Події

Все більше людей, зайнятих у сфері офісної праці, наприкінці дня стикаються з відчуттям важкості, стягненості та набряклості в ногах. Медики вже визначили цей комплекс симптомів як “синдром офісних ніг” — явище, безпосередньо пов’язане з малорухливим способом роботи, тривалим сидінням та недостатньою активністю протягом робочого часу. Спеціалісти з флебології наголошують, що основна проблема полягає у різкому зниженні роботи м’язового насоса: коли ноги перебувають у статичному положенні, м’язи майже не скорочуються, а венозна кров рухається значно повільніше.

Порушення відтоку крові спричиняє застійні процеси, під час яких рідина затримується в тканинах. Саме це і призводить до появи набряків, відчуття поколювання та судом, а в деяких випадках — до посилення болю після завершення робочого дня. Лікарі застерігають, що регулярне виникнення таких симптомів не варто ігнорувати: з часом вони можуть бути передумовою для розвитку варикозної хвороби та інших порушень венозної системи.

Ситуацію посилюють типові офісні звички. Сидіння зі схрещеними ногами додатково здавлює судини, занадто низький або навпаки дуже високий стілець змушує ноги постійно бути в неприродному положенні, тісний одяг і взуття на тонкій підошві або високих підборах погіршують відтік крові та лімфи. Набряки можуть ставати вираженішими й через банальну нестачу води: коли організм відчуває зневоднення, він починає утримувати рідину, а це проявляється, зокрема, у ногах.

Лікарі наголошують, що ігнорувати такі симптоми не варто. Постійний застій крові у венах може бути не просто тимчасовим дискомфортом, а першим сигналом розвитку хронічної венозної недостатності, варикозу або лімфостазу. Якщо набряклість з’являється щодня, не минає до ранку, супроводжується судомами, болем чи відчуттям жару в литках, це вже привід звернутися до спеціаліста — флеболога або судинного хірурга, а за потреби зробити УЗД вен нижніх кінцівок.

Що можна зробити вже зараз, не змінюючи кардинально спосіб життя? Експерти радять не сидіти безперервно годинами. Коротка перерва щогодини — навіть на 1–2 хвилини — помітно покращує самопочуття. Достатньо пройтися коридором, сходами, зробити кілька перекатів стопою з п’ятки на носок або легку розтяжку. Важливо стежити за поставою, не підтискати ноги під стілець, підбирати зручне, не тісне взуття й одяг, а також підтримувати нормальний питний режим протягом дня.

Лікарі додають, що навіть невелика щоденна активність у межах 5–7 тисяч кроків уже здатна зменшити ризик появи “офісних ніг” і покращити кровообіг. Йдеться не про виснажливі тренування, а про регулярну ходьбу, підйом сходами замість ліфта, короткі прогулянки після роботи. Якщо ж формат роботи не дозволяє часто вставати, частково зняти навантаження допомагають спеціальні компресійні гольфи або панчохи, підібрані лікарем, а також ергономічна підставка під ноги, яка дає змогу утримувати їх у більш зручному й фізіологічному положенні.

Фахівці наголошують: “синдром офісних ніг” — не просто побутова дрібниця, а зрозумілий сигнал від організму про те, що він не справляється з навантаженням. І чим раніше людина зверне увагу на набряки та важкість у ногах і змінить хоча б базові звички, тим меншим буде ризик, що тимчасовий дискомфорт переросте у хронічні проблеми з венами.

Після резонансного оприлюднення так званих “плівок НАБУ”, що спричинили помітні політичні потрясіння та поставили під сумнів прозорість окремих процесів у владі, редакція переходить до поглибленого аналізу персон, які, за даними слідства та джерел, могли бути причетними до формування неофіційних фінансових потоків, відомих як “чорна каса Алі-Баби”. Ця серія матеріалів має на меті показати ширший контекст процесів, що відбуваються за межами публічної політики, та звернути увагу на персонажів, які опинилися у центрі гучних справ.

