Події

У Лімассолі стрімко поглиблюється боротьба між кримінальними угрупованнями, і події останніх тижнів свідчать про формування нового центру напруження на Кіпрі. Після гучного вбивства 49-річного авторитетного фігуриста Ставроса Демосфеноса, яке сталося у жовтні, місто фактично занурилося в атмосферу відкритої війни між угрупованнями, що десятиліттями зберігали крихкий баланс впливу. Вбивство, здійснене з особливою зухвалістю, показало: хтось наважився кинути виклик існуючій мафіозній ієрархії та зруйнувати усталений порядок.

Новим каталізатором напруги став підпал елітного автопарку бізнесмена Дмитра Пуніна — власника кіпрського казино Pin-Up і фігуранта українського розшуку. Подія, яка сталася невдовзі після ліквідації Демосфеноса, підживила переконання експертів та силовиків, що між групами впливу розпочалася відкрита боротьба за ресурси та контроль над тіньовими потоками. У правоохоронних відомствах усе частіше говорять: Пунін може виявитися наступною ціллю, якщо сценарій ескалації продовжиться.

Замовлення виглядало як добре підготовлена операція: кілери використали білий фургон та мотоцикл, а на місці злочину знайшли десятки гільз від автоматичної зброї. Підозрюваних — уже вісьмох — затримано, серед них понтійські греки та ув’язнений, який, за версією слідства, віддав наказ із тюрми. Один зі свідків стверджував, що нападник був у капелюсі та темних окулярах, ніби стилізованих під Зорро.

Паралельно поліція вивчає версію, пов’язану з договірними матчами. Демосфенос був власником футбольного клубу «Карміотісса», яка перебувала під наглядом УЄФА через підозри у фіксованих іграх. Раніше клуб належав Дмитру Пуніну, власнику гемблінг-платформи Pin-Up, якого давно пов’язують з російськими кримінальними структурами. Пунін продав клуб Демосфеносу лише формально — за даними ЗМІ, вони й надалі працювали у спільних схемах.

Наприкінці листопада стався новий сигнал: у Лімассолі підпалили весь автопарк Пуніна. На стоянці в районі Мутаяка згоріли Lamborghini Revuelto, Porsche, Tesla та унікальний Mercedes G63 XLP Adventure вартістю понад 1 млн доларів. Камери зафіксували зловмисника у чорному одязі, який обливав авто пальним. Збитки перевищують мільйон євро.

Кіпрські медіа пов’язують підпал із або помстою за смерть Демосфеноса, або новим витком боротьби за контроль над гральним ринком і схемами легалізації коштів. Сам Пунін шість років тому прибув на Кіпр із великими амбіціями, створив PUNIN Group, скуповував ресторани, будівельні компанії, офіси та розкішні апартаменти. Головним джерелом його доходів стало онлайн-казино Pin-Up, прибутки якого виводили через кіпрські та офшорні структури.

Пунін мав надійне прикриття — Ставроса Демосфеноса. Той організовував силовий тиск на конкурентів, «вирішував» проблеми з поліцією, допомагав із документами, ліцензіями та громадянством для російських бізнесменів. Зокрема, він опікувався схемами із «золотими паспортами», які дозволили тисячам росіян отримати кіпрське громадянство за інвестиції.

Демосфенос також контролював потік «брудних» російських грошей через нерухомість, автосалони і будівельні компанії. Проте останнім часом він почав втрачати вплив, а кілька фінансових схем потрапили під перевірку. Це, на думку експертів, могло стати одним із мотивів його ліквідації.

Ліквідація Демосфеноса стала ударом по всій російсько-кіпрській кримінальній мережі. У ЗМІ активно обговорюють, що саме Пунін, який втратив головного «дахувальника», тепер перебуває у вразливому становищі. Підпал його автомобілів розглядають як попередження або початок масштабнішого тиску.

Поки правоохоронці розслідують злочини, на Кіпрі очікують великі зміни. Розпад мафіозного дуумвірату, що тримав під контролем гральний бізнес, футбольні клуби та легалізацію російських капіталів, може стати початком гучних викриттів. А головне питання залишається відкритим: чи дійде слідство до Пуніна — або ж він зникне з острова раніше, ніж розпочнеться «чистка»?

