Події

Більшість людей уявляють сон лише як коротку «паузу», під час якої організм зупиняє активність і відновлює сили. Насправді нічний відпочинок — це складний і високорегульований процес, без якого неможливе повноцінне функціонування жодної системи тіла. Під час сну організм проводить детоксикацію, відновлює тканини, стабілізує гормональний фон і підтримує роботу імунної системи. Саме тому недооцінка важливості сну може мати серйозні наслідки для здоров’я.

Наукові дослідження підтверджують, що недосипання та поверхневе ставлення до сну є однією з головних причин хронічної втоми, зниження когнітивних функцій, депресивних станів і розладів концентрації. Крім того, систематичний дефіцит нічного відпочинку підвищує ризик серцево-судинних захворювань, порушень метаболізму та ослаблення імунної відповіді. Під час глибоких фаз сну мозок очищує себе від токсинів, накопичених протягом дня, що є критично важливим для профілактики нейродегенеративних процесів у майбутньому.

Під час нічного відпочинку активується глімфатична система — «сміттєпровід» мозку. Саме вона виводить токсини, зокрема бета-амілоїд, надлишок якого пов’язують з розвитком хвороби Альцгеймера. Якщо людина недосипає, мозок просто не встигає очиститися, і це напряму впливає на когнітивні функції.

У глибокій фазі сну формуються довготривалі спогади, інформація структурується та переноситься з короткочасної пам’яті. У фазі REM мозок «програє» емоції дня, нормалізує реакції на стрес, зменшує надмірні нейронні зв’язки. Саме тому після якісного сну ми мислимо чіткіше, легше навчаємося та реагуємо спокійніше.

До 90% гормону росту виділяється саме під час нічного відпочинку. У дорослих він відповідає за регенерацію тканин, тому спортсмени та люди після операцій одужують швидше, якщо сплять не менше 8–9 годин.

Уві сні регулюються гормони голоду й ситості — лептин і грелін. Недосип порушує баланс і часто веде до переїдання та набору ваги. Також змінюється чутливість до інсуліну, що збільшує ризик діабету 2 типу.

Імунна система працює активніше саме вночі: у цей період виробляється більшість Т-клітин і цитокінів. Доведено, що люди, які сплять менше ніж шість годин, у 4–5 разів частіше хворіють на застуди після контакту з вірусом.

Тиск і частота серцевих скорочень уночі природно зменшуються на 10–20%. Це необхідний «перепочинок» для серцево-судинної системи. Хронічний недосип порушує цей механізм і протягом років збільшує ймовірність гіпертонії, інфарктів та інсультів.

Недостатня кількість сну має не лише видимі наслідки — втому, погіршення концентрації чи дратівливість. Ризики значно глибші:

• після однієї ночі недосипання в мозку накопичується бета-амілоїд — ключовий фактор розвитку хвороби Альцгеймера;• люди, які сплять менше семи годин, частіше страждають на ожиріння;• короткий сон підвищує ризик серцевих нападів на 20%;• порушення сну — один із факторів інсультів;• недосип збільшує ризик травм, аварій та помилок на роботі.

Недостатній сон — це системна проблема, а не дрібниця, яку можна «надолужити кавою».

Фахівці наголошують: якість сну визначають щоденні звички. Найпоширеніші помилки:

• використання смартфонів і ноутбуків перед сном — яскраве світло екрана збиває вироблення мелатоніну;• робочі думки, новини й стреси активізують мозок та заважають засинанню;• кофеїн після обіду зміщує цикл сну на години;• нестача балансу між роботою й особистим життям сприяє підвищеному напруженню.

Дедалі частіше проблеми зі сном виникають у дітей та підлітків, що вже стало приводом для дискусій про зміну часу початку занять у школах.

Потреба у сні залежить від віку:

• немовлята: 12–16 годин;• дошкільнята: 10–13 годин;• діти шкільного віку: 9–12 годин;• підлітки: 8–10 годин;• дорослі: щонайменше 7 годин.

У новонароджених окрема норма не визначена, але зазвичай це 14–17 годин на добу.

Експерти радять орієнтуватися не тільки на стандарти, а й на власне самопочуття. Стабільний режим допомагає тілу визначити ідеальну тривалість відпочинку і підтримувати оптимальну роботу всіх систем.

У декларації заступника начальника одного з управлінь та керівника відділу озброєння поліції Харківської області Юрія Лукавенка відображені фінансові показники, які вже викликали зацікавлення громадськості. Попри відсутність у власності будь-якої нерухомості, поліцейський задекларував понад мільйон гривень готівкових коштів. Відповідні відомості містяться у його щорічній декларації про доходи та майновий стан, поданій за підсумками минулого року.