У розслідуванні НАБУ ключове місце посідає так званий “Міндіч-гейт”, у межах якого згадується низка впливових осіб, зокрема керівник Офісу Президента Андрій Єрмак. У матеріалах оперативної розробки “Мідас” він фігурує під окремою кодовою назвою, що додатково підсилює інтерес до його потенційної ролі у викритій схемі. Важливо підкреслити, що всі ці дані наразі перебувають у стадії перевірки слідчими органами, а фактичний статус кожного з фігурантів буде визначений лише після завершення офіційних процедур.

Раніше ми повідомляли, що глава ОП Андрій Єрмак (Алі-Баба) згадується на плівках НАБУ в контексті необхідності “оплати певних потреб глави ОП із корупційної каси”, таких як оплата лобістських історій у США, Британії та ЄС.

Водночас, крім корупційних схем на “енергетиці та оборонці”, не менший вклад в “чорну касу Алі-Баби” вносили десятки чиновників рангом нижче, таких як довірена особа Андрія Ермака, голова Оболонської РДА Кирило Фесик.

За інформацією нашого джерела, Кирило Фесик уже кілька років поспіль входить до кола довірених осіб особисто Андрія Борисовича. Цю довіру він заслужив не як голова району, а як людина, яка забезпечувала фінансування “чорної каси” Офісу Президента.

Зокрема, як глава Оболонського району столиці, Кирило Фесик фактично розпоряджається бюджетом приблизно в 3 мільярди гривень на рік, з яких йому вдається “виводити чистими” чистими понад 200 мільйонів гривень на рік.

Так, за інформацією джерела, річний “заробіток” Кирила Фесика на “тендерах на теплі та електроенергії” складає до 10% за рахунок передачі частини потужностей бізнесу за готівку.

Також корупційні надходження з “району” поступать від “чорної” оренди, незаконної торгівлі та підключення до мереж.

За цими статтями дуже складно підрахувати точні суми, але правоохоронці кажуть, що подібні схеми приносять Фесику близько 1 мільйона доларів на місяць нелегальних доходів.

Окрема стаття доходу – обкладання даниною бізнесу Оболонського району. Щоб зрозуміти порядок цифр, достатньо згадати епізод за участю Кирила Фесика та Владислава Трубіцина, який звинувачується в отриманні майже 1,4 млн грн хабара.

За матеріалами слідства, гроші Трубіцин вимагав від київських підприємців, що хотіли взяти в оренду точки пересувної вуличної торгівлі. Трубіцин був затриманий при отриманні частини хабара, коли переховувався в кабінеті голови Оболонської РДА Кирила Фесика і, власне, там його і знайшли детективи НАБУ.

Також, як повідомляє джерело, великий бізнес Оболонського району столиці “в обмін на звільнення від перевірок і тиску”, щомісяця збирає на “підтримку військової інфраструктури” близько 10-15 мільйонів гривень, які поступають на рахунки підконтрольних Фесику благодійних фондів.

Крім того, за інформацією джерела, Кирило Фесик і його юридична команда брали участь у консультаціях Олега Татарова щодо захоплення підприємств, у тому числі, і у Оболонському районі.

Далі буде…

Солом’янський районний суд міста Києва ухвалив рішення, яким надано слідчому Служби безпеки України дозвіл на огляд приміщень ПрАТ «Телеканал Інтер», що знаходяться за адресою вулиця Дмитрівська, 30. Такий крок здійснено в межах кримінального провадження, у якому встановлюються обставини, пов’язані зі зміною структури власності одного з найбільших телевізійних мовників країни. Слідчі дії спрямовані на отримання матеріалів і документів, що можуть підтвердити або спростувати факти ймовірного підроблення юридичних паперів та можливого використання фінансових потоків у схемах, пов’язаних із підтримкою терористичної діяльності.

Згідно з матеріалами слідства, у межах цієї справи досліджується низка операцій, проведених у період зміни контролю над телеканалом. Експерти аналізують, чи відбувалося внесення неправдивих даних до офіційних реєстрів або службових документів, які могли стати підставою для формального оформлення нових власників. Окремою лінією перевірки є фінансові операції, що зацікавили правоохоронців через їхній обсяг, призначення та потенційний зв’язок із діяльністю структур, які перебувають під санкціями або мають ознаки причетності до фінансування тероризму.