Американське видання The New York Times оприлюднило матеріал, у якому йдеться про систематичне гальмування українським урядом діяльності незалежних наглядових рад державних компаній. Журналісти дійшли висновку, що така практика створила сприятливі умови для посилення корупційних схем у стратегічно важливих секторах — від енергетики до оборонно-промислового комплексу та атомної галузі.

Після початку повномасштабної війни міжнародні партнери Києва наполягали на впровадженні механізмів прозорого управління державними підприємствами. Однією з ключових вимог було формування наглядових рад із незалежних експертів, які мали контролювати витрати, забезпечувати чесні призначення керівників та запобігати неефективному використанню коштів. Така система розглядалася як важливий інструмент протидії зловживанням у період, коли значна частина державних ресурсів спрямовується на оборону та підтримку критичної інфраструктури.

Адміністрація президента Володимира Зеленського переписала статути державних компаній, обмеживши повноваження наглядових рад і зберігши контроль уряду. Це дало змогу витрачати сотні мільйонів доларів без зовнішнього нагляду. Наглядові ради мали б запобігати корупції, але політичне втручання зробило їх неефективними.

Особливо це проявилося в діяльності “Енергоатому”. Антикорупційні органи звинуватили членів оточення президента у розкраданні та відмиванні 100 мільйонів доларів. Адміністрація Зеленського звинуватила наглядову раду в неефективності, тоді як саме уряд позбавив її повноважень.

Подібні проблеми спостерігалися і в “Укренерго” та Агенції оборонних закупівель. Колишній керівник “Укренерго” Володимир Кудрицький розповів, що міністерство енергетики наполягало на призначенні на керівні посади людей із обмеженим досвідом, що ускладнювало роботу компанії та незалежних експертів. У Агенції оборонних закупівель уряд переписав статут, отримавши право призначати та звільняти керівництво, що призвело до втрати кворуму наглядовою радою та звільнення керівниці Марини Безрукової.

Розслідування підкреслює, що політичне втручання в роботу державних підприємств підриває боротьбу з корупцією та створює ризики для міжнародної фінансової підтримки України. Західні донори змушені були продовжувати фінансування навіть у цих умовах, щоб підтримати країну під час війни, попри побоювання щодо розкрадання коштів.

Як зазначають експерти, без ефективних наглядових рад і прозорого управління українські держпідприємства залишаються уразливими до корупції, що загрожує фінансовій стабільності та міжнародній довірі до Києва.

В Україні формується масштабний корупційний скандал, який охоплює одразу дві стратегічні галузі — систему охорони здоров’я та енергетичний сектор. Обидва напрями мають прямий вплив на якість життя мільйонів громадян, а тому оприлюднені факти викликають гостру суспільну реакцію. За матеріалами звернень, аналітичних довідок і заяв громадян, йдеться про можливі узгоджені дії посадовців державних органів із великим бізнесом.

У медичній сфері під підозрою опинилися окремі представники Міністерства охорони здоров’я та Національної служби здоров’я. За наявною інформацією, вони могли перебувати у змові з провідними фармацевтичними виробниками, що домінують на українському ринку. Мова йде про ймовірне лобіювання конкретних препаратів, маніпуляції з державними закупівлями та створення умов, за яких конкуренція фактично усувалася. Наслідком таких дій могли стати завищені ціни на ліки та обмежений доступ пацієнтів до альтернативних, інколи дешевших засобів лікування.

Попри серйозність викладених фактів, слідчий суддя Шевченківського районного суду Києва Олена Хардіна відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР. Ухвала №761/36319/25 від 25 листопада фактично заблокувала початок офіційного розслідування заявлених порушень.

Паралельно з цим, у фокусі опинилася ще одна можлива організована група — цього разу на перетині урядових структур і енергетичного сектору. У матеріалах згадуються міністр енергетики Сергій Гринчук, його попередник і нинішній очільник Мін’юсту Герман Галущенко, колишній в.о. міністра Юрій Вітренко, а також керівництво ДАЗВ і НЕК «Укренерго». Вони могли бути причетними до схеми привласнення коштів, виділених на реконструкцію повітряної лінії 330 кВ «Чорнобильська АЕС – Славутич» — об’єкта, що має критичне значення для енергетичної безпеки країни.

