандали.

Згідно з інформацією правоохоронців, депутатка обіцяла бізнесмену допомогти отримати дозвіл на оренду земельної ділянки, без якого підприємець не зміг би використовувати землю для ведення господарської діяльності. Вона запевнила його, що без її сприяння всі спроби орендувати землю будуть марними. За свої послуги Торбинська вимагала значну суму — 9,5 тисяч доларів, з яких частину (8 тисяч) отримала безпосередньо під час операції із затримання.

Наразі прокуратура вимагає відсторонення Лариси Торбинської від посади в міській раді на час слідства. Водночас відомо, що вона працює лікарем-неонатологом в Одеській обласній дитячій лікарні.

Слідчі дії тривають, проводиться перевірка можливої причетності інших осіб до схеми.

У Львові в університетській лікарні ЛНМУ імені Івана Огієнка 46-річна львів’янка Тетяна стала мамою здорової дівчинки на 39-му тижні вагітності. Немовля важило 3700 грамів, проявляє активність і почувається добре. Напередодні Різдва, 24 грудня, маму та донечку планують виписати додому, щоб родина змогла зустріти свято разом.

Протягом вагітності Тетяна ретельно дотримувалася рекомендацій лікарів: проходила всі необхідні скринінги, слідкувала за харчуванням і підтримувала активний спосіб життя. Про стать дитини жінка дізналася у свій день народження, що стало для неї особливим подарунком. Під час третього скринінгу лікарі виявили покази до госпіталізації, і вже незабаром Тетяна народила здорову донечку, яку назвали традиційним українським іменем, що символізує світло та нове життя.

Акушер-гінеколог Богдан Грицишин зазначив, що вагітність у зрілому віці часто супроводжується ускладненнями, і важливим є постійний контроль та своєчасні обстеження. У випадку Тетяни медики прийняли рішення про оперативне втручання, яке пройшло успішно.

Жінка наголошує, що вік не є перешкодою для материнства, головне — віра, терпіння та професійна команда спеціалістів. Нагадаємо, що у жовтні 2025 року у Львові 52-річна військова з Кривого Рогу народила донечку Соломію на 36-му тижні вагітності.

У зв’язку з повідомленнями про ймовірне захоплення російськими окупаційними підрозділами одного з українських пунктів управління в місті Гуляйполе Запорізької області розпочинається комплексна перевірка. Про це поінформував речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин, наголосивши, що ситуація перебуває на контролі як військового командування, так і правоохоронних структур.

За наявною інформацією, наразі триває з’ясування ключових обставин події. Компетентні органи встановлюють, чи підтверджується сам факт захоплення, а також аналізують умови, за яких могла виникнути загроза втрати контролю над об’єктом. Особливу увагу приділяють діям особового складу, ефективності системи оборони та рівню координації між підрозділами.

Волошин наголосив, що у разі підтвердження цієї інформації правоохоронні органи відкриють кримінальне провадження. За результатами перевірки буде надано оцінку діям усіх посадових осіб, які могли бути причетні до ситуації.

Речник Сил оборони Півдня підкреслив, що результати розслідування будуть оприлюднені, а інформація не приховуватиметься. За його словами, принциповою позицією командування є повна прозорість у питаннях, що стосуються безпеки та відповідальності.

Крім того, перевіряється інформація про те, що підрозділ 106 окремої бригади територіальної оборони залишив спостережний пункт, не евакуювавши особисті речі. За цим фактом також розпочато окреме розслідування.

Передумовою для перевірки стала поява 25 грудня відеозапису в соціальних мережах, на якому російські військові заявляють про нібито захоплення командно-спостережного пункту 1 батальйону 106 окремої бригади територіальної оборони. На оприлюднених кадрах демонструються залишені ноутбуки, мобільний телефон і карти місцевості.

Наразі українська сторона офіційно перевіряє достовірність цих заяв і з’ясовує всі обставини подій у районі Гуляйполя.

У Києві правоохоронні органи припинили діяльність 31-річного місцевого жителя, який налагодив у власній квартирі протиправну схему з вирощування та реалізації психотропних грибів. Інформацію про це оприлюднили у Київській міській прокуратурі, наголосивши на серйозності правопорушення та загрозі для громадської безпеки.

За матеріалами слідства, чоловік переобладнав житлове приміщення під своєрідну мінілабораторію, де створив умови для культивування псилоцибінових грибів. Після дозрівання «врожаю» він займався його обробкою та підготовкою до збуту. Реалізація забороненої продукції відбувалася напряму кінцевим покупцям, без залучення посередників.

Збут здійснювався переважно «з рук в руки». Вартість однієї шоколадки з псилоцибіном, залежно від дозування, становила від 2200 до 3400 гривень, що свідчить про налагоджену та прибуткову схему незаконної діяльності.

Під час санкціонованого обшуку у квартирі фігуранта правоохоронці вилучили близько 2 кілограмів готових до продажу шоколадних виробів із психотропними речовинами, висушені псилоцибінові гриби, контейнери для їх вирощування, зіп-пакети зі спорами грибів та ємності з міцелієм. Також було виявлено зіп-пакети з канабісом, психотропну речовину кратом і грошові кошти, ймовірно отримані від незаконного збуту.

За попередніми підрахунками, загальна вартість вилученого за цінами «чорного» ринку перевищує 1 мільйон гривень.

Наразі суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Дії чоловіка кваліфіковано за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за незаконне виробництво та збут психотропних речовин. У разі доведення вини йому може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.