Згідно з висновком експерта, підпис від імені колишнього власника каналу Ігоря Плужнікова на електрофотокопії довіреності від 23 травня 2005 року виконано не ним, а іншою особою. На підставі цієї довіреності за місяць до смерті Плужнікова відбулося відчуження акцій телеканалу на користь асоціації «Діловий світ», пов’язаної з Валерієм Хорошковським.

У 2015 році бізнесмен Дмитро Фірташ придбав 29% акцій «Інтера» у російського «Першого Каналу» за 100 мільйонів доларів. Оскільки ВАТ «Перший Канал» здійснює антиукраїнську діяльність, СБУ кваліфікує цю операцію як фінансування терористичної діяльності.

Статутний капітал та майно ПрАТ «Телеканал Інтер», включно з головним офісом площею понад 6 тисяч квадратних метрів, визнані речовими доказами у справі. Огляд приміщень необхідний для визначення оціночної вартості майна.

Наразі Фірташ є мажоритарним власником каналу – його частка акцій становить 59,5%. У травні 2023 року СБУ оголосила Фірташу та його топменеджерам підозру у привласненні державного газу на 18 мільярдів гривень, а активи на суму 7,4 мільярда гривень були заарештовані. З 2021 року на Фірташа діють персональні санкції в Україні, включаючи блокування активів.

Шия належить до тих зон, які першими демонструють вікові зміни: тонка, чутлива та менш захищена, ніж шкіра обличчя, вона швидко реагує на втрату колагену, ультрафіолет і щоденні навантаження. Експерти, на яких посилається Real Simple, підкреслюють: навіть найпростіші та регулярні ритуали догляду здатні уповільнити появу зморшок, зменшити провисання та запобігти пігментації, повертаючи шиї охайний і здоровий вигляд.

Одним із ключових етапів є правильне очищення. У повсякденному догляді увага часто зосереджується виключно на обличчі, тоді як ділянка під підборіддям і верхня частина грудей так само накопичують пил, залишки косметики й забруднення. Щоб зберегти тонус і запобігти подразненням, фахівці рекомендують використовувати делікатні міцелярні формули або легкі тоніки, які не пересушують шкіру та підтримують її природний баланс.

Захист від сонця — ключовий етап, адже саме ультрафіолет руйнує колаген і провокує плями. SPF 30+ рекомендують наносити щодня, оновлюючи кожні кілька годин, особливо під час перебування на вулиці.

Вранці експерти радять додавати антиоксидантні сироватки. Кілька секунд догляду допомагають нейтралізувати дію вільних радикалів і уповільнюють процес старіння. Увечері можна вводити легкі ретиноїди — вони стимулюють утворення нового колагену, але для тонкої шкіри шиї краще обирати м’які формули або змішувати продукт із кремом.

Окремі креми для шиї мають густішу текстуру та компенсують природний дефіцит залоз у цій ділянці. Фахівці радять наносити їх рухами знизу вгору двічі на день, щоб підтримувати еластичність і зволоженість шкіри.

Якщо ознаки старіння вже помітні, допоможуть професійні процедури. Зволожувальні та оксигенаційні доглядові програми покращують текстуру та підсилюють дію домашньої косметики. Мікронідлінг і радіочастотна терапія сприяють ущільненню шкіри та рівнішому тону, а лазерні методики усувають почервоніння й пігментні плями, викликані сонцем.

Експерти підкреслюють: регулярний догляд за шиєю не потребує значних зусиль, але саме він забезпечує довготривалий ефект молодості та акуратного вигляду. Включення цих кількох простих кроків у щоденний б’юті-ритуал допоможе зберегти шию однією з найкращих «візитівок».

Під час будівельних робіт у будинку на Ярославовому Валу, 10 у Києві робітники натрапили на ймовірні залишки оборонних укріплень часів княжої доби. Про знахідку повідомив урбаніст і краєзнавець Дмитро Перов, звернувши увагу на кам’яне мурування, яке виявили на глибині п’яти підземних поверхів. За його словами, під час буріння робітники зіткнулися з надзвичайно міцною кам’яною стінкою, яку неможливо було пробурити звичайними методами. Через це будівельники обійшли перешкоду та продовжили роботи поруч, залишивши стародавнє мурування як своєрідний «пам’ятний фрагмент» під землею.