За інформацією заявників, замість виконання зобов’язань з модернізації інфраструктури, посадовці сприяли зриву тендерних робіт, переводили фінансування через підконтрольні структури та створювали умови для подальшої легалізації коштів через конвертаційні центри. Схема, за попередніми даними, включала ухилення від сплати податків, «відкати» чиновникам ДПС та Держаудитслужби, а також надання неправомірної вигоди для приховування порушень.

Обидві історії — у медицини та енергетиці — мають спільний знаменник: концентрація рішень у руках вузьких груп, відсутність належного контролю й системна монетизація державних повноважень. Якщо обставини підтвердяться, йдеться про один із наймасштабніших корупційних вузлів часів війни, який одночасно зачіпає доступність ліків і стійкість енергосистеми.

У системі публічних закупівель «Прозорро» знову зафіксовано ситуацію, яка викликає серйозні запитання щодо прозорості використання бюджетних коштів. За тиждень було оприлюднено понад 72 тисячі закупівель на загальну суму майже 19 мільярдів гривень, однак особливу увагу привернула одна угода. Йдеться про 1,6 мільярда гривень, які Служба відновлення у Миколаївській області спрямувала компанії «Ростдорстрой» за процедурою, що виглядає щонайменше нетипово для такого обсягу фінансування.

Формально предмет закупівлі визначено як «експлуатаційне утримання автомобільних доріг». У законодавстві цим терміном зазвичай позначають поточні та локальні роботи: прибирання узбіч, ямковий ремонт, розчищення снігу, встановлення дорожніх знаків або ліквідацію незначних пошкоджень покриття. Такі послуги, як правило, не передбачають масштабних витрат і реалізуються через відносно прості та конкурентні процедури.

За умовами тендеру, замість точкового ремонту підрядник має виконати фрезерування старого покриття та укладання нового шару асфальту. Такий обсяг традиційно визначають як середній або капітальний ремонт, але аж ніяк не підтримання експлуатаційного стану. Попередні розрахунки показують: заявлені обсяги дозволяють оновити близько 30 кілометрів дороги — фактично окремий дорожній проєкт, лише схований у технічній категорії, яка не передбачає конкуренції.

І це вже не перший випадок. У вересні Служба відновлення замовляла «Ростдорстрою» аналогічні роботи — також під вивіскою «експлуатаційного утримання». Тоді Державна аудиторська служба зацікавилася визначеннями і вимагала пояснень: чому капітальні ремонти маскуються під підтримувальні?

Відповідь чиновників стала ілюстрацією того, наскільки легко державні норми можна перетлумачити, якщо є така потреба. Фрезерування? Це, виявляється, «аварійне виправлення профілю». Укладання нового шару? «Захід з недопущення погіршення стану». Заміна значних ділянок дорожнього одягу? «Тимчасові роботи, що не змінюють конструктив».

І найголовніше — ДАСУ цю логіку прийняла. Відтак подальші закупівлі за цією схемою не просто стали можливими — вони отримали своєрідну індульгенцію. Уже в жовтні замовник повторив закупівлю, і цього разу ціни навіть зросли приблизно на 3%, що виглядає особливо контрастно на тлі загальних бюджетних обмежень.

Таким чином в Україні сформувався новий різновид «експлуатаційного утримання» — коли під виглядом негайних робіт державні замовники проводять масштабне асфальтування без повноцінних торгів і необхідного контролю. Це не лише підміняє зміст законодавства, а й створює окремий клас дорожніх контрактів, що фактично виведені з-під конкуренції.

Керівник державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» Іван Чернявський знову опинився у фокусі публічної уваги через помітну невідповідність між офіційними доходами та обсягом задекларованого майна. У декларації за 2024 рік він зазначив дохід у понад 1,6 мільйона гривень, однак перелік активів, що перебувають у його власності та у власності членів сім’ї, виглядає значно масштабнішим і породжує логічні запитання щодо джерел їх походження.