Згідно з оприлюдненими документами, загальний дохід посадовця за 2024 рік склав понад 647 тисяч гривень. Основну частину заробітку — більше ніж 577 тисяч гривень — він отримав у вигляді заробітної плати в Управлінні поліції охорони Луганської області, де раніше проходив службу. Додатково вказані виплати з Харківської поліції охорони у розмірі близько 35 тисяч гривень, а також понад 33 тисячі гривень, отримані в Головному управлінні Нацполіції Харківської області.

Попри значні суми, у графі «нерухоме майно» — порожньо. На двох його синів, Михайла та Максима, також не записано жодної власності. Сам Лукавенко зареєстрований у Харкові, але вже понад десять років має лише право реєстрації в гуртожитку Харківського авіаційного інституту, без права власності.

Фактичне місце проживання — квартира площею 33 квадратні метри, що належить громадянці Віталіні Сіваковій. Поліцейський проживає там із грудня 2024 року, тобто незадовго до подання декларації.

Ще одна деталь: Лукавенко користується автомобілем Renault Duster 2020 року випуску, який йому не належить. Власником автівки є Валерій Скрильов, а користування відбувається на безоплатній основі.

Відсутність власного житла, значні обсяги готівки та безкоштовне користування транспортом ставлять питання щодо прозорості доходів, реальних умов проживання й можливих неформальних зв’язків поліцейського керівника.

Середина тижня приносить Україні виразно строкату картину погоди. Атмосферні процеси, що одночасно впливають на різні регіони, формують помітний контраст між теплішими західними областями та прохолоднішим північно-східним сектором країни. Метеорологи повідомляють: значна частина території перебуватиме у зоні підвищеної вологості, тоді як на заході пануватиме відносна стабільність і сухість повітря.

У більшості областей денні температури сягатимуть +6°…+9°, що для грудня можна вважати м’яким показником. Проте ситуація на північному сході суттєво відрізнятиметься: тут повітря прогріється лише до +2°…+4°, а небо буде затягнуте хмарами. Саме в цьому регіоні очікуються невеликі дощі з переходом у мокрий сніг, що створюватиме певну слизькість на дорогах та знижуватиме видимість.

У Вінниці температура також становитиме +3°…+8° за хмарної погоди з проясненнями. У Житомирі прогнозують +4° вночі та +8° вдень, без істотних опадів. У Чернігові буде хмарно з проясненнями та невеликим дощем, температура +2°…+6°.

У Черкасах, Кропивницькому, Миколаєві та Дніпрі можливий невеликий дощ, хмарно з проясненнями, температура становитиме від +3° вночі до +8°…+9° вдень. У Полтаві, Сумах і Харкові очікується похолодання: +2°…+4°, дощ і мокрий сніг.

На Півдні погода здебільшого м’яка: в Одесі хмарно з проясненнями та невеликим дощем, температура +4°…+9°. У Херсоні буде від +3° вночі до +9° вдень, без істотних опадів. У Запоріжжі хмарно з проясненнями, +3° вночі та +9° вдень.

У Краматорську сьогодні похмуро, температура становитиме +2°…+4°. У Сєвєродонецьку також похмуро, від +1° вночі до +3° вдень. У Сімферополі прогнозують хмарність із проясненнями та температуру +3°…+8°.

Загалом синоптики попереджають: погода 11 грудня буде мінливою, а подекуди — з можливими опадами впродовж дня.

Проблеми зі зниженим сексуальним бажанням трапляються доволі часто, хоча про них зазвичай говорять неохоче. На рівень потягу впливають фізичний стан, емоційне навантаження та повсякденні звички, що формують якість життя. У більшості ситуацій бажання можна повернути природно, уважно аналізуючи власний стан та реагуючи на сигнали організму.

Фізичне здоров’я є однією з головних складових. Регулярні помірні тренування покращують роботу серця та судин, активізують кровообіг і дають відчуття енергійності. Рух також допомагає знижувати рівень напруження, підтримує гормональний баланс і сприятливо впливає на природні процеси, від яких залежить комфортне самопочуття.

Не менш важливим є раціон. Продукти, багаті на цинк, магній та антиоксиданти, підтримують здоров’я нервової системи та гормональний баланс. Морепродукти, горіхи, ягоди, овочі, авокадо та риба — це те паливо, яке допомагає організму працювати стабільно. Водночас надмір алкоголю або переїдання впливають на енергію та рівень бажання у протилежний бік.

Сильний вплив має і психологічний фактор. Стрес, хронічна тривога, емоційне виснаження чи напруга у стосунках часто стають причиною зниження лібідо. Психологи радять приділяти увагу відпочинку, медитаціям, дихальним практикам та, головне, емоційному зв’язку з партнером. У складніших випадках варто звертатися до спеціаліста — сексолога чи психотерапевта.