Експерти відзначають, що подібні знахідки надзвичайно рідкісні для центральної частини Києва, адже вони дозволяють відновити уявлення про оборонні системи столиці часів Київської Русі. Виявлена кам’яна кладка, ймовірно, була частиною фортифікаційного рову або стіни, що захищала місто від нападників. За археологічними оцінками, її структура та товщина свідчать про високий рівень будівельних технологій того часу.

Порівнявши сучасну та історичну топографію, дослідник наголошує: саме вздовж теперішньої вулиці Ярославів Вал у княжі часи проходив великий оборонний вал. Його залишки частково помітні в рельєфі Золотоворітського скверу та поблизу вул. Грінченка. Недарма вулиця раніше мала назву Велика Підвальна — вона проходила під валовими укріпленнями.

На історичних картах Києва часів 988–1240 років також видно, що оборонні споруди пролягали саме цією ділянкою та перетинали її в напрямку Святославового Яру.

Будинок, на території якого проводились роботи, розташований у буферній зоні ЮНЕСКО — поруч із Софійським собором та Золотими воротами. Це історична садиба, відома як будинок архітектора Олександра Шіле, зведений у 1877 році. У XX столітті тут працював готель «Версаль», а також розміщувались установи Української держави гетьмана Павла Скоропадського.

Однак останніми роками будівля зазнала агресивної перебудови: фасад перших двох поверхів частково знесено, внутрішні перекриття — розібрані, а на місці фактично ведеться нове будівництво. За даними ЗМІ, власником будинку є ТОВ «Мірча Яв», а бенефіціарною власницею — Ольга Балясна.

Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова повідомила, що роботи зупинено. Хоча припис Міністерство культури видало ще у 2020 році, забудовник його проігнорував. Нині фахівці Інституту археології НАН України мають провести дослідження місця знахідки.

Якщо виявлене кам’яне мурування підтвердять як частину давнього валу, це стане однією з найбільших археологічних знахідок у центрі Києва за останні роки.

Психологи та дієтологи дедалі частіше наголошують на тому, що харчування є важливою складовою нашого психоемоційного здоров’я. Щоденні звички у виборі їжі можуть або підтримувати стабільний настрій, або, навпаки, поступово підсилювати тривожність, дратівливість і відчуття виснаження. Багато продуктів здаються абсолютно безпечними, проте їхній вплив на нервову систему виявляється значно сильнішим, ніж ми уявляємо.

Одним із найочевидніших, але водночас найчастіше недооцінених факторів є кофеїн. Надмірне споживання кави, міцного чаю чи енергетичних напоїв різко підвищує рівень кортизолу — гормону стресу, що прямо впливає на роботу серця та нервову регуляцію. Саме тому після кількох чашок кави можуть виникати тремтіння, внутрішня напруга, прискорене серцебиття та надмірна збудливість. Для людей, схильних до тривожних розладів або панічних атак, такий вплив стає особливо небезпечним і здатний спричинити різкі емоційні перепади.

Свою роль відіграють і солодощі, а також продукти з високим глікемічним індексом. Торти, солодкі напої, випічка з білого борошна спричиняють різкі скачки рівня глюкози в крові. Спочатку людина відчуває приплив енергії та збудження, але дуже швидко настає спад сил, роздратованість, відчуття «виснаження» й емоційна нестабільність. Чим частіше повторюється цей цикл, тим важче організму утримувати стабільний настрій.

Окрему увагу експерти приділяють фастфуду, готовим соусам і продуктам з високим вмістом трансжирів. Такі страви негативно впливають і на травну систему, і на роботу мозку. Вони погіршують концентрацію, сприяють хронічній втомі та можуть посилювати відчуття внутрішнього напруження. Нерідко люди помічають: після «важкого» перекусу стає складніше зібратися, з’являється апатія або, навпаки, безпричинна злість.