Згідно з відкритими даними, родина посадовця володіє чотирма квартирами, а також преміальним автомобілем Mercedes-Benz GLS 450, який за ринковими оцінками належить до сегмента дорогих транспортних засобів. Окрім нерухомості та авто, у декларації вказані суттєві готівкові заощадження у доларах США, що в сукупності значно перевищують річний дохід керівника держпідприємства.

Зазначимо, що Іван Чернявський працює у держсекторі з 2015 року, послідовно обіймаючи посади у різних структурах — від Держінспекції сільського господарства до Держгідрографії, а нині очолює «Український інститут інтелектуальної власності». Усі ці роки його грошові активи зростали, а нерухомість та автомобілі з’являлися, незважаючи на обмежені офіційні доходи.

Раніше Чернявський був пов’язаний із підприємствами та проектами, що потрапляли у скандали, зокрема Держрезерв та Держгідрографія, де фіксувалися втрати зерна та корупційні схеми. Хоча прізвище Чернявського у цих розслідуваннях прямо не фігурує, збіги у часі та фінансові показники викликають питання.

У зв’язку з цим виникає логічне питання: коли НАБУ перевірить Івана Чернявського та джерела його майна і готівки, і чи стануть ці перевірки серйозним кроком у контролі за державними службовцями, чи знову все обмежиться поверхневими заявами та зам’ятими скандалами.

У грудні комунальна корпорація «Київавтодор» підписала два масштабні договори на проведення капітальних ремонтів у Голосіївському районі Києва. Загальна сума угод сягнула 422,79 млн гривень. Обидва контракти дісталися одному й тому самому виконавцю — товариству «Ростдорстрой», що вже давно посідає помітне місце на ринку дорожніх робіт. Компанія належить, зокрема, депутату Одеської міськради Юрію Шумахеру, який вважається близьким до ексмера Одеси Геннадія Труханова, позбавленого українського громадянства.

Особливу увагу привертає те, що договори укладені без реальної конкуренції: «Ростдорстрой» виявився єдиним учасником обох процедур. Така ситуація нерідко викликає сумніви щодо справедливості вибору підрядника та ефективності витрачання бюджетних коштів, адже відсутність конкурсу позбавляє замовника можливості порівняти цінові пропозиції й обрати найвигіднішу.

1. Капремонт вулиці Героїв Маріуполя — 145,15 млн грн

Підрядник до вересня 2026 року має замінити дорожнє покриття, облаштувати тротуари, велодоріжку, дощову каналізацію, зовнішнє освітлення, світлофори, дорожні знаки, розмітку та зелені насадження.

Останній капремонт цієї вулиці, за даними КМДА, проводили ще 1984 року.

Проєктну документацію «Київавтодор» замовив у квітні 2025 року за 3,75 млн грн.

2. Ремонт шляхопроводу на Стратегічному шосе — 277,64 млн грн

До кінця 2026 року компанія має відновити конструкції мостового полотна, опори, прогонові будови, комунікації, освітлення та встановити нові бар’єри й розмітку.

Шляхопровід експлуатується з 1989 року, а спроби його капітально відремонтувати тривають понад шість років.

У 2022 році підряд на 98,64 млн грн отримувала компанія «Укртрансміст», але контракт розірвали через початок повномасштабної війни.

Згідно з даними Clarity Project, компанія уклала 773 державні договори на понад 101 млрд грн.Тільки «Київавтодор» передав цій структурі вже дев’ять контрактів на суму понад 2,55 млрд грн.

Компанія фігурує у низці кримінальних проваджень:

• НАБУ розслідує можливу розтрату 200 млн грн при ремонті доріг у Миколаївській області.• Нацполіція розслідує привласнення щонайменше 300 млн грн під час реконструкції Дегтярівського шляхопроводу в Києві.• Є підозри щодо завищення цін та невідповідності проєктній документації під час робіт у Полтавській та Миколаївській областях.