Сон залишається одним із фундаментальних елементів сексуального здоров’я. Якщо організм не відновлюється, він знижує вироблення статевих гормонів, а разом із цим — і бажання. Оптимальні 7–9 годин сну щоночі допомагають підтримувати стабільний гормональний фон і високий рівень енергії.

Деякі природні засоби можуть слугувати м’якою підтримкою: женьшень, мака перуанська чи імбир. Але навіть натуральні добавки варто застосовувати лише після консультації з лікарем, щоби уникнути взаємодії з ліками чи небажаних ефектів.

Підвищення лібідо — це не разове рішення, а комплексний підхід, спрямований на турботу про тіло, психіку та стосунки. Коли фізичний і емоційний стан у балансі, сексуальне бажання зазвичай повертається природно, підсилюючи близькість між партнерами та покращуючи якість життя.

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила провадження стосовно судді Верховного суду Наталії Марчук, яка у 2024 році головувала в колегії суддів під час розгляду касаційних скарг адвокатів бізнесмена Костянтина Жеваго та колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Інформацію про це оприлюднив “Судовий репортер”.

Розгляд справи стосувався вироку Олегу Горецькому. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду між Горецьким та прокуратурою, згідно з якою він визнав себе посередником у передачі хабарів суддям. За умовами угоди, Горецький отримав умовне покарання в обмін на свідчення проти Князєва та інших учасників справи. Участь судді Марчук у касаційному провадженні, зокрема в ухваленні рішень, які могли вплинути на оцінку угоди та правомірність її затвердження, стала предметом уваги дисциплінарної палати.

Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2023-го відмовила Жеваго та Князєву у праві оскаржувати вирок, оскільки закон обмежує апеляційне оскарження угоди про визнання винуватості колом осіб, прямо зацікавлених у справі. Попри це, адвокати подали скарги до Верховного суду, і колегія під головуванням Марчук витребувала всі матеріали справи щодо Горецького.

Пізніше адвокат Жеваго отримав доступ до всіх шести томів справи, включно з угодою про визнання винуватості та вироком, а копії технічних записів засідань були видані навіть сторонній особі за довіреністю. НАБУ вважає, що суддя Марчук допустила розголошення таємниці досудового розслідування, що могло зашкодити слідству та створити небезпеку для свідка Горецького.

Сама суддя стверджує, що діяла у межах своїх повноважень, оскільки матеріали не містили грифів “Таємно” або “Для службового користування”, а адвокат мав право ознайомлюватися з виділеними матеріалами. Вона дізналася про видачу копій сторонній особі лише під час підготовки письмових пояснень.

Відзначається, що НАБУ вже завершило заочне слідство щодо Жеваго, якого в Україні планують судити заочно через відмову Франції у екстрадиції. Слідство підозрює бізнесмена у підкупі суддів Верховного суду для скасування рішення щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК». За даними справи, неправомірну вигоду мали отримати 14 із 18 суддів, які розглядали питання щодо компанії.

Вищою радою правосуддя розпочато дисциплінарне провадження, результати якого покажуть, чи були в діях судді Марчук порушення.

Харківська обласна прокуратура розпочала службове розслідування після поширення у соціальних мережах інформації про нібито акаунт Луїзи Карапетян на платформі OnlyFans. Прокурорка працює у Новобаварській окружній прокуратурі, а скандальна інформація, за даними пресслужби, була поширена її колишнім хлопцем.

Днями низка телеграм-каналів опублікувала повідомлення про те, що Карапетян нібито є моделлю на популярній платформі для дорослого контенту. Інформація активно поширювалася у мережі, що спричинило суспільний резонанс і підвищену увагу до її особи. Пресслужба прокуратури уточнила, що наразі жодного акаунту прокурорки на OnlyFans не існує, а також немає підтвердження будь-якої подібної активності в Instagram чи інших соціальних мережах.

У пресслужбі прокуратури повідомили, що розпочато службове розслідування для всебічної та об’єктивної перевірки обставин. Сама Карапетян подала заяву до поліції, у якій зазначила, що поширення матеріалів відбулося з мотивів помсти.

Правоохоронці внесли до ЄРДР відомості за ч. 1 ст. 182 Кримінального кодексу України (порушення недоторканності приватного життя). У прокуратурі закликали користувачів соцмереж не вдаватися до маніпуляцій та приниження прокурорки.

За останні тижні бойова обстановка на різних ділянках фронту помітно ускладнилася. Російські підрозділи активізували наступальні дії одразу в кількох операційних напрямках, намагаючись використати чисельну перевагу, вогневі ресурси та ротацію особового складу. Західні аналітики звертають увагу, що така динаміка безпосередньо впливає не лише на військову, а й на політичну площину протистояння, створюючи для Кремля ілюзію вигіднішої переговорної позиції.