Психологи радять не лише обмежувати такі продукти, а й свідомо замінювати їх на ті, що підтримують нервову систему. До заспокійливих умовно відносять банани, горіхи, індичку, вівсянку та інші страви, багаті на триптофан, магній і повільні вуглеводи. Вони допомагають організму стабільніше виробляти нейромедіатори, відповідальні за відчуття спокою та задоволення.

Важливу роль відіграє й режим харчування. Регулярні невеликі прийоми їжі впродовж дня допомагають уникнути різких стрибків глюкози та енергії. Коли між їжею проходить занадто багато часу, рівень цукру падає, з’являються дратівливість, тривога, відчуття, що «все не так», і навіть легкі запаморочення — усе це лише посилює загальний стрес.

Водночас фахівці підкреслюють: харчування саме по собі не вилікує від тривожних розладів і не замінить психотерапію чи медичну допомогу. Однак раціон без надлишку кофеїну, цукру та фастфуду робить організм більш стійким до стресу, допомагає м’якше переживати емоційні навантаження та менше «розгойдуватися» між підйомами й спадами настрою.

Якщо тривожність заважає спати, працювати або жити звичним життям, експерти радять звертатися до лікаря чи психолога. А контроль за тим, що на тарілці, у такому разі стає важливим додатковим кроком до більш стабільного самопочуття.

Серце раптово починає пришвидшено битися, дихання стає поверхневим і уривчастим, у голові виникає запаморочення, а руки тремтять так, ніби тіло втратило контроль над собою. Багатьом знайоме відчуття, що в ці миті ніби насувається щось неминуче й страшне. Так виглядає панічна атака — інтенсивний епізод тривоги, який часто сприймається як загроза життю. Попри виражені тілесні прояви, такі стани самі по собі не становлять смертельної небезпеки, про що наголошують фахівці, включно з експертами видання Medical News Today.

Панічна атака — це раптове увімкнення в організмі реакції «борись або тікай», яка у природних умовах запускається під час реальної загрози. Мозок отримує сигнал небезпеки, навіть якщо об’єктивних причин немає, і запускає каскад фізіологічних процесів: вироблення адреналіну, прискорення пульсу, підвищення артеріального тиску, напруження м’язів. Усе це створює відчуття неконтрольованого страху, яке може тривати від кількох хвилин до пів години.

серце починає битися частіше

дихання стає поверхневим і швидким

кров приливає до м’язів, готуючи тіло до втечі чи захисту

Деякі люди на тлі паніки починають гіпервентилювати — дихати занадто швидко і глибоко. Рівень вуглекислого газу в крові падає, через що з’являються запаморочення, “мушки” перед очима, відчуття нереальності, іноді навіть короткочасна втрата свідомості. Ці прояви дуже неприємні, але не смертельні.

Відчуття “я зараз помру” — типова особливість панічної атаки. Це не ознака реальної загрози, а результат поєднання фізичних симптомів і страху, який їх підсилює.

Для людей із коронарною хворобою серця повторювані панічні атаки можуть тимчасово погіршувати кровопостачання серцевого м’яза. На цьому тлі біль у грудях може лякати ще більше. Втім, дослідження показують: сама по собі панічна атака не є прямою причиною інфаркту.

Небезпечним може бути інше — довготривала тривога і хронічний стрес. Вони здатні:

підвищувати артеріальний тиск

збільшувати ризик серцево-судинних захворювань

посилювати запальні процеси в організмі

До цього часто додається поведінка “самодопомоги”, яка лише шкодить: переїдання, алкоголь, куріння, відмова від фізичної активності. Усе це додатково б’є по серцю та судинах.

Є кілька стратегій, які можуть допомогти полегшити напад:

Прийміть факт, що вам страшно. Не намагайтеся “заборонити” собі страх чи втекти від нього. Визнання: “Так, зараз у мене панічна атака, це тимчасово і не смертельно” — уже знижує напругу.

Заземліться в моменті. Спробуйте сфокусувати увагу на тому, що навколо: порахувати кілька предметів, які бачите, відзначити запахи, звуки, відчуття від дотику. Це допомагає повернутися з “катастрофічних думок” до реальності.