Окремий резонанс спричинив обвал Дегтярівського шляхопроводу в Києві у 2023 році — підрядником теж був «Ростдорстрой». Смертей вдалося уникнути лише дивом.

Співвласник «Ростдорстрою» Юрій Шумахер — депутат Одеської міськради від партії «Довіряй справам», пов’язаної з колишнім мером Одеси Геннадієм Трухановим, якого у жовтні 2025 року позбавили громадянства України.

У групу «Ростдорстрой» входять також ПП «Київшляхбуд» та низка компаній у сфері нерухомості.

Генеральний директор «Київавтодору» Олександр Федоренко, який очолює корпорацію з 2020 року, неодноразово критикувався громадськими організаціями за відсутність конкуренції на дорожніх тендерах та системну співпрацю з одним і тим самим підрядником.

Департамент транспортної інфраструктури КМДА, якому підпорядковується «Київавтодор», із вересня 2025 року тимчасово очолює Роман Лелюк.

Прокурорка відділу земельних відносин Вінницької обласної прокуратури Лариса Моніч задекларувала значну зміну свого майнового стану, придбавши квартиру у Вінниці площею 54,7 м² за 2,22 мільйона гривень. Ця угода привернула увагу експертів і громадськості через те, що ціна за квадратний метр у межах приблизно 970 доларів значно відрізняється від середньоринкових показників на кінець 2025 року.

Для порівняння: середня вартість нового житла у Вінниці у цей період коливалася в межах 45–55 тисяч гривень за квадратний метр. У популярних житлових комплексах ціни сягали 60–80 тисяч гривень за квадратний метр, а у преміумсегменті — до 100–110 тисяч гривень. Виходячи з цих показників, квартира, придбана прокуроркою, обійшлася на 15–30 % дешевше від ринкової середньої ціни, що викликає запитання щодо умов і джерел фінансування угоди.

Продавцем виступив Концерн «Поділля» (ЄДРПОУ 33126939), один із найбільших забудовників Вінниці, земельні питання якого регулярно потрапляють до відділу Лариси Моніч.

Згідно з декларацією, 24 листопада прокурорка внесла перший платіж у розмірі 962 тис. грн, а 2 грудня оформила кредит і доплатила 1,3 млн грн. Офіційно угода задекларована, податки сплачені.

Факт придбання квартири за ціною, що значно нижча за ринкову, викликає питання щодо потенційного конфлікту інтересів, адже прокурорка відповідає за земельні справи місцевих забудовників.

Стан волосся часто слугує своєрідним індикатором загального здоров’я людини. Його блиск, густота та колір можуть змінюватися під впливом внутрішніх процесів в організмі, інколи сигналізуючи про проблеми раніше, ніж з’являються інші помітні симптоми. Науковці дедалі частіше звертають увагу на роль психологічних чинників, зокрема стресу, у змінах, які відбуваються з волоссям.

Дослідження, проведені вченими Гарвардського університету, показали, що сильне та тривале нервове напруження здатне прискорювати появу сивини і сприяти випадінню волосся. Хоча сиве волосся традиційно пов’язують із віковими змінами, наукові дані свідчать: інтенсивні стресові ситуації можуть запускати цей процес значно раніше. Під час стресу в організмі активізуються гормональні та біохімічні реакції, які впливають на клітини, відповідальні за пігментацію волосся.

Випадіння волосся після стресу відбувається через 2–3 місяці і називається постстресовим випадінням. У більшості випадків волосся відновлюється самостійно протягом 3–4 місяців. Якщо ж випадіння триває понад 6 місяців, це може свідчити про хронічну проблему, яка потребує консультації трихолога.

Стрес також може викликати «телогенове випадіння», коли волосся випадає втричі швидше, ніж зазвичай, після критичних подій або тривалого перенавантаження. У таких випадках важливо комплексно підходити до догляду: звертати увагу на стан шкіри голови, захист локонів та збалансоване харчування.

Раціон, багатий білками, омега-3, вітамінами та мінералами, відіграє ключову роль у здоровому рості волосся. Правильне харчування допомагає забезпечити організм усіма необхідними речовинами для нормальної життєдіяльності та підтримки краси волосся.