Міжнародні оглядачі зазначають, що на тлі тактичних успіхів російське керівництво демонструє дедалі жорсткіший підхід до будь-яких дискусій про можливі формати припинення вогню або мирних домовленостей. У Москві роблять ставку на затягування часу, сподіваючись, що накопичувальний ефект від тиску на фронті, ударів по інфраструктурі та виснаження ресурсів України дозволить висувати ультимативні вимоги. Саме тому риторика з боку Кремля залишається безкомпромісною, а сигнали про готовність до поступок практично відсутні.

За даними військових карт, свідчень з передової та коментарів аналітиків, російські війська досягли успіхів під Покровськом, практично оточили сусідній Мирноград, просуваються у південних районах Запоріжжя, наближаються до Куп’янська і посилюють тиск у районі Сіверська.

«Майбутнє виглядає для України дуже, дуже похмурим. Я не бачу чіткого виходу із ситуації», — зазначив Кастехельмі.

Українські військові визнають, що з осені ситуація почала змінюватися не на користь ЗСУ. Оператор БПЛА Ігор розповів виданню, що оборона «почала руйнуватися від виснаження». Росія активно застосовує дрони «Блискавка» та хвилі міні-камікадзе — аналогів яких Україна поки що не має у серійному виробництві.

Російські сили одночасно тиснуть на Костянтинівку, Лиман та інші ключові міста Донеччини.

Капітан Олег Войцеховський, чий підрозділ розташований біля Лиману, зазначив, що обстріли та атаки тривають постійно: «В останні два місяці відчувається зростання інтенсивності бойових дій».

Бійці 14-ї оперативної бригади Нацгвардії додають, що Покровськ перетворюється на епіцентр трагедії: на вулицях — перемішані тіла цивільних та військових, і можливості для евакуації фактично немає.

Поки Україна перекидає сили для утримання Покровська, Росія намагається скористатися шансом на інших ділянках фронту — зокрема у південно-східній частині Запорізької області. Попри перекидання резервів, темпи просування противника залишаються тривожними, зазначають аналітики.

Мирноград щоденно перебуває під штурмом. За словами одного з командирів, дрони перетворили дороги на смертельні пастки:«Якщо в нас три людини, то в них — 30. Скільки в них живої сили, просто нереально».

Зима може дещо сповільнити обидві сторони, але РФ продовжує вести війну на виснаження, маючи значний мобілізаційний ресурс.

«Росія взяла на себе зобов’язання вести війну на виснаження і нині намагається повільно й військовим шляхом зламати Україну», — вважає Кастехельмі.

Українська держава опинилася перед складним завданням — забезпечити умови для проведення виборів, які відповідали б міжнародним стандартам прозорості та легітимності. Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик у розмові з телеканалом CNN підкреслив, що для повноцінної підготовки необхідно щонайменше пів року. Чинні обставини, за його словами, не дають можливості організувати виборчий процес якісно та без ризиків для достовірності результатів.

Однією з головних проблем залишається безпрецедентна міграція населення. Дані Організації Об’єднаних Націй свідчать, що понад 5,9 мільйона громадян України нині перебувають за кордоном, шукаючи тимчасового прихистку. Ще 4,4 мільйона осіб вимушено змінили місце проживання в межах країни. Такий масштабний рух людей суттєво ускладнює оновлення виборчих реєстрів та контроль за їх актуальністю.

Війна суттєво вплинула й на виборчу інфраструктуру. Заступник голови ЦВК зазначив, що в Україні працює лише 75% виборчих дільниць, адже частина з них зруйнована, перебуває у зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Це створює додаткові перешкоди для організації процесу голосування.

Одним із ключових факторів Дубовик назвав ситуацію на фронті: майже один мільйон українців служить у Збройних силах, значна частина — безпосередньо на лінії бойових дій. «Важко уявити, як вони зможуть проголосувати без гарантії припинення бойових дій», — підкреслив він.

За його словами, для того щоб забезпечити вільні та чесні вибори, Україні необхідно щонайменше шість місяців підготовки. Якщо ж голосування провести раніше, «повністю гарантувати відповідність усім міжнародним стандартам буде неможливо».

Напередодні Президент Володимир Зеленський повідомив, що обговорював із народними депутатами можливість виборів під час воєнного стану. Глава держави наголосив, що політичні та юридичні виклики мають отримати відповіді всередині країни, тоді як безпекові значною мірою залежать від міжнародних партнерів.

Президент США Дональд Трамп своєю чергою закликав Київ провести вибори навіть попри війну. Він заявив, що українцям слід дати можливість обрати свого лідера та звинуватив українську владу у використанні воєнного стану для відтермінування виборів.

Дискусія щодо можливості виборів у період повномасштабної війни триває, однак у ЦВК наголошують: без підготовки і гарантій безпеки провести чесне голосування неможливо.