Сповільніть дихання. Глибоке, повільне дихання з паузами на видиху допомагає нормалізувати рівень вуглекислого газу, зменшити запаморочення та відчуття нестачі повітря.

Продовжуйте дію, якщо це безпечно. Якщо ви можете залишатися в ситуації (на роботі, в транспорті, вдома) без ризику — не тікайте. Так працює експозиційна терапія: мозок поступово вчиться, що паніка не дорівнює катастрофі, і з часом напади слабшають.

Фахівця варто залучити, якщо:

панічні атаки стають частішими або сильнішими

симптоми не минають попри кілька тижнів регулярної терапії

з’являються ознаки можливих проблем із серцем: біль у грудях, задишка, нерегулярне серцебиття, набряки

Якщо ж виникають типові симптоми можливого серцевого нападу — інтенсивний біль у грудях, що віддає в руку, плече або щелепу, сильна задуха, різка слабкість, холодний піт, виражене запаморочення — потрібно негайно викликати швидку допомогу. Панічні атаки не виключають ризику реальних кардіологічних проблем, особливо у людей із супутніми захворюваннями.

Панічні розлади піддаються лікуванню, і з ними можна жити повноцінно. Зазвичай використовують поєднання кількох підходів:

Когнітивно-поведінкова терапія. Вона допомагає розпізнавати і змінювати думки, які розкручують паніку, а також поступово привчає організм не “лякатися” власних симптомів (експозиційна терапія).

Медикаментозне лікування. У деяких випадках лікар може призначити протитривожні препарати чи антидепресанти. Важливо, що підбір і контроль таких ліків проводить саме лікар, а не “самолікування за порадами з інтернету”.

Зміни способу життя. Регулярна фізична активність, техніки усвідомленого дихання, медитація, нормалізація сну та зменшення вживання алкоголю і кофеїну роблять нервову систему менш вразливою до стресу.

Мета терапії — не повністю “вимкнути” страх, а навчитися жити з ним так, щоб він не керував вашим життям. Коли людина перестає боятися самих панічних атак, вони зазвичай стають рідшими та слабшими.

Панічна атака може здаватися чимось смертельним, але сама по собі вона не вбиває. Це дуже неприємний, але контрольований стан. Чим краще ви розумієте, що відбувається з організмом, тим менше місця залишається для страху.

Якщо напади повторюються, заважають працювати, спілкуватися, виходити з дому — це не “слабкість”, а привід звернутися до фахівця. Своєчасна терапія допомагає повернути контроль над життям і забрати в паніки її головну зброю — відчуття безвиході.

Під час чергового засідання Приморського суду Одеси прокурор передала до матеріалів провадження перші три томи у справі щодо резонансного вбивства одеського громадського діяча Дем’яна Ганула. До документації увійшли найважливіші речові докази, результати проведених експертиз та предмети, вилучені слідчими, серед яких опинилися зброя, гранати та інші вибухові засоби, що можуть мати безпосереднє значення для встановлення обставин злочину.

За словами дружини загиблого Жанни Вознюк, частина експертиз, включених до справи, стосується огляду місця вбивства, а також аналізу об’єктів, вилучених у квартирах, які орендував підозрюваний у злочині. Ці матеріали, наголошує вона, стали результатом масштабної роботи криміналістів, які документували кожен слід, здатний підтвердити або спростувати версію слідства.

“Довічне ув’язнення — справедливе покарання. Він три місяці планував убивство і виконав його. Людина, яка може готувати вбивство через вайбер, не має критичного мислення і становить небезпеку для інших”, — зазначила Жанна Вознюк.

Нагадаємо, 14 березня 2025 року у Приморському районі Одеси сталося вбивство Дем’яна Ганула. Чоловік отримав вогнепальне поранення і загинув на місці. Поліція кваліфікувала подію як умисне вбивство, вчинене на замовлення. Правоохоронці затримали ймовірного вбивцю — 46-річного дезертира. Слідство перевіряє мотиви злочину, включно з версіями про замовлення та можливий “російський слід”.